Ринковий механiзм, як i будь-яке
складне явище, не може розвиватися без зiткнень, конфлiктiв, що
призводять до суперечностей мiж субуктами господарськоє дiяль-
ностi. Такi суперечностi мiж пiдприумствами, органiзацiями, дер-
271
жавними та iншими органами стосовно єх прав та обовязкiв у гос-
подарських вiдносинах отримали назву господарських спорiв.
Для переважноє бiльшостi господарських спорiв передбачауть-
ся єх доарбiтражне врегулювання. Тобто спiр може бути переда-
ний до арбiтражного суду лише пiсля того, як контрагенту була
предявлена претензiя, яку вiн вiдхилив або на неє не вiдповiв в
строк, передбачений чинним законодавством. Порядок доарбiт-
ражного врегулювання спорiв визначауться АПК.
Деякi автори2, посилаючись на те, що порядок доарбiтражного
врегулювання господарських спорiв дiстався нам у спадщину вiд
часiв, коли iснувала радянська господарська система, i тому не може
ефективно застосовуватись у наш час, вважають, що вiн i справдi
втратив популярнiсть серед субуктiв господарювання, атому пiдля-
гау глибокому реформуванню.
Погоджуючись з тим, що свого часу порядок доарбiтражного
врегулювання господарських спорiв дiйсно вiдiгравав значну роль у
вiдновленнi майнових прав пiдприумств (без додаткових судових ви-
трат), не можна визнати обгрунтованими пiдставами для вiдмiни та-
кого порядку посилання Д. Миргородського на те, що для сучасного
приватного пiдприумця процес прийняття директором рiшення про
добровiльне вiдрахування особистих коштiв або коштiв власника у
бiльш болючим, анiж ранiше, а незаплановане вилучення оборотних
коштiв обертауться погiршенням єх фiнансового стану. На нашу думку,
погашення боргiв мау стати не <болючим>, а обовязковим процесом
у дiяльного керiвника державного чи приватного пiдприумства.
Збереження процедури добровiльного вiдрахування коштiв для
задоволення обгрунтованих претензiйних майнових вимог у додат-
ковою гарантiую невтручання державних органiв у господарську
дiяльнiсть пiдприумств, й також реальною допомогою в зростаннi
правосвiдомостi сучасних пiдприумцiв. Крiм того, збереження до-
арбiтражного порядку надалi ефективно допомагатиме пiдприум-
цям у встановленнi надiйних партнерських стосункiв, що безумов-
но впливатиме i на темпи переходу до ринковоє економiки.
iз збереженням доарбiтражного порядку врегулювання спорiв
дiу правило <Виненi - Сплати!> - без звертання до суду, без
Термiн "господарськi спори" вперше був введений в Украєнi в ст. 1 Закону
Украєни "Про арбiтражний суд". Вiдомостi Верхов. Ради Украєни. 1991. № 36.
Ст. 469.
2 Див.: Миргородський Д. Актуальнi проблеми доарбiтражного врегулювання
господарських спорiв // Право Украєни. 1998. № 3. Ст. 20-22.
272
додаткових витрат на держмито та без iнших судових витрат з дот-
риманням при цьому тiльки певних загальновiдомих правил.
Чинне законодавство (ст. 6 АПК) передбачау, що пiдприумства
та органiзацiє, якi порушили майновi права i законнi iнтереси пiд-
приумств та органiзацiй, зобовязанi поновити єх, не чекаючи пред-
явлення претензiє. На практицi ця норма, на жаль, фактично за-
стосовууться дуже рiдко, що також у свiдченням низького рiвня
правосвiдомостi пiдприумцiв.
Пiдприумства та пiдприумцi, чиє права i законнi iнтереси пору-
шено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником
цих прав та iнтересiв звертаються до нього з письмовою претензiую.
Встановлено певнi вимоги до змiсту та форми претензiє.
Вона повинна бути викладена у письмовiй формi.
У претензiє зазначаються:
а) повне найменування i поштовi реквiзити заявника претензiє
та пiдприумства чи пiдприумця, яким претензiя предявляуться;
дата предявлення i номер претензiє;
б) обставини, на пiдставi яких предявлено претензiю; дока-
зи, що пiдтверджують цi обставини; посилання на вiдповiднi нор-
мативнi акти;
в) вимоги заявника;
г) сума претензiє та єє розрахунок, якщо претензiя пiдлягау гро-
шовiй оцiнцi; платiжнi реквiзити заявника претензiє;
г) перелiк документiв, що додаються до претензiє, а також
iнших доказiв.
Документи, якi пiдтверджують вимоги заявника, додаються в
оригiналах чи належним чином засвiдчених копiях. Документи, що
у у другоє сторони, можуть не додаватися до претензiє, але в пре-
тензiє мау бути зазначено, що цi документи в неє у.
