Див.: Дiло. 1995, Груд. (№ 101).
234
5) за строками погашення: воднораз; з розстроченням; достро-
ково (на вимогу кредитора або за заявою позичальника); з регресiую
платежiв; пiсля закiнчення обумовленого перiоду (мiсяця, кварталу).
Зрозумiло, що в банкiвському кредитуваннi беруть участь насам-
перед два субукти - банк i позичальник. Для банку кредитування -
рiзновид банкiвськоє дiяльностi, основне джерело формування прибут-
ку. В цiй своєй якостi банкiвське кредитування розглядауться як озна-
ка банку, що квалiфiкуу i припускау лiцензування з боку Нацiонально-
го банку Украєни. Саме ж кредитування у постiйно здiйснюваною дiяль-
нiстю, тобто сукупнiстю послiдовних i, як правило, стандартно
здiйснюваних дiй, обуднаних однiую метою - одержати прибуток.
Для позичальника, в якостi якого можуть виступати юридичнi
особи i єхнi структурнi пiдроздiли, громадяни, кредит - це найча-
стiше засiб вирiшення фiнансових проблем, засiб забезпечення ви-
робничоє дiяльностi, невiдкладних потреб.
Крiм цих двох субуктiв iз протилежними, на перший погляд,
iнтересами, у банкiвському кредитуваннi, на вiдмiну вiд iнших
видiв кредитування, стикаються iнтереси ще двох субуктiв. По-
перше, це учасники забезпечення виконання кредитних зобовя-
зань, якщо таким не у сам позичальник. Йдеться про гаранта, по-
ручителя, страховика, засновника. Цi особи зацiкавленi насампе-
ред у тому, щоб кредитнi зобовязання були виконанi, а в разi
невиконання кредитного договору вони набувають самостiйних прав
у звязку з реалiзацiую вiдповiдальностi. Другий субукт - той, що
володiу правами, що безпосередньо не бере участi в кредитному до-
говорi, проте виявляуться при глибокому аналiзi природи кредитного
правовiдношення. Рiч у тiм, що банкiвське кредитування на вiдмiну
вiд iнших видiв здiйснюуться не стiльки за рахунок коштiв банку,
скiльки за рахунок так званих залучених коштiв. З приводу цих за-
собiв iснують додатковi зобовязання банку i права його вкладникiв,
що передали йому грошi у виглядi внескiв або рахункiв.
Надання кредиту банками припускау унiфiкацiю правил i прин-
ципiв здiйснення цього виду дiяльностi, а отже, органiзацiє єє на
засадах, що забезпечують, з одного боку, захист iнтересiв всiх учас-
никiв кредитування, а з другого боку - порiвняннiсть ефектив-
ностi кредитування, здiйснюваного рiзними банками. Функцiю
унiфiкацiє i порiвнянностi повиннi виконувати загальнi принципи
банкiвського кредиту, в якостi яких можна розглядати виробленi
практикою i зафiксованi в правових вимогах загальнi правила
здiйснення кредитноє дiяльностi. Цi загальнi правила створюють
вимоги i принципи банкiвського кредитування, якi названi в По-
235
ложеннi Нацiонального банку Украєни <Про кредитування> допов-
неними вимогами резервного забезпечення, встановленого поста-
новою Правлiння Нацiонального банку Украєни вiд 27 березня
1998 року № 122 <Про затвердження новоє редакцiє Положення про
порядок формування i використання резерву для вiдшкодування
можливих втратна позиками комерцiйних банкiв>. Ними, як уже
зазначалося, можна вважати винагороду, термiновiсть, повернен-
ня, цiльове призначення кредитiв, що надаються, i наявнiсть забез-
печення пiд виданi кредити. Винагорода банкiвського кредитуван-
ня означау сплату вiдсоткiв за користування коштами. У практицi
банкiвського кредитування прийнято видiляти два види вiдсоткiв -
вiдсотки за користування кредитом i штрафнi вiдсотки, тобто вiд-
сотки, стягнутi у разi невчасного повернення кредиту. Останнi не
у реалiзацiую нагороди в кредитуваннi, а у видом неустойки на
випадок невчасного виконання кредитного договору.
Термiн кредиту - строк, за який необхiдно сплачувати вiдсот-
кову ставку, втiлюу в собi вимогу термiновостi банкiвського креди-
тування. Це означау, що кредит надауться на визначений час, пiсля
закiнчення якого вiн мау бути повернутий. Час у банкiвському креди-
туваннi обчислюуться днями, або так званими операцiйними днями.
