Вiдповiдно до цього особа, яка подала кло-
потання, може просити суд припинити провадження у справi.
Нарештi, клопотання сторiн та iнших осiб, якi беруть участь у
справi, можуть бути заявленi вiдносно того, що дана справа не може
бути заслухана при наявностi поданих доказiв у справi. В цих кло-
потаннях може мiститись прохання про виклик нових свiдкiв, про
витребування письмових доказiв, призначення експертизи тощо.
Отже, питання про неможливiсть розгляду справи через неДостат-
ню кiлькiсть зiбраних доказiв у справi прямо залежить вiд того, як
була проведена пiдготовка справи до судового розгляду.
У пiдготовчий частинi судового засiдання суд може також об-
говорювати питання про можливiсть слухання справи при явцi
учасникiв процесу i в звязку з неявкою кого-небудь з учасникiв
процесу. При цьому враховуються думки з цього приводу осiб,
якi беруть участь у справi. Так, наприклад, у разi неявки до су-
дового засiдання свiдкiв або експертiв суд заслуховуу думку осiб,
якi беруть участь у справi, про можливiсть розгляду справи у
вiдсутностi свiдкiв або експертiв, якi не зявилися, i постанов-
ляу ухвалу про продовження судового розгляду справи або про
вiдкладення розгляду справи на певний строк (ст. 175 ЦПК).
Якщо в процесi бере участь експерт, то головуючий розяс-
нюу права та обовязки експерта згiдно iз ст. 177 ЦПК i поперед-
жау про кримiнальну вiдповiдальнiсть згiдно iз статтями 178,179
КК за вiдмову вiд виконання покладених на нього обовязкiв або
за дачу завiдомо неправдивого висновку.
Виконанням вищевказаних дiй завершууться пiдготовча ча-
стина судового засiдання. Далi суд переходить до другоє його
частини - розгляду справи по сутi.
Розгляд справи по сутi - це основна, центральна частина
судового засiдання. В цiй частинi судового засiдання судом зя-
совуються фактичнi обставини справи. Зясування фактичних об-
ставин справи полягау в дослiдженнi судом фактичного матерi-
алу з метою розвязання самоє сутi справи.
В цiй частини судового засiдання дають своє пояснення сто-
рони, третi особи, прокурор, якщо вiн звернувся до суду iз зая-
вою про захист iнтересiв держави, прав та законних iнтересiв
громадян, якi за станом здоровя чи з iнших поважних причин не
можуть захищати своє права, допитуються свiдки, здiйснюуться
перевiрка письмових доказiв, огляд речових доказiв, заслухову-
ються висновки експертiв.
270 Глава XIX
Розгляд справи по сутi починауться доповiддю одного iз|
суддiв, пiсля чого головуючий зясовуу: чи пiдтримуу позивач своє]
вимоги, чи визнау вiдповiдач вимоги позивача i чи не бажаюi
сторони укласти мирову угоду або звернутися для вирiшенiй
спору до третейського або товариського суду (ст. 178 ЦП]
Доповiдач обуктивно викладау обставини справи, факти, пiде
ви позову та докази, поданi позивачем, заперечення проти пози
ву та докази, поданi вiдповiдачем. Доповiдь визначау обсяг т|
характер дослiдження у справi.
Пiсля доповiдi справи суд заслуховуу пояснення позивача i тре
тьоє особи, яка бере участь на його сторонi, вiдповiдача i третьс
особи, яка бере участь на його сторонi, а також iнших осiб, якi бе
руть участь у справi. З урахуванням конкретних обставин справi
суд може встановити iнший порядок дачi пояснень сторонами
надати єм право на додатковi пояснення. Сторони та iншi особи|
якi беруть участь у справi, можуть ставити запитання один одно
му. Головуючий оголошуу письмовi пояснення сторiн та iнших
осiб, якi беруть участь у справi, а також пояснення, отриманi су-
дом в порядку, передбаченому статтями 33, 36 ЦПК (ст. 180 ЦПК).
