До iстотних умов договору поставки слiд вiднести й усi тi умо-
ви, якi сторони визнали такими. Це й ризик випадковоє загибелi май-
на, i момент переходу права власностi, i вiдповiдальнiсть за порушен-
ня договору поставки, i порядок змiни й розiрвання договору та iн.
Див.: iнструкцiє "Про порядок прийомки продукцiє виробничо-технiчного
призначення та товарiв народного споживання за кiлькiстю" (№ П- 6); "Про поря-
док прийомки продукцiє виробничо-технiчного призначення та товарiв народного
споживання за якiстю" (П-7), якi затвердженi постановою Держарбiтражу при Радi
Мiнiстрiв СРСР вiд 15 червня 1965 р.
205
Договiр оптовоє купiвлi-продажу. На вiдмiну вiд звичайно-
го договору купiвлi-продажу цей договiр укладауться в процесi
здiйснення господарськоє дiяльностi.
На нього поширюються загальнi правила про договiр купiвлi-
продажу, але вiн мау i ряд особливостей. Договiр укладауться, як
правило, на значнi партiє товару. В процесi руху товару вiд продав-
ця до покупця (як i при поставцi товару) беруть участь один або
декiлька перевiзникiв.
Сторонами в договорi оптовоє купiвлi-продажу виступають
пiдприумства рiзних органiзацiйно-правових форм i пiдприумцi.
Некомерцiйнi органiзацiє можуть укладати цi договори, якщо це
вiдповiдау цiлям єхньоє дiяльностi i не суперечить статуту чи по-
ложенню про них.
В умовах ринковоє економiки господарськi договори постав-
ки, оптовоє купiвлi-продажу, мiни та iншi укладаються i на товар-
них бiржах.
За командно-адмiнiстративноє системи необхiдностi в такiй
iнфраструктурi економiки не було. В Радянському Союзi пiсля
лiквiдацiє бiрж торговельно-посередницькi та постачальницькi
функцiє виконували Державний комiтет з постачання з мережею
постачальницьких установ.
А у всьому свiтi товарнi i фондовi бiржi продовжували iсну-
вати. Першi бiржi виникли у ХУ-ХУi столiттях в iталiє, Голландiє,
Англiє.
Щодо походження самоє назви <бiржа> iснуу кiлька версiй.
Згiдно з однiую з них ця назва мау своєм початком новолатинське
слово Ьигва - шкiряний гаманець. i у французькiй мовi слово Ьоигзе-
також означау гаманець, але i одночасно <студентська стипендiя>.
За iншою версiую назва <бiржа> повязууться з iмям голландсь-
кого купця ван дер Буреу, який проживав у бельгiйському мiстi
Брюгге i мав на своуму гербi зображення трьох голландцiв. Мiсце-
знаходження його будинку було зручною площею для зiбрання тор-
говцiв. Таким чином цей будинок i став першою бiржовою будiвлею.
Однак елементи бiржовоє торгiвлi розвивалися повiльно. Бiльш
звичними були караванна, а згодом ярмаркова торгiвля. Ярмарко-
ва торгiвля особливого поширення набула в Росiє. На вiдмiну вiд
захiдноувропейських краєн, де бiржа народилась як наслiдок вiль-
ноє iнiцiативи самоорганiзованого купецтва, в Росiє вона була за-
снована <по высочайшему повелению> Петра i в 1703 роцi. Ство-
рена на зразок <Нiдерландського стандарту> Санкт-Петербурзька
206
товарна бiржа розташувалась у спецiально побудованому для неє
будинку на Васильувському островi. У Харковi були заснованi камя-
новугiльна та залiзо-торговельна бiржi, у Москвi - скотопромис-
лова i мясна, у Мiнську - лiсова, на пiвночi Украєни - хлiбнi.
Як свiдчать лiтературнi джерела, в пiсляреволюцiйний перi-
од (в 1920-1930 рр.) бiржi були органами державного регулюван-
ня ринками в умовах багатоукладноє економiки. Учасниками бiрж
в основному були державнi пiдприумства. В подальшому бiржi пе-
ретворилися на громадськi установи, утворенi за типом асоцiацiй.
