9 Закону Украє-
ни вiд 17 квiтня 1991 р. <Про реабiлiтацiю жертв полiтичних
репресiй на Украєнi> факти розкуркулювання, адмiнiстративно-
Окреме провадження
i о виселення громадян встановлюються комiсiями Рад народних
депутатiв з питань поновлення прав реабiлiтованих.
, Вiдповiдно до Порядку пiдтвердження наявного трудового
гажу для призначення пенсiй за вiдсутностi трудовоє книжки або
дповiдних записiв у нiй, затвердженого постановою Кабiнету
iiнiстрiв Украєни вiд 12 серпня 1993 р., якщо документи не збе-
,сглися, пiдтвердження трудового стажу провадиться районни-
ми (мiськими) вiддiлами соцiального захисту населення на пiд-
Сгавi показань свiдкiв2.
i Згiдно з п. 5 Положення про порядок розгляду питань, повя-
|вних з громадянством Украєни, затвердженим Указом Президен-
та Украєни вiд 31 березня 1992 р., вирiшення заяв про належнiсть
до громадянства Украєни здiйснюуться органами внутрiшнiх
рiрав. Для пiдтвердження цього може бути представлено рiшення
iсуду про встановлення факту родинних вiдносин3 (встановлення
iнших фактiв, наприклад, постiйного проживання на територiє
| Украєни, Положенням не передбачено).
; Не розглядаються в судовому порядку заяви про встановлення
11 iалежностi до ветеранiв чи iнвалiдiв вiйни, проходження вiйськовоє
i служби, перебування на фронтi, у партизанських загонах, одержан-
ня поранень i контузiй при виконаннi обовязкiв вiйськовоє служби,
Про встановлення причин i ступеня втрати працездатностi, групи
iнвалiдностi та часу єє настання, про закiнчення учбового закладу i
одержаннi вiдповiдноє освiти, одержання урядових нагород тощо.
Судовому розглядовi не пiддягають також справи про встанов-
ення факту належностi особi вироку або рiшення суду, квитка про
ленство в обуднаннi громадян, посвiдчення до ордену або медалi,
.вiйськового квитка, паспорта, а також свiдоцтв, що єх видають
органи реустрацiє актiв громадянського стану, оскiльки цi питан-
ня вирiшуються органом, який видав вiдповiдний документ.
Заявниками у справах про встановлення фактiв, що мають
юридичне значення, можуть бути громадяни, якi заiнтересованi
у встановленнi певних фактiв, оскiльки вiд цього залежить мож-
ливiсть реалiзацiє єх субуктивних прав.
Згiдно iз ст. 272 ЦПК справи про встановлення фактiв, що
мають юридичне значення, розглядають районнi (мiськi) суди за
мiсцем проживання заявника.
Див.: Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. 1991. № 22. Ст. 262.
2 Див.: ЗП Уряду Украєни. 1993. № 12. Ст. 273.
iДив.: Вiдомостi Верховноє Ради УРСР, 1992. № 26. Ст. 359.
364 Глава XXII
Заява про порушення справи про встановлення фактiв, що ма-
ють юридичне значення, повинна вiдповiдати як загальним прави-
лам щодо змiсту i форми позовноє заяви, встановленим ст. 137 ЦПК,
так i вимогам щодо єє змiсту, передбаченим ст. 274 ЦПК.
У заявi повинно бути зазначено:
1) який факт заявник просить встановити та для якоє мети;
2) причини неможливостi одержання або вiдновлення доку-
ментiв, що посвiдчують даний факт;
3) докази, що стверджують факт.
У разi невиконання цих вимог настають правовi наслiдки,
передбаченi ст. 139 ЦПК.
Для забезпечення правильного i своучасного розгляду справ
про встановлення фактiв, що мають юридичне значення, у кожнiй
справi пiсля єє порушення суддя зобовязаний провести пiдготовчi
дiє, передбаченi ст. 143 ЦПК: зясувати, якi фiзичнi особи i органi-
зацiє можуть бути заiнтересованi у вирiшеннi даноє справи i пiдля-
гають виклику в судове засiдання; у необхiдних випадках запро-
понувати заявниковi та заiнтересованим особам подати додат-
ковi докази на пiдтвердження заявлених вимог чи заперечень
проти них тощо.
Коло заiнтересованих осiб у справах про встановлення фак-
тiв, що мають юридичне значення, залежить вiд правовоє мети
встановлення юридичного факту. Ними можуть бути особи, пра-
вовiдносини яких iз заявником залежать вiд факту, що пiдлягау
встановленню; органiзацiє та установи, якi повиннi були зареу-
струвати факт та видати вiдповiдний документ, але з деяких при-
чин цього не зробили, i здiйснити це вже неможливо; органiзацiє
та установи, в яких заявник мау намiр реалiзувати рiшення суду
про встановлення юридичного факту.
