: Вiдомостi Верхов. Ради УРСР. 1991. № 29. Ст. 377.
255
Стаття 2 зазначеного Закону закрiпила так принципи, що ними
керуються субукти господарювання пiд час здiйснення зовнiшньо-
економiчноє дiяльностi:
принцип суверенiтету народу Украєни в здiйсненнi зовнiшньо-
економiчноє дiяльностi;
принцип свободи зовнiшньоекономiчного спiвробiтництва
принцип юридичноє рiвностi i недискрилдiнацiє-
принцип верховенства закону;
принцип захисту iнтересiв субуктiв зовнiшньоекономiчноє
дiяльностi;
принцип еквiвалентностi обмiну, неприпустимостi демпiнгу
при ввезеннi та вивезеннi товарiв.
Субуктами зовнiшньоекономiчноє дiяльностi у фiзичнi особи,
особи без громадянства, юридичнi особи Украєни та iнших краєн,
структурнi одиницi субуктiв господарськоє дiяльностi та iншi. При
цьому фiзичнi особи можуть бути субуктам зовнiшньоекономi-
чноє дiяльностi (ЗЕД) з моменту набуття нилiи цивiльноє дiуздат-
ностi, а юридичнi особи - статусу юридичноє особи.
Своу право на ведення зовнiшньоекономiчноє дiяльностi субук-
ти ЗЕД набувають пiсля державноє реустрацiє в Мiнiстерствi зов-
нiшнiх економiчних звязкiв Украєни. Реустрацiя здiйснюуться про-
тягом 25 робочих днiв на пiдставi поданих документiв. Таким чи-
ном, право на зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть не у абсолютним.
iноземнi субукти господарськоє дiяльностi можуть здiйсню-
вати господарську дiяльнiсть на територiє Украєни шляхом вiдкрит-
тя своєх представництв, що потребують реустрацiє вiдповiдно до
ст. 5 Закону Украєни вiд 16 квiтня 1991 року <Про зовнiшньоеко-
номiчну дiяльнiсть>, iнструкцiє про порядок реустрацiє представ-
ництв iноземних субуктiв господарськоє дiяльностi в Украєнi,
затвердженоє наказом МЗЕЗторгу Украєни 1 сiчня 1996 року. Це
представництво не мау статусу юридичноє о<;оби, дiу вiд iменi i за
дорученням того субукта зовнiшньоекономiчноє дiяльностi який
вiдкрив представництво.
Субукти зовнiшньоекономiчноє дiяльностi можуть самi без-
посередньо виходити на iноземнi ринки, а в разi недостатньоє ква-
лiфiкацiє спiвпрацiвникiв - залучати до виконання окремих дiй
посередникiв, якi себе зарекомендували серед украєнських та iно-
земних субуктiв.
Див.: Вiдомостi Верхов. Ради УРСР. 1991. № 29. Ст. 377.
256

Правовою формою вираження згоди сторiн вступити в зовнi-
шньоекономiчнi звязки у договiр (контракт, угода). При цьому до-
говiр у матерiально оформленою угодою двох або бiльше субуктiв
зовнiшньоекономiчноє дiяльностi i єх iноземних контрагентiв i
спрямована вона на встановлення, змiну або припинення єх взаум-
них прав та обовязкiв у зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi.
Законодавство Украєни мiстить цiлий ряд вимог до зовнiшньо-
економiчних договорiв. З метою однакового тлумачення особли-
востей цього договору Мiнiстерство зовнiшнiх економiчних звяз-
кiв та торгiвлi Украєни затвердило своєм наказом Положення про
форму економiчних договорiв (контрактiв).
