Фiнансовi iнвестицiє у свою
чергу подiляються на прямi та портфельнi.
Пряма iнвестицiя - це господарська операцiя, яка передба-
чау внесення коштiв чи майна до статутного фонду юридичноє
особи в обмiн на корпоративнi права, що емiтованi цiую юридич-
ною особою. До прямих iнвестицiй можна вiднести i безпосередну
внесення будь-яких цiнностей на пiдставi договору iнвестицiє.
Портфельна iнвестицiя - це господарська операцiя, що перед-
бачау придбання цiнних паперiв, деривативiв та iнших фiнансових ак-
тивiв за кошти на бiржовому ринку (за винятком скупки акцiй в об-
сягах, що перевищують 50 вiдсоткiв загальноє суми емiтованих акцiй).
Залежно вiд джерел надходження iнвестицiє розподiляють на
внутрiшнi кошти резидентiв та кошти нерезидентiв (iноземнi
iнвестицiє).
Внутрiшнi iнвестицiє резидентiв подiляють за основними
формами власностi на державне та недержавне iнвестування.
Державнi iнвестицiє здiйснюються за рахунок бюджетних
iнвестицiйних асигнувань.
Недержавнi (приватнi) iнвестицiє за своєми джерелами мо-
жуть бути:
власними коштами iнвестора (прибуток, амортизацiйнi вiдра-
хування, грошовi накопичення);
позиковими коштами (кредити, залученi кошти шляхом випус-
ку акцiй, сертифiкатiв).
Спрямування частини прибутку на розвиток виробництва
означау капiталiзацiю (реiнвестування) прибутку.
У сучасному виробництвi технологiчне обладнання швидко |
<старiу> i, хоч фiзично залишауться незношеним, проте вже не
може забезпечити випуск товарiв, потрiбних ринку (нормальне ста-
рiння). Тому законодавство в багатьох випадках припускау приско-
рену амортизацiю обладнання, тобто прискорене зменшення вели-
чини капiталу за його фiзичним i моральним зносом. Таким чином,
величина виробничого чинника <капiтал> (число споруджень, вер-
статiв, машин та iн.) змiнюуться пiд впливом iнвестицiй i витрат
капiталу. Якщо iнвестицiє у рiвними витратам, то величина капi-
Дериватив - стандартний документ, що засвiдчуу право та зобовязання
придбати або продати цiннi папери, матерiальнi або не матерiальнi активи, а також
кошти на визначених ним умовах у майбутньому.
213
талу не змiнюуться. В разi, коли iнвестицiє у меншими, нiж вит-
рати, величина капiталу зменшууться. i якщо iнвестицiє перевищу-
ють витрати виробництва, то величина капiталу зростау.
Для забезпечення безперервностi виробництва слiд постiйно
пiдтримувати величину капiталу. З цiую метою витрати виробни-
чого капiталу, а саме амортизацiя, включаються в собiвартiсть про-
дукцiє i вiдповiдна частина прибутку вiд реалiзацiє продукцiє за-
раховууться до амортизацiйного фонду пiдприумства, який витра-
чауться на вiдновлення основних фондiв. Отже, амортизацiйний
фонд у основним джерелом iнвестицiй на замiну зношеного облад-
нання. Коли ж цей процес порушууться, тодi виробничi фонди
вчасно не поновлюються, зменшууться обсяг виробництва i по-
гiршууться якiсть продукцiє, що випускауться. i як наслiдок цьо-
го - фiнансовий стан пiдприумства погiршууться.
Доход приносить не тiльки виробничий чинник <капiтал>, а й iншi
джерела (грошi, акцiє тощо). Проте всi цi чинники зрештою забезпе-
чують прибуток i вiдбувауться це внаслiдок iнвестування в обукти
пiдприумницькоє дiяльностi - у виробництво товарiв та послуг. Грошi
самi по собi не приносять доходу, коли єх не вкладено в справу.
iнвестицiйна дiяльнiсть - це вкладення iнвестицiй, тобто су-
купнiсть практичних дiй громадян, юридичних осiб та держави у
єх реалiзацiє.
iнвестування в створення або вiдтворення основних фондiв
здiйснюуться у формi капiтальних вкладень.
iнвестицiє у виробництво подiляються на такi, що спрямованi:
на замiну застарiлого обладнання (реiнвестицiє, капiталiзацiя
прибутку, додаткова емiсiя акцiй);
на розвиток виробництва (розширення i пiдвищення науково-
технiчного рiвня виробництва);
на нагромадження сировини, продукцiє постачальникiв.
Забороняуться iнвестування в обукти, створення i використан-
ня яких не вiдповiдають вимогам санiтарно-гiгiуничних, радiа-
цiйних, екологiчних, архiтектурних та iнших норм, встановлених
законодавством Украєни, а також порушують права та iнтереси гро-
мадян, юридичних осiб i держави, що охороняються законом.
