В ходi перевiрки суд
касацiйноє iнстанцiє повинен переконатися, що кожна обставина,
Котру суд першоє iнстанцiє вважау встановленою, пiдтверджена
нiдповiдними доказами. Крiм того, суд касацiйноє iнстанцiє по-
иинен встановити достовiрнiсть доказiв, перевiрити доброякiс-
нiсть єх джерела та процесу єх формування. Нарештi, необхiдно
перевiрити, чи до держанi судом першоє iнстанцiє принципи оцi-
нки доказiв (ст. 62 ЦПК).
Якщо висновки суду першоє iнстанцiє, викладенi ним у рiшеннi,
не вiдповiдають обставинам справи, то рiшення теж у необгрун-
тованим.
Незаконнiсть рiшення суду першоє iнстанцiє як пiдстава для
Його скасування або змiни полягау у порушеннi або неправиль-
ному застосуваннi норм матерiального або процесуального пра-
ва. Конкретизацiя цього правила дауться в статтях 313, 314 ЦПК.
Порушення або неправильне застосування норм матерiаль-
ного права може полягати, по-перше, у тому, що суд першоє
iнстанцiє при постановленнi рiшення не застосував закону, який
Треба було застосувати (п. 1 ст. 313 ЦПК). Одним з окремих ви-
392 Глава XXIII
падкiв незаконностi судового рiшення з мотиву незастосування
належного матерiального закону у вирiшення справи на пiдставi
аналогiє закону або аналогiє права при обставинах, коли у норма
що регулюу данi спiрнi правовiдносини. Але слiд мати на увазi, що
вiдсутнiсть посилання у мотивувальнiй частинi рiшення на норму
матерiального права ще не означау, що суд не застосував закон,
який пiддягау застосуванню. Частiше за все це свiдчить про про-
цесуальну недбалiсть суду, а не про незаконнiсть рiшення.
Порушення або неправильне застосування норм матерiально-
го права, по-друге, може полягати у тому, що суд першоє iнстанцiє
при винесеннi рiшення застосував закон, який не треба було зас-
тосовувати (п. 2 ст. 33 ЦПК). З даним порушенням суд касацiйноє
iнстанцiє мау справу тодi, коли суд першоє iнстанцiє своу рiшення
грунтуу на скасованому законi або на законi, який ще не набрав
чинностi, тобто всупереч правилам про дiю норм права в часi.
Незаконним рiшення може бути i у випадках недотримання судом
першоє iнстанцiє правил про межi дiє закону у просторi. Якщо су-
дове рiшення грунтууться на пiдзаконних або локальних норматив-
них актах, якi протирiчать законовi, то воно теж у незаконним.
Однак частiше за все зустрiчаються випадки незаконностi
судових рiшень внаслiдок неправильноє юридичноє квалiфiкацiє i
спiрних матерiальних правовiдносин. Вона зводиться до того, |
що: 1) при постановленнi рiшення суд першоє iнстанцiє правиль- \
но визначив галузь матерiального права, але допустив помилку!
у виборi норми права, яка регулюу спiрне правовiдношення;
2) суд правильно визначив галузь матерiального права, але зас-
тосував норму права з iншоє галузi права, яка не пiдходить до да-
ного випадку; 3) суд неправильно визначив галузь матерiально-
го права, а тому i квалiфiкацiя правовiдносин у невiрною.
Порушення або неправильне застосування норм матерiально-
го права, нарештi, може полягати i в неправильному тлумаченнi
матерiального закону (п. З ст. 313 ЦПК). У данному разi йдеться
про застосування належних норм права, але помилкове усвiдом-
лення судом смислу закону тягне неправильне його застосування.
Неправильний висновок суду про права та обовязки сторiн може
бути через недодержання правил про способи тлумачення (iсто-
ричний, систематичний тощо). Але частiше за все помилки в су-
довiй практицi мають мiсце при тлумаченнi норм права за обся-
гом єх дiє, коли суди тлумачать i застосовують єх або необгрунто-
вано поширено, або, навпаки, необгрунтовано обмежено.
Оскарження та перевiрка судових постанов,
що не набрали законноє сили
Порушення або неправильне застосування норм процесуаль-
ного права, як i порушення або неправильне застосування норм
i iтерiального права, також може бути пiдставою для скасування
удових рiшень, оскiльки при розглядi та вирiшеннi цивiльних
прав суди повиннi додержуватись цивiльноє процесуальноє фор-
ми - визначеного нормами процесуального права порядку судо-
чинства, який забезпечуу режим законностi у цивiльному процесi,
i,i хист порушених або оспорюваних прав громадян та органiзацiй.
Вплив порушень або неправильного застосування норм ма-
Срiального i норм процесуального права на суть рiшення рiзний.
Порушення або неправильне застосування норм матерiального
iрава завжди тягне за собою не тiльки незаконнiсть, але й нео-
iГрунтованiсть рiшення, а отже i його скасування. Що стосууть-
Н наслiдкiв порушення або неправильного застосування норм
(iроцесуального права, то процесуальний закон ставиться до
|iчних процесуальних порушень по-рiзному (ст. 314 ЦПК).
