Державний виконавець вiдносно органiзац
здiйснюу виконання у випадках, коли: 1) виконання здiйснюут
ся шляхом звернення стягнення на майно цих органiзацiй (щ
вiдсутностi грошових коштiв); 2) за рiшенням стягуються кошi
на користь громадян; 3) виконуються рiшення про передачу ма
терiальних цiнностей (машин, механiзмiв); 4) виконууться рiшея
ня, яке зобовязуу боржника здiйснити на користь стягувача певi
дiє (звiльнити примiщення, провести ремонт тощо), i
При стягненнi грошових сум на користь громадян державний
виконавець направляу виконавчий документ у банк разом з iнка
совим дорученням для списання суми з рахунку боржника i п(
рерахування єє на депозитний рахунок суду, з якого вони буду
виданi стягувачевi за чеком або переведенi йому поштою.
При вiдсутностi у юридичних осiб грошових сум, достатнiх да
покриття заборгованостi, стягнення може бути звернено наналежi
єм майно. Реалiзацiя майна державних пiдприумств, установ, оргає
зацiй, єх обуднань, колгоспiв, iнших кооперативних органiзацiй пр
валиться в порядку, встановленому законодавством Украєни.
В разi припинення юридичноє особи, з якоє провадиться стяг
нення, шляхом реорганiзацiє (злиття, подiлу або приуднання
оплата виконавчих документiв провадиться з розрахунковог
або поточного рахунку тiує органiзацiє, на яку покладено вiдпс
вiдальнiсть за зобовязаннями первiсного ббржника. Ця вiдпо
вiдальнiсть встановлюуться рiшенням вiдповiдного компетентне
го органу про реорганiзацiю або за передаточним балансом, зг
твердженим органiзацiями, що передають i приймають.
Якщо юридична особа припиняуться шляхом лiквiдацiє з ут-
воренням лiквiдацiйноє комiсiє, то лiквiдацiйна комiсiя (лiквiдком)
Виконання судових рiшень
може представити до кредитноє установи, де знаходиться раху-
нок юридичноє особи, що лiквiдууться, заяву про припинення спй-
йiiiiiя коштiв з рахунку. За цiую заявокувиконавчi документи, пе-
щанi як до кредитноє установи, так iдо державного виконавця,
\ винятком виконавчих документiв на стягненая заробiтноє гоєа-
| та дорiвнюваних до неє платежiв, передаються лiквiдкому для
iконання в порядку черговостi. Про направлення виконавчого
Жумента лiквiдкому мау бути повiдомлений стягувач.
Виконавчi документи на стягнення заробiтноє плати та дорiвйю-
Лих до неє платежiв лiквiдкому нездередаєотьсяа пiдлягають иа-
рiiвленню до кредитноє установи для списання коштiв з рахунку
рi анiзацiє, що лiквiдууться, незалежно вiд предявленоє заяви лiк-
дкому. В такому ж порядку направляються до кредитноє установи
єє конавчi документи у випадку, якщо лiквiдком не заявить про при-
|>шення списання коштiв з рахунку органiзацiє, що лiквiдууться.
12. Розподiл стягнутих сум
мiж стягувачами
iз сум, стягнутих з боржника, в першу чергу покривають-
витрати по виконанню судових рiшень, а решта суми надхо-
Єiть на задоволення вимог стягувачiв.
В тих випадках, коли стягнутоє з боржника суми не вистачау
,ii я задоволення вимог всiх стягувачiв, ця сума розподiляуться
сржавним виконавцем у черговостi, яку встановлюу закон, з ура-
жанням характеру вимог та єх призначення (статтi 374-378 ЦПК).
У першу чергу задовольняються вимоги, забезпеченi заста-
Оiо, про стягнення з вартостi заставленого майна.
У другу чергу задовольняються: вимоги про стягнення алi-
iснтiв; вимоги робiтникiв i службовцiв, що випливають з трудових
равовiдносин; вимоги про оплату наданоє адвокатом юридичноє
Опомоги; вимоги про оплату винагороди за використання творiв
галузi науки, лiтератури i мистецтва, а також обуктiв права iнте-
iсктуальноє власностi, на якi видано охороннi документи; вимоги
рро вiдшкодування шкоди, заподiяноє калiцтвом або iншим ушкод-
Кснням здоровя, а також у звязку з втратою годувальника.
[ Пiсля повного задоволення зазначених вимог задовольня-
уться вимоги по соцiальному страхуванню i вимоги громадян
Про вiдшкодування шкоди, заподiяноє єх майну злочином або
адмiнiстративним правопорушенням.
нане рiшення було скасовано виєцсстояi
iнйЙЖiаИдаiiНйЙ ","." " ,. .,,.,. ." .",,
. ..-::-.;..,--,;;,; ,,-Г>Л.Є;71;iiI;-,/.":1,Є
нняii
ли1-1
456 .,пч-.V.И><.,XЖ1.1,-у,>. .