Згiдно iз законодавством субуктами iнвестицiйноє дiяльностi
визнаються iнвестори, замовники, виконавцi робiт, а такйж поста-
чальники, юридичнi особи (банкiвськi, страховi та посередницькi
органiзацiє) та iншi учасники iнвестицiйного процесу. Ними мо-
жуть бути фiзичнi та юридичнi особи, в тому числi iноземнi, а та-
кож держави i мiжнароднi органiзацiє.
214
iнвестори - субукти iнвестицiйноє дiяльностi, якi приймають
рiшення про вкладення власних, позичкових i залучених майно-
вих та iнтелектуальних цiнностей в обукти iнвестування i забез-
печують єх цiльове використання. iнвестори можуть виступати в
ролi вкладникiв, кредиторiв, покупцiв, а також виконувати функцiє
будь-якого учасника iнвестицiйноє дiяльностi.
Допускауться обуднання засобiв iнвесторами для здiйснення
спiльного iнвестування.
Замовниками можуть бути iнвестори, а також будь-якi iншi
фiзичнi та юридичнi особи, уповноваженi iнвестором (iнвесторами)
здiйснювати реалiзацiю iнвестицiйного проекту, не втручаючись при
цьому в пiдприумницьку та iншу дiяльнiсть iнших учасникiв iнвес-
тицiйного процесу, якщо iнше не передбачено договором мiж ними.
В разi, якщо замовник не у iнвестором, вiн надiляуться правами во-
лодiння, користування та розпорядження iнвестицiями.
Користувачами обуктiв iнвестицiйноє дiяльностi можуть бути
iнвестори, а також iншi фiзичнi та юридичнi особи, державнi орга-
ни, зарубiжнi держави i мiжнароднi органiзацiє, для яких ство-
рюуться обукт iнвестицiйноє дiяльностi. У разi, якщо користувач
обукта iнвестицiйноє дiяльностi не у iнвестором, взаумини мiж
ним i iнвестором визначаються договором про iнвестування.
Субукти iнвестицiйноє дiяльностi мають право сумiщати
функцiє двох або кiлькох учасникiв. Всi субукти iнвестицiйноє
дiяльностi незалежно вiд форм власностi та господарювання ма-
ють рiвнi права щодо здiйснення iнвестицiйноє дiяльностi. iнвес-
тування майна i майнових прав визнауться невiдумним правом
iнвестора i охороняуться законом. iнвестор мау право:
самостiйно визначати цiлi, напрямки, види й обсяги iнвестицiй;
залучати для єх реалiзацiє на договiрнiй основi будь-яких учас-
никiв iнвестицiйноє дiяльностi, в тому числi шляхом органiзацiє
конкурсiв i торгiв;
контролювати цiльове використання iнвестицiй;
передавати своє правомочностi в iнвестицiях, а також єх резуль-
тати громадянам та юридичним особам;
володiти обуктами та результатами iнвестицiй, включаючи
реiнвестицiє та торговельнi операцiє.
Законодавством можуть бути визначенi обукти, iнвестування
в якi не призводить до безпосереднього придбання права власностi
на них, але не виключау можливостi володiння ними в майбутньо-
му, оперативного управлiння або участi iнвестора в доходах вiд
експлуатацiє цих обуктiв.
215
iнвестори реалiзують своу право самостiйно визначати обся-
ги i напрямки iнвестицiй шляхом формування iнвестицiйного порт-
феля, що включау кiлька проектiв, яким iнвестор надау переваги
перед iншими. Успiх iнвестицiй в основному залежить вiд правиль-
ного розподiлу засобiв iнвестора за видами активiв та за галузями
виробництва. Основними критерiями оцiнки проектiв у прибуток,
iндекс рентабельностi iнвестицiй, ризик. Доход i ризик розгляда-
ються як двi взаумоповязанi категорiє. Ризик завжди притаманний
iнвестицiйним проектам, тому iнвестори надають великого значен-
ня забезпеченню зобовязань замовника.
Субукти iнвестицiйноє дiяльностi зобовязанi:
дотримуватися державних норм i стандартiв;
виконувати вимоги державних органiв i посадових осiб, що
предявляються в межах єх компетенцiє;
подавати у встановленому порядку бухгалтерську i статистич-
ну звiтнiсть;
одержати лiцензiю на виконання спецiальних видiв робiт, якi
потребують вiдповiдноє атестацiє виконавця.
Сам же iнвестор зобовязаний:
отримати висновок експертизи iнвестицiйних проектiв щодо
додержання технологiчних, санiтарно-гiгiунiчних, радiацiйних,
екологiчних та архiтектурних вимог;
отримати необхiдний дозвiл або узгодження вiдповiдних дер-
жавних органiв та спецiальних служб на капiтальне будiвництво;
подати фiнансовим органам декларацiю про обсяги i джерела
здiйснюваних ним iнвестицiй.
