Украєнський суд обгрунтовано прийняв дану за-
яву до свого провадження (навiть не дивлячись на те, що дитина
проживала з вiдповiдачкою в Приморському крає), враховуючи,
що виєзд до мiсця проживання вiдповiдачкиутруднений.
На тих же пiдставах Анкарський правовий суд Турцiє прий-
няв до свого провадження i розглянув справу стосовно позову
громадянина Турцiє до громадянки Украєни жительки Харкова
про розiрвання шлюбу. Згiдно iз ч. 2 ст. 197 КпШС розiрвання
шлюбiв мiж громадянами Украєни та iноземними громадянами,
здiйснене поза межами Украєни за законами вiдповiдних держав,
визнауться дiйсним в Украєнi, якщо в момент розiрвання щлюбу
хоча б один з подружжя проживав поза межами Украєни < у i
>№, " --є>
УЯУ-
<бак
; i:
Ц;!
i,
!i
482 Глава XXVII
ни або можуть за своєм змiстом завдати шкоди iнтересам Украєни, |
або мiстять вiдомостi, що порочать честь i гiднiсть громадян (ст. 55).
Правило про консульську легалiзацiю мiститься також у Кон- i
сульських конвенцiях. Наприклад, у Консульськiй конвенцiє мiж
Украєною i Соцiалiстичною Республiкою Вутнам вiд 8 червня
1994 р. прямо вказано, що консульська посадова особа мау право
засвiдчувати доручення юридичних осiб i громадян акредитуючоє
держави, засвiдчувати документи, переклади, копiє i пiдписи на цих
документах; легалiзувати документи, складенi вiдповiдно до чин-
ного законодавства компетентними органами обох держав. Доку-
менти, легалiзованi або засвiдченi консульською посадовою осо-
бою, визнаються дiйсними, як документи, складенi компетентним
єi органом держави перебування, за умови, що цi документи не про-
тирiчать законам i правилам цiує держави (ст. 42).
Розглянутi правила про дiйснiсть документiв (єх легалiзацiю)
дiють, якщо iнше не передбачено договорами про правову допомо-
гу. Так, у ст. 29 Договору мiж Украєною i КНР говориться, що до-
кументи, якi були складенi або засвiдченi судом чи iншою компетен-
тною установою однiує Договiрноє Сторони, дiйснi при наявностi
пiдпису та офiцiйноє печатки. У такому виглядi вони можуть прий-
матися судом або iншою компетентною установою другоє Договi-
рноє Сторони без легалiзацiє. Офiцiйнi документи, якi складенi на
територiє однiує Договiрноє Сторони, можуть мати доказову силу
офiцiйних документiв i на територiє другоє Договiрноє Сторони.
По сутi аналогiчним чином вирiшено питання про дiйснiсть
та доказову силу офiцiйних документiв в Конвенцiє держав -
членiв СНД, а також в угодах про правову допомогу та правовi
вiдносини мiж Украєною та Литовською Республiкою, Республi-
кою Грузiя, Республiкою Польща, Латвiйською Республiкою,
Естонською Республiкою, Республiкою Молдова, Монголiую.
Витребування i отримання доказiв вiд iноземних установ
можливе у порядку надання правовоє допомоги. У широкому
розумiннi слова мiжнародна правова допомога - це сприяння,
яке надауться судами та iншими установами юстицiє однiує дер-
жави судам та iншим установам iншоє держави у звязку з роз-
глядом цивiльних та кримiнальних справ. Виходячи iз змiсту
мiжнародних угод про правову допомогу, можна видiлити такi
види мiжнародноє правовоє допомоги у цивiльних справах:
а) виконання доручень про здiйснення окремих процесу-
альних дiй;
Мiжнародний цивiльний процес
б) надання iнформацiє про право;
483
в) надання правовоє допомоги у звязку з визнанням i ви-
конанням iноземних судових рiшень.
Договорами про правову допомогу передбачений по сутi
удиний порядок вручення документiв. Так, в ст. 9 Договору мiж
Украєною та Естонською Республiкою визначено, що запитува-
на установа здiйснюу вручення документiв вiдповiдно до правил,
якi дiють в єє державi, якщо документи, що пiдлягають врученню,
складенi мовою держави або забезпеченi засвiдченим перекла-
дом. У тих випадках, коли документи складенi не мовою запиту-
ваноє Договiрноє Сторони або не забезпеченi перекладом, вони
вручаються одержувачу, якщо вiн згоден добровiльно єх прийня-
ти. У проханнi про вручення повиннi бути вказанi точна адреса
одержувача та найменування документа, який пiдлягау вручен-
ню. Якщо вказана у проханнi про вручення адреса виявилась
неповною або неточною, запитувана установа згiдно iз своєм
законодавством вживау заходiв до встановлення точноє адреси.
