Лю-
дина влаштована так, що єє звичка до iснуючих форм життя якнай-
тiснiше повязана зi страхом перед наслiдками можливих змiн. Тому
цiлком зрозумiло, що життя дбайливого хлiбороба здавалось iдеалом
людського способу життя, а до пiдприумця ставилися з вiдвертою
недовiрою, мов до якоєсь демонiчноє фiгури. Навiть фундатори теорiє
економiчного лiбералiзму вiдмовляли творчому пiдприумництву в
правi на iснування. Адам Смiт i його послiдовники покладали надiю
на вплив <невидимоє руки>, яка в умовах вiльноє конкуренцiє i не-
втручання держави в економiку здатна забезпечити єє гармонiйний
розвиток. Давiд Рiкардо теж не бачив сенсу в iснуваннi особи пiд-
приумця, оскiльки економiчний процес функцiонуу сам по собi. За
його схемою пiдприумець виступау лише як iнвестор, тобто капi-
талiст, описаний згодом Карлом Марксом.
Пiд впливом високого авторитету Смiта i Рiкардо кiлька на-
ступних поколiнь подiляли цю негативну оцiнку творчого пiдпри-
134
умництва. Лише набагато пiзнiше, на зламi XIX i XX столiть, була
нарештi визнана вирiшальна роль творчого пiдприумництва для
економiчного зростання. Альфред Маршал (1842-1924) до трьох
класичних факторiв виробництва - земля, капiтал, праця - до-
дав четвертий - органiзацiя. Загальний же позитивний поворот
до iсторiє пiдприумництва вiдбувся тiльки в 1912 роцi, коли вийшла
у свiт книга Шумпетера <Теорiя економiчного розвитку>. Вiн роз-
робив тип творчого пiдприумця, який реалiзуу нововведення i в та-
кий спосiб забезпечуу економiчне зростання.
Потiм Гетц Брiфс сформулював ще одну важливу функцiю пiд-
приумця, а саме - ретельно стежити за цiнами i витратами, а та-
кож за єхнiм пропорцiйним спiввiдношенням. Для виконання цього
завдання потрiбна ефективна система облiку на пiдприумствi. Су-
часне застосування компютерiв дозволяу пiдприумцю успiшно кон-
тролювати прийняття власних рiшень.
Як вiдомо, теорiя Адама Смiта стала одним iз вiдправних
моментiв концепцiє Карла Маркса. Карл Маркс вбачав у пiдприумцi
тiльки капiталiста, який вкладав свiй капiтал у власне пiдприумст-
во i шляхом зниження оплати працi позбавляв робiтникiв вироб-
леноє нiбито лише ними виробничоє додатковоє вартостi, тобто ек-
сплуатував єх. Виходячи з цих положень, якi Ленiн називав на-
рiжним каменем марксизму, фiгура пiдприумця зрештою в Росiє
була лiквiдована революцiую.
Коли ж у краєнах колишнього Радянського Союзу почалися змi-
ни, спрямованi на перехiд до соцiальноє ринковоє економiки, в них
уже, звiсно, не було пiдприумцiв, тож невiдомi були i <правила гри>.
За роки незалежностi в Украєнi одним iз найважливiших
напрямкiв реформування економiки став розвиток пiдприумни-
цтва. Але масштаби малого i середнього пiдприумництва, його
вплив на збiльшення обсягiв виробництва та надання послуг, по-
долання кризових явищ залишаються, як констатував премур-а
мiнiстр В. П. Пустовойтенко на Всеукраєнськiй нарадi пiдприумцiв!
10 лютого 1998 року, ще незначними2.
До речi, украєнський письменник Микола Руденко у своєх економiчних пра-
цях зробив висновок про хибне тлумачення Марксом природи додатковоє вартостi.
Марксова додаткова вартiсть, за словами Руденка, це лише бухгалтерська, вiдносна
додаткова вартiсть. Справжня додаткова вартiсть, яка називауться абсолютною, то
явище природи (Слово проти сили // Уряд. курур. 1998. 22 серп.).
2 Див.: Успiх економiчних реформ значною мiрою залежить вiд розвитку
пiдприумництва: Доповiдь премур-мiнiстра Украєни В. П. Пустовойтенка на
Всеукраєнськiй нарадi пiдприумцiв 10 лютого 1998 р. // Уряд. курур. 1998. 14 лют.
135
Нинi, зазначив вiн, в Украєнi дiу понад 100 тисяч малих пiд-
приумств i кооперативiв, якi обуднують близько шести вiдсоткiв
загальноє кiлькостi працюючих у народному господарствi. Крiм
того, налiчууться близько 36 тисяч фермерських господарств та
майже 900 тисяч iндивiдуальних пiдприумцiв. За даними, що наво-
дяться в пресi, на долю малого та середнього пiдприумництва ви-
падау 10 вiдсоткiв внутрiшнього валового продукту (ВВП), тодi,
коли в таких краєнах, як Великобританiя, Нiмеччина, США, частка
продукцiє малих i середнiх пiдприумств у ВВП перевищуу 50 вiд-
соткiв, а у Францiє цей показник сягау 55 i в iталiє - 57 вiдсоткiв.
