Суд вживау
заходiв до зберiгання речей у незмiнному станi (ст. 54 ЦПК).
Продукти та iншi речi, що швидко псуються, негайно огля-
даються судом з повiдомленням про призначення огляду осiб, якi
беруть участь у справi. Пiсля огляду цi речi повертаються особам,
вiд яких вони були одержанi, або передаються пiдприумствам, ус-
тановам чи органiзацiям, якi можуть єх використати за призна-
ченням. Цi пiдприумства, установи або органiзацiє згодом повер-
тають власнику предмети того ж роду i якостi або єх вартiсть за
державними цiнами на час повернення (ст. 55 ЦПК).
Речовi докази пiсля набрання рiшенням суду законноє сили по-
вертаються особам, вiд яких були одержанi, або передаються осо-
бам, за якими суд визнав право на цi речi. Предмети, що за зако-
ном не можуть бути у володiннi громадян, передаються вiдповiд-
ним державним пiдприумствам, установам або органiзацiям.
В окремих випадках речовi докази пiсля огляду й дослiд-
ження єх судом можуть бути до закiнчення справи повернутi
особам, вiд яких вони були одержанi, якщо останнi про те про-
сять i якщо задоволення такого клопотання не зашкодить роз-
гляду справи.
Речовi докази дослiджуються шляхом єх огляду. При цьому
можуть бути використанi рiзноманiтнi технiчнi засоби.
210____ тя-л--єу-iч. Глава XV__________________
.: Речовi докази оглядаються судом i предявляються для озна
омлення особам, якi беруть участь у справi, а в необхiдних виш
ках -експертам i свiдкам. Особи, яким предявленi для озна,
омлення речовi докази, можуть звернути увагу суду на тi чи iиi
обставини, повязанi з оглядом. Цi заяви заносяться до протокаi
.-судового засiдання. !
Речовi докази, якi не можна доставити до суду, оглядають<
за мiсцем єх знаходження. Про проведення огляду на мiсцi суд п<
етановляу ухвалу. Огляд на мiсцi провадить весь склад суду з п<|
вiдомленням про це осiб, якi беруть участь у справi,а в необхц]
них випадках - з викликом експертiв i свiдкiв. ;;
Про огляд на мiсцi i проведенi при оглядi дiє складауться про
токол, що пiдписууться всiма особами, якi беруть участь в оглядi
До протоколу додаються разом з описом усi складенi або звiре>
пiд час огляду плани, креслення, знiмки тощо. i
Особи, якi беруть участь в оглядi на мiсцi, мають право по|
давати своє зауваження на протокол огляду.
..:,.;
10. Висновок експерта
-Висновок експерта - результат експертизи, тобто до>
лiдження представлених судом обуктiв, яке провадиться експеє:
том з метою встановлення обставин, що мають значення дл
справи. Таким чином, засобом доказування у цивiльному проце<
у висновок експерта, ч
Згiдно iз ст. 57 ЦПК для зясування обставин, що мають зна-i
чення для справи i потребують спецiальних знань у галузi науки,
мистецтва, технiки або ремесла, суддя в порядку забезпечення до-
казiв та пiд час пiдготовки справи або суд пiд час розгляду спра-
; ви можуть призначити експертизу. Експертизу провадять на судi
або поза судом, коли це потрiбно за характером дослiдження або
коли обукт дослiдження неможливо доставити до суду.
Призначаючи експертизу i встановлюючи коло питань, якi
слiд поставити перед експертами, суддя або суд повиннi з цьо-
: го приводу врахувати пропозицiє сторiн та iнших осiб, якi бе-
руть участь у справi. Вiдхилення питань, запропонованих осо-
бами, якi беруть участь у справi, суд зобовязаний мотивувати.
В ухвалi про призначення експертизи належить зазначити, з
яких питань потрiбнi висновки експертiв i кому доручауться
провести експертизу, iяз
Доказування та докази в цивiльному судочинствi 211
Експертиза провадиться експертами вiдповiдних установ або
iншими спецiалiстами, призначеними судом. Експертом може
бути призначена будь-яка особа, що володiу необхiдними знан-
нями для дачi висновку.
У цивiльному процесi застосовуються рiзнi експертизи: судо-
во-медична, судово-психiатрична, почеркознавча, товарознавча,
бiологiчна та iн. Предметом експертизи не можуть бути питан-
ня права.
iнодi в судовiй практицi виникау необхiднiсть проведення до-
датковоє або повторноє експертизи. Цивiльне процесуальне зако-
нодавство передбачау, що в разi необхiдностi провести додатковi
дослiдження; а також в разi суперечливостi висновкiв кiлькох екс-
пертiв суд може зажадати додаткового висновку або призначи-
ти iнших експертiв (ет. 61 ЦПК).