Претензiя пiдписууться керiвником чи заступником керiвника
пiдприумства, органiзацiє i надсилауться адресатовi рекомендова-
ним або цiнним листом чи вручауться пiд розписку. При пiдписаннi
претензiє обовязково зазначауться посада особи, яка пiдписала до-
кументи, i єє прiзвище. Не припускауться пiдписання з приймен-
ником <за> або проставлення косоє риски перед найменуванням по-
сади. Порушення цього порядку у пiдставою для повернення по-
зовноє заяви (ст. 63 АПК).
Аналогiчнi вимоги мiстяться у Примiрнiй iнструкцiє з дiловодства у мiнiстер-
ствах, iнших центральних органах виконавчоє влади, затвердженоє постановою Ка-
бiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 17 жовтня 1997 р.
273
Слiд зазначити, що право на предявлення претензiє у субук-
тивним правом пiдприумства чи пiдприумця, але порядок та строки
розгляду претензiє, якщо вона вже заявлена, у єх обовязком.
Законодавством встановленi вiдповiднi строки розгляду пре-
тензiє. Єх можна подiлити на загальнi та спецiальнi.
У першому випадку претензiя пiдлягау розгляду в мiсячний
строк, який обчислюуться з дня єє одержання; у другому, коли обо-
вязковими для обох сторiн правилами або договором передбачено
право повторноє перевiрки забракованоє продукцiє (товарiв) пiдприум-
ством-виготовлювачем, претензiє, повязанi з якiстю та комплект-
нiстю продукцiє (товарiв), розглядаються протягом двох мiсяцiв.
Якщо до претензiє не додано всi документи, необхiднi для єє роз-
гляду, єх витребують у заявника iз зазначенням строку єх подання,
який не може бути меншим пяти днiв, не враховуючи часу пошто-
вого обiгу. При цьому перебiг строку розгляду претензiє зупиняуть-
ся до одержання витребуваних документiв чи закiнчення строку єх
подання. Якщо витребуванi документи у встановлений строк не
надiйшли, претензiя розглядауться за наявними документами.
При розглядi претензiє пiдприумства та органiзацiє в разi необхiд-
ностi повиннi звiрити розрахунки, провести експертизу або вчинити
iншi дiє для забезпечення доарбiтражного врегулювання спору.
Законодавство закрiплюу дуже важливе положення про те, що
пiдприумства та органiзацiє, що одержали претензiю, зобовязанi
задовольнити обгрунтованi вимоги заявника.
Встановленi вiдповiднi вимоги до форми та змiсту вiдповiдi
на претензiю.
Передусiм пiдприумство у письмовiй формi повинне повiдо-
мити заявнику претензiє про результати розгляду претензiє.
Крiм того, у вiдповiдi на претензiю пiдприумство мау зазна-
чити:
а) повне найменування i поштовi реквiзити свого пiдприумства
та пiдприумства чи органiзацiє, яким надсилауться вiдповiдь; дату
i номер вiдповiдi; дату i номер претензiє, на яку дауться вiдповiдь;
б) якщо претензiю визнано повнiстю або частково, - розмiр
визнаноє суми, номер i дату платiжного доручення на перерахуван-
ня цiує суми чи строк та спосiб задоволення претензiє, якщо вона
не пiдлягау грошовiй оцiнцi;
Передбачена вiдповiдальнiсть лише за порушення строкiв розгляду претензiє
чи коли полишили єє без вiдповiдi. Але цi питання вирiшуються тiльки арбiтраж-
ним судом (ст. 9 АПК).
274
в) якщо претензiю вiдхилено повнiстю або частково, - моти-
ви вiдхилення з посиланням на вiдповiднi нормативнi акти i до-
кументи, що обгрунтовують вiдхилення претензiє;
г) перелiк доданих до вiдповiдi документiв та iнших доказiв.
Коли претензiю вiдхилено повнiстю або частково, заявниковi
слiд повернути оригiнали документiв, одержаних як додаток до
претензiє, а також надiсланi документи, що обгрунтовують вiдхи-
лення претензiє, якщо єх немау в заявника претензiє.
Вiдповiдь на претензiю пiдписууться керiвником чи заступни-
ком керiвника пiдприумства, органiзацiє i надсилауться рекомен-
дованим або цiнним листом чи вручауться пiд розписку. Не допус-
кауться, як уже зазначалося, пiдписання вiдповiдi з прийменником
<за> або проставляння косоє риски перед найменуванням посади.
Якщо у вiдповiдi про визнання претензiє не повiдомляуться
про перерахування визнаноє суми, єє заявник, по закiнченнi 20 днiв
пiсля одержання вiдповiдi, мау право предявити до банку розпо-
рядження про списання в безспiрному порядку визнаноє боржни-
ком суми. До розпорядження додауться вiдповiдь боржника, а
якщо в нiй не зазначено розмiр визнаноє суми, то до розпорядження
додауться також копiя претензiє.