Основним правовим документом, який регулюу взаумовiдно-
сини мiж субуктами iнвестицiйноє дiяльностi, у договiр. Укладен-
ня договорiв, вибiр партнерiв, визначення зобовязань, будь-яких
iнших умов господарських взаумовiдносин у винятково компетен-
цiую субуктiв iнвестицiйноє дiяльностi.
iнвестицiйну дiяльнiсть можна розглядати як низку послiдов-
них дiй. Умовно розподiлимо цi дiє на два етапи. На першому етапi
iнвестор, приймаючи рiшення про вкладення вiльних засобiв у ви-
глядi iнвестицiй в обранийобукт пiдприумницькоє дiяльностi, пiдпи-
суу iнвестицiйний договiр з усiма його учасниками. На другому етапi
можна говорити про здiйснення iнвестицiйного договору.
Отже, iнвестор прийняв рiшення вкласти тимчасово вiльнi
власнi засоби в розробку нового обладнання для обслуговування
обукта, над розробкою якого працюу група конструкторiв НДi.
216
Обуктом iнвестування буде нове обладнання, користувачем стане
субукт <А>, виконавцем робiт - група конструкторiв. iнвестор
передав повноваження в реалiзацiє iнвестицiй юридичнiй особi -
НДi, надiливши його функцiями замовника. Внаслiдок прийнятих
рiшень мiж субуктом iнвестицiйноє дiяльностi мають бути укладенi
такi договори. Мiж iнвестором i замовником укладауться контракт
про передачу грошових коштiв i повноважень, взаумнi зобовязан-
ня сторiн, порядок i умови фiнансових взаумовiдносин i матерiаль-
ноє вiдповiдальностi сторiн, пiдстав i умов розiрвання договору.
Мiж замовником (НДi) i субуктом <А> укладауться iнвести-
цiйний договiр, за яким субукт <А> у користувачем обукта iнве-
стицiй i одночасно бере на себе зобовязання iцодо реалiзацiє i кон-
тролю за розробкою цього обладнання. В договорi мау бути за-
крiплене право власностi iнвестора на нове обладнання, строки i
межi його використання субуктом <А>, розподiл доходiв вiд та-
кого використання.
Незавершенi обукти iнвестицiйноє дiяльностi у частковою
власнiстю субуктiв iнвестицiйного процесу до моменту прийман-
ня i сплати iнвестором (замовником) виконаних робiт та послуг.
У разi вiдмови iнвестора (замовника) вiд подальшого iнвестуван-
ня проекту вiн зобовязаний компенсувати витрати iншим його
учасникам, якщо iнше не передбачене договором.
Однiую з найпопулярнiших форм iнвестування за останнi кiль-
ка рокiв стало вкладення засобiв у викуп обуктiв малоє приватизацiє.
У бiльшостi випадкiв трудовi колективи самi не мали достатнiх
коштiв для викупу, у звязку з чим i залучався iнвестор зi сторони.
Держава у головним iнiцiатором iнвестицiйноє дiяльностi i ви-
ступау одночасно i як iнвестор, i як безпосереднiй учасник iнвес-
тицiйного процесу.
Державне регулювання iнвестицiйноє дiяльностi - з метою
реалiзацiє економiчноє, матерiально-технiчноє полiтики - здiйс-
нюуться:
вiдповiдно до державних iнвестицiй;
прямим управлiнням державними iнвестицiями;
уведенням системи податкiв з диференцiюванням податкових
ставок та пiльг;
наданням фiнансовоє допомоги у виглядi дотацiй, субсидiй,
субвенцiй на розвиток окремих галузей виробництва;
проведенням фiнансовоє та кредитноє полiтики, полiтики цiно-
утворення, амортизацiйноє полiтики;
217
вiдповiдно до встановлених законодавством умов користуван-
ня землею та iншими природними ресурсами;
контролем за додержанням державних норм i стандартiв, а та-
кож правил обовязковоє сертифiкацiє;
антимонопольними заходами, приватизацiую обуктiв держав-
ноє власностi, у тому числi й обуктiв незавершеного будiвництва;
експертизою iнвестицiйних проектiв.
Податковi пiльги для iнвесторiв у виглядi зменшення оподатко-
ваного прибутку, сум самого податку на прибуток i звiльнення вiд ПДВ
були встановленi Законом Украєни вiд 24 квiтня 1996 року № 143/96-
ВР <Про внесення доповнень у деякi законодавчi акти Украєни> i вра-
хованi в новiй редакцiє Закону Украєни <Про оподаткування прибут-
ку пiдприумств> та в Законi Украєни <Про податок на додану вартiсть>.
Однiую з форм реалiзацiє державних iнвестицiй у державне за-
мовлення на виконання робiт у капiтальному будiвництвi. Держав-
не замовлення розмiщууться, як правило, на конкурснiй основi з
урахуванням економiчноє вигiдностi цих замовлень для пiдпри-
умств та органiзацiй.
