: Гоихбарг А. Г. Очерки хозяйственного права. М., 1927. С. 50). i зараз ця
форма товариств в законодавствах увропейських краєн, окрiм законодавства Украє-
ни, в окрему категорiю товариств не видiляуться.
2 Повнi товариства беруть свiй початок ще в римському правi. Як зазначаутьс
в росiйськiй дореволюцiйнiй лiтературi, "повне товариство у поуднанням осiб, котр i
вiдповiдають один за одного своєм майном. Особиста участь не е необхiдною ознакон.
проте, як правило, бувау, через те повинна припускатися" (див.: Шершеневич Г. .
Учебник тортового права. Спб., 1908. С. 55).
33
вати iншим учасникам на єхню вимогу повну iнформацiю про дiє,
виконанi вiд iменi та в iнтересах товариства.
Командитне господарське товариство вiдрiзняуться вiд пов-
ного товариства тим, що в ньому поряд з одним або кiлькома учас-
никами, якi несуть повну вiдповiдальнiсть перед кредиторами то-
вариства всiм своєм майном, беруть участь вкладники, вiдповi-
дальнiсть яких обмежууться єхнiм внеском у товариство.
Установчим документом як повного, так i командитного това-
риства у установчий договiр. Статуту цi товариства не мають. В ус-
тановчому договорi визначауться вид товариства, предмет i цiлi
його дiяльностi, вклад засновникiв i учасникiв, найменування, мiс-
цезнаходження, порядок розподiлу прибутку та збиткiв, вiдповi-
дальнiсть учасникiв за зобовязаннями товариства та iншi.
Управлiння справами командитного товариства здiйснюуться
лише учасниками з повною вiдповiдальнiстю. В товариствi з од-
ним учасником з повною вiдповiдальнiстю управлiння справами
здiйснюуться ним самостiйно.
3. Обуднання пiдприумств.
Єх правовий статус
1 iiдприумства, в тому числi господарськi товариства,
незалежно вiд форм власностi, мають право обуднувати свою гос-
подарську дiяльнiсть, створюючи для цього господарськi обуд-
нання, якщо це не суперечить антимонопольному законодавству.
Обуднання створюються пiдприумствами-iнiцiаторами шляхом
укладення вiдповiдного договору.
Реуструються обуднання в порядку, встановленому для реу-
страцiє пiдприумств (ст. З Закону Украєни вiд 27 березня 1991 року
<Про пiдприумства в Украєнi>).
Пiдприумства, якi входять до складу обуднань, зберiгають
статус юридичноє особи. Вони мають право добровiльно вийти з
обуднання за умов, зазначених у законi i договорi про створення
i, обуднання чи в його статутi, делегувати частину своєх повнова-
жень i повертати цi повноваження в порядку, визначеному установ-
чими документами обуднання; одержувати частину прибутку вiд
Командитнi товариства в дореволюцiйнi часи i в першi роки радянськоє вла-
ди мали назву товариств на вiрi (див.: Шершеневич Г. Ф. Учебник торгового права.
Спб., 1908. С. 55).
2 о-юо
34 .
спiльноє дiяльностi; мати iншi права, обумовленi установчими
документами обуднання.
Пiдприумства, господарськi товариства можуть обуднуватися
в галузевi, мiжгалузевi, регiональнi та мiжрегiональнi господарськi
асоцiацiє, концерни, корпорацiє, консорцiуми та iншi обуднання, якi
дiють на пiдставi договору чи статуту, що затверджуються єхнiми
засновниками або власниками.
Господарська асоцiацiя - це договiрне обуднання пiдпри-
умств, яке створюуться з метою постiйноє координацiє господарсь-
коє дiяльностi, поглиблення спецiалiзацiє i розвитку кооперацiє
учасникiв, органiзацiє спiльних виробництв на засадах обуднання
своєх фiнансових i матерiальних ресурсiв для задоволення влас-
них потреб або виробництва продукцiє, робiт, послуг для реалiзацiє
третiм особам. При створеннi господарськоє асоцiацiє централi-
зууться одна або декiлька виробничо-господарських i управлiнсь-
ких функцiй. Господарська асоцiацiя, за рiшенням учасникiв, може
представляти єх iнтереси у вiдносинах з третiми особами.
Корпорацiя у теж договiрним обуднанням, створеним на за-
садах поуднання виробничих, наукових та комерцiйних iнтересiв,
з делегуванням окремих повноважень централiзованого регулю-
вання дiяльностi кожного з учасникiв правлiнню, яке обирауться
учасниками корпорацiє.
Концерн - це таке обуднання, яке здiйснюу спiльну дiяль-
нiсть на пiдставi добровiльноє централiзацiє функцiй науково-тех-
нiчного та виробничого розвитку, а також iнвестицiйноє, фiнансо-
воє, зовнiшньоекономiчноє та iншоє дiяльностi. Пiдприумства -
учасники концерну, надiляють його частиною своєх повноважень
i функцiй, у тому числi в представленнi єхнiх iнтересiв у вiдноси-
нах з третiми особами.
