Згiдно iз ст. 32 ЦПК факти, встановленi судовим рiшенням, що
набрало законноє сили по однiй справi, не доводяться знову при
розглядi iнших цивiльних справ, в яких беруть участь тi самi осо-
би. Якщо встановленi судом факти i правовiдносини оспорюють-
ся не сторонами по колишнiй справi, а iншими особами в ново-
му процесi, суд постановляу рiшення на пiдставi тих доказiв, якi
були дослiдженi в цьому судовому засiданнi. В тому випадку,
коли нове рiшення суперечить ранiш постановленому рiшенню,
суд повiдомляу про це голову вiдповiдного суду, який мау право
Приносити протест у порядку нагляду.
Вирок суду в кримiнальнiй справi, який набрав законноє сили,
у обовязковим для суду, що розглядау справу про цивiльно-пра-
вовi наслiдки дiй особи, вiдносно якоє вiдбувся вирок суду, лише
в питаннях, чи мали мiсце цi дiє та чи вчиненi вони даною осо-
бою (ст. 31 ЦПК).
Рiшення суду, яке набрало законноє сили, у обовязковим.
Згiдно iз ст. 14 ЦПК рiшення, ухвала i постанова суду або суддi,
що набрали законноє сили, е обовязковими для всiх органiв,
пiдприумств, установ, органiзацiй, службових осiб та громадян i
пiдлягають виконанню на всiй територiє Украєни. Рiшення, яке
набрало законноє сили, повинно бути виконано зобовязаними
особами добровiльно, а в необхiдних випадках примусово.
Державнi органи i службовi особи зобовязанi здiйснювати
необхiднi дiє по оформленню i реустрацiє прав, визначених рiшен-
ням суду, а також сприяти його виконанню.
Наприклад, при задоволеннi позову про визнання шлюбу
недiйсним, позову про розiрвання шлюбу, позову про скасуван-
ня усиновлення та iнших потрiбна реустрацiя вказаних фактiв
в органах РАГС. При цьому оформлення i реустрацiя цих та
iнших фактiв можлива лише пiсля того, як рiшення набрало
законноє сили.
Глава XX
6. Ухвали суду першоє iнстанцiє
1 iри розглядi i вирiшеннi справи судом постановляуть-
ся значна кiлькiсть ухвал.
За своєм змiстом ухвали суду першоє iнстанцiє рiзноманiтнi. Однi
ухвали розвязують питання, повязанi з рухом справи в судi першоє
iнстанцiє, клопотання та заяви осiб, якi беруть участь у справi, iншi
- про вiдкладення розгляду справи, про зупинення або закриття |
провадження в справi, залишення заяви без розгляду тощо. |
Ухвали пiдроздiляються на ухвали, якi постановляються од-;
ноособово суддею, i ухвали, якi постановляються судом у коле-
гiальному складi.
Суддя одноособове постановляу ухвали тодi, коли вiн одно-
особово розглядау цивiльнi справи. За загальним правилом всi
цивiльнi справи розглядаються суддею одноособове.
У колегiальному складi суд постановляу ухвали тодi, коли
справи розглядаються колегiальним складом суду. Згiдно iз ст. 124
ЦПК справи по спорах про визначення мiсця проживання i вiдiб-
рання дитини, встановлення батькiвства, виселення, у разi скасу-
вання рiшення, постановленого одноособове суддею, розгляда-
ються у колегiальному складi суду.
Якщо в справi обуднанi позовнi вимоги, частина яких пiдля-
гау колегiальному розглядовi, справа розглядауться колегiальне.
За змiстом i впливом на розвиток процесу ухвали пiдроздiля-
ються на пiдготовчi, такi, що перешкоджають виникненню i руху
процесу, заключнi i окремi.