Установи банку зобовязанi приймати розпорядження про без-
спiрне списання коштiв i в тих випадках, коли боржник, визнав-
ши претензiю, просить з рiзних причин не стягувати з нього виз-
нану суму.
За необгрунтоване списання в безспiрному порядку претен-
зiйноє суми винна сторона сплачуу другiй сторонi штраф у розмiрi
10 вiдсоткiв списаноє суми.
Вiдомо, що iнiцiатива укладення договору може виходити вiд
будь-якоє з сторiн, котра пiдготовлюу проект договору i надсилау
його контрагенту. Нерiдко умови, сформульованi однiую стороною,
не задовольняють бажання i намiри другоє. Тому можуть виник-
нути розбiжностi.
Розбiжностi, що виникають мiж пiдприумствами, органiзацi-
ями при укладеннi господарських договорiв, розглядаються керi-
вниками чи заступниками керiвникiв пiдприумств та органiзацiй
або за єх уповноваженням iншими особами.
При наявностi заперечень щодо умов договору пiдприумство чи
органiзацiя, якi одержали проект договору, складають протокол роз-
бiжностей, про що робиться застереження в договорi, та у 20-ден-
ний строк надсилаються другiй сторонi два примiрники протоко-
лу розбiжностей разом з пiдписаним договором.
275
Пiдприумство, органiзацiя, якi одержали протокол розбiжностей,
зобовязанi протягом 20 днiв розглянути його, вжити заходiв до вре-
гулювання розбiжностей з другою стороною, включити до договору
всi прийнятi пропозицiє, а тi розбiжностi, що залишились неврегульо-
ваними, передати в цей же строк на вирiшення арбiтражного суду.
Якщо сторона, яка отримала протокол розбiжностей, не пого-
джууться з ними, але не передау єх до арбiтражного суду, такий до-
говiр вважауться неукладеним.
Слiд нагадати, що законодавством встановлено дещо iнший по-
рядок розгляду протоколу розбiжностей при укладеннi договору, за-
снованому на державному замовленi. Так, якщо пiдприумство чи ор-
ганiзацiя, якi одержали протокол розбiжностей щодо умов догово-
ру, заснованого на державному замовленнi, не передадуть розбiж-
ностi, що залишилися неврегульованими, на вирiшення арбiтражно-
го суду в зазначений строк, то пропозицiє другоє сторони вважаються
прийнятими. В iнших випадках договiр вважауться неукладеним.
При здiйсненнi господарськоє дiяльностi нерiдко виникау не-
обхiднiсть на тих чи iнших пiдставах змiнити чи розiрвати до-
строково господарський договiр. Згiдно зi ст. 11 АПК пiдприум-
ство при цьому повинне дотримуватись обовязкового доарбiтраж-
ного порядку. При цьому пiдприумства чи органiзацiє, якi вважають
за необхiдне змiнити чи розiрвати договiр, надсилають пропозицiє
про це другiй сторонi за договором.
Пiдприумство, органiзацiя, якi одержали пропозицiю про змiну
чи розiрвання договору, повиннi вiдповiсти на неє не пiзнiше як че-
рез 20 днiв пiсля одержання пропозицiє. Якщо пiдприумства i
органiзацiє не досягай згоди щодо змiни чи розiрвання договору,
а також у разi неодержання вiдповiдi у встановлений строк з ура-
хуванням часу поштового обiгу, заiнтересована сторона мау пра-
во передати спiр на вирiшення арбiтражного суду.
Чи завжди при вирiшеннi господарських спорiв необхiдне до-
держання доарбiтражного порядку єх врегулюванняi
Чинне законодавство передбачау винятки з цього правила.
Вимоги щодо доарбiтражного врегулювання господарських
спорiв не поширюються на спори:
а) про визнання договорiв недiйсними;
II Типовим прикладом такого спору у спiр про дострокове розiрвання умов
договору оренди примiщення. Тiльки в 1997 р. в арбiтражному судi Харкiвськоє
областi такi справи складали 34,2 вiдсотка вiд загальноє кiлькостi немайнових
спорiв.
276
б) про визнання недiйсними актiв державних та iнших органiв,
а також актiв пiдприумств i органiзацiй, що не вiдповiдають зако-
нодавству та порушують права i охоронюванi законом iнтереси;
в) про стягнення заборгованостi по опротестованих векселях;
г) про звернення стягнення на заставлене майно.
