: Гражданский процесе БССР. Ч. 2. С. 5-6.
2 Див.: Клейiшаи А. Ф. Советский Гражданский процесе. М., 1954. С. 144;
Юдельсон К. С. Советский гражданский процесе. М., 1956. :;
Пiдсуднiсть цивiльних справ
173
ня, ухваленi мiсцевими державними органами вiдносно релiгiй-
них органiзацiй. Це правило дiу як щодо скарг релiгiйних орга-
нiзацiй, так i щодо скарг громадян, котрi виступають як заснов-
ники релiгiйноє органiзацiє (ст. 24812 ЦПК).
3 урахуванням субуктного складу учасникiв спору обласному
суду i прирiвняним до нього судам (Києвському та Севастопольсь-
кому мiським), Верховному Суду Автономноє Республiки Крим,
Вiйськовому суду регiону, Вiйськово-Морських Сил пiдсуднi ци-
вiльнi справи будь-якоє категорiє, в яких однiую iз сторiн у район-
ний (мiський) суд, вiйськовий суд гарнiзону (ст. 124 ЦПК).
Згiдно з третiм критерiум обласний суд мау право витребу-
вати будь-яку цивiльну справу, що у в провадженнi того чи iншо-
го суду областi, i прийняти єє до свого провадження (ст. 115 ЦПК
РФ). Подiбного правила в ЦПК Украєни немау, але практика
судiв Украєни йде таким шляхом, оскiльки ст. 133 ЦПК передба-
чау право голови обласного суду на клопотання сторiн та iнших
осiб, якi беруть участь у справi, за заявою прокурора або з влас-
ноє iнiцiативи витребувати будь-яку цивiльну справу, що у в про-
вадженнi того чи iншого суду, i передати єє на розгляд до iншого
(а отже, i обласного) суду.
При вирiшеннi даного питання обласнi суди використовують
своу право тодi, коли справа особливо складна, мау великий гро-
мадський iнтерес або у принциповою для формування судовоє
практики.
У листопадi 1980 р. громадянка 3. Ш. предявила позов до
громадянина 3. В. про розiрвання шлюбу i стягнення алiментiв.
Позивачка зазначала, що з 1969 р. перебувау у шлюбi з вiдповi-
дачем, мау вiд нього сина 1971 р. народження. У звязку з пога-
ним ставленням вiдповiдача до неє та дитини, постiйними свар-
ками вони за взаумною згодою у травнi 1980 р. розлучилися.
Оскiльки вiдповiдач не надау матерiальноє допомоги на утриман-
ня дитини, позивачка просила розiрвати шлюб та стягнути з
вiдповiдача алiменти.
Рiшенням судовоє колегiє в цивiльних справах Чернiвецько-
го обласного суду вiд 24 листопада 1980 р. шлюб мiж 3. В. та
3. Ш. розiрвано. Постановлено стягувати з 3. В. алiменти щомi-
сячно у розмiрi 1/4 частини його заробiтку на утримання сина з
1 червня 1980 р. до його повнолiття.
У касацiйнiй скарзi 3. В. посилався на порушення судом пра-
вил пiдсудностi, неправильне видiлення його позову про подiл
174
Глава XIV
майна в окреме провадження та неправильне визначення почат-
кового строку стягнення алiментiв. Тому 3. В. просив рiшення
суду скасувати, а справу направити на новий розгляд. Судова
колегiя Верховного Суду Украєни ухвалила, що касацiйна скар-
га не пiдлягау задоволенню. Посилання 3. В. на порушення пра-
вил пiдсудностi у безпiдставним, оскiльки вiдповiдно до ст. 133
ЦПК голова обласного суду вправi в межах своує компетенцiє
витребувати цивiльну справу, що знаходиться у провадженнi того
чи iншого суду, i передати єє на розгляд iншого суду.
Правила про родову пiдсуднiсть цивiльних справ обласному
суду мiстяться i в ст. 316 ЦПК, згiдно з якою суд касацiйноє
iнстанцiє в разi повторного скасування рiшення суду першоє
iнстанцiє повинен обговорити питання про прийняття справи до
свого розгляду по першiй iнстанцiє, про що зазначау в ухвалi. Уяв-
ляуться, що зазначене правило потребуу змiн з метою уникнен-
ня судовоє тяганини. Тому в ЦПК необхiдно закрiпити обовя-
зок обласного суду в подiбному випадку приймати справу до
свого розгляду по першiй iнстанцiє2.
Згiдно з четвертим критерiум (вказiвки вищестоящого суду)
обласний суд може бути судом першоє iнстанцiє в тому випадку,
коли Верховний Суд Украєни скасуу в порядку нагляду усi вине-
сенi по справi рiшення i направить справу для вирiшення по сутi
в обласний суд (ст. 337 ЦПК).
Пiдсуднiсть справ Верховному Суду Украєни визначауться
двома критерiями: iстотною складнiстю i значенням справи та єє
родом (категорiую).