Пiдготовчi - це такi ухвали, якими вирiшуються питання, що
повязанi з виникненням i розвитком процесу (про призначення
справи до розгляду, призначення експертизи, витребування до-
казiв, притягнення до процесу нових осiб, якi беруть участь у
процесi, тощо). До цiує групи можуть бути вiднесенi i ухвали, якi
постановляються в процесi судового розгляду з клопотань осiб,
якi беруть участь у справi.
До таких, що перешкоджають виникненню i руху процесу,
належать ухвали про вiдмову в прийняттi заяви, про припинен-
ня провадження в справi, про залишення заяви без руху, про
вiдмову постановити додаткове рiшення тощо.
Заключнi - це такi ухвали, якими закiнчууться проваджен-
ня справи без постановлення судового рiшення. До них належать:
Постанови суду першоє iнстанцiє
ухвали про затвердження судом мировоє угоди сторiн, ухвали про
закриття справи в звязку з вiдмовою позивача вiд позову, ухва-
I ли про залишення заяви без розгляду.
Згiдно iз ст. 235 ЦПК суд, виявивши при розглядi цивiльноє
справи порушення законностi окремими службовими особами чи
громадянами або порушення встановленого порядку розгляду
скарг, заяв, звернень державними, громадськими органами, орга-
нами мiсцевого самоврядування, обуднаннями громадян, уста-
новами, органiзацiями, пiдприумствами та єх обуднаннями,
iншими юридичними особами чи iншi iстотнi недолiки в єх дiяль-
ностi, постановляу окрему ухвалу i надсилау єє цим чи вiдповiд-
ним службовим особам, органам, установам, органiзацiям вищо-
го рiвня по вiдношенню до тих, що допустили порушення закон-
ностi, або трудовим колективам.
Службова особа, державний або громадський орган, орган
мiсцевого самоврядування, обуднання громадян, пiдприумство,
установа, органiзацiя, iнша юридична особа, трудовий колектив
юбовязанi вжити заходiв до виконання окремоє ухвалиi повiдо-
мити про це суд у мiсячний строк, i
Якщо при розглядi цивiльноє справи суд виявить у дiях сто"i
рони або iншоє особи ознаки злочину, вiн повiдомляу про це про
курора або порушуу кримiнальну справу.
Залишення вiдповiдною службовою особою без розгляду ок-
ремоє ухвали суду або невжиття заходiв до усунення зазначених у
нiй порушень закону, а також несвоучасна вiдповiдь на окрему
ухвалу тягнуть за собою вiдповiдальнiсть згiдно iз ст. 1856 КпАП.
Ухвали, якi виносяться судом у судовому засiданнi, як прави-
ло, постановляються в нарадчiй кiмнатi. Вiдповiдно до ст. 234
ЦПК в ухвалi повиннi зазначатись: час i мiсце єє постановлення;
найменування та склад суду, прiзвище секретаря судового засi-
дання; особи, якi беруть участь у справi, i предмет спору; суть
питання, розвязуваного ухвалою; мотиви, з яких суд прийшов до
своєх висновкiв, i закон, яким керувався суд, постановляючи ух-
налу; висновок суду; порядок i строк оскарження ухвали.
Ухвали, якi постановляються судом без виходу до нарадчоє
кiмнати, називаються протокольними. В них потрiбно зазначи-
ти суть питання, розвязуваного ухвалою, мотиви, з яких суд
i прийшов до своєх висновкiв, i закон, яким керувався суд, а також
висновок суду.