Г Порушення або неправильне застосування норм процесуально-
го права у пiдставою до скасування рiшення лише при умовi, якщо
| це порушення призвело або могло призвести до неправильного
вирiшення справи (ч. 1 ст. 314 ЦПК). Як видно, одна група проце-
суальних порушень тягне скасування рiшення лише тодi, коли вони
| iiтотно вплинули або могли вплинути на судове рiшення. Проце-
С уальний закон надiляу суд касацiйноє iнстанцiє правом оцiнити, чи
иилинуло або чи могло вплинути дане процесуальне порушення
гуду першоє iнстанцiє на правильнiсть вирiшення справи. Наприк-
iiiiд, порушення правил про пiдсуднiсть призводить до скасування
судового рiшення лише тодi, коли внаслiдок даного порушення ви-
несено неправильне рiшення або порушенi процесуальнi права осiб,
якi брали участь у справi, щодо особистоє участi в розглядi справи.
, До iншоє групи процесуальних порушень закон ставиться
цiлком певно, визнаючи єх безумовними пiдставами для скасуван-
ня судового рiшення. До цих порушень належать, перш за все,
розгляд справи неправомочним складом суду (п. 1 ст. 314 ЦПК).
[ 1 iсправомочним склад суду буде, якщо: 1) порушенi вимоги ст. 16
|iЩК про склад суду першоє iнстанцiє; 2) суддi призначенi з по-
єушенням встановленого порядку; 3) суддя бере участь у ново-
му розглядi справи по першiй iнстанцiє в разi скасування рiшен-
iй, постановленого з його участю (ч. 1 ст. 21 ЦПК); 4) суддя, який
5рав участь у розглядi справи в касацiйному порядку або в по-
рядку нагляду, брав участь у розглядi тiує ж справи по першiй
394 Глава ХХШ
iнстанцiє (чч. 2 i 3 ст. 21 ЦПК); 5) порушенi правила статей 18-20
ЦПК про вiдводи та самовiдводи. ;!
Пункт 2 ст. 314 ЦПК як безумовну пiдставу до скасуванн
рiшення розцiнюу розгляд справи з порушенням правил ст. 210 ЦПКi
про таумницю нарадчоє кiмнати. Порушення правил про мовуу якоєй|
ведеться судочинство (ст. 9 ЦПК), також тягне безумовне скасуванУЄ
ня рiшення (п. З стi 314 ЦПК). Вiдсутнiсть пiдййсу будь-якого з|
суддiв у рiшеннi або наявнiсть пiдпису суддi, який не зазначенийщ
рiшеннi, позбавляу данерииенйя якостi є процесуального докумен-
та, i акта правосуддя. Тому i такерiшення повинйо скасовуватйс
Аналогiчно ставиться закой iдоти випадкiв, коли рiшення пост
новлено не тими суддями, якi входили до складу суду, що розгл
дав справу (п. 5 ст. 314 ЦПК). Дане процесуальне порушення зус
рiчауться у судовiй практицi частiше за все тодi, коли згiдно iз ст. 21
ЦПК складання мотивованого рiшення суд вiдкладав.
Згiдно iз ст. 314 ЦПК рiшення суду першоє iнстанцiє пiдляга
безумовному скасуванню, якщо у справi вiдсутнiй протокол су|
дового засiдання або вiн не пiдписаний головуючим i секретарем
судового засiдання; якщо справу в судi першоє iнстанцiє розгля|
нуто у вiдсутностi будь-якоє з осiб, якi берутьучасть у справi, щ
повiдомлених про час i мiсце судового засiдання, тобто порушеє
субуктивнi права цих осiб по участi у справi, рiшення також пс
винно скасовуватися. i, нарештi, безумовною пiдставою до ска
сування навiть правильного по сутi рiшення суду першоєiнстанi
у тi випадки, коли суд вирiшив питання про права i обовязi
осiб, якi не були притягнутi до участi в справi.
Перелiк безумовних пiдстав до скасування рiшень суду пеє
шоє iнстанцiє у касацiйному порядку у вичерпним. Але складнрс
судовоє практики диктують необхiднiсть його розширення. Так,1
порушення принципiв незалежностi суддiв i пiдкорення єх тiльки!
законовi, здiйснення правосуддя тiльки судом i на засадах рiвностi|
громадян перед законом i судом, гласностi повиннi передбачати-!
ся процесуальним законом як безумовнi пiдстави до скасування!
рiшень у касацiйному порядку.
7. Оскарження ухвал суду першоє iнстанцiє
-Ц.ивiльне процесуальне законодавство передбачау мс
ливiсть оскарження в касацiйному порядку не тiльки рiшень, <
й ухвал суду першоє iнстанцiє, -ж
, .i-ЛШШi.лЛХЛШШЛ...-
єЗДЙЯЄЯiДiЯЯЄВiч1.