У законодавствi безпосередньо не передбачауться можли-
востi призначення комплексноє експертизи за участю кiлькох
спецiалiстiв з рiзних галузей знання. Однак призначення комплек-
сноє експертизи не суперечить законодавству. Бiльше того, в рядi
випадкiв така експертиза необхiдна, якщо без застосування знань
рiзних спецiалiстiв не можна встановити обставини, що входять
до предмета доказування.
Достовiрнiсть висновку експерта залежить вiд вибору особи,
яку залучають як експерта. Експерт повинен мати спецiальнi
пiзнання, бути компетентним. Крiм того, достовiрнiсть виснов-
ку експерта забезпечууться тим, що експерт не може брати участi
у розглядi справи i пiдлягау вiдводу, якщо вiн: особисто прямо
чи побiчно заiнтересований у результатах справи; у родичем
сторiн або iнших осiб, якi беруть участь у справi; перебувау в
особливих стосунках з особами, якi беруть участь у справi; зна-
ходиться або знаходився у службовiй або iншiй залежностi вiд
сторiн, iнших осiб, якi беруть участь у справi; провадив ревiзiю,
матерiали якоє послужили пiдставою до порушення цивiльноє
справи; виявився некомпетентним (ст. 19 ЦПК).
Пiдставою для провадження експертизи у ухвала суду (суддi).
В ухвалi про призначення експертизи вказууться: дата й мiсце
складення ухвали про призначення експертизи; назва суду, який
призначив експертизу; номер справи, по якiй призначена експер-
тиза; пiдстава для призначення експертизи; назва установи, в якiй
повинна бути проведена експертиза; питання, поставленi перед
експертом; матерiали, представленi в розпорядження експерта
2П__________________Глава XV____________________
(обукти експертного дослiдження, предмети, документи, зразки
для порiвняльного дослiдження i документи, що стосуються пред-
мета експертизи, а також iншi матерiали, якi мають значення для
проведення експертизи).
Експерт як учасник цивiльних процесуальних правовiднос:
мау певнi права та обовязки. Вiн мау право знайомитися з має
рiалами справи, брати участь у-розглядi справи судом, проси
суд про надання йому додаткових матерiалiв, вiдмовитись Ьi,
дачi висновку, якщо наданих йому матерiалiв недостатньо абиi
якщо вiн не мау необхiдних знань для виконання покладеного на
нього обовязку (ст. 59 ЦПК).
Особа, яка призначена експертом, повинна зявитись на вик-
лик суду i дати правдивий висновок щодо поставлених єй питань|
(ст. 58 ЦПК). Якщо експерт злiсно ухиляуться вiд явки до судуi
вiдмовляуться без поважних причин вiд виконання покладених;!
на нього обовязкiв або дау завiдомо неправдивий висновок, до
нього застосовуються заходи, передбаченi статтями 178 i 179 КК.
Висновок експерта повинен мiстити в собi докладний опис
проведених дослiджень, зробленi в результатi єх висновки i об-
грунтованi вiдповiдi на поставленi судом питання.
Якщо експерт пiд час проведення експертизи встановить об-
ставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не
були поставленi питання, своє мiркування про цi обставини вiнi
мау право внести до свого висновку. Експерт дау у письмовiй!
формi свiй мотивований висновок, який приуднууться до спра-1
ви. Суд мау право запропонувати експерту дати усне пояснення
свого висновку, яке заноситься до протоколу судового засiдан-
ня, прочитууться експертовi й пiдписууться ним.
Коли призначено кiлькох експертiв, вони мають право ради-
тись мiж собою. Якщо експерти прийдуть до одного висновку,
вони всi пiдписують його. Експерт, не згодний з iншими експер-
тами, складау окремий висновок.
Висновок експерта для суду не у обовязковим i оцiнюуться су-
дом за правилами, встановленими ст. 62 ЦПК. Незгода суду з вис-
новком експерта повинна бути мотивована в рiшеннi або ухвалi.
Висновок експерта дослiджууться в судовому засiданнi шля-
хом оголошення. Для розяснення i доповнення висновку експер-
та йому можуть бути поставленi запитання. Першим ставить за-
питання експертовi особа, за заявою якоє призначено експертизу,
а потiм - iншi особи, якi беруть участь у справi. Якщо експертизу
_______Доказування та докази в цивiльному судочинствi______213
призначено за iнiцiативою суду, першим ставить запитання екс-
пертовi позивач. Головуючий може ставити запитання експертовi
в будь-який час його допиту (ст. 190 ЦПК).
