Але це зовсiм не означау, що цi особливостi в правовому регулюваннi створюють окрему галузь права: колгоспне або сiльськогосподарське.
Тому в усiх^єипадках застосування правових норм до працюючих, в разi вЙi.ує'пЦi^тєрсобливостей, передбачених статутами
.*;^гєгг^
.-^^>"-"Єii,П(,>,,1 i1..
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
18
чи положеннями, що затверджуються у встановлених законом випадках i межах, повиннi застосовуватись норми трудового законодавства.
Встановлення вiдмiнностей в правовому регулюваннi працi робiтникiв та службовцiв i колгоспникiв проводилось, на нашу думку, в радянський перiод для посилення експлуатацiє колгоспного селянства, пiдтримання крiпосницькоє системи органiзацiє працi. В умовах здобуття Украєною незалежностi немау потреби зберiгати цi вiдмiнностi. Тому праця громадян, де б вона не застосовувалась, навiть на базi iндивiдуальноє приватноє власностi, повинна регулюватись удиною галуззю - трудовим правом, тим бiльш що Закон Украєни <Про пiдприумства в Украєнi> не перешкоджау застосуванню норм трудового законодавства на всiх видах пiдприумств.
Таким чином, об'уктом регулювання трудового права у суспiльнi трудовi вiдносини, змiстом яких виступау праця. Будучи урегульованими нормами права, суспiльнi трудовi вiдносини набувають форми правових вiдносин. Саме цi вiдносини становлять головну, найчисленнiшу групу вiдносин, що регулюються трудовим правом.
Проте предмет трудового права не тотожний з трудовими вiдносинами. Трудове право регулюу й iншi вiдносини, що безпосередньо пов'язанi з працею. В перiод переходу Украєни до ринкових вiдносин значною мiрою поширилися вiдносини по працевлаштуванню, якi передують трудовим вiдносинам. Таке передування не у обов'язковим, оскiльки трудовi вiдносини можуть виникнути i з безпосереднього волевиявлення сторiн про укладення трудового договору про працю як робiтника, так i службовця.
В рамках трудових вiдносин працiвник вступау у вiдносини з iншими працiвниками, якi працюють поряд. Створюються трудовi колективи, трудящi об'уднуються в професiйнi спiлки, що в iнтересах працюючих вступають у вiдносини з власниками пiдприумств, установ, органiзацiй або уповноваженими ними органами. Виникають колективнi правовi вiдносини, якi у похiдними вiд трудових вiдносин. Такi вiдносини створюються за участю робiтникiв i службовцiв в управлiннi виробництвом, при встановленнi умов працi, застосуваннi цих умов i законодавства про працю.
Виробництво матерiальних благ викликау виникнення вiдносин щодо єх розподiлу. Такий розподiл, коли вiн здiйснюуться
Роздiл i, Предмет трудового права Украєни
19
у формi заробiтноє плати, у елементом змiсту трудових правовiдносин. Але вiдносини щодо розподiлу iснують i тодi, коли конкретний працiвник через вiк, хворобу чи iнвалiднiсть тимчасово або постiйно не може виконувати своєх обов'язкiв.
Працiвник, тимчасово втративши працездатнiсть, матерiально забезпечууться за рахунок коштiв державного соцiального страхування тiльки за наявностi трудових правовiдносин, що при цьому не припиняються. Працiвник лише замiсть заробiтноє плати забезпечууться допомогою, розмiр якоє визначауться в залежностi вiд заробiтку, який вiн одержував ранiше.
На змiну трудовим правовiдносинам постiйно або на тривалий строк приходять пенсiйнi правовiдносини, якi також виникають залежно вiд трудовоє дiяльностi робiтникiв i службовцiв.
Таким чином, поряд з трудовими в галузi суспiльноє органiзацiє працi створюються вiдносини по працевлаштуванню, колективнi правовi вiдносини i вiдносини по соцiальному страхуванню i пенсiйному забезпеченню трудящих, якi також вiдносяться до предмета регулювання трудового права Украєни. Всi цi вiдносини групуються навколо трудових вiдносин, якi в данiй системi у головними.
Звiдси ми визначаумо, що предметом трудового права Украєни у суспiльнi трудовi вiдносини, якi виникають iз застосування робiтниками i службовцями здатностi до працi в суспiльному виробництвi, вiдносини по працевлаштуванню, колективнi правовi вiдносини i вiдносини по матерiальному забезпеченню робiтникiв та службовцiв в разi тимчасовоє або постiйноє втрати працездатностi.
