Нацiональна юридична академiя Украєни
iменi Ярослава Мудрого
Академiя правових наук Украєни
процесуальне
право Украєни
За редакцiую професора
В. В. Комарова
Допущено
Мiнiстерством освiти Украєни.
Пiдручник для студентiв
юридичних спецiальностей
вищих заєоii1!!iR
_ iллж
<ми>1м>вi .аакгiм>>,.,
у !ЯОт<ййДЯЙi Шiнii гi.йiт.,.-.>. у л.
.":- - У;.1i>"i->->>ЗД-,ДЖ<нот,i,,,. - :,->---";- " " .
Харкiв
\ 1999
Глава
СУДОВА ВЛАДА 1 ПРАВОСУДДЯ
У ЦИВiЛЬНИХ СПРАВАХ
1. Форми, захисту прав i законних iнтересiв
громадян та органiзацiй
захист цивiльних прав здiйснюуться в установленому
порядку судом, арбiтражним судом, третейським судом, товарись-
кими судами, профспiлковими та iншими громадськими органiза-
цiями; у випадках, окремо передбачених законом, захист цивiль-
них прав здiйснюуться в адмiнiстративному порядку (ст. 6 Ци-
вiльного кодексу Украєнськоє РСР - далi ЦК). Захист прав, що
виникають iз шлюбних та сiмейних вiдносин, здiйснюуться судом,
органами опiки i пiклування та органами реустрацiє актiв грома-
дянського стану (ст. б2 Кодексу про шлюб та сiмю У краєни - далi
КпШС). Отже, чинне законодавство передбачау декiлька форм
захисту субуктивних прав i охоронюваних законом iнтересiв.
Згiдно iз ст. 124 Конституцiє Украєни правосуддя в Украєнi
здiйснюуться виключно судами. Делегування функцiй судiв, а та-
кож привласнення цих функцiй iншими органами чи посадовими
особами не допускаються. Юрисдикцiя судiв поширюуться на всi
правовiдносини, що виникають у державi. Конституцiя передбачау,
що судочинство здiйснюуться Конституцiйним Судом Украєни та
судами загальноє юрисдикцiє. Система судiв загальноє юрисдикцiє
в Украєнi будууться за принципами територiальностi i спецiалiзацiє.
На даний час, до завершення судово-правовоє реформи, в Ук-
раєнi правосуддя у сферi цивiльноє юрисдикцiє здiйснюють за-
гальнi та арбiтражнi суди.
До органiв, що здiйснюють захист цивiльних прав, належить
i нотарiат. Нотарiат вчиняу виконавчi написи, протести векселiв,
морськi протести, предявляу чеки до оплати i засвiдчуу неспла-
ту чекiв (Закон Украєни вiд 2 вересня 1993 р. <Про нотарiат>).
i Див.: Вiдомостi Верховноє Рада Украєни. 1993. № 39. Ст. 383-
Глава i
Цивiльнi справи розглядають i товариськi суди. єм пiдвiдомчi
справи про зiпсування жилих та нежилих примiщень i комуналь-
ного устаткування, оплату комунальних послуг, витрат з поточ-
ного ремонту мiсць загального користування, про порядок ко-
ристування будовами, щоскладають загальну власнiсть грома-
дян, про роздiл майна мiж подружжям,спори жильцiв щодо
використання пiдсобних примiщень, будинкових служб, (ст. 7
Положення про товариськi суди Украєнськоє РСР).
Деякi трудовi спори розглядаються комiсiями по трудових спо-
рах, якi у органом по розгляду трудових спорiв, що виникають мiж
робiтниками i службовцями та адмнiстрацiую, за винятком спорiв,
що пiдлягають розгляду безпосередньо в районних (мiсцевих) судах
на iнших органах (ст. 232 Кодексу законiв про працю Украєни -
далi КЗпП). У разi незгоди з рiшенням комiсiє по трудових спорах
працiвник чи власник або уповноважений ним орган можуть оскар-
жити єє рiшення до суду в десятиденний строк з дня вручення єм ви-
писки з протоколу засiдання комiсiє чи його копiє (ст. 228 КЗпП).
Значна кiлькiсть форм захисту цивiльних прав ставить питан-
ня про те, чи наявнi для цього обуктивнi причини.
Д. М. Чечот вважау, що сама по собi велика кiлькiсть форм
захисту цивiльних прав у обуктивною необхiднiстю, хоча в ста-
новленнi системи форм, у практицi використання окремих форм
вiдiграу велику роль i субуктивний фактор, який визначауться
економiчними, полiтичними та iншими обставинами. Через особ-
ливий характер деяких прав або особливе становище володарiв
прав та з iнших причин держава залишау частину функцiй по за-
хиСту права у веденнi адмiнiстративних органiв або передау єх
iншим органам. Судова форма захисту права у головною, але не
тДИНОЮ формою юрисдикцiйноє дiяльностi2.
