Ця теорiя значно вплинула на розвиток економiчноє дум-
ки та змiст конкурентного законодавства захiдних краєн.
Даючи характеристику стану сучасного захiдного ринку, про-
фесор П. Самуельсон дiйшов такого висновку: <Змiшання еле-
ментiв конкуренцiє i монополiє характерне для економiчного жит-
тя в цiлому. Через те не довершена, а недосконала i монополiстич-
на за характером конкуренцiя i у формою, що переважау над
iншими>3. iснуючi форми монополiстичноє конкуренцiє мають ве-
ликий рушiйний потенцiал, але, як свiдчить досвiд розвинутих
краєн, сучасна конкуренцiя не у самоналагоджуваним механiзмом
i потребуу державного захисту i регулювання. Це регулювання рин-
кових вiдносин на Заходi практикууться в надзвичайно розвину-
тих, рiзноманiтних i гнучких формах, диференцiйованих за регiо-
нами, галузями та видами дiяльностi.
У краєнах з розвинутою ринковою економiкою на цей час теоре-
тичне дослiдження проблем регулювання конкуренцiє здiйснюуться
История мировой экономики / Под ред. А. Марковой. М., 1998. С. 9.
2 Див.: Чемберлин Э. Теория монополистической конкуренции: Реориентация
теории стоимости : Пер. с англ. М., 1996.
3 Самуэльсон П. А. Экономика. М., 1993. С. 53.
141
в межах так званого <конкурентного права>, що мау двi гiлки: право
на захист вiд недобросовiсноє конкуренцiє i антимонопольно право.
Якщо захист вiд недобросовiсноє конкуренцiє передбачау при-
пинення незаконних дiй пiдприумцiв на ринку щодо єхнiх конкрет-
них конкурентiв, то антимонопольне законодавство спрямоване
проти обмежень конкуренцiє, якi стосуються всiх пiдприумцiв у тiй
чи iншiй галузi виробництва чи торгiвлi. В окремих випадках ан-
тиконкурентнi дiє можуть регулюватися як антимонопольним за-
конодавством, так i законодавством про недопущення недобросо-
вiсноє конкуренцiє.
iсторично склалися двi системи конкурентного законодавства.
Одна система грунтууться на формальнiй заборонi монополiє (анти-
трестiвське законодавство США), друга - на контролюваннi моно-
польних утворень i обмеженнi єх зловживань. Проте принциповоє
рiзницi мiж цими системами немау, а в процесi застосування законiв
судовими та виконавчими органами вона майже нiвелюуться.
Законодавство про захист економiчноє конкуренцiє захiдноув-
ропейських краєн значною мiрою базууться на розвинутому кон-
курентному законодавствi твропейського Спiвтовариства, воно
достатньо узгоджене i мау тенденцiю до унiфiкацiє.
Наша держава також прагне створити систему законодавства
про захист економiчноє конкуренцiє на сучасному увропейському
рiвнi, до цього Украєну зобовязують i пiдписанi мiжнароднi угоди.
Проте саме створення реального конкурентного середовища
стало чи не найскладнiшим завданням для законодавчоє та вико-
навчоє влади Украєни.
Джерелом конкуренцiє у цiлий комплекс обовязкових умов
вiльного розвитку ринку. Це i кiлькiсть продавцiв окремого виду
товарiв, i вiльне входження товаровиробникiв на ринок та вихiд з
нього, i повна господарська вiдокремленiсть кожного виробника
товарiв окремого виду, i залежнiсть стану продавцiв та покупцiв
вiд ринковоє цiни2.
На жаль, вихiднi умови для створення конкурентного середо-
вища в економiцi Украєни досить несприятливi, i головною пере-
шкодою поступу в цьому напрямi у чи не найвищий у свiтi рiвень
Див.: Угода про партнерство та спiвробiтництво мiж твропейськими Спiвто-
вариствами та Украєною. Ст. 41Ьiз. Ратифiкована 10 груд. 1994 р. Законом Украєни
№ 237/94-ВР
2 Див.: Палкiн Ю.. Заровна Н. Економiчний закон конкуренцє // Економiка Укра-
єни. 1995. № 8.