Висновок експерта оцiнюуться поряд з iншими доказами i не
мау переваг перед ними. Разом з тим в оцiнцi висновку експерта
е певна специфiка.
Оцiнка висновку експерта мiстить аналiз дотримання проце-
суального порядку пiдготовки, призначення i проведення експер-
тизи, вiдповiдностi i повноти висновку експерта завданню, сту-
пеню науковоє обгрунтованостi висновку, фактичних даних з
точки зору єх належностi й мiсця в системi iнших доказiв.
В результатi оцiнки висновку експерта суд може визнати його
обгрунтованим i достатнiм i покласти в основу рiшення. Якщо
висновок експерта у неповним, суд (суддя) може призначити до-
даткову експертизу. Нарештi, якщо у суду виникають сумнiви у
достовiрностi висновку експерта, вiн може призначити повтор-
ну експертизу.
11. Забезпечення доказiв
1-i.ившьне процесуальне законодавство передбачау, що
особи, якi мають пiдстави побоюватись, що подача потрiбних для
них доказiв стане згодом неможливою або утрудненою, мають
право просити суд пiд час розгляду справи або суддю як до, так
i пiсля подачi заяви забезпечити цi докази (ст. 35 ЦПК).
Забезпечення доказiв - це заходи, спрямованi на збережен-
ня вiдомостей про обставини справи, коли у пiдстави припуска-
ти, що використання цих вiдомостей в подальшому може стати
утрудненим або неможливим (вiдєзд свiдка в тривале закордон-
не вiдрядження, втрата якостей речi тощо).
Забезпечення доказiв вiднесено виключно до компетенцiє
судiв. Згiдно iз ст. 36 ЦПК суддя забезпечуу докази шляхом до-
питу свiдкiв, призначення експертизи, витребування та огляду
письмових i речових доказiв. Про забезпечення доказiв суд або
суддя постановляу ухвалу, в якiй зазначау порядок i спосiб єє ви-
конання. Протоколи i всi зiбранi в порядку забезпечення доказiв
матерiали надсилаються до суду, який розглядау справу.
Заява про забезпечення доказiв повинна мiстити суть i фор-
му потрiбних доказiв, зазначення обставин, якi пiдтверджують-
ДивТеориядоказательстввсоветскомуголовномпроцессе.М., 1973. С. 725.
214 Глава XV
| ся цими доказами, пiдставу, на якiй просять забезпечити докази,
справу, для якоє потрiбнi забезпечуванi докази. |
i Заява про забезпечення доказiв розглядауться протягом де-
сяти днiв вiдповiдно судом або суддею того суду, в районi дiяль-
ностi якого належить провести цi процесуальнi дiє, з повiдомлен-
ням заiнтересованих осiб. Однак неявка єх не перешкоджау роз-
глядовi заяви.
У виняткових випадках, а також у випадках, коли не можна
встановити, до кого позивач може згодом предявити позов, заява
про забезпечення доказiв розглядауться тiльки за участю заявника.
Оскарження ухвали про забезпечення доказiв не допускауте
ся. Ухвалу про вiдмову забезпечити докази можна оскаржити.
Глава
XVI
позов
," 1 .Поняття позову та його елементи.
-є Види позовiв
У позовному провадженнi розглядауться i вирiшууться
спiр про право цивiльне, тобто спiр, який виник з цивiльних,
сiмейних, трудових i кооперативних правовiдносин.
Процесуальним засобом порушення судовоє дiяльностi по за-
хисту прав громадян i юридичних осiб у позовному провадженнi
у позов, в якому заiнтересована особа (позивач) викладау своє ви-
моги до порушника субуктивного права (вiдповiдача). Зверта-
ючись до суду з позовом, позивач просить винести рiшення, яким
привести поведiнку вiдповiдача у вiдповiднiсть з вимогами норм
права. Вимоги позивача можуть бути направленi на визнання
його прав, на вiдновлення становища, яке iснувало до порушен-
ня права, i припинення дiй, що порушують право, на присуджен-
ня до виконання обовязку в натурi, на припинення або змiну
правовiдносин, на стягнення з вiдповiдача збиткiв, а у випадках,
передбачених законом або договором, - неустойки (штрафу,
пенi), а також iншими засобами, передбаченими законом.