Державнi iнвестицiйнi проекти i програми, що реалiзуються
за рахунок бюджетних та позабюджетних коштiв, пiдлягають обо-
вязковiй державнiй експертизi. iнвестицiє за рахунок iнших дже-
рел пiдлягають державнiй експертизi в питаннях додержання еко-
логiчних та санiтарно-гiгiунiчних вимог.
Держава гарантуу стабiльнiсть умов здiйснення iнвестицiйноє
дiяльностi. Умови договорiв, укладених мiж субуктами iнвестицiй-
ноє дiяльностi, зберiгають свою чиннiсть на весь строк дiє цих дого-
ворiв i у випадках, коли пiсля єхнього укладення законодавством вста-
новленi умови, що погiршують становище субуктiв або обмежують
єх права, якщо вони не дiйшли згоди про змiну умов договору.
У разi прийняття державними або iншими органами актiв, що
порушують права iнвесторiв та учасникiв iнвестицiйноє дiяльностi,
збитки, завданi субуктам iнвестицiйноє дiяльностi, пiдлягають
вiдшкодуванню в повному обсязi цими органами.
Держава гарантуу захист iнвестицiй незалежно вiд форм влас-
ностi, а також iноземних iнвестицiй.
iнвестицiє не можуть бути безоплатно нацiоналiзованi, реквi-
зованi.
Зупинення або припинення iнвестицiйноє дiяльностi прово-
диться за рiшенням:
218
1) iнвесторiв (при цьому iнвестори вiдшкодовують збитки учас-
никам iнвестицiйноє дiяльностi);
2) правомочного державного органу з причин:
якщо єє продовження може призвести до порушення санiтар-
но-гiгiунiчних норм, архiтектурних, екологiчних та iнших норм,
прав та iнтересiв громадян, юридичних осiб i держави;
оголошення iнвестора банкротом;
стихiйного лиха;
запровадження надзвичайного стану.
3. Договiрнi вiдносини
щодо виконання робiт
Договiр пiдряду на капiтальне будiвництво. Однiую ,
з форм реалiзацiє державних iнвестицiй у державне замовлення на
ВИКОНАННЯ робiт у капiтальному будiвництвi.
Капiталовкладеннями (iнвестицiями) у витрати на розшире-
не вiдтворення основних фондiв. Вони складаються iз засобiв, що
витрачаються на сплату будiвельно-монтажних робiт (вартiсть бу-
дiвельних матерiалiв, придбання обладнання), проектно-пошуко-
вих робiт та iнших витрат у капiтальному будiвництвi.
Капiтальне будiвництво - це дiяльнiсть держави, юридич-
них i фiзичних осiб, спрямована на створення нових та модернi-
зацiю наявних основних фондiв виробничого i невиробничого при-
значення. Капiтальне будiвництво у однiую з найважливiших га-
лузей матерiального виробництва краєни.
Поняття <капiтальне будiвництво> охоплюу не тiльки нове бу-
дiвництво - будiвництво пiдприумств, будiвель i споруд, яке здiйс-
нюуться на нових майданчиках, а й розширення - здiйснення за
новим проектом будiвництво других i наступних черг дiючого пiд-
приумства, додаткових виробничих комплексiв та технiчне пере-
озброуння - здiйснення комплексу заходiв щодо пiдвищення тех-
нiчного рiвня окремих дiльниць виробництва.
Залежно вiд того, ведеться капiтальне будiвництво власними
силами забудовника чи для цього залучаються спецiалiзованi бу-
дiвельнi органiзацiє, розрiзняють три способи будiвництва - пiд-
рядний, господарський та змiшаний.
Пiдрядний спосiб -- будiвництво iз залученням спецiалiзова-
них, будiвельних, монтажних та iнших органiзацiй, дiяльнiсть яких
лiцензована у встановленому порядку. ,
219
Господарський спосiб - будiвництво власними силами забу-
довника.
Змiшаний спосiб - здiйснення однiує частини робiт власними
силами забудовника, а другоє - силами спецiалiзованих органiзацiй.
Але оскiльки ми розглядаумо капiтальне будiвництво як дiяль-
нiсть держави i юридичних осiб, ми говоритимемо про пiдрядний
спосiб як основний спосiб капiтального будiвництва в нашiй краєнi.
Роботи цим способом здiйснюються за договором пiдряду на капi-
тальне будiвництво. За цим договором пiдрядчик зобовязууться по-
будувати i здати у встановлений строк, визначений у договорi, обукт
або виконати обумовленi договором будiвельнi роботи, а замовник -
надати пiдрядчику будiвельний майданчик або забезпечити фронт
робiт, прийняти єх результат та сплатити обумовлену цiну.
До правового регулювання вiдносин за договором пiдряду на
капiтальне будiвництво належать Закон Украєни <Про iнвестицiйну
дiяльнiсть>, Цивiльний кодекс Украєни, Правила про договори пiд-
ряду на капiтальне будiвництво (затвердженi Радою Мiнiстрiв СРСР
26 грудня 1986 року) в частинi, що не суперечить чинному зако-
нодавству Украєни.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40
чергу подiляються на прямi та портфельнi.
