30-Б ЦПК).
Судам пiдвiдомчi справи по заявах про скасування рiшення
окружноє виборчоє комiсiє про реустрацiю кандидата в народнi
депутати Украєни (гл. 30-В ЦПК), а також по скаргах на рiшен-
ня i дiє Центральноє виборчоє комiсiє (гл. 30-Г ЦПК). Суди також
розглядають справи по заявах про дострокове припинення по-
вноважень народного депутата Украєни у разi невиконання ним
вимог щодо несумiсництва депутатськоє дiяльностi з iншими ви-
дами дiяльностi (гл. 30-Д ЦПК).
Суду пiдвiдомчi справи по скаргах громадян на рiшення дiє
або бездiяльнiсть державних органiв, юридичних чи службових
осiб у сферi управлiнськоє дiяльностi. В суд можуть бути оскар-
женi будь-якi дiє або бездiяльнiсть державних органiв, юридич-
них чи службових осiб, внаслiдок яких громадянин позбавлений
можливостi повнiстю чи частково реалiзувати право, надане
йому законом чи iншим нормативним актом (вiдмова виконко-
му мiсцевоє Ради взяти на облiк по покращенню житлових умов,
зняття з такого облiку, вiдмова у прописцi, в реустрацiє транс-
портних засобiв чи будови, в зарахуваннi дiтей до дошкiльно-
го чи шкiльного закладу тощо), чи на нього покладене яке-не-
будь зобовязання.
Судам не пiдвiдомчi скарги:
на акти органiв законодавчоє i виконавчоє влади, що
пiдлягають розгляду щодо єх конституцiйностi;
на акти, що стосуються забезпечення обороноздатностi дер-
жави, державноє безпеки, зовнiшньополiтичноє дiяльностi дер-
жави, збереження державноє, вiйськовоє i службовоє таумницi;
на акти i дiє службових осiб органiв дiзнання, поперед-
нього слiдства, прокуратури, суду, якщо законодавством
встановлено iнший порядок оскарження;
на акти i дiє обуднань громадян, якi вiдповiдно до зако-
ну, статуту (положення) належать до єх внутрiорганiзацiйноє
дiяльностi або єх виключноє компетенцiє.
У судовому порядку можуть бути оскарженi рiшення дер-
жавних органiв з питань: перевищення встановленого законом
строку прийняття рiшень про реустрацiю статутiв (положень)
релiгiйних органiзацiй; вiдмови в реустрацiє статутiв (положень)
релiгiйних органiзацiй; володiння та користування культовими
будiвлями та майном (ст. 248" ЦПК).
166
Глава XIII
Справи про стягнення недоємки та. iнших платежiв з державi
них, громадських, кооперативних пiдприумств, органiзацiй, ус|
танов вирiшуються, як правило, в адмiнiстративному порядку
Судам же пiдвiдомчi справи про стягнення з громадян Украєни,>
осiб без громадянства та iноземних фiзичних осiб недоємки по дер-д
жавних та мiсцевих податках, самооподаткуванню сiльського на-1
селення i державному обовязковому страхуванню (п. 4 ст. 236 |
ЦПК), а також справи про стягнення недоємки по податках та
iнших платежах з iноземних юридичних осiб. Судам пiдвiдомчi i
справи по заявах митних чи фiнансових органiв про стягнення з
фiзичних та iноземних юридичних осiб не виплачених у встанов-
лений строк митних зборiв, а також вартостi не затриманих пред-
метiв контрабанди. Таким чином, у цiй категорiє справ мау мiсце
виняткова судова пiдвiдомчiсть.
4. Пiдвiдомчiсть справ . |
окремого провадження ,
-Оiдповiдно до ст. 254 ЦПК судам пiдвiдомчi такi спра-
ви окремого провадження про визнання громадянина обмеже-
но дiуздатним чи недiуздатним; про визнання громадянина без-
вiсно вiдсутнiм чи про оголошення громадянина померлимпро
усиновлення дiтей, якi проживають на територiє Украєнипро ]
встановлення неправильностi запису в актах громадянського !