Поняття позову, як правило, визначауться як звернення заiн-
тересованоє або iншоє уповноваженоє на те особи до суду з про-
ханням про розгляд цивiльно-правового спору i захист субуктив-
них прав. Однак таке визначення поняття позову не вiдображау
повнiстю його правовоє природи. Як засiб порушення процесу-
альноє дiяльностi, i, таким чином, як процесуальне поняття за
своую юридичною природою позов тiсно повязаний з субуктив-
ним матерiальним правом (цивiльним, сiмейним, трудовим, ко-
оперативним), на захист якого вiн предявляуться. Без спiрноє
матерiально-правовоє вимоги позивача до вiдповiдача немау
позову. Тiльки завдяки матерiально-правовiй сторонi позову в
216
Глава XVI
цивiльному процесi iснують такi iнститути, як визнання позову,
вiдмова вiд позову, забезпечення позову, мирова угода тощо.
Матерiально-правова вимога позивача до вiдповiдача стау позо-
вом в тому випадку, якщо вона звернена у вiдповiдний суд, де
пiдлягау розгляду в порядку позовного провадження з дотриман-
ням певних процесуальних гарантiй. Тому суть позову може бути
правильно визначена тiльки з врахуванням удностi його матерi-
альноє та процесуальноє сторони. Позов, крiм процесуальноє сто-
рони - вимоги до суду про розгляд i вирiшення спору про пра-1
во цивiльне, мау матерiально-правову сторону - вимогу пози-|
вача до вiдповiдача про вiдновлення порушеного права.
Таким чином, позов - це вимога позивача до вiдповiдача,
звернена через суд про захист порушеного чи оспорюваного
субуктивного права або охоронюваного законом iнтересу, який
здiйснюуться в певнiй, визначенiй законом, процесуальнiй формi.
Для того щоб позов мiг виконати роль засобу порушення су-
довоє дiяльностi, вiн повинен мiстити в собi певнi складовi час-;
тини (елементи). Елементи позову визначають змiст судовоє|
дiяльностi, iндивiдуалiзують позови. За елементами проводить-
ся класифiкацiя позовiв на види, встановлюються межi судового
розгляду i предмет доказування. Елементи позову мають важливе
значення для органiзацiє захисту вiдповiдача проти позову, для
вирiшення питання про прийняття позову до судового провад-
ження. Вони визначають суть вимоги, на яку суд повинен дати
вiдповiдь у своуму рiшеннi.
Кожний позов складауться з трьох елементiв: предмета, пiд-
стави, змiсту.
Предметом позову у матерiально-правова вимога позивача до
вiдповiдача, вiдносно якоє суд повинен винести рiшення. Ця вимога
повинна носити правовий характер, тобто бути врегульованою
нормами матерiального права, а також бути пiдвiдомчою суду.
В процесi розгляду та вирiшення цивiльноє справи по сутi по-
зивач мау право змiнити предмет позову (ст. 103 ЦПК), тобто,
звернувшись до суду з однiую вимогою, в процесi розгляду справи i
вiн може замiнити цю вимогу iншою. Таке право позивача забез-\
печуу швидкiсть i оперативнiсть розгляду справи. Однак змiна |
предмета позову можлива лише протягом розгляду справи по сутi |
i в межах спiрних правовiдносин. У випадку, коли нова вимога |
позивача виходить за межi спiрних правовiдносин, позивач зо-
бовязаний предявити новий позов. . й-i"
Позов
217
Правильне визначення предмета позову мау важливе прак-
тичне значення, оскiльки предмет позову визначау суть вимоги,
на яку суд повинен дати вiдповiдь у рiшеннi. За предметом позо-
ву визначауться пiдвiдомчiсть даноє справи, проводиться класи-
фiкацiя на окремi категорiє справ.
Матерiально-правова вимога позивача повинна опиратися
на пiдставу позову.
Пiдставою позову визнають обставини, якими позивач об-
грунтовуу своє вимоги (ст. 137 ЦПК). Цими обставинами можуть
бути лише юридичнi факти, тобто такi факти, якi тягнуть за со-
бою певнi правовi наслiдки: виникнення, змiну чи припинення
правовiдносин. Тому в пiдставу позову не можуть входити обста-
вини, що виступають доказами по справi. З ними закон не повя-
зуу виникнення, змiни або припинення прав чи обовязкiв. Вони
лише пiдтверджують наявнiсть чи вiдсутнiсть юридичних фактiв,
якi входять у пiдставу позову.
В пiдставу позову може входити як один, так i декiлька юридич-
них фактiв. Однак для обгрунтування вимоги позивач повинен на-
водити завжди повний комплекс фактiв. Вiдсутнiсть одного з них
може зробити вимогу необгрунтованою. Так, наприклад, пiдставою
позову про стягнення коштiв на утримання дiтей (алiменти) у: а) факт
перебування позивача i вiдповiдача в зареустрованому шлюбi;
б) факт народження дитини в цьому шлюбi; в) факт перебування ди-
тини на утриманнi позивача.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67
заходiв до зберiгання речей у незмiнному станi (ст. 54 ЦПК).