Разом з тим iнший порядок передбачений у договорах вiднос-
но пересилки документiв про громадянський стан та деяких
iнших документiв. Так, вiдповiдно до ст. 14 Конвенцiє держав -
членiв СНД Договiрнi Сторони зобовязуються пересилати одна
однiй на прохання без перекладу i безкоштовно свiдоцтва про
реустрацiю актiв громадянського стану - безпосередньо через
органи реустрацiє актiв громадянського стану Договiрних Сторiн
з повiдомленням громадян про пересилку документiв. Договiрнi
Сторони зобовязуються пересилати одна однiй на прохання без
перекладу i безкоштовно документи про освiту, трудовий стаж
та iншi документи, що стосуються особистих або майнових прав
та iнтересiв громадян запитуваноє Договiрноє Сторони та iнших
осiб, якi проживають на єє територiє.
Крiм прохання до iноземного суду про вручення та витребу-
вання документiв судам часто доводиться звертатися до них з
дорученням виконати й iншi процесуальнi дiє. Таким чином, у
мiжнародному цивiльному процесi пiд судовим дорученням ро-
зумiють звернення суду однiує держави до суду другоє держави з
проханням про виконання процесуальних дiй на територiє дру-
гоє держави. Вiдповiдно до ст. 426 ЦПК суди Украєни можуть
В цьому параграфi ми зупинимося на першому видi мiжнародноє правовоє
допомоги - виконаннi судових доручень, а саме: звернення судiв Украєни з до-
рученням до iноземних судiв i виконання судових доручень iноземних судiв.
ГЛава XXVII
звертатися до iноземних судiв з дорученням про виконання ок- |
ремих процесуальних дiй (вручення повiсток та iнших доку-
ментiв, допит сторiн i свiдкiв, проведення експертизи i огляду на ;
мiсцi тощо). Порядок зносин судiв Украєни з iноземними судами
визначауться законодавством Украєни i мiжнародними догово- |
рами Украєни. . \
Практично у кожному мiжнародному договорi Украєни про |
правову допомогу та правовi вiдносини визначений перелiк про-
цесуальних дiй, якi можуть здiйснюватись для виконання доручень |
iноземних судiв. Так, у ст. б Конвенцiє держав -членiв СНД за-
крiплений такий обсяг допомоги у цивiльних справах: <Договiрнi \
Сторони надають одна однiй правову допомогу шляхом виконай-1
ня процесуальних та iнший дiй, передбачених законодавством за-1
питуваноє Договiрноє Сторони, у тому числi складання та пересип-
ки документiв, проведення оглядiв, передачi речових доказiв, про-
ведення експертизи, допиту сторiн, третiх осiб, свiдкiв, експертiв,
розшуку осiб, визнання та виконання судових рiшень, виконавчих
написiв, а також шляхом вручення документiв>. ;
Практичне значення мау питання про змiст та форму дору-
чення про надання правовоє допомоги. Аналiз мiжнародних до- \
говорiв дозволяу зробити висновок, що в дорученнi (клопотаннi) i
про надання правовоє допомоги з цивiльних справ повиннi мiсти- i
гися наступнi реквiзити: 1) найменування запитуючоє установи; \
2) найменування запитуваноє установи; 3) назва справи, з якоє]
запитууться правова допомога; 4) iмена i прiзвища сторiн, мiсце
Єх постiйного або тимчасового проживання, громадянство, занят-
тя, а щодо юридичних осiб -єх назва i мiсце знаходження; 5) iме-
на i прiзвища, адреси представникiв осiб, якi вказанi в пунктi 4;
6) змiст клопотання i необхiдна для його виконання iнформацiя,
зокрема, iмена, прiзвища i адреси свiдкiв, якщо вони вiдомi.
Клопотання про надання правовоє допомоги повинно бути
засвiдчене пiдписом компетентноє посадовоє особи i скрiплене
гербовою печаткою запитуючоє Договiрноє Сторони. Договiрнi
Сторони можуть застосовувати двомовнi бланки для клопотань
про надання правовоє допомоги (ст. 6 Договору мiж Украєною i
Республiкою Молдова та iншi договори).
При виконаннi клопотань про надання правовоє допомоги
запитувана установа застосовуу законодавство своує держави.