Питання про форми захисту цивiльних прав дiйсно мау прин-
ципове значення, а його вирiшення можливо, якщо воно буде
iнтерпретовано в контекстi концепцiє правовоє держави.
Влада у правовiй державi здiйснюуться на засадах єє подiлу на
законодавчу, виконавчу та судову. Пiд подiлом влади розумiуться
незалежнiсть органiв законодавчоє, виконавчоє i судовоє влади
один вiд одного. Стосовно судовоє влади розподiл влади грун-
тууться на своурiдному характерi функцiй суду - захистi прав i
законних iнтересiв особи. - .
Судова влада i правосуддя у цивiльних справах
Вiдокремлення вiд законодавчоє та виконавчоє i специфiч-
нiсть функцiє судовоє влади дозволяу зробити висновок про те, що
судова влада мау бути удиною. тднiсть судовоє влади у умовою
не тiльки єє вiдокремлення вiд законодавчоє i виконавчоє влади,
але й забезпечення гарантiй недоторканностi субуктивних прав
особи. iнакше кажучи, уднiсть судовоє влади означау необхiднiсть
конституювання у правовiй державi удиного i рiвного для усiх
громадян суду, який у гарантом захисту субуктивних прав i охо-
ронюваних законом iнтересiв.
iсторичний аналiз цивiльного процесуального законодавства
свiдчить про те, що у свiй час закладалися засади, якi не забезпе-
чували удностi судовоє влади. Так, згiдно iз ст. 1 Цивiльно-про-
цесуального кодексу УРСР 1924 р. правила ведення цивiльного
процесу були обовязковими для всiхустанов удиноє судовоє си-
стеми УРСР (народного суду. Губернського суду i Верховного
Суду), а також для установ, надiлених судовими функцiями на
основi особливих про них положень, з тими винятками, якi в цих
положеннях встановленi.
Основи про судоустрiй Союзу РСР i союзних республiк вiд 29
жовтня 1924 р, також передбачали поряд з системою судових ус-
танов iснування iнших органiв з судовими функцiями, арбiтраж-
них комiсiй для вирiшення спорiв мiж державними установами i
пiдприумствами (ст, 22), створення союзними республiками судо-
во-адмiнiстративних органiв постiйного або тимчасового харак-
теру для розгляду справ особливих категорiй (ст. 24).
, Крiм системи державних судiв i установ створювалися това-
риськi суди. В УРСР в 1921 р. був прийнятий декрет РНК <Про ро-
бiтничi дисциплiнарнi товариськi суди>2. Через деякий часдисцип-
лiнарнi товариськi суди були лiквiдованi, але 19 липня 1929 р.3 ство-
рюються товариськi суди та примирительцi камери. 21 березня
1934 р.4 ВУЦВК i РНК УРСР затверджують положення про жит-
ловi товариськi суди, створенi при житлових кооперативах.
Радянське законодавство i дiяльнiсть органiв цивiльноє юрис-
дикцiє потребують подальшого вивчення. т пiдстави стверджу-
вати, що за напрямком своує дiяльностi вони не, тяжiли до органiв
Правосуддя. Наприклад, вивчення практики арбiтражних комiсiй
свiдчить, що вони значною мiрою виконували не правосуднi, а
управлiнськi функцiє. Що стосууться товариських судiв, то як громадськi форму-
вання вони все бiльше стали виконувати певнi юрисдикцiйнi
функцiє, що суперечить єх природi як органiв громадського впли-
ву, а не державного примусу. Дисциплiнарний товариський суд
мiг, наприклад, застосувати догану,; тимчасове перемiщення на
нижчу посаду натстрок до одного мiсяця направлення на важкi
суспiльненеобхiднi роботи, а у випадкустiйкого небажання
пiдкоритися-дисциплiнi i неодноразових стягнень"-звiльнення
з пiдприумства а передачею у дисциплiнарний табiр та iн.
На нашу думку, судова влада повинна втiлюватися тiльки в
правосуддi; а <здравосудити> мау бути здадане лише органам, що
входять у судову систему, органiзуються на принципах незалеж-
ностi i здiйснюють свою дiяльнiсть в удиному порядку, передба-
ченому законом. Тiльки при цьому можуть бути забезпеченi ба-
ланс законодавчоє, виконавчоє i судовоє влади, а також захист
прав та iнтересiв громадян.
Послiдовна реформа правосуддя повинна здiйснюватися на
основi змiцнення судовоє системи i концентрацiє судовоє влади,
вiдмови вiд квазiсудових установ. Засади, закрiпленi в Консти-
туцiє Украєни 1996 р., дозволяють конституювати правосуддя як
нову за змiстом iнституцiю з надзвичайною прерогативою вирi-
шувати спори про права i обовязки громадян.
2. Сутнiсть правосуддя в цивiльних справах
,,-. Г) ; 1 : !