Трудове право Украєни встановлюу порядок виникнення, змiни та припинення трудових вiдносин робiтникiв i службовцiв, мiру єх працi i мiру винагороди за працю, правила внутрiшнього трудового розпорядку пiдприумств, установ i органiзацiй, заохочення i дисциплiнарнi стягнення, правила охорони працi, порядок розгляду трудових спорiв i укладення колективних договорiв.
Система правовiдносин адекватна предмету права за умови, що право правильно вiдображау життя. Але це не означау, що предметом права у самi правовiдносини, хоч би тому, що предмет права незалежний вiд правових норм, а правовiдносини як фактичнi вiдносини, урегульованi правом, проявляються лише внаслiдок того, що iснуу право.
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
20
4. Метод правового регулювання трудових вiдносин
У визначеннi галузi права важливе мiсце поряд з предметом належить методу правового регулювання. Пiд методом слiд розумiти спосiб, спецiальний правовий процес, за допомогою якого право впливау на суспiльнi вiдносини, встановлюються права i обов'язки, характер взаумовiдносин суб'уктiв, правовi засоби впливу в разi порушення прав i обов'язкiв.
Зовнiшньою формою права виступау правова норма, законодавство. Нормотворча дiяльнiсть держави становить необхiдну зв'язуючу ланку мiж фактичними суспiльними вiдносинами, умовами суспiльного життя, з одного боку, i правом, - з другого. Без волi держави не могли б з'явитися правовi норми або будь-якi iншi форми нормативних актiв. Реальна регулююча мiсiя права по упорядкуванню найбiльш важливих суспiльних вiдносин своую логiкою веде до пошукiв у правi власних устоєв як суспiльного явища.
Для трудового права Украєни метод визначауться нормативним регулюванням трудових вiдносин. За допомогою закрiплення у вiдповiдних правових нормах правомочностей i юридичних обов'язкiв фiксуються три первинних способи впливу на поведiнку людей: дозвiл, наказ i заборона. Разом з тим трудове право знау i такий спосiб, як рекомендацiя, який використовууться державними органами з метою надання можливостi власникам i уповноваженим ними органам самостiйно вирiшувати конкретнi питання з урахуванням побажань держави.
Дозвiл дау широку можливiсть сторонам самим встановлювати для себе суб'уктивнi права i брати обов'язки по виконанню певних трудових повноважень. Держава дозволяу громадянам вступати в трудовi вiдносини з досягненням 16-рiчного вiку, а з дозволу батькiв i осiб, що єх замiнюють, як виняток, - навiть в разi досягнення 15 рокiв. З метою пiдготовки молодi до продуктивноє працi допускауться прийняття на роботу учнiв загальноосвiтнiх шкiл, професiйних навчально-виховних i середнiх спецiальних навчальних закладiв, якi досягай 14-рiчного вiку, у вiльний вiд навчання час для виконання роботи, яка не завдау шкоди здоров'ю i не порушуу процес навчання (ст. 188 Кодексу законiв про працю Украєни'). Сторонам дозволяуться на свiй розсуд встановлювати строк трудового договору, передбачати неповну тривалiсть робочого часу, додатковi пiдстави припинення трудового контракту тощо.
Далi скорочено - КЗпП.
Роздiл i. Предмет трудового права Украєни
21
Наказ вмiшуу в собi iмперативнi засади, що у обов'язковими для обох сторiн трудових правовiдносин. Вони спрямованi на створення здорових i безпечних умов працi, регулювання працi жiнок, неповнолiтнiх, осiб з пониженою працездатнiстю, обмеження нiчних та надурочних робiт та в iнших випадках, коли у потреба встановити конкретнi вимоги, до яких прагне держава в трудових вiдносинах. При iмперативному способi дiяльнiсть сторiн не може суперечити положенням, що встановленi державою.
Норми про заборону також носять iмперативний характер. Забороняуться приймати неповнолiтнiх на певнi види робiт, жiнок - на пiдземнi роботи, звiльняти вагiтних жiнок i жiнок, якi мають дiтей вiком до трьох рокiв, одиноких матерiв при наявностi дитини вiком до 14 рокiв або дитини-iнвалiда, крiм випадкiв повноє лiквiдацiє пiдприумства, установи, органiзацiє (ст. 184 КЗпП).
