На морському транспортi
перевезення подiляють на каботажнi - мiж портами Украєни i
мiжнароднi - мiж iноземними портами.
Що ж таке основний транспортний договiр - договiр пере-1
везення вантажуi За цим договором транспортне пiдприумство|
(перевiзник) зобовязууться доставити ввiрений йому вiдправни-1
ком вантаж до пункту призначення i видати його уповноваженiйi
на одержання вантажу особi (одержувачевi), а вiдправник зобовя-Ц
зууться сплатити за перевезення встановлену плату (ст. 358 ЦК). |
Вiдтак цей договiр у сплатним i двостороннiм, оскiльки послу-Ц
ги за перевезення надаються за плату i обидвi сторони в договорi
мають i права i обовязки. Вiн також класифiкууться як реальний,
тобто вiн вважауться укладеним не з моменту досягнення сторо-
нами згоди, а з моменту здачi вантажу транспортнiй органiзацiє для
перевезення.
Детальне регулювання умов перевезення вантажу та iнших
транспортних договорiв регламентууться статутами (кодексами)
окремих видiв транспорту i правилами, що приймаються у вста-
новленому порядку.
Див., напр.: Статут залiзничних дорiг Украєни, затверджений постановою
Кабiнету Мiнiстрiв Украєни № 457 вiд 6 квiтня 1998 р. // Бюлетень нормативних
актiв мiнiстерств i вiдомств Украєни. 1988. № 41.
227
При систематичних перевезеннях вантажовiдправник i пере-
вiзник можуть укладати довгостроковi договори про органiзацiю
перевезень. У них визначаються обсяги, строки та iншi умови на-
дання транспортних засобiв i предявлення вантажiв для переве-
зення, а також iншi умови. Укладання довгострокових договорiв
на рiзних видах транспорту мають своє особливостi.
На автомобiльному транспортi вiдповiдно до статуту уклада-
ються рiчнi договори - угоди транспортних пiдприумств i ван-
тажовiдправникiв, за якими автопiдприумства зобовязуються
приймати вантажi до перевезення у встановленi строки i обумов-
лених кiлькостях, а вантажовiдправник - предявляти єх до пе-
ревезення в узгоджених обсягах. У цих договорах, крiм обсягiв
та умов перевезення, узгоджуються порядок розрахункiв, рацiо-
нальнi маршрути i системи вантажопотокiв. У них визначають-
ся також режим роботи щодо прийому i видачi вантажiв, пiдго-
товки єх до перевезення, стан пiдєзних колiй i т. iн.
Усi транспортнi статути i кодекси передбачають, що обставини,
якi можуть бути пiдставою для майновоє вiдповiдальностi транспорт-
ного пiдприумства, вантажовiдправникiв i вантажоодержувачiв,
засвiдчуються комерцiйними актами або актами загальноє форми.
Вони складаються перевiзниками в разi невiдповiдностi мiж вагою
вантажу в натурi i даними, зазначеними в перевiзних документах;
пошкодження або зiпсування вантажу; виявлення вантажу без до-
кументiв або документiв без вантажу тощо.
Доставкою i видачею вантажу вантажоодержувачу завершууться
виконання перевiзного зобовязання. Залежно вiд того, виконане зо-
бовязання вiдповiдно до його умов чи нi, воно або припиняуться (ви-
конанням), або виникау обовязок перевiзника вiдшкодувати збитки.
8-
9зд] уи
Фiнансове забезпечення
виробничоє i комерцiйноє
(господарськоє) дiяльностi
1. Правова органiзацiя
кредитно-розрахункових вiдносин
При фiнансуваннi господарськоє, пiдприумницькоє дiяль-
ностi для залучення коштiв неминучим у звернення до зовнiшнiх дже-
рел - кредиту. Це позика в грошовiй чи товарнiй формi на умовах
повернення i, як правило, з виплатою вiдсотка за користування нею.
