Ради Украєни. № 36. Ст. 469.
278
справи у спорах, що виникають при укладеннi, змiнi та розiр-
ваннi господарських договорiв. В науцi арбiтражного процесу цi
спори умовно називаються переддоговiрними;
справи у спорах, що виникають при виконаннi договорiв. Такi
спори можуть виникати з приводу неналежного виконання зобовя-
зань i стосуватися виконання зобовязання в натурi, а також зач
стосування до порушника передбачених законом чи договором
майнових санкцiй (штрафiв) та вiдшкодування збиткiв;
справи у спорах, що виникають з iнших пiдстав (наприклад,
про вiдшкодування збиткiв, завданих пiдприумству в результатi ви-
конання вказiвок державних чи iнших органiв тощо). Спори, що
виникають при виконаннi договорiв та на iнших пiдставах, ще на-
зиваються майновими;
справи у спорах про визнання недiйсними актiв на пiдставах,
зазначених у законодавствi (наприклад, видання акту, що не вiдпо-
вiдау компетенцiє органу або вимогам законодавства);
справи про банкрутство;
справи за заявами органiв Антимонопольного комiтету Укра-
єни з питань, вiднесених до його компетенцiє.
Порядок розгляду справ та iншi питання судовоє процедури
визначаються Арбiтражним процесуальним кодексом Украєни.
При зверненнi до арбiтражного суду з позовом про захист своєх
порушених прав пiдприумство мау сплатити державне мито до
державного бюджету Украєни через вiдповiдне вiддiлення казна-
чейства у встановленому порядку в розмiрi пяти вiдсоткiв вiд роз-
мiру позовних майнових вимог або 85 гривень - при зверненнi до
суду з вимогами немайнового характеру, наприклад, про визнання
недiйсним акту або договору, про визнання боржника банкрутом
тощо2. Державне мито не сплачууться за заявами про винесення
додаткових рiшень та ухвал, про розяснення рiшень та ухвал, а та-
кож про виправлення помилок у рiшеннях, ухвалах, постановах.
Вiдповiдно до чинного законодавства арбiтражний суд, здiйс-
нюючи правосуддя, повинен забезпечити повний обуктивний та
неупереджений розгляд спору. При цьому пiдприумству, як сторонi
Вiдповiдно до ст. 4 Закону Украєни "Про банкрутство" провадження цих справ
регулюу АПК Украєни з урахуванням особливостей, передбачених зазначеним За-
коном, а про банкрутство банкiв - ще й з урахуванням вимог Закону Украєни "Про
банки i банкiвську дiяльнiсть".
2 Порядок сплати та розмiр державного мита визначауться Декретом Кабiнету
Мiнiстрiв Украєни "Про державне мито" вiд 12 сiчня 1993 р. № 7-93. Цим же Дек-
ретом визначенi субукти, що звiльненi вiд сплати держмита.
279
в спорi, наданi процесуальнi права, в тому числi на вiдвiд суддi,
на колегiальний розгляд справи, на оскарження прийнятих судом
рiшень тощо.
Пiдприумства i пiдприумцi (як позивачi, так i вiдповiдачi) в
арбiтражному процесi мають рiвнi процесуальнi права. Зокрема
сторони мають право знайомитися з матерiалами справи, роби-
ти з них витяги, знiмати копiє, брати участь в арбiтражних засi-
даннях, подавати докази, брати участь у дослiдженнi доказiв,
заявляти клопотання, давати уснi та письмовi пояснення арбiт-
ражному суду, наводити своє доводи i мiркування з усiх питань,
що виникають у ходi арбiтражного процесу, заперечувати проти
клопотань i доводiв iнших учасникiв арбiтражного процесу, по-
давати заяву про перевiрку рiшення, ухвали, постанови арбiтраж-
ного суду в порядку нагляду, а також користуватися iншими про-
цесуальними правами, наданими єм цим Кодексом.