Консорцiум вiдрiзняуться вiд iнших видiв обуднань тимчасо-
вим характером добровiльного обуднання коштiв пiдприумств для
досягнення загальноє мети, вирiшення конкретних завдань, реалi-
зацiє цiльових програм та проектiв (науково-технiчних, будiвель-
них i т. iн.). При виконаннi поставленого завдання консорцiум при-
Дехто вважау, що нам треба вiдмовитися вiд галузевоє структури промисло-
востi, одержаноє у спадщину вiд СРСР, i перейти до корпоративноє. Корпоративна
система економiки докорiнно вiдрiзняуться вiд галузевоє. В межах корпорацiє обудну-
ються пiдприумства рiзних галузей промисловостi i сiльського господарства, якi
виробляють усе необхiдне для виготовлення основноє товарноє продукцiє (див.:
Радкович О. Украєнська модель економiки // Уряд. курур. 1995. 16 лют.).
35
пиняу свою дiяльнiсть або перетворюуться на iнший вид договiр-
ного обуднання.
Указ Президента Украєни вiд 11 травня 1994 року передбачау
також функцiонування холдингових компанiй, що створюються в
процесi корпоратизацiє та приватизацiє пiдприумств, виробничих
i науково-виробничих обуднань, правовий статус яких ранiше не
був приведений вiдповiдно до законодавства Украєни.
Холдингова компанiя - це субукт господарювання, який во-
лодiу контрольними пакетами акцiй iнших, одного або бiльше,
субуктiв господарювання. Холдинговi компанiє можуть створюва-
тись у результатi заснування єх органами, уповноваженими управ-
ляти державним майном, державними органами приватизацiє само-
стiйно чи разом з iншими засновниками або в результатi поглинан-
ня одного субукта господарювання iншим (придбання контрольного
пакета акцiй) у процесi приватизацiє. В останньому випадку субукт
господарськоє дiяльностi, який поглинау, визнауться холдинговою
компанiую, а поглинутий - дочiрнiм пiдприумством.
Зазначеним Указом затверджено Положення про холдинговi
компанiє, що створюються в процесi корпоратизацiє i приватизацiє.
Згiдно з Положенням холдинговi компанiє можуть бути дочiрнiми
пiдприумствами iнших холдингових компанiй. Проекти установ-
чих документiв i планiв розмiщення акцiй холдингових компанiй
пiдлягають узгодженню з Антимонопольним комiтетом Украєни
або з Кабiнетом Мiнiстрiв Украєни (з останнiм - у тому разi, якщо
холдинговi компанiє належать до обуктiв приватизацiє групи Б).
Створення холдингових компанiй у процесi корпоратизацiє i
приватизацiє не допускауться в галузях торгiвлi товарами народ-
ного споживання i продукцiє виробничого призначення; виробни-
цтва i переробки сiльськогосподарськоє продукцiє; громадського
харчування та побутового обслуговування населення i в деяких
iнших випадках.
Певнi особливостi, якi вiдрiзняють холдинговi компанiє вiд
iнших обуднань, мають промислово-фiнансовi групи. Вони ство-
рюються вiдповiдно до Закону Украєни вiд 21 листопада 1995 року
<Про промислово-фiнансовi групи в Украєнi>2. Згiдно з ним про-
\ Контрольний пакет акцiй - кiлькiсть акцiй, якi дають право холдинговiй
компанiє здiйснювати фактичний контроль над субуктом господарювання.
2 Див.: Голос Украєни. 1996. 21 трав.
2 i
36
мислово-фiнансова група - це обуднання, до якого можуть вхо-
дити промисловi та сiльськогосподарськi пiдприумства, банки, нау-
ковi i проектнi установи, iншi органiзацiє всiх форм власностi, що
мають на метi отримання прибутку, i яке створюуться за рiшенням
уряду Украєни на певний термiн з метою реалiзацiє державних про-
грам розвитку прiоритетних галузей виробництва i структурноє пе-
ребудови економiки Украєни, включаючи програми, розробленi за
мiждержавними договорами, а також виробництва кiнцевоє продукцiє.
Промислово-фiнансова група складауться з головного пiдпри-
умства цiує групи, яке виготовляу кiнцеву продукцiю, здiйснюу єє
збут, сплачуу податки в Украєнi i офiцiйно представляу iнтереси
промислово-фiнансовоє групи в Украєнi та за єє межами, а також
iнших учасникiв групи.
iншi учасники промислово-фiнансовоє групи - це пiдприумства,
банки або iншi науковi i проектнi установи, органiзацiє чи iноземнi юри-
дичнi особи, що входять до складу цього обуднання, виробляють про-
мiжну продукцiю1 або надають банкiвськi та iншi послуги учасникам
i головному пiдприумству i мають на метi одержання прибутку.