Повернення кредиту обовязкове. У разi невчасного повернен-
ня кредиту кредитна органiзацiя зобовязана розпочати всi перед-
баченi законодавством Украєни заходи для стягнення заборгова-
ностi. Кредитна органiзацiя мау право звернутися в арбiтражний
суд iз заявою про порушення справи про банкрутство у вiдношеннi
до боржникiв, що не виконують своє зобовязання щодо погашен-
ня заборгованостi у встановленому законом порядку.
Додатковим принципом банкiвського кредитування у його цiльо-
вий характер. За вимогою однiує зi сторiн, а частiше за все це банк,
кредит може бути виданий на визначенi договором цiлi. При пiльго-
вому кредитуваннi цiлi визначаються законом, яким встановлюуться
i вiдповiдальнiсть за нецiльове використання наданого кредиту.
Коли ж цiльове призначення кредиту фiксууться договором, в
ньому слiд передбачити заходи щодо контролю, якi б забезпечу-
вали цiльове використання, i засоби реагування на випадок неви-
конання умов договору. Загальна модель взаумодiє банку i клiунта
за таких ситуацiй повинна бути передбачена в кредитнiй угодi. Це
означау, що банк мау право щомiсяця або щокварталу одержува-
ти документи з фiнансово-господарськоє дiяльностi пiдприумства,
якщо кредитування здiйснюуться шляхом перерахування грошей
на банкiвський рахунок. Якщо буде встановлено, що позичальник
236
втрачау оборотнi кошти, - розмiр забезпечення знижууться або
ж вiдбуваються iншi несприятливi змiни; якщо припускауться не-
цiльове використання грошей, - тодi банк мау право предявити
позичку до дострокового стягнення.
Кредитнi вiдносини мiж банком i субуктами господарськоє
дiяльностi регламентуються на пiдставi кредитних договорiв, якi
укладаються в письмовiй формi. Комерцiйнi банки укладають кре-
дитнi договори з субуктами господарювання незалежно вiд того,
в якiй галузi вони працюють, та вiд форм власностi при наявностi
у них реальних можливостей забезпечення своучасного повернен-
ня кредиту та сплати вiдсоткiв за користування ним.
iнiцiатива, звичайно, належить позичальниковi. Вiн звертауть-
ся в банк з заявою, клопотанням чи листом, де зазначауться необ-
хiдна сума кредиту, його мета, строки погашення та форми забез-
печення. Розмiр вiдсоткових ставок та порядок єх сплати встанов-
люються банком i визначаються в кредитному договорi залежно
вiд кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту i пропо-
зицiє, якi склалися на кредитному ринку, строку користування кре-
дитом та iнших факторiв.
До укладення кредитного договору комерцiйний банк аналi-
зуу, вивчау дiяльнiсть потенцiйного позичальника, визначау його
кредитоздатнiсть2, прогнозуу ризик неповернення кредиту i при-
ймау рiшення про надання або вiдмову в наданнi кредиту.
Видами забезпечення кредиту у неустойка (штраф, пеня), за-
става, поручительство, гарантiя. Кредитний ризик може забезпе-
чуватися страхуванням. У цьому разi банк мау бути впевненим у
надiйностi страхувальника.
Положення <Про кредитування> забороняу надання банком
кредитiв на покриття збиткiв господарськоє дiяльностi позичаль-
ника, формування та збiльшення статутного фонду комерцiйних
банкiв та iнших господарських товариств.
Пiд кредитним договором, таким чином, законодавець мау на
увазi таку угоду сторiн, внаслiдок якоє банк або iнша кредитна орга-
нiзацiя (кредитор) зобовязууться надати кошти (кредит) позичаль-
нику в розмiрi i на умовах, передбачених договором, а позичальник
зобовязууться повернути отриману грошову суму i сплатити вiдсот-
Кредитний ризик - ймовiрнiсть несплати позичальником основного боргу
та вiдсоткiв у термiни, визначенi кредитним договором.
2 Кредитоздатнiсть - здатнiсть позичальника в повному обсязi i у визначе-
ний кредитною угодою термiн розрахуватися за своєм борговим зобовязанням.
237
ки з неє з обовязковим супроводженням записiв на банкiвських ра-
хунках та вiдображенням у балансi кредитора та позичальника.
Основнi елементи, що характеризують банкiвський кредит як
договiр, були розглянутi вище. Слiд, проте, дати характеристику са-
мого договору. Отже, договiр у консенсуальним, платним i двосто-
роннiй У звязку зi спецiальним субуктним складом з боку кре-
дитора нерiдко виникау питання про можливiсть його замiни в
порядку поступки вимоги. На нашу думку, в цьому разi така
можливiсть вiдсутня або, iншими словами, кредитор у кредитному
договорi може бути замiнений на iншого кредитора тiльки тодi, коли
новий кредитор також у банком або iншою кредитною органiзацiую.