Фактичнi зв'язки мiж суб'уктами, коли єх вiдносини пiд впливом юридичних норм набувають форми правових вiдносин, - лише одна структурна частина предмета правового регулювання. Другу єє частину створюу те, що дiя методу правового регулювання не може бути обмежена лише впливом на поведiнку учасникiв правовiдносин, бо юридичний метод поширюуться перш за все на суб'уктiв права, якi можуть i не вступати в правовiдносини, але вiд цього єх поведiнка не буде виключена iз сфери дiє методу.
Зележно вiд способу впливу на поведiнку людей можна визначити два методи правового регулювання: державно-нормативний i колективно-договiрний (локальний).
Державно-нормативний метод виражауться в тому, що держава розробляу i приймау закони та iншi форми нормативних актiв, що спрямованi на здiйснення всiує системи державного управлiння суспiльством. Всi законодавчi акти, що приймаються як органами державноє влади, так i органами державного управлiння, у результатом державно-нормативного методу регулювання.
Локальний метод правового регулювання проявляуться переважно у формi колективного договору, що вмiщуу основнi положення з питань працi i заробiтноє плати, робочого часу, часу вiдпочинку, охорони працi, що розробленi власником або уповноваженим ним органом i профспiлковим комiтетом або iншим уповноваженим трудовим колективом органом в межах
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
22
наданих йому прав. Тому цей метод прийнято називати колективно-договiрним, хоч поряд з колективним договором можуть прийматися й iншi форми локальних актiв: правила внутрiшнього трудового розпорядку, положення про премiювання, iнструкцiє щодо охорони працi тощо.
При локальному методi регулюються питання, якi мають значення тiльки для конкретного пiдприумства, установи, органiзацiє. Сторонам надано певну iнiцiативу. Саме участь професiйних спiлок в правовому регулюваннi створюу специфiку регулювання трудових вiдносин.
Для прийняття власником пiдприумства, установи, органiзацiє або уповноваженим ним органом разом з профспiлковими комiтетами локальних актiв важливого значення набувають рекомендацiйнi норми, за допомогою яких держава пропонуу сторонам самим урегулювати певнi вiдносини. Рекомендацiйнi норми не у обов'язковими для сторiн. Якщо сторони вiдповiдноє норми не прийняли, то рекомендацiйна норма не може бути застосована при вирiшеннi спору, що виник мiж сторонами.
В умовах переходу до ринкових вiдносин важливого значення набувають функцiональнi зв'язки права, спрямованi на виявлення i пiдвищення соцiальноє результативностi правового регулювання. По сутi проводиться економiчно-правовий експеримент, який дозволяу визначити оптимальнi варiанти створюваних нових суспiльних вiдносин.
Якщо локальнi норми приймаються власником або уповноваженим ним органом спiльно або за погодженням з профспiлковим комiтетом, то експериментальнi норми у спецiальними актами компетентних державних органiв, якими санкцiонууться проведення правового експерименту на вiдмiну або навiть всупереч тим нормам, що регулюють данi суспiльнi вiдносини.
Вiдмiннiсть локальних норм вiд експериментальних полягау в тому, що локальнi норми доповнюють, конкретизують загальнi норми трудового права стосовно конкретного пiдприумства, установи, органiзацiє. Експериментальнi ж норми, навпаки, роблять винятки iз загальних норм або приймаються всупереч тим нормам, що регулюють данi суспiльнi вiдносини з тим, що, можливо, в майбутньому в разi позитивних наслiдкiв експерименту цi загальнi норми будуть замiненi на новi. Прийняття нових норм здiйснюуться методом державно-нормативного регулювання.
Роздiл i. Предмет трудового права Украєни
23
5. Функцiє трудового права Украєни
Термiн <функцiя> походить вiд латинського слова <Гшiсєiо>, що означау обслуговування, дiяльнiсть. Якщо метод правового регулювання - це спосiб впливу на суспiльнi вiдносини, то функцiя права - це основнi напрямки цього впливу, що вiдображають його службове призначення. Функцiє трудового права також обумовленi економiчним базисом i в них зовнiшньо проявляуться сутнiсть права.
Правовi функцiє виражають спрямованiсть впливу права на суспiльнi вiдносини, тому показником єх реалiзацiє служать соцiально-економiчнi, полiтичнi, iдеологiчнi та iншi наслiдки, що сталися в результатi дiє права. Саме на цих напрямках i проявляуться активно-творча роль права в регулюваннi i розвитку суспiльних вiдносин. Свiй нормативний вираз функцiє права одержують в законодавчих актах у виглядi мети i завдань правового регулювання.
Оскiльки право у одним з елементiв структури суспiльства, його функцiє необхiдно розглядати в удинiй системi суспiльного управлiння i в нерозривному зв'язку з об'уктивними та суб'уктивними чинниками суспiльного розвитку.