Згiдно iз ст. 133 ЦПК Голова Верховного Суду Украєни, його
заступники мають право в межах своує компетенцiє на клопотан-
ня сторiн та iнших осiб, якi беруть участь у справi, за заявою про-
курора або з власноє iнiцiативи витребувати будь-яку цивiльну
справу, що у у провадженнi того чи iншого суду, i передати єє на
розгляд Верховного Суду Украєни як суду першоє iнстанцiє.
Верховний Суд Украєни згiдно з чинним законодавством за
другим критерiум (категорiую) розглядау по першiй iнстанцiє такi
справи: по скаргах на рiшення Центральноє виборчоє комiсiє про
вiдмову в реустрацiє участi партiє (виборчого блоку) у виборах
Президента Украєни, на вiдмову цiує комiсiє зареуструвати пре-
Див.: Комаров В. В. Практика застосування судами цивiльного процесуально-
го законодавства. С. 95-96.
2 Див.: Тертьiшiшков В. Й. Гражданский процесе. Изд. 2-е. Харьков, 1995. С.Й.
___________Пiдсуднiсть цивiльних справ____________175
тендента на кандидата у Президенти Украєни як кандидата у Пре-
зиденти Украєни, на вiдмову окружноє виборчоє комiсiє в реустрацiє
iнiцiативноє групи виборцiв, на рiшення Центральноє виборчоє
комiсiє про визнання виборiв недiйсними, по заявах про скасуван-
ня рiшення Центральноє виборчоєкомiсiє про реустрацiю канди-
дата в Президенти Украєни (ст. 2436 ЦПК); по заявах про скасуван-
ня рiшення окружноє виборчоє комiсiє про реустрацiю кандидата
в народнi депутати Украєни (ст. 243" ЦПК); по скаргах на рiшен-
ня державних органiв (крiм рiшень мiсцевих державних органiв),
що ухваленi вiдносно релiгiйних органiзацiй (ст. 24812 ЦПК).
3. Територiальна пiдсуднiсть
Те
1. ериторiальна пiдсуднiсть у цивiльному судочинствi не-
обхiдна для того, щоб розподiлити пiдвiдомчi суду цивiльнi спра-
ви мiж окремими судами у серединi кожноє ланки судовоє систе-
ми залежно вiд територiє, на яку поширюуться юрисдикцiя кож-
ного з цих судiв. Визначити територiальну пiдсуднiсть справи -
означау встановити, в якому конкретно судi повинна розгляда-
тись та вирiшуватись дана цивiльна справа. Ця пiдсуднiсть виз-
начау територiальну компетенцiю по розгляду цивiльних справ
для кожного суду.
Цивiльне процесуальне законодавство дозволяу розрiзняти
кiлька видiв територiальноє пiдсудностi залежно вiд мiсця прожи-
вання сторiн, наявностi звязку мiж кiлькома справами: загаль-
ну, альтернативну, договiрну, виключну пiдсуднiсть, пiдсуднiсть
за звязком справ. Данi види пiдсудностi передбачають в одних
випадках пiльги сторонам при виборi суду, а в других - створен-
ня найбiльш сприятливих умов для вирiшення цивiльноє справи.
Правила загальноє територiальноє пiдсудностi полягають в
тому, що позови предявляються в судi за мiсцем проживання
вiдповiдача (ч. 1 ст. 125 ЦПК). Згiдно iз ст. 17 ЦК мiсцем прожи-
вання вiдповiдача визнауться мiсце, де громадянин постiйно або
переважно проживау. Мiсцем проживання не вважауться мiсце
перебування громадянина. Наприклад, позови до осiб, засудже-
них за вчинення злочину до позбавлення волi, повиннi предяв-
лятися не до суду за мiсцем перебування, а до суду за мiсцем єх
останнього проживання до засудження.
Мiсцем проживання неповнолiтнiх осiб вiком до пятнадця-
ти рокiв, а також громадян, якi перебувають пiд опiкою, вва-
176________________Глава XIV___________________Л
жауться мiсце проживання єх батькiв (усиновителiв) або опiкунiв !
(ч.2ст.17ЦК).
Правила про пiдсуднiсть позовних справ у деяких випадках
поширюються i на непозовнi цивiльнi справи. Так, згiдно з пра-
вилами загальноє пiдсудностi предявляються заяви про визнан-
ня громадянина обмежено дiуздатним чи недiуздатним (ст. 256
ЦПК). Якщо дана особа перебувау на лiкуваннi у психiатрично-
му лiкувальному закладi, то заява подауться до суду за мiсцем
знаходження лiкувального закладу. Справи про вiдновлення
права на втраченi цiннi папери на предявника розглядаються
районним (мiським) судом за мiсцем знаходження установи, що
видала цiнний папiр на предявника (ст. 276 ЦПК).
Згiдно iз ч. 2 ст. 125 ЦПК позови до пiдприумств, установ,
органiзацiй, колгоспiв, iнших кооперативних органiзацiй, єх
обуднань, iнших громадських органiзацiй, що користуються пра-
вами юридичноє особи, подаються до суду за мiсцем знаходжен-
ня єх органу управлiння. Стаття 117 ЦПК РФ передбачау предяв-
лення позову також за мiсцем знаходження майна юридичноє
особи. Це правило вiдстоюуться i в юридичнiй лiтературi Росiє.