Залежно вiд мети встановлення фактiв заiнтересованими осо-
бами в цих справах можуть бути: вiддiли соцiального захистi
населення - у справах про встановлення факту перебування н|
утриманнi особи, яка померла, для призначення пенсiє заявнє|
ковi; iншi спадкоумцi - у справах про встановлення факту прий-
няття спадщини; органи внутрiшнiх справ - при встановленнi;
факту родинних вiдносин для вирiшення питання про належнiсть,
до громадянства Украєни; органи страхування - у справах про|
встановлення факту належностi страхового свiдоцтва тощо. Д
При пiдготовцi справи до судового розгляду суддя повинеiЦ
визначити предмет доказування. Правильне визначення предме-;!
Окреме провадження 365
i .i доказування по справах про встановлення фактiв, що мають
и >ридичне значення, залежить вiд точного тлумачення законодав-
чого формулювання факту, який пiдлягау встановленню, оскiль-
ки з урахуванням цього законодавець визначау межi та обсяг
Предмета доказування. Наприклад, вiдповiдно до п. 6 ст. 273
| ЦПК суд мау право встановити факт належностi правовстанов-
(люючих документiв особi, прiзвище, iмя, по батьковi, мiсце i час
(народження якоє, зазначенi в документi, не збiгаються з iмям, по
ш.ггьковi, прiзвищем, мiсцем i часом народження цiує особи, вка-
|и;пiими у свiдоцтвi про народження або у паспортi.
Тому у цих справах суд може вирiшувати тiльки вимогу про
установлення належностi правовстановлюючих документiв, а не
iотожнiсть осiб або тотожностi прiзвища, iмя, по батьковi, якi
Ьо-рiзному названi в рiзних документах.
\ При визначеннi предмета доказування по данiй категорiє
(Справ також необхiдно враховувати норми матерiального права,
iii,о регулюють правовiдносини, потенцiальними субуктами яких
[можуть стати заявник та заiнтересованi особи у разi встановлення
[судом цих фактiв i в звязку з подальшою реалiзацiую заявником
[належного йому субуктивного права. Наприклад, встановлення
(факту перебування особи на утриманнi померлого мау значення
(для одержання спадщини, призначення пенсiє або вiдшкодуван-
(ня шкоди, якщо допомога, яка надавалась померлим, була для
| заявника постiйним i основним джерелом засобiв до iснування.
| Цi факти i складають предмет доказування по данiй категорiє
справ. Проте суддя повинен враховувати додатково i те, що:
за загальним правилом право на пенсiю в разi смертi го-
дувальника мають непрацездатнi члени сiмє годувальника,
якi були на його утриманнi (ст. 37 Закону Украєни вiд 5 лис-
топада 1991 р. <Про пенсiйне забезпечення>);
для встановлення факту перебування на утриманнi з ме-
тою оформлення права на спадщину необхiдно, щоб утрима-
нець був непрацездатним на день смертi спадкодавця i пере-
бував на утриманнi останнього не менше одного року неза-
лежно вiд того, чи у вiн членом сiмє померлого та наявностi
родинних чи шлюбних вiдносин з ним (ст. 531 ЦК);
для встановлення факту перебування на утриманнi при
вiдшкодуваннi шкоди в разi втрати годувальника не мау зна-
ЬДиа.; Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. 1992. № 3. Ст. Ю.
366 Глава ХХiГ
чення, чи перебував непрацездатний утриманець у родинних
чи шлюбних вiдносинах з годувальником, та протягом якого
термiну вiн перебував на утриманнi (статтi 456, 457,461 ЦК)>|
Рiшення суду по справах про встановлення фактiв, що маютi!
юридичне значення, повинно вiдповiдати вимогамстатей 202є
203, 275 ЦПК. Суд повинен також навести в рiшеннi докази на
пiдтвердження висновку про обставини, що мають юридичне
значення для вирiшення справи, а при задоволеннi заяви викла-|
сти встановлений факт та з якою метою вiн встановлюуться.!
Рiшення суду про встановлення факту, який пiдлягау реустрацiє |
в органах РАГС або оформленню в нотарiальних органах, не|
замiнюу собою документiв, що видають зазначенi органи, а у
лише пiдставою для єх одержання (ст. 275 ЦПК). ч
Згiдно з правилами ст. 14 ЦПК рiшення про встановлення фак-
ту, що мау юридичне значення, яке набрало законноє сили, у обо-
вязковим для органiв, якi реуструють такi факти або оформляють
права, що виникають у звязку iз встановленим судом фактом.
В разi встановлення у судовому порядку факту реустрацiє акта
громадянського стану орган реустрацiє громадянського стану
робить вiдповiдний запис на пiдставi рiшення суду.