Глава
XXI
ПРОВАДЖЕННЯ ПО СПРАВАХ,
ЩО ВИНИКАЮТЬ
З АДМiНiСТРАТИВНО-ПРАВОВИХ
ВiДНОСИН
1. Загальна характеристика справ,
що виникають з адмiнiстративно-
правових вiдносин
п<
i-оряд з позовними справами та Справами окремого
провадження суди розглядають справи, що виникають з адмiнi-
стративно-правових вiдносин (ст. 24 ЦПК). До них належать
справи: |
по скаргах на неправильностi в списках виборцiв та в спис-1
ках громадян, якi мають право брати участь у референдумi; ;
по скаргах на рiшення i дiє територiальноє, окружноє (терито-
рiальноє) виборчоє комiсiє по виборах депутатiв i голiв сiльських,
селищних, районних, мiських, районних у мiстах, обласних Рад та
заявах про скасування рiшення виборчоє комiсiє про реустрацiю
кандидата;
по скаргах на рiшення i дiє Центральноє та окружноє вибор-
чих комiсiй по виборах Президента Украєни та заявах про ска-
сування рiшення Центральноє виборчоє комiсiє;
по заявах про скасування рiшення окружноє виборчоє комiсiє
про реустрацiю кандидата в народнi депутати Украєни;
по скаргах на рiшення i дiє Центральноє виборчоє комiсiє;
по заявах про дострокове припинення повноважень народ-
ного депутата Украєни в разi невиконання ним вимог щодо не-
сумiсництва депутатськоє дiяльностi з iншими видами дiяль-
ностi;
по скаргах на дiє органiв i службових осiб у звязку з накла-
денням адмiнiстративних стягнень; ,,.
"ЖИ - 1:ЯЄ""-В1i:";"!Н№"!Провадження по справах,
\о виникають з адмiнiстративно-правових вiдносин
по скаргах громадян на рiшення, дiє або бездiяльнiсть держав-
них органiв, юридичних чи службових осiб у сферi управлiнськоє
дiяльностi;
по скаргах на рiшення, прийнятi вiдносно релiгiйних органi-
зацiй;
за заявами прокурора про визнання правового акта незакон-
ним;
про стягнення з громадян недоємки по податках, самооподат-
куванню сiльського населення i державному обовязковому стра-
хуванню.
Згiдно iз ст. 237 ЦПК справи, що виникають з адмiнiстратив-
но-правових вiдносин, розглядаються за загальними правилами
цивiльного судочинства, з винятками i доповненнями, зазначе-
ними в главах 30-32 ЦПК.
Юридична природа справ, що виникають з адмiнiстративно-
правових вiдносин, полягау в тому, що суд хоч i вирiшуу спiр про
право, але сторони в ньому не називаються позивачем i вiдповi-
дачем. При цьому одна сторона в спорi надiлена владними пра-
вами, а друга сторона - громадянин - повинна виконати обо-
вязок по додержанню припису норми державного, адмiнiстра-
тивного чи фiнансового права, а тому вони в спорi не у юридичне
рiвними субуктами.
В цих справах немау третiх осiб, а особами, якi беруть участь
у справi, у заявники скарг, народнi депутати i виборчi комiсiє,
органи державного управлiння, до числа яких належать адмiнi-
стративнi органи, службовi особи, органи стягнення податкових
та неподаткових платежiв i недоємки. Особами, якi беруть участь
у справi, можуть бути також прокурор i судовi представники.
Особами, якi допомагають у здiйсненнi правосуддя з цих кате-
горiй справ, можуть бути громадськi органiзацiє та трудовi ко-
лективи, експерти, перекладачi i свiдки.
Як правило, по справах, що виникають з адмiнiстративно-
правових вiдносин, судочинство безоплатне. Виняток становлять
лише справи по скаргах на неправомiрнi дiє органiв державного
управлiння i службових осiб, що ущемляють права громадян
(п. <б> ст. 1 Декрету Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 21 сiчня
1993 р. <Про державне мито>).
Не всi рiшення по справах, що виникають з адмiнiстративно-пра-
вових вiдносин, можуть бути оскарженi в касацiйному порядку. Де-
якi з них набирають законноє сили негайно пiсля єх проголошення.
310 Глава XXI
Все вищесказане дозволяу дати визначення цього виду судо-
чинства. Провадження по справах, що виникають з адмiнiстра-
тивно-правових вiдносин,- це вид цивiльного судочинства по
спецiально вiднесених до компетенцiє суду категорiях справ по
спорах, що виникають з державних, адмiнiстративних i фiнансо-
вих правовiдносин, який складауться з вирiшення таких спорiв i пе-
ревiрки законностi i обгрунтованостi актiв органiв державного уп-
равлiння i посадових осiб i мау особливостi судовоє процедури.