Без додержання обовязкового порядку доарбiтражного врегу-
лювання спорiв розглядаються арбiтражним судом також спори за
заявами антимонопольних органiв, а також за заявами прокурорiв,
якi виступають лише в iнтересах держави в особi державних ор-
ганiв, державних пiдприумств та установ.
На наш погляд, цей перелiк вже теж потребуу доповнення, ос-
кiльки, наприклад, Закон Украєни <Про банкрутство> не встанов-
люу обовязкового порядку звернення кредитора з вiдповiдною
претензiую до боржника перед тим, як звертатися до арбiтражно-
го суду з заявою про визнання його банкрутом.
Щодо вiдмiни iснуючого порядку доарбiтражного врегулюван-
ня господарських спорiв, то, як ми гадаумо, тiльки з поглиблен-
ням ринкових перетворень в Украєнi, суттувого зростання рiвня
правосвiдомостi пiдприумцiв (коли честь фiрми для них буде важ-
ливiшою, анiж сумнiвний прибуток), появи iнших обуктивних
чинникiв може виникнути потреба в змiнi процесуальних право-
вiдносин, зокрема - введеннi альтернативного порядку доарбiт-
ражного врегулювання деяких категорiй господарських спорiв та
розширеннi перелiку спорiв, що можуть розглядатися арбiтражним
судом без додержання сторонами обовязкового порядку єх доар-
бiтражного врегулювання.
3< Захист прав та iнтересiв субуктiв
господарювання арбiтражними
та третейськими судами
-Оiдомо, що одним з основних i надiйних способiв за-
хисту порушених прав у судовий захист.
Порядок i форми захисту прав пiдприумств i пiдприумцiв арбi-
тражними судами визначаються, насамперед нормами АПК. Так,
До внесення змiн у ст. 5 АПК вiд 13 травня 1997 р. доарбiтражнiй порядок не
поширювався лише на спори про визнання недiйсними актiв ненормативного ха-
рактеру та за заявами прокурорiв в iнтересах держави та державних пiдприумств,
установ та органiзацiй.
277
у ст. 1 цього кодексу передбачено, що пiдприумства, установи, органi-
зацiє та iншi особи (в тому числi iноземнi), громадяни, якi здiйсню-
ють пiдприумницьку дiяльнiсть без створення юридичноє особи i в
установленому порядку набули статус субукта пiдприумницькоє
дiяльностi, мають право звертатися до арбiтражного суду згiдно зi
встановленою пiдсуднiстю господарських справ за захистом своєх по-
рушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом iнтересiв.
Крiм того, в ч. 1 ст. З Закону Украєни <Про арбiтражний суд>
також зазначено, що завданням арбiтражного суду у захист прав та
охоронюваних iнтересiв учасникiв господарських правовiдносин.
Слiд наголосити на тому, що звернення за захистом у правом
пiдприумства, але будь-яка угода про вiдмову вiд права на захист
у недiйсною (ст. 2 АПК Украєни). Можлива лише вiдмова пiдприум-
ства-позивача вiд уже заявленого позову, але за умови, що така
вiдмова буде прийнята арбiтражним судом.
При прийняттi вiдмови позивача вiд позову арбiтражний суд
мау зясувати:
законнiсть такоє вiдмови (чи не порушуються при цьому пра-
ва держави та iнших осiб);
розяснити позивачу наслiдки прийняття судом вiдмови,
оскiльки у разi прийняття вiдмови вiд позову суд припиняу про-
вадження у справi (ст. 80 АПК), що в подальшому позбавляу пра-
ва позивача на повторне звернення до суду з цими вимогами.
Конституцiя нашоє держави (ст. 124) визначила, що правосуддя
в Украєнi здiйснюуться винятково судами. Делегування функцiй
судiв, а також привласнення цих функцiй iншими органами чи по-
садовими особами не допускауться. Юрисдикцiя судiв поширюуть-
ся на всi правовiдносини, що виникають у державi.
Згiдно з чинним законодавством правосуддя в господарських
вiдносинах здiйснюуться арбiтражними судами, якi створенi в
Украєнi у 1991 роцi2. Захист прав та охоронюваних iнтересiв учас-
никiв господарських правовiдносин законодавцем визначене як
одне з основних завдань арбiтражного суду. При цьому арбiтраж-
ному суду пiдвiдомчi:
На жаль, право на судовий захист юридичних осiб не знайшло свого консти-
туцiйного закрiплення. Так, у ч. 1 ст. 55 Конституцiє Украєни йдеться лише про те,
що права та свободи людини та громадянина захищаються судом, але при цьому не
згадуються юридичнi особи. Не передбачена така норма i в iнших роздiлах Консти-
туцiє Украєни, що, на наш погляд, у суттувою прогалиною в нiй.