Необхiдно також пiдкреслити, що з урахуванням особливо-
стей окремого провадження правила статей 75, 76 ЦПК про роз-
подiл судових витрат та вiдшкодування витрат по оплатi допо-
моги адвоката у цих справах не застосовуються.
8. Вiдновлення прав на втраченi цiннi
папери на предявника
У цивiльному обiгу обуктом використання можуть бути
рiзноманiтнi цiннi папери на предявника. Характерною ознакою
цих паперiв у те, що в них не зазначено iмя законного держателя.
Власником такого паперу визнауться та особа, яка його предявить
до виконання. Тому в разi втрати цiнного паперу на предявника
використати його може i особа, якiй цей папiр не належить. У де-
яких випадках закон передбачау можливiсть захисту прав та охо-
ронюваних законом iнтересiв власника у судовому порядку. Якщо
власник втраченого паперу на предявника знау, хто у його держа-
телем, то витребування цього документу можливо шляхом предяв-
лення до нього вiндiкацiйного позову. Коли ж особа, яка втрати-
ла цiнний папiр на предявника, не знау, хто у його держателем, то
%вдi-ч, i, .цдi,д.
367
Окреме провадження
i захистити своє права та iнтереси вона може в порядку окремого
Провадження, звернувшись до суду iз заявою про визнання папе-
iа недiйсним та вiдновлення прав на втрачений цiнний папiр.
i Згiдно iз ст. 1 Закону Украєни вiд 18 червня 1991 р. <Про цiннi
[папери i фондову бiржу> цiннi папери - це грошовi документи,
| що засвiдчують право володiння або вiдносини позики, визнача-
| ють взаумовiдносини мiж особою, яка Єх випустила, та єх власни-
| ком i передбачають, як правило, виплату доходу у виглядi дивi-
iдсндiв або процентiв, а також можливiсть передачi грошових та
|iпших прав, що випливають з цих документiв, iншим особам.
| Вiдповiдно до цього Закону до цiнних паперiв належать акцiє,
iрблiгацiє внутрiшнiх республiканських i мiсцевих позик, облiгацiє
[пiдприумств, казначейськi зобовязання республiки, ощаднi сер-
| тцфiкати, векселi, приватизацiйнi папери (ст. 3). Особливу увагу
i слiд звернути на те, що емiтентом цих цiнних паперiв можуть бути
| не тiльки держава та iншi субукти, дiяльнiсть яких заснована на
(державнiй формi власностi. Так, вiдповiдно до Закону Украєни
| пiд 20 березня 1991 р. <Про банки i банкiвську дiяльнiсть> Ощад-
|иий банк Украєни, який у спецiалiзованим комерцiйним банком,
|i а iншi комерцiйнi банки в порядку, встановленому законом,
| можуть залучати грошовi кошти громадян в ощаднi вклади, ви-
шiускати платiжнi та цiннi папери, притягувати i розмiщувати
(дорогоцiннi метали на рахунки i вклади та вчиняти iншi операцiє
|< цими цiнностями з видачею вкладнику вкладного документа
((статтi 42-43). Згiдно з п. 3.2.1 iнструкцiє № 3 про вiдкриття бан-
[ ками рахункiв у нацiональнiй та iноземнiй валютi, затвердженоє
1 постановою Нацiонального банку Украєни вiд 27 травня 1996 р.,
таким документом може бути ощадна книжка (iменна або на
предявника), iнший виданий банком документ, що засвiдчуу ук-
надення з банком договору, якi теж мають ознаки цiнних паперiв,
що передбаченi ст. 1 Закону <Про цiннi папери i фондову бiржу>.
Але, незважаючи на iнтенсивне формування ринку цiнних па-
i iсрiв та значне поширення кiлькостi єх рiзновидiв, згiдно iз ст. 276
i iДК у судовому порядку можуть бути вiдновленi права тiльки
на втраченi папери на предявника, виданi установами ощадно-
ю банку про вклад грошових сум або прийом на зберiгання
цiнностей чи облiгацiй державних позик або iнших цiнних па-
перiв на предявника.
Див.: Бизнес. 1995. № 9. С. 16.
368 Глава XXII
Справи про вiдновлення прав на втраченi цiннi папери на
предявника пiдсуднi i розглядаються судом за мiсцем знаходжен-
ня установи, що видала цiнний папiр. На порушення справи в судi
подауться заява з дотриманням як загальних вимог, передбачених
ст. 137 ЦПК, так i тих, що зазначенi у ст. 277 ЦПК, якi стосуються
тiльки заяв по данiй категорiє справ. Так, в нiй мають бути зазнач
ченi прiзвище, iмя та по батьковi заявника i його мiсце проживан-
ня; обставини, при яких втрачено цiнний папiр; назва установи, що;
видала цiнний папiр, та характернi ознаки втраченого цiнного
папера. Цi ознаки дозволяють суддi визначити, чи у втрачений
папiр цiнним, чи пiдвiдомче судовi вiдновлення прав на нього, а
також iншi обставини, якi дають змогу правильно вирiшити питанi
ня, повязанi з порушенням справи та розглядом єє по сутi.