Воно у спiрним, оскiльки вiдповiдно до ст. ЗО ЦК РФ мiсцем зна-,
ходження юридичноє особи визнауться мiсце знаходження єє по-1
стiйнодiючого органу. Але майно юридичноє особи може пере-1
бувати в рiзних мiсцях.
Загальна територiальна пiдсуднiсть у гарантiую захисту iнте-
ресiв вiдповiдача, оскiльки само по собi предявлення до нього по-
зову ще не свiдчить про те, що вiдповiдач вчинив цивiльне пра-1
вопорушення.
Правила про альтернативну пiдсуднiсть зводяться до того,
що згiдно iз ст. 126 ЦПК позивач мау право вибирати один з двох
або бiльше судiв, зазначених у законi. Правила, якi визначають
альтернативну територiальну пiдсуднiсть, рiзноманiтнi.
Перша група правил зводиться до того, що до кола судiв,
один з яких може вибирати позивач, обовязково входить i суд
за мiсцем його проживання (чч. 1-3, 5, 11, 12 ст. 126 ЦПК). Так,
позови про стягнення коштiв на утримання (алiменти), про вста-
новлення батькiвства та стягнення алiментiв, позови робiтникiв
i службовцiв, що випливають з трудових правовiдносин, позови
колгоспникiв до колгоспiв про оплату працi, позови, що виника-
Див.: Гражданское процессуальное право России. М., 1996. С. 113.
Пiдсуднiсть цивiльних справ
i()ть з авторського права, права на вiдкриття, винахiд, корисну
мЬдель, промисловий зразок i рацiоналiзаторську пропозицiю
можуть предявлятися за вибором позивача до суду за мiсцем про-
живання вiдповiдача або до суду за своєм мiсцем проживання.
Позови про вiдшкодування шкоди, заподiяноє калiцтвом або
iншим ушкодженням здоровя, а також втратою годувальника
можуть предявлятися позивачем до одного з трьох судiв: за
мiсцем проживання вiдповiдача, за своєм мiсцем проживання або
за мiсцем заподiяння шкоди. Позови про поновлення трудових,
пенсiйних i житлових прав, повернення майна або його вартостi,
звязанi з вiдшкодуванням шкоди, заподiяноє громадяниновi не-
законним засудженням, незаконним притягненням до кримiналь-
ноє вiдповiдальностi, незаконним застосуванням взяття пiд вар-
ту, незаконним накладенням адмiнiстративного стягнення у виг-
лядi арешту чи виправних робiт, можуть предявлятися до суду
за мiсцем знаходження органу юридичноє особи, яка у вiдповiда-
чем, або за мiсцем проживання позивача.
Позови громадян, повязанi iз захистом єх прав як споживачiв
товарiв (робiт, послуг), можуть предявлятися за мiсцем єх про-
живання або за мiсцем знаходження вiдповiдача, за мiсцем запо-
дiяння шкоди або за мiсцем виконання договору.
Позови, що випливають з дiяльностi фiлiалу юридичноє особи,
можуть бути предявленi до суду за мiсцем знаходження органу уп-
равлiння юридичноє особи або за мiсцем знаходження фiлiалу.
В разi предявлення позовiв про розiрвання шлюбу з особа-
ми, визнаними в судовому порядку безвiсно вiдсутнiми, недiуздат-
ними внаслiдок душевноє хвороби або недоумства, а також з осо-
бами, засудженими за вчинення злочину до позбавлення волi на
строк не менш як три роки, позивачi можуть подавати заяви i за
мiсцем свого проживання. Позови про розiрвання шлюбу можуть
предявлятися до суду за мiсцем проживання позивача i тодi, коли
при ньому у неповнолiтнi дiти або коли йому за станом здоровя
чи з iнших поважних причин виєхати до мiсця проживання вiдпо-
вiдача важко. Але тут слiд мати на увазi, що в ранiш зазначених
випадках позивач сам вибирав суд, а в даному - позивач може
лише виявити бажання про розгляд справи в судi за його мiсцем
проживання i подати документи, якi засвiдчують факт утруднен-
ня виєхати до суду за мiсцем проживання вiдповiдача. Остаточ-
не рiшення про розгляд справи за мiсцем проживання позивача
приймау суддя.
178________________Глава XIV__________________
Друга група правил про альтернативну пiдсуднiсть застосс
вууться з урахуванням обставин, передбачених в законi: до кол
судiв, в якi може звернутися iз заявою позивач, вiдносяться не суд,.,
за мiсцем його проживання, а суди за мiсцем заподiяння шкоди,
за мiсцем знаходження майна вiдповiдача, його тимчасового про-
живання чи перебування або його знаходження та iн. (чч. 4, 6-10
ст. 126 ЦПК).