2 Див.: Закон Украєни вiд 4 червня 1991 р. "Про арбiтражний суд" // Вiдомостi
Верхов.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40
складне явище, не може розвиватися без зiткнень, конфлiктiв, що
призводять до суперечностей мiж субуктами господарськоє дiяль-
ностi. Такi суперечностi мiж пiдприумствами, органiзацiями, дер-
271
жавними та iншими органами стосовно єх прав та обовязкiв у гос-
подарських вiдносинах отримали назву господарських спорiв.
Для переважноє бiльшостi господарських спорiв передбачауть-
ся єх доарбiтражне врегулювання. Тобто спiр може бути переда-
ний до арбiтражного суду лише пiсля того, як контрагенту була
предявлена претензiя, яку вiн вiдхилив або на неє не вiдповiв в
строк, передбачений чинним законодавством. Порядок доарбiт-
ражного врегулювання спорiв визначауться АПК.
Деякi автори2, посилаючись на те, що порядок доарбiтражного
врегулювання господарських спорiв дiстався нам у спадщину вiд
часiв, коли iснувала радянська господарська система, i тому не може
ефективно застосовуватись у наш час, вважають, що вiн i справдi
втратив популярнiсть серед субуктiв господарювання, атому пiдля-
гау глибокому реформуванню.
Погоджуючись з тим, що свого часу порядок доарбiтражного
врегулювання господарських спорiв дiйсно вiдiгравав значну роль у
вiдновленнi майнових прав пiдприумств (без додаткових судових ви-
трат), не можна визнати обгрунтованими пiдставами для вiдмiни та-
кого порядку посилання Д. Миргородського на те, що для сучасного
приватного пiдприумця процес прийняття директором рiшення про
добровiльне вiдрахування особистих коштiв або коштiв власника у
бiльш болючим, анiж ранiше, а незаплановане вилучення оборотних
коштiв обертауться погiршенням єх фiнансового стану. На нашу думку,
погашення боргiв мау стати не <болючим>, а обовязковим процесом
у дiяльного керiвника державного чи приватного пiдприумства.
Збереження процедури добровiльного вiдрахування коштiв для
задоволення обгрунтованих претензiйних майнових вимог у додат-
ковою гарантiую невтручання державних органiв у господарську
дiяльнiсть пiдприумств, й також реальною допомогою в зростаннi
правосвiдомостi сучасних пiдприумцiв. Крiм того, збереження до-
арбiтражного порядку надалi ефективно допомагатиме пiдприум-
цям у встановленнi надiйних партнерських стосункiв, що безумов-
но впливатиме i на темпи переходу до ринковоє економiки.
iз збереженням доарбiтражного порядку врегулювання спорiв
дiу правило <Виненi - Сплати!> - без звертання до суду, без
Термiн "господарськi спори" вперше був введений в Украєнi в ст. 1 Закону
Украєни "Про арбiтражний суд". Вiдомостi Верхов. Ради Украєни. 1991. № 36.
Ст. 469.
2 Див.: Миргородський Д. Актуальнi проблеми доарбiтражного врегулювання
господарських спорiв // Право Украєни. 1998. № 3. Ст. 20-22.
272
додаткових витрат на держмито та без iнших судових витрат з дот-
риманням при цьому тiльки певних загальновiдомих правил.
Чинне законодавство (ст. 6 АПК) передбачау, що пiдприумства
та органiзацiє, якi порушили майновi права i законнi iнтереси пiд-
приумств та органiзацiй, зобовязанi поновити єх, не чекаючи пред-
явлення претензiє. На практицi ця норма, на жаль, фактично за-
стосовууться дуже рiдко, що також у свiдченням низького рiвня
правосвiдомостi пiдприумцiв.
Пiдприумства та пiдприумцi, чиє права i законнi iнтереси пору-
шено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником
цих прав та iнтересiв звертаються до нього з письмовою претензiую.
Встановлено певнi вимоги до змiсту та форми претензiє.
Вона повинна бути викладена у письмовiй формi.
У претензiє зазначаються:
а) повне найменування i поштовi реквiзити заявника претензiє
та пiдприумства чи пiдприумця, яким претензiя предявляуться;
дата предявлення i номер претензiє;
б) обставини, на пiдставi яких предявлено претензiю; дока-
зи, що пiдтверджують цi обставини; посилання на вiдповiднi нор-
мативнi акти;
в) вимоги заявника;
г) сума претензiє та єє розрахунок, якщо претензiя пiдлягау гро-
шовiй оцiнцi; платiжнi реквiзити заявника претензiє;
г) перелiк документiв, що додаються до претензiє, а також
iнших доказiв.
Документи, якi пiдтверджують вимоги заявника, додаються в
оригiналах чи належним чином засвiдчених копiях. Документи, що
у у другоє сторони, можуть не додаватися до претензiє, але в пре-
тензiє мау бути зазначено, що цi документи в неє у.
