Роздiл XIII. Матерiальна вiдповiдальнiсть сторiн трудових правовiдносин 439
 6. Порядок визначення розмiру шкоди
Для визначення розмiру суми, що пiдлягау стягненню з працiвника за завдану шкоду, необхiдно встановити дiйсний розмiр шкоди. Саме розмiр дiйсноє шкоди становить той критерiй, за допомогою якого у подальшому з урахуванням виду вiдповiдальностi, конкретноє обстановки, за якоє було завдано шкоду, матерiального стану працiвника точно встановлюуться сума, що пiдлягау вiдшкодуванню.
Розмiр заподiяноє пiдприумству шкоди щодо майна, яке було в експлуатацiє i на яке передбаченi амортизацiйнi вiдрахунки, визначауться за фактичними витратами на пiдставi даних бухгалтерського облiку, виходячи з балансовоє вартостi (собiвартостi) матерiальних цiнностей за вирахуванням фактичного зносу згiдно з установленими нормами, але не нижче нiж на 50 вiдсоткiв вiд балансовоє вартостi на момент встановлення такого факту з урахуванням iндексiв iнфляцiє, якi щомiсячно визначау Мiнiстерство статистики Украєни, вiдповiдно до розмiру податку на додану вартiсть та розмiру акцизного збору.
Таким чином, розмiр прямоє дiйсноє шкоди спочатку визначауться в натурi, а згодом провадиться грошова оцiнка вартостi матерiальних цiнностей. Необхiднiсть визначення шкоди в натурi вiдпадау тiльки тодi, коли мау мiсце нестача грошових сум.
При розкраданнi, нестачi, умисному знищеннi або умисному зiпсуттi матерiальних цiнностей шкода визначауться за державними роздрiбними цiнами. В разi вiдсутностi на даний вид матерiальних цiнностей роздрiбних цiн шкода визначауться за цiнами, що встановлюються Державними комiтетом Украєни по цiнах.
Пленум Верховного Суду Украєни в п. 15 постанови вiд 29 грудня 1992 р. роз'яснив, що, визначаючи розмiр шкоди, суд мау виходити з вартостi матерiальних цiнностей на день виявлення шкоди, а у випадку змiни цiн - застосовувати цiни, що дiють на день прийняття рiшення про єє вiдшкодування.
На пiдприумствах громадського харчування (на виробництвi та в буфетах) i в комiсiйнiй торгiвлi розмiр шкоди, заподiяноє розкраданням або нестачею продукцiє i товарiв, визначауться за цiнами, встановленими для продажу (реалiзацiє) цiує продукцiє i товарiв.
Порядок визначення розмiру шкоди повинен проводитись за формулою:
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
440
Р, = [(Б, - А) х 1^ + ПДВ + Аз,] х 2,
де Рд - розмiр збиткiв (у гривнях); Бд - балансова вартiсть на момент встановлення факту розкрадання, нестачi, знищення (псування) матерiальних цiнностей (у гривнях); А - амортизацiйнi вiдрахування (у гривнях); i^дд, - загальний iндекс iнфляцiє, який розраховууться на пiдставi щомiсячно визначуваних Мiнiстерством статистики Украєни iндексiв iнфляцiє;
ПДВ - розмiр податку на додану вартiсть (у гривнях); Азд - розмiр акцизного збору (у гривнях).
При визначеннi розмiру шкоди, завданоє внаслiдок псування майна, слiд виходити з розмiру зменшення його вартостi. Якщо це майно було вiдремонтованим, то розмiр шкоди становлять витрати на ремонт для поновлення майна в попередньому станi. Витрати на ремонт, що призвели до полiпшення стану майна в порiвняннi з тим, яким воно було до ремонту, прямоє дiйсноє шкоди не становлять i не можуть бути вiднесенi на рахунок працiвника.
Вже зазначалося, що при визначеннi прямоє дiйсноє шкоди повиннi враховуватись встановленi норми витрат, що розробляються i затверджуються вiдповiдними мiнiстерствами i вiдомствами. Практика застосування норм природних витрат свiдчить, що цi норми не можуть застосовуватись у випадках, коли доведено, що матерiальнi цiнностi були вкладенi працiвником.
При виявленнi з вини працiвника нестачi одних товарiв i лишкiв iнших нестача пiдлягау стягненню з винного, а лишки - оприбуткуванню на користь пiдприумства. Залiк лишкiв та перекриття ними нестач допускаються як виняток за один i той же перiод, що перевiряуться, у однiує i тiує ж матерiально вiдповiдальноє особи i вiдносно матерiально-товарних цiнностей одного i того ж найменування.