Невиконання цих вимог тягне за собою певнi процесуальнiє
наслiдки. Оскiльки гл. 38 ЦПК, що регулюу порядок розгляду.
справ про вiдновлення прав на втраченi цiннi папери на предяв-
ника, не передбачау настання специфiчних правових наслiдкiв, то
в даному випадку дiють загальнi правила, передбаченi ст. 139
ЦПК. Тобто суддя постановляу ухвалу про залишення заяви без i
руху, про що повiдомляу заявника i надау йому строк для виправ-1
лення недолiкiв. Якщо у встановлений суддею строк недолiки не
будуть усунутi, заява вважауться неподаною i повертауться заяв-
никовi, про що суддя постановляу мотивовану ухвалу.
Процесуальне становище заявника по цих справах може зай-
няти особа, що у власником цiнного паперу на предявника, який
був втрачений або втратив ознаки платiжностi.
Пiсля порушення справи суддя в стадiє пiдготовки єє до судо-
вого розгляду своую ухвалою постановляу зробити публiкацiю
про виклик держателя цiнного папера до районного (мiського)
суду та забороняу ощадному банку або iншiй установi, що вида-
ли цiнний папiр, провадити по ньому будь-якi операцiє.
Згiдно з встановленими законодавством правилами публiка-
цiя робиться за рахунок заявника в мiсцевiй газетi i за змiстом мау
вiдповiдати певним вимогам. Вона повинна мiстити: прiзвище,
iмя, по батьковi i мiсце проживання заявника; назву i характернi
ознаки втраченого цiнного папера; пропозицiю держателю цiнно-
го папера, з приводу якого подано заяву до суду, повiдомити суд
у тримiсячний строк про своє права на цiнний папiр. Цю пiдготовчу
дiю суддi слiд розглядати як спосiб забезпечення заяви, що в цiло-
му не властиве окремому провадженню. По данiй категорiє справ
______________Окреме провадження______________З
iеяiечеiГн заяви, на вiдмiну вiд справ позовного провадження,"
iовязковою процесуальною дiую i не залежить вiд волевиявлен-
iйiнтересованих осiб або розсуду суддiв.
Держатель цiнного папера, про втрату якого заявлено, зобо-
аний у встановлений строк подати до суду разом з оригiна-
1 цiнного папера заяву про те, що вiн у його держателем.
Суддя при надходженнi такоє заяви до суду постановляу ухва-
iро залишення заяви про вiдновлення прав на втрачений цiнний
|iр без розгляду та надау особi, яка заявила про визнання не-
ясним втраченого цiнного папера (тобто заявнику), строк не
iьше двох мiсяцiв для предявлення в загальному порядку позову
держателя про вiдiбрання цiнного папера. Якщо у встановлений
iом строк такий позов заявник не предявить, то заборона суддi
>о вадити будь-якi операцiє по втраченому цiнному паперу втрачау
цiу, про що суд повiдомляу установу, яка видала цей папiр.
Провадження по справi розвивауться в iншому порядку, якщо
ютягом тримiсячного строку з дня публiкацiє вiд держателя
єє ного папера не надiйде заяви з оригiналом цiнного папера про
, що вiн у його держателем. У цьому разi суддя призначау спра-
i iро вiдновлення прав на втраченi цiннi папери на предявника
розгляду. Про день i час судового засiдання суддя обовязково
рнiдомляу як заявника, так i установу, що видала цiнний папiр.
к.кiльки рiшення суду про визнання цiнного папера на предяв-
|iка породжуу для цих установ певнi обовязки, вони повиннi бути
влученi суддею до участi в справi як заiнтересованi особи.
Розгляд справ про вiдновлення прав на втраченi цiннi папери
i предявника здiйснюуться за загальними правилами цивiльно-
> судочинства. Рiшення суду по цих справах також повинно вiдпо-
дати загальним вимогам, передбаченим статтями 202,203 ЦПК.
Озглянувши справу, суд постановляу рiшення, в якому вказуу, що
Грачений цiнний папiр у недiйсним. Рiшення суду пiсля вступу
рго в законну силу стау пiдставою для видачi заявниковi вкладу
i цiнного папера замiсть визнаного недiйсним (ст. 283 ЦПК).
Цивiльне процесуальне законодавство закрiплюу певнi га-
нтiє прав держателя цiнного папера. Так, закон надау держате-
цiнного папера на предявника право на вiдшкодування збиткiв
йетою забезпечення захисту його майнових прав. Мова йде про
итки, заподiянi держателю цiнного папера забороною видачi
ладiв або облiгацiй державних позик та проведення iнших опе-
лiй 3 цим цiнним папером.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67
ни вiд 17 квiтня 1991 р. <Про реабiлiтацiю жертв полiтичних
репресiй на Украєнi> факти розкуркулювання, адмiнiстративно-
Окреме провадження
i о виселення громадян встановлюються комiсiями Рад народних
депутатiв з питань поновлення прав реабiлiтованих.