Причини цього рiзноманiтнi. Серед них - неоднозначне став-
лення бiльшостi населення нашоє держави до пiдприумницькоє
дiяльностi та особи пiдприумця, а також бюрократичнi перешко-
ди на шляху єхнього нормального розвитку.
У звязку з тим, що такий стан сектора малого пiдприумництва
не задовольняу потреб економiки, уряд, з метою поширення сфе-
ри його дiяльностi, вживау заходiв щодо вдосконалення вiдповiдноє
нормативноє бази. Так, Указом Президента вiд 3 лютого 1998 року
<Про усунення обмежень, що стримують розвиток пiдприумниць-
коє дiяльностi>2 визнано необхiдним подбати про зменшення над-
мiрного держаного регулювання пiдприумницькоє дiяльностi, усу-
нення правових, адмiнiстративних, економiчних та органiзацiйних
перешкод його розвитку.
Указом установлено, що Державний комiтет Украєни з питань
розвитку пiдприумництва здiйснюу аналiз нормативно-правових
актiв центральних органiв виконавчоє влади, рiшень голiв мiсцевих
державних адмiнiстрацiй нормативно-правового характеру з пи-
тань пiдприумницькоє дiяльностi з метою зменшення надмiрного
державного регулювання. Рiшення комiтету з питань розвитку пiд-
приумництва у обовязковим для виконання.
Згiдно з Указом Президента вiд 12 травня 1998 року <Про дер-
жавну пiдтримку малого пiдприумництва>3 така пiдтримка здiйс-
нюуться вiдповiдно до державноє та регiональноє програм пiд-
тримки малого пiдприумництва. Цi програми спрямовуються на
реалiзацiю таких основних заходiв, як удосконалення норматив-
но-правовоє бази з питань розвитку i пiдтримки малого пiдприум-
Див.: ЧепiлскоВ. Пiдприумцiв кличуть виходити з "тiнi"//Уряд. курер. 1998.
21 лют.
2 Див.: Уряд. курур, 1998. 7 лют.
3 Див.: Там само. 16 трав.
136
ництва, створення бiзнес-iнкубаторiв, консультацiйних та iнформа-
цiйних систем тощо.
Фiнансове забезпечення програм пiдтримки малого пiдприум-
ництва здiйснюуться за рахунок коштiв державного та мiсцевихi
бюджетiв, позабюджетних коштiв, у тому числi коштiв, одержаних
вiд приватизацiє державного майна, iнших джерел фiнансування.
Згiдно з Указом субуктами малого пiдприумництва вважають-
ся зареустрованi у встановленому порядку фiзичнi особи, якi зай-
маються пiдприумницькою дiяльнiстю без створення юридичноє
особи, а також юридичнi особи - субукти пiдприумництва будь-
якоє органiзацiйно-правовоє форми та форми власностi, в яких се-
редньооблiкова кiлькiсть працюючих за звiтний перiод не переви-
щуу 50 осiб i обсяг виручки вiд реалiзацiє продукцiє (товарiв, робiт,
послуг) за рiк не перевищуу 1 мiльйона гривень.
Дiя зазначеного указу не поширюуться на довiрчi товариства,
страховi компанiє, банки, iншi фiнансово-кредитнi та небанкiвськi
фiнансовi установи, а також субукти пiдприумницькоє дiяльностi, в
статутному фондi яких частки, що належать юридичним особам -
учасникам та засновникам даних субуктiв, якi не у субуктами ма-
лого пiдприумництва, перевищують 25 вiдсоткiв.
Для координацiє взаумодiє в рiзних сферах дiяльностi субукти ма-
лого пiдприумництва мають право утворювати на добровiльнiй основi
обуднання за галузевими, територiальними та iншими ознаками.
Указом установлено, що для субуктiв малого пiдприумництва
з середньооблiковою кiлькiстю працюючих за звiтний перiод до
10 осiб включно, обсяг виручки яких не перевищуу 250 тисяч гри-
вень (мiкропiдприумство), може застосовуватися спрощена систе-
ма оподаткування та звiтностi.
Спрощена система оподаткування, облiку та звiтностi передба-
чау замiну сплати встановлених законодавством податкiв i обовязко-
вих платежiв сплатою удиного податку; сплату фiзичними особами
- пiдприумцями, замiсть податкiв i обовязкових платежiв вартостi
патенту на зайняття певним видом дiяльностi; застосування спроще-
ноє форми ведення документiв бухгалтерського облiку та звiтностi.