Промислово-фiнансова група, до складу учасникiв якоє входять
украєнськi та iноземнi юридичнi особи, у транснацiональною.
Увiходячи до складу промислово-фiнансовоє групи, головне
пiдприумство, iншi єє учасники зберiгають статус юридичноє особи,
а промислово-фiнансова група в цiлому цим статусом не надiляуть-
ся. Право дiяти вiд єє iменi мау винятково головне пiдприумство.
Головне пiдприумство та iншi учасники промислово-фiнансо-
воє групи укладають Генеральну угоду про сумiсну дiяльнiсть щодо
виробництва кiнцевоє продукцiє, за якою всi учасники зберiгають
незалежнiсть у здiйсненнi виробничоє, господарськоє i фiнансовоє
дiяльностi. Генеральна угода пiдлягау затвердженню постановою
Кабiнету Мiнiстрiв Украєни.
Згiдно з зазначеним Законом пiдприумство, установа, органi-
зацiя можуть бути головним пiдприумством чи учасником тiльки
Кiнцева продукцiя промислово-фiнансовоє групи - це вся продукцiя, вклю-
чаючи науково-технiчну документацiю та iншi обукти права iнтелектуальноє влас-
ностi, з метою виробництва якоє створюуться ця група.
2 Промiжна продукцiя промислово-фiнансовоє групи - продукцiя, включаю-
чи науково-технiчну документацiю та iншi обукти права iнтелектуальноє власностi,
яка виробляуться учасниками групи, використовууться для виробництва нею кiнце-
воє продукцiє i реалiзууться тiльки iншим учасникам або головному пiдприумству
(при реалiзацiє цiує продукцiє за межами промислово-фiнансовоє групи вона про-
мiжною не вважауться).
37
однiує промислово-фiнансовоє групи1. В єє складi може бути тiльки
один банк.
Головним пiдприумством промислово-фiнансовоє групи не
може бути торговельне пiдприумство, транспортне, пiдприумство
у сферi громадського харчування, побутового обслуговування на-
селення, матерiально-технiчного постачання, банк, фiнансово-кре-
дитна установа.
Порядок створення, реорганiзацiє та лiквiдацiє промислово-
фiнансових груп визначауться Положенням, затвердженим поста-
новою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 20 липня 1996 року2.
Створення промислово-фiнансових груп забороняуться у сферi
торгiвлi, громадського харчування, побутового обслуговування на-
селення, матерiально-технiчного постачання, транспортних послуг.
Визначенi сучасним господарським законодавством обуднан-
ня пiдприумств у обуднаннями нового типу, що виникають у звяз-
ку зi змiнами способiв управлiння господарською дiяльнiстю в
нових економiчних умовах. Єм властива подвiйнiсть статусу: з од-
ного боку звичайна правосубуктнiсть, яка дозволяу брати участь
у господарських вiдносинах, виступати в них субуктами права, з
другого - спецiальна господарська компетенцiя з координацiє
i управлiння дiяльнiстю пiдприумств, що входять до єх складу3.
Законодавець лише в загальних рисах визначив правову рег-
ламентацiю створення та дiяльностi обуднань пiдприумств. Таке
недбале ставлення до цього може дорого коштувати державi, бо в
сучасному свiтi велетенськi корпорацiє посiдають ключове мiсце
в економiцi4.
На думку деяких авторiв, у звязку з тим, що господарськi
обуднання, так само, як i господарськi товариства, створюються
на пiдставi угоди мiж юридичними особами, вони повиннi наби-
рати органiзацiйно-правовоє форми господарських товариств5.
Така структура промислово-фiнансових груп нагадуу промисловi обуднан-
ня, якi iснували свого часу в Радянському Союзi (див., напр.: Пропекая Г. В. Право-
вые вопросы организации и деятельности промышленных объединений. К., 1971).
2 Див.: Уряд. курур. 1996. 1 серп.
3 Див.: Грудницька С. М. Правовий статус обуднань пiдприумств у промисло-
востi // Автореферат дисертацiє на здобуття наукового ступеня кандидата юридич-
них наук. Донецьк, 1997. С. 6.
4 Див.: Нiколаув В. Про iнститут юридичноє особи // Право Украєни. 1997. № 7.
С. 18; Березюк 0. Господарськi обуднання: стан законодавства та перспективи роз-
витку // Право Украєни. 1998. № 3. С. 28.
5 Див.: Слов В. Засновницькi документи про створення господарських обуд-
нань, єх змiст // Право Украєни. 1998. № 1. С. 93.