142
монополiзацiє економiки. Протягом шести десятилiть на теренi Укра-
єни, як i всього колишнього Радянського Союзу, створювалася си-
стема промислового виробництва, яка виключала паралелiзм та
дублювання. Пiдприумства створювалися максимально великими,
вони були спецiалiзованими, кожен вид продукцiє випускався од-
ним-двома виробниками в регiонi, i єє збут був майже гарантова-
ний. Взагалi, в сучаснiй економiчнiй лiтературi досить поширене
поняття <тришаровоє> структури монополiє в господарствi колиш-
нього СРСР. Розрiзняють монополiю державноє власностi, моно-
полiю вiдомчоє органiзацiє та монополiю технологiй. Таким чином,
монопольнi утворення, якi функцiонують у сучаснiй украєнськiй
економiцi, мало схожi на класичнi монополiє ринковоє економiки,
котрi виникали як наслiдок конкурентноє боротьби та розвитку
ринку. Тому створення правових засад подолання монополiзму в
нашiй краєнi потребуу врахування багатьох особливостей сучасних
вiтчизняних монополiй, а також докладного вивчення великого
досвiду розвинутих держав.
Формування чинного законодавства Украєни про захист економiч-
ноє конкуренцiє здiйснювалося в кiлька етапiв. Стартовим став Закон
вiд 18 лютого 1992 року <Про обмеження монополiзму та недопущен-
ня недобросовiсноє конкуренцiє у пiдприумницькiй дiяльностi>2.
Згiдно з постановою Верховноє Ради Украєни вiд 18 лютого 1992 року
<Про порядок введення в дiю Закону Украєни <Про обмеження моно-
полiзму та недопущення недобросовiсноє конкуренцiє у пiдприум-
ницькiй дiяльностi>>3 були здiйсненi заходи щодо лiквiдацiє на всiх,
рiвнях органiв i структур галузевого управлiння економiкою, а також
обуднань, створених на основi мiнiстерств i вiдомств, крiм природ-;
них монополiстiв - звязку (телефон, телеграф, пошта), залiзницi,
трубопровiдного транспорту, авiацiйного транспорту.
Найважливiшими документами наступного перiоду у Закон
Украєни вiд 26 листопада 1993 року <Про Антимонопольний комi-
тет Украєни>4, а також Державна програма демонополiзацiє еконо-
мiки та розвитку конкуренцiє, затверджена постановою Верховноє
Ради Украєни 21 грудня 1993 року5.
Див.: Крылова Н., Лыкова Л. Формы монополизма в советской экономи-
ке. Вопросы экономики. 1996. № 6.
2 Див.: Вiдомостi Верхов. Ради Украєни. 1992. X> 21. Ст. 296.
3 Там само.
4 Див.: Там само. 1993. X" 50. Ст. 472.
5 Див.: Там само. 1994. № 10. Ст. 41.
143
Ця Програма мала велике значення для подальшого розвитку
конкурентного законодавства, оскiльки в нiй вперше чiтко були
сформульованi принципи здiйснення антимонопольно! полiтики,
окресленi економiчнi умови та етапи єє реалiзацiє; визначенi спо-
соби демонополiзацiє та антимонопольного регулювання; названий
механiзм застосування конкурентного законодавства; виокремленi
регiональнi та галузевi прiоритети першого етапу демонополiзацiє;
розробленi конкретнi заходи з органiзацiйного, законодавчого, iн-
формацiйного, науково-дослiдницького, кадрового та фiнансово-
го забезпечення реалiзацiє програми.