Така система була запроваджена з 1 сiчня 1999 року Указом
Президента вiд 3 липня 1998 року. Згiдно з ним ставка удиного по-
датку для фiзичних осiб встановлюуться мiсцевими радами за мiс-
цем державноє реустрацiє субукта пiдприумницькоє дiяльностi за-
лежно вiд єє виду та мiсця здiйснення i не може становити менше
20 гривень та бiльше 200 гривень за календарний мiсяць.
137
У разi, коли фiзична особа - субукт пiдприумницькоє дiяль-
ностi, здiйснюу кiлька видiв такоє дiяльностi i для них встановленi
рiзнi ставки удиного податку, вона отримуу одне свiдоцтво i спла-
чуу удиний податок, що не перевищуу встановленоє максимальноє
ставки. А коли вона займауться пiдприумницькою дiяльнiстю з ви-
користанням найманоє працi або за участю членiв своує сiмє, роз-
мiр удиного податку збiльшууться на 50 вiдсоткiв за кожну особу.
Субукти пiдприумницькоє дiяльностi - юридичнi особи, по-
ряд з дiючою системою оподаткування можуть самостiйно обирати
спосiб оподаткування доходiв за удиним податком. При цьому спо-
сiб оподаткування вибирауться один раз i залишауться незмiнним
протягом звiтного року. Ставка удиного податку для них встанов-
люуться в розмiрi шести вiдсоткiв обсягiв виручки вiд реалiзацiє
продукцiє, товарiв, робiт, послуг.
Коментуючи Указ Президента про спрощену систему оподат-
кування, голова Державного комiтету з питань розвитку пiдприум-
ництва Олександра Кужель зазначила: <Пiсля того як було запро-
ваджено фiксований податок для пiдприумств, якi торгують на рин-
ках, упродовж двох мiсяцiв ЗО вiдсоткiв пiдприумцiв, що працювали
в тiньовiй сферi, зареуструвалися. Податкiв за цей час зiбрано у 1,5
рази бiльше, анiж за попереднiй квартал>. Отож користь вiд за-
провадження спрощеноє системи оподаткування очевидна.
Вiдповiдно до Указу Президента <Про державну пiдтримку ма-
лого пiдприумництва> права та законнi iнтереси малого пiдприум-
ництва забезпечуються шляхом здiйснення такоє дiяльностi без
одержання будь-яких дозволiв, крiм випадкiв, передбачених чин-
ним законодавством; законодавчого визначення порядку i перiо-
дичностi перевiрки результатiв фiнансово-господарськоє та iншоє
дiяльностi субуктiв малого пiдприумництва; запровадження вiдпо-
вiдальностi посадових осiб за порушення такого порядку; iншими
способами, передбаченими чинним законодавством.
Щодо визначення порядку i перiодичностi перевiрок результатiв
фiнансово-господарськоє дiяльностi пiдприумницьких структур, то
вони скоригованi з метою зменшення втручання державних органiв
у пiдприумницьку дiяльнiсть Указом Президента вiд 23 липня 1998
року <Про деякi заходи з урегулювання пiдприумницькоє дiяльностi>.
Ним установленi обмеження в строках та пiдставах проведення пере-
вiрок субуктiв пiдприумницькоє дiяльностi. Зокрема контрольними
органами, якi мають право проводити плановi та позаплановi виєзнi
Див.: Кужель О. Податок буде зменшено // Слобiдський край. 1998. 21 лип.
138
перевiрки фiнансово-господарськоє дiяльностi субуктiв пiдприум-
ницькоє дiяльностi, визначенi: органи державноє податковоє служ-
би- стосовно сплати податкiв i зборiв (обовязкових платежiв) до
бюджетiв та державних цiльових фондiв, неподаткових платежiв;
митнi органи - стосовно сплати ввiзного мита, акцизного збору та
податку на додану вартiсть, якi стягуються в разi ввезення (переси-
лання) товарiв на митну територiю Украєни в момент перетинання
митного кордону; органи державного казначейства, державноє конт-
рольно-ревiзiйноє служби та органи державноє податковоє служби в
межах єх компетенцiє - стосовно бюджетних позик, позик та кре-
дитiв, гарантованих коштами бюджетiв, цiльового використання дота-
цiй та субсидiй, iнших бюджетних асигнувань, коштiв позабюджет-
них фондiв, а також належного виконання державних контрактiв, про-
авансованих за рахунок бюджетних коштiв.
Цi органи, маючи письмове рiшення керiвника вiдповiдного
контролюючого органу, проводять плановi виєзнi перевiрки не час-
тiше одного разу на календарний рiк за сукупними показниками
фiнансово-господарськоє дiяльностi пiдприумницьких структур.
Це право надауться лише в тому разi, коли субукту пiдприум-
ницькоє дiяльностi не пiзнiше нiж за десять календарних днiв до
дня проведення перевiрки надiслано письмове повiдомлення з за-
значенням дати єє проведення.
Плановi виєзнi перевiрки проводяться всiма контролюючими
органами одночасно в день, визначений органом державноє подат-
ковоє служби.