Об'уктивним критерiум класифiкацiє функцiй можуть слу-жити основнi види суспiльних вiдносин, що становлять уднiсть правового регулювання. З цiує точки зору можна видiлити економiчну, соцiальну та iдеологiчну (виховну) функцiє права. У здiйсненнi цих функцiй прямо або побiчно беруть участь усi галузi права, при цьому кожна з них використовуу специфiчнi для неє властивостi, методи i засоби, якi вiдповiдають особливостям суспiльних вiдносин, що ними регулюються, та єх мiсцю в суспiльнiй структурi.
Отже, функцiя права - це напрям правового впливу на суспiльнi вiдносини, що визначау службове призначення права в життi суспiльства. В першу чергу цей вплив спрямований на пiдвищення суспiльного виробництва, змiцнення економiчних вiдносин, оскiльки передумовою прискорення соцiального розвитку у самовiддана праця громадян Украєни в усiх сферах господарства.
Регулюючи трудову дiяльнiсть громадян, трудове право активно впливау на виробництво i тим самим виконуу економiчну, виробничу функцiю. Саме через трудовi вiдносини реалiзуються виробничi програми, створюються i збiльшуються народне багатство i фонди матерiального забезпечення працюючих.
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
24
Економiчна функцiя трудового права впливау на економiчнi вiдносини шляхом встановлення мiри працi та мiри споживання, диференцiацiє працi за ознакою єє складностi, визначення кiлькiсних i якiсних показникiв працi, стимулювання матерiальними засобами високопродуктивноє працi.
Перехiд до ринкових вiдносин обумовив глибокi змiни в господарському механiзмi держави, а вiдповiдно i обумовлюу якiснi змiни в правовому регулюваннi, зокрема розширення засад локальноє нормотворчостi.
Трудове право Украєни активно впливау на соцiальнi чинники розвитку суспiльства. Соцiальну сферу суспiльного життя становлять переважно вiдносини по становищу людей в суспiльствi, тобто вiдносини рiвностi або нерiвностi, спiвробiтництва чи експлуатацiє, ступеня розвитку особи, ставлення до власностi. Саме завдяки працi та єє результатам створюуться можливiсть визначити становище людини в суспiльствi. Тому право, регулюючи вiдносини по застосуванню працi, стау важливим чинником розвитку суспiльних вiдносин.
В трудовому правi Украєни знаходять закрiплення принципи соцiальноє справедливостi, подальшого розвитку засад рiвностi, стимулювання прогресивних змiн в умовах i змiстi працi, створення оптимальноє органiзацiє працi на виробництвi, сприятливих умов для залучення робочоє сили до працi i розвитку особи працiвника, стимулювання трудовоє та громадськоє активностi, забезпечення гарантiй зайнятостi в здiйсненнi трудових вiдносин. Кожний з цих напрямiв соцiальноє дiє трудового права пiдкрiплюуться вiдповiдними правовими нормами.
Основою соцiальноє сфери у здiйснення працi, оскiльки соцiальнi вiдносини формуються, вiдтворюються i проявляються в працi, хоч вони охоплюють й iншi сфери життя. Саме тому трудове право мау найбiльш широкi можливостi впливати на соцiальне життя шляхом як встановлення правового i фактичного статусу особи, яка вступила в трудовi вiдносини, так i безпосереднього регулювання суспiльних трудових i пов'язаних з ними вiдносин.
Соцiальна функцiя трудового права проявляуться у тому, що за єє допомогою формууться особа працiвника в напрямку, необхiдному для суспiльства. Проявом розвитку особи працiвника у його сумлiнне ставлення до працi, участь в справах трудового колективу та громадських органiзацiях.
Роздiл i. Предмет трудового права Украєни
25
Соцiальна функцiя трудового права у основною i характерною саме для цiує галузi права. Тому в розвинутих промислових краєнах досить часто замiсть термiну <трудове право> вживауться термiн <соцiальне право>, що знайшло вiдображення i в юридичнiй лiтературi. Так, наприкiнцi 1975 р. в Федеративнiй Республiцi Нiмеччини оголошено про створення Соцiального кодексу ФРН, завданням якого визначено <здiйснення соцiальноє справедливостi i соцiальноє безпеки, включаючи соцiальну i виховну допомогу>'.