Позивач мау право до прийняття рiшення в справi змiнити
пiдстави або предмет позову, збiльшити розмiр позовних вимог (за
умови дотримання встановленого порядку доарбiтражного врегу-
лювання спору в цiй частинi), вiдмовитися вiд позову або зменши-
ти розмiр позовних вимог.
Вiдповiдач мау право визнати позов повнiстю або частково.
Арбiтражний суд не приймау заяву про вiдмову вiд позову,
зменшення розмiру позовних вимог, визнання позову вiдповiдачем,
якщо цi дiє суперечать законодавству або порушують чиє-небудь
права i охоронюванi законом iнтереси.
Поряд з правами закон покладау на сторони процесуальнi обов яз-
ки, в тому числi - добросовiсно користуватися належними єм про-
цесуальними правами, виявляти взаумну повагу до прав i охороню-
ваних законом iнтересiв другоє сторони, вживати заходiв до всебiчно-
го, повного та обуктивного дослiдження всiх обставин справи.
Надiйному захисту прав та охоронюваних iнтересiв пiдпри-
умств i пiдприумцiв слугуу iснуючий особливий i досить ефектив-
ний порядок перевiрки законностi та обгрунтованостi прийнятих
арбiтражним судом рiшень, ухвал, постанов. Це так звана пере-
вiрка в порядку нагляду.
На першому етапi єє здiйснюють голова та заступники голови
арбiтражного суду областi та прирiвняних до них судiв (Автономноє
Згiдно зi ст. 125 Конституцiє Украєни в майбутньому в державi будуть ство-
ренi апеляцiйнi суди, що звичайно викличе змiну порядку перевiрки рiшень, ухвал,
постанов, в тому числi винесених арбiтражними судами.
280
Республiки Крим, мiст Киува та Севастополя); на другому етапi -
наглядова судова колегiя Вищого арбiтражного суду Украєни. На обох
етапах вона здiйснюуться за заявою сторони, що брала участь у роз-
глядi спору або за протестом прокурора (його заступникiв).
На третьому етапi постанова наглядовоє судовоє колегiє Ви-
щого арбiтражного суду за протестом Голови Вищого арбiтражного
суду Украєни, Генерального прокурора Украєни та його заступникiв
може бути перевiрена президiую цього суду.
На четвертому етапi постанова президiє Вищого арбiтраж-
ного суду Украєни за протестом Голови цього суду або Генераль-
ного прокурора Украєни може бути перевiрена Пленумом Вищого
арбiтражного суду Украєни. Рiшення Пленуму у остаточним i бiль-
ше не може перевiрятися або опротестовуватися.
Крiм того, рiшення, ухвала, постанова можуть бути переглянутi
арбiтражним судом, який єх прийняв, за заявою сторони, за подан-
ням прокурора (його заступника), iнiцiативою арбiтражного суду за
так званими нововиявленшт обставинами, якi мають суттуве зна-
чення для справи, що не були i не могли бути вiдомi заявнику2.
Дуже важливим етапом захисту прав пiдприумств у забезпе-
чення виконання постановлених судових рiшень.
Чинне законодавство встановлюу певнi особливостi єх виконання.
Встановлено такий порядок виконання рiшень арбiтражного суду.
а) рiшення про стягнення грошових сум виконууться банком,
що обслуговуу боржника. При цьому сам стягувач надсилау до
цього банку рiшення та наказ арбiтражного суду;
б) рiшення та наказ про стягнення державного мита надси-
лауться для виконання до податкових органiв за мiсцем знаходжен-
ня боржника, якi в свою чергу надсилають єх до банку, що обслу-
говуу боржника;
в) всi iншi рiшення виконуються судовими виконавцями, що
працюють у районних судах загальноє юрисдикцiє за мiсцем зна-
ходження боржника3.
Крiм того, передбачена перевiрка судових рiшень головою арбiтражного суду
та його заступниками з власноє iнiцiативи, але критерiє пiдстав, за якими може бути
виявлена така iнiцiатива, чiтко не визначенi (ст. 92 АПК).