Позаплановi виєзнi перевiрки проводяться за наявностi однiує
або кiлькох таких обставин:
а) за наслiдками зустрiчних перевiрок виявленi факти, якi свiд-
чать про порушення субуктом пiдприумницькоє дiяльностi норм
законодавства; .
б) субуктом пiдприумницькоє дiяльностi не поданi в установле-
ний строк документи обовязковоє звiтностi; виявлено недостовiрнiсть
даних, заявлених у документах обовязковоє звiтностi;
в) субукт пiдприумницькоє дiяльностi подав скаргу у встанов-
леному порядку про порушення законодавства посадовими особа-
ми контролюючого органу пiд час проведення плановоє чи поза-
плановоє виєзноє перевiрки.
Указом установлено, що державнi органи в справах захисту прав
споживачiв здiйснюють позапланову перевiрку дiяльностi субуктiв
пiдприумництва тiльки на пiдставi отриманих вiд споживачiв скарг про
порушення ними вимог законодавства про захист прав споживачiв.
139
7. Правовi засоби розвитку конкуренцiє
промислових пiдприумств та iнших
субуктiв господарювання
а
Головними передумовами створення i функцiонування
ринковоє економiки у непорушнiсть права приватноє власностi i сво-
бода пiдприумницькоє дiяльностi, що гарантованi статтями 41,42 Кон-
ституцiє Украєни. На грунтi саме цих конституцiйних прав розвивауть-
ся iнiцiатива i пiдприумництво приватних осiб, закладауться база гнуч-
костi економiки i динамiчного науково-технiчного прогресу.
Головним органiзацiйним фактором i рушiйною силою ринко-
воє еконбмiки у конкуренцiя.(вщ лат. сопсиго - зiштовхуюсь) -
суперництво мiж учасниками ринкового господарства за кращi
умови виробництва, купiвлi i продажу товарiв та послуг.
Ще Адам Смiт у XVIII столiттi звернув увагу на рiзницю мiж
субуктивними прагненнями пiдприумцiв та обуктивними резуль-
татами єхньоє дiяльностi i наголосив на ключовiй ролi конкуренцiє
для функцiонування ринковоє економiки. Вiн показав, що кожний
пiдприумець дбау тiльки про своє iнтереси, але, дбаючи про них, вiн
реалiзуу iнтереси всього, суспiльства. i конкретним механiзмом, який
змушуу пiдприумцiв дiяти на користь суспiльства, у конкуренцiя.
На те, що саме конкуренцiя виступау у виглядi механiзму ре-
алiзацiє законiв ринковоє економiки, звертали увагу також К. Маркс
i Ф. Енгельс: <.. .оскiльки в суспiльствi товаровиробникiв, що об-
мiнюються своєми товарами, конкуренцiя приводить в дiю влас-
тивий товарному виробництву закон вартостi, вона цим самим здiй-
снюу таку органiзацiю i такий порядок суспiльного виробництва,
якi у удино можливими при даних обставинах>2.
Епоха <вiльноє> конкуренцiє, притаманна промисловому капi-
талiзму, була порiвняно недовгою, закiнчилася вона наприкiнцi
XIX столiття. Але, незважаючи на панування на той час теорiє про
державу як <нiчного охоронця>, що обгрунтовувала повне невтру-
чання держави в економiчнi вiдносини, вже в серединi XIX сто-
лiття в деяких краєнах були спроби правового регулювання спо-
собiв та методiв конкуренцiє.
На межi 20-30-х рокiв нашого столiття в Америцi, твропi i
Японiє результатом суперечностей мiж принципами <вiльноє> кон-
Див.: Борисов Е. Ф. Экономическая теория. М., 1997. С. 46.
2 Маркс К., Енгельс Ф. Твори. Т. 21. С.182.
140
куренцiє i принципами свободи пiдприумництва (а саме <свободи
договору>) став процес швидкоє концентрацiє капiталу i зростан-
ня монополiй. За час Першоє свiтовоє вiйни змiцнiла тенденцiя гли-
бокого державного втручання в економiку, коли законодавча пере-
вага надауться державнiй монополiє як бiльш рацiональнiй та кон-
трольованiй. <Здавалося, що вiльний ринок дихау на ладан>, але
вибух кризи 30-х рокiв змусив вчених правникiв i економiстiв звер-
нутися до аналiзу самих основ правового забезпечення ринкового
механiзму, i передусiм до поняття конкуренцiє.