До умов зовнiшньоекономiчних договорiв, якi визначаються на-
цiональним законодавством, мiжнародними звичаями, слiд вiднести:
назву, номер договору, дату та мiсце його укладання;
преамбулу (повну i скорочену назву сторiн, перелiк документiв,
якими вони керуються);
предмет договору (вид товару або роботи);
кiлькiсть та якiсть товару;
базовi умови поставки товарiв (мiжнароднi правила iнтерпре-
тацiє комерцiйних правил, 1990р.);
цiну та загальну вартiсть контракту;
умови платежiв;
умови здачi (прийомки) товарiв (робiт, послуг);
пакування i маркування товарiв;
форсмажорнi обставини (тi умови, при настаннi яких не буде
виконаний договiр - стихiйнi лиха, воуннi дiє, втручання з боку
властей);
санкцiє i рекламацiє (порядок єх застосування);
порядок розгляду, вид права i випадки, коли сторони можуть
звернутися до компетентних органiв для розгляду господарських
спорiв;
юридичнi адреси, поштовi та платiжнi реквiзити сторiн.
Додатково договори можуть мiстити за згодою сторiн умови
щодо страхування, перевезення, сплати податкiв, кiлькостi при-
мiрникiв договору тощо.
Зовнiшньоекономiчнi договори потребують реустрацiє, поря-
док якоє визначений Положенням про порядок реустрацiє окремих
видiв зовнiшньоекономiчних договорiв (контрактiв), затверджених
Мiнiстерством зовнiшнiх економiчних звязкiв. Таким чином дер-
жава захищау своу право контролю за вичерпанням природних
257
ресурсiв; забезпечуу виконання зобовязань за мiжурядовими то-
варними угодами; перерозподiляу товари, якi у критичними для
Украєни; забезпечуу недопущення антидемпiнгових проваджень з
боку iнших держав або мiжнародних органiзацiй.
У сферi зовнiшньоекономiчноє дiяльностi можуть укладатися
рiзноманiтнi договори, спрямованi на передачу майна, виконання
робiт, надання послуг.
Серед них:
договiр виробничоє кооперацiє, що мiстить умови, повязанi
з поставкою сировини, матерiалiв, вузлiв, деталей, запасних ча-
стин i т. iн., якi технологiчно взаумоповязанi i необхiднi для
спiльного виготовлення кiнцевоє продукцiє, а також умови по
наданню послуг з проектних i ремонтних робiт, технiчного об-
слуговування i здiйснення технологiчних операцiй;
договiр консигнацiє, що мiстить умови щодо реалiзацiє то-
варiв, вiдповiдно до яких одна iз сторiн (консигнатор) зобовя-
зууться за дорученням iншоє сторони (консигнанта) протягом
певного часу (строку угоди консигнацiє) за обумовлену винаго-
роду продати з консигнацiйного складу вiд свого iменi товар,
який належить консигнанту;
договiр з комплексного будiвництва, що мiстить умови щодо
здiйснення проекту i проектнопошукових робiт, передачi <ноу-хау>
в областi будiвництва i виробництва будiвельних матерiалiв, кон-
струкцiй, виконання будiвельних, спецiальних i будiвельно-мон-
тажних робiт, здiйснення шефмонтажу i авторського нагляду в
будiвництвi, виконання пусконалагоджувальних робiт;
договiр поставки складних технiчних виробiв мiстить умови
щодо здiйснення операцiй з постачання обладнання частинами або
постачання складних технiчних виробiв, якi потребують встановлен-
ня, монтажу, налагодження i введення в дiю на мiсцi експлуатацiє.
Сторони можуть також укладати такi договори: купiвлi-про-
дажу, пiдряду, лiцензiйнi, агентськi, перевезення.
Умови договору (контракту) можуть не мiстити детального
опису прав та обовязкiв сторiн за договором. Сторони можуть
обмежитися вказiвкою на правила . З метою недо-
пущення рiзного тлумачення термiнiв деякi контрагенти розпи-
сують змiст зобовязань.
Мiжнароднi правила iнтерпретацiє комерцiйних термiнiв, пiдготовленi Мiжна-
родною торговою палатою у 1953 р. (у редакцiє 1990 р.).
9 о-iоо
258
У процесi виконання умов договору виникають господарськi
спори, якi сторони не завжди можуть вирiшити самостiйно. Тому
в договорi зазначауться, який конкретно суд i за яким матерiаль-
ним правом розглядатиме спiр.