Так, позови про вiдшкодування шкоди, заподiяноє майну гро-
мадян або юридичних осiб, можуть предявлятися до суду за мiсцем
проживання вiдповiдача або за мiсцем заподiяння шкоди. Позо-
ви, що випливають з дiяльностi фiлiалу юридичноє особи, можуть
предявлятися також в суд за мiсцем знаходження-фiлiалу. Позо-
ви до вiдповiдача, мiсце постiйного проживання якого невiдоме,
можуть предявлятися до суду за мiсцем знаходження його майна,
або за мiсцем його тимчасового проживання чи перебування, або
за останнiм вiдомим мiсцем постiйного проживання чи постiйно-
го заняття вiдповiдача. Позови до вiдповiдача, який не мау в Ук-
раєнi мiсця проживання, можуть бути предявленi до суду за мiсцем
знаходження його майна або за останнiм вiдомим мiсцем його про-
живання в Украєнi. Позови про стягнення збиткiв, завданих зiт-
кненням суден, а також про стягнення винагороди за допомогу i
рятування на морi можуть предявлятися також до суду за мiсцем
знаходження судна вiдповiдача або порту приписки судна.
Рiзновидом альтернативноє територiальноє пiдсудностi у i
пiдсуднiсть справ за мiсцем виконання договору. Згiдно iз ст. 127
ЦПК позови, що випливають з договорiв, де зазначено мiсце єх
виконання, або виконати якi через єх особливостi можна тiльки в
певному мiсцi, можуть бути предявленi до суду за мiсцем виконан-
ня договору або згiдно iз загальними правилами (ст. 125 ЦПК).
Уявляуться, що правила альтернативноє пiдсудностi закрiп-
ленi i в ч. 1 ст. 131 ЦПК, згiдно з якою позови до кiлькох вiдповi-
дачiв, якi проживають або знаходяться в рiзних мiсцях, можуть
предявлятися до суду за мiсцем проживання або за мiсцем зна-
ходження одного з вiдповiдачiв за вибором позивача. Таким
шляхом йде i судова практика.
Р. 3. предявила позов до фiнансового вiддiлу Карлiвськоє
мiськоє Ради народних депутатiв про визнання права власностi
на 1/2 частину спадков-ого майна та про його подiл.
Ухвалою Карлiвського районного суду, залишеною без змiни
ухвалою судовоє колегiє в цивiльних справах Полтавського обя
_____________Пiдсуднiсть цивiльних справ____________179
пасного суду, справа направлена для розгляду до Хамзинського
районного народного суду Ташкента за мiсцем проживання
iнiдповiдачiв Л. С. та т. С.
Президiя Полтавського обласного суду задовольнила про-
iiест заступника Голови Верховного Суду УРСР i у постановi про
i скасування судових рiшень вказала на таке.
| Позов Р. 3. предявлено до одного з вiдповiдачiв - фiнвiддiлу
Карлiвськоє мiськоє Ради, тобто з додержанням правил пiдсудностi.
Висновок же суду про те, що справу слiд передати до розгляду за
i мiсцем проживання вiдповiдачiв Л. С. та т. С., суперечить вимо"
гам закону. До того ж у Карлiвцi знаходиться спiрне майно, там
проживають свiдки, яких у позовнiй заявi просила допитати пози-
вачка, та знаходяться iншi докази. За таких обставин справа пiддя-
гау розгляду по сутi Карлiвським районним народним судом i тому
постановленi ухвали про направлення єє до Хамзинського район-
ного народного суду Ташкента пiдлягають скасуванню.
За правилами альтернативноє пiдсудностi предявляються також
скарги та заяви по двох категорiях непозовних справ. Так, згiдно iз
ст. 244 ЦПК скарги на постанову про накладення адмiнiстративних
стягнень, iншу постанову органу (крiм суду) чи службовоє особи по
справi про адмiнiстративнi правопорушення можуть подаватися
особою, щодо якоє було винесено постанову, або потерпiлим до суду
за мiсцем свого проживання або мiсцем роботи службовоє особи.
Заяви про стягнення з громадян недоємки по податках, самооподат-
куванню сiльського населення i державному обовязковому страху-
ванню подаються до суду за мiсцем проживання недоємника чи
мiсцем знаходження його майна (ст. 249 ЦПК).
Договiрна пiдсуднiсть. Згiдно iз ст. 129 ЦПК сторонам на-
дауться право встановлювати договiрну територiальну пiдсуд-
нiсть. Договором не можна змiнювати лише родову та виключну
пiдсуднiсть. Встановлення договiрноє пiдсудностi мау на метi за-
безпечення сторонам можливостi самим визначати суд, в якому з
максимальною зручнiстю може бути розглянута єх цивiльна спра-
ва. Згода про пiдсуднiсть може вчинятися при укладеннi основно-
го договору (договiр поставки, пiдряду та iн.) як одна з його умов
i при виникненнi спору в звязку з виконанням даного договору.