Протягом 20-30-х рокiв було розроблено кiлька теорiй, якi за-
лучали обуктивно iснуючий фактор монополiє до теорiє ринково-
го механiзму. Роботи таких вiдомих вчених, як П. Сраффа, Дж. Ро-
бiнсон, Г. фон Штаккельберг та iн., свiдчили про перегляд попе-
реднiх уявлень про <вiльну> конкуренцiю як основу ринку. Проте
найбiльш грунтовним, <класичним> та визнаним дослiдженняму
цьому напрямку стала робота професора Гарвардського унiверси-
тету Едварда Чемберлiна <Теорiя монополiстичноє конкуренцiє>,
де автор давав визначення <недосконалоє> конкуренцiє, пояснював
форми синтезу монополiє та конкуренцiє, обгрунтовував поняття
<диференцiацiє товару> як рушiйноє сили монополiстичноє кон-
куренцiє2.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40
дина влаштована так, що єє звичка до iснуючих форм життя якнай-
тiснiше повязана зi страхом перед наслiдками можливих змiн. Тому
цiлком зрозумiло, що життя дбайливого хлiбороба здавалось iдеалом
людського способу життя, а до пiдприумця ставилися з вiдвертою
недовiрою, мов до якоєсь демонiчноє фiгури. Навiть фундатори теорiє
економiчного лiбералiзму вiдмовляли творчому пiдприумництву в
правi на iснування. Адам Смiт i його послiдовники покладали надiю
на вплив <невидимоє руки>, яка в умовах вiльноє конкуренцiє i не-
втручання держави в економiку здатна забезпечити єє гармонiйний
розвиток. Давiд Рiкардо теж не бачив сенсу в iснуваннi особи пiд-
приумця, оскiльки економiчний процес функцiонуу сам по собi. За
його схемою пiдприумець виступау лише як iнвестор, тобто капi-
талiст, описаний згодом Карлом Марксом.
Пiд впливом високого авторитету Смiта i Рiкардо кiлька на-
ступних поколiнь подiляли цю негативну оцiнку творчого пiдпри-
134
умництва. Лише набагато пiзнiше, на зламi XIX i XX столiть, була
нарештi визнана вирiшальна роль творчого пiдприумництва для
економiчного зростання. Альфред Маршал (1842-1924) до трьох
класичних факторiв виробництва - земля, капiтал, праця - до-
дав четвертий - органiзацiя. Загальний же позитивний поворот
до iсторiє пiдприумництва вiдбувся тiльки в 1912 роцi, коли вийшла
у свiт книга Шумпетера <Теорiя економiчного розвитку>. Вiн роз-
робив тип творчого пiдприумця, який реалiзуу нововведення i в та-
кий спосiб забезпечуу економiчне зростання.
Потiм Гетц Брiфс сформулював ще одну важливу функцiю пiд-
приумця, а саме - ретельно стежити за цiнами i витратами, а та-
кож за єхнiм пропорцiйним спiввiдношенням. Для виконання цього
завдання потрiбна ефективна система облiку на пiдприумствi. Су-
часне застосування компютерiв дозволяу пiдприумцю успiшно кон-
тролювати прийняття власних рiшень.
Як вiдомо, теорiя Адама Смiта стала одним iз вiдправних
моментiв концепцiє Карла Маркса. Карл Маркс вбачав у пiдприумцi
тiльки капiталiста, який вкладав свiй капiтал у власне пiдприумст-
во i шляхом зниження оплати працi позбавляв робiтникiв вироб-
леноє нiбито лише ними виробничоє додатковоє вартостi, тобто ек-
сплуатував єх. Виходячи з цих положень, якi Ленiн називав на-
рiжним каменем марксизму, фiгура пiдприумця зрештою в Росiє
була лiквiдована революцiую.
Коли ж у краєнах колишнього Радянського Союзу почалися змi-
ни, спрямованi на перехiд до соцiальноє ринковоє економiки, в них
уже, звiсно, не було пiдприумцiв, тож невiдомi були i <правила гри>.
За роки незалежностi в Украєнi одним iз найважливiших
напрямкiв реформування економiки став розвиток пiдприумни-
цтва. Але масштаби малого i середнього пiдприумництва, його
вплив на збiльшення обсягiв виробництва та надання послуг, по-
долання кризових явищ залишаються, як констатував премур-а
мiнiстр В. П. Пустовойтенко на Всеукраєнськiй нарадi пiдприумцiв!
10 лютого 1998 року, ще незначними2.
До речi, украєнський письменник Микола Руденко у своєх економiчних пра-
цях зробив висновок про хибне тлумачення Марксом природи додатковоє вартостi.
Марксова додаткова вартiсть, за словами Руденка, це лише бухгалтерська, вiдносна
додаткова вартiсть. Справжня додаткова вартiсть, яка називауться абсолютною, то
явище природи (Слово проти сили // Уряд. курур. 1998. 22 серп.).
2 Див.: Успiх економiчних реформ значною мiрою залежить вiд розвитку
пiдприумництва: Доповiдь премур-мiнiстра Украєни В. П. Пустовойтенка на
Всеукраєнськiй нарадi пiдприумцiв 10 лютого 1998 р. // Уряд. курур. 1998. 14 лют.
