Автоматичним вважауться
обладнання з програмним управлiнням, а також верстати, маши-
ни i агрегати, що виконують основнi операцiє безпосередньоє дiє
на предмети працi без участi людини. При цьому робiтники можуть
здiйснювати тiльки налагодження автомата, завантаження вихiд-
них матерiалiв, контроль обробiтку, замiну iнструменту, а в окре-
мих випадках i видалення вiдходiв.
5. Транспортнi засоби (рухомий склад залiзничного, водного,
автомобiльного, повiтряного та комунального транспорту, основнi
фонди виробничого транспорту, магiстральнi нафтогазопроводи).
У сукупностi вони у засобами пересування i призначенi для пере-
84
мiщення людей, транспортування вантажiв та речовин рiзного при-
значення.
6. iнструмент (електродрилi, вiбратори, вiдбiйнi молотки та
iншi). Це основний засiб, який використовують у процесi ручноє
працi або прикрiпляють до машини для пiдсилення або збiльшення
єє робочих органiв.
7. Виробничий iнвентар i знаряддя (верстати, баки, контейне-
ри та iнвентарна тара), що використовууться для полегшення ви-
робничих операцiй пiд час роботи.
8. Господарський iнвентар (предмети конторського i госпо-
дарського обзаведення).
9. Робоча та продуктивна худоба (конi, воли, корови та iн). iн-
вентарним обуктом цiує облiковоє групи у кожна доросла тварина.
10. Багаторiчнi насадження (озеленювальнi та декоративнi,
плодово-ягiднi насадження i т. iн.). iнвентарними обуктами бага-
торiчних насаджень вважаються окремi сквери, парки, сади, час-
тина закрiпленоє за пiдприумством вулицi або територiє, що мау зе-
ленi насадження, незалежно вiд єхньоє кiлькостi, вiку i породи.
11. Внутрiшньогосподарськi дороги (транспортнi магiстралi на
територiє пiдприумства з необхiдними спорудами та обладнанням).
12. iншi основнi засоби (бiблiотечнi фонди, капiтальнi затра-
ти в орендованi основнi засоби тощо).
Бухгалтерiя пiдприумства визначау належнiсть основних засобiв
до тiує або iншоє облiковоє групи за даними паспортiв, iнструкцiй
щодо експлуатацiє, описiв та iншоє технiчноє документацiє.
У бухгалтерському облiку основнi засоби подiляють на власнi, що
належать певному пiдприумству, та орендованi, якi знаходяться в його
тимчасовому користуваннi за певну плату. Вартiсть власних основних
засобiв, єх рух, нарахування зносу вiдображають у балансi.
Основнi засоби оцiнюють за первiсною, вiдновною (ринко-
вою) та залишковою вартiстю.
Первiсною вартiстю обукта основних засобiв вважауться:
для будiвель та споруд у разi пiдрядного способу єх будiвни-
цтва - кошторисна вартiсть обукта. Якщо будiвництво ведуть гос-
подарським способом, основнi засоби приймаються на облiк за фак-
тичною собiвартiстю єх спорудження. В обох випадках у первiсну
вартiсть включають затрати на проектно-розвiдувальнi роботи;
для обладнання - величина затрат на придбання, включаю-
чи витрати на доставку, монтаж, установку i т. iн.;
для обуктiв основних засобiв, що надiйшли безоплатно, -
вартiсть за даними бухгалтерського облiку сторони, що єх передау,
85
яку вказують у документах на передачу, з доданням у необхiдних
випадках затрат на установку обукта;
для основних засобiв, що вже були в експлуатацiє i придбанi за
плату, - фактичнi затрати на придбання, доставку та установку.
Первiсна вартiсть окремих обуктiв основних засобiв може
збiльшуватися пiсля єхньоє реконструкцiє або модернiзацiє, а змен-
шуватись - у разi частковоє лiквiдацiє та демонтажу обуктiв. Пер-
вiсна вартiсть, яка фiксууться в бухгалтерському облiку, - це ве-
личина фактичних затрат на придбання або спорудження обук-
тiв. Вона вiдносно постiйна.
Вартiсть вiдтворення основних фондiв, тобто єх будiвництва
або придбання за дiючими ринковими цiнами на певну дату, нази-
вауться вiдновною. Вiдновною вважауться вартiсть, яку визнача-
ють внаслiдок iндексацiє основних фондiв, проведеноє за рiшен-
ням Кабiнету Мiнiстрiв Украєни.
У дiючiй практицi облiкову вартiсть основних засобiв, за якою
єх вiдображають у звiтностi та балансi (тобто первiсну, а пiсля
iндексацiє, що проводиться у встановленому порядку, - вiднов-
ну), називають балансовою вартiстю.
У процесi експлуатацiє основнi засоби зношуються. Вартiсна
величина зношення називауться зносом. Якщо з балансовоє вар-
тостi основних фондiв вирахувати знос кожного обукта або єх су-
купнiсть, одержимо розрахункову величину залишковоє вартостi
основних засобiв.