Проте на прохання установи, вiд якоє виходить доручення, вона
може застосовувати процесуальнi норми Договiрноє Сторони, вiд
Мiжнародний цивiльний процес 485
якоє виходить доручення, якщо вони не суперечать законодавству
єє держави. Якщо запитувана установа не компетентна викона-
ти клопотання, вона пересилау клопотання компетентнiй установi,
повiдомивши про це запитуючу установу. Якщо точна адреса осо-
би, вiдносно якоє складене клопотання, невiдома, запитувана ус-
танова вживау вiдповiдних заходiв щодо єє встановлення. На кло-
потання запитуючоє установи запитувана установа повiдомляу у
вiдповiдний час безпосередньо запитуючу установу i сторони про
мiсце i час виконання клопотання. Пiсля виконання клопотання
запитувана установа пересилау документ запитуючiй установi. У
випадку, коли клопотання не може бути виконане, запитувана
установа повертау клопотання запитуючiй установi, повiдомля-
ючи про пiдставу невиконання клопотання (ст. 7 Договору мiж
Украєною i Республiкою Молдова).
Окремi пiдготовчi процесуальнi дiє вправi здiйснювати й орга-
ни нотарiату. Зокрема, згiдно iз Законом Украєни <Про нотарiат>
нотарiуси забезпечують докази, необхiднi для ведення справ в орга-
нах iноземних держав. Дiє для забезпечення доказiв проводяться
вiдповiдно до цивiльного процесуального законодавства Украєни
(ст. 102). Таким чином, суди i нотарiат в Украєнi, до яких надiйшли
клопотання про надання правовоє допомоги, при його виконаннi
застосовують насамперед статтi 33, 35-38,45,47, 55, 57 ЦПК та iнГ
Договорами про правову допомогу передбачена можливiста
виклику з однiує краєни в iншу свiдкiв та експертiв, необхiдних пiд
час розгляду справи, та гарантiя єх недоторканностi. Наприклад)
вiдповiдно до Договору мiж Украєною i Республiкою Молдоває
якщо в справi, яка знаходиться в провадженнi установи юстицiє
однiує Договiрноє Сторони, виникау необхiднiсть в особистiй явцi
свiдка або експерта, який перебувау на територiє iншоє Договiрноє
Сторони, необхiдно звернутися до компетентноє установи юстицiє
цiує Договiрноє Сторони з клопотанням про вручення виклику.
Виклик не може мiстити заходiв примусу на випадок неявки. Свi-
док або експерт мау право на компенсацiю витрат на переєзд, про-
живання i нестриману заробiтну плату, а експерт, крiм того, мау
право на винагороду за проведення експертизи (ст. 8).
У порядку виконання судових доручень суди повиннi вжити
заходiв до забезпечення своучасноє явки в судове засiдання всiх
учасникiв процесу. Судовi виклики i повiдомлення проводяться
шляхом вручення повiсток. Порядок вручення повiсток такий
самий/який встановлено для вручення iнших документiв. При
..-ла.ааi.:. ..
ЄИЧЯT
необхiдностi установи юстицiє Договiрних Сторiн надають за
клопотанням допомогу при встановленнi адрес осiб, якi перебу-
вають на єх територiє. Запитувана установа здiйснюу вручення
повiсток вiдповiдно до правил, якi дiють в єє державi. Пiдтверд-
ження вручення по вiеток такояi оформлюуться ВiДПОВiДНО ДО
правил запитуваноє Договiрноє Сторони. Але згiдно з договора-
ми про правову допомогу у пiдтвердженнi повинно бути зазна-
чено час, мiсце, спосiб вручення.
Слiд мати на увазi, що розгляд вправи у вiдсутностi будь-якоє
з осiб, якi беруть участь у справi, не повiдомлених про час i мiсце
судового засiдання, у пiдставою для скасування рiшення (п. 7
ст. 314ЦПК),атакождйявiдмовиувизнанмiтавиконаннiсудо-
вих рiшень (Це передбачено мiжнародними договорами про пра-
вову допомогу).-
Вiдповiдно до внутрiшнього законодавства Украєни та пра-
вил мiжнародних договорiв при зверненнi украєнських судiв до
iноземних та пiд чау виконання судами Украєни доручень iнозем- З
них судiв застосовууться два способи направлення доручень;
1) дипломатичний порядок зносин установ юстицiє Украєни |
з установами юстицiє держав - учасниць Гаагськоє кон-|
венцiє з питань цивiльного процесу вiд 1 березня 1954 р., а |
також держав, з якими не укладенi договори про правову ]
допомогу або мiжнароднi угоди з якими передбачають |
дипломатичний порядок зносин; ,
2) зносини установ юстицiє через своє центральнi органи.
Такий порядок визначений в мiжнародних договорах про !
правову допомогу, а також iнструкцiую Мiнiстерства юс-
тицiє СРСР <Про порядок надання судами та органами
нотарiату СРСР правовоє допомоги установам iноземних
держав i про порядок звернення за правовою допомогою
до цих установ> вiд 28 лютого 1972 р.