Виключна пiдсуднiсть. По ряду категорiй цивiльних справ за-
конодавство встановлюу єх пiдсуднiсть лише одному визначено-
_______i-
Див.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67
2 Див.: Клейiшаи А. Ф. Советский Гражданский процесе. М., 1954. С. 144;
Юдельсон К. С. Советский гражданский процесе. М., 1956. :;
Пiдсуднiсть цивiльних справ
173
ня, ухваленi мiсцевими державними органами вiдносно релiгiй-
них органiзацiй. Це правило дiу як щодо скарг релiгiйних орга-
нiзацiй, так i щодо скарг громадян, котрi виступають як заснов-
ники релiгiйноє органiзацiє (ст. 24812 ЦПК).
3 урахуванням субуктного складу учасникiв спору обласному
суду i прирiвняним до нього судам (Києвському та Севастопольсь-
кому мiським), Верховному Суду Автономноє Республiки Крим,
Вiйськовому суду регiону, Вiйськово-Морських Сил пiдсуднi ци-
вiльнi справи будь-якоє категорiє, в яких однiую iз сторiн у район-
ний (мiський) суд, вiйськовий суд гарнiзону (ст. 124 ЦПК).
Згiдно з третiм критерiум обласний суд мау право витребу-
вати будь-яку цивiльну справу, що у в провадженнi того чи iншо-
го суду областi, i прийняти єє до свого провадження (ст. 115 ЦПК
РФ). Подiбного правила в ЦПК Украєни немау, але практика
судiв Украєни йде таким шляхом, оскiльки ст. 133 ЦПК передба-
чау право голови обласного суду на клопотання сторiн та iнших
осiб, якi беруть участь у справi, за заявою прокурора або з влас-
ноє iнiцiативи витребувати будь-яку цивiльну справу, що у в про-
вадженнi того чи iншого суду, i передати єє на розгляд до iншого
(а отже, i обласного) суду.
При вирiшеннi даного питання обласнi суди використовують
своу право тодi, коли справа особливо складна, мау великий гро-
мадський iнтерес або у принциповою для формування судовоє
практики.
У листопадi 1980 р. громадянка 3. Ш. предявила позов до
громадянина 3. В. про розiрвання шлюбу i стягнення алiментiв.
Позивачка зазначала, що з 1969 р. перебувау у шлюбi з вiдповi-
дачем, мау вiд нього сина 1971 р. народження. У звязку з пога-
ним ставленням вiдповiдача до неє та дитини, постiйними свар-
ками вони за взаумною згодою у травнi 1980 р. розлучилися.
Оскiльки вiдповiдач не надау матерiальноє допомоги на утриман-
ня дитини, позивачка просила розiрвати шлюб та стягнути з
вiдповiдача алiменти.
Рiшенням судовоє колегiє в цивiльних справах Чернiвецько-
го обласного суду вiд 24 листопада 1980 р. шлюб мiж 3. В. та
3. Ш. розiрвано. Постановлено стягувати з 3. В. алiменти щомi-
сячно у розмiрi 1/4 частини його заробiтку на утримання сина з
1 червня 1980 р. до його повнолiття.
У касацiйнiй скарзi 3. В. посилався на порушення судом пра-
вил пiдсудностi, неправильне видiлення його позову про подiл
174
Глава XIV
майна в окреме провадження та неправильне визначення почат-
кового строку стягнення алiментiв. Тому 3. В. просив рiшення
суду скасувати, а справу направити на новий розгляд. Судова
колегiя Верховного Суду Украєни ухвалила, що касацiйна скар-
га не пiдлягау задоволенню. Посилання 3. В. на порушення пра-
вил пiдсудностi у безпiдставним, оскiльки вiдповiдно до ст. 133
ЦПК голова обласного суду вправi в межах своує компетенцiє
витребувати цивiльну справу, що знаходиться у провадженнi того
чи iншого суду, i передати єє на розгляд iншого суду.
Правила про родову пiдсуднiсть цивiльних справ обласному
суду мiстяться i в ст. 316 ЦПК, згiдно з якою суд касацiйноє
iнстанцiє в разi повторного скасування рiшення суду першоє
iнстанцiє повинен обговорити питання про прийняття справи до
свого розгляду по першiй iнстанцiє, про що зазначау в ухвалi. Уяв-
ляуться, що зазначене правило потребуу змiн з метою уникнен-
ня судовоє тяганини. Тому в ЦПК необхiдно закрiпити обовя-
зок обласного суду в подiбному випадку приймати справу до
свого розгляду по першiй iнстанцiє2.
Згiдно з четвертим критерiум (вказiвки вищестоящого суду)
обласний суд може бути судом першоє iнстанцiє в тому випадку,
коли Верховний Суд Украєни скасуу в порядку нагляду усi вине-
сенi по справi рiшення i направить справу для вирiшення по сутi
в обласний суд (ст. 337 ЦПК).
Пiдсуднiсть справ Верховному Суду Украєни визначауться
двома критерiями: iстотною складнiстю i значенням справи та єє
родом (категорiую).