Обуктивна необхiднiсть кредиту обумовлена безперервнiстю
виробництва i обертання. У пiдприумства, пiдприумця постiйно i
одночасно повиннi бути фонди в рiзних функцiональних формах,
здатних при необхiдностi перетворюватись один на одний. Кредит
сприяу змiнi форми виробничих фондiв i фондiв обертання - гро-
шовоє у виробничу, виробничоє в товарну, товарноє в грошову.
Видатний росiйський правник Г. Ф. Шершеневич свого часу
зазначав, що кредит складав настiльки суттуву умову в економiчнiй
дiяльностi, що приватнi господарства не лише удавалися до ньо-
го, але силою обставин примушувались до користування та надан-
ня кредиту.
Якщо кредитнi вiдносини беруть свiй початок з потреби пе- ,
редачi товару покупцевi з вiдстрочкою платежу, тобто в кредит2,:
то з часом кредит набувау нових функцiй, оскiльки вiн стау необ- ;
хiдним для органiзаторiв виробництва, трансформууться в пози-
ку грошових коштiв. У сучасних умовах кредитування набуло ши-
рокого застосування, переросло в кредитно-фiнансову дiяльнiсть,
яка в системi господарювання мау вирiшальне значення.
Див.: Шершеневич Г.Ф. Курс торгового права. В 4 т. М., 1912. Т. 4. С. 147.
2 iснуу версiя, за свiдченням лiтературних джерел (Див., напр.: Правовi осно-
ви пiдприумницькоє дiяльностi. К., 1997. С. 430), що термiн "кредит" походить вiд
латинського "кредо" - "вiрю". За iншим джерелами, "кредит" - вiд "сгеаиЛип" -
борг, позика (див.: Воронова Л. К. Правовое регулирование кредитно-расчетних
отношений в народном хозяйстве. К., 1988. С. 23).
229
Дiяльнiсть кредитно-фiнансових iнститутiв охоплюу всю сфе-
ру пiдприумництва, отже вони, як зазначауться в навчальних видан-
нях, вiдiграють визначальну роль у системi iнститутiв саморегуляцiє
ринковоє економiки. Проте не можна дiяльнiсть кредитно-фiнансо-
вих iнститутiв розглядати як складову частину саморегуляцiє рин-
ковоє економiки. Так, вона докорiнно вiдрiзняуться вiд дiяльностi
банкiв за iснування СРСР, яка грунтувалася на кредитних планах роз-
подiлу ресурсiв та кредитних вкладень. За тих часiв Держбанк СРСР
на основi показникiв проектiв Державного плану економiчного та
соцiального розвитку краєни. Державного бюджету i проектiв спецi-
алiзованих банкiв розробляв зведенi кредитнi плани i плани розпо-
дiлу ресурсiв та кредитних вкладень у банках СРСР.
За сучасних умов банкiвська система шляхом надання кредитiв
органiзовуу й обслуговуу рух капiталу, забезпечуу його залучення,
акумуляцiю та перерозподiл у тi сфери виробництва та обiгу, де ви-
никау дефiцит капiталу. Але навряд чи це можна назвати саморе-
гуляцiую ринковоє економiки.
Зовнiшнiми джерелами фiнансування субуктiв господарюван-
ня, крiм банкiв, можуть бути держава, пiдприумства, рiзнi фонди
та iншi органiзацiє2. Крiм того, держава з метою досягнення вста-
новлених нею прiоритетiв мау можливiсть регулювати доступ по-
зичальникiв до кредиту, полегшуючи чи утримуючи його одержан-
ня. Шляхом диференцiацiє ставок вiдсотка за кредит може стиму-
люватися господарська дiяльнiсть тих пiдприумств чи галузей,
розвиток яких у прiоритетним для держави.
Кредитне та iнше фiнансове обслуговування субуктiв госпо-
дарськоє дiяльностi здiйснюуться в основному банкiвською систе-
мою. Поряд з кредитуванням банки вiдiграють значну роль в орга-
нiзадiє i проведеннi розрахункiв мiж субуктами господарювання.