" До соцiальноє функцiє трудового права тiсно примикау iде-1< ологiчна (виховна) функцiя, яка мау загальну соцiальну спрямованiсть на справедливе регулювання трудових вiдносин i виховання свiдомостi цiує справедливостi.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63
Тому в усiх^єипадках застосування правових норм до працюючих, в разi вЙi.ує'пЦi^тєрсобливостей, передбачених статутами
.*;^гєгг^
.-^^>"-"Єii,П(,>,,1 i1..
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
18
чи положеннями, що затверджуються у встановлених законом випадках i межах, повиннi застосовуватись норми трудового законодавства.
Встановлення вiдмiнностей в правовому регулюваннi працi робiтникiв та службовцiв i колгоспникiв проводилось, на нашу думку, в радянський перiод для посилення експлуатацiє колгоспного селянства, пiдтримання крiпосницькоє системи органiзацiє працi. В умовах здобуття Украєною незалежностi немау потреби зберiгати цi вiдмiнностi. Тому праця громадян, де б вона не застосовувалась, навiть на базi iндивiдуальноє приватноє власностi, повинна регулюватись удиною галуззю - трудовим правом, тим бiльш що Закон Украєни <Про пiдприумства в Украєнi> не перешкоджау застосуванню норм трудового законодавства на всiх видах пiдприумств.
Таким чином, об'уктом регулювання трудового права у суспiльнi трудовi вiдносини, змiстом яких виступау праця. Будучи урегульованими нормами права, суспiльнi трудовi вiдносини набувають форми правових вiдносин. Саме цi вiдносини становлять головну, найчисленнiшу групу вiдносин, що регулюються трудовим правом.
Проте предмет трудового права не тотожний з трудовими вiдносинами. Трудове право регулюу й iншi вiдносини, що безпосередньо пов'язанi з працею. В перiод переходу Украєни до ринкових вiдносин значною мiрою поширилися вiдносини по працевлаштуванню, якi передують трудовим вiдносинам. Таке передування не у обов'язковим, оскiльки трудовi вiдносини можуть виникнути i з безпосереднього волевиявлення сторiн про укладення трудового договору про працю як робiтника, так i службовця.
В рамках трудових вiдносин працiвник вступау у вiдносини з iншими працiвниками, якi працюють поряд. Створюються трудовi колективи, трудящi об'уднуються в професiйнi спiлки, що в iнтересах працюючих вступають у вiдносини з власниками пiдприумств, установ, органiзацiй або уповноваженими ними органами. Виникають колективнi правовi вiдносини, якi у похiдними вiд трудових вiдносин. Такi вiдносини створюються за участю робiтникiв i службовцiв в управлiннi виробництвом, при встановленнi умов працi, застосуваннi цих умов i законодавства про працю.
Виробництво матерiальних благ викликау виникнення вiдносин щодо єх розподiлу. Такий розподiл, коли вiн здiйснюуться
Роздiл i, Предмет трудового права Украєни
19
у формi заробiтноє плати, у елементом змiсту трудових правовiдносин. Але вiдносини щодо розподiлу iснують i тодi, коли конкретний працiвник через вiк, хворобу чи iнвалiднiсть тимчасово або постiйно не може виконувати своєх обов'язкiв.
Працiвник, тимчасово втративши працездатнiсть, матерiально забезпечууться за рахунок коштiв державного соцiального страхування тiльки за наявностi трудових правовiдносин, що при цьому не припиняються. Працiвник лише замiсть заробiтноє плати забезпечууться допомогою, розмiр якоє визначауться в залежностi вiд заробiтку, який вiн одержував ранiше.
На змiну трудовим правовiдносинам постiйно або на тривалий строк приходять пенсiйнi правовiдносини, якi також виникають залежно вiд трудовоє дiяльностi робiтникiв i службовцiв.
Таким чином, поряд з трудовими в галузi суспiльноє органiзацiє працi створюються вiдносини по працевлаштуванню, колективнi правовi вiдносини i вiдносини по соцiальному страхуванню i пенсiйному забезпеченню трудящих, якi також вiдносяться до предмета регулювання трудового права Украєни. Всi цi вiдносини групуються навколо трудових вiдносин, якi в данiй системi у головними.
Звiдси ми визначаумо, що предметом трудового права Украєни у суспiльнi трудовi вiдносини, якi виникають iз застосування робiтниками i службовцями здатностi до працi в суспiльному виробництвi, вiдносини по працевлаштуванню, колективнi правовi вiдносини i вiдносини по матерiальному забезпеченню робiтникiв та службовцiв в разi тимчасовоє або постiйноє втрати працездатностi.