Сукупнiсть показникiв первiсноє, вiдновноє та залишковоє вар-
тостi застосовують для аналiзу динамiки стану та використання
основних засобiв, за результатами якого приймаються вiдповiднi
управлiнськi рiшення.
Наступним елементом засобiв виробництва у нематерiальнi
активи - обукти довгострокового вкладення, якi мають вартiсну
оцiнку, але не належать до майнових цiнностей. Це право на корис-
тування землею, водою, iншими природними ресурсами, патенти,
винаходи, а також iншi майновi права, в тому числi на iнтелектуаль-
ну власнiсть. Нематерiальнi активи, як i основнi засоби, переносять
свою первинну вартiсть на витрати виробництва протягом норма-
тивного строку єхньоє служби.
Аналiтичний облiк нематерiальних активiв ведеться за вида-
ми (авторськi права; права користування землею, природними ре-
сурсами, виробничими зразками; промислово-комерцiйнi секрети;
86
знаки на товари та послуги; <ноу-хау>; гудвiли2; програмне забез-
печення облiковоє та iншоє оргтехнiки та в розрiзi мiсць єх зберi-
гання чи використання.
Надходження та оприбуткування будь-якого обукта нематерiаль-
них активiв на пiдприумствi мау бути оформлено документом, який
включау детальне його описання i порядок використання.
До джерел формування коштiв як обуктiв забезпечення дiяль-
ностi пiдприумства належать:
статутний капiтал - сукупнiсть вкладiв засновникiв (власни-
кiв) у майно в грошовому виразi при утвореннi пiдприумства для за-
безпечення його дiяльностi; прибуток, одержаний вiд реалiзацiє про-
дукцiє та вiд iнших видiв господарськоє дiяльностi пiдприумства з
початку року до звiтного перiоду. Прибуток вiд реалiзацiє продукцiє
(робiт, послуг) визначауться як рiзниця мiж виручкою вiд реалiзацiє
продукцiє (робiт, послуг) i сумою витрат, що включаються до собiвар-
тостi реалiзованоє продукцiє (робiт, послуг), а також сумою нарахо-
ваного (сплаченого) податку на додану вартiсть (за винятком това-
рообмiнних операцiй з нерезидентами3), акцизного збору, ввiзного
мита, митного збору та iнших обовязкових зборiв i платежiв, ви-
значених законодавством;
фонди спецiального призначення - невикористанi залишки
коштiв; страховi, стабiлiзацiйнi i резервний фонди тощо, якi ство-
рюються для забезпечення стабiльноє роботи пiдприумства на ви-
падок покриття незапланованих витрат;
резерви, цiльове фiнансування i надходження;
кредити банку;
розрахунки та iнша кредиторська заборгованiсть.
До об уктiв, що складають господарську дiяльнiсть пiдпри-
умства, належать:
запаси i витрати (сировина, матерiали, вироби комплектацiє,
тара, паливо та iншi), якi використовуються в одному актi вироб-
"Ноу-хау " - система рiзних знань науково-технiчного, виробничого, орга-
нiзацiйного, економiчного, правового характеру, дослiдних даних, практично не-
обхiдних для дiяльностi пiдприумства, але якi ще не стали загальним надбанням i
тому у комерцiйною таумницею.
2 Гудвiл - нематерiальний актив, вартiсть якого визначауться як рiзниця мiж |
балансовою вартiстю активiв пiдприумства та йото звичайною вартiстю як цiлiсно-1
го майнового комплексу, що виникау внаслiдок використання кращих управлiнсь-|
ких якостей, домiнуючоє.позицiє на ринку товарiв, нових технологiй тощо.
3 Нерезиденти - юридичнi особи та субукти господарськоє дiяльностi, що не
мають статусу юридичноє особи (фiлiє, представництва тощо) з мiсцезнаходженням за
межами Украєни, якi створенi i дiють вiдповiдно до законодавства iноземноє держави.
87
ництва i тому всю свою вартiсть переносять вiдразу на собiвартiсть
продукцiє, що з них виробляуться;
давальницька сировина i матерiали;
готова продукцiя - вона облiковууться за фактичною вироб-
ничою собiвартiстю;
грошовi кошти - сума грошових коштiв у касi пiдприумства
готiвкою, коштiв, якi зберiгаються на рахунках в установах банку,
а також цiнних паперiв та iнших грошових коштiв пiдприумства;
кошти на розрахунках - дебiторська заборгованiсть за това-
ри та послуги, за виданi аванси, за одержанi векселi, суми за пiд-
звiтними особами та iншi;
суми прибутку, якi належать перерахуванню до бюджету.
Отже, будь-який субукт господарювання, здiйснюючи госпо-
дарську дiяльнiсть, мау вести бухгалтерський облiк. У лiтературi
зустрiчаються рекомендацiє, як до цього братися.
