Оскiльки вступ (притягнення) третьоє особи до участi в
справi у засобом захисту iнтересiв третьоє особи та сторiн, то суд
зобовязаний обговорити обгрунтованiсть клопотань названих
осiб i винести ухвалу про задоволення чи про вiдмову в ньому.
При цьому суд повинен виходити з наявностi юридичноє заiн-
тересованостi третьоє особи, як пiдстави єє участi в справi. Тре-
тя особа вправi заперечувати своу притягнення до участi в
справi, посилаючись на те, що вона нi з однiую з сторiн не пе-
ребувау в правовiдносинах, повязаних з предметом спору, а
рiшення в справi мiж сторонами не мау преюдицiального зна-
чення для єє прав та обовязкiв.
ЦПК Украєни не мiстить норми про оскарження ухвал суду
про допуск до участi в справi третiх осiб, якi не заявляють само-
стiйних вимог на предмет спору, чи про вiдмову в ньому. На нашу
думку, в ЦПК необхiдно передбачити право третiх осiб оскаржи-
ти ухвалу про вiдмову в допуску єх до участi в справi; вiдмова в
допуску третьоє особи до справи означау неможливiсть здiйснен-
ня захисту своєх iнтересiв, тобто результат справи може вплину-
ти на права та обовязки третьоє особи. Процесуальною гаран-
тiую при цьому може бути право на оскарження ухвали.
Передбачений ЦПК порядок вступу (притягнення) третiх
осiб, якi не заявляють самостiйних вимог, полягау в тому, що
третi особи можуть самi вступати в справу або притягатися за
клопотаннями сторiн, прокурора чи за iнiцiативою суду. Вказiв-
ки на обовязковiсть участi третiх осiб процесуальне законодав-
ство не мiстить. Однак цивiльне законодавство в окремих випад-
ках вирiшуу питання про обовязковiсть притягнення третiх осiб,
ЯКiне-заявляють самостiйних вимог на предмет спору.
96 Глава VI
Згiдно iз ст. 238 ЦК, якщо третя особа на пiдставi, що виникла
до продажу речi, предявить до покупця позов про єє вiдiбрання,
покупець зобовязаний притягти продавця до участi в справi, а про-
давець зобовязаний вступити в цю справу на сторонi покупця.
Непритягнення покупцем продавця до участi в справi звiль-
няу продавця вiд вiдповiдальностi перед покупцем, коли прода-
вець доведе, що, взявши участь у справi, вiн мiг би запобiгти ви-
лученню речi у покупця.
Продавець, який був притягнутий покупцем до участi в справi,
але не взяв в нiй участi, позбавляуться права доводити непра-
вильнiсть ведення справи покупцем.
Дана стаття часто наводиться як приклад обовязкового при-
тягнення третьоє особи до участi в справi. Однак постановка пи-
тання про обовязкове притягнення третiх осiб не вiдповiдау ци-
вiльному процесуальному законодавству.
Непритягнення третьоє особи, яка не заявляу самостiйних
вимог на предмет спору, до участi в справi не може спричиняти
незаконностi судового рiшення та його скасування. Притягну-
ти третю особу може не сторона, як закрiплено в ст. 238 ЦК, а
суд. Нарештi, чч. 2 i 3 ст. 238 ЦК по сутi подають правила пре-
юдицiє, викладенi в ст. 231 ЦПК, якi зводяться до того, що вста-
новленi судовим рiшенням факти та правовiдносини не можуть
бути запереченi заiнтересованими особами, якщо вони брали
участь у справi.
Третi особи, якi не заявляють самостiйних вимог на предмет
спору, посiдають тiльки єм властиве процесуальне становище.
Хоча вони беруть участь у справi на сторонi позивача чи вiдпо-
вiдача, це не створюу для них становища сторони, єх не можна
ототожнювати iз сторонами. Навпаки, дуже важливов кожному
конкретному випадку точно визначити, яке конкретне процесу-
альне становище повинна посiдати в справi, що розглядауться
судом, та чи iнша заiнтересована особа.
Третi особи, якi не заявляють самостiйних вимог на предмет
спору, мають комплекс процесуальних прав та обовязкiв. Згiдно
iз ч. 2 ст. 108 ЦПК вони користуються процесуальними правами
i несуть процесуальнi обовязки сторони, крiм права на змiну
пiдстави i предмету позову, збiльшення чи зменшення розмiру
позовних вимог, а також на вiдмову вiд позову, визнання позо-
ву або укладення мировоє угоди, вимоги виконання судового
рiшення, ухвали, постанови суду. iз змiсту закону, такимчином,
Третi особи в цивiльному судочинствi 97
випливау, що третi особи не мають лише тих прав сторони, в яких
реалiзууться принцип диспозитивностi.