адедi)iцнмiйеру>аiтйЯйУ<ОДУОековувидiлеii
iєвзаiiiуедещррароротаеєювання. ;нк
... , Таким чином; .мiжцарйднiцившьний процес помилко
розкладати iЯКiНасжину i м;iдкна.родногоi приватного права, л
воци тiсцо. поаязйжмiж/е<зо> як наприклад, внутрiшну
вiльне,жадирi)iii>даiєроиапiЩ)аво. i,,,;;,
;, Мiжнарожийiiшiвщьнийдроцес означау це окрему м
родну цивiльну справу, а сукупнiсть процесуальних норм,
складовою частиноюiiiййiдоногц нроцееуального права як
рiшнього права держави., є:н. ;; i i,;,i;; ;,
При визначеннi, подате мiжнародного цивiльного прощ
необхiдно враховувати, що воно збiгаутьея.з поняттям цивiль]
го процесу, але в ньому присутнiй iноземний елемент. Крiм то
МЦП регулюуться не тiльки ЦПК кожноє краєни, але i мiжнар
ними угодами. Тому термiн <мiжнародний> стосовно МЦП в
вауться в тому випадку, коли йдеться про правовiдносини i
особами, якi належать до рiзних держав, i судом,правовiднс
ни, що виходять за межi окремоє правовоє системи (надання п
вовоє допомоги i т.п.), i потребуу зясування, який закон до
застосовууться. , . . / :;,.
Отже мiжнародний цивiльний процес - це сукупнiсть i сi
ма правових норм, що мiстяться у внутрiшньому правi держави
мiжнародних угодах заучастю цiує держави, якi регулюють цив
но-процесуальнi правовiдносини мщ судами та iншими учаснi
ми процесу, один з яких у iноземний елемент, при здiйсненнi пр<
суддя з цивiльних справ i наданнi мiжнародноє правовоє допом
До МЦП найчастiше вiдносять питання щодо:
а) мiжнародноє пiдсудностi (юрисдикцiє) з цивiльних спра
б) цивiльного процесуального становища iноземцiв, iн<
земних пiдприумств i органiзацiй, iноземноє держави та єє диi
ломатичних представникiв, мiжнародних (мiждержавна
органiзацiй;
в) судових доказiв у цивiльних справах з iноземним
ментом;
г) порядку встановлення змiсту iноземного закону,
пiдлягау застосуванню;
г) iноземних судових доручень;
д) визнання та примусового виконання iноземних су,
вих рiшень з цивiльних справ та визнання iноземних адм;
стративних актiв з питань особистого статусу громадяни
У деякихроботах можназуiiтйтвДженii, щ мiйаєа-
родного цившьногопрОцесуйайтжатьЩкоз><єн№анняр ляду
(йорiв в арбiтражноє єйфядкує йавйввчйяення нотарiальних
"" Й. Однак такi тйюрдженняуяяяют> сйiрнймй;3 Однймi cбо"
iiзКовйхiсубуктiв цивiйьйогй гiроЕ(еууiДержавййЙ ууй; Вiдйо-
iно до внутрiшнього цивiлвнйєйрееуеiлвнiаєiзакбйдав-
>а, що надiляу суд влйдоюдшойювйтй iфмкєсуядйвцйвiльних
равах, мiжнародний" Цивiльний Процес єйє розглядаумо увузь-
Му значеннi термiну, гобтта як судойєйнегво єа повязайi з им
|вшьш процесуальнi правовiдносини.є "i i i [ i i1;!. ,
Згiдно з домiнуючою яоктрйноюсуд.розiглядаючй ейраву з
земним елементом, повинен застосовувати; як правило; Про-
(суальне прабо своує краєни, або закон мiсця розгляду спору (iех
гi). Вказiвки про застосування в процесуальних питаннях лише
єсного права краєни суду, вираженi в тiй чи iншiй формi, у в
гатьох мiжнародних угодах. Так, згiдно зч. 1 ст. 14 Гаагськоє
нвенцєє з питань цивiльного Процесувiд 1 березня 1954 р; орган
Новоє влади, який виконуу еудоведорученнЯ, застосовуу в тому,
>стосууться формальностей, якi пiдлягають дотриманню; за-
додавство своує краєни.
Згiдно з Конвенцiую про правову допомогу та правовi вiдно-
ди у цивiльних, сiмейних та кримiнальних справах, пiдписаноє
зжавами - членами СНД 22 сiчня 1993 р. (далi - Конвенцiя
ржав--членiв СНД), <при виконаннi доручення про надання
Ьавовоє допомоги запитувана установа застосовуу законодав-
цю своує краєни. На прохання запитуючоє установи вона може
iстосувати i процесуальнi норми запитуючоє Договiрноє Сторо-
|и, якщо вони не суперечать законодавству запитуваноє Договi-
Моє Сторони> (ч. 1 ст. 8). Останну речення цiує статтi у винятком
| загального правила, яке предписуу при виконаннi iноземного
вдового доручення застосовувати власний процесуальний поря-
рк. Аналогiчнi норми мiстяться i в двостороннiх угодах про
iравову допомогу Украєни з iншими краєнами та у внутрiшньо-
|у процесуальному законодавствi.
Цивiльний процесуальний кодекс Украєни передбачау: <По-
док провадження в цивiльних справах у судах Украєни визна-
уться цим Кодексом> (ч. 1 ст. 1). Дана норма не мiстить нiяких
ежень та привязок до iноземного права щодо проваджен-
|1)i "Див.: Богуславский М. М. Международноечастное право. М., 1994. С. 360.
458
VII
ня в цивiльних справах з мiжнародним елементом. Перш за все
це означау/що участь iноземцiв у цивiльному процесi як пози-
вачiв чи вiдповiдачiв не змiнюу загального порядку розгляду
справ у судi Украєни: Провадження ведеться за загальними пра-i,
вилами цивiльного судочинства, встановленими ЦПК Украєни.!