Щодо бухгалтерського облiку Р. Грачева дау такi поради.
Почнiть з iнвентаризацiє активiв, тобто всього, що у, всього, чим
на цей час володiуте. Складiть список цiнностей i позначте єхню вар-
тiсть. Звiсно, при цьому бажано знайти всi документи, якi свiдчать про
єх надходження. Список складайте за групами однорiдних цiнностей.
У перших рядках списку проставте основнi засоби та рiзнi дов-
гостроковi вкладення, зробленi у перспективне розширення дiяль-
ностi, - таким чином буде заповнено перший роздiл активу.
Потiм позаписуйтевсi матерiальнi, товарнi (без урахування
торговельноє нацiнки) та iншi запаси, а також малоцiннi предме-
ти, тобто всi цiнностi, за допомогою яких ви здiйснюуте свою ос-
новну дiяльнiсть, - таким чином буде заповнено другий роздiл.
До третього роздiлу вiднесiть усi грошi, якi мауте на даний час;
окремо тi, що на банкiвському рахунку, й окремо готiвку, яка сьо-
годнi знаходиться при вас. Щоб третiй роздiл був повним, зали-
шилося занести до списку всiх ваших боржникiв (дебiторiв), адже
у такi, хто брав у вас грошi в борг чи товар у кредит, а також осо-
би, яким ви вiддали товар чи iншi цiнностi без попередньоє опла-
ти. Дебiторська заборгованiсть - це теж грошi, але тi, що на-
дiйдуть пiзнiше. Отже, маумо сформований третiй роздiл: грошi
безготiвковi, готiвка i грошi у дебiторiв.
Актив сформований.
Роздiл i. Основнi засоби та iншi позаоборотнi активи.
Див.: Грачева Р. Актив, пасив i оборотний капiтал // Галицькi контракти.
1998. № 21. С. 122.
88
Роздiл II. Запаси.
Роздiл III. Грошовi кошти, розрахунки.
Як вiдобразити статтi пасивуi
Найзручнiше було б цю роботу почати паралельно з побудо-
вою лiвоє частини балансу. У ходi складання списку активiв бажано
звертати увагу на позицiє, за якi ви ще не встигли розрахуватися.
Ми називаумо це кредиторською заборгованiстю постачальникам.
Одночасно iз занесенням до списку активiв цiнностей, уже отри-
маних, але ще не сплачених, слiд показати в пасивi борги за них.
Тобто в лiвiй частинi балансу - список предметiв, а в правiй -
список осiб, вiд яких отримано ще не сплаченi предмети. Таким
списком юридичних i фiзичних осiб iз сумами ваших боргових
зобовязань перед ними i буде розпочато формування статей тре-
тього роздiлу пасиву пiд назвою <Розрахунки>. Можливо, серед
ваших партнерiв у i такi, хто заплатив грошi, а товару вiд вас ще не
отримав, - не забудьте цих осiб включити до списку ваших креди-
торiв. Далi третiй роздiл слiд доповнити даними про заборгованiсть
перед бюджетом, органами соцiального страхування та позабюджет-
ними фондами, тобто про визначенi, але ще не сплаченi податки
i збори. Поряд помiстiть данi про невидану заробiтну плату.
Суми залишкiв непогашеноє заборгованостi по кредитах - дов-
гострокових i короткострокових, банкiвських i небанкiвських -
видiлiть в окремий роздiл i обуднайте пiд назвою <Фiнансовi зо-
бовязання>.
iнодi можна побачити дещо iншу структуру розподiлення па-
сивiв. Усе залежить вiд вимог зовнiшнього користувача такоє iн-
формацiє, а також ваших власних. Головне, щоб баланс мiг вiдпо-
вiдати на запитання, якi назрiли на момент його формування. iнак-
ше кажучи, <говорив>.
Рiзниця мiж загальною сумою активiв i сумою зобовязань
буде називатися вашим чистим капiталом.
Отже, маумо у пасивi:
Роздiл i. Чистий капiтал.
Роздiл II. Фiнансовi зобовязання.
Роздiл III. Поточнi зобовязання.
Таким чином, сформувавши баланс свого бiзнесу, ви вирiшили
одразу два питання: визначили розмiр вашого чистого капiталу i на-
вели належний порядок у справах з метою надалi не випускати з рук
контроль над ними. Проте скласти баланс - це лише <сфотографу-
вати> стан справ на той чи iнший момент. До того ж, це був приклад
89
побудови <аврального> балансу, аби було вiд чого <вiдштовхнутися>.
Справжнiй облiк почнеться разом iз початком руху цiнностей, а тому
i справжнiй баланс на будь-яку дату ви складатимете на основi облiко-
вих даних. Робiть iнвентаризацiю, як цього вимагау iснуючий зако-
нодавчий порядок, а ще для того, щоб пересвiдчитися у неушкодже-
ностi майна i цiнностей, якими ви на певну дату володiуте.