Вiдповiдно до ст. 99 ЦПК третi особи як особи, що беруть
участь у справi, мають й iншi права: знайомитися з матерiалами
справи, робити з них витяги, одержувати копiє рiшень, ухвал, по-
станов та iнших документiв, що у у справi, брати участь у судо-
вих засiданнях, подавати докази, брати участь в єх дослiдженнi,
заявляти клопотання та вiдводи, давати уснi i письмовi пояснен-
ня судовi, подавати своє доводи, мiркування та заперечення, ос-
каржувати рiшення i ухвали суду, а також користуватись iнши-
ми процесуальними правами, наданими єм законом.
Третi особи зобовязанi добросовiсно користуватися належ-
ними єм процесуальними правами.
i. М. iльєнською поставлене питання про право третьоє осо-
би, яка не заявляу самостiйних вимог, заявляти клопотання про
притягнення на свою сторону iнших третiх осiб, так би мовити
<субтретiх> осiб. Вона вважау, що сама процесуальна мета iнсти-
туту третiх осiб, що вступили (були притягнутi) в процес без са-
мостiйних вимог, не заперечуу такоє постановки питання. Так,
спочатку сторона притягау третю особу для пiдсилення своує по-
зицiє в процесi, а потiм третя особа, в свою чергу, притягау третю
особу, яка, захищаючи iнтереси третьоє особи, на сторонi якоє вона
виступау, тим самим допомагау i первiснiй сторонi добитися спри-
ятливого для неє рiшення в справi. Наприклад, якщо до покупця
буде предявлено позов про вилучення майна, то продавець, всту-
пивши в справу, за вимогою покупця може притягти на свою сто-
рону попереднього продавця, правонаступником якого вiн у.
Хоча теоретично така конструкцiя i мислима, вона протирi-
чить чинному законодавству. Третi особи, якi не заявляють са-
мостiйних вимог на предмет спору, юридичне заiнтересованi в
результатах справи лише такою мiрою, якою вони у субуктами
матерiальних правовiдносин, преюдицiальне повязаних з пред-
метом спору, - правовiдносин мiж позивачем та вiдповiдачем.
<Субтретi> особи такоє юридичноє заiнтересованостi не мають,
єх заiнтересованiсть носить фактичний характер.
Цивiльне процесуальне законодавство передбачау спецiаль-
ний випадок участi третiх осiб у справi про поновлення на роботi.
Згiдно iз ст. 109 ЦПК, якщо судом буде встановлено, що звiльнен-
Див.; Ильинская Й. М. Участие третьих лиц в гражданском процессе. М.,
1982. С. 72.
49-144
98
Глава VI
ня або переведення було проведено з явним порушенням закону,
вiн повинен у тому ж процесi покласти на винну службову особу
обовязок вiдшкодувати державному пiдприумству, установi,
органiзацiє, колгоспу, iншiй кооперативнiй органiзацiє, єх обуд-
нанню, iншiй громадський органiзацiє шкоду, заподiяну в звяз-
ку з оплатою за час вимушеного прогулу або за час виконання
нижчеоплачуваноє роботи.
Як зазначауться в п. 33 постанови Пленуму Верховного Суду
Украєни вiд б листопада 1992 р. № 9 <Про практику розгляду су-
дами трудових спорiв>, при цьому належить враховувати, що при
незаконному звiльненнi або переведеннi на iншу роботу, невико-
наннi рiшення про поновлення працiвника на роботi, що мало
мiсце пiсля введення в дiю п. 8 ст. 134 та новоє редакцiє ст. 237
КЗпП, настау повна матерiальна вiдповiдальнiсть винних у цьо-
му службових осiб i обовязок вiдшкодувати шкоду, заподiяну
пiдприумству, установi, органiзацiє у звязку з оплатою працiвни-
ковi часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеопла-
чуваноє роботи може бути покладено при допущеннi ними в цих
випадках будь-якого порушення закону, а не лише явного, як
передбачалось ранiше.
i Див.: Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в кримiнальних та
цивiльних справах // Бюлетень законодавства i юридичноє практики Украєни. 1995.
№1.С.387.
Глава
VII
УЧАСТЬ ПРОКУРОРА
В ЦИВiЛЬНОМУ ПРОЦЕСi
1. Завдання прокурора в цивiльному
процесi
Хєiдповiдно до ст. 121 Конституцiє Украєни на прокура-
туру покладауться здiйснення представництва iнтересiв громадя-
нина або держави в судi у випадках, визначених законом. Функ-
цiя, такого представництва для прокуратури Украєни у новою.
Пiд представницькою функцiую прокурора слiд розумiти дiяль-
нiсть прокурора, спрямовану на захист iнтересiв громадянина або
держави через порушення цивiльних справ у судi у визначених за-
коном випадках, участь в єх розглядi, а також у провадженнi по пе-
ревiрцi законностi i обгрунтованостi рiшень, ухвал чи постанов суду.