Згiдно з ч. 2 ст. 426 ЦПК виконання доручень iноземних суди)
про проведення окремих процесуальних дiй також вiдбуваетьс
На основi законодавства Украєни. Як видно, цивiльне судочи
ство та звязанi з ним цивiльнi процесуальнi правовiдносини,
правило, пiдпорядкованi власному праву суду.
Разом з тим в ч. 2 ст. 11 ЦПК говориться: <Суд у випадка
передбачених законом, застосовуу норми права iнших державi
Однак треба мати на увазi, що в данiй нормi йдеться про засто
сування iноземного матерiального права при квалiфiкацiє спiрнй
правовiдносин, i
Таким чином, вирiшуючи питання про застосування нор|
внутрiшнього або iноземного права при розглядi цивiльних спра
за участю iноземного елемента, необхiдно мати на увазi, що,
правило, порядок провадження в цивiльних справах визначау
ся внутрiшнiм процесуальним законодавством, а квалiфiка
спiрних правовiдносин може бути здiйснена як по закону суду,
i на основi норм iноземного права.
2. Джерела мiжнародного цивiльного
процесу
У-собливiсть джерел МЦП полягау в єх подвiйному хг
рактерi. З одного боку, до джерел належать норми внутрiшньог
законодавства окремих держав, а з iншого - мiжнароднi угоди,|
Головним джерелом МЦП у Конституцiя Украєни, яка бул(
прийнята 28 червня 1996 р. Згiдно iз ст. 9 Основного Закону чинi
мiжнароднi договори, згода на обовязковiсть яких надана Верхоє
ною Радою Украєни, у частиною нацiонального законодавств
Украєни. Стаття 26 Конституцiє гарантуу iноземцям та особам i
громадянства, якi перебувають в Украєнi на законних пiдставi
тi ж самi права i свободи та покладау на них такi самi обовязв
як i на громадян Украєни, за деякими винятками, про якi йтиметь
у наступних параграфах. Вiдповiдно до ч. 2 ст. 55 Конституцiє коа
ний, тобто громадянин Украєни, iноземець, особа без громадяє
ства, мають гарантоване державою право оскаржити в судiрiшен
Мiжнародний цивлдьний процес 459
ця, дiє чц бездiяльнiсть будь-якргооргану державноє влади, орга-
у мiсцевого самоврядування, посадових i службових осiб.
г Цивiльний процесуальний кодексу краєни вмiщуу .спецiальний
очдiл VI> присвячений процесуальним правам iноземних грома-
|i< i осiб без громадянства, предявленню позовiв, до iноземних
iржав, судовим дорученням, викрнанню,рiщень iноземних судiв
ританиям дiє мiжнародних договорiв зцивiльного процесу.Крiм
званого роздiлу ст. 11 ЦПК регулюу порядок застосування норм
оземного права, гл. З 5-А <Усиновлення дiтей, якi проживають
1 територiє Украєни, громадянами Украєни та iноземними грома-
дами>, якою Кодекс був доповнений 12 липня 1996 р., передба-
; процесуальний порядок розгляду цiує категорiє справ.
До джерел МЦП належать Закони Украєни вiд 12 вересня
єє р. <Про правонаступництво Украєни>, вiд 10 грудня 1991 р.
iро дiю мiжнародних договорiв на територiє Украєни> та вiд 22
Ьудня 1993 р. <Про мiжнароднi договори У краєни>, iз змiсту яких
нпливау, що укладенi i належним чином ратифiкованi Украєною
|жнароднi договори становлять невiдумну частину нацiонально-
р законодавства Украєни та застосовуються в порядку, який пе-
Вдбачений для норм нацiонального законодавства. Сюди ж слiд
рдати i Постанову Верховноє Ради Украєни вiд 12 вересня 1991 р.
iiро порядок тимчасовоє дiє на територiє Украєни окремих актiв
iконодавства Союзу РСР>, згiдно з якою в Украєнi можуть зас-
рсовуватися акти СРСР з питань, не урегульованих законодав-
цем Украєни, за умови, якщо вони не суперечать Конституцiє i
iконам Украєни. У цьому звязку слiд зазначити перш за все Указ
Єрезидiє Верховноє Ради СРСР вiд 21 червня 1988 р. <Про визнання
|п виконання в СРСР рiшень iноземних судiв i арбiтражiв>.
[ Цивiльнi процесуальнi норми вмiщуються i в Законах Украєни
iiд 4 лютого 1994 р. <Про правовий статус iноземцiв>, вiд 24 груд-
ня 1993 р. <Про бiженцiв>2, вiд 2 вересня 1993 р. <Про нотарiат>3.
Враховуючи, що дипломатичнi представники iноземних дер-
Кав i деякi iншi особи користуються судовим iмунiтетом, до дже-
рел МЦП слiд вiднести Положення про дипломатичнi представ-
рицтва та консульськi установи iноземних держав в Украєнi, зат-
срджене Указом Президента Украєни вiд 10 червня 1993 р.4, а
iкож Положення про дипломатичне представництво Украєни за
i Див. Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. 1994; №23. Сгiбi.