станулро встановлення фактiв, що мають юридичне значення; |
г про вiдновлення прав на втраченi цiннi папери на предявника; !
- про оскарження нотарiальних дiй або вiдмови в єх вчиненнi, Пе- ;
релiк справ окремого провадження, пiдвiдомчих суду, у вичерп-
ним i розширеному тлумаченню не пiдлягау. - --
Нiхто не може бути обмежений у дiуздатностi чи позбав-
лений єє iнакше як у випадках i в порядку, передбачених зако-
ном з метою охорони матерiальних iнтересiв цих громадян i
членiв єх сiмей. В статтi 15 ЦК говориться, що громадянин,
який внаслiдок зловживання спиртними напоями або нарко-
тичним засобами ставить себе i свою сiмю в тяжке матерiаль-
не становище, може бути обмежений судом у дiуздатностi.
Згiдно iз ст. 16 ЦК також у судовому порядку громадянин
може бути визнаний недiуздатним, якщо вiн внаслiдок душев-
ноє хвороби чи недоумства не може розумiти значення своєх дiй
або керувати ними. Яi. iСЕ-
___________Пiдвiдомчiсть цивiльних справ___________167
Таким чином, закон встановлюу виключну пiдвiдомчiсть су-
довi справ про визнання громадянина обмежено дiуздатним чи
недiуздатним.
Вiдсутнiсть громадянина в мiсцi його постiйного проживання
може порушити iнтереси iнших осiб, що перебувають з ним у пев-
них правовiдносинах. З метою захисту iнтересiв названих осiб вста-
новлено i судовий порядок визнання вiдсутньоє особи безвiсно
вiдсутньою чи оголошення єє померлою. Так, в ст. 18 ЦК сказано,
що громадянин може бути в судовому порядку визнаний безвiсно
вiдсутнiм, якщо протягом одного року в мiсцi його постiйного про-
живання нема вiдомостей про мiсце його перебування.
Громадянин може бути в судовому порядку оголошений по-
мерлим, якщо в мiсцi його постiйного проживання нема вiдомо-
стей про мiсце його перебування протягом трьох рокiв, а якщо
вiн пропав без вiстi за обставин, що загрожували смертю або
дають пiдставу припускати його загибель вiд певного нещасно-
го випадку, - протягом шести мiсяцiв.
Вiйськовослужбовець або iнший громадянин, який пропав
без вiстi в звязку з воунними дiями, може бути в судовому поряд-
ку оголошений померлим не ранiше, нiж пiсля закiнчення двох
рокiв з дня закiнчення воунних дiй (пп. 1, 2 ст. 21 ЦК).
В цiй категорiє справ законодавець також встановив виключ-
ну пiдвiдомчiсть справ суду.
Усиновлення (удочерiння) у оформлення спецiальним юри-
дичним актом прийняття в сiмю неповнолiтньоє дитини на пра-
вах сина чи дочки.
Усиновлення допускауться щодо дiтей та виключно в єх iнтере-
сах. Дiти, вiд яких вiдмовилися батьки в пологовому будинку, мо-
жуть бути усиновленi за наявностi письмовоє згоди батькiв на уси-
новлення пiсля досягнення ними двомiсячного вiку. Усиновлення
дiтей, якi проживають на територiє Украєни, громадянами Украєни
та iноземними громадянами провадиться у судовому порядку (гл.
З 5-А ЦПК) при умовi, якщо удиний або обидва батьки цiує дитини
померли, або дали згоду на усиновлення в письмовiй формi, або
якщо понад шiсть мiсяцiв не проживають разом з дитиною та без
поважних причин не беруть участi в єє вихованнi та утриманнi, не
виявляють щодо дитини батькiвськоє уваги i турботи.
Народження, смерть, одруження, розiрвання шлюбу, змiна
iменi, по батьковi i прiзвища пiдлягають реустрацiє в державних
органах реустрацiє актiв громадянського стану.