Стосовно ж спiвпозивачiв чи спiввiдповiдачiв, то вони своє
пояснення дають разом - спочатку всi учасники сторони пози-
вача, а потiм всi учасники сторони вiдповiдача. |
Якщо в судовому засiданнi беруть участь представники по- |
зивача, вiдповiдача i третiх осiб при вiдсутностi тих субуктiв,
яких вони представляють у процесi, то вони дають пояснення
замiсть цих субуктiв. Коли ж представники названих осiб, що
дiють в порядку добровiльного представництва та допущенi у
судове засiдання одночасно з особами, яких представляють, то
пояснення суду можуть даватись як самим позивачем, вiдповiда-
чем, третьою особою, так i єх представниками. Питання це ви-
рiшууться в кожному окремому випадку вiдповiдним учасником
процесу i його представником. Доцiльно обрати порядок, коли
пояснення дау спочатку сам безпосередньо заiнтересований учас-
ник процесу, а не його представник. Значення такого порядку
полягау в тому, що сторони i третi особи бiльш грунтовно i повно
обiзнанi про фактичний бiк справи, тому i можуть краще єх висвi-
тлити суду. Що ж стосууться представникiв, то вони мають право
в цих випадках доповнити пояснення осiб, яких представляють, а
також з метою бiльш повного встановлення фактiв при опитуваннi
учасникiв справи судом ставити необхiднi єм запитання. "
Суде
_______________юзгляд цивiльних справ___________271
Вислухавши пояснення осiб, якi беруть участь у справi, ""
оислуланшп iiж/ч-д>.,> ._-_, ---
виконуу також iншi дiє з дослiдження доказiв. З урахуванням ду-
мок осiб, якi беруть участь у справi, суд встановлюу найбiльш до-
цiльний порядок єх дослiдження. Як правило, пiсля пояснення
осiб, якi беруть участь у справi, суд допитуу свiдкiв.
- --;- " "тт.iгг-я/.дииа ппк-ячiв 3 упахування
Порядок допиту свiдкiв визначений цивiльним процесуаль-
ним законодавством. Так, згiдно iз ст. 182 ЦПК кожний свiдок
допитууться окремо. Свiдки, якi не дали ще показань, не можуть
бути в залi засiдання суду пiд час розгляду справи. Такий допит
свiдкiв забезпечуу бiльшу достовiрнiсть єх показань, не дау мож-
ливостi спiлкування не допитаних ще свiдкiв iз сторонами та iнши-
ми учасниками процесу та вже допитаними свiдками. Крiм того,
видалення свiдкiв iз залу судового засiдання виключау можливiсть
впливу на свiдкiв та єх показання того, що вони можуть побачити
чи почути при поясненнi осiб, якi беруть участь у справi.
Перед допитом свiдка суд встановлюу його особу, вiк, рiд за-
нять, вiдношення до даноє справи та стосунки iз сторонами та iнши-
ми особами, якi беруть участь у справi, i попереджау його про кри-
мiнальну вiдповiдальнiсть згiдно iз статтями 178 i 179 КК за дачу
суду завiдомо неправдивих показань i за вiдмову дати показання.
Свiдкам, якi не досягли шiстнадцяти рокiв, головуючий розяс-
нюу обовязок правдиво розповiсти, що вiдоме єм у справi, але
вони не попереджаються про вiдповiдальнiсть за вiдмову вiд дачi
показань i за дачу завiдомо неправдивих показань.
Допит свiдка починауться з пропозицiє головуючого розпо-
вiсти все, що йому особисто вiдомо по данiй справi, пiсля чого
першим йому ставить запитання особа, за заявою якоє виклика-
но свiдка, а потiм iншi особи, якi беруть участь у справi. Суддя
мау право ставити запитання свiдку у будь-який час його допи-
ту. Кожний допитаний свiдок залишауться в залi засiдання суду
до закiнчення розгляду справи. Суд може дозволити допитаним
свiдкам залишити зал засiдання суду до закiнчення розгляду спра-
ви за згодою сторiн. Свiдок може бути допитаний повторно у
тому ж або наступному засiданнi за його власною заявою, за за-
явою сторiн та iнших осiб, якi беруть участь у справi, або з iнiцiа-
тиви суду. Суд може призначити свiдкам очну ставку для зясу-
вання причин розходжень в єх показаннях (ст. 182 ЦПК).
Стаття 184 ЦПК передбачау особливий порядок допиту не-
повнолiтнiх свiдкiв. Так, допит неповнолiтнiх свiдкiв, якi не до-
сягли 15 рокiв, i, за розсудом суду, неповнолiтнiх свiдкiв вiд 15
272________________Глава XIX_________;_______/_
до 18 рокiв обовязково проводиться в присутностi педагога або
близьких для свiдка осiб (батькiв, усиновителiв, опiкунiв, пiклу-
вальникiв), якщо вони не заiнтересованi у справi. Зазначенi осо-
би можуть з дозволу суду ставити свiдковi запитання. У винят-
кових випадках, коли це необхiдно для встановлення iстини, на час
допиту осiб, якi не досягни повнолiття, iз залу судового засiдання
за ухвалою суду може бути видалена та чи iнша особа, яка бере
участь у справi. Пiсля повернення цiує особи до залу судового за-
сiдання єй повiдомляють про показання свiдка, який не досяг по-
внолiття, i надають можливiсть поставити запитання свiдковi.
Свiдок, який не досяг 16 рокiв, по закiнченнi його допиту вида-
ляуться iз залу судового засiдання, крiм випадкiв, коли суд визнау
за необхiдне присутнiсть цього свiдка в залi судового засiдання.