Пряма iнвестицiя - це господарська операцiя, яка передба-
чау внесення коштiв чи майна до статутного фонду юридичноє
особи в обмiн на корпоративнi права, що емiтованi цiую юридич-
ною особою. До прямих iнвестицiй можна вiднести i безпосередну
внесення будь-яких цiнностей на пiдставi договору iнвестицiє.
Портфельна iнвестицiя - це господарська операцiя, що перед-
бачау придбання цiнних паперiв, деривативiв та iнших фiнансових ак-
тивiв за кошти на бiржовому ринку (за винятком скупки акцiй в об-
сягах, що перевищують 50 вiдсоткiв загальноє суми емiтованих акцiй).
Залежно вiд джерел надходження iнвестицiє розподiляють на
внутрiшнi кошти резидентiв та кошти нерезидентiв (iноземнi
iнвестицiє).
Внутрiшнi iнвестицiє резидентiв подiляють за основними
формами власностi на державне та недержавне iнвестування.
Державнi iнвестицiє здiйснюються за рахунок бюджетних
iнвестицiйних асигнувань.
Недержавнi (приватнi) iнвестицiє за своєми джерелами мо-
жуть бути:
власними коштами iнвестора (прибуток, амортизацiйнi вiдра-
хування, грошовi накопичення);
позиковими коштами (кредити, залученi кошти шляхом випус-
ку акцiй, сертифiкатiв).
Спрямування частини прибутку на розвиток виробництва
означау капiталiзацiю (реiнвестування) прибутку.
У сучасному виробництвi технологiчне обладнання швидко |
<старiу> i, хоч фiзично залишауться незношеним, проте вже не
може забезпечити випуск товарiв, потрiбних ринку (нормальне ста-
рiння). Тому законодавство в багатьох випадках припускау приско-
рену амортизацiю обладнання, тобто прискорене зменшення вели-
чини капiталу за його фiзичним i моральним зносом. Таким чином,
величина виробничого чинника <капiтал> (число споруджень, вер-
статiв, машин та iн.) змiнюуться пiд впливом iнвестицiй i витрат
капiталу. Якщо iнвестицiє у рiвними витратам, то величина капi-
Дериватив - стандартний документ, що засвiдчуу право та зобовязання
придбати або продати цiннi папери, матерiальнi або не матерiальнi активи, а також
кошти на визначених ним умовах у майбутньому.
213
талу не змiнюуться. В разi, коли iнвестицiє у меншими, нiж вит-
рати, величина капiталу зменшууться. i якщо iнвестицiє перевищу-
ють витрати виробництва, то величина капiталу зростау.
Для забезпечення безперервностi виробництва слiд постiйно
пiдтримувати величину капiталу. З цiую метою витрати виробни-
чого капiталу, а саме амортизацiя, включаються в собiвартiсть про-
дукцiє i вiдповiдна частина прибутку вiд реалiзацiє продукцiє за-
раховууться до амортизацiйного фонду пiдприумства, який витра-
чауться на вiдновлення основних фондiв. Отже, амортизацiйний
фонд у основним джерелом iнвестицiй на замiну зношеного облад-
нання. Коли ж цей процес порушууться, тодi виробничi фонди
вчасно не поновлюються, зменшууться обсяг виробництва i по-
гiршууться якiсть продукцiє, що випускауться. i як наслiдок цьо-
го - фiнансовий стан пiдприумства погiршууться.
Доход приносить не тiльки виробничий чинник <капiтал>, а й iншi
джерела (грошi, акцiє тощо). Проте всi цi чинники зрештою забезпе-
чують прибуток i вiдбувауться це внаслiдок iнвестування в обукти
пiдприумницькоє дiяльностi - у виробництво товарiв та послуг. Грошi
самi по собi не приносять доходу, коли єх не вкладено в справу.
iнвестицiйна дiяльнiсть - це вкладення iнвестицiй, тобто су-
купнiсть практичних дiй громадян, юридичних осiб та держави у
єх реалiзацiє.
iнвестування в створення або вiдтворення основних фондiв
здiйснюуться у формi капiтальних вкладень.
iнвестицiє у виробництво подiляються на такi, що спрямованi:
на замiну застарiлого обладнання (реiнвестицiє, капiталiзацiя
прибутку, додаткова емiсiя акцiй);
на розвиток виробництва (розширення i пiдвищення науково-
технiчного рiвня виробництва);
на нагромадження сировини, продукцiє постачальникiв.
Забороняуться iнвестування в обукти, створення i використан-
ня яких не вiдповiдають вимогам санiтарно-гiгiуничних, радiа-
цiйних, екологiчних, архiтектурних та iнших норм, встановлених
законодавством Украєни, а також порушують права та iнтереси гро-
мадян, юридичних осiб i держави, що охороняються законом.