2 Нововиявленими обставинами вважаються обставини, що мали мiсце до ви-
несення судового рiшення, але не були i не могли бути вiдомi заявнику. Див. розяс-
нення Вищого арбiтражного суду Украєни вiд 28 квiтня 1995 р. № 02-5/310.
3 Верховною Радою Украєни 24 березня 1998 р. вперше прийнятий закон "Про
державну виконавчу службу". Державнi виконавцi вiдтепер мають (замiсть судових
виконавцiв) своучасно, повно та неупереджено виконувати судовi рiшення.
281
Виданий стягувачу наказ може бути предявлений до виконан-
ня не пiзнiше трьох мiсяцiв з дня прийняття рiшення, ухвали, по-
станови.
Такий порядок розгляду господарських спорiв та виконання
рiшень арбiтражних судiв, на наш погляд, достатньою мiрою га-
рантуу захист прав та охоронюваних iнтересiв пiдприумств i пiд-
приумцiв.
Проте деякi господарськi спори можуть розглядатися не тiльки
арбiтражними судами. Згiдно з чинним законодавством пiдприум-
ства мають також право передати пiдвiдомчий арбiтражним судам
спiр на вирiшення третейського суду.
Власного законодавства, що регулюу дiяльнiсть третейських
судiв в Украєнi, ще не прийнято2. Разом з тим, за постановою Вер-
ховноє Ради Украєни <Про порядок тимчасовоє дiє на територiє
Украєни окремих актiв законодавства Союзу РСР> вiд 12 вересня
1991 року, суди застосовують законодавство колишнього Союзу
РСР до прийняття власного законодавства, в тiй частинi, що не су-
перечить Конституцiє Украєни. Тому порядок вирiшення госпо-
дарських спорiв третейськими судами Украєни регулюуться <По-
ложенням про третейський суд для розгляду господарських спорiв
мiж обуднаннями, пiдприумствами, органiзацiями i установами>,
що затверджене Держарбiтражем при Радi Мiнiстрiв Союзу РСР
вiд ЗО грудня 1975 року (зi змiнами та доповненнями вiд 10 вересня
1987 року та 28 червня 1991 року).
Положенням встановлений такий порядок розгляду, при якому
сторона, що визнала за необхiдне розглядати спiр у третейському
судi, повiдомляу про це iншу сторону рекомендованим листом i вка-
зуу особу або осiб, яких вона обрала третейськими суддями. При
цьому мау бути згода цих осiб на участь у третейському судi як тре-
тейських суддiв. iнша сторона, отримавши таке повiдомлення, у
10-денний термiн мау дати письмову згоду або заперечення. Тре-
тейський суд обирауться в складi одного або iншоє непарноє кiль-
Свiдченням певноє довiри пiдприумств до встановленого порядку розгляду
справ е постiйно зростаюча кiлькiсть звернень до арбiтражного суду з вiдповiдни-
ми позовами. Так, якщо до арбiтражного суду Харкiвськоє областi у 1995 р. на-
дiйшло 5327 позовних заяв, то у 1996 р- - 6643 позовнi заяви, у 1997 р. - 7870
позовних заяв, а в 1998 р. - 11738 позовних заяв.
2 Постановою Верховноє Ради Украєни вiд 6 листопада 1991 р. "Про порядок
введення в дiю Арбiтражного процесуального кодексу Украєни" доручено Вищому
арбiтражному суду Украєни розробити Положення про третейськi гуДИ Украєни.
Проект такого Положення був розроблений i направлений до Верхоєнюi Гади Укра-
єни,, але, на жаль, досi не прийнятий, навiть у першому читаннi,
282
костi суддiв. У разi, коли третейський суд складауться iз трьох або
бiльше суддiв, вони обирають iз свого складу голову.
У разi вiдмови вiд розгляду господарського спору в третейсь-
кому судi або неподаннi вiдповiдi у встановлений строк спiр пе-
редауться на розгляд до арбiтражного суду за пiдсуднiстю.