Вiдповiдно до вимог принципу усностi свiдки повиннi дава-
ти показання в уснiй формi, проте згiдно iз ст. 183 ЦПК свiдок,
даючи показання, може користуватися письмовими замiтками в
тих випадках, коли його показання повязанi з будь-якими обчис-
леннями та iншими даними, якi важно зберегти в памятi. Цi за-
мiтки предявляються судовi та особам, якi беруть участь у справi,
i можуть бути приуднанi до справи за ухвалою суду.
Показання свiдкiв, зiбранi в порядку, передбаченому стаття-
ми 33, 36, 45 i 176 ЦПК, оголошуються в судовому засiданнi
(ст. 185 ЦПК).
Слiд мати на увазi, що вiдповiдно до п. 8 постанови Плену-
му Верховного Суду Украєни вiд 21 грудня 1990 р. <Про практи-
ку застосування процесуального законодавства при розглядi ци-
вiльних справ по першiй iнстанцiє> не можуть бути використанi
як показання свiдкiв (ст. 41 ЦПК) письмовi пояснення громадян,
у вiдповiдних випадках вони приймаються судом як письмовi
докази (ст. 46 ЦПК).
Пiсля допиту свiдкiв суд переходить до дослiдження письмо-
вих доказiв, якщо вони представленi у справi. Перевiрка письмо-
вих доказiв полягау в ознайомленнi суду iз змiстом письмових до-
казiв. З поданими письмовими доказами ознайомлюються i осо-
би, якi беруть участь у справi, а в необхiдних випадках - також
експерти та свiдки. Особи, якi беруть участь у справi, можуть
давати своє пояснення з приводу цих доказiв (ст. 186 ЦПК).
В процесi дослiдження письмових доказiв суд перевiряу єх
вiрогiднiсть. У разi, якщо вiрогiднiсть письмових доказiв оспо-
Див.: Бюлетень законодавства i юридичноє практики Украєни. 1995. № 1. С. 405.
____________Судовий розгляд цивiльних справ___________273
рiруться, суд може перевiрити вiрогiднiсть шляхом допиту свiдкiв,
сторiн, порiвнянням з iншими письмовими доказами, призначен-
ням експертизи.
З метою охорони конституцiйного права громадян на таум-
ницю особистого листування, телефонних розмов, телеграфноє
та iншоє кореспонденцiє, закрiпленого ст. 31 Конституцiє Украє-
ни, цивiльне процесуальне законодавство передбачау особливий
порядок оголошення в судовому засiданнi особистого листування
та телеграфних повiдомлень громадян. Так, вiдповiдно до ст. 187
ЦПК особисте листування i особистi телеграфнi повiдомлення
громадян можуть бути оголошенi у вiдкритому судовому засi-
даннi тiльки за згодою осiб, мiж якими це листування i телеграфнi
повiдомлення вiдбувалися. В противному разi таке листування i
телеграфнi повiдомлення оголошуються i дослiджуються у за-
критому судовому засiданнi.
В процесi дослiдження доказiв суд також дослiджуу речовi дока-
зи, якщо такi мають мiсце у справi. Єх дослiдження вiдбувауться
шляхом огляду. Речовi докази дослiджуються судом, а також предяв-
ляються для ознайомлення особам, якi беруть участь у справi, а при
необхiдностi - експертам i свiдкам. Особи, яким предявленi для
ознайомлення речовi докази, можуть звернути увагу суду на тi чи
iншi обставини, повязанi з оглядом. Цi заяви вносяться до прото-
колу судового засiдання. В разi, якщо доставити якi-небудь речовi
чи письмовi докази в суд неможливо, цивiльне процесуальне зако-
нодавство передбачау можливiсть огляду i дослiдження за мiсцем єх
знаходження (ст. 189 ЦПК). Про проведення огляду на мiсцi суд
постановляу ухвалу. Огляд на мiсцi проводить весь склад суду з по-
вiдомленням про це осiб, якi беруть участь у справi, а при необхiд-
ностi- з викликом експертiв i свiдкiв. До протоколу додаються
разом з описом усi складенi або звiренi пiд час огляду плани, крес-
лення, знiмки тощо. Особи, якi беруть участь в оглядi на мiсцi, ма-
ють право подавати своє зауваження на протокол огляду.
Пiсля встановлення фактичних обставин справи суд перехо-
дить до дослiдження висновку експерта, якщо у справi була при-
значена експертиза. Експерт подау у письмовiй формi своє моти-
вованi висновки, що приуднуються до справи. Суд мау право за-
пропонувати експерту дати усне пояснення свого висновку, яке
заноситься до протоколу судового засiдання (ст. 60 ЦПК).