В умовах згортання НЕПу, визначення курсу на жорстку цен-
тралiзацiю в управлiннi народним господарством послiдовно про-
водилася лiнiя на лiквiдацiю бiрж. Завершена вона була в 1927
роцi. Бiржi були повнiстю лiквiдованi.
Вiдроджуватися в Украєнi бiржi почали з прийняттям Закону
Украєни вiд 10 грудня 1991 року <Про товарну бiржу>2.
Згiдно з ч. 1 цього закону товарна бiржа у органiзацiую, що
обуднуу юридичних та фiзичних осiб, якi здiйснюють виробни-
чу та комерцiйну дiяльнiсть, i мау за мету надання послуг в укла-
деннi бiржових угод, виявлення товарних цiн, попиту i пропозицiй
товарiв, вивчення, упорядкування i полегшення товарообiгу i по-
вязаних з ним торговельних операцiй. З цього визначення можна
зробити висновок, що товарна бiржа - це автономна органiза-
цiйно-правова форма дiяльностi некомерцiйноє органiзацiє. Про це
свiдчить ч. З ст. 1 Закону <Про товарну бiржу>, яка визначау, що
товарна бiржа не займауться комерцiйним посередництвом i не мау
на метi одержання прибутку.
Свою дiяльнiсть товарна бiржа здiйснюу за принципами рiв-
ноправностi учасникiв бiржових торгiв, публiчного єх проведен-
ня, а також застосування вiльних (ринкових) цiн.
Основнi напрямки дiяльностi товарноє бiржi випливають на-
самперед з поняття цiує органiзацiє i покликанi створити рiвно-
правний та справедливий простiр в цiлому шляхом:
створення умов для проведений бiржовоє торгiвлi;
регулювання цiн на пiдставi спiввiдношення попиту та пропозицiй
на товари, що допускаються до обiгу на бiржi;
надання членам i вiдвiдувачам бiржi органiзацiйних та iнших
послуг;
збору, обробки i поширення iнформацiє, повязаноє з конюнк-
турою ринку.
Див., напр.: Правовi основи пiдприумницькоє дiяльностi. К.,1997. С. 528.
2 Див.: Вiдомостi Верхов. Ради Украєни. 1992. № 10. Ст. 139.
207
Таким чином, товарна бiржа у iнфраструктурою ринковоє еко-
номiки i єй притаманнi функцiє самого ринку, такi як органiзацiй-
на, цiноутворювальна, регулювальна, сануюча та iнформацiйна.
Стаття 3 Закону <Про товарну бiржу> визначау права товарноє бiр-
жi. Товарна бiржа, зокрема, встановлюу вiдповiдно до чинного за-
конодавства Украєни власнi правила бiржовоє торгiвлi та бiржового
арбiтражу; створюу пiдроздiли бiржi; розробляу з урахуванням
державних стандартiв власнi стандарти; зупиняу на деякий час
бiржову торгiвлю, якщо цiни бiржових угод протягом дня вiдхи-
ляються бiльше нЬк на визначений бiржовим комiтетом розмiр;
встановлюу вступнi та перiодичнi внески для членiв бiржi, плату
за послуги; встановлюу iншi грошовi збори; встановлюу i стягуу
вiдповiдно до статуту бiржi плату за реустрацiю угод на бiржi,
штрафи та iншi санкцiє за порушення статуту бiржi та бiржових
правил; засновуу арбiтражнi комiсiє для вирiшення спорiв з тор-
говельних угод; укладау мiжбiржовi угоди з iншими бiржами, мау
своєх представникiв на них, у тому числi на бiржах-, розташованих
за межами Украєни; вносить до державних органiв пропозицiє з
питань, що стосуються бiржовоє дiяльностi; видау бiржовi бюле-
тенi, довiдники та iншi iнформацiйнi i рекламнi видання.