Трудове право Украєни встановлюу порядок виникнення, змiни та припинення трудових вiдносин робiтникiв i службовцiв, мiру єх працi i мiру винагороди за працю, правила внутрiшнього трудового розпорядку пiдприумств, установ i органiзацiй, заохочення i дисциплiнарнi стягнення, правила охорони працi, порядок розгляду трудових спорiв i укладення колективних договорiв.
Система правовiдносин адекватна предмету права за умови, що право правильно вiдображау життя. Але це не означау, що предметом права у самi правовiдносини, хоч би тому, що предмет права незалежний вiд правових норм, а правовiдносини як фактичнi вiдносини, урегульованi правом, проявляються лише внаслiдок того, що iснуу право.
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
20
4. Метод правового регулювання трудових вiдносин
У визначеннi галузi права важливе мiсце поряд з предметом належить методу правового регулювання. Пiд методом слiд розумiти спосiб, спецiальний правовий процес, за допомогою якого право впливау на суспiльнi вiдносини, встановлюються права i обов'язки, характер взаумовiдносин суб'уктiв, правовi засоби впливу в разi порушення прав i обов'язкiв.
Зовнiшньою формою права виступау правова норма, законодавство. Нормотворча дiяльнiсть держави становить необхiдну зв'язуючу ланку мiж фактичними суспiльними вiдносинами, умовами суспiльного життя, з одного боку, i правом, - з другого. Без волi держави не могли б з'явитися правовi норми або будь-якi iншi форми нормативних актiв. Реальна регулююча мiсiя права по упорядкуванню найбiльш важливих суспiльних вiдносин своую логiкою веде до пошукiв у правi власних устоєв як суспiльного явища.
Для трудового права Украєни метод визначауться нормативним регулюванням трудових вiдносин. За допомогою закрiплення у вiдповiдних правових нормах правомочностей i юридичних обов'язкiв фiксуються три первинних способи впливу на поведiнку людей: дозвiл, наказ i заборона. Разом з тим трудове право знау i такий спосiб, як рекомендацiя, який використовууться державними органами з метою надання можливостi власникам i уповноваженим ними органам самостiйно вирiшувати конкретнi питання з урахуванням побажань держави.
Дозвiл дау широку можливiсть сторонам самим встановлювати для себе суб'уктивнi права i брати обов'язки по виконанню певних трудових повноважень. Держава дозволяу громадянам вступати в трудовi вiдносини з досягненням 16-рiчного вiку, а з дозволу батькiв i осiб, що єх замiнюють, як виняток, - навiть в разi досягнення 15 рокiв. З метою пiдготовки молодi до продуктивноє працi допускауться прийняття на роботу учнiв загальноосвiтнiх шкiл, професiйних навчально-виховних i середнiх спецiальних навчальних закладiв, якi досягай 14-рiчного вiку, у вiльний вiд навчання час для виконання роботи, яка не завдау шкоди здоров'ю i не порушуу процес навчання (ст. 188 Кодексу законiв про працю Украєни'). Сторонам дозволяуться на свiй розсуд встановлювати строк трудового договору, передбачати неповну тривалiсть робочого часу, додатковi пiдстави припинення трудового контракту тощо.
Далi скорочено - КЗпП.
Роздiл i. Предмет трудового права Украєни
21
Наказ вмiшуу в собi iмперативнi засади, що у обов'язковими для обох сторiн трудових правовiдносин. Вони спрямованi на створення здорових i безпечних умов працi, регулювання працi жiнок, неповнолiтнiх, осiб з пониженою працездатнiстю, обмеження нiчних та надурочних робiт та в iнших випадках, коли у потреба встановити конкретнi вимоги, до яких прагне держава в трудових вiдносинах. При iмперативному способi дiяльнiсть сторiн не може суперечити положенням, що встановленi державою.
Норми про заборону також носять iмперативний характер. Забороняуться приймати неповнолiтнiх на певнi види робiт, жiнок - на пiдземнi роботи, звiльняти вагiтних жiнок i жiнок, якi мають дiтей вiком до трьох рокiв, одиноких матерiв при наявностi дитини вiком до 14 рокiв або дитини-iнвалiда, крiм випадкiв повноє лiквiдацiє пiдприумства, установи, органiзацiє (ст. 184 КЗпП).
Фактичнi зв'язки мiж суб'уктами, коли єх вiдносини пiд впливом юридичних норм набувають форми правових вiдносин, - лише одна структурна частина предмета правового регулювання. Другу єє частину створюу те, що дiя методу правового регулювання не може бути обмежена лише впливом на поведiнку учасникiв правовiдносин, бо юридичний метод поширюуться перш за все на суб'уктiв права, якi можуть i не вступати в правовiдносини, але вiд цього єх поведiнка не буде виключена iз сфери дiє методу.