Згiдно iз ст. 133 ЦПК Голова Верховного Суду Украєни, його
заступники мають право в межах своує компетенцiє на клопотан-
ня сторiн та iнших осiб, якi беруть участь у справi, за заявою про-
курора або з власноє iнiцiативи витребувати будь-яку цивiльну
справу, що у у провадженнi того чи iншого суду, i передати єє на
розгляд Верховного Суду Украєни як суду першоє iнстанцiє.
Верховний Суд Украєни згiдно з чинним законодавством за
другим критерiум (категорiую) розглядау по першiй iнстанцiє такi
справи: по скаргах на рiшення Центральноє виборчоє комiсiє про
вiдмову в реустрацiє участi партiє (виборчого блоку) у виборах
Президента Украєни, на вiдмову цiує комiсiє зареуструвати пре-
Див.: Комаров В. В. Практика застосування судами цивiльного процесуально-
го законодавства. С. 95-96.
2 Див.: Тертьiшiшков В. Й. Гражданский процесе. Изд. 2-е. Харьков, 1995. С.Й.
___________Пiдсуднiсть цивiльних справ____________175
тендента на кандидата у Президенти Украєни як кандидата у Пре-
зиденти Украєни, на вiдмову окружноє виборчоє комiсiє в реустрацiє
iнiцiативноє групи виборцiв, на рiшення Центральноє виборчоє
комiсiє про визнання виборiв недiйсними, по заявах про скасуван-
ня рiшення Центральноє виборчоєкомiсiє про реустрацiю канди-
дата в Президенти Украєни (ст. 2436 ЦПК); по заявах про скасуван-
ня рiшення окружноє виборчоє комiсiє про реустрацiю кандидата
в народнi депутати Украєни (ст. 243" ЦПК); по скаргах на рiшен-
ня державних органiв (крiм рiшень мiсцевих державних органiв),
що ухваленi вiдносно релiгiйних органiзацiй (ст. 24812 ЦПК).
3. Територiальна пiдсуднiсть
Те
1. ериторiальна пiдсуднiсть у цивiльному судочинствi не-
обхiдна для того, щоб розподiлити пiдвiдомчi суду цивiльнi спра-
ви мiж окремими судами у серединi кожноє ланки судовоє систе-
ми залежно вiд територiє, на яку поширюуться юрисдикцiя кож-
ного з цих судiв. Визначити територiальну пiдсуднiсть справи -
означау встановити, в якому конкретно судi повинна розгляда-
тись та вирiшуватись дана цивiльна справа. Ця пiдсуднiсть виз-
начау територiальну компетенцiю по розгляду цивiльних справ
для кожного суду.
Цивiльне процесуальне законодавство дозволяу розрiзняти
кiлька видiв територiальноє пiдсудностi залежно вiд мiсця прожи-
вання сторiн, наявностi звязку мiж кiлькома справами: загаль-
ну, альтернативну, договiрну, виключну пiдсуднiсть, пiдсуднiсть
за звязком справ. Данi види пiдсудностi передбачають в одних
випадках пiльги сторонам при виборi суду, а в других - створен-
ня найбiльш сприятливих умов для вирiшення цивiльноє справи.
Правила загальноє територiальноє пiдсудностi полягають в
тому, що позови предявляються в судi за мiсцем проживання
вiдповiдача (ч. 1 ст. 125 ЦПК). Згiдно iз ст. 17 ЦК мiсцем прожи-
вання вiдповiдача визнауться мiсце, де громадянин постiйно або
переважно проживау. Мiсцем проживання не вважауться мiсце
перебування громадянина. Наприклад, позови до осiб, засудже-
них за вчинення злочину до позбавлення волi, повиннi предяв-
лятися не до суду за мiсцем перебування, а до суду за мiсцем єх
останнього проживання до засудження.
Мiсцем проживання неповнолiтнiх осiб вiком до пятнадця-
ти рокiв, а також громадян, якi перебувають пiд опiкою, вва-
176________________Глава XIV___________________Л
жауться мiсце проживання єх батькiв (усиновителiв) або опiкунiв !
(ч.2ст.17ЦК).
Правила про пiдсуднiсть позовних справ у деяких випадках
поширюються i на непозовнi цивiльнi справи. Так, згiдно з пра-
вилами загальноє пiдсудностi предявляються заяви про визнан-
ня громадянина обмежено дiуздатним чи недiуздатним (ст. 256
ЦПК). Якщо дана особа перебувау на лiкуваннi у психiатрично-
му лiкувальному закладi, то заява подауться до суду за мiсцем
знаходження лiкувального закладу. Справи про вiдновлення
права на втраченi цiннi папери на предявника розглядаються
районним (мiським) судом за мiсцем знаходження установи, що
видала цiнний папiр на предявника (ст. 276 ЦПК).
Згiдно iз ч. 2 ст. 125 ЦПК позови до пiдприумств, установ,
органiзацiй, колгоспiв, iнших кооперативних органiзацiй, єх
обуднань, iнших громадських органiзацiй, що користуються пра-
вами юридичноє особи, подаються до суду за мiсцем знаходжен-
ня єх органу управлiння. Стаття 117 ЦПК РФ передбачау предяв-
лення позову також за мiсцем знаходження майна юридичноє
особи. Це правило вiдстоюуться i в юридичнiй лiтературi Росiє.