38
Гадаумо, що для ототожнювання обуднань пiдприумств з гос-
подарськими товариствами (хоча в них iснуу багато спiльного) не-
мау достатнiх пiдстав, оскiльки Законом <Про внесення змiн до
Закону Украєни <Про пiдприумства в Украєнi> господарськi това-
риства вiднесенi до одного з видiв пiдприумств. Щоправда, у звяз-
ку з цим втрачауться чiткий критерiй щодо розмежування обуд-
нань i пiдприумств. Тепер ми не можемо сказати, що пiдприумство
вiдрiзняуться вiд обуднання тим, що не мау у своєм складi iнших
юридичних осiб.
Залежно вiд характеру взаумовiдносин мiж обуднанням та його
учасником можна вирiзнити обуднання координацiйного i субор-
динацiйного типу. Першi (асоцiацiє, корпорацiє тощо) здiйснюють
координацiю основноє господарськоє дiяльностi i можуть виконувати
одну або кiлька виробничо-господарських i управлiнських функцiй,
покладених на них учасниками договору. Другi (холдiнги, концер-
ни тощо) спецiалiзуються на управлiннi дiяльностi пiдприумств-
учасникiв завдяки субординацiйному характеру звязкiв в обуд-
наннi на пiдставi фiнансовоє залежностi або договору про центра-
лiзацiю значноє частини управлiнських функцiй.
Але i в першому i в другому випадку хоч i породжуються
вiдносини залежностi, але вони не мають характеру контролю-
пiдлягання.
4. Припинення дiяльностi, пiдприумств
i обуднань (реорганiзацiя i лiквiдацiя)
Припинення дiяльностi промислового пiдприумства
здiйснюуться шляхом реорганiзацiє (злиття, приуднання, роздiлен-
ня, перетворення) або лiквiдацiє за рiшенням власника, а що сто-
сууться державних пiдприумств i пiдприумств з часткою державноє
власностi понад 50 вiдсоткiв вартостi майна - за рiшенням влас-
ника та за участю трудового колективу або органу, уповноваженого
створювати такi пiдприумства, чи за рiшенням суду або арбiтраж-
ного суду.
Реорганiзацiя промислового пiдприумства, яке може викликати
негативнi екологiчнi, демографiчнi та iншi наслiдки для населен-
Див.: Грудницька С. М. Згадувана праця. С. 13-14.
39
ня тiує чи iншоє територiальноє одиницi, узгоджууться з вiдповiд-
ним органом мiсцевого самоврядування.
Правова регламентацiя припинення дiяльностi пiдприумств як юри-
дичних осiб передбачена ст. 37 ЦК та статтями 34-36 Закону Украєни
вiд 27 березня 1991 року <Про пiдприумства в Украєнi>, ст. 19 Закону
Украєни вiд 7 лютого 1991 року <Про пiдприумництво>, ст. 22 Закону
Украєни вiд 19 вересня 1991 року <Про господарськi товариства>.
Законодавча регламентацiя припинення дiяльностi пiдпри-
умств у досить складною. Законодавство не завжди чiтко розрiз-
няу пiдстави, способи та форми такого припинення, внаслiдок чого
в практицi застосування цього правового iнституту iнодi припус-
каються помилок.
Пiдставами для припинення дiяльностi пiдприумства можуть
бути певнi фактичнi обставини, з якими закон повязуу єє припинен-
ня. Цi пiдстави установлюються як законом (Законами Украєни вiд
18 лютого 1992 року <Про обмеження монополiзму та недопущен-
ня недобросовiсноє конкуренцiє у пiдприумницькiй дiяльностi>, вiд
14 травня 1992 року <Про банкрутство> та iн.), так i установчими
документами юридичноє особи. Передусiм - це досягнення мети,
яку ставило перед собою пiдприумство при заснуваннi, або ж за-
кiнчення термiну, на який воно створювалося.
Закон визначау порядок припинення дiяльностi юридичноє
особи, право вiдповiдного органу приймати рiшення про припи-
нення дiяльностi пiдприумства. Чинне законодавство Украєни пе-
редбачау способи (порядок) припинення дiяльностi пiдприумства
як добровiльний, так i примусовий. У першому випадку рiшення
щодо припинення дiяльностi пiдприумства приймау власник май-
на, на основi якого створена вiдповiдна пiдприумницька структу-
ра, або уповноважений власником орган. Так, щодо державних i
комунальних пiдприумств право приймати таке рiшення надано
Кабiнету Мiнiстрiв Украєни, галузевим мiнiстерствам, iншим орга-
нам державноє виконавчоє влади, обласним державним адмiнiст-
рацiям i виконавчим комiтетам мiсцевих рад депутатiв, якi упов-
новаженi управляти комунальним майном.
Пiдставами для добровiльного припинення дiяльностi пiдпри-
умства можуть бути як обуктивнi причини, наприклад фiнансово-
економiчний стан, так i субуктивнi, наприклад небажання влас-
ника продовжувати пiдприумницьку дiяльнiсть.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40
форма товариств в законодавствах увропейських краєн, окрiм законодавства Украє-
ни, в окрему категорiю товариств не видiляуться.