Згiдно з дипломатичним порядком зносин суд запитуючоє
а. держави надсилау доручення своуму Мiнiстерству закордонних
Цсправ, яке через своу посольство або консульство звертауться в
| Мiнiстерство закордонних справ запитуумо! держави, а вже
Мiнiстерство закордонних справ цiує держави надсилау доручен-
ня у вiдповiдний суд з проханням про його виконання. Вiдповiд-
но до Гаагськоє конвенцiє з питань цивiльного процесу вiд 1 бе-
резня 1954 р. судовi доручення надсилаються консулом запитуу-
| моє держави владам, якi вказанi запитуючою державою. ЦiЖлади
Мiжнароднiй цивiльний процес
487
надсилають консулу документ, який засвiдчуу виконання судо-
вого дорученняабо пояснюу пiдстави,, якi завадили його виконан-
ню< Усi труднощi) якi ддогли б виникнути при такiй передачi, ви-
рiшуються дипломатичним шляхом Кожна Договiрна держава
може зробити заявуу повiдомивши iнщi Договiрнi держави, що
вона бажау, щоб судовi доручення, якiздiддягаютьi виконанню на
єє територiє, передавалися щ дипломатичним шляхом. Проте та-
кий порядок не перешкоджау тому, щоб двi, Договiрнi держави
погодилися вирiшити безпосереднi зносини мiж єх вiдповiдними
владами дри пбедачi судових, доручень (ст,, 9),
Дипломатичний порядок зносин передбаченийуотаких, що
зберiгають силу для Украєни> двостороннiх догрвсфах про пра-
вову допомогу,iукладених СРСР з Грецькою Республiкою, iрак-
ською Республiкою, Народно-Демократичною Республiкою Йе-
меи, Республiкою Кiпр, Тунiською Республiкою, Фiнляндською
Республiкоюа.також в Конвенцiє мiж СРСР таiталiйською Рес-
публiкою. В;,Консульських конвенцiях також передбачена
можливiсть виконання судових доручень консулами. Наприклад,
в Консульськiй конвенцiє мiж Украєною i Соцiалiстичною Респуб-
лiкою Вутнам на, консула покладена функцiя передач судових
доручень до судiв акредитуючоє держави згiдно з чинними мiжна-
родними договорами абр, при вiдсутностi таких договорiв, у
будь-якому iншому порядку, що вiдповiдау законам i правилам
держави перебування (п. 10 ст. 36).
При безпосередньому порядку зносин суд однiує сторони
надсилау доручення центральному органу юстицiє своує краєни,
який, у свою чергу, передау його центральному органу юстицiє
iншоє краєни. Порядок виконання судових доручень встанов-
люуться в кожнiй краєнi єє внутрiшнiм законодавством та мiжна-
родними договорами. Бiльшiсть двостороннiх договорiв про
правову допомогу передбачають надання допомоги у цивiльних
справах судам через своє центральнi установи, якщо договорами
не встановлене iнше. До центральних установ, як правило, нале-
жать Мiнiстерства юстицiє. i тiльки за договорами, укладеними
мiж Украєною i Китайською Народною Республiкою, Украєною
та Монголiую, до центральних установ Сторони вiдносять не
тiльки Мiнiстерство юстицiє, але й Верховний Суд.
Дещо iнакше вирiшене питання про порядок зносин в Кон-
венцiє держав - членiв СНД. Згiдно iз ст. 5 цiує Конвенцiє в редакцiє
% й>Rня 1,997 р. компетентнi установи Договiрних Сторiн зно-
Глава XX VII
сяться одна з одною через своє центральнi, територiальнi та iншi
органи, якщо тiльки цiую Конвенцiую не встановлено iнший по-
рядок зносин. Договiрнi Сторони визначають перелiк своєх цен-
тральних, територiальних та iнших органiв, уповноважених на
здiйснення безпосереднiх зносин, про що повiдомляють депози-
таря. Таким чином, Конвенцiя передбачау i змiшаний порядок
зносин судiв рiзних держав.
Разом з тим, як виняток iз загального правила, деякi догово-
ри, якi закрiплюють порядок зносин через центральнi установи,
а також безпосереднiй порядок зносин, передбачають i мож-
ливiсть вручати та допитувати власних громадян через своє дип-
ломатичнi представництва або консульськi установи. Проте при
цьому не можуть застосовуватися заходи примусового характе-
ру, оскiльки дипломатичнi та консульськi представники не мають
нiяких судових функцiй.
При наданнi правовоє допомоги Договiрнi Сторони корис-
туються державною мовою своує краєни з доданням завiреного
перекладу всiх документiв державною мовою iншоє сторони або
росiйською чи англiйською.
Взаумне надання правовоє допомоги Договiрними державами
здiйснюуться за загальним правилом безоплатно. Так, у Договорi
мiж Украєною та Латвiйською Республiкою говориться, що До-
говiрнi Сторони самi несуть витрати, якi виникли при наданнi пра-
вовоє допомоги на єх територiє, за винятком витрат, повязаних з
проведенням експертиз.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67
яву до свого провадження (навiть не дивлячись на те, що дитина
проживала з вiдповiдачкою в Приморському крає), враховуючи,
що виєзд до мiсця проживання вiдповiдачкиутруднений.