Див. Там же. № 16. Ст. 90. ; : ..iьф ;
Див. Там же. 1993: №39. Ст. 383. :;/ .:.,,.,.йо-
1>)рДив. Укази Президента.Украєни. К,, 1997. Т,,i., С>1.,,.,;
460
кордоном, затведжездорядженняцПридентаУкрш
22 жовтня 1992 р. \ i i, -,.>ч{."-:.--. ,:; .. - , i.|
Друга. .група,джерел,МЦП -- мiжнароднi угоди.; Важливим
джерелом МiЩ, у Вiденська конвенцiя вiд 23 серпня 1978 р. <Прр
праврнаотупництво держав, вiдносно договорiв>. Що стосуутья
ся мiжнародних угод, в якиi. Украєна, самостiйно не брала участ;
то тут дiють загальнi.положення конвенцiє, викладенi в ч. V
<Обуднання та вiдокремлення держава, i зокрема ст. 34 <Право;
наступництво держав в разi вiдокремлення частин держави>
Згiдно з цiую статтею, якщо частини територiє держави вiдокрем
люються i утворюють кiлька держав, будь-який договiр, що дi
на момент гiравонаступництва держав, продовжуу дiяти по вiдно-|
шенню до кожноє утвореноє таким чином держави-наступника2.]
Норми мiжнародного цивiльного процесу мiстяться i у Конвенцiє
про право мiжнародних договорiв вiд 23 травня 1969 р., яка ре-|
гулюу умови та межi дiє мiжнародних угод3. |
Окремо слiд видiлити Гаагську конвенцiю з питань цивiльноi
го процесу (1954 р.). СРСР брав участь у цiй конвенцiє з 26 лип-i
ня 1967 р., однак на територiє Украєни вона поки що не дiу.
Пiсля приуднання Украєни до Статуту Ради твропи 31 жов
тня 1995 р. зявляються новi джерела МЦП. Передусiм слiд вiд
значити Конвенцiю про захист прав i основних свобод людини
(1950 р.), Перший протокол та протоколи № 2,4,7 до Конвенцiє
якi були ратифiкованi Украєною 17 липня 1997 р.
До джерел мiжнародного цивiльного процесу належать та
кож норми Вiденськоє конвенцiє про дипломатичнi зносини вii
18 квiтня 1961 р.4, та Вiденськоє конвенцiє про консульськi зносi-
ни вiд 24 квiтня 1963 року, в яких брав участь СРСР.
Цивiльнi процесуальнi норми вмiщуються також в укладени
Украєною Консульських конвенцiях та договорах. Украєна рать
фiкувала, зокрема. Консульськi конвенцiє: з Угорською Респут
лiкою - 29.10.1992 р., з КНР - 05.02.1993 р., з Республiкоє
Польща - 14.07.1993 р., з Румунiую - 17.12.1993 р., з Росiйсi
кою Федерацiую - 04.02.1994 р.; Консульський договiр з Респуi
лiкою Казахстан- 27.07.1994 р., з Соцiалiстичною Республiкоє
1 Украєна приудналася до конвенцiє 17 вересня 1992 р. (див.: Вiдомостi
ховноє Ради Украєни. 1992. № 41. Ст. 601). -
2 Див.: Украєна в мiжнародно-правовйх вiдносинах.Кн. 1; Боротьба зi зле
чиннiстю та взаумна правова допомога. К., 1996. С. 18,80.
Днв.:Тамже,С. 19-57, .-" \ .-: :. . ""111 !
4 Дйв,:ВiдойосЯ Верховим Рад___________Мiжнародний цивiльний процес
Зутнам -- 09.12.1994 р., з Республiкою Молдова -
(Литовською Республiкою -01.11.1996 р.
Велику групу джерел МЦП складають двостороннi до1>бво-
|и про взаумну правову допомогу зцивiльних та кримiнальних
Прав. Усi цi договори доцiльно подiлити на двi групи; 1) мiжна
однi договори, якi зберегли свою юридичну силу для Украєни
к правонаступника СРСР; 2) мiжнароднi договори, якi пiдписанi
сзалежноюУкраєноюабл.є-.1 .
\ 1ЄЄ!ЧЄi-.;:"V : ", Таблиця" 1
Двостороннi мiжнароднi угоди про взаумну правову допомогу,
якi були укладенi СРСР та у чинними для Украєни
Назва угоди,и; :".-. : ДержаваДата укладенняДата набрання чинностi для Украєни
Договiр про надання правовоє допомоги у цивiльних, сiмейних та кримiнальних справахАлбанiяЗО червня 1958 р.29 березня 1959р.
Те самеБолгарiя19 лютого 1975р.19 сiчня 1976р.
>Вутнам10 грудня 1981р.11 жовтня 1982р.
>Угорщина15 липня 1958 р3 сiчня 1959р.
Протокол про змiни та доповнення до Договору i. вiд 15 липня 1958 р.Угорщина19 жовтня 1971 р.23 червня 1972р.
Договiр про правову допомогу у цивiльних та кримiнальних справахГрецiя .21 травня 1981 р.1 вересня 1982р.
ТесамеЙемен6 грудня 1985 р.24 жовтня 1986р.
>Кiпр19 сiчня 1984 р.27 березня 1987 р.
>Тунiс26 червня 1984 р.13 червня 1986р.
Договiр про надання правовоє допомоги у цивiльних, сiмейних та кримiнальних справахКорея16 грудня 1957.5 березня 1958 р.