Для забезпечення виконання договору в ньому встановлюуть-
ся порядок застосування штрафних санкцiй, єх розмiр, строки ви-
плат тощо. Сторони передбачають i обставини, якi звiльнюють сто-
рони вiд вiдповiдальностi. До форсмажорних обставин вiдносять:
стихiйнi лиха, вiйськовi дiє, введення ембарго, втручання властей
у господарську дiяльнiсть та iншi. Термiн дiє форсмажорних об-
ставин пiдтверджууться Мiжнародною товарною палатою вiдпо-
вiдноє краєни.
Пiд час укладення, виконання договорiв держава певною мi-
рою впливау на зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть з метою захисту
нацiональних iнтересiв шляхом прямих i непрямих методiв. На-
прямки такого впливу рiзноманiтнi i мають на метi:
забезпечення розвитку економiки, єє стабiльностi, недопущен-
ня вiдтоку капiталу з краєни;
забезпечення безпеки здоровя громадян i захист довкiлля;
забезпечення можливостi доступу вiтчизняних субуктiв гос-
подарювання до закордонних ринкiв та до iнформацiє про рiзно-
манiтнi обмеження, прийнятi в окремих краєнах;
забезпечення державних потреб у стратегiчних товарах, сировинi;
забезпечення конкурентоздатностi вiтчизняних пiдприумцiв.
2. Правове регулювання експортних
та iмпортних операцiй


До методу державного впливу на зовнiшньоекономiч-
ну дiяльнiсть належить лiцензування i квотування зовнiшньоеко-
номiчних операцiй.
Лiцензiє на експорт (iмпорт) товарiв видаються Мiнiстерством
зовнiшньоекономiчних звязкiв з кожного виду товару на пiдставi
поданоє заявки, яка повинна мiстити необхiдну iнформацiю про
зовнiшньоекономiчну операцiю. Квотування здiйснюуться шляхом
встановлення режиму видачi iндивiдуальних лiцензiй, при цьому
встановлюються обсяги експорту (iмпорту) товарiв. Рiшення про
лiцензування та квотування приймауться Верховною Радою Украє-
ни за поданням Кабiнету Мiнiстрiв. Список конкретних товарiв, що
259
пiдпадають пiд режим лiцензування та квотування, строки дiє цьо-
го режиму щодо кожного товару перiодично пiдлягають перегляду.
Застосовуються й iншi форми державного регулювання зовнiш-
ньоекономiчноє дiяльностi: використання спецiальних та iмпорт-
них процедур, встановлення спецiальних економiчних зон та iнших
спецiальних правових режимiв.
Однiую iз форм державного регулювання зовнiшньоекономiч-
ноє дiяльностi у встановлення режиму здiйснення валютних опе-
рацiй на територiє Украєни для захисту суспiльних iнтересiв держави
(захист нацiональноє валюти Украєни, обмеження вивозу капiталiв
iз краєни, забезпечення повернення в Украєну валютноє виручки).
Режим здiйснення валютних операцiй встановлено Декретом
Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 19 лютого 1993 року <Про систе-
му валютного регулювання i валютного контролю>1. Цим норма-
тивним актом всi субукти зовнiшньоекономiчноє дiяльностi по-
дiленi на двi групи: резиденти i нерезиденти.
Резидентами визнаються фiзичнi особи (громадяни Украєни,
iноземнi громадяни та особи без громадянства, якi постiйно про-
живають на територiє Украєни); юридичнi особи (мiсцезнаходжен-
ня яких у територiя Украєни i якi дiють на пiдставi єє законiв); не-
резидентами - юридичнi та фiзичнi особи, якi зареустрованi або
проживають на територiє iнших держав.
Одержанi в ходi зовнiшньоекономiчноє дiяльностi валютнi цiн-
ностi пiдлягають обовязковому продажу через уповноваженi бан-
ки на валютному ринку Украєни. Розмiр надходжень, що обовязково
реалiзуються, змiнюються залежно вiд стану економiки Украєни.