Згiдно iз ст. 190 ЦПК висновок експерта оголошууться в су-
довому засiданнi. З метою розяснення та доповнення висновку
274
Глава XIX
експерта йому можуть бути поставленi запитання. Першим сiа-
вить запитання експертовi особа, за заявою якоє було призначся
но експертизу, а потiм - iншi особи, якi беруть участь у справi,
Якщо експертизу призначено за iнiцiативою суду, першим ста-
вить запитання експертовi позивач. Головуючий може ставити
запитання експертовi в будь-який час його допиту.
В разi необхiдностi провести додаткове дослiдження, а також
в разi суперечностi висновкiв кiлькох експертiв суд може вима-
гати додаткового висновку або призначення iнших експертiв.
Цивiльне процесуальне законодавство передбачау процесу,
альнi права, обовязки та вiдповiдальнiсть експертiв. Експерт, ос
кiльки це необхiдно для дачi висновку, мау право знайомитися з)
матерiалами справи, брати участь у розглядi справи судом, про|
сити суд про надання йому додаткових матерiалiв. Експерт ма|
право вiдмовитись вiд дачi висновку, якщо наданих йому мате|
рiалiв недостатньо або якщо вiн не мау необхiдних знань для ви-1
конання покладеного на нього обовязку (ст. 59 ЦПК).
Особа, яку призначено експертом, повинна зявитися на вик-
лик суду i дати правдивий висновок щодо поставлених єй запитань.
За злiсне ухилення вiд явки до суду експерт несе вiдповiдальнiсть
за ст. 1853 КпАП, а за дачу завiдомо неправдивого висновку або
за вiдмову без поважних причин вiд виконання покладених на
нього обовязкiв - вiдповiдно за статтями 178 та 179 КК. |
Якщо у справi беруть участь органи державного управлiння, то
єх висновки дослiджуються пiсля дослiдження висновку експерта. i
Висновки органiв державного управлiння оголошуються в судово-
му засiданнi єх представниками або судом, пiсля чого суд та особи,
якi беруть участь у справi, можуть ставити запитання представни-
кам цих органiв з метою розяснення та доповнення висновку.
Суд пiсля дослiдження обставин i перевiрки доказiв вислухо-
вуу представника громадськоє органiзацiє чи трудового колекти-
ву про думку органiзацiє або колективу з приводу справи, що роз-
глядауться. Пiсля цього суд i особи, якi беруть участь у справi,
можуть ставити йому запитання з метою зясування думки гро-
мадськостi (ст. 192 ЦПК).
Пiсля зясування всiх обставин справи та перевiрки єх дока-
зами головуючий надау сторонам та iншим особам, якi беруть|
участь у справi, можливiсть дати додатковi пояснення. Вислухав-!
ши єх, суд постановляу ухвалу про закiнчення зясування обста-
вин справи та перевiрки єх доказами i переходить до судових де-
___________Судовий розгляд цивiльних справ__________275
б тiв. Якщо сторонам чи iншим особам поданi клопотання про
д повнення матерiалiв справи i цi клопотання задоволенi судом,
то дослiдження обставин справи продовжууться i суд переходить
до судових дебатiв лише пiсля перевiрки нових матерiалiв.
Судовi дебати-це наступна частина судового засiдання. В цiй
частинi судового засiдання особами, якi беруть участь у справi, та
єх представниками пiдводиться пiдсумок проведеного дослiджен-
ня обставин справи та доказiв. Судовi дебати складаються з про-
мов осiб, якi беруть участь у справi, у яких вони висловлюють свою
думку про те, як повинна бути вирiшена справа, що розглядауть-
ся, дають оцiнку доказам, що дослiджувались у судовому засiданнi,
роблять висновки про встановлення чи невстановлення фактiв, що
мають значення для правильного розгляду справи.
Черговiсть виступу учасникiв судових дебатiв визначена
ст. 194 ЦПК. Так, у дебатах першому надауться слово позивачевi
та його представниковi, потiм вiдповiдачевi та його представни-
ковi. Третя особа, яка заявила самостiйнi позовнi вимоги на пред-
мет спору, та єє представник виступають пiсля сторiн. Третi осо-"
би без самостiйних вимог виступають у дебатах пiсля особи, на
сторонi якоє вони беруть участь.
Слiд мати на увазi, що коли на захист прав чи iнтересiв, що
охороняються законом, iнших осiб звернувся прокурор, а також
уповноваженi органiв державного управлiння, профспiлок, дер-
жавних пiдприумств, закладiв, органiзацiй, єх обуднань, iнших
громадських органiзацiй чи окремi громадяни, то вони в судових
дебатах виступають першими.
Органи державного управлiння, притягнутi судом до участi
в процесi, а також тi з них, якi вступили до процесу за своую iнiцiа-
тивою, виступають у судових дебатах пiсля сторiн i третiх осiб.
Представники громадських органiзацiй i трудових колективiв,
допущенi до участi в судовому розглядi справи, виступають у су-
дових дебатах останнiми.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67
потання, може просити суд припинити провадження у справi.