Представництво прокуратурою iнтересiв громадянина або
держави запроваджене Конституцiую з метою посилення га-
рантiй захисту вiд неправомiрних посягань на найвищi соцiальнi
цiнностi: людину, єє життя i здоровя, честь i гiднiсть, недотор-
каннiсть i безпеку, а також конституцiйний устрiй, суверенiтет,
територiальну цiлiснiсть Украєни, недоторканнiсть кордонiв,
економiчну (майнову) та екологiчну безпеку. У звязку з цим iнте-
рес до процесу у прокурора як представника державного органу
завжди мау не особистий, а посадовий, державний характер.
Його заiнтересованiсть у справi визначауться особливим мiсцем
органiв прокуратури в системi органiв влади.
Виходячи з наведених мiркувань, завдання прокурора при ре-
алiзацiє ним судово-представницькоє функцiє полягау в тому, що
прокурор, здiйснюючи представництво iнтересiв громадянина
або держави в судi, мау вживати заходiв до усунення порушень
прав та охоронюваних законом iнтересiв, причин єх порушень та
умов, що цьому сприяють, а також до вiдшкодування матерiаль-
них i моральних збиткiв вiд правопорушень.
100 Глава VII
Конкретнi завдання прокуратури в цивiльному процесi зак-
рiпленi в ст. 34 Закону Украєни вiд 5 листопада 1991 р. <Про про-
куратуру> i ч. 2 ст. 13 ЦПК, в яких сказано, що прокурор, який
бере участь у розглядi цивiльних справ у судах, додержуючи
принципу незалежностi суддiв i пiдкорення єх тiльки закону,
сприяу виконанню вимог закону про всебiчний, повний i обук-
тивний розгляд справ та постановленню судового рiшення, що
грунтууться на законi.
У наказi Генерального Прокурора вiд 15 липня 1996 р. № 7
<Про органiзацiю дiяльностi прокурорiв у цивiльному та арбiт-
ражному судочинствi> зазначено, що прокурорам необхiдно
вживати в межах своує компетенцiє заходiв, спрямованих на по-
вне, своучасне використання повноважень для предявлення в
загальнi суди позовiв на захист прав i законних iнтересiв грома-
дян, державних i суспiльних iнтересiв, брати участь у єх розглядi
судами i переглядi незаконних судових постанов.
Цi завдання прокурора у загальними при розглядi справ як в
судi першоє iнстанцiє, так i при перевiрцi законностi i обгрунто-
ваностi судових постанов в касацiйнiй, нагляднiй iнстанцiях, а та-
кож при переглядi у звязку з нововиявленими обставинами i при
виконаннi судових рiшень.
2. Пiдстави i форми участi прокурора
в цивiльному процесi
Огiдно з цивiльним процесуальним законодавством проку-
рор може брати участь у розглядi цивiльних справ. Поряд з цим роз-
рiзняють певнi конкретнi пiдстави участi прокурора в цивiльному
процесi: власну iнiцiативу прокурора i вказiвки про це в законi.
В юридичнiй лiтературi пiдкреслюуться, що прокурор повинен
порушити в судi справу за власною iнiцiативою не у всiх випадках
виявлення порушень закону, а перш за все тодi, коли виявлено явнi
його порушення, справа мау iстотне значення або коли сторони з
якихось серйозних причин самi не в змозi захистити своє правi та
iнтереси (старий вiк, хвороба, перебування в експедицiє, в складi
Збройних Сил Украєни тощо). Крiм цього, прокурор зобовязаний
порушити справу й тодi, коли сторони в змозi самi захистити своє
права та iнтереси, але не звертаються до суду, а в такому захистi
мають потребу iнтереси держави. Таким чином, прокуратура мау
представляти в судi найважливiшi iнтереси громадян i держави, i
Участь прокурора в цивiльному процесi 101
втручання прокурора у процес вирiшення спорiв про право повин-
но мати мiсце лише в разi виявлення iстотних правопорушень, з
урахуванням дiйсноє або потенцiйноє шкоди, яка заподiюуться дер-
жавним чи iндивiдуальним iнтересам. Наприклад, прокурор пови-
нен представляти в судi законнi iнтереси i захищати права i свободи
неповнолiтнiх, недiуздатних, обмежено дiуздатних громадян та без-
вiсно вiдсутнiх, якщо цi iнтереси не захищають єх батьки, усино-
вителi, опiкуни та пiклувальники. В сучасних умовах прiоритетнi
завдання прокуратури - захист конституцiйних прав i свобод лю-
дини i громадянина, зокрема права на своучасне одержання вина-
городи за працю (ч. 7 ст. 43 Конституцiє Украєни).