, Вiдповiдно до Порядку пiдтвердження наявного трудового
гажу для призначення пенсiй за вiдсутностi трудовоє книжки або
дповiдних записiв у нiй, затвердженого постановою Кабiнету
iiнiстрiв Украєни вiд 12 серпня 1993 р., якщо документи не збе-
,сглися, пiдтвердження трудового стажу провадиться районни-
ми (мiськими) вiддiлами соцiального захисту населення на пiд-
Сгавi показань свiдкiв2.
i Згiдно з п. 5 Положення про порядок розгляду питань, повя-
|вних з громадянством Украєни, затвердженим Указом Президен-
та Украєни вiд 31 березня 1992 р., вирiшення заяв про належнiсть
до громадянства Украєни здiйснюуться органами внутрiшнiх
рiрав. Для пiдтвердження цього може бути представлено рiшення
iсуду про встановлення факту родинних вiдносин3 (встановлення
iнших фактiв, наприклад, постiйного проживання на територiє
| Украєни, Положенням не передбачено).
; Не розглядаються в судовому порядку заяви про встановлення
11 iалежностi до ветеранiв чи iнвалiдiв вiйни, проходження вiйськовоє
i служби, перебування на фронтi, у партизанських загонах, одержан-
ня поранень i контузiй при виконаннi обовязкiв вiйськовоє служби,
Про встановлення причин i ступеня втрати працездатностi, групи
iнвалiдностi та часу єє настання, про закiнчення учбового закладу i
одержаннi вiдповiдноє освiти, одержання урядових нагород тощо.
Судовому розглядовi не пiддягають також справи про встанов-
ення факту належностi особi вироку або рiшення суду, квитка про
ленство в обуднаннi громадян, посвiдчення до ордену або медалi,
.вiйськового квитка, паспорта, а також свiдоцтв, що єх видають
органи реустрацiє актiв громадянського стану, оскiльки цi питан-
ня вирiшуються органом, який видав вiдповiдний документ.
Заявниками у справах про встановлення фактiв, що мають
юридичне значення, можуть бути громадяни, якi заiнтересованi
у встановленнi певних фактiв, оскiльки вiд цього залежить мож-
ливiсть реалiзацiє єх субуктивних прав.
Згiдно iз ст. 272 ЦПК справи про встановлення фактiв, що
мають юридичне значення, розглядають районнi (мiськi) суди за
мiсцем проживання заявника.
Див.: Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. 1991. № 22. Ст. 262.
2 Див.: ЗП Уряду Украєни. 1993. № 12. Ст. 273.
iДив.: Вiдомостi Верховноє Ради УРСР, 1992. № 26. Ст. 359.
364 Глава XXII
Заява про порушення справи про встановлення фактiв, що ма-
ють юридичне значення, повинна вiдповiдати як загальним прави-
лам щодо змiсту i форми позовноє заяви, встановленим ст. 137 ЦПК,
так i вимогам щодо єє змiсту, передбаченим ст. 274 ЦПК.
У заявi повинно бути зазначено:
1) який факт заявник просить встановити та для якоє мети;
2) причини неможливостi одержання або вiдновлення доку-
ментiв, що посвiдчують даний факт;
3) докази, що стверджують факт.
У разi невиконання цих вимог настають правовi наслiдки,
передбаченi ст. 139 ЦПК.
Для забезпечення правильного i своучасного розгляду справ
про встановлення фактiв, що мають юридичне значення, у кожнiй
справi пiсля єє порушення суддя зобовязаний провести пiдготовчi
дiє, передбаченi ст. 143 ЦПК: зясувати, якi фiзичнi особи i органi-
зацiє можуть бути заiнтересованi у вирiшеннi даноє справи i пiдля-
гають виклику в судове засiдання; у необхiдних випадках запро-
понувати заявниковi та заiнтересованим особам подати додат-
ковi докази на пiдтвердження заявлених вимог чи заперечень
проти них тощо.
Коло заiнтересованих осiб у справах про встановлення фак-
тiв, що мають юридичне значення, залежить вiд правовоє мети
встановлення юридичного факту. Ними можуть бути особи, пра-
вовiдносини яких iз заявником залежать вiд факту, що пiдлягау
встановленню; органiзацiє та установи, якi повиннi були зареу-
струвати факт та видати вiдповiдний документ, але з деяких при-
чин цього не зробили, i здiйснити це вже неможливо; органiзацiє
та установи, в яких заявник мау намiр реалiзувати рiшення суду
про встановлення юридичного факту.