згiдно iз законодавством про судоустрiй правосуддя
Здiйснюуться тiльки судом шляхом розгляду i вирiшення в судо-
вий Засiданнях цивiльних справ, повязаних iз захистом прав i за-
кiЯЙйих iнтересiв громадян, пiдприумств, установ i органiзацiй,
ШЛЯХОМ розгляду в судових засiданнях кримiнальних справ i за-
стосування встановлених законом мiр покарання до осiб, винних
уиадйiвннi злочину, або виправдання невинних.
Загальноприйняте визначення правосуддя зводиться до того,
що правосуддя - одна з форм державного управлiння, засiб ви-
Циє..Комаров В. В. Ролi арбитражньєх комиссиЙ в совершенствовании хо-
зяйствсннiiх отношений в СССР (по материалам <рбитражной практики) //Про-
блеми соцналистической законнооти. 1985. Вмп. 15. С. 121-124. iя.iкєг -,.
Судова влада i правосуддя у цивiльних справах
конання державою внутрiшньоє функцiє охорони правопорядку,
власностi, прав i свобод громадян шляхом вирiшення спецiаль-
ним органом державноє влади-судом цивiльних i кримiналь-
них справ за правилами, передбаченими цивiльним i кримiналь-
ним процесуальним правом.
Дане визначення дозволяу сформулювати такi основнi озна-
ки правосуддя: 1) здiйснення його тiльки спецiально створеним
органом - судом; 2) здiйснення його шляхом розгляду i вирiшен-
ня в судових засiданнях цивiльних i кримiнальних справ; 3) здiйт
снення його тiлькиу передбаченому законом порядку (процесу-
альна форма); 4) можливiсть застосування заходiв державного
примусу; 5) наявнiсть спецiальних цiлей.
Цi ознаки, дiйсно, характеризують правосуддя, але навряд чи
можна вважати, що вони дозволяють точно визначити сутнiсть
правосуддя, його вiдмiннiсть вiд iнших форм юрисдикцiє. Наве-
денi ознаки правосуддя тiую чи iншою мiрою знаходять свiй про-
яв i в дiяльностi iнших юрисдикцiйних органiв, якi здiйснюють
захист порушених прав. Так, цивiльнi справи розглядаються в
засiданнях не тiльки державними судами, усiм органам цивiльноє
юрисдикцiє притаманна так звана процесуальна форма єх дiяль-
ностi та деякi iншi ознаки. Виходячи з цих мiркувань, потрiбнi
iншi пiдходи до визначення сутностi правосуддя.
Поняття правосуддя мау iнтерпретуватися в удностi з судо-
вою владою. Формула <правосуддя здiйснюуться тiльки судом>
у точною, проте сама по собi вона не розкривау змiсту i сфери пра-
восуддя взагалi та щодо цивiльних справ зокрема.
Слiд звернути увагу, що достатньо точно визначена сфера
правосуддя в кримiнальних справах. Згiдно iз ст. 15 Кримiналь-
но-процесуального кодексу Украєни (далi КПК) правосуддя в
кримiнальних справах здiйснюуться тiльки судом. Нiхто не може
бути визнаний винним у вчиненнi злочину, а також пiдданий
кримiнальному покаранню iнакше як за вироком суду й вiдпо-
вiдно до закону. В цiй формулi найбiльш важливим у те, що вона
зобовязуу законодавця вiдносити вирiшення кримiнальних справ
тiльки до компетенцiє державного суду.
Цього не можна сказати про правосуддя в цивiльних справах.
Стаття б Цивiльного процесуального кодексу Украєни (далi
ЦПК) також мiстить положення про здiйснення правосуддя в
цивiльних справах судом, проте цивiльнi справи розглядаються
не тiльки судом, але й iншими органами цивiльноє юрисдикцiє
10 Глава i
Таке положення по сутi свiдчить про надiлення несудових органiв
судовими функцiями, що суперечить Принципу здiйснення пра-
восуддя тiльки судом. i
Виходячи з удностi судовоє влади i правосуддя i необхiдностi
концентрацiє судовоє влади, можна стверджувати, що правосуддя
це форма реалiзацiє судовоє влади. Судова влада як влада дер-
жавна крiм як у правосудцi втiлюватися не може i не повинна. Ви-
нятковiсть як характерна риса судовоє влади, на нашу думку, i у
свого роду ключем до розумiння правосуддя в правовiй державi.
Правова держава фактично утворюуться в суспiльствi тодi,
коли право стау центром життя суспiльства, коли вiдносини гро-
мадян та держави у вiдносинами права, а не сили, а непорушнiсть
правового становища громадянина гарантована правосуддям, в
якому iнстйтуалiзууться правовий звязок мiж державою i особою.
Суд повинен забезпечити захист соцiально-економiчних, по-
лiтичних прав,особистих прав та свобод громадян. Судовий за-
хист - найвища гарантiя забезпечення прав та свобод грома-
дян, оскiльки суд посiдау певне становище у системi влади.