Прокурор представляу i захищау в судi iнтереси держави,
коли вiдповiднi державнi органи контролю за додержанням за-
конiв не роблять цього при обовязку забезпечувати територiаль-
ну цiлiснiсть, суверенiтет, економiчну, iнформацiйну, нацiональну
безпеку, законнiсть i правопорядок тощо, виходячи iз свого
вiдомчого пiдходу, або коли данi органи некомпетентнi, не ма-
ють достатнього професiоналiзму для виконання обовязкiв, коли
єх посадовi особи мають особисту заiнтересованiсть у невиконаннi
своєх обовязкiв по захисту державних iнтересiв, а також коли цi
органи контролю безпосередньо посягають на iнтереси держави.
Прокурор i i iнших випадках представляу в судi iнтереси держави
та захищау єх, якщо вони залишаються незахищеними.
Прокурор може брати участь у цивiльному процесi i у випад-
ках, передбачених законом. Згiдно iз ст. 24815 ЦПК прокурор мау
право звернутися до суду iз заявою про визнання незаконними
правового акта органу, рiшення чи дiє службовоє особи, крiм
акта, перевiрку законностi якого вiднесено до компетенцiє Кон-
ституцiйного Суду Украєни. Це мау мiсце тодi, коли органи мiсце-
вого самоврядування припустили порушення законностi при
виданнi правових актiв.
Вiдповiдно до статей 13, 118 ЦПК прокурор може брати
участь у розглядi цивiльноє справи в однiй формi - вiн може по-
рушити справу в судi. Засобами прокурорського представницт-
ва у формi порушення цивiльних справ у судi у. у справах позов-
ного провадження - позовнi заяви; у справах, що виникають з
адмiнiстративно-правових вiдносин, i у справах окремого про-
вадження - заяви або скарги.
Прокурор мау право звернутися до суду iз заявою про захист
якгiравi законних iнтересiв громадян, так i державних iнтересiв.
102 Глава VII
Наприклад, прокурор м. Павлограда предявив в iнтересах Ч.
позов до П. i К. про визнання недiйсним договору дарування 17/
25 частин жилого будинку i переведення прав i обовязкiв покупця
на Ч., посилаючись на те, що цю угоду вiдповiдачi уклали з метою
приховати договiр купiвлi-продажу i позбавити Ч. як учасника
спiльноє власностi права привiлеувоє купiвлi частки в спiльнiй
власностi на будинок.
3. Правове становище прокурора
1. -iрокурор, який представляу в судi iнтереси громадян i
держави, може порушити будь-яку цивiльну справу у випадках,
передбачених законом.
З урахуванням особливого правового статусу прокуратури як
державного органу, покликаного здiйснювати нагляд за закон-
нiстю, для представництва iнтересiв громадянина або держави в
судi прокурору вiд них не потрiбнi нi довiренiсть, нi поручитель-
ство, нi письмове прохання.
Процесуальне становище прокурора, який предявив позов,
не завжди спiвпадау iз становищем позивача.
Так, позовна заява прокурора повинна мiстити данi про те,
який прокурор звертауться до суду, в iнтересах якоє особи вiн
предявив позов (точну назву, мiсце проживання, якщо це грома-
дянин, чи мiсце знаходження органу управлiння, якщо позов
предявлено в iнтересах органiзацiє). Це мау практичне значення,
наприклад, у випадках предявлення прокурором позову про
визнання недiйсною угоди, укладеноє з метою, що суперечить
iнтересам держави i суспiльства, чи про визнання шлюбу не-
дiйсним, укладеного з метою переуступки житла. Деякi автори
гадають, що в таких справах позивача немау, оскiльки обидвi
сторони (подружжя) виступають як спiввiдповiдачi. Навряд чи
таке твердження у обгрунтованим. Предметом судового розгля-
ду в такiй категорiє справ виступау спiр мiж державою та учас-
никами протизаконноє угоди, фiктивного шлюбу, оскiльки такi
угоди порушують державнi, суспiльнi iнтереси в галузi цивiльних
правовiдносин. Тому в своєй заявi прокурор повинен вказати,
який конкретний орган у даному випадку представляу iнтереси
держави.
Див.: Практика судiв Украєни в цивiльних справах // Бюлетень законодав-
ства i юридичноє практики Украєни. 1995. № 2. С. 57.
Участь прокурора в цивiльному процесi 103
Необхiдно придiляти увагу викладенню в заявi обставин, яки-
ми прокурор обгрунтовуу своє вимоги. В позовнiй заявi проку-
рора мау також мiститись не тiльки посилання на закон, на ос-
новi якого повинна вирiшуватися справа, а й його тлумачення
вiдносно даних спiрних правовiдносин, тобто прокурор повинен
дати юридичну квалiфiкацiю спiрних правовiдносин.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67
справi у засобом захисту iнтересiв третьоє особи та сторiн, то суд
зобовязаний обговорити обгрунтованiсть клопотань названих
осiб i винести ухвалу про задоволення чи про вiдмову в ньому.