Воно у спiрним, оскiльки вiдповiдно до ст. ЗО ЦК РФ мiсцем зна-,
ходження юридичноє особи визнауться мiсце знаходження єє по-1
стiйнодiючого органу. Але майно юридичноє особи може пере-1
бувати в рiзних мiсцях.
Загальна територiальна пiдсуднiсть у гарантiую захисту iнте-
ресiв вiдповiдача, оскiльки само по собi предявлення до нього по-
зову ще не свiдчить про те, що вiдповiдач вчинив цивiльне пра-1
вопорушення.
Правила про альтернативну пiдсуднiсть зводяться до того,
що згiдно iз ст. 126 ЦПК позивач мау право вибирати один з двох
або бiльше судiв, зазначених у законi. Правила, якi визначають
альтернативну територiальну пiдсуднiсть, рiзноманiтнi.
Перша група правил зводиться до того, що до кола судiв,
один з яких може вибирати позивач, обовязково входить i суд
за мiсцем його проживання (чч. 1-3, 5, 11, 12 ст. 126 ЦПК). Так,
позови про стягнення коштiв на утримання (алiменти), про вста-
новлення батькiвства та стягнення алiментiв, позови робiтникiв
i службовцiв, що випливають з трудових правовiдносин, позови
колгоспникiв до колгоспiв про оплату працi, позови, що виника-
Див.: Гражданское процессуальное право России. М., 1996. С. 113.
Пiдсуднiсть цивiльних справ
i()ть з авторського права, права на вiдкриття, винахiд, корисну
мЬдель, промисловий зразок i рацiоналiзаторську пропозицiю
можуть предявлятися за вибором позивача до суду за мiсцем про-
живання вiдповiдача або до суду за своєм мiсцем проживання.
Позови про вiдшкодування шкоди, заподiяноє калiцтвом або
iншим ушкодженням здоровя, а також втратою годувальника
можуть предявлятися позивачем до одного з трьох судiв: за
мiсцем проживання вiдповiдача, за своєм мiсцем проживання або
за мiсцем заподiяння шкоди. Позови про поновлення трудових,
пенсiйних i житлових прав, повернення майна або його вартостi,
звязанi з вiдшкодуванням шкоди, заподiяноє громадяниновi не-
законним засудженням, незаконним притягненням до кримiналь-
ноє вiдповiдальностi, незаконним застосуванням взяття пiд вар-
ту, незаконним накладенням адмiнiстративного стягнення у виг-
лядi арешту чи виправних робiт, можуть предявлятися до суду
за мiсцем знаходження органу юридичноє особи, яка у вiдповiда-
чем, або за мiсцем проживання позивача.
Позови громадян, повязанi iз захистом єх прав як споживачiв
товарiв (робiт, послуг), можуть предявлятися за мiсцем єх про-
живання або за мiсцем знаходження вiдповiдача, за мiсцем запо-
дiяння шкоди або за мiсцем виконання договору.
Позови, що випливають з дiяльностi фiлiалу юридичноє особи,
можуть бути предявленi до суду за мiсцем знаходження органу уп-
равлiння юридичноє особи або за мiсцем знаходження фiлiалу.
В разi предявлення позовiв про розiрвання шлюбу з особа-
ми, визнаними в судовому порядку безвiсно вiдсутнiми, недiуздат-
ними внаслiдок душевноє хвороби або недоумства, а також з осо-
бами, засудженими за вчинення злочину до позбавлення волi на
строк не менш як три роки, позивачi можуть подавати заяви i за
мiсцем свого проживання. Позови про розiрвання шлюбу можуть
предявлятися до суду за мiсцем проживання позивача i тодi, коли
при ньому у неповнолiтнi дiти або коли йому за станом здоровя
чи з iнших поважних причин виєхати до мiсця проживання вiдпо-
вiдача важко. Але тут слiд мати на увазi, що в ранiш зазначених
випадках позивач сам вибирав суд, а в даному - позивач може
лише виявити бажання про розгляд справи в судi за його мiсцем
проживання i подати документи, якi засвiдчують факт утруднен-
ня виєхати до суду за мiсцем проживання вiдповiдача. Остаточ-
не рiшення про розгляд справи за мiсцем проживання позивача
приймау суддя.
178________________Глава XIV__________________
Друга група правил про альтернативну пiдсуднiсть застосс
вууться з урахуванням обставин, передбачених в законi: до кол
судiв, в якi може звернутися iз заявою позивач, вiдносяться не суд,.,
за мiсцем його проживання, а суди за мiсцем заподiяння шкоди,
за мiсцем знаходження майна вiдповiдача, його тимчасового про-
живання чи перебування або його знаходження та iн. (чч. 4, 6-10
ст. 126 ЦПК).