ТесамеКуба28 листоп ада 1984 р.7 серпня 1986р.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67
здiйснюу виконання у випадках, коли: 1) виконання здiйснюут
ся шляхом звернення стягнення на майно цих органiзацiй (щ
вiдсутностi грошових коштiв); 2) за рiшенням стягуються кошi
на користь громадян; 3) виконуються рiшення про передачу ма
терiальних цiнностей (машин, механiзмiв); 4) виконууться рiшея
ня, яке зобовязуу боржника здiйснити на користь стягувача певi
дiє (звiльнити примiщення, провести ремонт тощо), i
При стягненнi грошових сум на користь громадян державний
виконавець направляу виконавчий документ у банк разом з iнка
совим дорученням для списання суми з рахунку боржника i п(
рерахування єє на депозитний рахунок суду, з якого вони буду
виданi стягувачевi за чеком або переведенi йому поштою.
При вiдсутностi у юридичних осiб грошових сум, достатнiх да
покриття заборгованостi, стягнення може бути звернено наналежi
єм майно. Реалiзацiя майна державних пiдприумств, установ, оргає
зацiй, єх обуднань, колгоспiв, iнших кооперативних органiзацiй пр
валиться в порядку, встановленому законодавством Украєни.
В разi припинення юридичноє особи, з якоє провадиться стяг
нення, шляхом реорганiзацiє (злиття, подiлу або приуднання
оплата виконавчих документiв провадиться з розрахунковог
або поточного рахунку тiує органiзацiє, на яку покладено вiдпс
вiдальнiсть за зобовязаннями первiсного ббржника. Ця вiдпо
вiдальнiсть встановлюуться рiшенням вiдповiдного компетентне
го органу про реорганiзацiю або за передаточним балансом, зг
твердженим органiзацiями, що передають i приймають.
Якщо юридична особа припиняуться шляхом лiквiдацiє з ут-
воренням лiквiдацiйноє комiсiє, то лiквiдацiйна комiсiя (лiквiдком)
Виконання судових рiшень
може представити до кредитноє установи, де знаходиться раху-
нок юридичноє особи, що лiквiдууться, заяву про припинення спй-
йiiiiiя коштiв з рахунку. За цiую заявокувиконавчi документи, пе-
щанi як до кредитноє установи, так iдо державного виконавця,
\ винятком виконавчих документiв на стягненая заробiтноє гоєа-
| та дорiвнюваних до неє платежiв, передаються лiквiдкому для
iконання в порядку черговостi. Про направлення виконавчого
Жумента лiквiдкому мау бути повiдомлений стягувач.
Виконавчi документи на стягнення заробiтноє плати та дорiвйю-
Лих до неє платежiв лiквiдкому нездередаєотьсяа пiдлягають иа-
рiiвленню до кредитноє установи для списання коштiв з рахунку
рi анiзацiє, що лiквiдууться, незалежно вiд предявленоє заяви лiк-
дкому. В такому ж порядку направляються до кредитноє установи
єє конавчi документи у випадку, якщо лiквiдком не заявить про при-
|>шення списання коштiв з рахунку органiзацiє, що лiквiдууться.
12. Розподiл стягнутих сум
мiж стягувачами
iз сум, стягнутих з боржника, в першу чергу покривають-
витрати по виконанню судових рiшень, а решта суми надхо-
Єiть на задоволення вимог стягувачiв.
В тих випадках, коли стягнутоє з боржника суми не вистачау
,ii я задоволення вимог всiх стягувачiв, ця сума розподiляуться
сржавним виконавцем у черговостi, яку встановлюу закон, з ура-
жанням характеру вимог та єх призначення (статтi 374-378 ЦПК).
У першу чергу задовольняються вимоги, забезпеченi заста-
Оiо, про стягнення з вартостi заставленого майна.
У другу чергу задовольняються: вимоги про стягнення алi-
iснтiв; вимоги робiтникiв i службовцiв, що випливають з трудових
равовiдносин; вимоги про оплату наданоє адвокатом юридичноє
Опомоги; вимоги про оплату винагороди за використання творiв
галузi науки, лiтератури i мистецтва, а також обуктiв права iнте-
iсктуальноє власностi, на якi видано охороннi документи; вимоги
рро вiдшкодування шкоди, заподiяноє калiцтвом або iншим ушкод-
Кснням здоровя, а також у звязку з втратою годувальника.
[ Пiсля повного задоволення зазначених вимог задовольня-
уться вимоги по соцiальному страхуванню i вимоги громадян
Про вiдшкодування шкоди, заподiяноє єх майну злочином або
адмiнiстративним правопорушенням.
нане рiшення було скасовано виєцсстояi
iнйЙЖiаИдаiiНйЙ ","." " ,. .,,.,. ." .",,
. ..-::-.;..,--,;;,; ,,-Г>Л.Є;71;iiI;-,/.":1,Є
нняii
ли1-1
456 .,пч-.V.И><.,XЖ1.1,-у,>. .