Єхня роль у цiй сферi значно зросла з початком переходу економi-
ки Украєни на ринковi рейки, з розширенням товарно-грошових
вiдносин у народному господарствi.
Кредитнi та розрахунковi вiдносини у рiзновидами грошових
зобовязань. Рiзняться вони за своую правовою природою. Якщо кре-
дитнi зобовязання виникають як самостiйнi правовiдносини, то роз-
Див., напр.: Правовi основи пiдприумницькоє дiяльностi. К., 1997. С. 402.
2 Крiм банкiв, кредитна система включау спецiальнi фiнансово-кредитнi зак-
лади. У краєнах з розвинутими ринковими вiдносинами небанкiвськi фiнансово-
кредитнi iнститути представленi пенсiйними фондами, лiзинговими, iнвестицiйни-
ми, страховими компанiями.
230
рахунковi правовiдносини повязанi з такими зобовязаннями, як ку-
пiвля-продаж, поставка, перевезення, оренда i т. iн., i опосередкову-
ють грошовi платежi через банк чи iншу кредитну установу.
У кредитних правовiдносинах грошi у основним предметом,
у звязку з яким виникають права i обовязки учасникiв цих вiдно-
син. У розрахункових - грошi у еквiвалентом, засобом компен-
сацiє за переданi товарно-матерiальнi цiнностi, виконанi роботи,
наданi послуги, тобто виплата грошей тут у повторною функцiую
рiзних вiдплатних правовiдносин.
Основними принципами розрахункових правовiдносин мiж гос-
подарюючими та iншими субуктами у, в основному, безготiвковий
порядок розрахункiв через банкiвськi установи; обовязковiсть збе-
рiгання в них грошових коштiв (за винятком залишкiв готiвки в ка-
сах субуктiв господарювання в межах встановленого банком лiмiту
та норм витрат з виручки, якi передбаченi дiючим порядком веден-
ня касових операцiй); платежi повиннi здiйснюватися за рахунок
платника, за винятком випадкiв уступки вимоги i переведення бор-
гу (вiдповiдно до гл. 17 ЦК) та в iнших випадках, передбачених чин-
ним законодавством; зарахування коштiв на рахунок може бути зроб-
лене, як правило, тiльки пiсля списання єх з рахунку платника.
Важливими принципами кредитування у його цiлеспрямова-
нiсть, забезпеченiсть кредиту матерiальними та iншими цiнностя-
ми, повернення, оплатнiсть i строковiсть.
Цiльовий характер використання кредиту, за договором, перед-
бачау вкладення позикових коштiв на конкретнi цiлi. Принцип за-
безпеченостi кредиту означау наявнiсть у банку права для захис-
ту своєх iнтересiв, недопущення збиткiв у результатi неповернен-
ня боргу через неплатоспроможнiсть позичальника. Принципи
повернення, строковостi та платностi означають, що кредит пози-
чальник мау повернути банку у визначений кредитним договором
строк з вiдповiдною оплатою за його користування.
Цi принципи поширюються на пiдприумства, установи, фiзич-
них осiб (як пiдприумцiв, так i громадян).
Оскiльки головними ланками кредитноє системи у банки та
кредитнi установи, що мають лiцензiю Нацiонального банку, а без-
готiвковi розрахунки мiж субуктами господарювання здiйснюють-
ся через банк шляхом перерахування коштiв з рахунку платника
на рахунок одержувача коштiв, роль i значення банкiвськоє систе-
ми в цих вiдносинах важко переоцiнити.