На тих же пiдставах Анкарський правовий суд Турцiє прий-
няв до свого провадження i розглянув справу стосовно позову
громадянина Турцiє до громадянки Украєни жительки Харкова
про розiрвання шлюбу. Згiдно iз ч. 2 ст. 197 КпШС розiрвання
шлюбiв мiж громадянами Украєни та iноземними громадянами,
здiйснене поза межами Украєни за законами вiдповiдних держав,
визнауться дiйсним в Украєнi, якщо в момент розiрвання щлюбу
хоча б один з подружжя проживав поза межами Украєни < у i
>№, " --є>
УЯУ-
<бак
; i:
Ц;!
i,
!i
482 Глава XXVII
ни або можуть за своєм змiстом завдати шкоди iнтересам Украєни, |
або мiстять вiдомостi, що порочать честь i гiднiсть громадян (ст. 55).
Правило про консульську легалiзацiю мiститься також у Кон- i
сульських конвенцiях. Наприклад, у Консульськiй конвенцiє мiж
Украєною i Соцiалiстичною Республiкою Вутнам вiд 8 червня
1994 р. прямо вказано, що консульська посадова особа мау право
засвiдчувати доручення юридичних осiб i громадян акредитуючоє
держави, засвiдчувати документи, переклади, копiє i пiдписи на цих
документах; легалiзувати документи, складенi вiдповiдно до чин-
ного законодавства компетентними органами обох держав. Доку-
менти, легалiзованi або засвiдченi консульською посадовою осо-
бою, визнаються дiйсними, як документи, складенi компетентним
єi органом держави перебування, за умови, що цi документи не про-
тирiчать законам i правилам цiує держави (ст. 42).
Розглянутi правила про дiйснiсть документiв (єх легалiзацiю)
дiють, якщо iнше не передбачено договорами про правову допомо-
гу. Так, у ст. 29 Договору мiж Украєною i КНР говориться, що до-
кументи, якi були складенi або засвiдченi судом чи iншою компетен-
тною установою однiує Договiрноє Сторони, дiйснi при наявностi
пiдпису та офiцiйноє печатки. У такому виглядi вони можуть прий-
матися судом або iншою компетентною установою другоє Договi-
рноє Сторони без легалiзацiє. Офiцiйнi документи, якi складенi на
територiє однiує Договiрноє Сторони, можуть мати доказову силу
офiцiйних документiв i на територiє другоє Договiрноє Сторони.
По сутi аналогiчним чином вирiшено питання про дiйснiсть
та доказову силу офiцiйних документiв в Конвенцiє держав -
членiв СНД, а також в угодах про правову допомогу та правовi
вiдносини мiж Украєною та Литовською Республiкою, Республi-
кою Грузiя, Республiкою Польща, Латвiйською Республiкою,
Естонською Республiкою, Республiкою Молдова, Монголiую.
Витребування i отримання доказiв вiд iноземних установ
можливе у порядку надання правовоє допомоги. У широкому
розумiннi слова мiжнародна правова допомога - це сприяння,
яке надауться судами та iншими установами юстицiє однiує дер-
жави судам та iншим установам iншоє держави у звязку з роз-
глядом цивiльних та кримiнальних справ. Виходячи iз змiсту
мiжнародних угод про правову допомогу, можна видiлити такi
види мiжнародноє правовоє допомоги у цивiльних справах:
а) виконання доручень про здiйснення окремих процесу-
альних дiй;
Мiжнародний цивiльний процес
б) надання iнформацiє про право;
483
в) надання правовоє допомоги у звязку з визнанням i ви-
конанням iноземних судових рiшень.
Договорами про правову допомогу передбачений по сутi
удиний порядок вручення документiв. Так, в ст. 9 Договору мiж
Украєною та Естонською Республiкою визначено, що запитува-
на установа здiйснюу вручення документiв вiдповiдно до правил,
якi дiють в єє державi, якщо документи, що пiдлягають врученню,
складенi мовою держави або забезпеченi засвiдченим перекла-
дом. У тих випадках, коли документи складенi не мовою запиту-
ваноє Договiрноє Сторони або не забезпеченi перекладом, вони
вручаються одержувачу, якщо вiн згоден добровiльно єх прийня-
ти. У проханнi про вручення повиннi бути вказанi точна адреса
одержувача та найменування документа, який пiдлягау вручен-
ню. Якщо вказана у проханнi про вручення адреса виявилась
неповною або неточною, запитувана установа згiдно iз своєм
законодавством вживау заходiв до встановлення точноє адреси.
