Суд своєм рiшенням може змiнити стягнення в межах, перед-
бачених законодавчим актом про вiдповiдальнiсть за адмiнiстра-
тивне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було
| посилено, якщо його було визначено без додержання цих меж або
загальних правил накладення стягнень за адмiнiстративне пра-
вопорушення.
Рiшення районного (мiського) суду по скарзi на постанову у
справi про адмiнiстративне правопорушення у остаточним i ос-
320 Глава XXI
карженню в касацiйному порядку не пiдлягау. Його можна оп- |
ротестувати в порядку нагляду на загальних пiдставах. |
Копiю рiшення по скарзi на постанову по справi про адмiнi- |
стративне правопорушення суд повинен надiслати органу чи |
службовiй особi, постанова яких оскаржувалась (ст. 248 ЦПК). |
4. Скарги громадян на рiшення,
дiє або бездiяльнiсть державних органiв,
юридичних чи службових осiб
у сферi управлiнськоє дiяльностi
.Оiдповiдно до ст. 55 Конституцiє Украєни, ст 248 ЦПК
громадяни можуть оскаржити у судi (вiйськовослужбовцi- у
вiйськовому судi) рiшення, дiє або бездiяльнiсть у сферi управлiнсь-
коє дiяльностi будь-якого органу державноє влади чи мiсцевого
самоврядування, пiдприумства, установи, органiзацiє, обуднання
громадян, iншоє юридичноє особи або єх посадових чи службових i
осiб, за винятком актiв, перевiрку конституцiйностi яких вiднесе-
но до повноважень Конституцiйного Суду Украєни або щодо яких
передбачено iнший порядок судового оскарження. |
До субуктiв, рiшення, дiє або бездiяльнiсть яких може бути i
оскаржено до суду, належать органи державноє виконавчоє влади-|
та єх службовi особи, органи мiсцевого самоврядування та єх служ-1
бовi особи, керiвники установ, органiзацiй, пiдприумств i єх обуд-
нань незалежно вiд форм власностi, керiвнi органи i керiвники
обуднань громадян, а також службовi особи, якi виконують органi-1
зацiйно-розпорядчi, адмiнiстративно-господарськi обовязки або:
виконують такi обовязки за спецiальними повноваженнями, i
Предметом судового оскарження у колегiальнi i одноособовi
рiшення, дiє або бездiяльнiсть державних органiв, юридичних чи |
службових осiб у сферi управлiнськоє дiяльностi, у звязку з яки-1
ми громадянин вважау, що: порушено або порушуються його
права чи свободи; створено або створюються перепони для реа-1
лiзацiє ним своєх конституцiйних прав чи свобод або що вжитi |
заходи щодо реалiзацiє його прав у недостатнiми; покладено на
нього обовязки, не передбаченi законодавством або передбаченi
законодавством, але без врахування конкретних обставин, за
яких цi обовязки повиннi покладатися, або що вони покладенi |
не уповноваженими на це особою чи органом; його притягнуте
до вiдповiдальностi, яку не передбачено законом, або до ньогс
Провадження по справах,
___що виникають з адмiнiстративно-правових вiдносин____321
застосовано стягнення за вiдсутностi передбачених законом
пiдстав, або неправомочною службовою особою чи органом.
Наприклад, до суду можуть бути оскарженi: вiдмова в реуст-
рацiє акта громадянського стану; вiдмова в оформленнi паспор-
та для виєзду за кордон чи в продовженнi термiну його дiє або
тимчасова затримка паспорта чи його вилучення; рiшення мiсце-
вих органiв державних адмiнiстрацiй або органiв мiсцевого са-
моврядування про введення не передбачених законом податкiв i
зборiв, про встановлення обмежень на вивiз товарiв за межi ад-
мiнiстративно-територiальноє одиницi.
Рiшення з питань громадянства, прийнятi Президентом Украє-
ни, можуть бути розглянутi на єх вiдповiднiсть Конституцiє Украєни
за конституцiйним поданням субуктiв права на конституцiйне
подання (не менше як сорок пять народних депутатiв Украєни,
Верховний Суд Украєни, уповноважений Верховноє Ради Украєни
з прав людини. Верховна Рада Автономноє Республiки Крим),
Конституцiйним Судом. Вiдмова у прийняттi заяв з питань грома-
дянства та iншi дiє посадових осiб щодо порядку розгляду справ
про громадянство i виконання рiшень з питань громадянства мо-
жуть бути оскарженi у встановленому законом порядку до суду
(статтi 40, 41 Закону Украєни <Про громадянство Украєни>)1.