Формування конкурентного законодавства випало на 1994-
1995 роки. 28 сiчня 1994 року був прийнятий Закон <Про внесен-
ня змiн i доповнень до Кримiнального, Кримiнально-процесуаль-
ного кодексiв Украєни та Кодексу Украєни про адмiнiстративнi
правопорушення>, який встановив адмiнiстративну та кримiналь-
ну вiдповiдальнiсть за порушення конкурентного законодавства;
затверджена Постанова Кабiнету Мiнiстрiв <Про запровадження
механiзму запобiгання монополiзацiє товарних ринкiв> вiд 11 ли-
стопада 1994 року № 765, у якiй окресленi повноваження Анти-
монопольного комiтету Украєни (АМК) та його органiв у процесi
приватизацiє i корпоратизацiє пiдприумств; Антимонопольний ко-
мiтет Украєни видав ряд нормативних актiв, серед яких найваж-
ливiшими були: Положення про територiальне вiддiлення Анти-
монопольного комiтету Украєни, затверджене наказом АМК вiд 5
сiчня 1994 року; Методика визначення монопольного становища
пiдприумцiв на ринку, затверджена розпорядженням АМК вiд 10
травня 1994 року; Тимчасовi правила розгляду справ про порушен-
ня антимонопольного законодавства Украєни, затвердженi розпо-
рядженням АМК вiд 19 квiтня 1994 року № 5.
Тiльки з липня 1995 року, з внесенням змiн та доповнень до За-
кону Украєни <Про обмеження монополiзму та недопущення недобро-
совiсноє конкуренцiє у пiдприумницькiй дiяльностi>2, почалося актив-
не застосування конкурентного законодавства, оскiльки була чiткiше
регламентована компетенцiя територiальних органiв АМК, встанов-
ленi вiдчутнi для пiдприумцiв санкцiє за порушення норм конкурент-
ного законодавства, що примусило всiх субуктiв господарськоє дiяль-
ностi враховувати вимоги добросовiсноє конкуренцiє при укладеннi
господарських договорiв та проведеннi органiзацiйних заходiв.
Див.: Вiдомостi Верхов. Ради Украєни. 1994. № 20. Ст. 117.
2 Див.: Там само. 1995. № 13. Ст. 85.
144
Взагалi, для перших двох етапiв формування конкурентного
законодавства Украєни характерне кiлькiсне нагромадження нор-
мативно-правових актiв, якi повиннi були врегулювати вiдносини,
не врегульованi на законодавчому рiвнi.
Протягом останнiх трьох рокiв нормативна база захисту еко-
номiчноє конкуренцiє продовжуу розширюватися i вдосконалюва-
тися, набувау закiнченого вигляду. Так, Закон Украєни вiд 7 черв-
ня 1996 року <Про захист вiд недобросовiсноє конкуренцiє>, вве-
дений у дiю з 1 сiчня 1997 року, визначив правовi засади захисту
субуктiв господарювання (пiдприумцiв) i споживачiв вiд недобро-
совiсноє конкуренцiє i започаткував розвиток i забезпечення тор-
гових та iнших чесних звичаєв ведення конкуренцiє при здiйсненнi
пiдприумницькоє дiяльностi в умовах ринкових вiдносин.
З унесенням 3 березня 1998 року значних змiн i доповнень до
Закону Украєни <Про обмеження монополiзму та недопущення не-
добросовiсноє конкуренцiє у пiдприумницькiй дiяльностi>2 знач-
но вдосконалились основнi поняття цього закону, чiткiшим ста-
ло регулювання процедурних питань. Так, наприклад, була змiне-
на досить невдала конструкцiя ст. 5 <Неправомiрнi угоди мiж
пiдприумцями>, яка вносила плутанину i пiдштовхувала деякi ви-
конавчi та судовi органи до пiдмiни норм конкурентного права нор-
мами цивiльного права, замiсть неє введене сприятливiше понят-
тя - <антиконкурентнiузгодженi дiє>. Розпорядженням Антимо-
нопольного комiтету ЗО вересня 1998 року була затверджена нова
редакцiя Правил розгляду спорiв про порушення антимонополь-
ного законодавства Украєни.