iснуюча система банкiв Украєни сформувалася пiсля прийнят-
тя Верховною Радою постанови вiд 20 березня 1991 року <Про по-
231
рядок введення в дiю Закону <Про банки i банкiвську дiяльнiсть>,
згiдно з якою власнiстю Украєни стали Украєнський республiкансь-
кий банк Держбанку СРСР, Украєнський республiканський банк
державного комерцiйного промийюво-будiвельного банку <Укр-
промбудбанк>. Украєнський республiканський банк Ощадного банку
СРСР, Украєнський республiканський банк Зовнiшньоекономбан-
ку СРСР з єх мережею, обчислювальними центрами, всiма акти-
вами, пасивами, а також Украєнське республiканське управлiння
iнкасацiє Держбанку СРСР з пiдлеглою йому мережею установ та
органiзацiй, а на базi украєнського республiканського банку Держ-
банку СРСР створений Нацiональний банк. Таким чином, замiсть .
державних банкiвських структур, що iснували в Радянському Со-
юзi, в Украєнi, згiдно з зазначеною постановою та Законом Укра-
єни вiд 20 березня 1991 року <Про банки i банкiвську дiяльнiсть>
створена банкiвська система, яка у двохрiвневою i складауться з
Нацiонального банку та комерцiйних банкiв рiзних форм влас-
ностi, в тому числi Зовнiшньоекономiчного та Ощадного банкiв.
Згiдно з зазначеним законом, банки -це установи, функцiую
яких у кредитування субуктiв господарськоє дiяльностi i громадян
за рахунок залучення коштiв пiдприумств, установ, органiзацiй, на-
селення та iнших кредитних ресурсiв, касове i розрахункове об-
слуговування народного господарства, здiйснення валютних та
iнших банкiвських операцiй, передбачених цим законом. Банки у
юридичними особами. Вони економiчно самостiйнi i повнiстю
незалежнi вiд виконавчих та розпорядних органiв державноє вла-
ди в рiшеннях, повязаних з єх оперативною дiяльнiстю.
У законi <Про банки i банкiвську дiяльнiсть> визначенi опе-
рацiє, якi можуть здiйснювати банки.
Це - залучення i розмiщення грошових вкладiв i кредитiв;
проведення розрахункiв за дорученнями клiунтiв, банкiв-кореспон-
дентiв2 та єх касове обслуговування; ведення рахункiв клiунтiв i
банкiв-кореспондентiв; фiнансування капiтальних вкладень за до-
рученням власникiв або розпорядникiв коштiв, що iнвестуються;
випуск платiжних документiв i цiнних паперiв (чекiв, акредитивiв,
акцiй, облiгацiй, векселiв i т. iн); надання консультативних послуг
та низка iнших банкiвських операцiй, передбачених означеним
Див.: Вiдомостi Верхов. Ради Украєни. 1991. № 25. Ст. 281.
2 Банки-кореспонденти - це банки, що виконують доручення один одного з
платежiв i розрахункiв на пiдставi кореспондентського договору.
232
законом. Операцiє, не передбаченi ним, банк може здiйснювати
лише з дозволу Нацiонального банку.
Нацiональний банк у центральним банком Украєни, єє емiсiйним
центром, мау статус юридичноє особи. Вiн покликаний проводити
удину державну полiтику в областi грошового обiгу, кредиту, змiц-
нення грошовоє одиницi. Нацiональний банк органiзуу мiжбан-
кiвськi розрахунки, координуу дiяльнiсть банкiвськоє системи в цiло-
му, визначау курс грошовоє одиницi вiдносно валют iнших краєн.
Йому належить монопольне право на випуск грошей в обiг.
Нацiональний банк, за законом, видау комерцiйним банкам
кредити на строк за "домовленiстю з позичальниками, веде раху-
нок банкiв-кореспондентiв i здiйснюу розрахункове, касове обслу-
говування комерцiйних банкiв та iнших кредитних установ; ви-
дау кредити банкам пiд заставу векселiв та iнших цiнних паперiв;
здiйснюу iншi операцiє вiдповiдно до своєх функцiй, передбачених
законом <Про банки i банкiвську дiяльнiсть>.