168 Глава XIII
Справи про встановлення неправильностi запису в актах гро-
мадянського стану пiдвiдомчi суду, якщо органи реустрацiє актiв
громадянського стану при вiдсутностi спору про право цивiльне
вiдмовились внести виправлення в зроблений запис (ст. 266 ЦПК).
Цивiльним процесуальним законодавством дауться приблиз-
ний перелiк справ про встановлення фактiв, що мають юридич-
не значення, якi пiдвiдомчi суду. Однак закон встановлюу i пев-
не правило пiдвiдомчостi цих справ суду.
Судам пiдвiдомчi справи про встановлення фактiв, що мають
юридичне значення, якщо: згiдно iз законом такi факти пород-
жують юридичнi наслiдки (виникнення, змiну чи припинення осо-
бистих чи майнових прав громадян чи органiзацiй); встановлен-
ня факту не повязане з наступним вирiшенням спору про право,
пiдвiдомчого суду; заявник не мау iншоє можливостi отримати чи
вiдновити належнi документи, якi стверджують факт, що мау
юридичне значення; чинним законодавством не передбачено
iншого (позасудового),порядку єх встановлення (ст. 271 ЦПК).
Суд розглядау справи про встановлення: родинних вiдносин
громадян; перебування громадянина на утриманнi; калiцтва на
виробництвi або у звязку з виконанням державних чи громадсь-
ких обовязкiв, якщо це потрiбно для призначення пенсiє або
одержання допомоги по соцiальному страхуванню; реустрацiє
усиновлення, шлюбу, розiрвання шлюбу, народження i смертi; пе-
ребування у фактичних шлюбних вiдносинах у встановлених за-
коном випадках, якщо шлюб в органах реустрацiє актiв грома-
дянського стану не може бути зареустрований внаслiдок смертi
одного з подружжя; належностi правовстановлюючих документiв
особi, прiзвище, iмя, по батьковi, мiсце i час народження якоє,
зазначенi в документi, не збiгаються з iмям, по батьковi, прiзви-
щем, мiсцем i часом народження цiує особи, вказаними у свiдоцтвi
про народження або в паспортi; факту смертi особи в певний час
при вiдмовi органiв реустрацiє актiв громадянського стану зареу-
струвати факт смертi.
Судовим порядком можуть бути встановленi також iншi фак-
ти, вiд яких залежить виникнення, змiна або припинення особи-
стих чи майнових прав громадян, якщо чинне законодавство не
передбачау iншого порядку єх встановлення (ст. 273 ЦПК).
Будь-яка особа мау право передавати на зберiгання ощадним
банкам цiннi папери i робити грошовi внески на предявника. З ме-
тою захисту прав таких осiб, що втратили документ на предяв-

Пiдвiдомчiсть цивiльних справ
169
ника, встановлено судовий порядок вiдновлення прав на втраченi
документи.
Суду пiдвiдомчi такi категорiє справ про вiдновлення прав на
втраченi документи, виданi державним ощадним банком: про
вклад грошових сум, про прийом на зберiгання цiнностей чи об-
лiгацiй державних займiв чи цiнних паперiв на предявника
(ст. 276 ЦПК). В цiй категорiє справ законом встановлена винят-
кова пiдвiдомчiсть, оскiльки вiдновлення прав на втраченi доку-
менти на предявника розглядаються в судовому порядку.
Однiую з категорiй справ окремого провадження у справи по
скаргах i протестах на нотарiальнi дiє або вiдмову в єх вчиненнi.
Заiнтересована особа, яка вважау неправильною вчинену нота-
рiальну дiю або вiдмову у вчиненнi нотарiальноє дiє, вправi по-
дати про це скаргу до районного (мiського) суду. Прокурор мау
право принести протест на неправильно вчинену нотарiальну дiю
(ст. 285 ЦПК).