Проте конкурентне законодавство Украєни мау досить вiдчутнi
прогалини i потребуу подальшого аналiзу та вдосконалення.
Сучасному рiвню ринковоє економiки не притаманна так звана
<вiльна> конкуренцiя, яка панувала помiж пiдприумцями у XVIII-
XIX столiттях в перiод бурхливого розвитку iндустрiального вироб-
ництва. Функцiонування монополiй у сучаснiй економiцi у обуктив-
ним явищем i закономiрним результатом розвитку ринкових вiдно-
син. Ще у 20-30-х роках нашого столiття захiдними вченими були
переглянутi попереднi уявлення про <вiльну> конкуренцiю як основу
ринку. У грунтовних економiчних дослiдженнях того часу було зроб-
лено висновок про те, що монополiє не усувають економiчну кон-
Див.: Вiдомостi Верхов. Ради Украєни. 1996. № 36. Ст. 164.
2 Див.: Голос Украєни. 1998. 31 бер.
145
куренцiю з ринкових вiдносин, а надають єй новоє форми, за якою
усталилася назва <монополiстична конкуренцiя>. Згiдно з новiтнi-
ми економiчними дослiдженнями мiж монополiями спостерiгауть-
ся <гiперконкуренцiя>, яка за певних умов набувау великоє ру-
шiйноє сили2. Але разом з тим монополiстичнiй конкуренцiє прита-
манна тенденцiя до централiзацiє i концентрацiє виробництва та
ринку, якi невпинно зростають i якi можуть призвести до створен-
ня абсолютних нацiональних монополiй, здатних створити загрозу
демократичному розвитку суспiльства. У краєнах з розвинутою рин-
ковою економiкою досить давно були усвiдомленi цi загрозливi тен-
денцiє i конфлiкт мiж суспiльством та монополiями був вирiшений
шляхом впровадження державами антимонопольного законодавства.
Антимонопольно законодавство - це сукупнiсть нормативних
актiв, спрямованих на попередження, обмеження або припинення дiй
(бездiяльностi) субуктiв господарювання, нацiлених на недопущен-
ня, iстотне обмеження або усунення конкуренцiє, що призвели або
можуть призвести до монополiзацiє ринку певного товару чи послуг.
Таким чином, антимонопольне законодавство не забороняу
iснування монополiстичного утворення як такого, а створюу обме-
жений правовий режим господарськоє дiяльностi, при якому по-
дiбнi субукти господарювання не мають законних можливостей
отримувати надприбуток, користуючись одноосiбним домiнуван-
ням на ринку за вiдсутностi будь-яких конкурентiв.
Воно визначау ключове для цього правового iнституту понят-
тя монопольного становища, пiд яким слiд розумiти домiнуюче
становище субукта господарювання яке дау йому можливiсть са-
мостiйно або разом з iншими субуктами господарювання обме-
жувати конкуренцiю певного товару на ринку. Монополiстом ви-
знауться субукт господарювання, частка певного товару якого на
ринку перевищуу 35 вiдсоткiв. Разом з тим, рiшенням Антимоно-
польного комiтету може визначатися монопольним становище
субукта господарювання, частка якого на ринку певного товару
становить менше 35 вiдсоткiв.
Обмеження монополiзму в економiцi Украєни правовими засо-
бами здiйснюуться в чотирьох основних напрямках:
Див.: Чемберлин Э. Згадувана праця; Робинсон Дяс. Экономическая теория
несовершенной конкуренции: Пер. с англ. М., 1986.
Див.: Самуэльсон П. А. Згадувана праця; Портер М. Международная конку-
ренция. М., 1993.