адедi)iцнмiйеру>аiтйЯйУ<ОДУОековувидiлеii
iєвзаiiiуедещррароротаеєювання. ;нк
... , Таким чином; .мiжцарйднiцившьний процес помилко
розкладати iЯКiНасжину i м;iдкна.родногоi приватного права, л
воци тiсцо. поаязйжмiж/е<зо> як наприклад, внутрiшну
вiльне,жадирi)iii>даiєроиапiЩ)аво. i,,,;;,
;, Мiжнарожийiiшiвщьнийдроцес означау це окрему м
родну цивiльну справу, а сукупнiсть процесуальних норм,
складовою частиноюiiiййiдоногц нроцееуального права як
рiшнього права держави., є:н. ;; i i,;,i;; ;,
При визначеннi, подате мiжнародного цивiльного прощ
необхiдно враховувати, що воно збiгаутьея.з поняттям цивiль]
го процесу, але в ньому присутнiй iноземний елемент. Крiм то
МЦП регулюуться не тiльки ЦПК кожноє краєни, але i мiжнар
ними угодами. Тому термiн <мiжнародний> стосовно МЦП в
вауться в тому випадку, коли йдеться про правовiдносини i
особами, якi належать до рiзних держав, i судом,правовiднс
ни, що виходять за межi окремоє правовоє системи (надання п
вовоє допомоги i т.п.), i потребуу зясування, який закон до
застосовууться. , . . / :;,.
Отже мiжнародний цивiльний процес - це сукупнiсть i сi
ма правових норм, що мiстяться у внутрiшньому правi держави
мiжнародних угодах заучастю цiує держави, якi регулюють цив
но-процесуальнi правовiдносини мщ судами та iншими учаснi
ми процесу, один з яких у iноземний елемент, при здiйсненнi пр<
суддя з цивiльних справ i наданнi мiжнародноє правовоє допом
До МЦП найчастiше вiдносять питання щодо:
а) мiжнародноє пiдсудностi (юрисдикцiє) з цивiльних спра
б) цивiльного процесуального становища iноземцiв, iн<
земних пiдприумств i органiзацiй, iноземноє держави та єє диi
ломатичних представникiв, мiжнародних (мiждержавна
органiзацiй;
в) судових доказiв у цивiльних справах з iноземним
ментом;
г) порядку встановлення змiсту iноземного закону,
пiдлягау застосуванню;
г) iноземних судових доручень;
д) визнання та примусового виконання iноземних су,
вих рiшень з цивiльних справ та визнання iноземних адм;
стративних актiв з питань особистого статусу громадяни
У деякихроботах можназуiiтйтвДженii, щ мiйаєа-
родного цившьногопрОцесуйайтжатьЩкоз><єн№анняр ляду
(йорiв в арбiтражноє єйфядкує йавйввчйяення нотарiальних
"" Й. Однак такi тйюрдженняуяяяют> сйiрнймй;3 Однймi cбо"
iiзКовйхiсубуктiв цивiйьйогй гiроЕ(еууiДержавййЙ ууй; Вiдйо-
iно до внутрiшнього цивiлвнйєйрееуеiлвнiаєiзакбйдав-
>а, що надiляу суд влйдоюдшойювйтй iфмкєсуядйвцйвiльних
равах, мiжнародний" Цивiльний Процес єйє розглядаумо увузь-
Му значеннi термiну, гобтта як судойєйнегво єа повязайi з им
|вшьш процесуальнi правовiдносини.є "i i i [ i i1;!. ,
Згiдно з домiнуючою яоктрйноюсуд.розiглядаючй ейраву з
земним елементом, повинен застосовувати; як правило; Про-
(суальне прабо своує краєни, або закон мiсця розгляду спору (iех
гi). Вказiвки про застосування в процесуальних питаннях лише
єсного права краєни суду, вираженi в тiй чи iншiй формi, у в
гатьох мiжнародних угодах. Так, згiдно зч. 1 ст. 14 Гаагськоє
нвенцєє з питань цивiльного Процесувiд 1 березня 1954 р; орган
Новоє влади, який виконуу еудоведорученнЯ, застосовуу в тому,
>стосууться формальностей, якi пiдлягають дотриманню; за-
додавство своує краєни.
Згiдно з Конвенцiую про правову допомогу та правовi вiдно-
ди у цивiльних, сiмейних та кримiнальних справах, пiдписаноє
зжавами - членами СНД 22 сiчня 1993 р. (далi - Конвенцiя
ржав--членiв СНД), <при виконаннi доручення про надання
Ьавовоє допомоги запитувана установа застосовуу законодав-
цю своує краєни. На прохання запитуючоє установи вона може
iстосувати i процесуальнi норми запитуючоє Договiрноє Сторо-
|и, якщо вони не суперечать законодавству запитуваноє Договi-
Моє Сторони> (ч. 1 ст. 8). Останну речення цiує статтi у винятком
| загального правила, яке предписуу при виконаннi iноземного
вдового доручення застосовувати власний процесуальний поря-
рк. Аналогiчнi норми мiстяться i в двостороннiх угодах про
iравову допомогу Украєни з iншими краєнами та у внутрiшньо-
|у процесуальному законодавствi.
Цивiльний процесуальний кодекс Украєни передбачау: <По-
док провадження в цивiльних справах у судах Украєни визна-
уться цим Кодексом> (ч. 1 ст. 1). Дана норма не мiстить нiяких
ежень та привязок до iноземного права щодо проваджен-
|1)i "Див.: Богуславский М. М. Международноечастное право. М., 1994. С. 360.
458
VII
ня в цивiльних справах з мiжнародним елементом. Перш за все
це означау/що участь iноземцiв у цивiльному процесi як пози-
вачiв чи вiдповiдачiв не змiнюу загального порядку розгляду
справ у судi Украєни: Провадження ведеться за загальними пра-i,
вилами цивiльного судочинства, встановленими ЦПК Украєни.!