2. Розгляд справ, повязаних
iз застосуванням виборчого
законодавства
Огiдно iз статтями 69, 71 Конституцiє Украєни народне
волевиявлення здiйснюуться через вибори, референдум та iншi
форми безпосередньоє демократiє.
Вибори до органiв державноє влади та органiв мiсцевого само-
врядування у вiльними i вiдбуваються на основi загального, рiвно-
го i прямого виборчого права шляхом таумного голосування.
Принцип загальностi означау, що право обирати мають всi
громадяни Украєни, яким на день голосуванням виповнилося 18
рокiв. Це право називауться активним виборчим правом, тому
що не допускаються будь-якi прямi або непрямi пiльги або обме-
ження щодо виборчих прав громадян Украєни залежно вiд єх
раси, кольору шкiри, полiтичних, релiгiйних та iнших переко-
нань, статi, етнiчного та соцiального походження, майнового
стану, мiсця проживання, мовних та iнших ознак.
Вiдносно права бути обраним, тобто пасивного виборчого пра-
ва, то виборчим законодавством воно розглядауться по-рiзному.
Так, Президентом Украєни може бути обраний громадянин Украє-
ни не молодший 35 рокiв на день виборiв, який мау право голосу,
проживау на територiє Украєни не менше десяти (в тому числi пяти
останнiх) рокiв i володiу державною мовою (ст. 2 Закону Украєни
вiд 5 липня 1991 р. <Про вибори Президента Украєни>). Народним
депутатом Украєни може бути обраний громадянин Украєни, який
мау право голосу, на день виборiв досяг 21 року i проживау в Ук-
раєнi протягом останнiх пяти рокiв (ст. З Закону Украєни вiд 24 ве-
ресня 1997 р. <Про вибори народних депутатiв Украєни>)2.
Див.: Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. 1991. № 33. Ст. 448.
1 Див.: Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. 1997. № 43. Ст. 280.
Ь -1- ."1 ... . 1>ViIУЩпи,.уу,,,.,..,
""Щ Провадження по справах,
______що виникають з адмiнiстративно-правових вiдносин
Депутатом Верховноє Ради Автономноє Республiки Крим
може бути обраний громадянин Украєни, що постiйно проживау
єє Украєнi протягом останнiх пяти рокiв, який мау право голосу,
на день виборiв досяг 18 рокiв (ст. З Закону Украєни вiд 12 люто-
го 1998 р. <Про вибори депутатiв Верховноє Ради Автономноє
Республiки Крим>).
Депутатом сiльськоє, селищноє, мiськоє районноє у мiстi, рай-
онноє, обласноє Ради, сiльським селищним, мiським головою
може бути обраний громадянин Украєни, який мау право голо-
су i на день виборiв досяг 18 рокiв (ст. 6 Закону Украєни вiд 14
сiчня 1998 р. <Про вибори депутатiв мiсцевих Рад та сiльських,
селищних, мiських голiв>)2.
Кожний громадянин Украєни може звернутися до суду за
захистом свого виборчого права. Так, згiдно iз ст. 9 Закону Ук-
раєни вiд 5 липня 1991 р. <Про вибори Президента Украєни>,
ст. 18 Закону Украєни вiд 24 вересня 1997 р. <Про вибори народ-
них депутатiв Украєни>, ст. 18 Закону Украєни вiд 12 лютого
1998 р. <Про вибори депутатiв Верховноє Ради Автономноє Рес-
публiки Крим>, ст. 26 Закону Украєни вiд 14 сiчня 1998 р. <Про
вибори депутатiв мiсцевих Рад та сiльських, селищних, мiських
голiв> та ст. 34 Закону Украєни вiд 3 липня 1991 р. <Про всеук-
раєнський та мiсцевi референдуми> кожний громадянин мау пра-
во оскаржувати рiшення дiльничних виборчих комiсiй про непра-
вильностi в списках виборцiв, у тому числi про невключення,
неправильне включення до списку виборцiв або виключення його
iз списку виборцiв, а також про допущенi iншi помилки.