146
недопущення використання домiнуючого положення на рин-
ку певного товару чи послуги;
недопущення антиконкурентних узгоджених дiй (угод) мiж
субуктами господарювання;
недопущення дискримiнацiє субуктiв господарськоє дiяльностi
органами державноє влади, органами мiсцевого самоврядування та
органами адмiнiстративно-господарського управлiння та контролю;
здiйснення державного контролю за процесом економiчноє
концентрацiє. \
Згiдно зi ст. 4 Закону Украєни <Про обмеження монополiзму та
недопущення недобросовiсноє конкуренцiє в пiдприумницькiй дiяль-
ностi> зловживаннями монопольним становищем вважаються:
навязування таких умов договору, якi ставлять контрагентiв
у нерiвне становище, або додаткових умов, що не мають вiдношен- .
ня до предмета договору, в тому числi навязування товару, не по-
трiбного контрагенту; .
обмеження або припинення виробництва, а також вилучення |
з обороту товарiв, що призвели або можуть призвести до створення
пiдтримки дефiциту на ринку, встановлення монопольних цiн; |
часткова або повна вiдмова вiд реалiзацiє чи закупiвлi товару при i
вiдсутностi альтернативних джерел постачання або збуту, що призвели |
або можуть призвести до створення або пiдтримки дефiциту на рин-1
ку чи встановлення монопольних цiн; |
iншi дiє, що призвели або можуть призвести до створення пе-1
решкод доступу на ринок (виходу з ринку) iнших субуктiв госпо-i
дарювання; |
встановлення дискримiнацiйних цiн (тарифiв, розцiнок) на|
своє товари, що обмежують права окремих споживачiв; |
встановлення монопольно високих цiн (тарифiв, розцiнок) на|
своє товари, що призвело або може призвести до порушення прав|
споживачiв; |
встановлення монопольно низьких цiн (тарифiв, розцiнок) на своє |
товари, що призвело або може призвести до обмеження конкуренцiє. |
Порушення цiує групи норм антимонопольного законодавства!
у самостiйними протиправними дiями субуктiв господарськоє дiяль-|
ностi, якi згiдно з законом або вiдповiдно до рiшень Антимоно-|
польного комiтету Украєни займають монопольне становище на|
ринку певних товарiв чи послуг. |
Другу групу порушень норм антимонопольного законодавства
складають антиконкурентнi узгодженi дiє, що вчиняються двома
147
(або бiльше) субуктами господарськоє дiяльностi, якi на момент
скоуння цих дiй не обовязково мають монопольне становище на
ринку, але такi дiє завжди призводять або можуть призвести до мо-
нополiзацiє ринку, встановлення монопольних цiн, обмеження або
усунення конкуренцiє.
Вiдповiдно до ст. 5 згаданого Закону антиконкурентними узгод-
женими дiями визнаються погодженi дiє (угоди), що призвели або
можуть призвести до
встановлення (пiдтримання) монопольних цiн (тарифiв), зни-
жок, надбавок (доплат), нацiнок;
розподiлу ринкiв за територiальним принципом, асортиментом
товарiв, обсягом єх реалiзацiє чи закупiвель або за колом спожи-
вачiв чи за iншими ознаками, що призвели або можуть призвести
до єх монополiзацiє;
усунення з ринку або обмеження доступу до нього продавцiв,
покупцiв, iнших субуктiв господарювання.
Третя група порушень норм антимонопольного законодавства
може чинитися, по-перше, органами державноє влади, якими у, згiдно
з ч. З ст. 1 Закону Украєни <Про обмеження монополiзму та недопу-
щення недобросовiсноє конкуренцiє у пiдприумницькiй дiяльностi>,
мiнiстерства та iншi центральнi органи виконавчоє влади, органи ви-
конавчоє влади Автономноє Республiки Крим, державнi органи, що
здiйснюють регулювання дiяльностi субуктiв природних монополiй,
регулювання ринку цiнних паперiв, державнi органи приватизацiє,
мiсцевi органи виконавчоє влади.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40