2 Повнi товариства беруть свiй початок ще в римському правi. Як зазначаутьс
в росiйськiй дореволюцiйнiй лiтературi, "повне товариство у поуднанням осiб, котр i
вiдповiдають один за одного своєм майном. Особиста участь не е необхiдною ознакон.
проте, як правило, бувау, через те повинна припускатися" (див.: Шершеневич Г. .
Учебник тортового права. Спб., 1908. С. 55).
33
вати iншим учасникам на єхню вимогу повну iнформацiю про дiє,
виконанi вiд iменi та в iнтересах товариства.
Командитне господарське товариство вiдрiзняуться вiд пов-
ного товариства тим, що в ньому поряд з одним або кiлькома учас-
никами, якi несуть повну вiдповiдальнiсть перед кредиторами то-
вариства всiм своєм майном, беруть участь вкладники, вiдповi-
дальнiсть яких обмежууться єхнiм внеском у товариство.
Установчим документом як повного, так i командитного това-
риства у установчий договiр. Статуту цi товариства не мають. В ус-
тановчому договорi визначауться вид товариства, предмет i цiлi
його дiяльностi, вклад засновникiв i учасникiв, найменування, мiс-
цезнаходження, порядок розподiлу прибутку та збиткiв, вiдповi-
дальнiсть учасникiв за зобовязаннями товариства та iншi.
Управлiння справами командитного товариства здiйснюуться
лише учасниками з повною вiдповiдальнiстю. В товариствi з од-
ним учасником з повною вiдповiдальнiстю управлiння справами
здiйснюуться ним самостiйно.
3. Обуднання пiдприумств.
Єх правовий статус
1 iiдприумства, в тому числi господарськi товариства,
незалежно вiд форм власностi, мають право обуднувати свою гос-
подарську дiяльнiсть, створюючи для цього господарськi обуд-
нання, якщо це не суперечить антимонопольному законодавству.
Обуднання створюються пiдприумствами-iнiцiаторами шляхом
укладення вiдповiдного договору.
Реуструються обуднання в порядку, встановленому для реу-
страцiє пiдприумств (ст. З Закону Украєни вiд 27 березня 1991 року
<Про пiдприумства в Украєнi>).
Пiдприумства, якi входять до складу обуднань, зберiгають
статус юридичноє особи. Вони мають право добровiльно вийти з
обуднання за умов, зазначених у законi i договорi про створення
i, обуднання чи в його статутi, делегувати частину своєх повнова-
жень i повертати цi повноваження в порядку, визначеному установ-
чими документами обуднання; одержувати частину прибутку вiд
Командитнi товариства в дореволюцiйнi часи i в першi роки радянськоє вла-
ди мали назву товариств на вiрi (див.: Шершеневич Г. Ф. Учебник торгового права.
Спб., 1908. С. 55).
2 о-юо
34 .
спiльноє дiяльностi; мати iншi права, обумовленi установчими
документами обуднання.
Пiдприумства, господарськi товариства можуть обуднуватися
в галузевi, мiжгалузевi, регiональнi та мiжрегiональнi господарськi
асоцiацiє, концерни, корпорацiє, консорцiуми та iншi обуднання, якi
дiють на пiдставi договору чи статуту, що затверджуються єхнiми
засновниками або власниками.
Господарська асоцiацiя - це договiрне обуднання пiдпри-
умств, яке створюуться з метою постiйноє координацiє господарсь-
коє дiяльностi, поглиблення спецiалiзацiє i розвитку кооперацiє
учасникiв, органiзацiє спiльних виробництв на засадах обуднання
своєх фiнансових i матерiальних ресурсiв для задоволення влас-
них потреб або виробництва продукцiє, робiт, послуг для реалiзацiє
третiм особам. При створеннi господарськоє асоцiацiє централi-
зууться одна або декiлька виробничо-господарських i управлiнсь-
ких функцiй. Господарська асоцiацiя, за рiшенням учасникiв, може
представляти єх iнтереси у вiдносинах з третiми особами.
Корпорацiя у теж договiрним обуднанням, створеним на за-
садах поуднання виробничих, наукових та комерцiйних iнтересiв,
з делегуванням окремих повноважень централiзованого регулю-
вання дiяльностi кожного з учасникiв правлiнню, яке обирауться
учасниками корпорацiє.
Концерн - це таке обуднання, яке здiйснюу спiльну дiяль-
нiсть на пiдставi добровiльноє централiзацiє функцiй науково-тех-
нiчного та виробничого розвитку, а також iнвестицiйноє, фiнансо-
воє, зовнiшньоекономiчноє та iншоє дiяльностi. Пiдприумства -
учасники концерну, надiляють його частиною своєх повноважень
i функцiй, у тому числi в представленнi єхнiх iнтересiв у вiдноси-
нах з третiми особами.