Операцiє з iноземною валютою на територiє Украєни прово-
дяться тiльки тими субуктами господарювання, якi отримали спе-
цiальний дозвiл (лiцензiю).
Для здiйснення валютних операцiй використовуються валютнi
(обмiннi) курси iноземних валют. Цi обмiннi курси складаються на
торгах Украєнськоє мiжбанкiвськоє валютноє бiржi в межах валют-
ного коридору, що встановлюуться Нацiональним банком Украєни.
Виручка, отримана вiд зовнiшньоекономiчноє дiяльностi, повин-
на надiйти в Украєну не пiзнiше 90 днiв з моменту перетину митного
кордону. За недодержання цього строку виннi несуть фiнансовi санкцiє2.
Див.: Вiдомостi Верхов. Ради Украєни. 1993. № 17. Ст. 184.
2 В Украєнi iснуу проблема повернення валютних цiнностей. Роль держави
при цьому полягау в тому, що органи державного управлiння i контролю повиннi
розробити досконалий механiзм повернення 100 вiдсоткiв коштiв, одержаних вiд
зовнiшньоекономiчноє дiяльностi, щоб цi кодiти працювали на економiку Украєни.
9
260
Формою державного регулювання зовнiшньоекономiчноє
дiяльностi у митне регулювання, яке здiйснюуться згiдно з Зако-
ном Украєни <Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть>, Митним ко-
дексом Украєни, Законом Украєни вiд 5 лютого 1992 року <Про
удиний митний тариф>.
Функцiями митних органiв у контроль за додержанням по-
рядку перемiщення через митний кордон Украєни товарiв та iн-
ших предметiв; митне регулювання, повязане з встановленням
митних платежiв, та iншi питання. Цю роботу здiйснюу Держав-
ний митний комiтет Украєни i територiальнi митнi управлiння,
iншi установи.
До порушникiв режиму зовнiшньоекономiчноє дiяльностi дер-
жава застосовуу спецiальнi санкцiє:
накладення штрафiв у випадках несвоучасного виконання або
невиконання субуктами ЗЕД та iноземними субуктами госпо-
дарськоє дiяльностi своєх обовязкiв;
застосування антидемпiнгових процедур у випадках здiйснен-
ня субуктами ЗЕД демпiнгу;
застосування до конкретних субуктiв iндивiдуального режи-
му лiцензування;
тимчасове припинення ЗЕД.
Санкцiє застосовуються Мiнiстерством зовнiшньоекономiчних
звязкiв Украєни за рiшенням судових органiв.
3. Участь iноземних осiб


у господарськiй дiяльностi.
Вiльнi економiчнi зони
Правовi засади створення спецiальних економiчних
зон визначенi Законом Украєни вiд 13 жовтня 1992 року <Про за-
гальнi пiдстави створення i функцiонування спецiальних (вiль-
них) економiчних зон>2. На територiє таких зон дiу спецiальний
правовий режим економiчноє дiяльностi, що виражауться у вста-
новленнi пiльгових митних, валютно-фiнансових, податкових та
iнших умов дiяльностi украєнських та iноземних юридичних та
фiзичних осiб.
Див.: Вiдомостi Верхов. Ради Украєни. 1992. № 19. Ст. 259.
2 Див.: Там само. №50. Ст. 676.
261
Зарубiжний досвiд створення таких зон (Китай, Латинська
Америка) показуу, що правильна єх органiзацiя дозволяу залучи-
ти значну кiлькiсть iноземних iнвестицiй, впровадити новi техно-
логiє, виробити ринковi методи господарювання. Функцiонування
зон на територiє Украєни дозволить значно покращити умови гос-
подарювання i на iнших територiях.
Законодавчi акти про створення спецiальноє зони встановлю-
ють єє вид (вiльна митна зона, порт, експортнi, транзитнi зони, тех-
нополiси, комплекснi виробничi зони).