Оскарження та перевiрка судових постанов,
що не набрали законноє сили
395
Згiдно iз ст. 323 ЦПК ухвали суду першоє iнстанцiє, крiм ухвал
Исрховного Суду Украєни, можуть бути протягом десяти днiв з
ниступного дня пiсля єх оголошення оскарженi окремо вiд рiшен-
ня суду сторонами та iншими особами, якi брали участь у справi,
i> суду касацiйнрєiiнстанццу.випадках, прямо передбачених у за-
iнi, iякцю вониперешкоджаютб;-даьшому руховi справи.
3. точки, зору можливостi касацiйного оскарження ухвали суду
iсрщоє iнстанцщ таким, чином, ;м<жна;ррзподiлити на двi групи.
Перша група --ухвали, якi иабирiадоть законноє сили.негай-
но, а тому касацiйному оскарженню не пiдлягають, Заперечення
Проти них (крiм, ухвал Верховного. Суду Украєни) можна вклю-
|ити до касацiйноє скарги або подання (ч. 2ст. 323 ЦПК). До них
[(влежать, зокрема, такi ухвали; з питань вiдводу, заявленного
iУДДЯМ,.прокурору, секретарюсудового засiдання, експерту, пе-
рекладачевi,крiм випадкiв передачi справи узвязку з вiдводом
иа розгляд iншого суду (ст. 22 ЦПК); про задоволення заяви про
Забезпечення доказiв, у тому числi про призначення експертизи
(статтi 39, 57 ЦПК); про зняття штрафу або зменшення розмiру
рiтрафу (ст. 83 ЦПК); про поновлення процесуальних строкiв
|ст. 89 ЦПК); про допущення або притягнення до участi в справi
Гретiх осiб, якi не заявляють самостiйних вимог на предмет спору
|ст. 108 ЦПК); про залишення без руху заяви, що не вiдповiдау
iимогам закону (ч. 1 ст. 139 ЦПК); про обуднання в одне провад-
Кення кiлькох позовiв (ст. 144 ЦПК); про продовження строку
Пiдготовки справи до судового розгляду (ст. 146 ЦПК) та iн. До
дiує групи вiдносяться також ухвали Верховного Суду Украєни.
Друга група - ухвали, якi можуть бути самостiйним обук-
iiом касацiйного оскарження. До них вiдносяться ухвали, пере-
|лiченi в п. 1 ст. 323 ЦПК, i тi ухвали, якi перешкоджають даль-
| тому руховi справи. До останнiх слiд вiднести такi ухвали суду
| першоє iнстанцiє, якi створюють перепони на шляху розвитку
| процесуального провадження, переривають рух справи. Перепо-
[ни цi можуть бути або вiдносними, якщо суд своую ухвалою при-
| линяу рух справи на певний строк, не закiнчуючи єє (зупинення
| Провадження в справi), або абсолютними, якщо суд своую ухва-
|лою завершуу провадження в справi без постановлення рiшення
| (закриття провадження, залишення заяви без розгляду). Цi ухва-
| пи у самостiйним обуктом оскарження, тому що вони впливають
i -;Цив;: Бюлетень законодавства i юридичноє практики Украєни. 1993. № 6.
С. 386-387. ;, . .:
iiЖ>i8->"-
iiйка>>iа<. !
Йi[Йi>IйЙi(|ЙiЄii!>Iiє>!: >%><;
УК!1
||i,ю>гй. га"-""1/;"1:1,1! - 111 .--ж.i).>1
р>й ййй,.1
МЖ-iб-i-" i"Є""iIГ" "51 ,.""./ -".;.""," > !,- i4. .,".;i.!i. ".!є i-i ( ;;. . ,1,
рiiiеiй
И ПОЙН6ЖЙИ ЩСЙЗiВ СЯЙС
ду;уйЙЙЙ>ЙЙЙiЙ#Й>Йiу
ив (ст;!318;IОД()Йа:Iй
i Цивiльним процесуазй.нйм законодгюсєвом йередiбйнi су-
iово-нагяяднi iнстанцiє, що розглядають судовi постанови в по-
iядку нагляду (ст. 330 ЩiК), а також специфiчнi пiдстави для
гСкасування судових актiв у порядку нагляду (ст. 338 ЦПК).
Виключний характер перегляду у порядку нагляду передба-
чау права сторiн та iнших осiб, якi беруть участь у справi, дава-
i й письмовi пояснення на протест. Що стосууться єх права бра-
ги участь у розглядi справи, то воно залежить вiд розсуду нагляд-
398 Глава XXIV
Можливiсть перегляду судових постанов у цорддку нагляду
не обмежууться нiякими строками, ,,, ;
iснування iнституту перегляду судових постанов у порядку
нагляду обумовлюуться необхiднiстю забезпечення стабiльностi
судових актiв, що вступилив законну силу, а також дотримання
законностi, охорони прав громадян i органiзацiй, оскiльки, якщо |
по справi винесене незаконне або необгрунтоване рiшення, вощ
хоч i вступило в законну силу, повинно бути скасоване. , ,,, i
Нагляднi iнстанцiє перевiряють задсоншсть, i обгрунтованiст
судових постанов, винесених нижчестоящими судами, вщп,
вiднiсть цих постанов обуктивнiй iстинi, вони виявляють;! виц
равляють помилки, допущенi судами, здiйснюють нагляд зД
дiяльнiстю нижчестоящих судiв. Судовий нагляд, таким чином]
забезпечуу здiйснення завдань правосуддя, правильного застосуу
вання законiв судами, встановлення удностi судовоє практики.