Разом з тим iнший порядок передбачений у договорах вiднос-
но пересилки документiв про громадянський стан та деяких
iнших документiв. Так, вiдповiдно до ст. 14 Конвенцiє держав -
членiв СНД Договiрнi Сторони зобовязуються пересилати одна
однiй на прохання без перекладу i безкоштовно свiдоцтва про
реустрацiю актiв громадянського стану - безпосередньо через
органи реустрацiє актiв громадянського стану Договiрних Сторiн
з повiдомленням громадян про пересилку документiв. Договiрнi
Сторони зобовязуються пересилати одна однiй на прохання без
перекладу i безкоштовно документи про освiту, трудовий стаж
та iншi документи, що стосуються особистих або майнових прав
та iнтересiв громадян запитуваноє Договiрноє Сторони та iнших
осiб, якi проживають на єє територiє.
Крiм прохання до iноземного суду про вручення та витребу-
вання документiв судам часто доводиться звертатися до них з
дорученням виконати й iншi процесуальнi дiє. Таким чином, у
мiжнародному цивiльному процесi пiд судовим дорученням ро-
зумiють звернення суду однiує держави до суду другоє держави з
проханням про виконання процесуальних дiй на територiє дру-
гоє держави. Вiдповiдно до ст. 426 ЦПК суди Украєни можуть
В цьому параграфi ми зупинимося на першому видi мiжнародноє правовоє
допомоги - виконаннi судових доручень, а саме: звернення судiв Украєни з до-
рученням до iноземних судiв i виконання судових доручень iноземних судiв.
ГЛава XXVII
звертатися до iноземних судiв з дорученням про виконання ок- |
ремих процесуальних дiй (вручення повiсток та iнших доку-
ментiв, допит сторiн i свiдкiв, проведення експертизи i огляду на ;
мiсцi тощо). Порядок зносин судiв Украєни з iноземними судами
визначауться законодавством Украєни i мiжнародними догово- |
рами Украєни. . \
Практично у кожному мiжнародному договорi Украєни про |
правову допомогу та правовi вiдносини визначений перелiк про-
цесуальних дiй, якi можуть здiйснюватись для виконання доручень |
iноземних судiв. Так, у ст. б Конвенцiє держав -членiв СНД за-
крiплений такий обсяг допомоги у цивiльних справах: <Договiрнi \
Сторони надають одна однiй правову допомогу шляхом виконай-1
ня процесуальних та iнший дiй, передбачених законодавством за-1
питуваноє Договiрноє Сторони, у тому числi складання та пересип-
ки документiв, проведення оглядiв, передачi речових доказiв, про-
ведення експертизи, допиту сторiн, третiх осiб, свiдкiв, експертiв,
розшуку осiб, визнання та виконання судових рiшень, виконавчих
написiв, а також шляхом вручення документiв>. ;
Практичне значення мау питання про змiст та форму дору-
чення про надання правовоє допомоги. Аналiз мiжнародних до- \
говорiв дозволяу зробити висновок, що в дорученнi (клопотаннi) i
про надання правовоє допомоги з цивiльних справ повиннi мiсти- i
гися наступнi реквiзити: 1) найменування запитуючоє установи; \
2) найменування запитуваноє установи; 3) назва справи, з якоє]
запитууться правова допомога; 4) iмена i прiзвища сторiн, мiсце
Єх постiйного або тимчасового проживання, громадянство, занят-
тя, а щодо юридичних осiб -єх назва i мiсце знаходження; 5) iме-
на i прiзвища, адреси представникiв осiб, якi вказанi в пунктi 4;
6) змiст клопотання i необхiдна для його виконання iнформацiя,
зокрема, iмена, прiзвища i адреси свiдкiв, якщо вони вiдомi.
Клопотання про надання правовоє допомоги повинно бути
засвiдчене пiдписом компетентноє посадовоє особи i скрiплене
гербовою печаткою запитуючоє Договiрноє Сторони. Договiрнi
Сторони можуть застосовувати двомовнi бланки для клопотань
про надання правовоє допомоги (ст. 6 Договору мiж Украєною i
Республiкою Молдова та iншi договори).
При виконаннi клопотань про надання правовоє допомоги
запитувана установа застосовуу законодавство своує держави.
Проте на прохання установи, вiд якоє виходить доручення, вона
може застосовувати процесуальнi норми Договiрноє Сторони, вiд
Мiжнародний цивiльний процес 485
якоє виходить доручення, якщо вони не суперечать законодавству
єє держави. Якщо запитувана установа не компетентна викона-
ти клопотання, вона пересилау клопотання компетентнiй установi,
повiдомивши про це запитуючу установу. Якщо точна адреса осо-
би, вiдносно якоє складене клопотання, невiдома, запитувана ус-
танова вживау вiдповiдних заходiв щодо єє встановлення. На кло-
потання запитуючоє установи запитувана установа повiдомляу у
вiдповiдний час безпосередньо запитуючу установу i сторони про
мiсце i час виконання клопотання. Пiсля виконання клопотання
запитувана установа пересилау документ запитуючiй установi. У
випадку, коли клопотання не може бути виконане, запитувана
установа повертау клопотання запитуючiй установi, повiдомля-
ючи про пiдставу невиконання клопотання (ст. 7 Договору мiж
Украєною i Республiкою Молдова).