Однак слiд мати на увазi, що законодавство встановлюу де-
якi умови судового оскарження. Не можуть бути оскарженi в суд
рiшення i дiє державних органiв, юридичних чи службових осiб,
якщо законами Украєни передбачено iнший порядок єх оскаржен-
ня. Так, згiдно iз ст. 2483 ЦПК не можуть бути предметом судо-
вого розгляду скарги:
на акти органiв законодавчоє i виконавчоє влади, що
пiдлягають розгляду щодо єх конституцiйностi;
на акти, що стосуються забезпечення обороноздатностi дер-
жави, державноє безпеки, зовнiшньополiтичноє дiяльностi дер-
жави, збереження державноє, вiйськовоє i службовоє таумницi;
на акти i дiє службових осiб органiв дiзнання, попереднь-
ого слiдства, прокуратури, суду, якщо законодавством вста-
новлено iнший порядок оскарження;
на акти i дiє обуднань громадян, якi вiдповiдно до зако-
ну, статуту (положення) належать до єх внутрiорганiзацiйноє
дiяльностi або єх виключноє компетенцiє.
Див.: Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. 1997. № 23. С. 169.
II 9.144


322
Глявя XXI


Вiдповiдно до ст. 55 Конституцiє Украєни та ст. 248 ЦПК
право на звернення iз скаргою до суду мають лише фiзичнi осо-
би, якi вважають, що субуктом оскарження порушено єх особистi
права i свободи. :
Конституцiя Украєни (ст. 26) передбачау, що iноземцi та осо-
би без громадянства, що перебувають в Украєнi на законних
пiдставах (iммiгранти, особи, якi в нiй працюють, прибули на єє
територiю в установленому порядку на невизначений час тощо),
мають таке саме право на подання скарги, як i громадянин Ук-
раєни, якщо iнше не передбачено мiжнародними договорами,
учасницею яких у Украєна.
Вiйськовослужбовцi вiдповiдно до ч. 1 ст. 248 ЦПК i ст. 5 За-
кону Украєни <Про соцiальний i правовий захист вiйськовослуж-
бовцiв та членiв єх сiмей> вправi оскаржити рiшення, дiє чи без-
дiяльнiсть вiйськових посадових осiб i органiв вiйськового управ-
лiння, якi порушили єх права або свободи, до вiйськового суду.
Виходячи iз змiсту цих норм, до вiйськового суду можуть бути
оскарженi також рiшення, дiє чи бездiяльнiсть осiб, якi не перебува-
ють на вiйськовiй службi, але за посадою, яку вони займають в орга-
нах вiйськового управлiння, уповноваженi приймати рiшення щодо
прав i свобод вiйськовослужбовцiв. Громадяни, звiльненi з вiйсько-
воє служби, вправi оскаржити рiшення, дiє чи бездiяльнiсть вiйсько-
вих посадових осiб i органiв вiйськового управлiння, якi порушили
єх права i свободи пiд час проходження ними вiйськовоє служби, до
районного (мiського) або до вiйськового суду на свiй розсуд.
Скаргу на захист прав i свобод громадянина може бути по-
дано також судовим представником, представником громадськоє
органiзацiє, трудового колективу, уповноваженим єх органом,
який дiу на пiдставi закону чи установчих документiв.
Скарга може бути подана безпосередньо до суду або до суду
пiсля оскарження до органу, службовоє особи вищого рiвня по
вiдношенню до того органу, службовоє особи, що постановили
рiшення чи здiйснили дiє або допустили бездiяльнiсть. До суду
скарга подауться за мiсцезнаходженням субукта оскарження.
Для звернення до суду встановлено двомiсячний строк, який
обчислюуться з дня, коли громадянин дiзнався або повинен був
дiзнатися про порушення його прав чи свобод. У тих випадках,
коли громадянин оскаржив рiшення, дiю або бездiяльнiсть до
органу, службовоє особи вищого рiвня по вiдношенню до того
Див.: Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. 1992. № 15. Ст. 190. . ,:р
""ЩУЧЯ"" ""дєє1- .
Провадження по справах,
що виникають з адмiнiстративно-правових вiдносин____323
. ргану, службовоє особи, що постановили рiшення чи здiйснили
нi або допустили бездiяльнiсть, то до суду можна звернутись у
мiсячний строк. Мiсячний строк обчислюуться з дня одержання
, громадянином письмовоє вiдповiдi про вiдмову у задоволеннi
(скарги органом, службовою особою вищого рiвня по вiдношен-
| що до того органу, службовоє особи, що постановили рiшення чи
чдiйснили дiє або допустили бездiяльнiсть, або з дня закiнчення
(мiсячного строку пiсля подання скарги, якщо громадянином не
шуло одержано на неє письмовоє вiдповiдi. Пропущений строк для
подання скарги може бути поновлено судом, якщо буде встанов-
|лено, що його пропущено з поважних причин.
| Оскiльки двомiсячний i мiсячний строки на звернення iз скар-
|i ою до суду встановлено законодавством про цивiльне судочинство
(ст. 2485 ЦПК), вони у процесуальними строками i на них поширю-
ються правила ст. 85 ЦПК. Тому скарга, подана пiсля закiнчення
iiiдповiдного строку, залишауться без розгляду, якщо суд за клопо-
танням заявника не знайде пiдстав для його поновлення.