Залежно вiд мети встановлення фактiв заiнтересованими осо-
бами в цих справах можуть бути: вiддiли соцiального захистi
населення - у справах про встановлення факту перебування н|
утриманнi особи, яка померла, для призначення пенсiє заявнє|
ковi; iншi спадкоумцi - у справах про встановлення факту прий-
няття спадщини; органи внутрiшнiх справ - при встановленнi;
факту родинних вiдносин для вирiшення питання про належнiсть,
до громадянства Украєни; органи страхування - у справах про|
встановлення факту належностi страхового свiдоцтва тощо. Д
При пiдготовцi справи до судового розгляду суддя повинеiЦ
визначити предмет доказування. Правильне визначення предме-;!
Окреме провадження 365
i .i доказування по справах про встановлення фактiв, що мають
и >ридичне значення, залежить вiд точного тлумачення законодав-
чого формулювання факту, який пiдлягау встановленню, оскiль-
ки з урахуванням цього законодавець визначау межi та обсяг
Предмета доказування. Наприклад, вiдповiдно до п. 6 ст. 273
| ЦПК суд мау право встановити факт належностi правовстанов-
(люючих документiв особi, прiзвище, iмя, по батьковi, мiсце i час
(народження якоє, зазначенi в документi, не збiгаються з iмям, по
ш.ггьковi, прiзвищем, мiсцем i часом народження цiує особи, вка-
|и;пiими у свiдоцтвi про народження або у паспортi.
Тому у цих справах суд може вирiшувати тiльки вимогу про
установлення належностi правовстановлюючих документiв, а не
iотожнiсть осiб або тотожностi прiзвища, iмя, по батьковi, якi
Ьо-рiзному названi в рiзних документах.
\ При визначеннi предмета доказування по данiй категорiє
(Справ також необхiдно враховувати норми матерiального права,
iii,о регулюють правовiдносини, потенцiальними субуктами яких
[можуть стати заявник та заiнтересованi особи у разi встановлення
[судом цих фактiв i в звязку з подальшою реалiзацiую заявником
[належного йому субуктивного права. Наприклад, встановлення
(факту перебування особи на утриманнi померлого мау значення
(для одержання спадщини, призначення пенсiє або вiдшкодуван-
(ня шкоди, якщо допомога, яка надавалась померлим, була для
| заявника постiйним i основним джерелом засобiв до iснування.
| Цi факти i складають предмет доказування по данiй категорiє
справ. Проте суддя повинен враховувати додатково i те, що:
за загальним правилом право на пенсiю в разi смертi го-
дувальника мають непрацездатнi члени сiмє годувальника,
якi були на його утриманнi (ст. 37 Закону Украєни вiд 5 лис-
топада 1991 р. <Про пенсiйне забезпечення>);
для встановлення факту перебування на утриманнi з ме-
тою оформлення права на спадщину необхiдно, щоб утрима-
нець був непрацездатним на день смертi спадкодавця i пере-
бував на утриманнi останнього не менше одного року неза-
лежно вiд того, чи у вiн членом сiмє померлого та наявностi
родинних чи шлюбних вiдносин з ним (ст. 531 ЦК);
для встановлення факту перебування на утриманнi при
вiдшкодуваннi шкоди в разi втрати годувальника не мау зна-
ЬДиа.; Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. 1992. № 3. Ст. Ю.
366 Глава ХХiГ
чення, чи перебував непрацездатний утриманець у родинних
чи шлюбних вiдносинах з годувальником, та протягом якого
термiну вiн перебував на утриманнi (статтi 456, 457,461 ЦК)>|
Рiшення суду по справах про встановлення фактiв, що маютi!
юридичне значення, повинно вiдповiдати вимогамстатей 202є
203, 275 ЦПК. Суд повинен також навести в рiшеннi докази на
пiдтвердження висновку про обставини, що мають юридичне
значення для вирiшення справи, а при задоволеннi заяви викла-|
сти встановлений факт та з якою метою вiн встановлюуться.!
Рiшення суду про встановлення факту, який пiдлягау реустрацiє |
в органах РАГС або оформленню в нотарiальних органах, не|
замiнюу собою документiв, що видають зазначенi органи, а у
лише пiдставою для єх одержання (ст. 275 ЦПК). ч
Згiдно з правилами ст. 14 ЦПК рiшення про встановлення фак-
ту, що мау юридичне значення, яке набрало законноє сили, у обо-
вязковим для органiв, якi реуструють такi факти або оформляють
права, що виникають у звязку iз встановленим судом фактом.
В разi встановлення у судовому порядку факту реустрацiє акта
громадянського стану орган реустрацiє громадянського стану
робить вiдповiдний запис на пiдставi рiшення суду.