Видатний юрист А. Ф. Конi був глибоко правий, коли писав:
<Там, де йдеться про ставлення цiлого суспiльства до своєх спiв-
членiв, про обмеження єх особистоє волi в iмя загального блага i
про захист прав окремих громадян, - ця справедливiсть повинна
вiдбиватися у законодавствi, яке тим вище, чим глибше воно вдив-
ляуться в життуву правду людських потреб та можливостей, - i в
правосуддi, що вершиться судом, який тим вище, чим бiльше в
ньому живого, а не формального ставлення до особи людини>.
У цьому твердженнi немау перебiльшення, бо iснуу глибокий
звязок мiж послiдовним i демократичним розвитком полiтичних
iнститутiв будь-якого суспiльства та становленням iдеє правосуд-
дя. iсторiя розвитку суспiльства свiдчить про незмiнний взаумо-,
звязок, демократизацiє суспiльного життя i правового розвитку,
в тому числi судових реформ. Тому в iсторiє судових реформ
можна знайти не тiльки факти змiни умов здiйснення правосуд-
дя, що цiкавить перш за все юристiв, але й вiдображення рiзних
соцiальних умов, надiй, прагнень, настроєв людей.
Таким чином, сутнiсть правосуддя насамперед полягау в
тому, що воно мау втiлювати винятковiсть судовоє влади у дер-
жавi. Звiдси зрозумiло, чому змiни в полiтичнiй, економiчнiй, со-
Кони А. Ф, СобраниесоЧинений. М., 1968. Т. 6. С. 25.
Судова вада i правосудд-я у цивiльних справах 11
.цiальнiй сферах суспiльства нерозривно повязанi з побудовою
правовоє держави, правовою реформою й впровадженням винят-
ковостi судовоє влади. -
Крiм винятковостi судовоє влади в правосуддi повинна втiлю-
ватися i повнота судовоє влади. Повнота судовоє влади - не-
вiдумна якiсть правосуддя. Вона вiдбивауться в тому, що в пра-
вовiй державi правосуддя повинно .бути доступним, iнакше кажу-
чи, всi громадяни повиннi мати рiвнi можливостi використовувати
судовий захист своєх прав i-охоронюваних законом iнтересiв. Крiм
того, повнота судовоє влади передбачау, цю всi громадяни без ви-
нятку визнаються рiвними перед судом. Це не тiльки теоретичне
положення, це - аксiома, :яка пiдтверджена соцiально-iсторичною
практикою i знайшла своу закрiплення в мiжнародно-правових до-
кументах з прав людини. Так, згiдно iз ст. 8 Загальноє декларацiє
прав людини кожна людина мау право на ефективне поновлення
в правах компетентними нацiональними судами у випадках пору-
шення єє основних прав, наданих єй конституцiую чи законом.
Якщо винятковiстьсудовоє влади - це, так би мовити, гене-
тична ознака правосуддя i стверджуу вiдокремлення судовоє вла-
ди вiд законодавчоє i виконавчоє, то повнота судовоє влади у фун-
кцiональною ознакою правосуддя, визначау сферу правосуддя,
тобто сферу реалiзацiє судовоє влади. .
В громадськiй свiдомостi iдея правосуддя повязууться саме
з повнотою влади. Дiйсно, повнота судовоє влади, поряд з єє ви-
нятковiстю, дозволяу називати правосуддя <правосуддям>, доз-
воляу розглядати iнститут правосуддя як гарантiю реалiзацiє сво-
боди i справедливостi, правового порядку.
iдея повноти судовоє влади як принцип закрiплена в чинно-
му законодавствi. Згiдно iз ст. 6 ЦПК правосуддя в цивiльних
справах здiйснюуться на засадах рiвностi перед законом i судом
усiх громадян незалежно вiд єх походження, .соцiального i май-
нового стану, расовоє i нацiональноє належностi, статi, освiти,
мови,ставлення до релiгiє, роду i характеру занять, мiсця прожи-
вання та iнших обставин. Повнота судовоє влади знайшла своу
закрiплення в Конституцiє Украєни, яка проголосила право гро-
мадян на судовий захист серед основних прав громадянина, що
вiдповiдау мiжнародно-правовим стандартам. В статтi 14 Мiжна-
родного пактупро громадянськi й полiтичнi права передбачено,
що кожний громадянин мау право при розглядi будь-якого кри-
мiнального звинувачення, яке предявлене йому, чи при визна-
Глава i
беруть участь у справi, i сукупнiсть цивiльних процесуальних пра-
вовiдносин мiж судом i заiнтересованими особами та органами
держави, що беруть участь у справi.
Поряд iз спробами дати визначення поняття цивiльного про-
цесу iснуу думка, що цiує проблеми не iснуу взагалi. В. Н. Щег-
лов пiдкреслюу, що дiяльнiсть учасникiв правовiдносин в iнших
галузях права, на вiдмiну вiд процесуального, не видiляуться як
окрема категорiя. Немау необхiдностi видiляти єє i в процесу-
альнiй теорiє.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67
iменi Ярослава Мудрого
Академiя правових наук Украєни
процесуальне
право Украєни
За редакцiую професора
В. В. Комарова
Допущено
Мiнiстерством освiти Украєни.