Таким чином, баланс у бухгалтерському облiку розглядауть-
ся як спосiб узагальнення i групування господарських засобiв пiд-
приумства та єх джерел на визначену дату.
За своую структурою - це двостороння таблиця, з лiвого боку
якоє вiдображено склад засобiв господарства та єх розмiщення -
<актив>, а з правого боку - утворення засобiв господарства та єх
цiльове призначення - <пасив>.
Баланс пiдприумства - це основна форма бухгалтерськоє звiт-
ностi, яка у завершальним етапом бухгалтерського облiку.
У перекладi з латинськоє слово "баланс" означау "двочашковi терези", що сто-
совно бухгалтерського облiку означау обовязкову рiвнiсть результатiв пасиву i активу.
ЩУ-ШiiУ
Основнi положення про державне
регулювання виробничоє i
комерцiйноє (господарськоє)
дiяльностi
1. Принципи та форми державного
регулювання господарськоє дiяльностi
З початку 90-х рокiв в Украєнi вiдбувауться докорiнне
реформування економiчних вiдносин, викликане кризовими яви-
щами, якi поступово наростали в економiцi колишнього Радянсь-
кого Союзу i майже всiх держав Схiдноє твропи.
Протягом шести десятилiть, починаючи з кiнця 20-х рокiв, в
умовах загальнодержавноє власностi на всi засоби виробництва,
землю, природнi ресурси складався господарський механiзм, ос-
новою якого було централiзоване директивне планування, прiори-
тетний розвиток галузей вiйськово-виробничого комплексу тощо.
Вже в 60-тi роки стало очевидним, що система господарюван-
ня, яка склалася, не вiдповiдау потребам розвитку виробничих сил.
Про це свiдчило падiння темпiв економiчного зростання, несприй-
няття виробництвом досягнень науково-технiчного прогресу, низь-
кий життувий рiвень населення.
Керiвництво колишнього Радянського Союзу неодноразово на-
магалося реформувати (<вдосконалювати>) господарськi вiдноси-
ни та органiзацiю управлiння економiкою. Найпомiтнiшими захо-
дами в цiй сферi була, наприклад, спроба встановити в 1957 роцi
територiальну систему управлiння господарством на вiдмiну вiд
галузевоє; реформа 1965 року, спрямована на полiпшення керiвниц-
тва промисловiстю, вдосконалення планування та посилення еко-
номiчного стимулювання промислового виробництва; всебiчний
економiчний експеримент 1987 року по розширенню прав пiд-
приумств у плануваннi та господарськiй дiяльностi тощо.
Проте всi цi спроби не дали вiдчутних результатiв. Продовжу-
валося падiння темпiв виробництва, <проєдалися> сировиннi ре-
91
сурси, що змусило керiвництво колишнього СРСР змiнити еконо-
мiчну полiтику. Але запропонований у 1985 роцi <курс прискорен-
ня> i програма докорiнноє перебудови економiки на практицi дуже
негативно вплинули на стан народного господарства, поглибили
кризу, ще бiльш знизили життувий рiвень населення. Однак, не зва-
жаючи на вiдверту неспроможнiсть подолати кризовi явища мето-
дами державного регулювання економiки, правотворча дiяльнiсть
того перiоду базувалася на недоторканностi базисного закону <пла-
номiрного та пропорцiйного розвитку>. Як i ранiше, стверджува-
лося, що на вiдмiну вiд анархiє ринковоє конкуренцiє державне пла-
нування <виступау як спосiб функцiонування економiки, механiзм
регулювання пропорцiй... де суспiльство мау можливiсть узгодже-
ного розподiлу суспiльноє працi за рiзними сферами>.
А вже на той час деякi краєни Схiдноє твропи мали досвiд по-
зитивного впливу обмеженого приватного пiдприумництва i еко-
номiчноє конкуренцiє на розвиток виробничих сил. Так, наприклад,
в Угорщинi пiд час економiчноє реформи 1966-1967 рокiв були
визнанi недолiки директивного планування i вжитi заходи щодо
стимулювання конкуренцiє мiж державними пiдприумствами.
Усвiдомлюючи багаторiчний негативний досвiд реформуван-
ня господарських вiдносин у межах незмiнного економiчного ба-
зису - монополiє загальнодержавноє власностi на засоби вироб-
ництва, бiльшiсть членiв нашого суспiльства дiйшла висновку про
необхiднiсть змiнити соцiально-економiчну орiунтацiю.