Вiдповiдно до ст. 237 ЦПК розгляд справ за скаргами грома-
дян на рiшення, дiє чи бездiяльнiсть субуктiв оскарження прова-
(диться за загальними правилами цивiльного судочинства, з винят-
ками i доповненнями, передбаченими гл. 31-А ЦПК. Тому в цих
(справах мають застосовуватись строки пiдготовки справ до судо-
| кого розгляду, встановленi ст. 146 ЦПК, -семиденний строк, а у
| ниключних випадках по складних справах цей строк може бути
[продовжений до двадцяти днiв з дня прийняття заяви.
| При пiдготовцi справи до судового розгляду суддя опитуу
i заявника по сутi заявленоє вимоги, сприяу у витребуваннi доказiв,
| якщо вони не були поданi.
| Скарга розглядауться у десятиденний строк у вiдкритому су-
| довому засiданнi з участю заявника i службовоє особи, представ-
| пика державного органу чи юридичноє особи, рiшення, дiє або
[ Гiездiяльнiсть яких оскаржууться. Якщо заявник або службова
i соба не можуть зявитися до суду з поважних причин, справу
може бути розглянуто з участю єх представникiв. Неявка в судо-
Див.: п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 3 грудня 1997 р.
13 <Про практику розгляду судами справ за скаргами на рiшення, дiє чи без-
[iяльнiсть органiв державноє влади, органiв мiсцевого самоврядування, юридич-
них, посадових i службових осiб у сферi управлiнськоє дiяльностi, якi порушують
єава та свободи громадян>// Бюлетень законодавства i юридичноє практики
Краєни. 1997. №9-10. С. 356.
324 Глава ХХЄ
ве засiдання з поважних причин зазначених осiб або єх представ-1
никiв не у перешкодою для розгляду скарги, проте суд може БИЗ-.Д
нати єх явку обовязковою. |
У судовому засiданнi можуть брати участь представники грома-1
дських органiзацiй i трудових колективiв. Вiдмова єх вiд скарги, |
поданоє ними на прохання заявника, не у пiдставою для закриття |
провадження у справi, якщо заявник вимагау розгляду скарги по сутi. |
Якщо суд встановить, що особа, рiшення чи дiя якоє оскаржують-1
ся, не працюу на попереднiй посадi, вiн залучау до участi в справi |
службову особу, до компетенцiє якоє входить вирiшення питання про |
усунення порушених прав i свобод заявника. В тих випадках, коли |
при розглядi справи буде встановлено, що державний орган (чи 1
юридична особа), рiшення чи дiє якого оскаржуються, припинив 1
свою дiяльнiсть, суд залучау до участi у справi його правонаступни-1
ка, а за його вiдсутностi - орган, до компетенцiє якого входить ви-1
рiшення питання про усунення порушення прав i свобод заявника. |
Встановивши при розглядi скарги наявнiсть спору про пра- ]
во, який розглядауться у порядку позовного провадження, суд i
залишау скаргу без розгляду i розяснюу заявнику його право на |
предявлення позову на загальних пiдставах (ч. 7 ст. 2486). |
Встановивши обгрунтованiсть скарги, суд визнау оскаржу-1
ванi рiшення, дiє чи бездiяльнiсть неправомiрними i зобовязуу i
державний орган, юридичну чи службову особу задовольнити )
вимогу заявника i усунути порушення, скасовуу покладений на i
нього обовязок чи застосованi до нього заходи вiдповiдальностi
або iншим шляхом поновлюу його порушенi права чи свободи.)
Наприклад, у разi необгрунтованоє вiдмови в реустрацiє автотран-;
спортного засобу - зобовязуу посадову особу державтоiнспекцiє \
зареуструвати транспортний засiб за заявником; при необгрун-
тованiй вiдмовi в реустрацiє акта громадянського стану - зобо-1
вязуу посадову особу РАГС провести вiдповiдну реустрацiю;
встановивши неправомiрнiсть рiшення мiсцевих органiв держав-
ноє виконавчоє влади або органiв мiсцевого самоврядування про i
введення не передбачених законом податкiв i зборiв - зобовя-;
зуу вiдповiдний орган усунути допущенi порушення, i
Якщо оскаржуванi рiшення, дiє було вчинено вiдповiдно до
закону, в межах повноважень державного органу, юридичноє або
службовоє особи i права чи свободи заявника не було порушено,
суд постановляу рiшення про вiдмову в задоволеннi скарги, д
Рiшення суду про визнання неправомiрними iндивiдуально-1
го чи нормативно-правового акта або окремоє його частини, яке
Провадження по справах,
що виникають з адмiнiстративно-правових вiдносин____325
набрало законноє сили, тягне за собою недiйснiсть цього акта чи
його частини з моменту Єх прийняття, що необхiдно зазначити в
резолютивнiй частинi рiшення. Одночасно суд мау вирiшити
питання про зобовязання субукта оскарження оприлюднити
| висновок суду про визнання нормативно-правового акта неза-
гконним у такий самий спосiб, яким було оприлюднено цей акт.