При цьому суд повинен виходити з наявностi юридичноє заiн-
тересованостi третьоє особи, як пiдстави єє участi в справi. Тре-
тя особа вправi заперечувати своу притягнення до участi в
справi, посилаючись на те, що вона нi з однiую з сторiн не пе-
ребувау в правовiдносинах, повязаних з предметом спору, а
рiшення в справi мiж сторонами не мау преюдицiального зна-
чення для єє прав та обовязкiв.
ЦПК Украєни не мiстить норми про оскарження ухвал суду
про допуск до участi в справi третiх осiб, якi не заявляють само-
стiйних вимог на предмет спору, чи про вiдмову в ньому. На нашу
думку, в ЦПК необхiдно передбачити право третiх осiб оскаржи-
ти ухвалу про вiдмову в допуску єх до участi в справi; вiдмова в
допуску третьоє особи до справи означау неможливiсть здiйснен-
ня захисту своєх iнтересiв, тобто результат справи може вплину-
ти на права та обовязки третьоє особи. Процесуальною гаран-
тiую при цьому може бути право на оскарження ухвали.
Передбачений ЦПК порядок вступу (притягнення) третiх
осiб, якi не заявляють самостiйних вимог, полягау в тому, що
третi особи можуть самi вступати в справу або притягатися за
клопотаннями сторiн, прокурора чи за iнiцiативою суду. Вказiв-
ки на обовязковiсть участi третiх осiб процесуальне законодав-
ство не мiстить. Однак цивiльне законодавство в окремих випад-
ках вирiшуу питання про обовязковiсть притягнення третiх осiб,
ЯКiне-заявляють самостiйних вимог на предмет спору.
96 Глава VI
Згiдно iз ст. 238 ЦК, якщо третя особа на пiдставi, що виникла
до продажу речi, предявить до покупця позов про єє вiдiбрання,
покупець зобовязаний притягти продавця до участi в справi, а про-
давець зобовязаний вступити в цю справу на сторонi покупця.
Непритягнення покупцем продавця до участi в справi звiль-
няу продавця вiд вiдповiдальностi перед покупцем, коли прода-
вець доведе, що, взявши участь у справi, вiн мiг би запобiгти ви-
лученню речi у покупця.
Продавець, який був притягнутий покупцем до участi в справi,
але не взяв в нiй участi, позбавляуться права доводити непра-
вильнiсть ведення справи покупцем.
Дана стаття часто наводиться як приклад обовязкового при-
тягнення третьоє особи до участi в справi. Однак постановка пи-
тання про обовязкове притягнення третiх осiб не вiдповiдау ци-
вiльному процесуальному законодавству.
Непритягнення третьоє особи, яка не заявляу самостiйних
вимог на предмет спору, до участi в справi не може спричиняти
незаконностi судового рiшення та його скасування. Притягну-
ти третю особу може не сторона, як закрiплено в ст. 238 ЦК, а
суд. Нарештi, чч. 2 i 3 ст. 238 ЦК по сутi подають правила пре-
юдицiє, викладенi в ст. 231 ЦПК, якi зводяться до того, що вста-
новленi судовим рiшенням факти та правовiдносини не можуть
бути запереченi заiнтересованими особами, якщо вони брали
участь у справi.
Третi особи, якi не заявляють самостiйних вимог на предмет
спору, посiдають тiльки єм властиве процесуальне становище.
Хоча вони беруть участь у справi на сторонi позивача чи вiдпо-
вiдача, це не створюу для них становища сторони, єх не можна
ототожнювати iз сторонами. Навпаки, дуже важливов кожному
конкретному випадку точно визначити, яке конкретне процесу-
альне становище повинна посiдати в справi, що розглядауться
судом, та чи iнша заiнтересована особа.
Третi особи, якi не заявляють самостiйних вимог на предмет
спору, мають комплекс процесуальних прав та обовязкiв. Згiдно
iз ч. 2 ст. 108 ЦПК вони користуються процесуальними правами
i несуть процесуальнi обовязки сторони, крiм права на змiну
пiдстави i предмету позову, збiльшення чи зменшення розмiру
позовних вимог, а також на вiдмову вiд позову, визнання позо-
ву або укладення мировоє угоди, вимоги виконання судового
рiшення, ухвали, постанови суду. iз змiсту закону, такимчином,
Третi особи в цивiльному судочинствi 97
випливау, що третi особи не мають лише тих прав сторони, в яких
реалiзууться принцип диспозитивностi.