На основi Декларацiє <Про державний суверенiтет Украєни>2
Верховною Радою 3 серпня 1990 року був прийнятий Закон <Про
економiчну самостiйнiсть Украєнськоє РСР>3, який встановив, що
економiчна самостiйнiсть Украєнськоє РСР базууться на принципах
рiзноманiтностi i рiвноправностi форм власностi та єх державному
захистi;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40
обладнання з програмним управлiнням, а також верстати, маши-
ни i агрегати, що виконують основнi операцiє безпосередньоє дiє
на предмети працi без участi людини. При цьому робiтники можуть
здiйснювати тiльки налагодження автомата, завантаження вихiд-
них матерiалiв, контроль обробiтку, замiну iнструменту, а в окре-
мих випадках i видалення вiдходiв.
5. Транспортнi засоби (рухомий склад залiзничного, водного,
автомобiльного, повiтряного та комунального транспорту, основнi
фонди виробничого транспорту, магiстральнi нафтогазопроводи).
У сукупностi вони у засобами пересування i призначенi для пере-
84
мiщення людей, транспортування вантажiв та речовин рiзного при-
значення.
6. iнструмент (електродрилi, вiбратори, вiдбiйнi молотки та
iншi). Це основний засiб, який використовують у процесi ручноє
працi або прикрiпляють до машини для пiдсилення або збiльшення
єє робочих органiв.
7. Виробничий iнвентар i знаряддя (верстати, баки, контейне-
ри та iнвентарна тара), що використовууться для полегшення ви-
робничих операцiй пiд час роботи.
8. Господарський iнвентар (предмети конторського i госпо-
дарського обзаведення).
9. Робоча та продуктивна худоба (конi, воли, корови та iн). iн-
вентарним обуктом цiує облiковоє групи у кожна доросла тварина.
10. Багаторiчнi насадження (озеленювальнi та декоративнi,
плодово-ягiднi насадження i т. iн.). iнвентарними обуктами бага-
торiчних насаджень вважаються окремi сквери, парки, сади, час-
тина закрiпленоє за пiдприумством вулицi або територiє, що мау зе-
ленi насадження, незалежно вiд єхньоє кiлькостi, вiку i породи.
11. Внутрiшньогосподарськi дороги (транспортнi магiстралi на
територiє пiдприумства з необхiдними спорудами та обладнанням).
12. iншi основнi засоби (бiблiотечнi фонди, капiтальнi затра-
ти в орендованi основнi засоби тощо).
Бухгалтерiя пiдприумства визначау належнiсть основних засобiв
до тiує або iншоє облiковоє групи за даними паспортiв, iнструкцiй
щодо експлуатацiє, описiв та iншоє технiчноє документацiє.
У бухгалтерському облiку основнi засоби подiляють на власнi, що
належать певному пiдприумству, та орендованi, якi знаходяться в його
тимчасовому користуваннi за певну плату. Вартiсть власних основних
засобiв, єх рух, нарахування зносу вiдображають у балансi.
Основнi засоби оцiнюють за первiсною, вiдновною (ринко-
вою) та залишковою вартiстю.
Первiсною вартiстю обукта основних засобiв вважауться:
для будiвель та споруд у разi пiдрядного способу єх будiвни-
цтва - кошторисна вартiсть обукта. Якщо будiвництво ведуть гос-
подарським способом, основнi засоби приймаються на облiк за фак-
тичною собiвартiстю єх спорудження. В обох випадках у первiсну
вартiсть включають затрати на проектно-розвiдувальнi роботи;
для обладнання - величина затрат на придбання, включаю-
чи витрати на доставку, монтаж, установку i т. iн.;
для обуктiв основних засобiв, що надiйшли безоплатно, -
вартiсть за даними бухгалтерського облiку сторони, що єх передау,
85
яку вказують у документах на передачу, з доданням у необхiдних
випадках затрат на установку обукта;
для основних засобiв, що вже були в експлуатацiє i придбанi за
плату, - фактичнi затрати на придбання, доставку та установку.
Первiсна вартiсть окремих обуктiв основних засобiв може
збiльшуватися пiсля єхньоє реконструкцiє або модернiзацiє, а змен-
шуватись - у разi частковоє лiквiдацiє та демонтажу обуктiв. Пер-
вiсна вартiсть, яка фiксууться в бухгалтерському облiку, - це ве-
личина фактичних затрат на придбання або спорудження обук-
тiв. Вона вiдносно постiйна.
Вартiсть вiдтворення основних фондiв, тобто єх будiвництва
або придбання за дiючими ринковими цiнами на певну дату, нази-
вауться вiдновною. Вiдновною вважауться вартiсть, яку визнача-
ють внаслiдок iндексацiє основних фондiв, проведеноє за рiшен-
ням Кабiнету Мiнiстрiв Украєни.
У дiючiй практицi облiкову вартiсть основних засобiв, за якою
єх вiдображають у звiтностi та балансi (тобто первiсну, а пiсля
iндексацiє, що проводиться у встановленому порядку, - вiднов-
ну), називають балансовою вартiстю.
У процесi експлуатацiє основнi засоби зношуються. Вартiсна
величина зношення називауться зносом. Якщо з балансовоє вар-
тостi основних фондiв вирахувати знос кожного обукта або єх су-
купнiсть, одержимо розрахункову величину залишковоє вартостi
основних засобiв.