Консорцiум вiдрiзняуться вiд iнших видiв обуднань тимчасо-
вим характером добровiльного обуднання коштiв пiдприумств для
досягнення загальноє мети, вирiшення конкретних завдань, реалi-
зацiє цiльових програм та проектiв (науково-технiчних, будiвель-
них i т. iн.). При виконаннi поставленого завдання консорцiум при-
Дехто вважау, що нам треба вiдмовитися вiд галузевоє структури промисло-
востi, одержаноє у спадщину вiд СРСР, i перейти до корпоративноє. Корпоративна
система економiки докорiнно вiдрiзняуться вiд галузевоє. В межах корпорацiє обудну-
ються пiдприумства рiзних галузей промисловостi i сiльського господарства, якi
виробляють усе необхiдне для виготовлення основноє товарноє продукцiє (див.:
Радкович О. Украєнська модель економiки // Уряд. курур. 1995. 16 лют.).
35
пиняу свою дiяльнiсть або перетворюуться на iнший вид договiр-
ного обуднання.
Указ Президента Украєни вiд 11 травня 1994 року передбачау
також функцiонування холдингових компанiй, що створюються в
процесi корпоратизацiє та приватизацiє пiдприумств, виробничих
i науково-виробничих обуднань, правовий статус яких ранiше не
був приведений вiдповiдно до законодавства Украєни.
Холдингова компанiя - це субукт господарювання, який во-
лодiу контрольними пакетами акцiй iнших, одного або бiльше,
субуктiв господарювання. Холдинговi компанiє можуть створюва-
тись у результатi заснування єх органами, уповноваженими управ-
ляти державним майном, державними органами приватизацiє само-
стiйно чи разом з iншими засновниками або в результатi поглинан-
ня одного субукта господарювання iншим (придбання контрольного
пакета акцiй) у процесi приватизацiє. В останньому випадку субукт
господарськоє дiяльностi, який поглинау, визнауться холдинговою
компанiую, а поглинутий - дочiрнiм пiдприумством.
Зазначеним Указом затверджено Положення про холдинговi
компанiє, що створюються в процесi корпоратизацiє i приватизацiє.
Згiдно з Положенням холдинговi компанiє можуть бути дочiрнiми
пiдприумствами iнших холдингових компанiй. Проекти установ-
чих документiв i планiв розмiщення акцiй холдингових компанiй
пiдлягають узгодженню з Антимонопольним комiтетом Украєни
або з Кабiнетом Мiнiстрiв Украєни (з останнiм - у тому разi, якщо
холдинговi компанiє належать до обуктiв приватизацiє групи Б).
Створення холдингових компанiй у процесi корпоратизацiє i
приватизацiє не допускауться в галузях торгiвлi товарами народ-
ного споживання i продукцiє виробничого призначення; виробни-
цтва i переробки сiльськогосподарськоє продукцiє; громадського
харчування та побутового обслуговування населення i в деяких
iнших випадках.
Певнi особливостi, якi вiдрiзняють холдинговi компанiє вiд
iнших обуднань, мають промислово-фiнансовi групи. Вони ство-
рюються вiдповiдно до Закону Украєни вiд 21 листопада 1995 року
<Про промислово-фiнансовi групи в Украєнi>2. Згiдно з ним про-
\ Контрольний пакет акцiй - кiлькiсть акцiй, якi дають право холдинговiй
компанiє здiйснювати фактичний контроль над субуктом господарювання.
2 Див.: Голос Украєни. 1996. 21 трав.
2 i
36
мислово-фiнансова група - це обуднання, до якого можуть вхо-
дити промисловi та сiльськогосподарськi пiдприумства, банки, нау-
ковi i проектнi установи, iншi органiзацiє всiх форм власностi, що
мають на метi отримання прибутку, i яке створюуться за рiшенням
уряду Украєни на певний термiн з метою реалiзацiє державних про-
грам розвитку прiоритетних галузей виробництва i структурноє пе-
ребудови економiки Украєни, включаючи програми, розробленi за
мiждержавними договорами, а також виробництва кiнцевоє продукцiє.
Промислово-фiнансова група складауться з головного пiдпри-
умства цiує групи, яке виготовляу кiнцеву продукцiю, здiйснюу єє
збут, сплачуу податки в Украєнi i офiцiйно представляу iнтереси
промислово-фiнансовоє групи в Украєнi та за єє межами, а також
iнших учасникiв групи.
iншi учасники промислово-фiнансовоє групи - це пiдприумства,
банки або iншi науковi i проектнi установи, органiзацiє чи iноземнi юри-
дичнi особи, що входять до складу цього обуднання, виробляють про-
мiжну продукцiю1 або надають банкiвськi та iншi послуги учасникам
i головному пiдприумству i мають на метi одержання прибутку.