2. Пiдстави для скасування судових
постанов у порядку нагляду
-Вiдповiдно до ст. 338 ЦПК пiдставами для скасування су-|
дових постанов у порядку нагляду у єх необгрунтованiсть абоД
iстотнi порушення норм матерiального чи процесуального права,|
Необгрунтованiсть трактууться як неправильнiсть постановi
з точки зору фактичних обставин справи, а незаконнiсть - як|
неправильнiсть єх з правовоє сторони. Мiж цими поняттями iснуу|
найтiснiший звязок. Наприклад, незаконнiсть рiшення часто|
призводить i до його необгрунтованостi. Так, при порушенш|
судом процесуальних норм, що регулюють порядок розгляду|
справи i визначають право осiб, що беруть участь у справi, неє
виключена можливiсть винесення необгрунтованого рiшення, |
оскiльки при наявностi таких порушень суд не може всебiчно |
дослiдити обставини справи i встановити дiйснi взаумовiдноси-|
ни сторiн. Поверхове ж зясування фактичних обставин справи|
в свою чергу може призвести до винесення не тiльки необгрун-1
тованого, але й незаконного рiшення, оскiльки в результатi цьо-1
го суд може допустити помилку у визначеннi характеру право-1
вiдносин, iснуючих мiж сторонами. ,
Разом з тим для того, щоб в кожному конкретному випадку!
можна було точно визначити суть помилки, допущеноє судм,,
встановити, вiдноситься вона до фактичних обставин справа
Перегляд у порядку нагляду
судових рiшень ухвал i .постанов, що набрали законноє сили 399
Ї до застосування норм права, необгрунтованiсть та незаконнiсть
iР Необхiдно розмежовувати. Це особливо важливо як при визна-
ченнi пiдстав до опротесТування судових постанов, так i при за-
стосуваннi вiдповiдних повноважень судово-наглядними органа-
Мй, оскiльки скасування рiшення з направленням справи на но-
(ий розгляд або змiнарiшення, чи винесення нового рiшення
iйлежйєь вiд того, яке; воно- необгрунтоване чи незаконне.
Якщо вищестоящий судвиявить необгрунтованiсть рiшення, зок-
рема, неповне вияснення обставин, єцо Мають iстотне значення,
Ьбо невiдповiднiсть висновкiв суду, викладених у рiшеннi, обста-
винам справи, вiн повинен скасувати рiшення i направити спра-
ву на новий розгляд у суд першоє iнстанцiє, тому що вказанi не-
ролiки може виправити тiльки той суд, який розглядау справу по
Бутi. Мiж тим незаконнiсть рiшення не завжди у обовязковою
Умовою його скасування з передачею справи на новий розгляд у
руд першоє iнстанцiє (п. 5 ст. 337 ЦПК).
Стаття 338 ЦПК розглядау необгрунтованiсть рiшень, ухвал
iбо постанов суду як одну з пiдстав єхскасування, але змiст нео-
бгрунтованостi у вказаних статтях не розкривауться. Поняття
необгрунтованостi постанов у касацiйному i наглядному провад-
женнi можна трактувати однаково, тому за основу можно взяти
;т. 312 ЦПК, яка закрiплюу обсяг необгрунтованостi. Виходячи
) цього, необгрунтованiсть судових актiв може бути наслiдком
Неповноти зясування обставин, що мають значення для справи;
Недоведеностi обставин, що мають значення для справи, якi суд
(вважау встановленими; невiдповiдностi висновкiв суду обстави-
I нам справи.
Неповне зясування обставин, що мають значення для спра-
I ни, може мати мiсце як в результатi поверхового дослiдження єх,
|так i в силу недостатньоє перевiрки окремих юридичних фактiв,
, що у пiдставою для опротестування i скасування судових поста-
1 iюв, в яких допущенi такого роду порушення.
iнша рiзновиднiсть необгрунтованостi судових постанов по-
iгязана з доведенiстю або недоведенiстю фактичних обставин
справи. Тут можливi такi варiанти; а) недоведенiсть обставин, якi
суд вважау встановленими (в даному випадку суд визнау факти
встановленими при вiдсутностi доказiв); б) визнання судом фактiв
не встановленими при наявностi в справi доказiв, що пiдтверд-
жують обставини справи (помилки, що допускають суди в дано-
муЙiгiадку, повязанi з помилковою оцiнкою доказiв).