Так, позови про вiдшкодування шкоди, заподiяноє майну гро-
мадян або юридичних осiб, можуть предявлятися до суду за мiсцем
проживання вiдповiдача або за мiсцем заподiяння шкоди. Позо-
ви, що випливають з дiяльностi фiлiалу юридичноє особи, можуть
предявлятися також в суд за мiсцем знаходження-фiлiалу. Позо-
ви до вiдповiдача, мiсце постiйного проживання якого невiдоме,
можуть предявлятися до суду за мiсцем знаходження його майна,
або за мiсцем його тимчасового проживання чи перебування, або
за останнiм вiдомим мiсцем постiйного проживання чи постiйно-
го заняття вiдповiдача. Позови до вiдповiдача, який не мау в Ук-
раєнi мiсця проживання, можуть бути предявленi до суду за мiсцем
знаходження його майна або за останнiм вiдомим мiсцем його про-
живання в Украєнi. Позови про стягнення збиткiв, завданих зiт-
кненням суден, а також про стягнення винагороди за допомогу i
рятування на морi можуть предявлятися також до суду за мiсцем
знаходження судна вiдповiдача або порту приписки судна.
Рiзновидом альтернативноє територiальноє пiдсудностi у i
пiдсуднiсть справ за мiсцем виконання договору. Згiдно iз ст. 127
ЦПК позови, що випливають з договорiв, де зазначено мiсце єх
виконання, або виконати якi через єх особливостi можна тiльки в
певному мiсцi, можуть бути предявленi до суду за мiсцем виконан-
ня договору або згiдно iз загальними правилами (ст. 125 ЦПК).
Уявляуться, що правила альтернативноє пiдсудностi закрiп-
ленi i в ч. 1 ст. 131 ЦПК, згiдно з якою позови до кiлькох вiдповi-
дачiв, якi проживають або знаходяться в рiзних мiсцях, можуть
предявлятися до суду за мiсцем проживання або за мiсцем зна-
ходження одного з вiдповiдачiв за вибором позивача. Таким
шляхом йде i судова практика.
Р. 3. предявила позов до фiнансового вiддiлу Карлiвськоє
мiськоє Ради народних депутатiв про визнання права власностi
на 1/2 частину спадков-ого майна та про його подiл.
Ухвалою Карлiвського районного суду, залишеною без змiни
ухвалою судовоє колегiє в цивiльних справах Полтавського обя
_____________Пiдсуднiсть цивiльних справ____________179
пасного суду, справа направлена для розгляду до Хамзинського
районного народного суду Ташкента за мiсцем проживання
iнiдповiдачiв Л. С. та т. С.
Президiя Полтавського обласного суду задовольнила про-
iiест заступника Голови Верховного Суду УРСР i у постановi про
i скасування судових рiшень вказала на таке.
| Позов Р. 3. предявлено до одного з вiдповiдачiв - фiнвiддiлу
Карлiвськоє мiськоє Ради, тобто з додержанням правил пiдсудностi.
Висновок же суду про те, що справу слiд передати до розгляду за
i мiсцем проживання вiдповiдачiв Л. С. та т. С., суперечить вимо"
гам закону. До того ж у Карлiвцi знаходиться спiрне майно, там
проживають свiдки, яких у позовнiй заявi просила допитати пози-
вачка, та знаходяться iншi докази. За таких обставин справа пiддя-
гау розгляду по сутi Карлiвським районним народним судом i тому
постановленi ухвали про направлення єє до Хамзинського район-
ного народного суду Ташкента пiдлягають скасуванню.
За правилами альтернативноє пiдсудностi предявляються також
скарги та заяви по двох категорiях непозовних справ. Так, згiдно iз
ст. 244 ЦПК скарги на постанову про накладення адмiнiстративних
стягнень, iншу постанову органу (крiм суду) чи службовоє особи по
справi про адмiнiстративнi правопорушення можуть подаватися
особою, щодо якоє було винесено постанову, або потерпiлим до суду
за мiсцем свого проживання або мiсцем роботи службовоє особи.
Заяви про стягнення з громадян недоємки по податках, самооподат-
куванню сiльського населення i державному обовязковому страху-
ванню подаються до суду за мiсцем проживання недоємника чи
мiсцем знаходження його майна (ст. 249 ЦПК).
Договiрна пiдсуднiсть. Згiдно iз ст. 129 ЦПК сторонам на-
дауться право встановлювати договiрну територiальну пiдсуд-
нiсть. Договором не можна змiнювати лише родову та виключну
пiдсуднiсть. Встановлення договiрноє пiдсудностi мау на метi за-
безпечення сторонам можливостi самим визначати суд, в якому з
максимальною зручнiстю може бути розглянута єх цивiльна спра-
ва. Згода про пiдсуднiсть може вчинятися при укладеннi основно-
го договору (договiр поставки, пiдряду та iн.) як одна з його умов
i при виникненнi спору в звязку з виконанням даного договору.
Виключна пiдсуднiсть. По ряду категорiй цивiльних справ за-
конодавство встановлюу єх пiдсуднiсть лише одному визначено-
_______i-
Див.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67