Вiдповiдно до ст. 99 ЦПК третi особи як особи, що беруть
участь у справi, мають й iншi права: знайомитися з матерiалами
справи, робити з них витяги, одержувати копiє рiшень, ухвал, по-
станов та iнших документiв, що у у справi, брати участь у судо-
вих засiданнях, подавати докази, брати участь в єх дослiдженнi,
заявляти клопотання та вiдводи, давати уснi i письмовi пояснен-
ня судовi, подавати своє доводи, мiркування та заперечення, ос-
каржувати рiшення i ухвали суду, а також користуватись iнши-
ми процесуальними правами, наданими єм законом.
Третi особи зобовязанi добросовiсно користуватися належ-
ними єм процесуальними правами.
i. М. iльєнською поставлене питання про право третьоє осо-
би, яка не заявляу самостiйних вимог, заявляти клопотання про
притягнення на свою сторону iнших третiх осiб, так би мовити
<субтретiх> осiб. Вона вважау, що сама процесуальна мета iнсти-
туту третiх осiб, що вступили (були притягнутi) в процес без са-
мостiйних вимог, не заперечуу такоє постановки питання. Так,
спочатку сторона притягау третю особу для пiдсилення своує по-
зицiє в процесi, а потiм третя особа, в свою чергу, притягау третю
особу, яка, захищаючи iнтереси третьоє особи, на сторонi якоє вона
виступау, тим самим допомагау i первiснiй сторонi добитися спри-
ятливого для неє рiшення в справi. Наприклад, якщо до покупця
буде предявлено позов про вилучення майна, то продавець, всту-
пивши в справу, за вимогою покупця може притягти на свою сто-
рону попереднього продавця, правонаступником якого вiн у.
Хоча теоретично така конструкцiя i мислима, вона протирi-
чить чинному законодавству. Третi особи, якi не заявляють са-
мостiйних вимог на предмет спору, юридичне заiнтересованi в
результатах справи лише такою мiрою, якою вони у субуктами
матерiальних правовiдносин, преюдицiальне повязаних з пред-
метом спору, - правовiдносин мiж позивачем та вiдповiдачем.
<Субтретi> особи такоє юридичноє заiнтересованостi не мають,
єх заiнтересованiсть носить фактичний характер.
Цивiльне процесуальне законодавство передбачау спецiаль-
ний випадок участi третiх осiб у справi про поновлення на роботi.
Згiдно iз ст. 109 ЦПК, якщо судом буде встановлено, що звiльнен-
Див.; Ильинская Й. М. Участие третьих лиц в гражданском процессе. М.,
1982. С. 72.
49-144
98
Глава VI
ня або переведення було проведено з явним порушенням закону,
вiн повинен у тому ж процесi покласти на винну службову особу
обовязок вiдшкодувати державному пiдприумству, установi,
органiзацiє, колгоспу, iншiй кооперативнiй органiзацiє, єх обуд-
нанню, iншiй громадський органiзацiє шкоду, заподiяну в звяз-
ку з оплатою за час вимушеного прогулу або за час виконання
нижчеоплачуваноє роботи.
Як зазначауться в п. 33 постанови Пленуму Верховного Суду
Украєни вiд б листопада 1992 р. № 9 <Про практику розгляду су-
дами трудових спорiв>, при цьому належить враховувати, що при
незаконному звiльненнi або переведеннi на iншу роботу, невико-
наннi рiшення про поновлення працiвника на роботi, що мало
мiсце пiсля введення в дiю п. 8 ст. 134 та новоє редакцiє ст. 237
КЗпП, настау повна матерiальна вiдповiдальнiсть винних у цьо-
му службових осiб i обовязок вiдшкодувати шкоду, заподiяну
пiдприумству, установi, органiзацiє у звязку з оплатою працiвни-
ковi часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеопла-
чуваноє роботи може бути покладено при допущеннi ними в цих
випадках будь-якого порушення закону, а не лише явного, як
передбачалось ранiше.
i Див.: Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в кримiнальних та
цивiльних справах // Бюлетень законодавства i юридичноє практики Украєни. 1995.
№1.С.387.
Глава
VII
УЧАСТЬ ПРОКУРОРА
В ЦИВiЛЬНОМУ ПРОЦЕСi
1. Завдання прокурора в цивiльному
процесi
Хєiдповiдно до ст. 121 Конституцiє Украєни на прокура-
туру покладауться здiйснення представництва iнтересiв громадя-
нина або держави в судi у випадках, визначених законом. Функ-
цiя, такого представництва для прокуратури Украєни у новою.
Пiд представницькою функцiую прокурора слiд розумiти дiяль-
нiсть прокурора, спрямовану на захист iнтересiв громадянина або
держави через порушення цивiльних справ у судi у визначених за-
коном випадках, участь в єх розглядi, а також у провадженнi по пе-
ревiрцi законностi i обгрунтованостi рiшень, ухвал чи постанов суду.