Згiдно iз законодавством субуктами iнвестицiйноє дiяльностi
визнаються iнвестори, замовники, виконавцi робiт, а такйж поста-
чальники, юридичнi особи (банкiвськi, страховi та посередницькi
органiзацiє) та iншi учасники iнвестицiйного процесу. Ними мо-
жуть бути фiзичнi та юридичнi особи, в тому числi iноземнi, а та-
кож держави i мiжнароднi органiзацiє.
214
iнвестори - субукти iнвестицiйноє дiяльностi, якi приймають
рiшення про вкладення власних, позичкових i залучених майно-
вих та iнтелектуальних цiнностей в обукти iнвестування i забез-
печують єх цiльове використання. iнвестори можуть виступати в
ролi вкладникiв, кредиторiв, покупцiв, а також виконувати функцiє
будь-якого учасника iнвестицiйноє дiяльностi.
Допускауться обуднання засобiв iнвесторами для здiйснення
спiльного iнвестування.
Замовниками можуть бути iнвестори, а також будь-якi iншi
фiзичнi та юридичнi особи, уповноваженi iнвестором (iнвесторами)
здiйснювати реалiзацiю iнвестицiйного проекту, не втручаючись при
цьому в пiдприумницьку та iншу дiяльнiсть iнших учасникiв iнвес-
тицiйного процесу, якщо iнше не передбачено договором мiж ними.
В разi, якщо замовник не у iнвестором, вiн надiляуться правами во-
лодiння, користування та розпорядження iнвестицiями.
Користувачами обуктiв iнвестицiйноє дiяльностi можуть бути
iнвестори, а також iншi фiзичнi та юридичнi особи, державнi орга-
ни, зарубiжнi держави i мiжнароднi органiзацiє, для яких ство-
рюуться обукт iнвестицiйноє дiяльностi. У разi, якщо користувач
обукта iнвестицiйноє дiяльностi не у iнвестором, взаумини мiж
ним i iнвестором визначаються договором про iнвестування.
Субукти iнвестицiйноє дiяльностi мають право сумiщати
функцiє двох або кiлькох учасникiв. Всi субукти iнвестицiйноє
дiяльностi незалежно вiд форм власностi та господарювання ма-
ють рiвнi права щодо здiйснення iнвестицiйноє дiяльностi. iнвес-
тування майна i майнових прав визнауться невiдумним правом
iнвестора i охороняуться законом. iнвестор мау право:
самостiйно визначати цiлi, напрямки, види й обсяги iнвестицiй;
залучати для єх реалiзацiє на договiрнiй основi будь-яких учас-
никiв iнвестицiйноє дiяльностi, в тому числi шляхом органiзацiє
конкурсiв i торгiв;
контролювати цiльове використання iнвестицiй;
передавати своє правомочностi в iнвестицiях, а також єх резуль-
тати громадянам та юридичним особам;
володiти обуктами та результатами iнвестицiй, включаючи
реiнвестицiє та торговельнi операцiє.
Законодавством можуть бути визначенi обукти, iнвестування
в якi не призводить до безпосереднього придбання права власностi
на них, але не виключау можливостi володiння ними в майбутньо-
му, оперативного управлiння або участi iнвестора в доходах вiд
експлуатацiє цих обуктiв.
215
iнвестори реалiзують своу право самостiйно визначати обся-
ги i напрямки iнвестицiй шляхом формування iнвестицiйного порт-
феля, що включау кiлька проектiв, яким iнвестор надау переваги
перед iншими. Успiх iнвестицiй в основному залежить вiд правиль-
ного розподiлу засобiв iнвестора за видами активiв та за галузями
виробництва. Основними критерiями оцiнки проектiв у прибуток,
iндекс рентабельностi iнвестицiй, ризик. Доход i ризик розгляда-
ються як двi взаумоповязанi категорiє. Ризик завжди притаманний
iнвестицiйним проектам, тому iнвестори надають великого значен-
ня забезпеченню зобовязань замовника.
Субукти iнвестицiйноє дiяльностi зобовязанi:
дотримуватися державних норм i стандартiв;
виконувати вимоги державних органiв i посадових осiб, що
предявляються в межах єх компетенцiє;
подавати у встановленому порядку бухгалтерську i статистич-
ну звiтнiсть;
одержати лiцензiю на виконання спецiальних видiв робiт, якi
потребують вiдповiдноє атестацiє виконавця.
Сам же iнвестор зобовязаний:
отримати висновок експертизи iнвестицiйних проектiв щодо
додержання технологiчних, санiтарно-гiгiунiчних, радiацiйних,
екологiчних та архiтектурних вимог;
отримати необхiдний дозвiл або узгодження вiдповiдних дер-
жавних органiв та спецiальних служб на капiтальне будiвництво;
подати фiнансовим органам декларацiю про обсяги i джерела
здiйснюваних ним iнвестицiй.