Пiдручник для студентiв
юридичних спецiальностей
вищих заєоii1!!iR
_ iллж
<ми>1м>вi .аакгiм>>,.,
у !ЯОт<ййДЯЙi Шiнii гi.йiт.,.-.>. у л.
.":- - У;.1i>"i->->>ЗД-,ДЖ<нот,i,,,. - :,->---";- " " .
Харкiв
\ 1999
Глава
СУДОВА ВЛАДА 1 ПРАВОСУДДЯ
У ЦИВiЛЬНИХ СПРАВАХ
1. Форми, захисту прав i законних iнтересiв
громадян та органiзацiй
захист цивiльних прав здiйснюуться в установленому
порядку судом, арбiтражним судом, третейським судом, товарись-
кими судами, профспiлковими та iншими громадськими органiза-
цiями; у випадках, окремо передбачених законом, захист цивiль-
них прав здiйснюуться в адмiнiстративному порядку (ст. 6 Ци-
вiльного кодексу Украєнськоє РСР - далi ЦК). Захист прав, що
виникають iз шлюбних та сiмейних вiдносин, здiйснюуться судом,
органами опiки i пiклування та органами реустрацiє актiв грома-
дянського стану (ст. б2 Кодексу про шлюб та сiмю У краєни - далi
КпШС). Отже, чинне законодавство передбачау декiлька форм
захисту субуктивних прав i охоронюваних законом iнтересiв.
Згiдно iз ст. 124 Конституцiє Украєни правосуддя в Украєнi
здiйснюуться виключно судами. Делегування функцiй судiв, а та-
кож привласнення цих функцiй iншими органами чи посадовими
особами не допускаються. Юрисдикцiя судiв поширюуться на всi
правовiдносини, що виникають у державi. Конституцiя передбачау,
що судочинство здiйснюуться Конституцiйним Судом Украєни та
судами загальноє юрисдикцiє. Система судiв загальноє юрисдикцiє
в Украєнi будууться за принципами територiальностi i спецiалiзацiє.
На даний час, до завершення судово-правовоє реформи, в Ук-
раєнi правосуддя у сферi цивiльноє юрисдикцiє здiйснюють за-
гальнi та арбiтражнi суди.
До органiв, що здiйснюють захист цивiльних прав, належить
i нотарiат. Нотарiат вчиняу виконавчi написи, протести векселiв,
морськi протести, предявляу чеки до оплати i засвiдчуу неспла-
ту чекiв (Закон Украєни вiд 2 вересня 1993 р. <Про нотарiат>).
i Див.: Вiдомостi Верховноє Рада Украєни. 1993. № 39. Ст. 383-
Глава i
Цивiльнi справи розглядають i товариськi суди. єм пiдвiдомчi
справи про зiпсування жилих та нежилих примiщень i комуналь-
ного устаткування, оплату комунальних послуг, витрат з поточ-
ного ремонту мiсць загального користування, про порядок ко-
ристування будовами, щоскладають загальну власнiсть грома-
дян, про роздiл майна мiж подружжям,спори жильцiв щодо
використання пiдсобних примiщень, будинкових служб, (ст. 7
Положення про товариськi суди Украєнськоє РСР).
Деякi трудовi спори розглядаються комiсiями по трудових спо-
рах, якi у органом по розгляду трудових спорiв, що виникають мiж
робiтниками i службовцями та адмнiстрацiую, за винятком спорiв,
що пiдлягають розгляду безпосередньо в районних (мiсцевих) судах
на iнших органах (ст. 232 Кодексу законiв про працю Украєни -
далi КЗпП). У разi незгоди з рiшенням комiсiє по трудових спорах
працiвник чи власник або уповноважений ним орган можуть оскар-
жити єє рiшення до суду в десятиденний строк з дня вручення єм ви-
писки з протоколу засiдання комiсiє чи його копiє (ст. 228 КЗпП).
Значна кiлькiсть форм захисту цивiльних прав ставить питан-
ня про те, чи наявнi для цього обуктивнi причини.
Д. М. Чечот вважау, що сама по собi велика кiлькiсть форм
захисту цивiльних прав у обуктивною необхiднiстю, хоча в ста-
новленнi системи форм, у практицi використання окремих форм
вiдiграу велику роль i субуктивний фактор, який визначауться
економiчними, полiтичними та iншими обставинами. Через особ-
ливий характер деяких прав або особливе становище володарiв
прав та з iнших причин держава залишау частину функцiй по за-
хиСту права у веденнi адмiнiстративних органiв або передау єх
iншим органам. Судова форма захисту права у головною, але не
тДИНОЮ формою юрисдикцiйноє дiяльностi2.