Продукти та iншi речi, що швидко псуються, негайно огля-
даються судом з повiдомленням про призначення огляду осiб, якi
беруть участь у справi. Пiсля огляду цi речi повертаються особам,
вiд яких вони були одержанi, або передаються пiдприумствам, ус-
тановам чи органiзацiям, якi можуть єх використати за призна-
ченням. Цi пiдприумства, установи або органiзацiє згодом повер-
тають власнику предмети того ж роду i якостi або єх вартiсть за
державними цiнами на час повернення (ст. 55 ЦПК).
Речовi докази пiсля набрання рiшенням суду законноє сили по-
вертаються особам, вiд яких були одержанi, або передаються осо-
бам, за якими суд визнав право на цi речi. Предмети, що за зако-
ном не можуть бути у володiннi громадян, передаються вiдповiд-
ним державним пiдприумствам, установам або органiзацiям.
В окремих випадках речовi докази пiсля огляду й дослiд-
ження єх судом можуть бути до закiнчення справи повернутi
особам, вiд яких вони були одержанi, якщо останнi про те про-
сять i якщо задоволення такого клопотання не зашкодить роз-
гляду справи.
Речовi докази дослiджуються шляхом єх огляду. При цьому
можуть бути використанi рiзноманiтнi технiчнi засоби.
210____ тя-л--єу-iч. Глава XV__________________
.: Речовi докази оглядаються судом i предявляються для озна
омлення особам, якi беруть участь у справi, а в необхiдних виш
ках -експертам i свiдкам. Особи, яким предявленi для озна,
омлення речовi докази, можуть звернути увагу суду на тi чи iиi
обставини, повязанi з оглядом. Цi заяви заносяться до протокаi
.-судового засiдання. !
Речовi докази, якi не можна доставити до суду, оглядають<
за мiсцем єх знаходження. Про проведення огляду на мiсцi суд п<
етановляу ухвалу. Огляд на мiсцi провадить весь склад суду з п<|
вiдомленням про це осiб, якi беруть участь у справi,а в необхц]
них випадках - з викликом експертiв i свiдкiв. ;;
Про огляд на мiсцi i проведенi при оглядi дiє складауться про
токол, що пiдписууться всiма особами, якi беруть участь в оглядi
До протоколу додаються разом з описом усi складенi або звiре>
пiд час огляду плани, креслення, знiмки тощо. i
Особи, якi беруть участь в оглядi на мiсцi, мають право по|
давати своє зауваження на протокол огляду.
..:,.;
10. Висновок експерта
-Висновок експерта - результат експертизи, тобто до>
лiдження представлених судом обуктiв, яке провадиться експеє:
том з метою встановлення обставин, що мають значення дл
справи. Таким чином, засобом доказування у цивiльному проце<
у висновок експерта, ч
Згiдно iз ст. 57 ЦПК для зясування обставин, що мають зна-i
чення для справи i потребують спецiальних знань у галузi науки,
мистецтва, технiки або ремесла, суддя в порядку забезпечення до-
казiв та пiд час пiдготовки справи або суд пiд час розгляду спра-
; ви можуть призначити експертизу. Експертизу провадять на судi
або поза судом, коли це потрiбно за характером дослiдження або
коли обукт дослiдження неможливо доставити до суду.
Призначаючи експертизу i встановлюючи коло питань, якi
слiд поставити перед експертами, суддя або суд повиннi з цьо-
: го приводу врахувати пропозицiє сторiн та iнших осiб, якi бе-
руть участь у справi. Вiдхилення питань, запропонованих осо-
бами, якi беруть участь у справi, суд зобовязаний мотивувати.
В ухвалi про призначення експертизи належить зазначити, з
яких питань потрiбнi висновки експертiв i кому доручауться
провести експертизу, iяз
Доказування та докази в цивiльному судочинствi 211
Експертиза провадиться експертами вiдповiдних установ або
iншими спецiалiстами, призначеними судом. Експертом може
бути призначена будь-яка особа, що володiу необхiдними знан-
нями для дачi висновку.
У цивiльному процесi застосовуються рiзнi експертизи: судо-
во-медична, судово-психiатрична, почеркознавча, товарознавча,
бiологiчна та iн. Предметом експертизи не можуть бути питан-
ня права.
iнодi в судовiй практицi виникау необхiднiсть проведення до-
датковоє або повторноє експертизи. Цивiльне процесуальне зако-
нодавство передбачау, що в разi необхiдностi провести додатковi
дослiдження; а також в разi суперечливостi висновкiв кiлькох екс-
пертiв суд може зажадати додаткового висновку або призначи-
ти iнших експертiв (ет. 61 ЦПК).