Матерiальна вiдповiдальнiсть за трудовим правом - це до-льова вiдповiдальнiсть, при якiй кожна особа, яка завдала шкоду, вiдповiдау тiльки за себе i вiдшкодовуу збитки лише у певнiй частинi (долi). Навiть при колективнiй (бригаднiй) матерiальнiй вiдповiдальностi настау дольова матерiальна вiдповiдальнiсть. Частка (доля) вiдповiдальностi кожного члена колективу (бригади) визначауться залежно вiд термiну роботи в складi бригади i пропорцiйно розмiру заробiтноє плати працiвника. Члени бригади звiльняються вiд вiдповiдальностi при доведеностi вини когось iз членiв бригади у заподiяннi шкоди або коли встанов-
Роздiл XIII. Матерiальна вiдповiдальнiсть сторiн трудових правовiдносин 441
лений'факт крадiжки матерiальних цiнностей стороннiми особами.
Солiдарна матерiальна вiдповiдальнiсть застосовууться лише за умови, якщо вироком суду встановлено, що шкода пiдприумству заподiяна спiльними умисними дiями кiлькох працiвникiв, якi мали спiльну мету заподiяти шкоду i виннi у вчиненнi злочину. Солiдарна вiдповiдальнiсть означау, що особи, виннi у заподiяннi шкоди, несуть матерiальну вiдповiдальнiсть у повному розмiрi, без визначення частки (долей) кожного. У порядку цивiльного судочинства суд мау право зобов'язати цих осiб вiдшкодувати шкоду солiдарне, якщо при постановленнi обвинувального вироку цивiльний позов був залишений без розгляду або коли вирок в частинi цивiльного позову скасовано i справа в цiй частинi направлена на новий розгляд в порядку судочинства.
Встановлення солiдарноє вiдповiдальностi кiлькох осiб за заподiяну пiдприумству шкоду означау, що ця шкода може бути стягнута з одного iз притягнутих до солiдарноє матерiальноє вiдповiдальностi, який пiзнiше вимагатиме вiд iнших осiб, якi спiльно з ним завдали шкоду, вiдшкодування в рiвних долях, за винятком частини, що припадау особисто на нього.
Пленум Верховного Суду Украєни в п. 16 постанови вiд-29 грудня 1992 р. роз'яснив, що при вирiшеннi позовiв, у яких об'уднано декiлька вимог про вiдшкодування працiвником шкоди, розмiр шкоди, що пiдлягау вiдшкодуванню, визначауться по кожнiй з об'уднаних вимог з урахуванням вiдповiдного єй виду i меж матерiальноє вiдповiдальностi. Визначена в такий спосiб сума вiдшкодування по кожному випадку заподiяння шкоди включауться до загальноє суми, яка пiдлягау стягненню з працiвника з урахуванням передбаченого ст. 233 КЗпП рiчного строку для заявлення позову по кожнiй вимозi й поважностi причин його пропуску.
При визначеннi розмiру матерiальноє шкоди, заподiяноє працiвниками самовiльним використанням в особистих цiлях технiчних засобiв (автотрактррiв, тракторiв, автокранiв тощо), що належать пiдприумству, з яким вони перебувають у трудових вiдносинах, слiд виходити з того, що така шкода, заподiяна не при виконаннi трудових (службових) обов'язкiв, пiдлягау вiдшкодуванню iз застосуванням норм цивiльного законодавства, зокрема ст. ст. 203, 453 Цивiльного кодексу Украєни. У цих випадках шкода вiдшкодовууться у повному розмiрi, включаючи i не
442
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
одержанi пiдприумством прибутки вiд використання працiвником технiчних засобiв.
В разi матерiальноє вiдповiдальностi в межах середнього мiсячного заробiтку вiн визначауться виходячи iз заробiтку за два останнi календарнi мiсяцi роботи працiвника, що передували дню виявлення шкоди, якщо шкода виявлена пiсля його звiльнення. В разi, коли працiвник працював на даному пiдприумствi менше двох мiсяцiв, його заробiток обчислюуться iз заробiтку за фактично вiдпрацьований час.
 7. Порядок вiдшкодування шкоди
Законодавство про матерiальну вiдповiдальнiсть надау працiвнику, який завдав шкоду, можливiсть добровiльно вiдшкодувати збитки повнiстю або частково. Це вiдшкодування працiвник може здiйснити шляхом внесення певноє грошовоє суми в касу пiдприумства або вiдшкодувати збитки в натурi. Для останнього необхiдна згода власника або уповноваженого ним органу. Вiдшкодовуючи шкоду в натурi, працiвник може передати власнику або уповноваженому ним органу рiвноцiнне майно на замiну втраченого або вiдремонтувати пошкоджене.
Якщо працiвник добровiльно не вiдшкодував завданих збиткiв, законодавством передбачений примусовий порядок вiдшкодування шкоди шляхом утримання суми збиткiв iз заробiтноє плати працiвника за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу.