Особливiстю правового становища бiржi у тс, що в самiй бiр-
жовiй торгiвлi бiржа не бере участi. Вона тiльки органiзуу єє. Нiя-
ких угод пiд час торгiв вона не укладау, в торгiвлi беруть участь
субукти в якостi брокерiв1 чи членiв бiржi вiд свого iменi i на свiй
рахунок. Членами товарноє бiржi у засновники, а також прийнятi
до єє складу вiтчизнянi та iноземнi пiдприумства i пiдприумцi.
Бiржовою операцiую визначауться угода, яка являу собою ку-
пiвлю-продаж, поставку та обмiн товару, допущених до обiгу на
товарнiй бiржi, мiж учасниками (членами або брокерами) бiржi, i
яка подана до реустрацiє та зареустрована на бiржi не пiзнiше на-
ступного за здiйсненням угоди дня.
Угоди, зареустрованi на бiржi, не пiдлягають нотарiальному
посвiдченню.
Прикладом бiржових угод у форварднi та фючерснi угоди. По
сутi, це договори поставки бiржового товару, строки виконання
яких визначаються на майбутну. Торгiвля форвардними контрак-
Брокер - посередник у просуваннi товару вiд виробника до споживача. Його
доход формууться за рахунок обумовлених вiдсотка вартостi товару чи комiсiйних
винагород.
208
тами проводиться при поставцi стандартного товару в майбутньо-
му з оплатою протягом двох днiв пiсля укладення угоди.
Торгiвля за ф ючерсними контрактами проводиться з метою га-
рантованого збуту виробленоє продукцiє. В цьому разi укладауть-
ся угода на поставку продукцiє в майбутньому з оплатою пiсля по-
ставки за цiнами, якi складуться на момент переходу права влас-
ностi. Особливiстю фючерства у можливiсть продавця зворотного
його викупу за бiржовим курсом у будь-який момент до закiнчення
строку, а покупця - можливiсть вiльного продажу фючерса.
Основним документом, що регламентуу порядок здiйснення бiр-
жових операцiй, у Правила бiржовоє торгiвлi. Вони розробляються
вiдповiдно до чинного законодавства i затверджуються загальними
зборами членiв товарноє бiржi або органом, ними уповноваженим.
Правила бiржовоє торгiвлi регулюють насамперед строк та мiсце
проведення бiржових операцiй, склад учасникiв торгiв, сукупнiсть
вимог, що ставляться до учасникiв бiржових торгiв; порядок здiй-
снення реустрацiє бiржових операцiй та плати за користування по-
слугами бiржi; вiдповiдальнiсть учасникiв та працiвникiв бiржi за
невиконання або неналежне виконання правил бiржовоє торгiвлi.
Вiдповiдно дозакону <Про товарну бiржу> на бiржi заборо-
няуться:
купiвля-продаж товарiв однiую особою безпосередньо або че-
рез пiдставних осiб з метою впливу на динамiку цiн;
будь-якi погодженi дiє учасникiв бiржовоє торгiвлi, якi хочуть
або можуть призвести до змiни чи фiксацiє поточних бiржових цiн;
поширення неправдивих вiдомостей, що можуть призвести до
штучноє змiни конюнктури.
Договiр постачання енергетичних та iнших ресурсiв. По-
стачання енергетичними ресурсами здiйснюуться через приудна-
ну мережу. В галузi постачання пiдприумств енергоресурсами яс-
краво виявляуться публiчний iнтерес, що обумовлюу необхiднiсть
планування споживання енергiє та газу.
За договором про постачання енергетичними та iншими ресурса-
ми через приуднану мережу постачальник зобовязууться забезпечити
абонента (споживача) ресурсами, а абонент - сплачувати єх вартiсть.
Даний договiр мау низку характерних для нього ознак. Вiн пе-
редусiм регулюуться Законом Украєни вiд 16 жовтня 1997 року
<Про електроенергетику>.
Предметом зазначеного договору у електрична енергiя, тепло-
ва енергiя (гаряча вода) та газ. Причому даний договiр опосеред-
Див.: Вiдомостi Верхов: Ради Украєни. 1998. № 1. Ст. 1.