шстятьсявiОтивуваяШйiрезояклйийнiйчастивахеудових
стайСйЙ.11. .1.1;У1-);IIi .:, 1 1.1\;;1-1111111.;, 1.11-1,, -i;,.1
пра>,R8яi|ЙЙ<И 11-IЛII"":1"">11 ViiiiiiIiiIii
иЄййЙЩiйiiйЙяi
ня йа норму матерiального права не може бути пiдставокя
скасування рiшення.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67
касацiйноє iнстанцiє повинен переконатися, що кожна обставина,
Котру суд першоє iнстанцiє вважау встановленою, пiдтверджена
нiдповiдними доказами. Крiм того, суд касацiйноє iнстанцiє по-
иинен встановити достовiрнiсть доказiв, перевiрити доброякiс-
нiсть єх джерела та процесу єх формування. Нарештi, необхiдно
перевiрити, чи до держанi судом першоє iнстанцiє принципи оцi-
нки доказiв (ст. 62 ЦПК).
Якщо висновки суду першоє iнстанцiє, викладенi ним у рiшеннi,
не вiдповiдають обставинам справи, то рiшення теж у необгрун-
тованим.
Незаконнiсть рiшення суду першоє iнстанцiє як пiдстава для
Його скасування або змiни полягау у порушеннi або неправиль-
ному застосуваннi норм матерiального або процесуального пра-
ва. Конкретизацiя цього правила дауться в статтях 313, 314 ЦПК.
Порушення або неправильне застосування норм матерiаль-
ного права може полягати, по-перше, у тому, що суд першоє
iнстанцiє при постановленнi рiшення не застосував закону, який
Треба було застосувати (п. 1 ст. 313 ЦПК). Одним з окремих ви-
392 Глава XXIII
падкiв незаконностi судового рiшення з мотиву незастосування
належного матерiального закону у вирiшення справи на пiдставi
аналогiє закону або аналогiє права при обставинах, коли у норма
що регулюу данi спiрнi правовiдносини. Але слiд мати на увазi, що
вiдсутнiсть посилання у мотивувальнiй частинi рiшення на норму
матерiального права ще не означау, що суд не застосував закон,
який пiддягау застосуванню. Частiше за все це свiдчить про про-
цесуальну недбалiсть суду, а не про незаконнiсть рiшення.
Порушення або неправильне застосування норм матерiально-
го права, по-друге, може полягати у тому, що суд першоє iнстанцiє
при винесеннi рiшення застосував закон, який не треба було зас-
тосовувати (п. 2 ст. 33 ЦПК). З даним порушенням суд касацiйноє
iнстанцiє мау справу тодi, коли суд першоє iнстанцiє своу рiшення
грунтуу на скасованому законi або на законi, який ще не набрав
чинностi, тобто всупереч правилам про дiю норм права в часi.
Незаконним рiшення може бути i у випадках недотримання судом
першоє iнстанцiє правил про межi дiє закону у просторi. Якщо су-
дове рiшення грунтууться на пiдзаконних або локальних норматив-
них актах, якi протирiчать законовi, то воно теж у незаконним.
Однак частiше за все зустрiчаються випадки незаконностi
судових рiшень внаслiдок неправильноє юридичноє квалiфiкацiє i
спiрних матерiальних правовiдносин. Вона зводиться до того, |
що: 1) при постановленнi рiшення суд першоє iнстанцiє правиль- \
но визначив галузь матерiального права, але допустив помилку!
у виборi норми права, яка регулюу спiрне правовiдношення;
2) суд правильно визначив галузь матерiального права, але зас-
тосував норму права з iншоє галузi права, яка не пiдходить до да-
ного випадку; 3) суд неправильно визначив галузь матерiально-
го права, а тому i квалiфiкацiя правовiдносин у невiрною.
Порушення або неправильне застосування норм матерiально-
го права, нарештi, може полягати i в неправильному тлумаченнi
матерiального закону (п. З ст. 313 ЦПК). У данному разi йдеться
про застосування належних норм права, але помилкове усвiдом-
лення судом смислу закону тягне неправильне його застосування.
Неправильний висновок суду про права та обовязки сторiн може
бути через недодержання правил про способи тлумачення (iсто-
ричний, систематичний тощо). Але частiше за все помилки в су-
довiй практицi мають мiсце при тлумаченнi норм права за обся-
гом єх дiє, коли суди тлумачать i застосовують єх або необгрунто-
вано поширено, або, навпаки, необгрунтовано обмежено.
Оскарження та перевiрка судових постанов,
що не набрали законноє сили
Порушення або неправильне застосування норм процесуаль-
ного права, як i порушення або неправильне застосування норм
i iтерiального права, також може бути пiдставою для скасування
удових рiшень, оскiльки при розглядi та вирiшеннi цивiльних
прав суди повиннi додержуватись цивiльноє процесуальноє фор-
ми - визначеного нормами процесуального права порядку судо-
чинства, який забезпечуу режим законностi у цивiльному процесi,
i,i хист порушених або оспорюваних прав громадян та органiзацiй.
Вплив порушень або неправильного застосування норм ма-
Срiального i норм процесуального права на суть рiшення рiзний.
Порушення або неправильне застосування норм матерiального
iрава завжди тягне за собою не тiльки незаконнiсть, але й нео-
iГрунтованiсть рiшення, а отже i його скасування. Що стосууть-
Н наслiдкiв порушення або неправильного застосування норм
(iроцесуального права, то процесуальний закон ставиться до
|iчних процесуальних порушень по-рiзному (ст. 314 ЦПК).