Нарештi, клопотання сторiн та iнших осiб, якi беруть участь у
справi, можуть бути заявленi вiдносно того, що дана справа не може
бути заслухана при наявностi поданих доказiв у справi. В цих кло-
потаннях може мiститись прохання про виклик нових свiдкiв, про
витребування письмових доказiв, призначення експертизи тощо.
Отже, питання про неможливiсть розгляду справи через неДостат-
ню кiлькiсть зiбраних доказiв у справi прямо залежить вiд того, як
була проведена пiдготовка справи до судового розгляду.
У пiдготовчий частинi судового засiдання суд може також об-
говорювати питання про можливiсть слухання справи при явцi
учасникiв процесу i в звязку з неявкою кого-небудь з учасникiв
процесу. При цьому враховуються думки з цього приводу осiб,
якi беруть участь у справi. Так, наприклад, у разi неявки до су-
дового засiдання свiдкiв або експертiв суд заслуховуу думку осiб,
якi беруть участь у справi, про можливiсть розгляду справи у
вiдсутностi свiдкiв або експертiв, якi не зявилися, i постанов-
ляу ухвалу про продовження судового розгляду справи або про
вiдкладення розгляду справи на певний строк (ст. 175 ЦПК).
Якщо в процесi бере участь експерт, то головуючий розяс-
нюу права та обовязки експерта згiдно iз ст. 177 ЦПК i поперед-
жау про кримiнальну вiдповiдальнiсть згiдно iз статтями 178,179
КК за вiдмову вiд виконання покладених на нього обовязкiв або
за дачу завiдомо неправдивого висновку.
Виконанням вищевказаних дiй завершууться пiдготовча ча-
стина судового засiдання. Далi суд переходить до другоє його
частини - розгляду справи по сутi.
Розгляд справи по сутi - це основна, центральна частина
судового засiдання. В цiй частинi судового засiдання судом зя-
совуються фактичнi обставини справи. Зясування фактичних об-
ставин справи полягау в дослiдженнi судом фактичного матерi-
алу з метою розвязання самоє сутi справи.
В цiй частини судового засiдання дають своє пояснення сто-
рони, третi особи, прокурор, якщо вiн звернувся до суду iз зая-
вою про захист iнтересiв держави, прав та законних iнтересiв
громадян, якi за станом здоровя чи з iнших поважних причин не
можуть захищати своє права, допитуються свiдки, здiйснюуться
перевiрка письмових доказiв, огляд речових доказiв, заслухову-
ються висновки експертiв.
270 Глава XIX
Розгляд справи по сутi починауться доповiддю одного iз|
суддiв, пiсля чого головуючий зясовуу: чи пiдтримуу позивач своє]
вимоги, чи визнау вiдповiдач вимоги позивача i чи не бажаюi
сторони укласти мирову угоду або звернутися для вирiшенiй
спору до третейського або товариського суду (ст. 178 ЦП]
Доповiдач обуктивно викладау обставини справи, факти, пiде
ви позову та докази, поданi позивачем, заперечення проти пози
ву та докази, поданi вiдповiдачем. Доповiдь визначау обсяг т|
характер дослiдження у справi.
Пiсля доповiдi справи суд заслуховуу пояснення позивача i тре
тьоє особи, яка бере участь на його сторонi, вiдповiдача i третьс
особи, яка бере участь на його сторонi, а також iнших осiб, якi бе
руть участь у справi. З урахуванням конкретних обставин справi
суд може встановити iнший порядок дачi пояснень сторонами
надати єм право на додатковi пояснення. Сторони та iншi особи|
якi беруть участь у справi, можуть ставити запитання один одно
му. Головуючий оголошуу письмовi пояснення сторiн та iнших
осiб, якi беруть участь у справi, а також пояснення, отриманi су-
дом в порядку, передбаченому статтями 33, 36 ЦПК (ст. 180 ЦПК).