Питання про форми захисту цивiльних прав дiйсно мау прин-
ципове значення, а його вирiшення можливо, якщо воно буде
iнтерпретовано в контекстi концепцiє правовоє держави.
Влада у правовiй державi здiйснюуться на засадах єє подiлу на
законодавчу, виконавчу та судову. Пiд подiлом влади розумiуться
незалежнiсть органiв законодавчоє, виконавчоє i судовоє влади
один вiд одного. Стосовно судовоє влади розподiл влади грун-
тууться на своурiдному характерi функцiй суду - захистi прав i
законних iнтересiв особи. - .
Судова влада i правосуддя у цивiльних справах
Вiдокремлення вiд законодавчоє та виконавчоє i специфiч-
нiсть функцiє судовоє влади дозволяу зробити висновок про те, що
судова влада мау бути удиною. тднiсть судовоє влади у умовою
не тiльки єє вiдокремлення вiд законодавчоє i виконавчоє влади,
але й забезпечення гарантiй недоторканностi субуктивних прав
особи. iнакше кажучи, уднiсть судовоє влади означау необхiднiсть
конституювання у правовiй державi удиного i рiвного для усiх
громадян суду, який у гарантом захисту субуктивних прав i охо-
ронюваних законом iнтересiв.
iсторичний аналiз цивiльного процесуального законодавства
свiдчить про те, що у свiй час закладалися засади, якi не забезпе-
чували удностi судовоє влади. Так, згiдно iз ст. 1 Цивiльно-про-
цесуального кодексу УРСР 1924 р. правила ведення цивiльного
процесу були обовязковими для всiхустанов удиноє судовоє си-
стеми УРСР (народного суду. Губернського суду i Верховного
Суду), а також для установ, надiлених судовими функцiями на
основi особливих про них положень, з тими винятками, якi в цих
положеннях встановленi.
Основи про судоустрiй Союзу РСР i союзних республiк вiд 29
жовтня 1924 р, також передбачали поряд з системою судових ус-
танов iснування iнших органiв з судовими функцiями, арбiтраж-
них комiсiй для вирiшення спорiв мiж державними установами i
пiдприумствами (ст, 22), створення союзними республiками судо-
во-адмiнiстративних органiв постiйного або тимчасового харак-
теру для розгляду справ особливих категорiй (ст. 24).
, Крiм системи державних судiв i установ створювалися това-
риськi суди. В УРСР в 1921 р. був прийнятий декрет РНК <Про ро-
бiтничi дисциплiнарнi товариськi суди>2. Через деякий часдисцип-
лiнарнi товариськi суди були лiквiдованi, але 19 липня 1929 р.3 ство-
рюються товариськi суди та примирительцi камери. 21 березня
1934 р.4 ВУЦВК i РНК УРСР затверджують положення про жит-
ловi товариськi суди, створенi при житлових кооперативах.
Радянське законодавство i дiяльнiсть органiв цивiльноє юрис-
дикцiє потребують подальшого вивчення. т пiдстави стверджу-
вати, що за напрямком своує дiяльностi вони не, тяжiли до органiв
Правосуддя. Наприклад, вивчення практики арбiтражних комiсiй
свiдчить, що вони значною мiрою виконували не правосуднi, а
управлiнськi функцiє. Що стосууться товариських судiв, то як громадськi форму-
вання вони все бiльше стали виконувати певнi юрисдикцiйнi
функцiє, що суперечить єх природi як органiв громадського впли-
ву, а не державного примусу. Дисциплiнарний товариський суд
мiг, наприклад, застосувати догану,; тимчасове перемiщення на
нижчу посаду натстрок до одного мiсяця направлення на важкi
суспiльненеобхiднi роботи, а у випадкустiйкого небажання
пiдкоритися-дисциплiнi i неодноразових стягнень"-звiльнення
з пiдприумства а передачею у дисциплiнарний табiр та iн.
На нашу думку, судова влада повинна втiлюватися тiльки в
правосуддi; а <здравосудити> мау бути здадане лише органам, що
входять у судову систему, органiзуються на принципах незалеж-
ностi i здiйснюють свою дiяльнiсть в удиному порядку, передба-
ченому законом. Тiльки при цьому можуть бути забезпеченi ба-
ланс законодавчоє, виконавчоє i судовоє влади, а також захист
прав та iнтересiв громадян.
Послiдовна реформа правосуддя повинна здiйснюватися на
основi змiцнення судовоє системи i концентрацiє судовоє влади,
вiдмови вiд квазiсудових установ. Засади, закрiпленi в Консти-
туцiє Украєни 1996 р., дозволяють конституювати правосуддя як
нову за змiстом iнституцiю з надзвичайною прерогативою вирi-
шувати спори про права i обовязки громадян.
2. Сутнiсть правосуддя в цивiльних справах
,,-. Г) ; 1 : !