Г Порушення або неправильне застосування норм процесуально-
го права у пiдставою до скасування рiшення лише при умовi, якщо
| це порушення призвело або могло призвести до неправильного
вирiшення справи (ч. 1 ст. 314 ЦПК). Як видно, одна група проце-
суальних порушень тягне скасування рiшення лише тодi, коли вони
| iiтотно вплинули або могли вплинути на судове рiшення. Проце-
С уальний закон надiляу суд касацiйноє iнстанцiє правом оцiнити, чи
иилинуло або чи могло вплинути дане процесуальне порушення
гуду першоє iнстанцiє на правильнiсть вирiшення справи. Наприк-
iiiiд, порушення правил про пiдсуднiсть призводить до скасування
судового рiшення лише тодi, коли внаслiдок даного порушення ви-
несено неправильне рiшення або порушенi процесуальнi права осiб,
якi брали участь у справi, щодо особистоє участi в розглядi справи.
, До iншоє групи процесуальних порушень закон ставиться
цiлком певно, визнаючи єх безумовними пiдставами для скасуван-
ня судового рiшення. До цих порушень належать, перш за все,
розгляд справи неправомочним складом суду (п. 1 ст. 314 ЦПК).
[ 1 iсправомочним склад суду буде, якщо: 1) порушенi вимоги ст. 16
|iЩК про склад суду першоє iнстанцiє; 2) суддi призначенi з по-
єушенням встановленого порядку; 3) суддя бере участь у ново-
му розглядi справи по першiй iнстанцiє в разi скасування рiшен-
iй, постановленого з його участю (ч. 1 ст. 21 ЦПК); 4) суддя, який
5рав участь у розглядi справи в касацiйному порядку або в по-
рядку нагляду, брав участь у розглядi тiує ж справи по першiй
394 Глава ХХШ
iнстанцiє (чч. 2 i 3 ст. 21 ЦПК); 5) порушенi правила статей 18-20
ЦПК про вiдводи та самовiдводи. ;!
Пункт 2 ст. 314 ЦПК як безумовну пiдставу до скасуванн
рiшення розцiнюу розгляд справи з порушенням правил ст. 210 ЦПКi
про таумницю нарадчоє кiмнати. Порушення правил про мовуу якоєй|
ведеться судочинство (ст. 9 ЦПК), також тягне безумовне скасуванУЄ
ня рiшення (п. З стi 314 ЦПК). Вiдсутнiсть пiдййсу будь-якого з|
суддiв у рiшеннi або наявнiсть пiдпису суддi, який не зазначенийщ
рiшеннi, позбавляу данерииенйя якостi є процесуального докумен-
та, i акта правосуддя. Тому i такерiшення повинйо скасовуватйс
Аналогiчно ставиться закой iдоти випадкiв, коли рiшення пост
новлено не тими суддями, якi входили до складу суду, що розгл
дав справу (п. 5 ст. 314 ЦПК). Дане процесуальне порушення зус
рiчауться у судовiй практицi частiше за все тодi, коли згiдно iз ст. 21
ЦПК складання мотивованого рiшення суд вiдкладав.
Згiдно iз ст. 314 ЦПК рiшення суду першоє iнстанцiє пiдляга
безумовному скасуванню, якщо у справi вiдсутнiй протокол су|
дового засiдання або вiн не пiдписаний головуючим i секретарем
судового засiдання; якщо справу в судi першоє iнстанцiє розгля|
нуто у вiдсутностi будь-якоє з осiб, якi берутьучасть у справi, щ
повiдомлених про час i мiсце судового засiдання, тобто порушеє
субуктивнi права цих осiб по участi у справi, рiшення також пс
винно скасовуватися. i, нарештi, безумовною пiдставою до ска
сування навiть правильного по сутi рiшення суду першоєiнстанi
у тi випадки, коли суд вирiшив питання про права i обовязi
осiб, якi не були притягнутi до участi в справi.
Перелiк безумовних пiдстав до скасування рiшень суду пеє
шоє iнстанцiє у касацiйному порядку у вичерпним. Але складнрс
судовоє практики диктують необхiднiсть його розширення. Так,1
порушення принципiв незалежностi суддiв i пiдкорення єх тiльки!
законовi, здiйснення правосуддя тiльки судом i на засадах рiвностi|
громадян перед законом i судом, гласностi повиннi передбачати-!
ся процесуальним законом як безумовнi пiдстави до скасування!
рiшень у касацiйному порядку.
7. Оскарження ухвал суду першоє iнстанцiє
-Ц.ивiльне процесуальне законодавство передбачау мс
ливiсть оскарження в касацiйному порядку не тiльки рiшень, <
й ухвал суду першоє iнстанцiє, -ж
, .i-ЛШШi.лЛХЛШШЛ...-
єЗДЙЯЄЯiДiЯЯЄВiч1.