У третейському судi спiр пiдлягау розгляду термiном не бiльше
одного мiсяця вiд дня надходження позовноє заяви. Рiшення тре-
тейського суду викладауться в письмовiй формi i пiдписууться суд-
дями. Рiшення приймауться бiльшiстю голосiв, якщо у складi у три
i бiльше суддiв.
Згiдно зi ст. 91 АПК законнiсть та обгрунтованiсть рiшення
третейського суду може бути перевiрена арбiтражним судом за
заявою сторони та протестом прокурора в мiсячний строк з момен-
ту його оголошення.
Крiм того, чинне законодавство Украєни передбачау розгляд
деяких категорiй спорiв у iнших спецiально створених третейсь-
ких судах.
Так, наприклад, до Мiжнародного комерцiйного арбiтражу,
який дiу вiдповiдно до Закону Украєни вiд 24 лютого 1994 року,
можуть передаватися спори з договiрних та iнших цивiльно-пра-
вових вiдносин, що виникають при здiйсненнi зовнiшньоторгових
та iнших видiв економiчних звязкiв, якщо хоча б одне пiдприум-
ство знаходиться за кордоном Украєни, а також спори пiдприумств
з iноземними iнвестицiями, мiжнародних обуднань та органiзацiй,
створених на територiє Украєни, як мiж собою, так i мiж єх учасни-
ками, а так само єхнi спори з iншими субуктами права Украєни.
Обовязковою умовою при цьому у наявнiсть арбiтражноє уго-
ди, яка може бути укладена у виглядi арбiтражного застереження
в контрактi, або окремоє угоди, але обовязково вони повиннi бути
викладенi в письмовiй формi.
Для розгляду цих спорiв встановлена особлива процедура при-
значення арбiтрiв. Так, кiлькiсть арбiтрiв визначають сторони, але
якщо сторони не визначать цiує кiлькостi, то призначаються три ар-
бiтри. В разi вiдсутностi угоди сторiн про персональний склад ар-
бiтражу з трьома арбiтрами кожна сторона призначау одного арбiт-
ра, а двоу призначених таким чином арбiтрiв призначають тре-
тього арбiтра. Якщо сторони протягом ЗО днiв пiсля отримання
прохання про це вiд другоє сторони не домовляться про призна-
Див.: Вiдомостi Верхов. Ради Украєни. 1994. № 25. Ст. 198.
283
чення третього арбiтра, то на прохання будь-якоє сторони арбiтра
призначау Президент Торгово-промисловоє палати Украєни. Такий
же порядок передбачений у разi, коли два призначених арбiтри не
домовляться про призначення третього арбiтра.
Сторони можуть на свiй розсуд домовитися про процедуру
вiдводу арбiтра. В разi вiдсутностi такоє домовленостi сторона
протягом 15 днiв пiсля того, як єй стало вiдомо про сформування
складу третейського суду, повинна в письмовiй формi повiдомити
третейський суд про мотиви вiдводу. Вiдвiд арбiтра може бути за-
явлений тiльки в тому разi, якщо iснують обставини, якi виклика-
ють обгрунтованi сумнiви щодо його неупередженостi або неза-
лежностi, або якщо вiн не мау квалiфiкацiє, обумовленоє угодою
сторiн. Якщо арбiтр, якому заявлено вiдвiд, сам не вiдмовляуться
вiд посади або iнша сторона не погоджууться з вiдводом, питання
про вiдвiд вирiшууться третейським судом.
Законом передбаченi також пiдстави для вiдмови у визнаннi
або у виконаннi арбiтражного рiшення. Так, у визнаннi або у ви-
конаннi арбiтражного рiшення, незалежно вiд того, в якiй державi
воно було винесено, може бути вiдмовлено лише на прохання сто-
рони, проти якоє воно спрямоване, якщо ця сторона подасть ком-
петентному суду доказ того, що одна iз сторiн в арбiтражнiй угодi
була недiуздатною; або ця угода у недiйсною за законом, якому
сторони цю угоду пiдпорядкували, а в разi вiдсутностi такоє вказiв-
ки - за законом держави, де рiшення було винесено.