Претензiя пiдписууться керiвником чи заступником керiвника
пiдприумства, органiзацiє i надсилауться адресатовi рекомендова-
ним або цiнним листом чи вручауться пiд розписку. При пiдписаннi
претензiє обовязково зазначауться посада особи, яка пiдписала до-
кументи, i єє прiзвище. Не припускауться пiдписання з приймен-
ником <за> або проставлення косоє риски перед найменуванням по-
сади. Порушення цього порядку у пiдставою для повернення по-
зовноє заяви (ст. 63 АПК).
Аналогiчнi вимоги мiстяться у Примiрнiй iнструкцiє з дiловодства у мiнiстер-
ствах, iнших центральних органах виконавчоє влади, затвердженоє постановою Ка-
бiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 17 жовтня 1997 р.
273
Слiд зазначити, що право на предявлення претензiє у субук-
тивним правом пiдприумства чи пiдприумця, але порядок та строки
розгляду претензiє, якщо вона вже заявлена, у єх обовязком.
Законодавством встановленi вiдповiднi строки розгляду пре-
тензiє. Єх можна подiлити на загальнi та спецiальнi.
У першому випадку претензiя пiдлягау розгляду в мiсячний
строк, який обчислюуться з дня єє одержання; у другому, коли обо-
вязковими для обох сторiн правилами або договором передбачено
право повторноє перевiрки забракованоє продукцiє (товарiв) пiдприум-
ством-виготовлювачем, претензiє, повязанi з якiстю та комплект-
нiстю продукцiє (товарiв), розглядаються протягом двох мiсяцiв.
Якщо до претензiє не додано всi документи, необхiднi для єє роз-
гляду, єх витребують у заявника iз зазначенням строку єх подання,
який не може бути меншим пяти днiв, не враховуючи часу пошто-
вого обiгу. При цьому перебiг строку розгляду претензiє зупиняуть-
ся до одержання витребуваних документiв чи закiнчення строку єх
подання. Якщо витребуванi документи у встановлений строк не
надiйшли, претензiя розглядауться за наявними документами.
При розглядi претензiє пiдприумства та органiзацiє в разi необхiд-
ностi повиннi звiрити розрахунки, провести експертизу або вчинити
iншi дiє для забезпечення доарбiтражного врегулювання спору.
Законодавство закрiплюу дуже важливе положення про те, що
пiдприумства та органiзацiє, що одержали претензiю, зобовязанi
задовольнити обгрунтованi вимоги заявника.
Встановленi вiдповiднi вимоги до форми та змiсту вiдповiдi
на претензiю.
Передусiм пiдприумство у письмовiй формi повинне повiдо-
мити заявнику претензiє про результати розгляду претензiє.
Крiм того, у вiдповiдi на претензiю пiдприумство мау зазна-
чити:
а) повне найменування i поштовi реквiзити свого пiдприумства
та пiдприумства чи органiзацiє, яким надсилауться вiдповiдь; дату
i номер вiдповiдi; дату i номер претензiє, на яку дауться вiдповiдь;
б) якщо претензiю визнано повнiстю або частково, - розмiр
визнаноє суми, номер i дату платiжного доручення на перерахуван-
ня цiує суми чи строк та спосiб задоволення претензiє, якщо вона
не пiдлягау грошовiй оцiнцi;
Передбачена вiдповiдальнiсть лише за порушення строкiв розгляду претензiє
чи коли полишили єє без вiдповiдi. Але цi питання вирiшуються тiльки арбiтраж-
ним судом (ст. 9 АПК).
274
в) якщо претензiю вiдхилено повнiстю або частково, - моти-
ви вiдхилення з посиланням на вiдповiднi нормативнi акти i до-
кументи, що обгрунтовують вiдхилення претензiє;
г) перелiк доданих до вiдповiдi документiв та iнших доказiв.
Коли претензiю вiдхилено повнiстю або частково, заявниковi
слiд повернути оригiнали документiв, одержаних як додаток до
претензiє, а також надiсланi документи, що обгрунтовують вiдхи-
лення претензiє, якщо єх немау в заявника претензiє.
Вiдповiдь на претензiю пiдписууться керiвником чи заступни-
ком керiвника пiдприумства, органiзацiє i надсилауться рекомен-
дованим або цiнним листом чи вручауться пiд розписку. Не допус-
кауться, як уже зазначалося, пiдписання вiдповiдi з прийменником
<за> або проставляння косоє риски перед найменуванням посади.
Якщо у вiдповiдi про визнання претензiє не повiдомляуться
про перерахування визнаноє суми, єє заявник, по закiнченнi 20 днiв
пiсля одержання вiдповiдi, мау право предявити до банку розпо-
рядження про списання в безспiрному порядку визнаноє боржни-
ком суми. До розпорядження додауться вiдповiдь боржника, а
якщо в нiй не зазначено розмiр визнаноє суми, то до розпорядження
додауться також копiя претензiє.