Оскарження та перевiрка судових постанов,
що не набрали законноє сили
395
Згiдно iз ст. 323 ЦПК ухвали суду першоє iнстанцiє, крiм ухвал
Исрховного Суду Украєни, можуть бути протягом десяти днiв з
ниступного дня пiсля єх оголошення оскарженi окремо вiд рiшен-
ня суду сторонами та iншими особами, якi брали участь у справi,
i> суду касацiйнрєiiнстанццу.випадках, прямо передбачених у за-
iнi, iякцю вониперешкоджаютб;-даьшому руховi справи.
3. точки, зору можливостi касацiйного оскарження ухвали суду
iсрщоє iнстанцщ таким, чином, ;м<жна;ррзподiлити на двi групи.
Перша група --ухвали, якi иабирiадоть законноє сили.негай-
но, а тому касацiйному оскарженню не пiдлягають, Заперечення
Проти них (крiм, ухвал Верховного. Суду Украєни) можна вклю-
|ити до касацiйноє скарги або подання (ч. 2ст. 323 ЦПК). До них
[(влежать, зокрема, такi ухвали; з питань вiдводу, заявленного
iУДДЯМ,.прокурору, секретарюсудового засiдання, експерту, пе-
рекладачевi,крiм випадкiв передачi справи узвязку з вiдводом
иа розгляд iншого суду (ст. 22 ЦПК); про задоволення заяви про
Забезпечення доказiв, у тому числi про призначення експертизи
(статтi 39, 57 ЦПК); про зняття штрафу або зменшення розмiру
рiтрафу (ст. 83 ЦПК); про поновлення процесуальних строкiв
|ст. 89 ЦПК); про допущення або притягнення до участi в справi
Гретiх осiб, якi не заявляють самостiйних вимог на предмет спору
|ст. 108 ЦПК); про залишення без руху заяви, що не вiдповiдау
iимогам закону (ч. 1 ст. 139 ЦПК); про обуднання в одне провад-
Кення кiлькох позовiв (ст. 144 ЦПК); про продовження строку
Пiдготовки справи до судового розгляду (ст. 146 ЦПК) та iн. До
дiує групи вiдносяться також ухвали Верховного Суду Украєни.
Друга група - ухвали, якi можуть бути самостiйним обук-
iiом касацiйного оскарження. До них вiдносяться ухвали, пере-
|лiченi в п. 1 ст. 323 ЦПК, i тi ухвали, якi перешкоджають даль-
| тому руховi справи. До останнiх слiд вiднести такi ухвали суду
| першоє iнстанцiє, якi створюють перепони на шляху розвитку
| процесуального провадження, переривають рух справи. Перепо-
[ни цi можуть бути або вiдносними, якщо суд своую ухвалою при-
| линяу рух справи на певний строк, не закiнчуючи єє (зупинення
| Провадження в справi), або абсолютними, якщо суд своую ухва-
|лою завершуу провадження в справi без постановлення рiшення
| (закриття провадження, залишення заяви без розгляду). Цi ухва-
| пи у самостiйним обуктом оскарження, тому що вони впливають
i -;Цив;: Бюлетень законодавства i юридичноє практики Украєни. 1993. № 6.
С. 386-387. ;, . .:
iiЖ>i8->"-
iiйка>>iа<. !
Йi[Йi>IйЙi(|ЙiЄii!>Iiє>!: >%><;
УК!1
||i,ю>гй. га"-""1/;"1:1,1! - 111 .--ж.i).>1
р>й ййй,.1
МЖ-iб-i-" i"Є""iIГ" "51 ,.""./ -".;.""," > !,- i4. .,".;i.!i. ".!є i-i ( ;;. . ,1,
рiiiеiй
И ПОЙН6ЖЙИ ЩСЙЗiВ СЯЙС
ду;уйЙЙЙ>ЙЙЙiЙ#Й>Йiу
ив (ст;!318;IОД()Йа:Iй
i Цивiльним процесуазй.нйм законодгюсєвом йередiбйнi су-
iово-нагяяднi iнстанцiє, що розглядають судовi постанови в по-
iядку нагляду (ст. 330 ЩiК), а також специфiчнi пiдстави для
гСкасування судових актiв у порядку нагляду (ст. 338 ЦПК).
Виключний характер перегляду у порядку нагляду передба-
чау права сторiн та iнших осiб, якi беруть участь у справi, дава-
i й письмовi пояснення на протест. Що стосууться єх права бра-
ги участь у розглядi справи, то воно залежить вiд розсуду нагляд-
398 Глава XXIV
Можливiсть перегляду судових постанов у цорддку нагляду
не обмежууться нiякими строками, ,,, ;
iснування iнституту перегляду судових постанов у порядку
нагляду обумовлюуться необхiднiстю забезпечення стабiльностi
судових актiв, що вступилив законну силу, а також дотримання
законностi, охорони прав громадян i органiзацiй, оскiльки, якщо |
по справi винесене незаконне або необгрунтоване рiшення, вощ
хоч i вступило в законну силу, повинно бути скасоване. , ,,, i
Нагляднi iнстанцiє перевiряють задсоншсть, i обгрунтованiст
судових постанов, винесених нижчестоящими судами, вщп,
вiднiсть цих постанов обуктивнiй iстинi, вони виявляють;! виц
равляють помилки, допущенi судами, здiйснюють нагляд зД
дiяльнiстю нижчестоящих судiв. Судовий нагляд, таким чином]
забезпечуу здiйснення завдань правосуддя, правильного застосуу
вання законiв судами, встановлення удностi судовоє практики.