Промислово-фiнансова група, до складу учасникiв якоє входять
украєнськi та iноземнi юридичнi особи, у транснацiональною.
Увiходячи до складу промислово-фiнансовоє групи, головне
пiдприумство, iншi єє учасники зберiгають статус юридичноє особи,
а промислово-фiнансова група в цiлому цим статусом не надiляуть-
ся. Право дiяти вiд єє iменi мау винятково головне пiдприумство.
Головне пiдприумство та iншi учасники промислово-фiнансо-
воє групи укладають Генеральну угоду про сумiсну дiяльнiсть щодо
виробництва кiнцевоє продукцiє, за якою всi учасники зберiгають
незалежнiсть у здiйсненнi виробничоє, господарськоє i фiнансовоє
дiяльностi. Генеральна угода пiдлягау затвердженню постановою
Кабiнету Мiнiстрiв Украєни.
Згiдно з зазначеним Законом пiдприумство, установа, органi-
зацiя можуть бути головним пiдприумством чи учасником тiльки
Кiнцева продукцiя промислово-фiнансовоє групи - це вся продукцiя, вклю-
чаючи науково-технiчну документацiю та iншi обукти права iнтелектуальноє влас-
ностi, з метою виробництва якоє створюуться ця група.
2 Промiжна продукцiя промислово-фiнансовоє групи - продукцiя, включаю-
чи науково-технiчну документацiю та iншi обукти права iнтелектуальноє власностi,
яка виробляуться учасниками групи, використовууться для виробництва нею кiнце-
воє продукцiє i реалiзууться тiльки iншим учасникам або головному пiдприумству
(при реалiзацiє цiує продукцiє за межами промислово-фiнансовоє групи вона про-
мiжною не вважауться).
37
однiує промислово-фiнансовоє групи1. В єє складi може бути тiльки
один банк.
Головним пiдприумством промислово-фiнансовоє групи не
може бути торговельне пiдприумство, транспортне, пiдприумство
у сферi громадського харчування, побутового обслуговування на-
селення, матерiально-технiчного постачання, банк, фiнансово-кре-
дитна установа.
Порядок створення, реорганiзацiє та лiквiдацiє промислово-
фiнансових груп визначауться Положенням, затвердженим поста-
новою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 20 липня 1996 року2.
Створення промислово-фiнансових груп забороняуться у сферi
торгiвлi, громадського харчування, побутового обслуговування на-
селення, матерiально-технiчного постачання, транспортних послуг.
Визначенi сучасним господарським законодавством обуднан-
ня пiдприумств у обуднаннями нового типу, що виникають у звяз-
ку зi змiнами способiв управлiння господарською дiяльнiстю в
нових економiчних умовах. Єм властива подвiйнiсть статусу: з од-
ного боку звичайна правосубуктнiсть, яка дозволяу брати участь
у господарських вiдносинах, виступати в них субуктами права, з
другого - спецiальна господарська компетенцiя з координацiє
i управлiння дiяльнiстю пiдприумств, що входять до єх складу3.
Законодавець лише в загальних рисах визначив правову рег-
ламентацiю створення та дiяльностi обуднань пiдприумств. Таке
недбале ставлення до цього може дорого коштувати державi, бо в
сучасному свiтi велетенськi корпорацiє посiдають ключове мiсце
в економiцi4.
На думку деяких авторiв, у звязку з тим, що господарськi
обуднання, так само, як i господарськi товариства, створюються
на пiдставi угоди мiж юридичними особами, вони повиннi наби-
рати органiзацiйно-правовоє форми господарських товариств5.
Така структура промислово-фiнансових груп нагадуу промисловi обуднан-
ня, якi iснували свого часу в Радянському Союзi (див., напр.: Пропекая Г. В. Право-
вые вопросы организации и деятельности промышленных объединений. К., 1971).
2 Див.: Уряд. курур. 1996. 1 серп.
3 Див.: Грудницька С. М. Правовий статус обуднань пiдприумств у промисло-
востi // Автореферат дисертацiє на здобуття наукового ступеня кандидата юридич-
них наук. Донецьк, 1997. С. 6.
4 Див.: Нiколаув В. Про iнститут юридичноє особи // Право Украєни. 1997. № 7.
С. 18; Березюк 0. Господарськi обуднання: стан законодавства та перспективи роз-
витку // Право Украєни. 1998. № 3. С. 28.
5 Див.: Слов В. Засновницькi документи про створення господарських обуд-
нань, єх змiст // Право Украєни. 1998. № 1. С. 93.