Якщо нотарiальнi дiє ущемляють права i охоронюванi зако-
ном iнтереси iнших осiб, якi в цiй нотарiальнiй дiє участi не бе-
руть, цi особи (громадяни, органiзацiє) можуть захищати своє
права i iнтереси шляхом предявлення позову.
Глава
XIV
ПiДСУДНiСТЬ
ЦИВiЛЬНИХ СПРАВ
1. Поняття та види пiдсудностi
Огiдно iз законодавством про судоустрiй та судочинство
правосуддя в Украєнi здiйснюуться районними (мiськими) суда-
ми, мiжрайонними (окружними) судами, спецiальними судами
(воунними судами гарнiзонiв, регiонiв, Вiськово-Морських Сил
та мiжобласними судами), обласними судами. Києвським та Се-
вастопольським мiськими судами, Верховним Судом Украєни та
Верховним Судом Автономноє Республiки Крим. У звязку з цим
при порушеннi цивiльноє справи особами та органами, зазначени-
ми у ст. 5 ЦПК, необхiдно встановити суд, який повинен розгля-
дати дану справу. Якщо при визначеннi пiдвiдомчостi встанов-
люуться, який з органiв (суд, арбiтражний суд, товариський або
третейський суд, нотарiат i т. п.) повинен розглянути дану цивiль-
ну справу, то при визначеннi пiдсудностi встановлюуться, який
саме суд повинен розглянути i вирiшити ту чи iншу цивiльну справу
по сутi, тобто як суд першоє iнстанцiє. Для цього цивiльним про-
цесуальним законодавством i вводиться категорiя пiдсудностi.
У цивiльно-процесуальнiй лiтературi та в судовiй практицi
поняття <пiдсуднiсть> застосовують у двох значеннях: по-перше,
як iнститут цивiльного процесуального права, тобто система
норм процесуального права, правил про пiдсуднiсть; по-друге, як
властивостi конкретноє цивiльноє справи, згiдно з якими вона
пiдлягау розгляду в конкретному судi по першiй iнстанцiє.
В останньому випадку йдеться про властивостi цивiльноє
справи. Тому необхiдно визначити поняття пiдсудностi i стосов-
но компетенцiє судових органiв, як сукупностi цивiльних справ,
Див.: Тараненко В. Ф., Шакарян М. С. Некоторьiе новьiе положення граж-
данского процессуального права по ГПК союзних республик. М., 1967. С. 6. Та-
кож див.: Гражданский процесе БССР. Минск, 1980. Ч. 2. С. 3. -i!!
Пiдсуднiсть цивiльних справ
171
що пiдлягають розгляду i вирiшенню по сутi у тiй чи iншiй ланцi
судовоє системи, в тому чи iншому судi. При цьому за допомо-
гою пiдсудностi визначауться компетенцiя кожноє ланки судовоє
системи по розгляду та вирiшенню по сутi цивiльних справ. В звяз-
ку з цим можна визначити два види пiдсудностi: родову та тери-
торiальну. В юридичнiй лiтературi i судовiй практицi не вирiше-
ним у ще одне питання стосовно пiдсудностi, яке виникау у звяз-
ку з останнiми змiнами у цивiльно-процесуальному законодавствi.
Стаття 124 ЦПК, яка розташована в главi 15 <Пiдсуднiсть>, хоча
i називауться <Одноособовий розгляд справ у порядку позовного
провадження>, встановлюу окремi правила i стосовно колегiаль-
ного розгляду цивiльних справ. Правила, що передбачау вказана
стаття, приводять до висновку про наявнiсть ще одного критерiю
класифiкацiє пiдсудностi, тобто до подiлу єє на певнi види. Даний
критерiй мау субуктний характер: хто саме повинен розглядати
справу - суд колегiальний чи суддя одноособове.