Основним правовим документом, який регулюу взаумовiдно-
сини мiж субуктами iнвестицiйноє дiяльностi, у договiр. Укладен-
ня договорiв, вибiр партнерiв, визначення зобовязань, будь-яких
iнших умов господарських взаумовiдносин у винятково компетен-
цiую субуктiв iнвестицiйноє дiяльностi.
iнвестицiйну дiяльнiсть можна розглядати як низку послiдов-
них дiй. Умовно розподiлимо цi дiє на два етапи. На першому етапi
iнвестор, приймаючи рiшення про вкладення вiльних засобiв у ви-
глядi iнвестицiй в обранийобукт пiдприумницькоє дiяльностi, пiдпи-
суу iнвестицiйний договiр з усiма його учасниками. На другому етапi
можна говорити про здiйснення iнвестицiйного договору.
Отже, iнвестор прийняв рiшення вкласти тимчасово вiльнi
власнi засоби в розробку нового обладнання для обслуговування
обукта, над розробкою якого працюу група конструкторiв НДi.
216
Обуктом iнвестування буде нове обладнання, користувачем стане
субукт <А>, виконавцем робiт - група конструкторiв. iнвестор
передав повноваження в реалiзацiє iнвестицiй юридичнiй особi -
НДi, надiливши його функцiями замовника. Внаслiдок прийнятих
рiшень мiж субуктом iнвестицiйноє дiяльностi мають бути укладенi
такi договори. Мiж iнвестором i замовником укладауться контракт
про передачу грошових коштiв i повноважень, взаумнi зобовязан-
ня сторiн, порядок i умови фiнансових взаумовiдносин i матерiаль-
ноє вiдповiдальностi сторiн, пiдстав i умов розiрвання договору.
Мiж замовником (НДi) i субуктом <А> укладауться iнвести-
цiйний договiр, за яким субукт <А> у користувачем обукта iнве-
стицiй i одночасно бере на себе зобовязання iцодо реалiзацiє i кон-
тролю за розробкою цього обладнання. В договорi мау бути за-
крiплене право власностi iнвестора на нове обладнання, строки i
межi його використання субуктом <А>, розподiл доходiв вiд та-
кого використання.
Незавершенi обукти iнвестицiйноє дiяльностi у частковою
власнiстю субуктiв iнвестицiйного процесу до моменту прийман-
ня i сплати iнвестором (замовником) виконаних робiт та послуг.
У разi вiдмови iнвестора (замовника) вiд подальшого iнвестуван-
ня проекту вiн зобовязаний компенсувати витрати iншим його
учасникам, якщо iнше не передбачене договором.
Однiую з найпопулярнiших форм iнвестування за останнi кiль-
ка рокiв стало вкладення засобiв у викуп обуктiв малоє приватизацiє.
У бiльшостi випадкiв трудовi колективи самi не мали достатнiх
коштiв для викупу, у звязку з чим i залучався iнвестор зi сторони.
Держава у головним iнiцiатором iнвестицiйноє дiяльностi i ви-
ступау одночасно i як iнвестор, i як безпосереднiй учасник iнвес-
тицiйного процесу.
Державне регулювання iнвестицiйноє дiяльностi - з метою
реалiзацiє економiчноє, матерiально-технiчноє полiтики - здiйс-
нюуться:
вiдповiдно до державних iнвестицiй;
прямим управлiнням державними iнвестицiями;
уведенням системи податкiв з диференцiюванням податкових
ставок та пiльг;
наданням фiнансовоє допомоги у виглядi дотацiй, субсидiй,
субвенцiй на розвиток окремих галузей виробництва;
проведенням фiнансовоє та кредитноє полiтики, полiтики цiно-
утворення, амортизацiйноє полiтики;
217
вiдповiдно до встановлених законодавством умов користуван-
ня землею та iншими природними ресурсами;
контролем за додержанням державних норм i стандартiв, а та-
кож правил обовязковоє сертифiкацiє;
антимонопольними заходами, приватизацiую обуктiв держав-
ноє власностi, у тому числi й обуктiв незавершеного будiвництва;
експертизою iнвестицiйних проектiв.
Податковi пiльги для iнвесторiв у виглядi зменшення оподатко-
ваного прибутку, сум самого податку на прибуток i звiльнення вiд ПДВ
були встановленi Законом Украєни вiд 24 квiтня 1996 року № 143/96-
ВР <Про внесення доповнень у деякi законодавчi акти Украєни> i вра-
хованi в новiй редакцiє Закону Украєни <Про оподаткування прибут-
ку пiдприумств> та в Законi Украєни <Про податок на додану вартiсть>.
Однiую з форм реалiзацiє державних iнвестицiй у державне за-
мовлення на виконання робiт у капiтальному будiвництвi. Держав-
не замовлення розмiщууться, як правило, на конкурснiй основi з
урахуванням економiчноє вигiдностi цих замовлень для пiдпри-
умств та органiзацiй.