Покриття шкоди працiвниками в розмiрi, що не перевищуу середнього мiсячного заробiтку, провадиться за розпорядженням власника пiдприумства або уповноваженого ним органу шляхом вiдрахування iз заробiтноє плати. Керiвниками пiдприумств та єх заступниками покриття шкоди в межах середньоє мiсячноє заробiтноє плати може здiйснюватись за розпорядженням вищого в порядку пiдлеглостi органу.
Розпорядження власника пiдприумства або уповноваженого ним органу, а також вищого в порядку пiдлеглостi органу мау бути зроблено не пiзнiше двох тижнiв з дня виявлення заподiяноє працiвником шкоди i звернено до виконання не ранiше семи днiв з дня повiдомлення про це працiвниковi. Цi сiм днiв надаються для того, щоб в разi незгоди з вiдрахуванням або його розмiром працiвник мiг оскаржити це розпорядження до органу по трудових спорах: в комiсiю по трудових спорах, а в разi єє вiдсутностi - до районного (мiського) суду.
Роздiл XIII. Матерiальна вiдповiдальнiсть сторiн трудових правовiдносин 443
У випадках, коли розмiр шкоди перевищуу середню мiсячну заробiтну плату, єє вiдшкодування провадиться шляхом за-явлення позову до районного (мiського) суду.
Судовому розгляду пiддягають заяви власника пiдприумства або уповноваженого ним органу до працiвника про вiдшкодування шкоди в розмiрi, що перевищуу середнiй мiсячний заробiток. Шкода може перевищувати й середню мiсячну заробiтну плату, але вiдповiдно до законодавства працiвник може нести вiдповiдальнiсть тiльки в межах свого середнього мiсячного заробiтку. До суду власник або уповноважений ним орган повинен звертатись також у випадку, коли розмiр шкоди не перевищуу середнього мiсячного заробiтку, але вiдшкодування не може бути проведено за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу в зв'язку iз закiнченням строку на видання розпорядження або у випадку припинення працiвником трудових вiдносин з даним пiдприумством.
Питання про вiдшкодування завданоє шкоди може розглядатись судом за заявою працiвника, який не згодний з розпорядженням про вiдрахування, зробленим власником або уповноваженим ним органом, чи з розмiром цього вiдрахування пiсля розгляду його в комiсiє по трудових спорах або безпосередньо в судi.
Позов про обгрунтованiсть розпорядження власника або уповноваженого ним органу щодо вiдрахування шкоди працiвником може бути заявлений i до реалiзацiє розпорядження про вiдрахування. Працiвником може бути заявлений також позов про повернення суми, зайво виплаченоє ним добровiльно на вiдшкодування шкоди, коли вiдсутнi пiдстави i умови для матерiальноє вiдповiдальностi, збитки ним вiдшкодованi у бiльшому розмiрi, нiж це передбачено законом, та в iнших випадках.
Виходячи з вимог ст. 15 ЦПК Украєни, суд у кожному випадку зобов'язаний з'ясувати обставини, чи завданi дiями працiвника матерiальнi збитки пiдприумству; чи становлять цi збитки пряму дiйсну шкоду працiвника; чи заподiянi вони неправомiрними дiями працiвника; чи входять до функцiй працiвника обов'язки, належне виконання яких призвело до шкоди; в якiй конкретно обстановцi пiдприумству завданi збитки i чи у в цьому вина працiвника; чи були створенi працiвнику умови, якi б забезпечували збереження матерiальних цiнностей i нормальну роботу з ними.
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
444
За шкоду, заподiяну внаслiдок порушення трудових обов'язкiв, працiвник несе вiдповiдальнiсть перед пiдприумством, з яким перебувау у трудових правовiдносинах. За вимогами iнших осiб, що грунтуються на неналежному виконаннi працiвником своєх трудових обов'язкiв, внаслiдок статтi 441 Цивiльного кодексу Украєни вiдповiдау пiдприумство, перед яким винний працiвник несе матерiальну вiдповiдальнiсть у порядку регресу за нормами трудового законодавства.
Якщо суд встановить, що шкода заподiяна з вини не лише працiвника, до якого заявлено позов, а й службових осiб пiдприумства, вiн повинен притягнути цих осiб вiдповiдно до ст. 109 ЦПК Украєни до участi в справi як спiввiдповiдачiв.
Для звернення до суду власника або уповноваженого ним органу ст. 233 КЗпП встановлений рiчний строк з дня виявлення заподiяноє працiвником шкоди. Днем виявлення шкоди вважауться день, коли власнику або уповноваженому ним органу стало вiдомо про наявнiсть шкоди, заподiяноє працiвником. Днем встановлення шкоди, виявленоє внаслiдок iнвентаризацiє матерiальних цiнностей, ревiзiє або перевiки фiнансово-господарськоє дiяльностi пiдприумства, слiд вважати день пiдписання вiдповiдного акта або висновку.