згiдно iз законодавством про судоустрiй правосуддя
Здiйснюуться тiльки судом шляхом розгляду i вирiшення в судо-
вий Засiданнях цивiльних справ, повязаних iз захистом прав i за-
кiЯЙйих iнтересiв громадян, пiдприумств, установ i органiзацiй,
ШЛЯХОМ розгляду в судових засiданнях кримiнальних справ i за-
стосування встановлених законом мiр покарання до осiб, винних
уиадйiвннi злочину, або виправдання невинних.
Загальноприйняте визначення правосуддя зводиться до того,
що правосуддя - одна з форм державного управлiння, засiб ви-
Циє..Комаров В. В. Ролi арбитражньєх комиссиЙ в совершенствовании хо-
зяйствсннiiх отношений в СССР (по материалам <рбитражной практики) //Про-
блеми соцналистической законнооти. 1985. Вмп. 15. С. 121-124. iя.iкєг -,.
Судова влада i правосуддя у цивiльних справах
конання державою внутрiшньоє функцiє охорони правопорядку,
власностi, прав i свобод громадян шляхом вирiшення спецiаль-
ним органом державноє влади-судом цивiльних i кримiналь-
них справ за правилами, передбаченими цивiльним i кримiналь-
ним процесуальним правом.
Дане визначення дозволяу сформулювати такi основнi озна-
ки правосуддя: 1) здiйснення його тiльки спецiально створеним
органом - судом; 2) здiйснення його шляхом розгляду i вирiшен-
ня в судових засiданнях цивiльних i кримiнальних справ; 3) здiйт
снення його тiлькиу передбаченому законом порядку (процесу-
альна форма); 4) можливiсть застосування заходiв державного
примусу; 5) наявнiсть спецiальних цiлей.
Цi ознаки, дiйсно, характеризують правосуддя, але навряд чи
можна вважати, що вони дозволяють точно визначити сутнiсть
правосуддя, його вiдмiннiсть вiд iнших форм юрисдикцiє. Наве-
денi ознаки правосуддя тiую чи iншою мiрою знаходять свiй про-
яв i в дiяльностi iнших юрисдикцiйних органiв, якi здiйснюють
захист порушених прав. Так, цивiльнi справи розглядаються в
засiданнях не тiльки державними судами, усiм органам цивiльноє
юрисдикцiє притаманна так звана процесуальна форма єх дiяль-
ностi та деякi iншi ознаки. Виходячи з цих мiркувань, потрiбнi
iншi пiдходи до визначення сутностi правосуддя.
Поняття правосуддя мау iнтерпретуватися в удностi з судо-
вою владою. Формула <правосуддя здiйснюуться тiльки судом>
у точною, проте сама по собi вона не розкривау змiсту i сфери пра-
восуддя взагалi та щодо цивiльних справ зокрема.
Слiд звернути увагу, що достатньо точно визначена сфера
правосуддя в кримiнальних справах. Згiдно iз ст. 15 Кримiналь-
но-процесуального кодексу Украєни (далi КПК) правосуддя в
кримiнальних справах здiйснюуться тiльки судом. Нiхто не може
бути визнаний винним у вчиненнi злочину, а також пiдданий
кримiнальному покаранню iнакше як за вироком суду й вiдпо-
вiдно до закону. В цiй формулi найбiльш важливим у те, що вона
зобовязуу законодавця вiдносити вирiшення кримiнальних справ
тiльки до компетенцiє державного суду.
Цього не можна сказати про правосуддя в цивiльних справах.
Стаття б Цивiльного процесуального кодексу Украєни (далi
ЦПК) також мiстить положення про здiйснення правосуддя в
цивiльних справах судом, проте цивiльнi справи розглядаються
не тiльки судом, але й iншими органами цивiльноє юрисдикцiє
10 Глава i
Таке положення по сутi свiдчить про надiлення несудових органiв
судовими функцiями, що суперечить Принципу здiйснення пра-
восуддя тiльки судом. i
Виходячи з удностi судовоє влади i правосуддя i необхiдностi
концентрацiє судовоє влади, можна стверджувати, що правосуддя
це форма реалiзацiє судовоє влади. Судова влада як влада дер-
жавна крiм як у правосудцi втiлюватися не може i не повинна. Ви-
нятковiсть як характерна риса судовоє влади, на нашу думку, i у
свого роду ключем до розумiння правосуддя в правовiй державi.
Правова держава фактично утворюуться в суспiльствi тодi,
коли право стау центром життя суспiльства, коли вiдносини гро-
мадян та держави у вiдносинами права, а не сили, а непорушнiсть
правового становища громадянина гарантована правосуддям, в
якому iнстйтуалiзууться правовий звязок мiж державою i особою.
Суд повинен забезпечити захист соцiально-економiчних, по-
лiтичних прав,особистих прав та свобод громадян. Судовий за-
хист - найвища гарантiя забезпечення прав та свобод грома-
дян, оскiльки суд посiдау певне становище у системi влади.