Згiдно з ч. 2 ст. 426 ЦПК виконання доручень iноземних суди)
про проведення окремих процесуальних дiй також вiдбуваетьс
На основi законодавства Украєни. Як видно, цивiльне судочи
ство та звязанi з ним цивiльнi процесуальнi правовiдносини,
правило, пiдпорядкованi власному праву суду.
Разом з тим в ч. 2 ст. 11 ЦПК говориться: <Суд у випадка
передбачених законом, застосовуу норми права iнших державi
Однак треба мати на увазi, що в данiй нормi йдеться про засто
сування iноземного матерiального права при квалiфiкацiє спiрнй
правовiдносин, i
Таким чином, вирiшуючи питання про застосування нор|
внутрiшнього або iноземного права при розглядi цивiльних спра
за участю iноземного елемента, необхiдно мати на увазi, що,
правило, порядок провадження в цивiльних справах визначау
ся внутрiшнiм процесуальним законодавством, а квалiфiка
спiрних правовiдносин може бути здiйснена як по закону суду,
i на основi норм iноземного права.
2. Джерела мiжнародного цивiльного
процесу
У-собливiсть джерел МЦП полягау в єх подвiйному хг
рактерi. З одного боку, до джерел належать норми внутрiшньог
законодавства окремих держав, а з iншого - мiжнароднi угоди,|
Головним джерелом МЦП у Конституцiя Украєни, яка бул(
прийнята 28 червня 1996 р. Згiдно iз ст. 9 Основного Закону чинi
мiжнароднi договори, згода на обовязковiсть яких надана Верхоє
ною Радою Украєни, у частиною нацiонального законодавств
Украєни. Стаття 26 Конституцiє гарантуу iноземцям та особам i
громадянства, якi перебувають в Украєнi на законних пiдставi
тi ж самi права i свободи та покладау на них такi самi обовязв
як i на громадян Украєни, за деякими винятками, про якi йтиметь
у наступних параграфах. Вiдповiдно до ч. 2 ст. 55 Конституцiє коа
ний, тобто громадянин Украєни, iноземець, особа без громадяє
ства, мають гарантоване державою право оскаржити в судiрiшен
Мiжнародний цивлдьний процес 459
ця, дiє чц бездiяльнiсть будь-якргооргану державноє влади, орга-
у мiсцевого самоврядування, посадових i службових осiб.
г Цивiльний процесуальний кодексу краєни вмiщуу .спецiальний
очдiл VI> присвячений процесуальним правам iноземних грома-
|i< i осiб без громадянства, предявленню позовiв, до iноземних
iржав, судовим дорученням, викрнанню,рiщень iноземних судiв
ританиям дiє мiжнародних договорiв зцивiльного процесу.Крiм
званого роздiлу ст. 11 ЦПК регулюу порядок застосування норм
оземного права, гл. З 5-А <Усиновлення дiтей, якi проживають
1 територiє Украєни, громадянами Украєни та iноземними грома-
дами>, якою Кодекс був доповнений 12 липня 1996 р., передба-
; процесуальний порядок розгляду цiує категорiє справ.
До джерел МЦП належать Закони Украєни вiд 12 вересня
єє р. <Про правонаступництво Украєни>, вiд 10 грудня 1991 р.
iро дiю мiжнародних договорiв на територiє Украєни> та вiд 22
Ьудня 1993 р. <Про мiжнароднi договори У краєни>, iз змiсту яких
нпливау, що укладенi i належним чином ратифiкованi Украєною
|жнароднi договори становлять невiдумну частину нацiонально-
р законодавства Украєни та застосовуються в порядку, який пе-
Вдбачений для норм нацiонального законодавства. Сюди ж слiд
рдати i Постанову Верховноє Ради Украєни вiд 12 вересня 1991 р.
iiро порядок тимчасовоє дiє на територiє Украєни окремих актiв
iконодавства Союзу РСР>, згiдно з якою в Украєнi можуть зас-
рсовуватися акти СРСР з питань, не урегульованих законодав-
цем Украєни, за умови, якщо вони не суперечать Конституцiє i
iконам Украєни. У цьому звязку слiд зазначити перш за все Указ
Єрезидiє Верховноє Ради СРСР вiд 21 червня 1988 р. <Про визнання
|п виконання в СРСР рiшень iноземних судiв i арбiтражiв>.
[ Цивiльнi процесуальнi норми вмiщуються i в Законах Украєни
iiд 4 лютого 1994 р. <Про правовий статус iноземцiв>, вiд 24 груд-
ня 1993 р. <Про бiженцiв>2, вiд 2 вересня 1993 р. <Про нотарiат>3.
Враховуючи, що дипломатичнi представники iноземних дер-
Кав i деякi iншi особи користуються судовим iмунiтетом, до дже-
рел МЦП слiд вiднести Положення про дипломатичнi представ-
рицтва та консульськi установи iноземних держав в Украєнi, зат-
срджене Указом Президента Украєни вiд 10 червня 1993 р.4, а
iкож Положення про дипломатичне представництво Украєни за
i Див. Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. 1994; №23. Сгiбi.