209
ковуу вiдносини з постачання ресурсами по приуднанiй мережi.
Якщо споживачу передауться газ у балонах, то такi вiдносини ре-
гулюються нормами договору поставки.
Особливiстю вiдносин, опосередкованих цим договором, у й
безперервний характер постачання енергiую та газом, нерозривнiсть
виробництва, передачi та споживання ресурсiв. Дiяльнiсть, повя-
зана з передачею електроенергiє, пiдлягау лiцензуванню згiдно iз
Законом Украєни <Про пiдприумництво>.
Постачання енергоресурсами здiйснюуться за видiленими лi-
мiтами, якi за своую правовою природою у плановими актами, да-
ють споживачам право на одержання певноє кiлькостi ресурсiв i вод-
ночас створюють обовязок для постачальноє органiзацiє надавати
ресурси. Державне регулювання цiує дiяльностi пояснюуться моно-
польним становищем постачальних органiзацiй, а також обмеже-
нiстю виробничих потужностей енергопостачальних органiзацiй.
На постачальнi органiзацiє покладауться обовязок подавати певну
кiлькiсть ресурсiв у мережу споживачiв. Споживачi мають право одер-
жати згiдно з видiленим лiмiтом кiлькiсть ресурсiв, але не зобовязанi
це робити. Постачальна органiзацiя, у свою чергу, не зобовязана вiд-
новлювати кiлькiсть ресурсiв, недодану в попереднi перiоди. На ви-
конання постанови <Про вдосконалення системи розрахункiв за спо-
живлену електричну i теплову енергiю> всi пiдприумства та органi-
зацiє повиннi здiйснювати розрахунки за споживлену електричну i
теплову енергiю тiльки в грошовiй формi. Однак субукти пiдприум-
ницькоє дiяльностi, якi постачають паливо енергогенеруючим ком-
панiям i атомним станцiям, а також здiйснюють вивiз вiдпрацьовано-
го ядерного палива, можуть одержувати електроенергiю в рахунок
здiйснених робiт на оптовому ринку електроенергiє та реалiзувати єє
споживачам за наявностi лiцензiє, виданоє Нацiональною комiсiую
регулювання електроенергетики Украєни (НКРЕ).
2. Правове регулювання вiдносин,
що виникають при здiйсненнi
iнвестицiйноє дiяльностi
З прийняттям Закону Украєни вiд 18 вересня 1991 року
<Про iнвестицiйну дiяльнiсть> вперше були визначенi ключовi по-
няття, якi зараз присутнi в багатьох нормативних актах, -
210 /
стицiє> та
ба нормативного регулювання суспiльних вiдносин, якi на той час
тiльки народжувались, а зараз знаходяться в процесi становлення.
За цей час в Украєнi прийнято безлiч нормативних актiв, що
тiую чи iншою мiрою регулюють вiдносини, якi виникають при
здiйсненнi iнвестицiйноє дiяльностi. /
Загальними нормативними актами, що регулюють iнвестицiй-
ну дiяльнiсть, у Закони Украєни <Про власнiсть>, <Про пiдприум-
ництво>, <Про пiдприумства>, <Про господарськi товариства>. Та
й сам Закон <Про iнвестицiйну дiяльнiсть> визначау загальнi пра-
вовi, економiчнi та соцiальнi умови iнвестицiйноє дiяльностi на те-
риторiє Украєни. За цим Законом iнвестицiє - це всi види май-
нових та iнтелектуальних цiнностей, що вкладаються в обукти
пiдприумницькоє та iнших видiв дiяльностi, в результатi якоє ство-
рюуться прибуток (доход) або досягауться соцiальний ефект. Та-
кими цiнностями можуть бути:
грошовi кошти, цiльовi банкiвськi вклади, пає, акцiє та iншi
цiннi папери;
рухоме та нерухоме майно (будiвлi та споруди, пристроє та iншi
матерiальнi цiнностi);
майновi права, що витiкають з авторського права, досвiд та
iншi iнтелектуальнi цiнностi;
сукупнiсть технiчних, технологiчних, комерцiйних та iнших
знань, оформлених як технiчна документацiя, навичок та вироб-
ничого досвiду, необхiдних для органiзацiє того чи iншого вироб-
ництва, але не запатентованих (<ноу-хау>);
права користування землею, водою, ресурсами, будiвлями та
спорудами, обладнанням, а також iншими майновими правами;
iншi цiнностi.