Сукупнiсть показникiв первiсноє, вiдновноє та залишковоє вар-
тостi застосовують для аналiзу динамiки стану та використання
основних засобiв, за результатами якого приймаються вiдповiднi
управлiнськi рiшення.
Наступним елементом засобiв виробництва у нематерiальнi
активи - обукти довгострокового вкладення, якi мають вартiсну
оцiнку, але не належать до майнових цiнностей. Це право на корис-
тування землею, водою, iншими природними ресурсами, патенти,
винаходи, а також iншi майновi права, в тому числi на iнтелектуаль-
ну власнiсть. Нематерiальнi активи, як i основнi засоби, переносять
свою первинну вартiсть на витрати виробництва протягом норма-
тивного строку єхньоє служби.
Аналiтичний облiк нематерiальних активiв ведеться за вида-
ми (авторськi права; права користування землею, природними ре-
сурсами, виробничими зразками; промислово-комерцiйнi секрети;
86
знаки на товари та послуги; <ноу-хау>; гудвiли2; програмне забез-
печення облiковоє та iншоє оргтехнiки та в розрiзi мiсць єх зберi-
гання чи використання.
Надходження та оприбуткування будь-якого обукта нематерiаль-
них активiв на пiдприумствi мау бути оформлено документом, який
включау детальне його описання i порядок використання.
До джерел формування коштiв як обуктiв забезпечення дiяль-
ностi пiдприумства належать:
статутний капiтал - сукупнiсть вкладiв засновникiв (власни-
кiв) у майно в грошовому виразi при утвореннi пiдприумства для за-
безпечення його дiяльностi; прибуток, одержаний вiд реалiзацiє про-
дукцiє та вiд iнших видiв господарськоє дiяльностi пiдприумства з
початку року до звiтного перiоду. Прибуток вiд реалiзацiє продукцiє
(робiт, послуг) визначауться як рiзниця мiж виручкою вiд реалiзацiє
продукцiє (робiт, послуг) i сумою витрат, що включаються до собiвар-
тостi реалiзованоє продукцiє (робiт, послуг), а також сумою нарахо-
ваного (сплаченого) податку на додану вартiсть (за винятком това-
рообмiнних операцiй з нерезидентами3), акцизного збору, ввiзного
мита, митного збору та iнших обовязкових зборiв i платежiв, ви-
значених законодавством;
фонди спецiального призначення - невикористанi залишки
коштiв; страховi, стабiлiзацiйнi i резервний фонди тощо, якi ство-
рюються для забезпечення стабiльноє роботи пiдприумства на ви-
падок покриття незапланованих витрат;
резерви, цiльове фiнансування i надходження;
кредити банку;
розрахунки та iнша кредиторська заборгованiсть.
До об уктiв, що складають господарську дiяльнiсть пiдпри-
умства, належать:
запаси i витрати (сировина, матерiали, вироби комплектацiє,
тара, паливо та iншi), якi використовуються в одному актi вироб-
"Ноу-хау " - система рiзних знань науково-технiчного, виробничого, орга-
нiзацiйного, економiчного, правового характеру, дослiдних даних, практично не-
обхiдних для дiяльностi пiдприумства, але якi ще не стали загальним надбанням i
тому у комерцiйною таумницею.
2 Гудвiл - нематерiальний актив, вартiсть якого визначауться як рiзниця мiж |
балансовою вартiстю активiв пiдприумства та йото звичайною вартiстю як цiлiсно-1
го майнового комплексу, що виникау внаслiдок використання кращих управлiнсь-|
ких якостей, домiнуючоє.позицiє на ринку товарiв, нових технологiй тощо.
3 Нерезиденти - юридичнi особи та субукти господарськоє дiяльностi, що не
мають статусу юридичноє особи (фiлiє, представництва тощо) з мiсцезнаходженням за
межами Украєни, якi створенi i дiють вiдповiдно до законодавства iноземноє держави.
87
ництва i тому всю свою вартiсть переносять вiдразу на собiвартiсть
продукцiє, що з них виробляуться;
давальницька сировина i матерiали;
готова продукцiя - вона облiковууться за фактичною вироб-
ничою собiвартiстю;
грошовi кошти - сума грошових коштiв у касi пiдприумства
готiвкою, коштiв, якi зберiгаються на рахунках в установах банку,
а також цiнних паперiв та iнших грошових коштiв пiдприумства;
кошти на розрахунках - дебiторська заборгованiсть за това-
ри та послуги, за виданi аванси, за одержанi векселi, суми за пiд-
звiтними особами та iншi;
суми прибутку, якi належать перерахуванню до бюджету.
Отже, будь-який субукт господарювання, здiйснюючи госпо-
дарську дiяльнiсть, мау вести бухгалтерський облiк. У лiтературi
зустрiчаються рекомендацiє, як до цього братися.