Стосовно ж спiвпозивачiв чи спiввiдповiдачiв, то вони своє
пояснення дають разом - спочатку всi учасники сторони пози-
вача, а потiм всi учасники сторони вiдповiдача. |
Якщо в судовому засiданнi беруть участь представники по- |
зивача, вiдповiдача i третiх осiб при вiдсутностi тих субуктiв,
яких вони представляють у процесi, то вони дають пояснення
замiсть цих субуктiв. Коли ж представники названих осiб, що
дiють в порядку добровiльного представництва та допущенi у
судове засiдання одночасно з особами, яких представляють, то
пояснення суду можуть даватись як самим позивачем, вiдповiда-
чем, третьою особою, так i єх представниками. Питання це ви-
рiшууться в кожному окремому випадку вiдповiдним учасником
процесу i його представником. Доцiльно обрати порядок, коли
пояснення дау спочатку сам безпосередньо заiнтересований учас-
ник процесу, а не його представник. Значення такого порядку
полягау в тому, що сторони i третi особи бiльш грунтовно i повно
обiзнанi про фактичний бiк справи, тому i можуть краще єх висвi-
тлити суду. Що ж стосууться представникiв, то вони мають право
в цих випадках доповнити пояснення осiб, яких представляють, а
також з метою бiльш повного встановлення фактiв при опитуваннi
учасникiв справи судом ставити необхiднi єм запитання. "
Суде
_______________юзгляд цивiльних справ___________271
Вислухавши пояснення осiб, якi беруть участь у справi, ""
оислуланшп iiж/ч-д>.,> ._-_, ---
виконуу також iншi дiє з дослiдження доказiв. З урахуванням ду-
мок осiб, якi беруть участь у справi, суд встановлюу найбiльш до-
цiльний порядок єх дослiдження. Як правило, пiсля пояснення
осiб, якi беруть участь у справi, суд допитуу свiдкiв.
- --;- " "тт.iгг-я/.дииа ппк-ячiв 3 упахування
Порядок допиту свiдкiв визначений цивiльним процесуаль-
ним законодавством. Так, згiдно iз ст. 182 ЦПК кожний свiдок
допитууться окремо. Свiдки, якi не дали ще показань, не можуть
бути в залi засiдання суду пiд час розгляду справи. Такий допит
свiдкiв забезпечуу бiльшу достовiрнiсть єх показань, не дау мож-
ливостi спiлкування не допитаних ще свiдкiв iз сторонами та iнши-
ми учасниками процесу та вже допитаними свiдками. Крiм того,
видалення свiдкiв iз залу судового засiдання виключау можливiсть
впливу на свiдкiв та єх показання того, що вони можуть побачити
чи почути при поясненнi осiб, якi беруть участь у справi.
Перед допитом свiдка суд встановлюу його особу, вiк, рiд за-
нять, вiдношення до даноє справи та стосунки iз сторонами та iнши-
ми особами, якi беруть участь у справi, i попереджау його про кри-
мiнальну вiдповiдальнiсть згiдно iз статтями 178 i 179 КК за дачу
суду завiдомо неправдивих показань i за вiдмову дати показання.
Свiдкам, якi не досягли шiстнадцяти рокiв, головуючий розяс-
нюу обовязок правдиво розповiсти, що вiдоме єм у справi, але
вони не попереджаються про вiдповiдальнiсть за вiдмову вiд дачi
показань i за дачу завiдомо неправдивих показань.
Допит свiдка починауться з пропозицiє головуючого розпо-
вiсти все, що йому особисто вiдомо по данiй справi, пiсля чого
першим йому ставить запитання особа, за заявою якоє виклика-
но свiдка, а потiм iншi особи, якi беруть участь у справi. Суддя
мау право ставити запитання свiдку у будь-який час його допи-
ту. Кожний допитаний свiдок залишауться в залi засiдання суду
до закiнчення розгляду справи. Суд може дозволити допитаним
свiдкам залишити зал засiдання суду до закiнчення розгляду спра-
ви за згодою сторiн. Свiдок може бути допитаний повторно у
тому ж або наступному засiданнi за його власною заявою, за за-
явою сторiн та iнших осiб, якi беруть участь у справi, або з iнiцiа-
тиви суду. Суд може призначити свiдкам очну ставку для зясу-
вання причин розходжень в єх показаннях (ст. 182 ЦПК).
Стаття 184 ЦПК передбачау особливий порядок допиту не-
повнолiтнiх свiдкiв. Так, допит неповнолiтнiх свiдкiв, якi не до-
сягли 15 рокiв, i, за розсудом суду, неповнолiтнiх свiдкiв вiд 15
272________________Глава XIX_________;_______/_
до 18 рокiв обовязково проводиться в присутностi педагога або
близьких для свiдка осiб (батькiв, усиновителiв, опiкунiв, пiклу-
вальникiв), якщо вони не заiнтересованi у справi. Зазначенi осо-
би можуть з дозволу суду ставити свiдковi запитання. У винят-
кових випадках, коли це необхiдно для встановлення iстини, на час
допиту осiб, якi не досягни повнолiття, iз залу судового засiдання
за ухвалою суду може бути видалена та чи iнша особа, яка бере
участь у справi. Пiсля повернення цiує особи до залу судового за-
сiдання єй повiдомляють про показання свiдка, який не досяг по-
внолiття, i надають можливiсть поставити запитання свiдковi.
Свiдок, який не досяг 16 рокiв, по закiнченнi його допиту вида-
ляуться iз залу судового засiдання, крiм випадкiв, коли суд визнау
за необхiдне присутнiсть цього свiдка в залi судового засiдання.