135
Нинi, зазначив вiн, в Украєнi дiу понад 100 тисяч малих пiд-
приумств i кооперативiв, якi обуднують близько шести вiдсоткiв
загальноє кiлькостi працюючих у народному господарствi. Крiм
того, налiчууться близько 36 тисяч фермерських господарств та
майже 900 тисяч iндивiдуальних пiдприумцiв. За даними, що наво-
дяться в пресi, на долю малого та середнього пiдприумництва ви-
падау 10 вiдсоткiв внутрiшнього валового продукту (ВВП), тодi,
коли в таких краєнах, як Великобританiя, Нiмеччина, США, частка
продукцiє малих i середнiх пiдприумств у ВВП перевищуу 50 вiд-
соткiв, а у Францiє цей показник сягау 55 i в iталiє - 57 вiдсоткiв.
Причини цього рiзноманiтнi. Серед них - неоднозначне став-
лення бiльшостi населення нашоє держави до пiдприумницькоє
дiяльностi та особи пiдприумця, а також бюрократичнi перешко-
ди на шляху єхнього нормального розвитку.
У звязку з тим, що такий стан сектора малого пiдприумництва
не задовольняу потреб економiки, уряд, з метою поширення сфе-
ри його дiяльностi, вживау заходiв щодо вдосконалення вiдповiдноє
нормативноє бази. Так, Указом Президента вiд 3 лютого 1998 року
<Про усунення обмежень, що стримують розвиток пiдприумниць-
коє дiяльностi>2 визнано необхiдним подбати про зменшення над-
мiрного держаного регулювання пiдприумницькоє дiяльностi, усу-
нення правових, адмiнiстративних, економiчних та органiзацiйних
перешкод його розвитку.
Указом установлено, що Державний комiтет Украєни з питань
розвитку пiдприумництва здiйснюу аналiз нормативно-правових
актiв центральних органiв виконавчоє влади, рiшень голiв мiсцевих
державних адмiнiстрацiй нормативно-правового характеру з пи-
тань пiдприумницькоє дiяльностi з метою зменшення надмiрного
державного регулювання. Рiшення комiтету з питань розвитку пiд-
приумництва у обовязковим для виконання.
Згiдно з Указом Президента вiд 12 травня 1998 року <Про дер-
жавну пiдтримку малого пiдприумництва>3 така пiдтримка здiйс-
нюуться вiдповiдно до державноє та регiональноє програм пiд-
тримки малого пiдприумництва. Цi програми спрямовуються на
реалiзацiю таких основних заходiв, як удосконалення норматив-
но-правовоє бази з питань розвитку i пiдтримки малого пiдприум-
Див.: ЧепiлскоВ. Пiдприумцiв кличуть виходити з "тiнi"//Уряд. курер. 1998.
21 лют.
2 Див.: Уряд. курур, 1998. 7 лют.
3 Див.: Там само. 16 трав.
136
ництва, створення бiзнес-iнкубаторiв, консультацiйних та iнформа-
цiйних систем тощо.
Фiнансове забезпечення програм пiдтримки малого пiдприум-
ництва здiйснюуться за рахунок коштiв державного та мiсцевихi
бюджетiв, позабюджетних коштiв, у тому числi коштiв, одержаних
вiд приватизацiє державного майна, iнших джерел фiнансування.
Згiдно з Указом субуктами малого пiдприумництва вважають-
ся зареустрованi у встановленому порядку фiзичнi особи, якi зай-
маються пiдприумницькою дiяльнiстю без створення юридичноє
особи, а також юридичнi особи - субукти пiдприумництва будь-
якоє органiзацiйно-правовоє форми та форми власностi, в яких се-
редньооблiкова кiлькiсть працюючих за звiтний перiод не переви-
щуу 50 осiб i обсяг виручки вiд реалiзацiє продукцiє (товарiв, робiт,
послуг) за рiк не перевищуу 1 мiльйона гривень.
Дiя зазначеного указу не поширюуться на довiрчi товариства,
страховi компанiє, банки, iншi фiнансово-кредитнi та небанкiвськi
фiнансовi установи, а також субукти пiдприумницькоє дiяльностi, в
статутному фондi яких частки, що належать юридичним особам -
учасникам та засновникам даних субуктiв, якi не у субуктами ма-
лого пiдприумництва, перевищують 25 вiдсоткiв.
Для координацiє взаумодiє в рiзних сферах дiяльностi субукти ма-
лого пiдприумництва мають право утворювати на добровiльнiй основi
обуднання за галузевими, територiальними та iншими ознаками.
Указом установлено, що для субуктiв малого пiдприумництва
з середньооблiковою кiлькiстю працюючих за звiтний перiод до
10 осiб включно, обсяг виручки яких не перевищуу 250 тисяч гри-
вень (мiкропiдприумство), може застосовуватися спрощена систе-
ма оподаткування та звiтностi.
Спрощена система оподаткування, облiку та звiтностi передба-
чау замiну сплати встановлених законодавством податкiв i обовязко-
вих платежiв сплатою удиного податку; сплату фiзичними особами
- пiдприумцями, замiсть податкiв i обовязкових платежiв вартостi
патенту на зайняття певним видом дiяльностi; застосування спроще-
ноє форми ведення документiв бухгалтерського облiку та звiтностi.