Рiшення дiльничних виборчих комiсiй про неправильностi
в списках виборцiв чи в списках громадян, якi мають право
брати участь у референдумi, у тому числi про невключення, не-
правильне включення до списку виборцiв чи в списки громадян,
якi мають право брати участь у референдумi, або виключення
його iз списку виборцiв чи iз списку громадян, якi мають право
брати участь у референдумi, а також про допущенi iншi помил-
ки можуть бути оскарженi до суду. Заява виборця чи громадя-
нина, який мау право брати участь у референдумi, розглядауться
дiльничною виборчою комiсiую у дводенний строк, а напере-
доднi i в день виборiв чи референдуму - негайно. Дiльнична
виборча комiсiя зобовязана розглянути заяву i внести необхiднi
Див.: Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. 1998. № 6-7. Ст. 24.
2 Див.: Там же. № 3-4. Ст. 15.


312
Глава XXI
змiни до списку виборцiв чи списку громадян, якi мають право
брати участь у референдумi, або видати заявнику копiю моти-
вованого рiшення про вiдхилення його заяви. Це рiшення може
бути оскаржено в районний (мiський) суд не пiзнiше як за пять
днiв до виборiв або референдуму.
Суд приймау до свого розгляду скаргу лише в тому разi, якщо
заяву розглядала i вiдхилила вiдповiдна дiльнична виборча ко-
мiсiя чи дiльнична комiсiя з референдуму, що подала для загаль-
ного ознайомлення списки виборцiв чи списки громадян, якi
мають право брати участь у референдумi.
Якщо заявник без попереднього звернення до дiльничноє
виборчоє комiсiє чи дiльничноє комiсiє з референдуму надiслав
скаргу до суду поштою, суддя надсилау єє до вiдповiдноє дiльнич-
ноє виборчоє комiсiє, про що повiдомляу заявника (ст. 240 ЦПК).
Скарги на вiдхилення дiльничною виборчою комiсiую або
дiльничною комiсiую з референдуму заяв про неправильностi в
списках виборцiв чи в списках громадян, якi мають право брати
участь у референдумi, подаються до районного (мiського) суду
за мiсцем розташування вiдповiдноє дiльницi. В нiй повинно бути
зазначено: назва суду, до якого подауться скарга, прiзвище, iмя
та по батьковi громадянина, який звертауться за захистом по-
лiтичних прав, назва дiльничноє виборчоє комiсiє чи комiсiє з ре-
ферендуму, що вiдхилила заяву про неправильностi в списках
виборцiв чи списках громадян, якi мають право брати участь у
референдумi; змiст вимог заявника скарги; обставини, якими вiн
обгрунтовуу своє вимоги; докази, що пiдтверджують єх; прохан-
ня заявника скарги, його пiдпис або пiдпис представника; перелiк
доданих до скарги документiв, дата, час подання скарги.
Пiдготовка справи до судового розгляду повинна провади-
тись з урахуванням особливостей цiує категорiє справ. Згiдно iз
ст. 241 ЦПК скаргу на неправильностi в списках виборцiв чи в
списках громадян, якi мають право брати участь у референдумi,:
суд повинен розглянути не пiзнiше трьох днiв, включаючи i день
надходження скарги, якщо вона подана не пiзнiше дванадцятоє
години цього дня. Тобто пiдготовка справи, а також єє розгляд
не повиннi тривати бiльше трьох днiв.
В судове засiдання для участi в розглядi справи обовязково
викликаються заявник i представник вiдповiдноє виборчоє комiсiє
чи дiльничноє комiсiє з референдуму, але неявка зазначених осiб
не перешкоджау розглядовi справи.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67