Вiдповiдно до вимог принципу усностi свiдки повиннi дава-
ти показання в уснiй формi, проте згiдно iз ст. 183 ЦПК свiдок,
даючи показання, може користуватися письмовими замiтками в
тих випадках, коли його показання повязанi з будь-якими обчис-
леннями та iншими даними, якi важно зберегти в памятi. Цi за-
мiтки предявляються судовi та особам, якi беруть участь у справi,
i можуть бути приуднанi до справи за ухвалою суду.
Показання свiдкiв, зiбранi в порядку, передбаченому стаття-
ми 33, 36, 45 i 176 ЦПК, оголошуються в судовому засiданнi
(ст. 185 ЦПК).
Слiд мати на увазi, що вiдповiдно до п. 8 постанови Плену-
му Верховного Суду Украєни вiд 21 грудня 1990 р. <Про практи-
ку застосування процесуального законодавства при розглядi ци-
вiльних справ по першiй iнстанцiє> не можуть бути використанi
як показання свiдкiв (ст. 41 ЦПК) письмовi пояснення громадян,
у вiдповiдних випадках вони приймаються судом як письмовi
докази (ст. 46 ЦПК).
Пiсля допиту свiдкiв суд переходить до дослiдження письмо-
вих доказiв, якщо вони представленi у справi. Перевiрка письмо-
вих доказiв полягау в ознайомленнi суду iз змiстом письмових до-
казiв. З поданими письмовими доказами ознайомлюються i осо-
би, якi беруть участь у справi, а в необхiдних випадках - також
експерти та свiдки. Особи, якi беруть участь у справi, можуть
давати своє пояснення з приводу цих доказiв (ст. 186 ЦПК).
В процесi дослiдження письмових доказiв суд перевiряу єх
вiрогiднiсть. У разi, якщо вiрогiднiсть письмових доказiв оспо-
Див.: Бюлетень законодавства i юридичноє практики Украєни. 1995. № 1. С. 405.
____________Судовий розгляд цивiльних справ___________273
рiруться, суд може перевiрити вiрогiднiсть шляхом допиту свiдкiв,
сторiн, порiвнянням з iншими письмовими доказами, призначен-
ням експертизи.
З метою охорони конституцiйного права громадян на таум-
ницю особистого листування, телефонних розмов, телеграфноє
та iншоє кореспонденцiє, закрiпленого ст. 31 Конституцiє Украє-
ни, цивiльне процесуальне законодавство передбачау особливий
порядок оголошення в судовому засiданнi особистого листування
та телеграфних повiдомлень громадян. Так, вiдповiдно до ст. 187
ЦПК особисте листування i особистi телеграфнi повiдомлення
громадян можуть бути оголошенi у вiдкритому судовому засi-
даннi тiльки за згодою осiб, мiж якими це листування i телеграфнi
повiдомлення вiдбувалися. В противному разi таке листування i
телеграфнi повiдомлення оголошуються i дослiджуються у за-
критому судовому засiданнi.
В процесi дослiдження доказiв суд також дослiджуу речовi дока-
зи, якщо такi мають мiсце у справi. Єх дослiдження вiдбувауться
шляхом огляду. Речовi докази дослiджуються судом, а також предяв-
ляються для ознайомлення особам, якi беруть участь у справi, а при
необхiдностi - експертам i свiдкам. Особи, яким предявленi для
ознайомлення речовi докази, можуть звернути увагу суду на тi чи
iншi обставини, повязанi з оглядом. Цi заяви вносяться до прото-
колу судового засiдання. В разi, якщо доставити якi-небудь речовi
чи письмовi докази в суд неможливо, цивiльне процесуальне зако-
нодавство передбачау можливiсть огляду i дослiдження за мiсцем єх
знаходження (ст. 189 ЦПК). Про проведення огляду на мiсцi суд
постановляу ухвалу. Огляд на мiсцi проводить весь склад суду з по-
вiдомленням про це осiб, якi беруть участь у справi, а при необхiд-
ностi- з викликом експертiв i свiдкiв. До протоколу додаються
разом з описом усi складенi або звiренi пiд час огляду плани, крес-
лення, знiмки тощо. Особи, якi беруть участь в оглядi на мiсцi, ма-
ють право подавати своє зауваження на протокол огляду.
Пiсля встановлення фактичних обставин справи суд перехо-
дить до дослiдження висновку експерта, якщо у справi була при-
значена експертиза. Експерт подау у письмовiй формi своє моти-
вованi висновки, що приуднуються до справи. Суд мау право за-
пропонувати експерту дати усне пояснення свого висновку, яке
заноситься до протоколу судового засiдання (ст. 60 ЦПК).