Загальнi засади створення пiдприумств з iноземними iнвести-
цiями на територiє спецiальних зон i на iнших територiях регулю-
ються Законами Украєни <Про iнвестицiйну дiяльнiсть>, <Про ре-
жим iноземного iнвестування>.
iнвестицiйною.дiяльнiстю у сукупнiсть практичних дiй юри-
дичних та фiзичних осiб iноземних держав щодо реалiзацiє iнвес-
тицiй на територiє Украєни. iноземнi iнвестицiє в статутнi фонди
пiдприумств здiйснюються у виглядi: iноземноє конвертованоє ва-
люти; валюти Украєни пiд час реiнвестицiй; будь-якого рухомого
i нерухомого майна; акцiй, облiгацiй, iнших цiнних паперiв; прав
на iнтелектуальну власнiсть тощо. Держава встановлюу гарантiє
захисту iноземних iнвестицiй, в тому числi:
iноземнi iнвестицiє не пiдлягають нацiоналiзацiє;
компенсацiє i вiдшкодування збиткiв iноземним iнвесторам, за-
подiяних єм у результатi дiй або бездiяльностi державних органiв
Украєни чи єх службових осiб;
гарантiє вiд змiни законодавства;
гарантiє вiд примусових вилучень, а також незаконних дiй дер-
жавних органiв та єх службових осiб;
гарантiє в разi припинення iнвестицiйноє дiяльностi;
гарантiє використання доходiв, прибуткiв та iнших коштiв,
одержаних вiд iноземних iнвестицiй на територiє Украєни.
Верховна Рада Украєни, Кабiнет Мiнiстрiв Украєни здiйсню-
ють цiлу низку заходiв для заохочення iноземних iнвестицiй. Ви-
значено перелiк прiоритетних сфер дiяльностi: агропромисловий
комплекс, легка промисловiсть, лiсопромисловий комплекс, маши-
нобудування, медична промисловiсть, металургiя, паливно-енер-
гетичний комплекс, транспорт, звязок, хiмiчна промисловiсть.
Див.: Вiдомостi Верхов. Ради Украєни. 1991. № 47. Ст. 646; там само. 1996.
№ 19. Ст. 80.
262
4. Основнi правовi форми розрахункiв,
що застосовуються при здiйсненнi
зовнiшньоекономiчноє дiяльностi


Зовнiшньоекономiчнi звязки украєнських субуктiв гос-
подарювання обслуговуються банками з додержанням режиму мiж-
народних розрахункiв. Вони ведуться, як правило, через банки, що
встановлюють кореспондентськi вiдносини, тобто мають домовле-
нiсть про порядок i умови проведення банкiвських операцiй.
Основними формами розрахункiв за зовнiшньоекономiчними
договорами у документарний акредитив та iнкасо. В мiжнароднiй
практицi використовуються також банкiвський переказ, вексель-
на, чекова та iншi форми.
Указом Президента Украєни вiд 4 жовтня 1994 року <Про за-
ходи щодо впорядкування розрахункiв за договорами, що уклада-
ють субукти пiдприумницькоє дiяльностi Украєни> установлено,
що розрахунки за зовнiшньоекономiчними договорами (контрак-
тами), предметом яких у товари (роботи, послуги), здiйснюються
вiдповiдно до Унiфiкованих правил та звичаєв для документарних
акредитивiв Мiжнародноє торговоє палати. Унiфiкованих правил з
iнкасо Мiжнародноє торговоє палати2.
Документарний акредитив являу собою зобовязання банку
зробити за вказiвкою i за рахунок покупця-iмпортера платiж екс-
портеру на суму вартостi поставлених товарiв, а експортера - по-
дати передбаченi документи.
Сторони (експортер i iмпортер), укладаючи зовнiшньоекономiч-
ний контракт, визначають, що платежi за поставлений товар вико-
нуватимуться за допомогою документарного акредитиву. У кон-
трактi, як правило, зазначауться, який банк вiдкривау акредитив,
через який банк цей акредитив мау бути авiзований (сповiщений)
експортеру, обумовлюуться вид акредитива, перелiк документiв, якi
повиннi бути поданi експортером для одержання платежу, та iн.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40