38
Гадаумо, що для ототожнювання обуднань пiдприумств з гос-
подарськими товариствами (хоча в них iснуу багато спiльного) не-
мау достатнiх пiдстав, оскiльки Законом <Про внесення змiн до
Закону Украєни <Про пiдприумства в Украєнi> господарськi това-
риства вiднесенi до одного з видiв пiдприумств. Щоправда, у звяз-
ку з цим втрачауться чiткий критерiй щодо розмежування обуд-
нань i пiдприумств. Тепер ми не можемо сказати, що пiдприумство
вiдрiзняуться вiд обуднання тим, що не мау у своєм складi iнших
юридичних осiб.
Залежно вiд характеру взаумовiдносин мiж обуднанням та його
учасником можна вирiзнити обуднання координацiйного i субор-
динацiйного типу. Першi (асоцiацiє, корпорацiє тощо) здiйснюють
координацiю основноє господарськоє дiяльностi i можуть виконувати
одну або кiлька виробничо-господарських i управлiнських функцiй,
покладених на них учасниками договору. Другi (холдiнги, концер-
ни тощо) спецiалiзуються на управлiннi дiяльностi пiдприумств-
учасникiв завдяки субординацiйному характеру звязкiв в обуд-
наннi на пiдставi фiнансовоє залежностi або договору про центра-
лiзацiю значноє частини управлiнських функцiй.
Але i в першому i в другому випадку хоч i породжуються
вiдносини залежностi, але вони не мають характеру контролю-
пiдлягання.
4. Припинення дiяльностi, пiдприумств
i обуднань (реорганiзацiя i лiквiдацiя)
Припинення дiяльностi промислового пiдприумства
здiйснюуться шляхом реорганiзацiє (злиття, приуднання, роздiлен-
ня, перетворення) або лiквiдацiє за рiшенням власника, а що сто-
сууться державних пiдприумств i пiдприумств з часткою державноє
власностi понад 50 вiдсоткiв вартостi майна - за рiшенням влас-
ника та за участю трудового колективу або органу, уповноваженого
створювати такi пiдприумства, чи за рiшенням суду або арбiтраж-
ного суду.
Реорганiзацiя промислового пiдприумства, яке може викликати
негативнi екологiчнi, демографiчнi та iншi наслiдки для населен-
Див.: Грудницька С. М. Згадувана праця. С. 13-14.
39
ня тiує чи iншоє територiальноє одиницi, узгоджууться з вiдповiд-
ним органом мiсцевого самоврядування.
Правова регламентацiя припинення дiяльностi пiдприумств як юри-
дичних осiб передбачена ст. 37 ЦК та статтями 34-36 Закону Украєни
вiд 27 березня 1991 року <Про пiдприумства в Украєнi>, ст. 19 Закону
Украєни вiд 7 лютого 1991 року <Про пiдприумництво>, ст. 22 Закону
Украєни вiд 19 вересня 1991 року <Про господарськi товариства>.
Законодавча регламентацiя припинення дiяльностi пiдпри-
умств у досить складною. Законодавство не завжди чiтко розрiз-
няу пiдстави, способи та форми такого припинення, внаслiдок чого
в практицi застосування цього правового iнституту iнодi припус-
каються помилок.
Пiдставами для припинення дiяльностi пiдприумства можуть
бути певнi фактичнi обставини, з якими закон повязуу єє припинен-
ня. Цi пiдстави установлюються як законом (Законами Украєни вiд
18 лютого 1992 року <Про обмеження монополiзму та недопущен-
ня недобросовiсноє конкуренцiє у пiдприумницькiй дiяльностi>, вiд
14 травня 1992 року <Про банкрутство> та iн.), так i установчими
документами юридичноє особи. Передусiм - це досягнення мети,
яку ставило перед собою пiдприумство при заснуваннi, або ж за-
кiнчення термiну, на який воно створювалося.
Закон визначау порядок припинення дiяльностi юридичноє
особи, право вiдповiдного органу приймати рiшення про припи-
нення дiяльностi пiдприумства. Чинне законодавство Украєни пе-
редбачау способи (порядок) припинення дiяльностi пiдприумства
як добровiльний, так i примусовий. У першому випадку рiшення
щодо припинення дiяльностi пiдприумства приймау власник май-
на, на основi якого створена вiдповiдна пiдприумницька структу-
ра, або уповноважений власником орган. Так, щодо державних i
комунальних пiдприумств право приймати таке рiшення надано
Кабiнету Мiнiстрiв Украєни, галузевим мiнiстерствам, iншим орга-
нам державноє виконавчоє влади, обласним державним адмiнiст-
рацiям i виконавчим комiтетам мiсцевих рад депутатiв, якi упов-
новаженi управляти комунальним майном.
Пiдставами для добровiльного припинення дiяльностi пiдпри-
умства можуть бути як обуктивнi причини, наприклад фiнансово-
економiчний стан, так i субуктивнi, наприклад небажання влас-
ника продовжувати пiдприумницьку дiяльнiсть.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40