Щодо бухгалтерського облiку Р. Грачева дау такi поради.
Почнiть з iнвентаризацiє активiв, тобто всього, що у, всього, чим
на цей час володiуте. Складiть список цiнностей i позначте єхню вар-
тiсть. Звiсно, при цьому бажано знайти всi документи, якi свiдчать про
єх надходження. Список складайте за групами однорiдних цiнностей.
У перших рядках списку проставте основнi засоби та рiзнi дов-
гостроковi вкладення, зробленi у перспективне розширення дiяль-
ностi, - таким чином буде заповнено перший роздiл активу.
Потiм позаписуйтевсi матерiальнi, товарнi (без урахування
торговельноє нацiнки) та iншi запаси, а також малоцiннi предме-
ти, тобто всi цiнностi, за допомогою яких ви здiйснюуте свою ос-
новну дiяльнiсть, - таким чином буде заповнено другий роздiл.
До третього роздiлу вiднесiть усi грошi, якi мауте на даний час;
окремо тi, що на банкiвському рахунку, й окремо готiвку, яка сьо-
годнi знаходиться при вас. Щоб третiй роздiл був повним, зали-
шилося занести до списку всiх ваших боржникiв (дебiторiв), адже
у такi, хто брав у вас грошi в борг чи товар у кредит, а також осо-
би, яким ви вiддали товар чи iншi цiнностi без попередньоє опла-
ти. Дебiторська заборгованiсть - це теж грошi, але тi, що на-
дiйдуть пiзнiше. Отже, маумо сформований третiй роздiл: грошi
безготiвковi, готiвка i грошi у дебiторiв.
Актив сформований.
Роздiл i. Основнi засоби та iншi позаоборотнi активи.
Див.: Грачева Р. Актив, пасив i оборотний капiтал // Галицькi контракти.
1998. № 21. С. 122.
88
Роздiл II. Запаси.
Роздiл III. Грошовi кошти, розрахунки.
Як вiдобразити статтi пасивуi
Найзручнiше було б цю роботу почати паралельно з побудо-
вою лiвоє частини балансу. У ходi складання списку активiв бажано
звертати увагу на позицiє, за якi ви ще не встигли розрахуватися.
Ми називаумо це кредиторською заборгованiстю постачальникам.
Одночасно iз занесенням до списку активiв цiнностей, уже отри-
маних, але ще не сплачених, слiд показати в пасивi борги за них.
Тобто в лiвiй частинi балансу - список предметiв, а в правiй -
список осiб, вiд яких отримано ще не сплаченi предмети. Таким
списком юридичних i фiзичних осiб iз сумами ваших боргових
зобовязань перед ними i буде розпочато формування статей тре-
тього роздiлу пасиву пiд назвою <Розрахунки>. Можливо, серед
ваших партнерiв у i такi, хто заплатив грошi, а товару вiд вас ще не
отримав, - не забудьте цих осiб включити до списку ваших креди-
торiв. Далi третiй роздiл слiд доповнити даними про заборгованiсть
перед бюджетом, органами соцiального страхування та позабюджет-
ними фондами, тобто про визначенi, але ще не сплаченi податки
i збори. Поряд помiстiть данi про невидану заробiтну плату.
Суми залишкiв непогашеноє заборгованостi по кредитах - дов-
гострокових i короткострокових, банкiвських i небанкiвських -
видiлiть в окремий роздiл i обуднайте пiд назвою <Фiнансовi зо-
бовязання>.
iнодi можна побачити дещо iншу структуру розподiлення па-
сивiв. Усе залежить вiд вимог зовнiшнього користувача такоє iн-
формацiє, а також ваших власних. Головне, щоб баланс мiг вiдпо-
вiдати на запитання, якi назрiли на момент його формування. iнак-
ше кажучи, <говорив>.
Рiзниця мiж загальною сумою активiв i сумою зобовязань
буде називатися вашим чистим капiталом.
Отже, маумо у пасивi:
Роздiл i. Чистий капiтал.
Роздiл II. Фiнансовi зобовязання.
Роздiл III. Поточнi зобовязання.
Таким чином, сформувавши баланс свого бiзнесу, ви вирiшили
одразу два питання: визначили розмiр вашого чистого капiталу i на-
вели належний порядок у справах з метою надалi не випускати з рук
контроль над ними. Проте скласти баланс - це лише <сфотографу-
вати> стан справ на той чи iнший момент. До того ж, це був приклад
89
побудови <аврального> балансу, аби було вiд чого <вiдштовхнутися>.
Справжнiй облiк почнеться разом iз початком руху цiнностей, а тому
i справжнiй баланс на будь-яку дату ви складатимете на основi облiко-
вих даних. Робiть iнвентаризацiю, як цього вимагау iснуючий зако-
нодавчий порядок, а ще для того, щоб пересвiдчитися у неушкодже-
ностi майна i цiнностей, якими ви на певну дату володiуте.