Окремi пiдготовчi процесуальнi дiє вправi здiйснювати й орга-
ни нотарiату. Зокрема, згiдно iз Законом Украєни <Про нотарiат>
нотарiуси забезпечують докази, необхiднi для ведення справ в орга-
нах iноземних держав. Дiє для забезпечення доказiв проводяться
вiдповiдно до цивiльного процесуального законодавства Украєни
(ст. 102). Таким чином, суди i нотарiат в Украєнi, до яких надiйшли
клопотання про надання правовоє допомоги, при його виконаннi
застосовують насамперед статтi 33, 35-38,45,47, 55, 57 ЦПК та iнГ
Договорами про правову допомогу передбачена можливiста
виклику з однiує краєни в iншу свiдкiв та експертiв, необхiдних пiд
час розгляду справи, та гарантiя єх недоторканностi. Наприклад)
вiдповiдно до Договору мiж Украєною i Республiкою Молдоває
якщо в справi, яка знаходиться в провадженнi установи юстицiє
однiує Договiрноє Сторони, виникау необхiднiсть в особистiй явцi
свiдка або експерта, який перебувау на територiє iншоє Договiрноє
Сторони, необхiдно звернутися до компетентноє установи юстицiє
цiує Договiрноє Сторони з клопотанням про вручення виклику.
Виклик не може мiстити заходiв примусу на випадок неявки. Свi-
док або експерт мау право на компенсацiю витрат на переєзд, про-
живання i нестриману заробiтну плату, а експерт, крiм того, мау
право на винагороду за проведення експертизи (ст. 8).
У порядку виконання судових доручень суди повиннi вжити
заходiв до забезпечення своучасноє явки в судове засiдання всiх
учасникiв процесу. Судовi виклики i повiдомлення проводяться
шляхом вручення повiсток. Порядок вручення повiсток такий
самий/який встановлено для вручення iнших документiв. При
..-ла.ааi.:. ..
ЄИЧЯT
необхiдностi установи юстицiє Договiрних Сторiн надають за
клопотанням допомогу при встановленнi адрес осiб, якi перебу-
вають на єх територiє. Запитувана установа здiйснюу вручення
повiсток вiдповiдно до правил, якi дiють в єє державi. Пiдтверд-
ження вручення по вiеток такояi оформлюуться ВiДПОВiДНО ДО
правил запитуваноє Договiрноє Сторони. Але згiдно з договора-
ми про правову допомогу у пiдтвердженнi повинно бути зазна-
чено час, мiсце, спосiб вручення.
Слiд мати на увазi, що розгляд вправи у вiдсутностi будь-якоє
з осiб, якi беруть участь у справi, не повiдомлених про час i мiсце
судового засiдання, у пiдставою для скасування рiшення (п. 7
ст. 314ЦПК),атакождйявiдмовиувизнанмiтавиконаннiсудо-
вих рiшень (Це передбачено мiжнародними договорами про пра-
вову допомогу).-
Вiдповiдно до внутрiшнього законодавства Украєни та пра-
вил мiжнародних договорiв при зверненнi украєнських судiв до
iноземних та пiд чау виконання судами Украєни доручень iнозем- З
них судiв застосовууться два способи направлення доручень;
1) дипломатичний порядок зносин установ юстицiє Украєни |
з установами юстицiє держав - учасниць Гаагськоє кон-|
венцiє з питань цивiльного процесу вiд 1 березня 1954 р., а |
також держав, з якими не укладенi договори про правову ]
допомогу або мiжнароднi угоди з якими передбачають |
дипломатичний порядок зносин; ,
2) зносини установ юстицiє через своє центральнi органи.
Такий порядок визначений в мiжнародних договорах про !
правову допомогу, а також iнструкцiую Мiнiстерства юс-
тицiє СРСР <Про порядок надання судами та органами
нотарiату СРСР правовоє допомоги установам iноземних
держав i про порядок звернення за правовою допомогою
до цих установ> вiд 28 лютого 1972 р.