2. Пiдстави для скасування судових
постанов у порядку нагляду
-Вiдповiдно до ст. 338 ЦПК пiдставами для скасування су-|
дових постанов у порядку нагляду у єх необгрунтованiсть абоД
iстотнi порушення норм матерiального чи процесуального права,|
Необгрунтованiсть трактууться як неправильнiсть постановi
з точки зору фактичних обставин справи, а незаконнiсть - як|
неправильнiсть єх з правовоє сторони. Мiж цими поняттями iснуу|
найтiснiший звязок. Наприклад, незаконнiсть рiшення часто|
призводить i до його необгрунтованостi. Так, при порушенш|
судом процесуальних норм, що регулюють порядок розгляду|
справи i визначають право осiб, що беруть участь у справi, неє
виключена можливiсть винесення необгрунтованого рiшення, |
оскiльки при наявностi таких порушень суд не може всебiчно |
дослiдити обставини справи i встановити дiйснi взаумовiдноси-|
ни сторiн. Поверхове ж зясування фактичних обставин справи|
в свою чергу може призвести до винесення не тiльки необгрун-1
тованого, але й незаконного рiшення, оскiльки в результатi цьо-1
го суд може допустити помилку у визначеннi характеру право-1
вiдносин, iснуючих мiж сторонами. ,
Разом з тим для того, щоб в кожному конкретному випадку!
можна було точно визначити суть помилки, допущеноє судм,,
встановити, вiдноситься вона до фактичних обставин справа
Перегляд у порядку нагляду
судових рiшень ухвал i .постанов, що набрали законноє сили 399
Ї до застосування норм права, необгрунтованiсть та незаконнiсть
iР Необхiдно розмежовувати. Це особливо важливо як при визна-
ченнi пiдстав до опротесТування судових постанов, так i при за-
стосуваннi вiдповiдних повноважень судово-наглядними органа-
Мй, оскiльки скасування рiшення з направленням справи на но-
(ий розгляд або змiнарiшення, чи винесення нового рiшення
iйлежйєь вiд того, яке; воно- необгрунтоване чи незаконне.
Якщо вищестоящий судвиявить необгрунтованiсть рiшення, зок-
рема, неповне вияснення обставин, єцо Мають iстотне значення,
Ьбо невiдповiднiсть висновкiв суду, викладених у рiшеннi, обста-
винам справи, вiн повинен скасувати рiшення i направити спра-
ву на новий розгляд у суд першоє iнстанцiє, тому що вказанi не-
ролiки може виправити тiльки той суд, який розглядау справу по
Бутi. Мiж тим незаконнiсть рiшення не завжди у обовязковою
Умовою його скасування з передачею справи на новий розгляд у
руд першоє iнстанцiє (п. 5 ст. 337 ЦПК).
Стаття 338 ЦПК розглядау необгрунтованiсть рiшень, ухвал
iбо постанов суду як одну з пiдстав єхскасування, але змiст нео-
бгрунтованостi у вказаних статтях не розкривауться. Поняття
необгрунтованостi постанов у касацiйному i наглядному провад-
женнi можна трактувати однаково, тому за основу можно взяти
;т. 312 ЦПК, яка закрiплюу обсяг необгрунтованостi. Виходячи
) цього, необгрунтованiсть судових актiв може бути наслiдком
Неповноти зясування обставин, що мають значення для справи;
Недоведеностi обставин, що мають значення для справи, якi суд
(вважау встановленими; невiдповiдностi висновкiв суду обстави-
I нам справи.
Неповне зясування обставин, що мають значення для спра-
I ни, може мати мiсце як в результатi поверхового дослiдження єх,
|так i в силу недостатньоє перевiрки окремих юридичних фактiв,
, що у пiдставою для опротестування i скасування судових поста-
1 iюв, в яких допущенi такого роду порушення.
iнша рiзновиднiсть необгрунтованостi судових постанов по-
iгязана з доведенiстю або недоведенiстю фактичних обставин
справи. Тут можливi такi варiанти; а) недоведенiсть обставин, якi
суд вважау встановленими (в даному випадку суд визнау факти
встановленими при вiдсутностi доказiв); б) визнання судом фактiв
не встановленими при наявностi в справi доказiв, що пiдтверд-
жують обставини справи (помилки, що допускають суди в дано-
муЙiгiадку, повязанi з помилковою оцiнкою доказiв).
шстятьсявiОтивуваяШйiрезояклйийнiйчастивахеудових
стайСйЙ.11. .1.1;У1-);IIi .:, 1 1.1\;;1-1111111.;, 1.11-1,, -i;,.1
пра>,R8яi|ЙЙ<И 11-IЛII"":1"">11 ViiiiiiIiiIii
иЄййЙЩiйiiйЙяi
ня йа норму матерiального права не може бути пiдставокя
скасування рiшення.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67