Державнi iнвестицiйнi проекти i програми, що реалiзуються
за рахунок бюджетних та позабюджетних коштiв, пiдлягають обо-
вязковiй державнiй експертизi. iнвестицiє за рахунок iнших дже-
рел пiдлягають державнiй експертизi в питаннях додержання еко-
логiчних та санiтарно-гiгiунiчних вимог.
Держава гарантуу стабiльнiсть умов здiйснення iнвестицiйноє
дiяльностi. Умови договорiв, укладених мiж субуктами iнвестицiй-
ноє дiяльностi, зберiгають свою чиннiсть на весь строк дiє цих дого-
ворiв i у випадках, коли пiсля єхнього укладення законодавством вста-
новленi умови, що погiршують становище субуктiв або обмежують
єх права, якщо вони не дiйшли згоди про змiну умов договору.
У разi прийняття державними або iншими органами актiв, що
порушують права iнвесторiв та учасникiв iнвестицiйноє дiяльностi,
збитки, завданi субуктам iнвестицiйноє дiяльностi, пiдлягають
вiдшкодуванню в повному обсязi цими органами.
Держава гарантуу захист iнвестицiй незалежно вiд форм влас-
ностi, а також iноземних iнвестицiй.
iнвестицiє не можуть бути безоплатно нацiоналiзованi, реквi-
зованi.
Зупинення або припинення iнвестицiйноє дiяльностi прово-
диться за рiшенням:
218
1) iнвесторiв (при цьому iнвестори вiдшкодовують збитки учас-
никам iнвестицiйноє дiяльностi);
2) правомочного державного органу з причин:
якщо єє продовження може призвести до порушення санiтар-
но-гiгiунiчних норм, архiтектурних, екологiчних та iнших норм,
прав та iнтересiв громадян, юридичних осiб i держави;
оголошення iнвестора банкротом;
стихiйного лиха;
запровадження надзвичайного стану.
3. Договiрнi вiдносини
щодо виконання робiт
Договiр пiдряду на капiтальне будiвництво. Однiую ,
з форм реалiзацiє державних iнвестицiй у державне замовлення на
ВИКОНАННЯ робiт у капiтальному будiвництвi.
Капiталовкладеннями (iнвестицiями) у витрати на розшире-
не вiдтворення основних фондiв. Вони складаються iз засобiв, що
витрачаються на сплату будiвельно-монтажних робiт (вартiсть бу-
дiвельних матерiалiв, придбання обладнання), проектно-пошуко-
вих робiт та iнших витрат у капiтальному будiвництвi.
Капiтальне будiвництво - це дiяльнiсть держави, юридич-
них i фiзичних осiб, спрямована на створення нових та модернi-
зацiю наявних основних фондiв виробничого i невиробничого при-
значення. Капiтальне будiвництво у однiую з найважливiших га-
лузей матерiального виробництва краєни.
Поняття <капiтальне будiвництво> охоплюу не тiльки нове бу-
дiвництво - будiвництво пiдприумств, будiвель i споруд, яке здiйс-
нюуться на нових майданчиках, а й розширення - здiйснення за
новим проектом будiвництво других i наступних черг дiючого пiд-
приумства, додаткових виробничих комплексiв та технiчне пере-
озброуння - здiйснення комплексу заходiв щодо пiдвищення тех-
нiчного рiвня окремих дiльниць виробництва.
Залежно вiд того, ведеться капiтальне будiвництво власними
силами забудовника чи для цього залучаються спецiалiзованi бу-
дiвельнi органiзацiє, розрiзняють три способи будiвництва - пiд-
рядний, господарський та змiшаний.
Пiдрядний спосiб -- будiвництво iз залученням спецiалiзова-
них, будiвельних, монтажних та iнших органiзацiй, дiяльнiсть яких
лiцензована у встановленому порядку. ,
219
Господарський спосiб - будiвництво власними силами забу-
довника.
Змiшаний спосiб - здiйснення однiує частини робiт власними
силами забудовника, а другоє - силами спецiалiзованих органiзацiй.
Але оскiльки ми розглядаумо капiтальне будiвництво як дiяль-
нiсть держави i юридичних осiб, ми говоритимемо про пiдрядний
спосiб як основний спосiб капiтального будiвництва в нашiй краєнi.
Роботи цим способом здiйснюються за договором пiдряду на капi-
тальне будiвництво. За цим договором пiдрядчик зобовязууться по-
будувати i здати у встановлений строк, визначений у договорi, обукт
або виконати обумовленi договором будiвельнi роботи, а замовник -
надати пiдрядчику будiвельний майданчик або забезпечити фронт
робiт, прийняти єх результат та сплатити обумовлену цiну.
До правового регулювання вiдносин за договором пiдряду на
капiтальне будiвництво належать Закон Украєни <Про iнвестицiйну
дiяльнiсть>, Цивiльний кодекс Украєни, Правила про договори пiд-
ряду на капiтальне будiвництво (затвердженi Радою Мiнiстрiв СРСР
26 грудня 1986 року) в частинi, що не суперечить чинному зако-
нодавству Украєни.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40