Цим законом Нацiональному банку надано право видавати
нормативнi акти з питань, що входять до його повноважень.
Нацiональний банк дау дозвiл на створення комерцiйних бан-
кiв. Комерцiйнi банки одержують статус юридичноє особи з часу
єхньоє реустрацiє в книзi реустрацiє банкiв. Вони створюються на ак-
цiонерних або пайових засадах. Засновниками, акцiонерами (учас-
никами) комерцiйних банкiв можуть бути юридичнi особи будь-яких
форм власностi i фiзичнi особи. Виняток складають Ради народних
депутатiв всiх рiвнiв, єх виконавчi органи, полiтичнi i профспiлковi
органiзацiє, союзи i партiє.
Комерцiйнi банки здiйснюють кредитнi операцiє в межах кредит-
них ресурсiв, створюваних ними в процесi своує дiяльностi. При не-
обхiдностi вони можуть на договiрних засадах брати ресурси в кре-
дит один в одного, залучати i розмiщувати кошти у формi депозитiв2,
вкладiв i здiйснювати взаумнi операцiє, передбаченi єх уставами.
При недостачi коштiв для здiйснення кредитних операцiй та
виконання взятих на себе зобовязань комерцiйнi банки можуть
одержувати позики в Нацiональному банку.
Визначення банку як установи, це, на нашу думку, данина традицiє. Адже
комерцiйнi банки - це здебiльшого господарськi товариства, а останнi за законо-
давством у пiдприумствами.
2 Депозит - вклади в банку для зберiгання на договiрних засадах грошових
коштiв або цiнних паперiв пiдприумств i громадян.
233
2. Правовi основи кредитування
Правовi основи кредитування визначенi Положенням
Нацiонального банку вiд 28 вересня 1995 року <Про кредитуван-
ня>. Цей нормативний акт~встановив порядок надання, викорис-
тання i повернення кредитiв та регулювання вiдносин мiж суб-
уктами, що виникають у процесi кредитування.
Головними ланками кредитноє системи у банки та кредитнi уста-
нови, що мають лiцензiю Нацiонального банку, якi одночасно ви-
ступають у ролi покупця i продавця тимчасово вiльних коштiв, що
iснують у суспiльствi.
Субуктигосподарськоє дiяльностi, згiдно з зазначеним нор-
мативним актом, мають можливiсть використовувати такi форми
кредиту: банкiвський, комерцiйний, лiзинговий, iпотечний, блан-
ковий, консорцiумний.
Кредити, якi надаються банком, подiляються на такi:
1) за строками користування: короткостроковi (до 1 року); се-
редньостроковi (до 3 рокiв); довгостроковi (понад 3 рокiв). Корот-
костроковi кредити можуть надаватися банками в разi тимчасових
фiнансових труднощiв, що виникають у звязку з витратами вироб-
ництва та обiгу, не забезпечених надходженням коштiв у вiдповiд-
ний перiод; середньостроковi - на оплату обладнання, поточнi
витрати, на фiнансування капiтальних вкладень; довгостроковi --
для формування основних фондiв. Обуктами довгострокового кре-
дитування можуть бути капiтальнi витрати на реконструкцiю, мо-
дернiзацiю та розширення дiючих основних фондiв на нове будiв-
ництво, приватизацiю та iн.;
2) за забезпеченням: забезпеченi заставою (майном, майнови-
ми правами, цiнними паперами); гарантованi (банками, фiнансами
чи майном третьоє особи); з iншим забезпеченням (поручительство,
свiдоцтво страховоє органiзацiє); не забезпеченi (бланковi);
3) за ступенем ризику: стандартнi кредити; кредити з пiдви-
щеним ризиком;
4) за методами надання: у разовому порядку; вiдповiдно до вiд-
критоє кредитноє лiнiє; гарантiйнi (iз заздалегiдь обумовленою датою
надання, за потребою, зi стягненням комiсiє за зобовязаннями);
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40