Згiдно iз ст. 190 ЦПК висновок експерта оголошууться в су-
довому засiданнi. З метою розяснення та доповнення висновку
274
Глава XIX
експерта йому можуть бути поставленi запитання. Першим сiа-
вить запитання експертовi особа, за заявою якоє було призначся
но експертизу, а потiм - iншi особи, якi беруть участь у справi,
Якщо експертизу призначено за iнiцiативою суду, першим ста-
вить запитання експертовi позивач. Головуючий може ставити
запитання експертовi в будь-який час його допиту.
В разi необхiдностi провести додаткове дослiдження, а також
в разi суперечностi висновкiв кiлькох експертiв суд може вима-
гати додаткового висновку або призначення iнших експертiв.
Цивiльне процесуальне законодавство передбачау процесу,
альнi права, обовязки та вiдповiдальнiсть експертiв. Експерт, ос
кiльки це необхiдно для дачi висновку, мау право знайомитися з)
матерiалами справи, брати участь у розглядi справи судом, про|
сити суд про надання йому додаткових матерiалiв. Експерт ма|
право вiдмовитись вiд дачi висновку, якщо наданих йому мате|
рiалiв недостатньо або якщо вiн не мау необхiдних знань для ви-1
конання покладеного на нього обовязку (ст. 59 ЦПК).
Особа, яку призначено експертом, повинна зявитися на вик-
лик суду i дати правдивий висновок щодо поставлених єй запитань.
За злiсне ухилення вiд явки до суду експерт несе вiдповiдальнiсть
за ст. 1853 КпАП, а за дачу завiдомо неправдивого висновку або
за вiдмову без поважних причин вiд виконання покладених на
нього обовязкiв - вiдповiдно за статтями 178 та 179 КК. |
Якщо у справi беруть участь органи державного управлiння, то
єх висновки дослiджуються пiсля дослiдження висновку експерта. i
Висновки органiв державного управлiння оголошуються в судово-
му засiданнi єх представниками або судом, пiсля чого суд та особи,
якi беруть участь у справi, можуть ставити запитання представни-
кам цих органiв з метою розяснення та доповнення висновку.
Суд пiсля дослiдження обставин i перевiрки доказiв вислухо-
вуу представника громадськоє органiзацiє чи трудового колекти-
ву про думку органiзацiє або колективу з приводу справи, що роз-
глядауться. Пiсля цього суд i особи, якi беруть участь у справi,
можуть ставити йому запитання з метою зясування думки гро-
мадськостi (ст. 192 ЦПК).
Пiсля зясування всiх обставин справи та перевiрки єх дока-
зами головуючий надау сторонам та iншим особам, якi беруть|
участь у справi, можливiсть дати додатковi пояснення. Вислухав-!
ши єх, суд постановляу ухвалу про закiнчення зясування обста-
вин справи та перевiрки єх доказами i переходить до судових де-
___________Судовий розгляд цивiльних справ__________275
б тiв. Якщо сторонам чи iншим особам поданi клопотання про
д повнення матерiалiв справи i цi клопотання задоволенi судом,
то дослiдження обставин справи продовжууться i суд переходить
до судових дебатiв лише пiсля перевiрки нових матерiалiв.
Судовi дебати-це наступна частина судового засiдання. В цiй
частинi судового засiдання особами, якi беруть участь у справi, та
єх представниками пiдводиться пiдсумок проведеного дослiджен-
ня обставин справи та доказiв. Судовi дебати складаються з про-
мов осiб, якi беруть участь у справi, у яких вони висловлюють свою
думку про те, як повинна бути вирiшена справа, що розглядауть-
ся, дають оцiнку доказам, що дослiджувались у судовому засiданнi,
роблять висновки про встановлення чи невстановлення фактiв, що
мають значення для правильного розгляду справи.
Черговiсть виступу учасникiв судових дебатiв визначена
ст. 194 ЦПК. Так, у дебатах першому надауться слово позивачевi
та його представниковi, потiм вiдповiдачевi та його представни-
ковi. Третя особа, яка заявила самостiйнi позовнi вимоги на пред-
мет спору, та єє представник виступають пiсля сторiн. Третi осо-"
би без самостiйних вимог виступають у дебатах пiсля особи, на
сторонi якоє вони беруть участь.
Слiд мати на увазi, що коли на захист прав чи iнтересiв, що
охороняються законом, iнших осiб звернувся прокурор, а також
уповноваженi органiв державного управлiння, профспiлок, дер-
жавних пiдприумств, закладiв, органiзацiй, єх обуднань, iнших
громадських органiзацiй чи окремi громадяни, то вони в судових
дебатах виступають першими.
Органи державного управлiння, притягнутi судом до участi
в процесi, а також тi з них, якi вступили до процесу за своую iнiцiа-
тивою, виступають у судових дебатах пiсля сторiн i третiх осiб.
Представники громадських органiзацiй i трудових колективiв,
допущенi до участi в судовому розглядi справи, виступають у су-
дових дебатах останнiми.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67