Установи банку зобовязанi приймати розпорядження про без-
спiрне списання коштiв i в тих випадках, коли боржник, визнав-
ши претензiю, просить з рiзних причин не стягувати з нього виз-
нану суму.
За необгрунтоване списання в безспiрному порядку претен-
зiйноє суми винна сторона сплачуу другiй сторонi штраф у розмiрi
10 вiдсоткiв списаноє суми.
Вiдомо, що iнiцiатива укладення договору може виходити вiд
будь-якоє з сторiн, котра пiдготовлюу проект договору i надсилау
його контрагенту. Нерiдко умови, сформульованi однiую стороною,
не задовольняють бажання i намiри другоє. Тому можуть виник-
нути розбiжностi.
Розбiжностi, що виникають мiж пiдприумствами, органiзацi-
ями при укладеннi господарських договорiв, розглядаються керi-
вниками чи заступниками керiвникiв пiдприумств та органiзацiй
або за єх уповноваженням iншими особами.
При наявностi заперечень щодо умов договору пiдприумство чи
органiзацiя, якi одержали проект договору, складають протокол роз-
бiжностей, про що робиться застереження в договорi, та у 20-ден-
ний строк надсилаються другiй сторонi два примiрники протоко-
лу розбiжностей разом з пiдписаним договором.
275
Пiдприумство, органiзацiя, якi одержали протокол розбiжностей,
зобовязанi протягом 20 днiв розглянути його, вжити заходiв до вре-
гулювання розбiжностей з другою стороною, включити до договору
всi прийнятi пропозицiє, а тi розбiжностi, що залишились неврегульо-
ваними, передати в цей же строк на вирiшення арбiтражного суду.
Якщо сторона, яка отримала протокол розбiжностей, не пого-
джууться з ними, але не передау єх до арбiтражного суду, такий до-
говiр вважауться неукладеним.
Слiд нагадати, що законодавством встановлено дещо iнший по-
рядок розгляду протоколу розбiжностей при укладеннi договору, за-
снованому на державному замовленi. Так, якщо пiдприумство чи ор-
ганiзацiя, якi одержали протокол розбiжностей щодо умов догово-
ру, заснованого на державному замовленнi, не передадуть розбiж-
ностi, що залишилися неврегульованими, на вирiшення арбiтражно-
го суду в зазначений строк, то пропозицiє другоє сторони вважаються
прийнятими. В iнших випадках договiр вважауться неукладеним.
При здiйсненнi господарськоє дiяльностi нерiдко виникау не-
обхiднiсть на тих чи iнших пiдставах змiнити чи розiрвати до-
строково господарський договiр. Згiдно зi ст. 11 АПК пiдприум-
ство при цьому повинне дотримуватись обовязкового доарбiтраж-
ного порядку. При цьому пiдприумства чи органiзацiє, якi вважають
за необхiдне змiнити чи розiрвати договiр, надсилають пропозицiє
про це другiй сторонi за договором.
Пiдприумство, органiзацiя, якi одержали пропозицiю про змiну
чи розiрвання договору, повиннi вiдповiсти на неє не пiзнiше як че-
рез 20 днiв пiсля одержання пропозицiє. Якщо пiдприумства i
органiзацiє не досягай згоди щодо змiни чи розiрвання договору,
а також у разi неодержання вiдповiдi у встановлений строк з ура-
хуванням часу поштового обiгу, заiнтересована сторона мау пра-
во передати спiр на вирiшення арбiтражного суду.
Чи завжди при вирiшеннi господарських спорiв необхiдне до-
держання доарбiтражного порядку єх врегулюванняi
Чинне законодавство передбачау винятки з цього правила.
Вимоги щодо доарбiтражного врегулювання господарських
спорiв не поширюються на спори:
а) про визнання договорiв недiйсними;
II Типовим прикладом такого спору у спiр про дострокове розiрвання умов
договору оренди примiщення. Тiльки в 1997 р. в арбiтражному судi Харкiвськоє
областi такi справи складали 34,2 вiдсотка вiд загальноє кiлькостi немайнових
спорiв.
276
б) про визнання недiйсними актiв державних та iнших органiв,
а також актiв пiдприумств i органiзацiй, що не вiдповiдають зако-
нодавству та порушують права i охоронюванi законом iнтереси;
в) про стягнення заборгованостi по опротестованих векселях;
г) про звернення стягнення на заставлене майно.
Без додержання обовязкового порядку доарбiтражного врегу-
лювання спорiв розглядаються арбiтражним судом також спори за
заявами антимонопольних органiв, а також за заявами прокурорiв,
якi виступають лише в iнтересах держави в особi державних ор-
ганiв, державних пiдприумств та установ.