Отже, Закон класифiкуу iнвестицiє за єх родовими ознаками,
як предмети, речi, цiнностi. iнвестицiями фактично можуть бути,
будь-якi цiнностi (речi), що не виключенi з господарського обiгу.
Головне, щоб цi цiнностi були придатними для iнвестування, i
Згiдно з положеннями ст. 1 Закону Украєни вiд 18 вересня 199 ЄЄ
року <Про iнвестицiйну дiяльнiсть> iнвестицiє можуть бути май-
новими i немайновими. .
Пiд немайновими iнвестицiями мають на увазi права на лiте-
ратурнi та художнi твори, у тому числi звукозаписи, винаходи,
промисловi зразки, секрети виробництва, конфiденцiйну .промис-
i Див.: Вiдомостi Верхов. Ради Украєни. 1991. № 20. Ст. 249.
211
лову та комерцiйну iнформацiю, товарнi знаки, знаки обслугову-
вання, тобто усе те, що входить в поняття iнтелектуальноє влас-
ностi. Усi iншi категорiє iнвестицiй належать до майнових. Єхньою
характерною ознакою у матерiальне вираження: грошi, цiннi па-
пери, товарно-матерiальнi цiнностi, речовi права.
У Законi <Про iнвестицiйну дiяльнiсть> практично визначенi
тiльки двi форми iнвестицiй та iнвестицiйноє дiяльностi:
це iнвестицiє у вiдтворення основних фондiв та на прирiст ма-
терiально-виробничих запасiв, що здiйснюються у формi капiталь-
них вкладень;
iнновацiйна дiяльнiсть як одна з форм iнвестицiйноє дiяль-
ностi, що здiйснюуться з метою застосування досягнень науко-
во-технiчного прогресу у виробництво та соцiальну сферу, що
включау: випуск та розповсюдження принципово нових видiв
технiки та технологiй; прогресивнi мiжгалузевi структурнi змi-
ни; реалiзацiю довгострокових науково-технiчних програм з
бiльшими строками окупностi затрат; фiнансування фундамен-
тальних дослiджень для здiйснення якiсних змiн у станi продук-
тивних сил; розробку та застосування новоє, ресурсозбережу-
вальноє технологiє, призначеноє для покращення соцiального та
екологiчного становища.
iншi форми iнвестицiй, що прямо не визначенi в законi, але
випливають з багатьох його положень, можна видiлити при зi-
ставленнi понять
моповязаних, що не можуть iснувати окремо.
Крiм того, цi поняття в багатьох нормативних актах змiшують-
ся. Зокрема ст. 1. 28. Закону Украєни в редакцiє вiд 22 травня 1997
року <Про оподаткування прибутку пiдприумств> визначау iнвес-
тицiю як господарську операцiю, що передбачау придбання основ-
них фондiв та нематерiальних активiв, корпоративних прав i цiн-
них паперiв в обмiн на кошти або майно. Тобто, категорiя
статтею, iнвестицiє розподiляються на капiтальнi, фiнансовi та
реiнвестицiє.
Капiтальна iнвестицiя - це господарська операцiя, яка пе-
редбачау придбання будiвель, споруд, iнших обуктiв нерухомоє
власностi, iнших основних фондiв та нематерiальних активiв, що
пiдлягають амортизацiє.
i Див.: Вiдомостi Верхов. Ради Украєни. 1997. № 27. Ст. 181.
212
Фiнансова iнвестицiя - це господарська операцiя, яка перед- i|
бачау придбання корпоративних прав, цiнних паперiв, деривативiв
та iнших фiнансових iнструментiв.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40