Така система була запроваджена з 1 сiчня 1999 року Указом
Президента вiд 3 липня 1998 року. Згiдно з ним ставка удиного по-
датку для фiзичних осiб встановлюуться мiсцевими радами за мiс-
цем державноє реустрацiє субукта пiдприумницькоє дiяльностi за-
лежно вiд єє виду та мiсця здiйснення i не може становити менше
20 гривень та бiльше 200 гривень за календарний мiсяць.
137
У разi, коли фiзична особа - субукт пiдприумницькоє дiяль-
ностi, здiйснюу кiлька видiв такоє дiяльностi i для них встановленi
рiзнi ставки удиного податку, вона отримуу одне свiдоцтво i спла-
чуу удиний податок, що не перевищуу встановленоє максимальноє
ставки. А коли вона займауться пiдприумницькою дiяльнiстю з ви-
користанням найманоє працi або за участю членiв своує сiмє, роз-
мiр удиного податку збiльшууться на 50 вiдсоткiв за кожну особу.
Субукти пiдприумницькоє дiяльностi - юридичнi особи, по-
ряд з дiючою системою оподаткування можуть самостiйно обирати
спосiб оподаткування доходiв за удиним податком. При цьому спо-
сiб оподаткування вибирауться один раз i залишауться незмiнним
протягом звiтного року. Ставка удиного податку для них встанов-
люуться в розмiрi шести вiдсоткiв обсягiв виручки вiд реалiзацiє
продукцiє, товарiв, робiт, послуг.
Коментуючи Указ Президента про спрощену систему оподат-
кування, голова Державного комiтету з питань розвитку пiдприум-
ництва Олександра Кужель зазначила: <Пiсля того як було запро-
ваджено фiксований податок для пiдприумств, якi торгують на рин-
ках, упродовж двох мiсяцiв ЗО вiдсоткiв пiдприумцiв, що працювали
в тiньовiй сферi, зареуструвалися. Податкiв за цей час зiбрано у 1,5
рази бiльше, анiж за попереднiй квартал>. Отож користь вiд за-
провадження спрощеноє системи оподаткування очевидна.
Вiдповiдно до Указу Президента <Про державну пiдтримку ма-
лого пiдприумництва> права та законнi iнтереси малого пiдприум-
ництва забезпечуються шляхом здiйснення такоє дiяльностi без
одержання будь-яких дозволiв, крiм випадкiв, передбачених чин-
ним законодавством; законодавчого визначення порядку i перiо-
дичностi перевiрки результатiв фiнансово-господарськоє та iншоє
дiяльностi субуктiв малого пiдприумництва; запровадження вiдпо-
вiдальностi посадових осiб за порушення такого порядку; iншими
способами, передбаченими чинним законодавством.
Щодо визначення порядку i перiодичностi перевiрок результатiв
фiнансово-господарськоє дiяльностi пiдприумницьких структур, то
вони скоригованi з метою зменшення втручання державних органiв
у пiдприумницьку дiяльнiсть Указом Президента вiд 23 липня 1998
року <Про деякi заходи з урегулювання пiдприумницькоє дiяльностi>.
Ним установленi обмеження в строках та пiдставах проведення пере-
вiрок субуктiв пiдприумницькоє дiяльностi. Зокрема контрольними
органами, якi мають право проводити плановi та позаплановi виєзнi
Див.: Кужель О. Податок буде зменшено // Слобiдський край. 1998. 21 лип.
138
перевiрки фiнансово-господарськоє дiяльностi субуктiв пiдприум-
ницькоє дiяльностi, визначенi: органи державноє податковоє служ-
би- стосовно сплати податкiв i зборiв (обовязкових платежiв) до
бюджетiв та державних цiльових фондiв, неподаткових платежiв;
митнi органи - стосовно сплати ввiзного мита, акцизного збору та
податку на додану вартiсть, якi стягуються в разi ввезення (переси-
лання) товарiв на митну територiю Украєни в момент перетинання
митного кордону; органи державного казначейства, державноє конт-
рольно-ревiзiйноє служби та органи державноє податковоє служби в
межах єх компетенцiє - стосовно бюджетних позик, позик та кре-
дитiв, гарантованих коштами бюджетiв, цiльового використання дота-
цiй та субсидiй, iнших бюджетних асигнувань, коштiв позабюджет-
них фондiв, а також належного виконання державних контрактiв, про-
авансованих за рахунок бюджетних коштiв.
Цi органи, маючи письмове рiшення керiвника вiдповiдного
контролюючого органу, проводять плановi виєзнi перевiрки не час-
тiше одного разу на календарний рiк за сукупними показниками
фiнансово-господарськоє дiяльностi пiдприумницьких структур.
Це право надауться лише в тому разi, коли субукту пiдприум-
ницькоє дiяльностi не пiзнiше нiж за десять календарних днiв до
дня проведення перевiрки надiслано письмове повiдомлення з за-
значенням дати єє проведення.