У законодавствi безпосередньо не передбачауться можли-
востi призначення комплексноє експертизи за участю кiлькох
спецiалiстiв з рiзних галузей знання. Однак призначення комплек-
сноє експертизи не суперечить законодавству. Бiльше того, в рядi
випадкiв така експертиза необхiдна, якщо без застосування знань
рiзних спецiалiстiв не можна встановити обставини, що входять
до предмета доказування.
Достовiрнiсть висновку експерта залежить вiд вибору особи,
яку залучають як експерта. Експерт повинен мати спецiальнi
пiзнання, бути компетентним. Крiм того, достовiрнiсть виснов-
ку експерта забезпечууться тим, що експерт не може брати участi
у розглядi справи i пiдлягау вiдводу, якщо вiн: особисто прямо
чи побiчно заiнтересований у результатах справи; у родичем
сторiн або iнших осiб, якi беруть участь у справi; перебувау в
особливих стосунках з особами, якi беруть участь у справi; зна-
ходиться або знаходився у службовiй або iншiй залежностi вiд
сторiн, iнших осiб, якi беруть участь у справi; провадив ревiзiю,
матерiали якоє послужили пiдставою до порушення цивiльноє
справи; виявився некомпетентним (ст. 19 ЦПК).
Пiдставою для провадження експертизи у ухвала суду (суддi).
В ухвалi про призначення експертизи вказууться: дата й мiсце
складення ухвали про призначення експертизи; назва суду, який
призначив експертизу; номер справи, по якiй призначена експер-
тиза; пiдстава для призначення експертизи; назва установи, в якiй
повинна бути проведена експертиза; питання, поставленi перед
експертом; матерiали, представленi в розпорядження експерта
2П__________________Глава XV____________________
(обукти експертного дослiдження, предмети, документи, зразки
для порiвняльного дослiдження i документи, що стосуються пред-
мета експертизи, а також iншi матерiали, якi мають значення для
проведення експертизи).
Експерт як учасник цивiльних процесуальних правовiднос:
мау певнi права та обовязки. Вiн мау право знайомитися з має
рiалами справи, брати участь у-розглядi справи судом, проси
суд про надання йому додаткових матерiалiв, вiдмовитись Ьi,
дачi висновку, якщо наданих йому матерiалiв недостатньо абиi
якщо вiн не мау необхiдних знань для виконання покладеного на
нього обовязку (ст. 59 ЦПК).
Особа, яка призначена експертом, повинна зявитись на вик-
лик суду i дати правдивий висновок щодо поставлених єй питань|
(ст. 58 ЦПК). Якщо експерт злiсно ухиляуться вiд явки до судуi
вiдмовляуться без поважних причин вiд виконання покладених;!
на нього обовязкiв або дау завiдомо неправдивий висновок, до
нього застосовуються заходи, передбаченi статтями 178 i 179 КК.
Висновок експерта повинен мiстити в собi докладний опис
проведених дослiджень, зробленi в результатi єх висновки i об-
грунтованi вiдповiдi на поставленi судом питання.
Якщо експерт пiд час проведення експертизи встановить об-
ставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не
були поставленi питання, своє мiркування про цi обставини вiнi
мау право внести до свого висновку. Експерт дау у письмовiй!
формi свiй мотивований висновок, який приуднууться до спра-1
ви. Суд мау право запропонувати експерту дати усне пояснення
свого висновку, яке заноситься до протоколу судового засiдан-
ня, прочитууться експертовi й пiдписууться ним.
Коли призначено кiлькох експертiв, вони мають право ради-
тись мiж собою. Якщо експерти прийдуть до одного висновку,
вони всi пiдписують його. Експерт, не згодний з iншими експер-
тами, складау окремий висновок.
Висновок експерта для суду не у обовязковим i оцiнюуться су-
дом за правилами, встановленими ст. 62 ЦПК. Незгода суду з вис-
новком експерта повинна бути мотивована в рiшеннi або ухвалi.
Висновок експерта дослiджууться в судовому засiданнi шля-
хом оголошення. Для розяснення i доповнення висновку експер-
та йому можуть бути поставленi запитання. Першим ставить за-
питання експертовi особа, за заявою якоє призначено експертизу,
а потiм - iншi особи, якi беруть участь у справi. Якщо експертизу
_______Доказування та докази в цивiльному судочинствi______213
призначено за iнiцiативою суду, першим ставить запитання екс-
пертовi позивач. Головуючий може ставити запитання експертовi
в будь-який час його допиту (ст. 190 ЦПК).