Необхiдно також пiдкреслити, що з урахуванням особливо-
стей окремого провадження правила статей 75, 76 ЦПК про роз-
подiл судових витрат та вiдшкодування витрат по оплатi допо-
моги адвоката у цих справах не застосовуються.
8. Вiдновлення прав на втраченi цiннi
папери на предявника
У цивiльному обiгу обуктом використання можуть бути
рiзноманiтнi цiннi папери на предявника. Характерною ознакою
цих паперiв у те, що в них не зазначено iмя законного держателя.
Власником такого паперу визнауться та особа, яка його предявить
до виконання. Тому в разi втрати цiнного паперу на предявника
використати його може i особа, якiй цей папiр не належить. У де-
яких випадках закон передбачау можливiсть захисту прав та охо-
ронюваних законом iнтересiв власника у судовому порядку. Якщо
власник втраченого паперу на предявника знау, хто у його держа-
телем, то витребування цього документу можливо шляхом предяв-
лення до нього вiндiкацiйного позову. Коли ж особа, яка втрати-
ла цiнний папiр на предявника, не знау, хто у його держателем, то
%вдi-ч, i, .цдi,д.
367
Окреме провадження
i захистити своє права та iнтереси вона може в порядку окремого
Провадження, звернувшись до суду iз заявою про визнання папе-
iа недiйсним та вiдновлення прав на втрачений цiнний папiр.
i Згiдно iз ст. 1 Закону Украєни вiд 18 червня 1991 р. <Про цiннi
[папери i фондову бiржу> цiннi папери - це грошовi документи,
| що засвiдчують право володiння або вiдносини позики, визнача-
| ють взаумовiдносини мiж особою, яка Єх випустила, та єх власни-
| ком i передбачають, як правило, виплату доходу у виглядi дивi-
iдсндiв або процентiв, а також можливiсть передачi грошових та
|iпших прав, що випливають з цих документiв, iншим особам.
| Вiдповiдно до цього Закону до цiнних паперiв належать акцiє,
iрблiгацiє внутрiшнiх республiканських i мiсцевих позик, облiгацiє
[пiдприумств, казначейськi зобовязання республiки, ощаднi сер-
| тцфiкати, векселi, приватизацiйнi папери (ст. 3). Особливу увагу
i слiд звернути на те, що емiтентом цих цiнних паперiв можуть бути
| не тiльки держава та iншi субукти, дiяльнiсть яких заснована на
(державнiй формi власностi. Так, вiдповiдно до Закону Украєни
| пiд 20 березня 1991 р. <Про банки i банкiвську дiяльнiсть> Ощад-
|иий банк Украєни, який у спецiалiзованим комерцiйним банком,
|i а iншi комерцiйнi банки в порядку, встановленому законом,
| можуть залучати грошовi кошти громадян в ощаднi вклади, ви-
шiускати платiжнi та цiннi папери, притягувати i розмiщувати
(дорогоцiннi метали на рахунки i вклади та вчиняти iншi операцiє
|< цими цiнностями з видачею вкладнику вкладного документа
((статтi 42-43). Згiдно з п. 3.2.1 iнструкцiє № 3 про вiдкриття бан-
[ ками рахункiв у нацiональнiй та iноземнiй валютi, затвердженоє
1 постановою Нацiонального банку Украєни вiд 27 травня 1996 р.,
таким документом може бути ощадна книжка (iменна або на
предявника), iнший виданий банком документ, що засвiдчуу ук-
надення з банком договору, якi теж мають ознаки цiнних паперiв,
що передбаченi ст. 1 Закону <Про цiннi папери i фондову бiржу>.
Але, незважаючи на iнтенсивне формування ринку цiнних па-
i iсрiв та значне поширення кiлькостi єх рiзновидiв, згiдно iз ст. 276
i iДК у судовому порядку можуть бути вiдновленi права тiльки
на втраченi папери на предявника, виданi установами ощадно-
ю банку про вклад грошових сум або прийом на зберiгання
цiнностей чи облiгацiй державних позик або iнших цiнних па-
перiв на предявника.
Див.: Бизнес. 1995. № 9. С. 16.
368 Глава XXII
Справи про вiдновлення прав на втраченi цiннi папери на
предявника пiдсуднi i розглядаються судом за мiсцем знаходжен-
ня установи, що видала цiнний папiр. На порушення справи в судi
подауться заява з дотриманням як загальних вимог, передбачених
ст. 137 ЦПК, так i тих, що зазначенi у ст. 277 ЦПК, якi стосуються
тiльки заяв по данiй категорiє справ. Так, в нiй мають бути зазнач
ченi прiзвище, iмя та по батьковi заявника i його мiсце проживан-
ня; обставини, при яких втрачено цiнний папiр; назва установи, що;
видала цiнний папiр, та характернi ознаки втраченого цiнного
папера. Цi ознаки дозволяють суддi визначити, чи у втрачений
папiр цiнним, чи пiдвiдомче судовi вiдновлення прав на нього, а
також iншi обставини, якi дають змогу правильно вирiшити питанi
ня, повязанi з порушенням справи та розглядом єє по сутi.