Якщо сторону, проти якоє винесено рiшення, не було належ-
ним чином сповiщено про призначення арбiтра або про арбiтраж-
ний розгляд або з iнших поважних причин вона не могла подати
своє пояснення, то це також може бути пiдставами для вiдмови у
визнаннi або у виконаннi арбiтражного рiшення.
Крiм того, пiдставами для такоє вiдмови у випадки, коли:
рiшення винесено щодо спору, не передбаченого арбiтражною
угодою, або такого, що не пiдпадау пiд єє умови, або мiстить по-
станови з питань, що виходять за межi арбiтражноє угоди; проте,
якщо постанови з питань, охоплених арбiтражною угодою, можуть
бути вiдокремленi вiд тих, якi не охоплюються такою угодою, то
та частина арбiтражного рiшення, яка мiстить постанови з питань,
що охопленi арбiтражною угодою, може бути визнана i виконана;
склад третейського суду або арбiтражна процедура не вiдпо-
вiдали угодi мiж сторонами або, за вiдсутностi такоє, не вiдповi-
дали закону тiує держави, де мав мiсце арбiтраж;
284
рiшення ще не стало обовязковим для сторiн, або було ска-
соване, або його виконання зупинено судом держави, в якiй або
згiдно iз законом якоє воно було прийнято;
суд визнау, що обукт спору не може бути предметом арбiтраж-
ного розгляду за законодавством Украєни або визнання та виконан-
ня цього арбiтражного рiшення суперечить публiчному порядку
Украєни.
Арбiтражне рiшення може бути за клопотанням сторони ска-
соване обласним, мiським (мiст Киува i Севастополя) судами, Вер-
ховним судом Автономноє Республiки Крим за мiсцем знаходження
арбiтражу.
Цим же Законом Украєни вiд 24 лютого 1994 року затвердженi
два положення про iншi спецiальнi третейськi суди:
1) Положення про мiжнародний комерцiйний арбiтражний
суд при Торгово-промисловiй палатi Украєни. Цей постiйно дiю-
чий третейський суд виконуу своє повноваження згiдно з Законом
Украєни <Про мiжнародний комерцiйний арбiтраж> i власним Рег-
ламентом. Регламент затверджено Торгово-промисловою палатою
Украєни. Вiн, зокрема, передбачау порядок нарахування арбiтраж-
ного збору, ставки гонорару арбiтрiв та iнших витрат. До цього суду
можуть за угодою сторiн передаватися на вирiшення спори з до-
говiрних та iнших цивiльно-правових вiдносин, спори, що вини-
кають при здiйсненнi зовнiшньо-торговельних та iнших видiв мiж-
народних економiчних звязкiв, якщо комерцiйне пiдприумство
хоча б однiує iз сторiн спору знаходиться за кордоном, а також спо-
ри мiж пiдприумствами з iноземними iнвестицiями i мiжнародни-
ми обуднаннями та органiзацiями, створеними на територiє Укра-
єни, спори мiж єх учасниками, а також єхнi спори з iншими субук-
тами права Украєни. Зовнiшньоекономiчнi вiдносини, спори з яких
можуть бути переданi на вирiшення Мiжнародного комерцiйного
арбiтражного суду, стосуються, зокрема, вiдносин купiвлi-прода-
жу (поставки) товарiв, виконання робiт, надання послуг, обмiну то-
варами та (чи) послугами, перевезення вантажiв i пасажирiв, тор-
гового представництва i посередництва, оренди (лiзингу), науково-
технiчного обмiну, обмiну iншими наслiдками творчоє дiяльностi,
спорудження промислових та iнших обуктiв, лiцензiйних опе-
рацiй, iнвестицiй, кредитно-розрахункових операцiй, страхування,
спiльного пiдприумництва та iнших форм промисловоє i пiдприу-
мницькоє кооперацiє.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40