Висновок експерта оцiнюуться поряд з iншими доказами i не
мау переваг перед ними. Разом з тим в оцiнцi висновку експерта
е певна специфiка.
Оцiнка висновку експерта мiстить аналiз дотримання проце-
суального порядку пiдготовки, призначення i проведення експер-
тизи, вiдповiдностi i повноти висновку експерта завданню, сту-
пеню науковоє обгрунтованостi висновку, фактичних даних з
точки зору єх належностi й мiсця в системi iнших доказiв.
В результатi оцiнки висновку експерта суд може визнати його
обгрунтованим i достатнiм i покласти в основу рiшення. Якщо
висновок експерта у неповним, суд (суддя) може призначити до-
даткову експертизу. Нарештi, якщо у суду виникають сумнiви у
достовiрностi висновку експерта, вiн може призначити повтор-
ну експертизу.
11. Забезпечення доказiв
1-i.ившьне процесуальне законодавство передбачау, що
особи, якi мають пiдстави побоюватись, що подача потрiбних для
них доказiв стане згодом неможливою або утрудненою, мають
право просити суд пiд час розгляду справи або суддю як до, так
i пiсля подачi заяви забезпечити цi докази (ст. 35 ЦПК).
Забезпечення доказiв - це заходи, спрямованi на збережен-
ня вiдомостей про обставини справи, коли у пiдстави припуска-
ти, що використання цих вiдомостей в подальшому може стати
утрудненим або неможливим (вiдєзд свiдка в тривале закордон-
не вiдрядження, втрата якостей речi тощо).
Забезпечення доказiв вiднесено виключно до компетенцiє
судiв. Згiдно iз ст. 36 ЦПК суддя забезпечуу докази шляхом до-
питу свiдкiв, призначення експертизи, витребування та огляду
письмових i речових доказiв. Про забезпечення доказiв суд або
суддя постановляу ухвалу, в якiй зазначау порядок i спосiб єє ви-
конання. Протоколи i всi зiбранi в порядку забезпечення доказiв
матерiали надсилаються до суду, який розглядау справу.
Заява про забезпечення доказiв повинна мiстити суть i фор-
му потрiбних доказiв, зазначення обставин, якi пiдтверджують-
ДивТеориядоказательстввсоветскомуголовномпроцессе.М., 1973. С. 725.
214 Глава XV
| ся цими доказами, пiдставу, на якiй просять забезпечити докази,
справу, для якоє потрiбнi забезпечуванi докази. |
i Заява про забезпечення доказiв розглядауться протягом де-
сяти днiв вiдповiдно судом або суддею того суду, в районi дiяль-
ностi якого належить провести цi процесуальнi дiє, з повiдомлен-
ням заiнтересованих осiб. Однак неявка єх не перешкоджау роз-
глядовi заяви.
У виняткових випадках, а також у випадках, коли не можна
встановити, до кого позивач може згодом предявити позов, заява
про забезпечення доказiв розглядауться тiльки за участю заявника.
Оскарження ухвали про забезпечення доказiв не допускауте
ся. Ухвалу про вiдмову забезпечити докази можна оскаржити.
Глава
XVI
позов
," 1 .Поняття позову та його елементи.
-є Види позовiв
У позовному провадженнi розглядауться i вирiшууться
спiр про право цивiльне, тобто спiр, який виник з цивiльних,
сiмейних, трудових i кооперативних правовiдносин.
Процесуальним засобом порушення судовоє дiяльностi по за-
хисту прав громадян i юридичних осiб у позовному провадженнi
у позов, в якому заiнтересована особа (позивач) викладау своє ви-
моги до порушника субуктивного права (вiдповiдача). Зверта-
ючись до суду з позовом, позивач просить винести рiшення, яким
привести поведiнку вiдповiдача у вiдповiднiсть з вимогами норм
права. Вимоги позивача можуть бути направленi на визнання
його прав, на вiдновлення становища, яке iснувало до порушен-
ня права, i припинення дiй, що порушують право, на присуджен-
ня до виконання обовязку в натурi, на припинення або змiну
правовiдносин, на стягнення з вiдповiдача збиткiв, а у випадках,
передбачених законом або договором, - неустойки (штрафу,
пенi), а також iншими засобами, передбаченими законом.