Згiдно з дипломатичним порядком зносин суд запитуючоє
а. держави надсилау доручення своуму Мiнiстерству закордонних
Цсправ, яке через своу посольство або консульство звертауться в
| Мiнiстерство закордонних справ запитуумо! держави, а вже
Мiнiстерство закордонних справ цiує держави надсилау доручен-
ня у вiдповiдний суд з проханням про його виконання. Вiдповiд-
но до Гаагськоє конвенцiє з питань цивiльного процесу вiд 1 бе-
резня 1954 р. судовi доручення надсилаються консулом запитуу-
| моє держави владам, якi вказанi запитуючою державою. ЦiЖлади
Мiжнароднiй цивiльний процес
487
надсилають консулу документ, який засвiдчуу виконання судо-
вого дорученняабо пояснюу пiдстави,, якi завадили його виконан-
ню< Усi труднощi) якi ддогли б виникнути при такiй передачi, ви-
рiшуються дипломатичним шляхом Кожна Договiрна держава
може зробити заявуу повiдомивши iнщi Договiрнi держави, що
вона бажау, щоб судовi доручення, якiздiддягаютьi виконанню на
єє територiє, передавалися щ дипломатичним шляхом. Проте та-
кий порядок не перешкоджау тому, щоб двi, Договiрнi держави
погодилися вирiшити безпосереднi зносини мiж єх вiдповiдними
владами дри пбедачi судових, доручень (ст,, 9),
Дипломатичний порядок зносин передбаченийуотаких, що
зберiгають силу для Украєни> двостороннiх догрвсфах про пра-
вову допомогу,iукладених СРСР з Грецькою Республiкою, iрак-
ською Республiкою, Народно-Демократичною Республiкою Йе-
меи, Республiкою Кiпр, Тунiською Республiкою, Фiнляндською
Республiкоюа.також в Конвенцiє мiж СРСР таiталiйською Рес-
публiкою. В;,Консульських конвенцiях також передбачена
можливiсть виконання судових доручень консулами. Наприклад,
в Консульськiй конвенцiє мiж Украєною i Соцiалiстичною Респуб-
лiкою Вутнам на, консула покладена функцiя передач судових
доручень до судiв акредитуючоє держави згiдно з чинними мiжна-
родними договорами абр, при вiдсутностi таких договорiв, у
будь-якому iншому порядку, що вiдповiдау законам i правилам
держави перебування (п. 10 ст. 36).
При безпосередньому порядку зносин суд однiує сторони
надсилау доручення центральному органу юстицiє своує краєни,
який, у свою чергу, передау його центральному органу юстицiє
iншоє краєни. Порядок виконання судових доручень встанов-
люуться в кожнiй краєнi єє внутрiшнiм законодавством та мiжна-
родними договорами. Бiльшiсть двостороннiх договорiв про
правову допомогу передбачають надання допомоги у цивiльних
справах судам через своє центральнi установи, якщо договорами
не встановлене iнше. До центральних установ, як правило, нале-
жать Мiнiстерства юстицiє. i тiльки за договорами, укладеними
мiж Украєною i Китайською Народною Республiкою, Украєною
та Монголiую, до центральних установ Сторони вiдносять не
тiльки Мiнiстерство юстицiє, але й Верховний Суд.
Дещо iнакше вирiшене питання про порядок зносин в Кон-
венцiє держав - членiв СНД. Згiдно iз ст. 5 цiує Конвенцiє в редакцiє
% й>Rня 1,997 р. компетентнi установи Договiрних Сторiн зно-
Глава XX VII
сяться одна з одною через своє центральнi, територiальнi та iншi
органи, якщо тiльки цiую Конвенцiую не встановлено iнший по-
рядок зносин. Договiрнi Сторони визначають перелiк своєх цен-
тральних, територiальних та iнших органiв, уповноважених на
здiйснення безпосереднiх зносин, про що повiдомляють депози-
таря. Таким чином, Конвенцiя передбачау i змiшаний порядок
зносин судiв рiзних держав.
Разом з тим, як виняток iз загального правила, деякi догово-
ри, якi закрiплюють порядок зносин через центральнi установи,
а також безпосереднiй порядок зносин, передбачають i мож-
ливiсть вручати та допитувати власних громадян через своє дип-
ломатичнi представництва або консульськi установи. Проте при
цьому не можуть застосовуватися заходи примусового характе-
ру, оскiльки дипломатичнi та консульськi представники не мають
нiяких судових функцiй.
При наданнi правовоє допомоги Договiрнi Сторони корис-
туються державною мовою своує краєни з доданням завiреного
перекладу всiх документiв державною мовою iншоє сторони або
росiйською чи англiйською.
Взаумне надання правовоє допомоги Договiрними державами
здiйснюуться за загальним правилом безоплатно. Так, у Договорi
мiж Украєною та Латвiйською Республiкою говориться, що До-
говiрнi Сторони самi несуть витрати, якi виникли при наданнi пра-
вовоє допомоги на єх територiє, за винятком витрат, повязаних з
проведенням експертиз.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67