Загальнi правила ст. 124 ЦПК зводяться до того, що суддя
одноособове розглядау всi цивiльнi справи, пiдвiдомчi суду. Але
справи по спорах про визначення мiсця проживання i вiдiбрання
дитини, встановлення батькiвства, виселення, у разi скасування в
касацiйному порядку, в порядку судового нагляду або в порядку
перегляду у звязку з нововиявленими обставинами рiшення, по-
становленного суддею одноособове, повиннi розглядатися коле-
гiальним складом суду. Бiльше того, суд касацiйноє чи наглядноє
iнстанцiє в разi скасування одноособове постановленого рiшення
суддi по будь-якiй справi може направити єє на новий розгляд ко-
легiальному суду. Критерiум у данному разi у складнiсть справи.
Цивiльно-процесуальний закон встановлюу перевагу коле-
гiальноє пiдсудностi над одноособовою. Так, ч. 2 ст. 124 ЦПК пе-
редбачау, що в тому разi, якщо в справi обуднанi позовнi вимо-
ги, частина яких пiдлягау колегiальному розгляду, вся справа
повинна розглядатися колегiальним складом суду.
2. Родова пiдсуднiсть
i Призначення родовоє пiдсудностi зводиться до того, щоб
розподiлити цивiльнi справи, пiдвiдомчi суду, мiж окремими лан-
ками судовоє системи. Визначити родову пiдсуднiсть конкретноє
справи - означау встановити, суд якоє з ланок судовоє системи
повинен вирiшити дану цивiльну справу як суд першоє iнстанцiє.
____________________Глава XIV___________________
iснування родовоє пiдсудностi iнколи заперечууться. Голов-
ним аргументом при цьому у твердження про те, що пiдсуднiсть
справи тiй чи iншiй ланцi судовоє системи не залежить вiд роду
(категорiє) справи. Так, наприклад, Т. А. Белова зазначау, що
практично закрiплена родова пiдсуднiсть тiльки в ЦПК Украєни,
стаття 124 якого вказуу, що цивiльнi справи, в яких однiую з
сторiн у народний суд, розглядаються обласним судом.
Це твердження слушне лише частково, оскiльки головним
критерiум родовоє пiдсудностi ранiше був саме рiд (категорiя) ци-
вiльноє справи. За ранiше чинним законодавством обласним су-
дам були пiдсуднi справи про розiрвання шлюбу, спори по залi-
зничних та повiтряних перевезеннях на суму бiльше 1000 крб.
тощо2. Зараз цi правила скасованi, однак родова пiдсуднiсть iснуу,
оскiльки необхiдно розмежовувати компетенцiю рiзних ланок су-
довоє системи по розгляду цивiльних справ по сутi. iнша справа,
що наявнiсть родовоє пiдсудностi в цивiльно-процесуальному за-
конодавствi, як уявляуться, потребуу iншого обгрунтування.
На наш погляд, цивiльне процесуальне законодавство вихо-
дить з того, що критерiями такого розмежування у: 1) рiд (кате-
горiя) цивiльних справ; 2) особливiсть субуктного складу сторiн
у спорi; 3) наявнiсть процесуальноє iнiцiативи вищестоящого
суду; 4) вказiвка вищестоящого суду.
Правило про родову пiдсуднiсть викладене перш за все в
ст. 123 ЦПК. Всi справи, що пiдлягають вирiшенню в порядку
цивiльного судочинства, крiм тих, що вiднесенi до компетенцiє
iнших судiв, розглядаються районними (мiськими) судами. Це
означау, що даним судам пiдсуднi: позовнi справи, що виника-
ють з цивiльних, сiмейних, трудових i кооперативних право-
вiдносин, в яких хоча б однiую з сторiн у громадянин (ст. 24
ЦПК); справи, що виникають з адмiнiстративно-правових вiд-
носин (ст. 236 ЦПК); справи окремого провадження (ст. 254
ЦПК); справи, в яких беруть участь iноземнi громадяни, особи
без громадянства.
Пiдсуднiсть цивiльних справ вищестоящим судам у винятком
з данного правила i передбачена ЦПК та iншим законодавством.
Так, обласному суду як суду першоє iнстанцiє з урахуванням роду
(категорiє) справи пiдсуднi цивiльнi справи по скаргах на рiшен-
Див.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67