Замiна боржника в кредитному договорi можлива за правила-
ми перекладу боргу за згодою кредитора. До кредитного догово-
ру можливе застосування також таких iнститутiв, як новацiя, про-
щення боргу i т. п. У порядку новацiє кредитний договiр може бути
замiнений правовiдносинами за векселем мiж тими ж сторонами.
Кредитний договiр повинен укладатися в усiх випадках банкiвсь-
кого кредитування клiунтiв незалежно вiд форми кредитування. Вiн
може передбачати кредитування у виглядi кредитноє лiнiє, онкольно-
го, або вексельного, кредиту, контокорентного кредиту i т. iн. Рiч у тiм,
що всi цi форми вiдрiзняються одна вiд одноє не правовою сутнiстю,
а засобами взаумодiє кредитора i боржника. У будь-якому разi для
єхньоє реалiзацiє необхiдно спочатку укласти кредитний договiр i тiль-
ки пiсля цього давати кредит у тiй або iншiй формi. Такий договiр
носить органiзацiйний характер, бо вiн встановлюу, на пiдставi яких
документiв i якi дiє може здiйснити кожна зi сторiн у договорi, у якi
термiни повиннi цi дiє вiдбуватися, на яких умовах. Саме ж здiйснен-
ня тих чи iнших дiй означатиме реалiзацiю договору, хоча окремi
правовi наслiдки можуть бути повязанi з цими дiями.
Пiд кредитною лiнiую слiд розумiти безумовне зобовязання бан-
ку надати грошову суму в межах обговореноє максимальноє суми за
письмовою вимогою клiунта. Позичальник же при цьому мау мож-
ливiсть протягом термiну дiє кредитноє лiнiє використовувати рiзнi суми
кредиту, сплачуючи вiдсоткову ставку за реально використовуваною
сумою. Кредитна лiнiя звичайно вiдкривауться на один рiк. Вона може
бути сезонною - при сезоннiй недостатностi оборотного капiталу, i
поновлюваною - при тривалiй потребi в залучених засобах, коли по-
гашення боргу надау право на подальше одержання позичок.
Онкольний, або вексельний, кредит (вiд латинського оп саii -
за вимогою) являу собою короткостроковий кредит, який пога-
238
мауться на першу вимогу i видауться пiд забезпечення казначейсь-
ких, комерцiйних або iнших векселiв. Звичайно кредит видауться
як спецiальний позичковий рахунок, за яким також вiдбувауться
погашення кредиту i сплата вiдсоткiв.
Банкiвське кредитування за своєм цiльовим призначенням повин-
не компенсувати субуктам господарювання тимчасовий брак коштiв
для здiйснення пiдприумницькоє дiяльностi. Дуже часто пiдприумства
потребують одержання кредиту через дебiторську заборгованiсть.
Дебiторська заборгованiсть у кредитуваннi повинна вiдповiда-
ти певним правовим i економiчним вимогам. За цими вимогами:
не повиннi минути термiни позовноє давнини;
дебiтори (боржники) клiунта банку повиннi бути реально iсну-
ючими юридичними особами, що не знаходяться в стадiє банкрут-
ства або лiквiдацiє. Як правило, дотримання цiує вимоги досягауть-
ся попереднiм узгодженням перелiку дебiторiв, чиє борги прийма-
тимуться до кредитування;
договiр, iз якого випливають вимоги платежу, повинен бути
платним;
договiр, iз якого випливау вимога платежу, повинен бути дiйсним
i виконаним з боку клiунта банку в повному обсязi i належним чином.
Залежно вiд структури правовiдносин кредитування дебiторсь-
коє заборгованостi проводиться за певною формою. До цих форм
належать факторинг, форфейтинг, врахування векселiв.
Договiр факторингу вiдомий банкiвському кредитування досить
давно. Цi правовiдносини у випадку факторингу регулюються гл. 17
ЦК, ст. 3 Закону Украєни <Про банки та банкiвську дiяльнiсть>.
За договором факторингу одна сторона (фiнансовий агент) пе-
редау або зобовязууться передати другiй сторонi (клiунту) кошти в
рахунок грошовоє вимоги клiунта (кредитора) до третьоє особи (бор-
жника), що випливау з поставки клiунтом товарiв, виконання робiт
або надання послуг третiй особi, а клiунт поступауться або зобовя-
зууться поступитися фiнансовому агенту цiую грошовою вимогою.
При форфейтингу правовiдносини, повязанi з кредитом, на-
бувають розгорнутоє форми i при цьому використовууться особли-
Украєнське законодавство, дуже часто користуючись зазначеним термiном,
не дау його визначення. Тому на теоретичному рiвнi можна визначити поняття де-
бiторськоє заборгованостi як наявнiсть у клiунта банку права вимоги платежу, що
виник внаслiдок виконання своєх обовязкiв за якимось комерцiйним договором.