Справа за скаргами на неправомiрнi рiшення, дiє чи бездiяль-
нiсть субуктiв оскарження, в яких одночасно предявлено вимоги
про стягнення заподiяноє цими рiшеннями, дiями чи бездiяльнiстю
i матерiальноє чи моральноє шкоди (ст. 56 Конституцiє Украєни,
ст. 25 Закону Украєни вiд 2 жовтня 1996 р. <Про звернення грома-
дян>), розглядаються в порядку позовного провадження.
Витрати, повязанi з розглядом скарги, включаючи й витра-
ти для надання юридичноє допомоги, а також витрати, повязанi
з поєздками, покладаються судом на заявника, коли було поста-
новлено рiшення про вiдмову у задоволеннi його скарги, або на
i державний орган, юридичну чи службову особу, якщо було по-
становлено рiшення про задоволення скарги заявника.
При задоволеннi скарги суд може вiдповiдно до ст. 2487 ЦПК
допустити негайне виконання рiшення, обговоривши це при його
i постановленнi. Суд зобовязаний надiслати рiшення не пiзнiше
1 десяти днiв пiсля набрання ним законноє сили вiдповiдному дер-
| жавному органу, юридичнiй чи службовiй особi для виконання i
заявнику, а в разi негайного виконання рiшення - одразу пiсля
iюго постановлення.
Рiшення суду по справi може бути оскаржене.
Про виконання рiшення державний орган, юридична чи служ-
бова особа повiдомляу суд i заявника не пiзнiше нiж у мiсячний
строк з дня одержання рiшення суду.
5. Скарги на рiшення, прийнятi вiдносно
релiгiйних органiзацiй
Огiдно iз Законом Украєни вiд 23 квiтня 1991 р. <Про сво-
|боду совiстi та релiгiйнi органiзацiє>2 кожному громадянину в Ук-
у Див.: п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни <Про практику
| розгляду судами справ за скаргами на рiшення, дiє чи бездiяльнiсть органiв держав-
; ноє влади, органiв мiсцевого самоврядування юридичних, посадових i службових
осiб у сферi управлiнськоє дiяльностi, якi порушують права та свободи громадян>.
2 Див.: Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. 1991. № 25. Ст. 283.
Є26 Глава XXI
раєнi гарантууться право на свободу совiстi. Це право включау
свободу мати, приймати i змiнювати релiгiю або переконання за
своєм вибором i свободу одноособове чи разом з iншими сповi-
дувати будь-яку релiгiю або не сповiдувати нiякоє, вiдправляти
релiгiйнi культи, вiдкрито виражати i вiльно поширювати своє
релiгiйнi або атеєстичнi переконання (ст. З Закону).
Для одержання релiгiйною громадою правоздатностi юридич-
ноє особи громадяни в кiлькостi не менше десяти чоловiк, якi ут-
ворили єє i досягли 18-рiчного вiку, подають заяву про реустрацiю
статуту (положення) до виконавчого комiтету обласноє. Києвськоє
та Севастопольськоє мiських державних адмiнiстрацiй, а в Авто-
номнiй Республiцi Крим - до уряду Автономноє Республiки Крим.
Орган, який здiйснюу реустрацiю, в мiсячний строк розгля-
дау заяву, статут (положення) релiгiйноє органiзацiє, приймау
вiдповiдне рiшення i не пiзнiш як у десятиденний строк письмо-
во повiдомляу про нього заявникам. В тих випадках, коли для
реустрацiє статуту (положення) потрiбний висновок виконавчо-
го комiтету мiсцевоє Ради чи спецiалiстiв, то рiшення про реуст-
рацiю статутiв (положень) релiгiйних органiзацiй приймауться у
тримiсячний строк.
У реустрацiє статуту (положення) релiгiйноє органiзацiє може
бути вiдмовлено, якщо єє статут (положення) або дiяльнiсть су-
перечать чинному законодавству.
Рiшення про вiдмову в реустрацiє статуту (положення) релi-
гiйноє органiзацiє iз зазначених пiдстав вiдмови повiдомляуться
заявникам письмово в десятиденний строк i може бути оскарже-
но в суд.
У судовому порядку можуть бути оскарженi рiшення держав-
них органiв з питань: перевищення встановленого законом стро-:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67