На наш погляд, цей перелiк вже теж потребуу доповнення, ос-
кiльки, наприклад, Закон Украєни <Про банкрутство> не встанов-
люу обовязкового порядку звернення кредитора з вiдповiдною
претензiую до боржника перед тим, як звертатися до арбiтражно-
го суду з заявою про визнання його банкрутом.
Щодо вiдмiни iснуючого порядку доарбiтражного врегулюван-
ня господарських спорiв, то, як ми гадаумо, тiльки з поглиблен-
ням ринкових перетворень в Украєнi, суттувого зростання рiвня
правосвiдомостi пiдприумцiв (коли честь фiрми для них буде важ-
ливiшою, анiж сумнiвний прибуток), появи iнших обуктивних
чинникiв може виникнути потреба в змiнi процесуальних право-
вiдносин, зокрема - введеннi альтернативного порядку доарбiт-
ражного врегулювання деяких категорiй господарських спорiв та
розширеннi перелiку спорiв, що можуть розглядатися арбiтражним
судом без додержання сторонами обовязкового порядку єх доар-
бiтражного врегулювання.
3< Захист прав та iнтересiв субуктiв
господарювання арбiтражними
та третейськими судами
-Оiдомо, що одним з основних i надiйних способiв за-
хисту порушених прав у судовий захист.
Порядок i форми захисту прав пiдприумств i пiдприумцiв арбi-
тражними судами визначаються, насамперед нормами АПК. Так,
До внесення змiн у ст. 5 АПК вiд 13 травня 1997 р. доарбiтражнiй порядок не
поширювався лише на спори про визнання недiйсними актiв ненормативного ха-
рактеру та за заявами прокурорiв в iнтересах держави та державних пiдприумств,
установ та органiзацiй.
277
у ст. 1 цього кодексу передбачено, що пiдприумства, установи, органi-
зацiє та iншi особи (в тому числi iноземнi), громадяни, якi здiйсню-
ють пiдприумницьку дiяльнiсть без створення юридичноє особи i в
установленому порядку набули статус субукта пiдприумницькоє
дiяльностi, мають право звертатися до арбiтражного суду згiдно зi
встановленою пiдсуднiстю господарських справ за захистом своєх по-
рушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом iнтересiв.
Крiм того, в ч. 1 ст. З Закону Украєни <Про арбiтражний суд>
також зазначено, що завданням арбiтражного суду у захист прав та
охоронюваних iнтересiв учасникiв господарських правовiдносин.
Слiд наголосити на тому, що звернення за захистом у правом
пiдприумства, але будь-яка угода про вiдмову вiд права на захист
у недiйсною (ст. 2 АПК Украєни). Можлива лише вiдмова пiдприум-
ства-позивача вiд уже заявленого позову, але за умови, що така
вiдмова буде прийнята арбiтражним судом.
При прийняттi вiдмови позивача вiд позову арбiтражний суд
мау зясувати:
законнiсть такоє вiдмови (чи не порушуються при цьому пра-
ва держави та iнших осiб);
розяснити позивачу наслiдки прийняття судом вiдмови,
оскiльки у разi прийняття вiдмови вiд позову суд припиняу про-
вадження у справi (ст. 80 АПК), що в подальшому позбавляу пра-
ва позивача на повторне звернення до суду з цими вимогами.
Конституцiя нашоє держави (ст. 124) визначила, що правосуддя
в Украєнi здiйснюуться винятково судами. Делегування функцiй
судiв, а також привласнення цих функцiй iншими органами чи по-
садовими особами не допускауться. Юрисдикцiя судiв поширюуть-
ся на всi правовiдносини, що виникають у державi.
Згiдно з чинним законодавством правосуддя в господарських
вiдносинах здiйснюуться арбiтражними судами, якi створенi в
Украєнi у 1991 роцi2. Захист прав та охоронюваних iнтересiв учас-
никiв господарських правовiдносин законодавцем визначене як
одне з основних завдань арбiтражного суду. При цьому арбiтраж-
ному суду пiдвiдомчi:
На жаль, право на судовий захист юридичних осiб не знайшло свого консти-
туцiйного закрiплення. Так, у ч. 1 ст. 55 Конституцiє Украєни йдеться лише про те,
що права та свободи людини та громадянина захищаються судом, але при цьому не
згадуються юридичнi особи. Не передбачена така норма i в iнших роздiлах Консти-
туцiє Украєни, що, на наш погляд, у суттувою прогалиною в нiй.
2 Див.: Закон Украєни вiд 4 червня 1991 р. "Про арбiтражний суд" // Вiдомостi
Верхов.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40