Поняття позову, як правило, визначауться як звернення заiн-
тересованоє або iншоє уповноваженоє на те особи до суду з про-
ханням про розгляд цивiльно-правового спору i захист субуктив-
них прав. Однак таке визначення поняття позову не вiдображау
повнiстю його правовоє природи. Як засiб порушення процесу-
альноє дiяльностi, i, таким чином, як процесуальне поняття за
своую юридичною природою позов тiсно повязаний з субуктив-
ним матерiальним правом (цивiльним, сiмейним, трудовим, ко-
оперативним), на захист якого вiн предявляуться. Без спiрноє
матерiально-правовоє вимоги позивача до вiдповiдача немау
позову. Тiльки завдяки матерiально-правовiй сторонi позову в
216
Глава XVI
цивiльному процесi iснують такi iнститути, як визнання позову,
вiдмова вiд позову, забезпечення позову, мирова угода тощо.
Матерiально-правова вимога позивача до вiдповiдача стау позо-
вом в тому випадку, якщо вона звернена у вiдповiдний суд, де
пiдлягау розгляду в порядку позовного провадження з дотриман-
ням певних процесуальних гарантiй. Тому суть позову може бути
правильно визначена тiльки з врахуванням удностi його матерi-
альноє та процесуальноє сторони. Позов, крiм процесуальноє сто-
рони - вимоги до суду про розгляд i вирiшення спору про пра-1
во цивiльне, мау матерiально-правову сторону - вимогу пози-|
вача до вiдповiдача про вiдновлення порушеного права.
Таким чином, позов - це вимога позивача до вiдповiдача,
звернена через суд про захист порушеного чи оспорюваного
субуктивного права або охоронюваного законом iнтересу, який
здiйснюуться в певнiй, визначенiй законом, процесуальнiй формi.
Для того щоб позов мiг виконати роль засобу порушення су-
довоє дiяльностi, вiн повинен мiстити в собi певнi складовi час-;
тини (елементи). Елементи позову визначають змiст судовоє|
дiяльностi, iндивiдуалiзують позови. За елементами проводить-
ся класифiкацiя позовiв на види, встановлюються межi судового
розгляду i предмет доказування. Елементи позову мають важливе
значення для органiзацiє захисту вiдповiдача проти позову, для
вирiшення питання про прийняття позову до судового провад-
ження. Вони визначають суть вимоги, на яку суд повинен дати
вiдповiдь у своуму рiшеннi.
Кожний позов складауться з трьох елементiв: предмета, пiд-
стави, змiсту.
Предметом позову у матерiально-правова вимога позивача до
вiдповiдача, вiдносно якоє суд повинен винести рiшення. Ця вимога
повинна носити правовий характер, тобто бути врегульованою
нормами матерiального права, а також бути пiдвiдомчою суду.
В процесi розгляду та вирiшення цивiльноє справи по сутi по-
зивач мау право змiнити предмет позову (ст. 103 ЦПК), тобто,
звернувшись до суду з однiую вимогою, в процесi розгляду справи i
вiн може замiнити цю вимогу iншою. Таке право позивача забез-\
печуу швидкiсть i оперативнiсть розгляду справи. Однак змiна |
предмета позову можлива лише протягом розгляду справи по сутi |
i в межах спiрних правовiдносин. У випадку, коли нова вимога |
позивача виходить за межi спiрних правовiдносин, позивач зо-
бовязаний предявити новий позов. . й-i"
Позов
217
Правильне визначення предмета позову мау важливе прак-
тичне значення, оскiльки предмет позову визначау суть вимоги,
на яку суд повинен дати вiдповiдь у рiшеннi. За предметом позо-
ву визначауться пiдвiдомчiсть даноє справи, проводиться класи-
фiкацiя на окремi категорiє справ.
Матерiально-правова вимога позивача повинна опиратися
на пiдставу позову.
Пiдставою позову визнають обставини, якими позивач об-
грунтовуу своє вимоги (ст. 137 ЦПК). Цими обставинами можуть
бути лише юридичнi факти, тобто такi факти, якi тягнуть за со-
бою певнi правовi наслiдки: виникнення, змiну чи припинення
правовiдносин. Тому в пiдставу позову не можуть входити обста-
вини, що виступають доказами по справi. З ними закон не повя-
зуу виникнення, змiни або припинення прав чи обовязкiв. Вони
лише пiдтверджують наявнiсть чи вiдсутнiсть юридичних фактiв,
якi входять у пiдставу позову.
В пiдставу позову може входити як один, так i декiлька юридич-
них фактiв. Однак для обгрунтування вимоги позивач повинен на-
водити завжди повний комплекс фактiв. Вiдсутнiсть одного з них
може зробити вимогу необгрунтованою. Так, наприклад, пiдставою
позову про стягнення коштiв на утримання дiтей (алiменти) у: а) факт
перебування позивача i вiдповiдача в зареустрованому шлюбi;
б) факт народження дитини в цьому шлюбi; в) факт перебування ди-
тини на утриманнi позивача.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67