Видатний юрист А. Ф. Конi був глибоко правий, коли писав:
<Там, де йдеться про ставлення цiлого суспiльства до своєх спiв-
членiв, про обмеження єх особистоє волi в iмя загального блага i
про захист прав окремих громадян, - ця справедливiсть повинна
вiдбиватися у законодавствi, яке тим вище, чим глибше воно вдив-
ляуться в життуву правду людських потреб та можливостей, - i в
правосуддi, що вершиться судом, який тим вище, чим бiльше в
ньому живого, а не формального ставлення до особи людини>.
У цьому твердженнi немау перебiльшення, бо iснуу глибокий
звязок мiж послiдовним i демократичним розвитком полiтичних
iнститутiв будь-якого суспiльства та становленням iдеє правосуд-
дя. iсторiя розвитку суспiльства свiдчить про незмiнний взаумо-,
звязок, демократизацiє суспiльного життя i правового розвитку,
в тому числi судових реформ. Тому в iсторiє судових реформ
можна знайти не тiльки факти змiни умов здiйснення правосуд-
дя, що цiкавить перш за все юристiв, але й вiдображення рiзних
соцiальних умов, надiй, прагнень, настроєв людей.
Таким чином, сутнiсть правосуддя насамперед полягау в
тому, що воно мау втiлювати винятковiсть судовоє влади у дер-
жавi. Звiдси зрозумiло, чому змiни в полiтичнiй, економiчнiй, со-
Кони А. Ф, СобраниесоЧинений. М., 1968. Т. 6. С. 25.
Судова вада i правосудд-я у цивiльних справах 11
.цiальнiй сферах суспiльства нерозривно повязанi з побудовою
правовоє держави, правовою реформою й впровадженням винят-
ковостi судовоє влади. -
Крiм винятковостi судовоє влади в правосуддi повинна втiлю-
ватися i повнота судовоє влади. Повнота судовоє влади - не-
вiдумна якiсть правосуддя. Вона вiдбивауться в тому, що в пра-
вовiй державi правосуддя повинно .бути доступним, iнакше кажу-
чи, всi громадяни повиннi мати рiвнi можливостi використовувати
судовий захист своєх прав i-охоронюваних законом iнтересiв. Крiм
того, повнота судовоє влади передбачау, цю всi громадяни без ви-
нятку визнаються рiвними перед судом. Це не тiльки теоретичне
положення, це - аксiома, :яка пiдтверджена соцiально-iсторичною
практикою i знайшла своу закрiплення в мiжнародно-правових до-
кументах з прав людини. Так, згiдно iз ст. 8 Загальноє декларацiє
прав людини кожна людина мау право на ефективне поновлення
в правах компетентними нацiональними судами у випадках пору-
шення єє основних прав, наданих єй конституцiую чи законом.
Якщо винятковiстьсудовоє влади - це, так би мовити, гене-
тична ознака правосуддя i стверджуу вiдокремлення судовоє вла-
ди вiд законодавчоє i виконавчоє, то повнота судовоє влади у фун-
кцiональною ознакою правосуддя, визначау сферу правосуддя,
тобто сферу реалiзацiє судовоє влади. .
В громадськiй свiдомостi iдея правосуддя повязууться саме
з повнотою влади. Дiйсно, повнота судовоє влади, поряд з єє ви-
нятковiстю, дозволяу називати правосуддя <правосуддям>, доз-
воляу розглядати iнститут правосуддя як гарантiю реалiзацiє сво-
боди i справедливостi, правового порядку.
iдея повноти судовоє влади як принцип закрiплена в чинно-
му законодавствi. Згiдно iз ст. 6 ЦПК правосуддя в цивiльних
справах здiйснюуться на засадах рiвностi перед законом i судом
усiх громадян незалежно вiд єх походження, .соцiального i май-
нового стану, расовоє i нацiональноє належностi, статi, освiти,
мови,ставлення до релiгiє, роду i характеру занять, мiсця прожи-
вання та iнших обставин. Повнота судовоє влади знайшла своу
закрiплення в Конституцiє Украєни, яка проголосила право гро-
мадян на судовий захист серед основних прав громадянина, що
вiдповiдау мiжнародно-правовим стандартам. В статтi 14 Мiжна-
родного пактупро громадянськi й полiтичнi права передбачено,
що кожний громадянин мау право при розглядi будь-якого кри-
мiнального звинувачення, яке предявлене йому, чи при визна-
Глава i
беруть участь у справi, i сукупнiсть цивiльних процесуальних пра-
вовiдносин мiж судом i заiнтересованими особами та органами
держави, що беруть участь у справi.
Поряд iз спробами дати визначення поняття цивiльного про-
цесу iснуу думка, що цiує проблеми не iснуу взагалi. В. Н. Щег-
лов пiдкреслюу, що дiяльнiсть учасникiв правовiдносин в iнших
галузях права, на вiдмiну вiд процесуального, не видiляуться як
окрема категорiя. Немау необхiдностi видiляти єє i в процесу-
альнiй теорiє.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67