Представництво прокуратурою iнтересiв громадянина або
держави запроваджене Конституцiую з метою посилення га-
рантiй захисту вiд неправомiрних посягань на найвищi соцiальнi
цiнностi: людину, єє життя i здоровя, честь i гiднiсть, недотор-
каннiсть i безпеку, а також конституцiйний устрiй, суверенiтет,
територiальну цiлiснiсть Украєни, недоторканнiсть кордонiв,
економiчну (майнову) та екологiчну безпеку. У звязку з цим iнте-
рес до процесу у прокурора як представника державного органу
завжди мау не особистий, а посадовий, державний характер.
Його заiнтересованiсть у справi визначауться особливим мiсцем
органiв прокуратури в системi органiв влади.
Виходячи з наведених мiркувань, завдання прокурора при ре-
алiзацiє ним судово-представницькоє функцiє полягау в тому, що
прокурор, здiйснюючи представництво iнтересiв громадянина
або держави в судi, мау вживати заходiв до усунення порушень
прав та охоронюваних законом iнтересiв, причин єх порушень та
умов, що цьому сприяють, а також до вiдшкодування матерiаль-
них i моральних збиткiв вiд правопорушень.
100 Глава VII
Конкретнi завдання прокуратури в цивiльному процесi зак-
рiпленi в ст. 34 Закону Украєни вiд 5 листопада 1991 р. <Про про-
куратуру> i ч. 2 ст. 13 ЦПК, в яких сказано, що прокурор, який
бере участь у розглядi цивiльних справ у судах, додержуючи
принципу незалежностi суддiв i пiдкорення єх тiльки закону,
сприяу виконанню вимог закону про всебiчний, повний i обук-
тивний розгляд справ та постановленню судового рiшення, що
грунтууться на законi.
У наказi Генерального Прокурора вiд 15 липня 1996 р. № 7
<Про органiзацiю дiяльностi прокурорiв у цивiльному та арбiт-
ражному судочинствi> зазначено, що прокурорам необхiдно
вживати в межах своує компетенцiє заходiв, спрямованих на по-
вне, своучасне використання повноважень для предявлення в
загальнi суди позовiв на захист прав i законних iнтересiв грома-
дян, державних i суспiльних iнтересiв, брати участь у єх розглядi
судами i переглядi незаконних судових постанов.
Цi завдання прокурора у загальними при розглядi справ як в
судi першоє iнстанцiє, так i при перевiрцi законностi i обгрунто-
ваностi судових постанов в касацiйнiй, нагляднiй iнстанцiях, а та-
кож при переглядi у звязку з нововиявленими обставинами i при
виконаннi судових рiшень.
2. Пiдстави i форми участi прокурора
в цивiльному процесi
Огiдно з цивiльним процесуальним законодавством проку-
рор може брати участь у розглядi цивiльних справ. Поряд з цим роз-
рiзняють певнi конкретнi пiдстави участi прокурора в цивiльному
процесi: власну iнiцiативу прокурора i вказiвки про це в законi.
В юридичнiй лiтературi пiдкреслюуться, що прокурор повинен
порушити в судi справу за власною iнiцiативою не у всiх випадках
виявлення порушень закону, а перш за все тодi, коли виявлено явнi
його порушення, справа мау iстотне значення або коли сторони з
якихось серйозних причин самi не в змозi захистити своє правi та
iнтереси (старий вiк, хвороба, перебування в експедицiє, в складi
Збройних Сил Украєни тощо). Крiм цього, прокурор зобовязаний
порушити справу й тодi, коли сторони в змозi самi захистити своє
права та iнтереси, але не звертаються до суду, а в такому захистi
мають потребу iнтереси держави. Таким чином, прокуратура мау
представляти в судi найважливiшi iнтереси громадян i держави, i
Участь прокурора в цивiльному процесi 101
втручання прокурора у процес вирiшення спорiв про право повин-
но мати мiсце лише в разi виявлення iстотних правопорушень, з
урахуванням дiйсноє або потенцiйноє шкоди, яка заподiюуться дер-
жавним чи iндивiдуальним iнтересам. Наприклад, прокурор пови-
нен представляти в судi законнi iнтереси i захищати права i свободи
неповнолiтнiх, недiуздатних, обмежено дiуздатних громадян та без-
вiсно вiдсутнiх, якщо цi iнтереси не захищають єх батьки, усино-
вителi, опiкуни та пiклувальники. В сучасних умовах прiоритетнi
завдання прокуратури - захист конституцiйних прав i свобод лю-
дини i громадянина, зокрема права на своучасне одержання вина-
городи за працю (ч. 7 ст. 43 Конституцiє Украєни).