Таким чином, баланс у бухгалтерському облiку розглядауть-
ся як спосiб узагальнення i групування господарських засобiв пiд-
приумства та єх джерел на визначену дату.
За своую структурою - це двостороння таблиця, з лiвого боку
якоє вiдображено склад засобiв господарства та єх розмiщення -
<актив>, а з правого боку - утворення засобiв господарства та єх
цiльове призначення - <пасив>.
Баланс пiдприумства - це основна форма бухгалтерськоє звiт-
ностi, яка у завершальним етапом бухгалтерського облiку.
У перекладi з латинськоє слово "баланс" означау "двочашковi терези", що сто-
совно бухгалтерського облiку означау обовязкову рiвнiсть результатiв пасиву i активу.
ЩУ-ШiiУ
Основнi положення про державне
регулювання виробничоє i
комерцiйноє (господарськоє)
дiяльностi
1. Принципи та форми державного
регулювання господарськоє дiяльностi
З початку 90-х рокiв в Украєнi вiдбувауться докорiнне
реформування економiчних вiдносин, викликане кризовими яви-
щами, якi поступово наростали в економiцi колишнього Радянсь-
кого Союзу i майже всiх держав Схiдноє твропи.
Протягом шести десятилiть, починаючи з кiнця 20-х рокiв, в
умовах загальнодержавноє власностi на всi засоби виробництва,
землю, природнi ресурси складався господарський механiзм, ос-
новою якого було централiзоване директивне планування, прiори-
тетний розвиток галузей вiйськово-виробничого комплексу тощо.
Вже в 60-тi роки стало очевидним, що система господарюван-
ня, яка склалася, не вiдповiдау потребам розвитку виробничих сил.
Про це свiдчило падiння темпiв економiчного зростання, несприй-
няття виробництвом досягнень науково-технiчного прогресу, низь-
кий життувий рiвень населення.
Керiвництво колишнього Радянського Союзу неодноразово на-
магалося реформувати (<вдосконалювати>) господарськi вiдноси-
ни та органiзацiю управлiння економiкою. Найпомiтнiшими захо-
дами в цiй сферi була, наприклад, спроба встановити в 1957 роцi
територiальну систему управлiння господарством на вiдмiну вiд
галузевоє; реформа 1965 року, спрямована на полiпшення керiвниц-
тва промисловiстю, вдосконалення планування та посилення еко-
номiчного стимулювання промислового виробництва; всебiчний
економiчний експеримент 1987 року по розширенню прав пiд-
приумств у плануваннi та господарськiй дiяльностi тощо.
Проте всi цi спроби не дали вiдчутних результатiв. Продовжу-
валося падiння темпiв виробництва, <проєдалися> сировиннi ре-
91
сурси, що змусило керiвництво колишнього СРСР змiнити еконо-
мiчну полiтику. Але запропонований у 1985 роцi <курс прискорен-
ня> i програма докорiнноє перебудови економiки на практицi дуже
негативно вплинули на стан народного господарства, поглибили
кризу, ще бiльш знизили життувий рiвень населення. Однак, не зва-
жаючи на вiдверту неспроможнiсть подолати кризовi явища мето-
дами державного регулювання економiки, правотворча дiяльнiсть
того перiоду базувалася на недоторканностi базисного закону <пла-
номiрного та пропорцiйного розвитку>. Як i ранiше, стверджува-
лося, що на вiдмiну вiд анархiє ринковоє конкуренцiє державне пла-
нування <виступау як спосiб функцiонування економiки, механiзм
регулювання пропорцiй... де суспiльство мау можливiсть узгодже-
ного розподiлу суспiльноє працi за рiзними сферами>.
А вже на той час деякi краєни Схiдноє твропи мали досвiд по-
зитивного впливу обмеженого приватного пiдприумництва i еко-
номiчноє конкуренцiє на розвиток виробничих сил. Так, наприклад,
в Угорщинi пiд час економiчноє реформи 1966-1967 рокiв були
визнанi недолiки директивного планування i вжитi заходи щодо
стимулювання конкуренцiє мiж державними пiдприумствами.
Усвiдомлюючи багаторiчний негативний досвiд реформуван-
ня господарських вiдносин у межах незмiнного економiчного ба-
зису - монополiє загальнодержавноє власностi на засоби вироб-
ництва, бiльшiсть членiв нашого суспiльства дiйшла висновку про
необхiднiсть змiнити соцiально-економiчну орiунтацiю.
На основi Декларацiє <Про державний суверенiтет Украєни>2
Верховною Радою 3 серпня 1990 року був прийнятий Закон <Про
економiчну самостiйнiсть Украєнськоє РСР>3, який встановив, що
економiчна самостiйнiсть Украєнськоє РСР базууться на принципах
рiзноманiтностi i рiвноправностi форм власностi та єх державному
захистi;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40