Право регресноє вимоги до працiвника виникау з часу виплати пiдприумством сум третiй особi, i з цього часу обчислюуться строк на заявлення регресного позову.
 8. Матерiальна вiдповiдальнiсть пiдприумств, установ, органiзацiй за шкоду, заподiяну працiвникам
Закон передбачау матерiальну вiдповiдальнiсть за завдану шкоду не тiльки працiвникiв, а й пiдприумств. Така вiдповiдальнiсть на власника або уповноважений ним орган покладауться вiдповiдно до ст. 173 КЗпП при заподiяннi шкоди здоров'ю працiвника калiцтвом або iншим ушкодженням, пов'язаним з виконанням ним своєх трудових обов'язкiв.
На вiдмiну вiд дисциплiнарноє вiдповiдальностi матерiальна вiдповiдальнiсть у двосторонную: кожна сторона трудових вiдносин несе перед iншою вiдповiдальнiсть за завдану шкоду. Особливiсть вiдповiдальностi власника або уповноваженого ним органу перед працiвником полягау у тому, що небезпечнi та шкiдливi умови працi можуть завдати моральноє шкоди працiвнику, порушити його нормальнi життувi зв'язки i потребують додаткових зусиль для органiзацiє свого життя.
Роздiл XIII. Матерiальна вiдповiдальнiсть сторiн трудових правовiдносин 445
Тому власник або уповноважений ним орган може нести перед працiвником не тiльки матерiальне, а i моральне вiдшкодування завданих збиткiв.
Питання вiдшкодування заподiяного громадяниновi ушкодження здоров'я цивiльне право розглядау також як позадоговiрну, делiктну вiдповiдальнiсть. В юридичнiй лiтературi тривау дискусiя щодо характеру норм, якi регламентують покриття шкоди, заподiяноє здоров'ю робiтникiв i службовцiв. Змiст цiує дискусiє зводиться до того, що цивiлiсти вважають цi норми iнститутом цивiльного права, а науковцi в галузi трудового права - iнститутом трудового права. т третя точка зору, згiдно з якою це <пограничний> мiж цивiльним i трудовим правом iнститут.
При вирiшеннi цього питання ми виходимо з того, що в рамках трудових правовiдносин кожний суб'укт мау визначенi законом i взаумною угодою права i обов'язки. Стаття 153 КЗпП передбачау створення для всiх працюючих здорових i безпечних умов працi, покладау такий обов'язок на власника або уповноважений ним орган.
Таким чином, право робiтникiв i службовцiв на здоровi i безпечнi умови працi i обов'язок власника пiдприумства або уповноваженого ним органу створити такi умови у предметом. регулювання трудового права. Це положення нi у кого заперечень не викликау.
Але коли власник або уповноважений ним орган порушуу свiй обов'язок, внаслiдок чого робiтнику чи службовцю завдауться ушкодження здоров'я, висловлюються точки зору, згiдно з якими вiдносини по вiдшкодуванню цiує шкоди у частиною цивiльно-правового iнституту зобов'язань, що виникають внаслiдок заподiяння шкоди.
Такi твердження не можна визнати послiдовними. Якщо права i обов'язки у предметом регулювання однiує галузi права, то i невиконання чи порушення цих прав i обов'язкiв, правовi норми, що визначають наслiдки такого порушення, вiдносяться до цiує ж галузi права.
Оскiльки права i обов'язки щодо створення здорових i безпечних умов працi визначаються трудовим правом, то i наслiдки єх невиконання також регулюються трудовим, а не цивiльним правом.
Порядок вiдшкодування шкоди, заподiяноє робiтникам i службовцям, регулюуться Правилами вiдшкодування власни-
446
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
ком пiдприумства, установи, органiзацiє або уповноваженим ним органом шкоди, заподiяноє працiвниковi ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язкiв, затвердженими постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 23 червня 1993 р.
Цi Правила встановлюють порядок розгляду заяв потерпiлих або єх утриманцiв. Заява подауться власнику, з вини якого заподiяна шкода. Власник протягом 10 днiв з дня надходження заяви зобов'язаний розглянути єє та прийняти вiдповiднi рiшення. Спори мiж потерпiлими або iншими зацiкавленими особами i власником щодо права на вiдшкодування шкоди та єє розмiр вирiшуються в порядку, встановленому для розгляду трудових спорiв. Саме цiую вказiвкою на порядок розгляду спорiв Кабiнет Мiнiстрiв Украєни визнав галузь права, якою регулюються цi вiдносини.
Цивiльним правом регулюються тi випадки, коли калiцтво чи iнше ушкодження здоров'я завдано пiдприумством, яке не зобов'язане виплачувати за потерпiлого страховi внески, тобто тодi, коли мiж сторонами вiдсутнi трудовi правовiдносини.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63