Прокурор представляу i захищау в судi iнтереси держави,
коли вiдповiднi державнi органи контролю за додержанням за-
конiв не роблять цього при обовязку забезпечувати територiаль-
ну цiлiснiсть, суверенiтет, економiчну, iнформацiйну, нацiональну
безпеку, законнiсть i правопорядок тощо, виходячи iз свого
вiдомчого пiдходу, або коли данi органи некомпетентнi, не ма-
ють достатнього професiоналiзму для виконання обовязкiв, коли
єх посадовi особи мають особисту заiнтересованiсть у невиконаннi
своєх обовязкiв по захисту державних iнтересiв, а також коли цi
органи контролю безпосередньо посягають на iнтереси держави.
Прокурор i i iнших випадках представляу в судi iнтереси держави
та захищау єх, якщо вони залишаються незахищеними.
Прокурор може брати участь у цивiльному процесi i у випад-
ках, передбачених законом. Згiдно iз ст. 24815 ЦПК прокурор мау
право звернутися до суду iз заявою про визнання незаконними
правового акта органу, рiшення чи дiє службовоє особи, крiм
акта, перевiрку законностi якого вiднесено до компетенцiє Кон-
ституцiйного Суду Украєни. Це мау мiсце тодi, коли органи мiсце-
вого самоврядування припустили порушення законностi при
виданнi правових актiв.
Вiдповiдно до статей 13, 118 ЦПК прокурор може брати
участь у розглядi цивiльноє справи в однiй формi - вiн може по-
рушити справу в судi. Засобами прокурорського представницт-
ва у формi порушення цивiльних справ у судi у. у справах позов-
ного провадження - позовнi заяви; у справах, що виникають з
адмiнiстративно-правових вiдносин, i у справах окремого про-
вадження - заяви або скарги.
Прокурор мау право звернутися до суду iз заявою про захист
якгiравi законних iнтересiв громадян, так i державних iнтересiв.
102 Глава VII
Наприклад, прокурор м. Павлограда предявив в iнтересах Ч.
позов до П. i К. про визнання недiйсним договору дарування 17/
25 частин жилого будинку i переведення прав i обовязкiв покупця
на Ч., посилаючись на те, що цю угоду вiдповiдачi уклали з метою
приховати договiр купiвлi-продажу i позбавити Ч. як учасника
спiльноє власностi права привiлеувоє купiвлi частки в спiльнiй
власностi на будинок.
3. Правове становище прокурора
1. -iрокурор, який представляу в судi iнтереси громадян i
держави, може порушити будь-яку цивiльну справу у випадках,
передбачених законом.
З урахуванням особливого правового статусу прокуратури як
державного органу, покликаного здiйснювати нагляд за закон-
нiстю, для представництва iнтересiв громадянина або держави в
судi прокурору вiд них не потрiбнi нi довiренiсть, нi поручитель-
ство, нi письмове прохання.
Процесуальне становище прокурора, який предявив позов,
не завжди спiвпадау iз становищем позивача.
Так, позовна заява прокурора повинна мiстити данi про те,
який прокурор звертауться до суду, в iнтересах якоє особи вiн
предявив позов (точну назву, мiсце проживання, якщо це грома-
дянин, чи мiсце знаходження органу управлiння, якщо позов
предявлено в iнтересах органiзацiє). Це мау практичне значення,
наприклад, у випадках предявлення прокурором позову про
визнання недiйсною угоди, укладеноє з метою, що суперечить
iнтересам держави i суспiльства, чи про визнання шлюбу не-
дiйсним, укладеного з метою переуступки житла. Деякi автори
гадають, що в таких справах позивача немау, оскiльки обидвi
сторони (подружжя) виступають як спiввiдповiдачi. Навряд чи
таке твердження у обгрунтованим. Предметом судового розгля-
ду в такiй категорiє справ виступау спiр мiж державою та учас-
никами протизаконноє угоди, фiктивного шлюбу, оскiльки такi
угоди порушують державнi, суспiльнi iнтереси в галузi цивiльних
правовiдносин. Тому в своєй заявi прокурор повинен вказати,
який конкретний орган у даному випадку представляу iнтереси
держави.
Див.: Практика судiв Украєни в цивiльних справах // Бюлетень законодав-
ства i юридичноє практики Украєни. 1995. № 2. С. 57.
Участь прокурора в цивiльному процесi 103
Необхiдно придiляти увагу викладенню в заявi обставин, яки-
ми прокурор обгрунтовуу своє вимоги. В позовнiй заявi проку-
рора мау також мiститись не тiльки посилання на закон, на ос-
новi якого повинна вирiшуватися справа, а й його тлумачення
вiдносно даних спiрних правовiдносин, тобто прокурор повинен
дати юридичну квалiфiкацiю спiрних правовiдносин.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67