Див. Там же. № 16. Ст. 90. ; : ..iьф ;
Див. Там же. 1993: №39. Ст. 383. :;/ .:.,,.,.йо-
1>)рДив. Укази Президента.Украєни. К,, 1997. Т,,i., С>1.,,.,;
460
кордоном, затведжездорядженняцПридентаУкрш
22 жовтня 1992 р. \ i i, -,.>ч{."-:.--. ,:; .. - , i.|
Друга. .група,джерел,МЦП -- мiжнароднi угоди.; Важливим
джерелом МiЩ, у Вiденська конвенцiя вiд 23 серпня 1978 р. <Прр
праврнаотупництво держав, вiдносно договорiв>. Що стосуутья
ся мiжнародних угод, в якиi. Украєна, самостiйно не брала участ;
то тут дiють загальнi.положення конвенцiє, викладенi в ч. V
<Обуднання та вiдокремлення держава, i зокрема ст. 34 <Право;
наступництво держав в разi вiдокремлення частин держави>
Згiдно з цiую статтею, якщо частини територiє держави вiдокрем
люються i утворюють кiлька держав, будь-який договiр, що дi
на момент гiравонаступництва держав, продовжуу дiяти по вiдно-|
шенню до кожноє утвореноє таким чином держави-наступника2.]
Норми мiжнародного цивiльного процесу мiстяться i у Конвенцiє
про право мiжнародних договорiв вiд 23 травня 1969 р., яка ре-|
гулюу умови та межi дiє мiжнародних угод3. |
Окремо слiд видiлити Гаагську конвенцiю з питань цивiльноi
го процесу (1954 р.). СРСР брав участь у цiй конвенцiє з 26 лип-i
ня 1967 р., однак на територiє Украєни вона поки що не дiу.
Пiсля приуднання Украєни до Статуту Ради твропи 31 жов
тня 1995 р. зявляються новi джерела МЦП. Передусiм слiд вiд
значити Конвенцiю про захист прав i основних свобод людини
(1950 р.), Перший протокол та протоколи № 2,4,7 до Конвенцiє
якi були ратифiкованi Украєною 17 липня 1997 р.
До джерел мiжнародного цивiльного процесу належать та
кож норми Вiденськоє конвенцiє про дипломатичнi зносини вii
18 квiтня 1961 р.4, та Вiденськоє конвенцiє про консульськi зносi-
ни вiд 24 квiтня 1963 року, в яких брав участь СРСР.
Цивiльнi процесуальнi норми вмiщуються також в укладени
Украєною Консульських конвенцiях та договорах. Украєна рать
фiкувала, зокрема. Консульськi конвенцiє: з Угорською Респут
лiкою - 29.10.1992 р., з КНР - 05.02.1993 р., з Республiкоє
Польща - 14.07.1993 р., з Румунiую - 17.12.1993 р., з Росiйсi
кою Федерацiую - 04.02.1994 р.; Консульський договiр з Респуi
лiкою Казахстан- 27.07.1994 р., з Соцiалiстичною Республiкоє
1 Украєна приудналася до конвенцiє 17 вересня 1992 р. (див.: Вiдомостi
ховноє Ради Украєни. 1992. № 41. Ст. 601). -
2 Див.: Украєна в мiжнародно-правовйх вiдносинах.Кн. 1; Боротьба зi зле
чиннiстю та взаумна правова допомога. К., 1996. С. 18,80.
Днв.:Тамже,С. 19-57, .-" \ .-: :. . ""111 !
4 Дйв,:ВiдойосЯ Верховим Рад
Зутнам -- 09.12.1994 р., з Республiкою Молдова -
(Литовською Республiкою -01.11.1996 р.
Велику групу джерел МЦП складають двостороннi до1>бво-
|и про взаумну правову допомогу зцивiльних та кримiнальних
Прав. Усi цi договори доцiльно подiлити на двi групи; 1) мiжна
однi договори, якi зберегли свою юридичну силу для Украєни
к правонаступника СРСР; 2) мiжнароднi договори, якi пiдписанi
сзалежноюУкраєноюабл.є-.1 .
\ 1ЄЄ!ЧЄi-.;:"V : ", Таблиця" 1
Двостороннi мiжнароднi угоди про взаумну правову допомогу,
якi були укладенi СРСР та у чинними для Украєни
Назва угоди,и; :".-. : ДержаваДата укладенняДата набрання чинностi для Украєни
Договiр про надання правовоє допомоги у цивiльних, сiмейних та кримiнальних справахАлбанiяЗО червня 1958 р.29 березня 1959р.
Те самеБолгарiя19 лютого 1975р.19 сiчня 1976р.
>Вутнам10 грудня 1981р.11 жовтня 1982р.
>Угорщина15 липня 1958 р3 сiчня 1959р.
Протокол про змiни та доповнення до Договору i. вiд 15 липня 1958 р.Угорщина19 жовтня 1971 р.23 червня 1972р.
Договiр про правову допомогу у цивiльних та кримiнальних справахГрецiя .21 травня 1981 р.1 вересня 1982р.
ТесамеЙемен6 грудня 1985 р.24 жовтня 1986р.
>Кiпр19 сiчня 1984 р.27 березня 1987 р.
>Тунiс26 червня 1984 р.13 червня 1986р.
Договiр про надання правовоє допомоги у цивiльних, сiмейних та кримiнальних справахКорея16 грудня 1957.5 березня 1958 р.
ТесамеКуба28 листоп ада 1984 р.7 серпня 1986р.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67