Зележно вiд способу впливу на поведiнку людей можна визначити два методи правового регулювання: державно-нормативний i колективно-договiрний (локальний).
Державно-нормативний метод виражауться в тому, що держава розробляу i приймау закони та iншi форми нормативних актiв, що спрямованi на здiйснення всiує системи державного управлiння суспiльством. Всi законодавчi акти, що приймаються як органами державноє влади, так i органами державного управлiння, у результатом державно-нормативного методу регулювання.
Локальний метод правового регулювання проявляуться переважно у формi колективного договору, що вмiщуу основнi положення з питань працi i заробiтноє плати, робочого часу, часу вiдпочинку, охорони працi, що розробленi власником або уповноваженим ним органом i профспiлковим комiтетом або iншим уповноваженим трудовим колективом органом в межах
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
22
наданих йому прав. Тому цей метод прийнято називати колективно-договiрним, хоч поряд з колективним договором можуть прийматися й iншi форми локальних актiв: правила внутрiшнього трудового розпорядку, положення про премiювання, iнструкцiє щодо охорони працi тощо.
При локальному методi регулюються питання, якi мають значення тiльки для конкретного пiдприумства, установи, органiзацiє. Сторонам надано певну iнiцiативу. Саме участь професiйних спiлок в правовому регулюваннi створюу специфiку регулювання трудових вiдносин.
Для прийняття власником пiдприумства, установи, органiзацiє або уповноваженим ним органом разом з профспiлковими комiтетами локальних актiв важливого значення набувають рекомендацiйнi норми, за допомогою яких держава пропонуу сторонам самим урегулювати певнi вiдносини. Рекомендацiйнi норми не у обов'язковими для сторiн. Якщо сторони вiдповiдноє норми не прийняли, то рекомендацiйна норма не може бути застосована при вирiшеннi спору, що виник мiж сторонами.
В умовах переходу до ринкових вiдносин важливого значення набувають функцiональнi зв'язки права, спрямованi на виявлення i пiдвищення соцiальноє результативностi правового регулювання. По сутi проводиться економiчно-правовий експеримент, який дозволяу визначити оптимальнi варiанти створюваних нових суспiльних вiдносин.
Якщо локальнi норми приймаються власником або уповноваженим ним органом спiльно або за погодженням з профспiлковим комiтетом, то експериментальнi норми у спецiальними актами компетентних державних органiв, якими санкцiонууться проведення правового експерименту на вiдмiну або навiть всупереч тим нормам, що регулюють данi суспiльнi вiдносини.
Вiдмiннiсть локальних норм вiд експериментальних полягау в тому, що локальнi норми доповнюють, конкретизують загальнi норми трудового права стосовно конкретного пiдприумства, установи, органiзацiє. Експериментальнi ж норми, навпаки, роблять винятки iз загальних норм або приймаються всупереч тим нормам, що регулюють данi суспiльнi вiдносини з тим, що, можливо, в майбутньому в разi позитивних наслiдкiв експерименту цi загальнi норми будуть замiненi на новi. Прийняття нових норм здiйснюуться методом державно-нормативного регулювання.
Роздiл i. Предмет трудового права Украєни
23
5. Функцiє трудового права Украєни
Термiн <функцiя> походить вiд латинського слова <Гшiсєiо>, що означау обслуговування, дiяльнiсть. Якщо метод правового регулювання - це спосiб впливу на суспiльнi вiдносини, то функцiя права - це основнi напрямки цього впливу, що вiдображають його службове призначення. Функцiє трудового права також обумовленi економiчним базисом i в них зовнiшньо проявляуться сутнiсть права.
Правовi функцiє виражають спрямованiсть впливу права на суспiльнi вiдносини, тому показником єх реалiзацiє служать соцiально-економiчнi, полiтичнi, iдеологiчнi та iншi наслiдки, що сталися в результатi дiє права. Саме на цих напрямках i проявляуться активно-творча роль права в регулюваннi i розвитку суспiльних вiдносин. Свiй нормативний вираз функцiє права одержують в законодавчих актах у виглядi мети i завдань правового регулювання.
Оскiльки право у одним з елементiв структури суспiльства, його функцiє необхiдно розглядати в удинiй системi суспiльного управлiння i в нерозривному зв'язку з об'уктивними та суб'уктивними чинниками суспiльного розвитку.