Це вiдповiдау i загальному поняттю "дебiтор", що походить вiд латинського оеЬiєог
i означау юридичну або фiзичну особу, що мау грошову або майнову заборгованiсть
iншому пiдприумству.
239
вий правовий елемент - акцептований вексель, або тратта. Крiм
того, форфейтирування, як правило, використовууться в мiжна-
роднiй торгiвлi, у якiй вже визначенi правила цiує дiяльностi.
За договором форфейтингу банк або iнша кредитна органiзацiя
зобовязууться придбати (враховувати) векселi контрагента клiунта
банку,, акцептованi його банком, зробити оплату i при настаннi термi-
ну платежу за векселем предявити його платнику. При форфейтингу
до банку переходять ризики неплатежу без права регресу до клiунта.
Врахування векселiв, як форма кредитування дебiторськоє за-
боргованостi, полягау в тому, що держатель векселя (клiунт бан-
ку) може передати банку всi права на вексель за iндосаментом,
отримавши замiсть цього вексельну суму зменшену на облiковий
вiдсоток (дисконт2) за дострокове одержання грошей. У цьому разi
до банку переходять разом iз векселем ризики неплатежу, але клi-
унт банку як попереднiй векселетримач вiдповiдау перед банком
солiдарне разом з iншими боржниками.
Комерцiйний кредит - це товарна форма кредиту, яка визна-
чау вiдносини з питань перерозподiлу матерiальних фондiв i харак-
теризуу кредитну угоду мiж двома субуктами господарськоє дiяль-
ностi. Учасники вiдносин на умовах комерцiйного кредиту можуть
створювати платiжнi засоби у виглядi векселiв - зобовязань бор-
жника сплатити кредитору зазначену суму в певний термiн3.
Обуктом комерцiйного кредиту можуть бути реалiзованi то-
вари, виконанi роботи, наданi послуги, щодо яких продавцем на-
дауться вiдстрочення платежу.
Погашення комерцiйного кредиту може здiйснюватися шляхом:
сплати боржником за векселем; передачi векселя iншiй юридичнiй
особi (крiм банкiв та iнших кредитних установ); переоформлення
комерцiйного кредиту на банкiвський.
Лiзинговий кредит - це вiдносини мiж юридичними особа-
ми, якi виникають у разi оренди майна. Вiн супроводжууться ук-
ладенням лiзинговоє угоди.
Обуктом лiзингу у рiзне рухоме (машини, обладнання, транс-
портнi засоби, обчислювальна та iнша технiка) та нерухоме (бу-
динки, споруди, система телекомунiкацiй i т. iн.) майно.
iндосамент - передаточний напис на векселях, коносаментах (розпорядних
документах на речi) та iнших цiнних паперах, яким оформляють передачу права
вимоги за цими документами однiую особою (iндосантом) iншiй особi (iндосату).
2 Дисконт - сума, яку утримуу банк при купiвлi векселiв до закiнчення строку.
3 В нашiй економiцi вексель як засiб комерцiйного кредиту використовувався
в перiод НЕПу до 1930 р., коли комерцiйне кредитування було заборонене.
240
Субуктами лiзингу можуть бути лiзингодавець (субукт госпо-
дарювання, що у власником обукта лiзингу i здау його в оренду),
користувач (субукт, що домовляуться з лiзингодавцем про оренду
- про набуття права володiння та користування обуктом лiзингу у
встановлених лiзинговою угодою межах), виробник (пiдприумство,
органiзацiя та iншi субукти господарювання, якi здiйснюють вироб-
ництво або реалiзацiю товарно-матерiальних цiнностей).
iпотечний кредит - це особливий вид господарських вiдно-
син з приводу надання кредитiв пiд заставу нерухомого майна.
Кредиторами з iпотеки можуть бути iпотечнi банки або спец-
iальнi iпотечнi компанiє, а також комерцiйнi банки, а позичальни-
ками - юридичнi та фiзичнi особи, якi мають у власностi обукти
iпотеки або поручителiв, що надають пiд заставу обукти iпотеки
на користь позичальника.
Предметом iпотеки у разi надання кредиту доцiльно викорис-
товувати житловi будинки, квартири, виробничi будинки, споруди,
магазини, земельнi дiлянки, що у власнiстю позичальника i не у
обуктом застави за iншою угодою.
Бланковий кредит - кредит, що може надаватися комерцiй-
ним банком тiльки в межах наявних власних коштiв надiйним по-
зичальникам, якi мають стабiльнi джерела погашення кредиту, пiд
зобовязання повернути кредит (без застави майна чи iнших видiв
забезпечення) iз застосуванням пiдвищеноє вiдсотковоє ставки.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40