Невиконання цих вимог тягне за собою певнi процесуальнiє
наслiдки. Оскiльки гл. 38 ЦПК, що регулюу порядок розгляду.
справ про вiдновлення прав на втраченi цiннi папери на предяв-
ника, не передбачау настання специфiчних правових наслiдкiв, то
в даному випадку дiють загальнi правила, передбаченi ст. 139
ЦПК. Тобто суддя постановляу ухвалу про залишення заяви без i
руху, про що повiдомляу заявника i надау йому строк для виправ-1
лення недолiкiв. Якщо у встановлений суддею строк недолiки не
будуть усунутi, заява вважауться неподаною i повертауться заяв-
никовi, про що суддя постановляу мотивовану ухвалу.
Процесуальне становище заявника по цих справах може зай-
няти особа, що у власником цiнного паперу на предявника, який
був втрачений або втратив ознаки платiжностi.
Пiсля порушення справи суддя в стадiє пiдготовки єє до судо-
вого розгляду своую ухвалою постановляу зробити публiкацiю
про виклик держателя цiнного папера до районного (мiського)
суду та забороняу ощадному банку або iншiй установi, що вида-
ли цiнний папiр, провадити по ньому будь-якi операцiє.
Згiдно з встановленими законодавством правилами публiка-
цiя робиться за рахунок заявника в мiсцевiй газетi i за змiстом мау
вiдповiдати певним вимогам. Вона повинна мiстити: прiзвище,
iмя, по батьковi i мiсце проживання заявника; назву i характернi
ознаки втраченого цiнного папера; пропозицiю держателю цiнно-
го папера, з приводу якого подано заяву до суду, повiдомити суд
у тримiсячний строк про своє права на цiнний папiр. Цю пiдготовчу
дiю суддi слiд розглядати як спосiб забезпечення заяви, що в цiло-
му не властиве окремому провадженню. По данiй категорiє справ
______________Окреме провадження______________З
iеяiечеiГн заяви, на вiдмiну вiд справ позовного провадження,"
iовязковою процесуальною дiую i не залежить вiд волевиявлен-
iйiнтересованих осiб або розсуду суддiв.
Держатель цiнного папера, про втрату якого заявлено, зобо-
аний у встановлений строк подати до суду разом з оригiна-
1 цiнного папера заяву про те, що вiн у його держателем.
Суддя при надходженнi такоє заяви до суду постановляу ухва-
iро залишення заяви про вiдновлення прав на втрачений цiнний
|iр без розгляду та надау особi, яка заявила про визнання не-
ясним втраченого цiнного папера (тобто заявнику), строк не
iьше двох мiсяцiв для предявлення в загальному порядку позову
держателя про вiдiбрання цiнного папера. Якщо у встановлений
iом строк такий позов заявник не предявить, то заборона суддi
>о вадити будь-якi операцiє по втраченому цiнному паперу втрачау
цiу, про що суд повiдомляу установу, яка видала цей папiр.
Провадження по справi розвивауться в iншому порядку, якщо
ютягом тримiсячного строку з дня публiкацiє вiд держателя
єє ного папера не надiйде заяви з оригiналом цiнного папера про
, що вiн у його держателем. У цьому разi суддя призначау спра-
i iро вiдновлення прав на втраченi цiннi папери на предявника
розгляду. Про день i час судового засiдання суддя обовязково
рнiдомляу як заявника, так i установу, що видала цiнний папiр.
к.кiльки рiшення суду про визнання цiнного папера на предяв-
|iка породжуу для цих установ певнi обовязки, вони повиннi бути
влученi суддею до участi в справi як заiнтересованi особи.
Розгляд справ про вiдновлення прав на втраченi цiннi папери
i предявника здiйснюуться за загальними правилами цивiльно-
> судочинства. Рiшення суду по цих справах також повинно вiдпо-
дати загальним вимогам, передбаченим статтями 202,203 ЦПК.
Озглянувши справу, суд постановляу рiшення, в якому вказуу, що
Грачений цiнний папiр у недiйсним. Рiшення суду пiсля вступу
рго в законну силу стау пiдставою для видачi заявниковi вкладу
i цiнного папера замiсть визнаного недiйсним (ст. 283 ЦПК).
Цивiльне процесуальне законодавство закрiплюу певнi га-
нтiє прав держателя цiнного папера. Так, закон надау держате-
цiнного папера на предявника право на вiдшкодування збиткiв
йетою забезпечення захисту його майнових прав. Мова йде про
итки, заподiянi держателю цiнного папера забороною видачi
ладiв або облiгацiй державних позик та проведення iнших опе-
лiй 3 цим цiнним папером.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67