Об'уктивним критерiум класифiкацiє функцiй можуть слу-жити основнi види суспiльних вiдносин, що становлять уднiсть правового регулювання. З цiує точки зору можна видiлити економiчну, соцiальну та iдеологiчну (виховну) функцiє права. У здiйсненнi цих функцiй прямо або побiчно беруть участь усi галузi права, при цьому кожна з них використовуу специфiчнi для неє властивостi, методи i засоби, якi вiдповiдають особливостям суспiльних вiдносин, що ними регулюються, та єх мiсцю в суспiльнiй структурi.
Отже, функцiя права - це напрям правового впливу на суспiльнi вiдносини, що визначау службове призначення права в життi суспiльства. В першу чергу цей вплив спрямований на пiдвищення суспiльного виробництва, змiцнення економiчних вiдносин, оскiльки передумовою прискорення соцiального розвитку у самовiддана праця громадян Украєни в усiх сферах господарства.
Регулюючи трудову дiяльнiсть громадян, трудове право активно впливау на виробництво i тим самим виконуу економiчну, виробничу функцiю. Саме через трудовi вiдносини реалiзуються виробничi програми, створюються i збiльшуються народне багатство i фонди матерiального забезпечення працюючих.
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
24
Економiчна функцiя трудового права впливау на економiчнi вiдносини шляхом встановлення мiри працi та мiри споживання, диференцiацiє працi за ознакою єє складностi, визначення кiлькiсних i якiсних показникiв працi, стимулювання матерiальними засобами високопродуктивноє працi.
Перехiд до ринкових вiдносин обумовив глибокi змiни в господарському механiзмi держави, а вiдповiдно i обумовлюу якiснi змiни в правовому регулюваннi, зокрема розширення засад локальноє нормотворчостi.
Трудове право Украєни активно впливау на соцiальнi чинники розвитку суспiльства. Соцiальну сферу суспiльного життя становлять переважно вiдносини по становищу людей в суспiльствi, тобто вiдносини рiвностi або нерiвностi, спiвробiтництва чи експлуатацiє, ступеня розвитку особи, ставлення до власностi. Саме завдяки працi та єє результатам створюуться можливiсть визначити становище людини в суспiльствi. Тому право, регулюючи вiдносини по застосуванню працi, стау важливим чинником розвитку суспiльних вiдносин.
В трудовому правi Украєни знаходять закрiплення принципи соцiальноє справедливостi, подальшого розвитку засад рiвностi, стимулювання прогресивних змiн в умовах i змiстi працi, створення оптимальноє органiзацiє працi на виробництвi, сприятливих умов для залучення робочоє сили до працi i розвитку особи працiвника, стимулювання трудовоє та громадськоє активностi, забезпечення гарантiй зайнятостi в здiйсненнi трудових вiдносин. Кожний з цих напрямiв соцiальноє дiє трудового права пiдкрiплюуться вiдповiдними правовими нормами.
Основою соцiальноє сфери у здiйснення працi, оскiльки соцiальнi вiдносини формуються, вiдтворюються i проявляються в працi, хоч вони охоплюють й iншi сфери життя. Саме тому трудове право мау найбiльш широкi можливостi впливати на соцiальне життя шляхом як встановлення правового i фактичного статусу особи, яка вступила в трудовi вiдносини, так i безпосереднього регулювання суспiльних трудових i пов'язаних з ними вiдносин.
Соцiальна функцiя трудового права проявляуться у тому, що за єє допомогою формууться особа працiвника в напрямку, необхiдному для суспiльства. Проявом розвитку особи працiвника у його сумлiнне ставлення до працi, участь в справах трудового колективу та громадських органiзацiях.
Роздiл i. Предмет трудового права Украєни
25
Соцiальна функцiя трудового права у основною i характерною саме для цiує галузi права. Тому в розвинутих промислових краєнах досить часто замiсть термiну <трудове право> вживауться термiн <соцiальне право>, що знайшло вiдображення i в юридичнiй лiтературi. Так, наприкiнцi 1975 р. в Федеративнiй Республiцi Нiмеччини оголошено про створення Соцiального кодексу ФРН, завданням якого визначено <здiйснення соцiальноє справедливостi i соцiальноє безпеки, включаючи соцiальну i виховну допомогу>'.
" До соцiальноє функцiє трудового права тiсно примикау iде-1< ологiчна (виховна) функцiя, яка мау загальну соцiальну спрямованiсть на справедливе регулювання трудових вiдносин i виховання свiдомостi цiує справедливостi.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63