Плановi виєзнi перевiрки проводяться всiма контролюючими
органами одночасно в день, визначений органом державноє подат-
ковоє служби.
Позаплановi виєзнi перевiрки проводяться за наявностi однiує
або кiлькох таких обставин:
а) за наслiдками зустрiчних перевiрок виявленi факти, якi свiд-
чать про порушення субуктом пiдприумницькоє дiяльностi норм
законодавства; .
б) субуктом пiдприумницькоє дiяльностi не поданi в установле-
ний строк документи обовязковоє звiтностi; виявлено недостовiрнiсть
даних, заявлених у документах обовязковоє звiтностi;
в) субукт пiдприумницькоє дiяльностi подав скаргу у встанов-
леному порядку про порушення законодавства посадовими особа-
ми контролюючого органу пiд час проведення плановоє чи поза-
плановоє виєзноє перевiрки.
Указом установлено, що державнi органи в справах захисту прав
споживачiв здiйснюють позапланову перевiрку дiяльностi субуктiв
пiдприумництва тiльки на пiдставi отриманих вiд споживачiв скарг про
порушення ними вимог законодавства про захист прав споживачiв.
139
7. Правовi засоби розвитку конкуренцiє
промислових пiдприумств та iнших
субуктiв господарювання
а
Головними передумовами створення i функцiонування
ринковоє економiки у непорушнiсть права приватноє власностi i сво-
бода пiдприумницькоє дiяльностi, що гарантованi статтями 41,42 Кон-
ституцiє Украєни. На грунтi саме цих конституцiйних прав розвивауть-
ся iнiцiатива i пiдприумництво приватних осiб, закладауться база гнуч-
костi економiки i динамiчного науково-технiчного прогресу.
Головним органiзацiйним фактором i рушiйною силою ринко-
воє еконбмiки у конкуренцiя.(вщ лат. сопсиго - зiштовхуюсь) -
суперництво мiж учасниками ринкового господарства за кращi
умови виробництва, купiвлi i продажу товарiв та послуг.
Ще Адам Смiт у XVIII столiттi звернув увагу на рiзницю мiж
субуктивними прагненнями пiдприумцiв та обуктивними резуль-
татами єхньоє дiяльностi i наголосив на ключовiй ролi конкуренцiє
для функцiонування ринковоє економiки. Вiн показав, що кожний
пiдприумець дбау тiльки про своє iнтереси, але, дбаючи про них, вiн
реалiзуу iнтереси всього, суспiльства. i конкретним механiзмом, який
змушуу пiдприумцiв дiяти на користь суспiльства, у конкуренцiя.
На те, що саме конкуренцiя виступау у виглядi механiзму ре-
алiзацiє законiв ринковоє економiки, звертали увагу також К. Маркс
i Ф. Енгельс: <.. .оскiльки в суспiльствi товаровиробникiв, що об-
мiнюються своєми товарами, конкуренцiя приводить в дiю влас-
тивий товарному виробництву закон вартостi, вона цим самим здiй-
снюу таку органiзацiю i такий порядок суспiльного виробництва,
якi у удино можливими при даних обставинах>2.
Епоха <вiльноє> конкуренцiє, притаманна промисловому капi-
талiзму, була порiвняно недовгою, закiнчилася вона наприкiнцi
XIX столiття. Але, незважаючи на панування на той час теорiє про
державу як <нiчного охоронця>, що обгрунтовувала повне невтру-
чання держави в економiчнi вiдносини, вже в серединi XIX сто-
лiття в деяких краєнах були спроби правового регулювання спо-
собiв та методiв конкуренцiє.
На межi 20-30-х рокiв нашого столiття в Америцi, твропi i
Японiє результатом суперечностей мiж принципами <вiльноє> кон-
Див.: Борисов Е. Ф. Экономическая теория. М., 1997. С. 46.
2 Маркс К., Енгельс Ф. Твори. Т. 21. С.182.
140
куренцiє i принципами свободи пiдприумництва (а саме <свободи
договору>) став процес швидкоє концентрацiє капiталу i зростан-
ня монополiй. За час Першоє свiтовоє вiйни змiцнiла тенденцiя гли-
бокого державного втручання в економiку, коли законодавча пере-
вага надауться державнiй монополiє як бiльш рацiональнiй та кон-
трольованiй. <Здавалося, що вiльний ринок дихау на ладан>, але
вибух кризи 30-х рокiв змусив вчених правникiв i економiстiв звер-
нутися до аналiзу самих основ правового забезпечення ринкового
механiзму, i передусiм до поняття конкуренцiє.
Протягом 20-30-х рокiв було розроблено кiлька теорiй, якi за-
лучали обуктивно iснуючий фактор монополiє до теорiє ринково-
го механiзму. Роботи таких вiдомих вчених, як П. Сраффа, Дж. Ро-
бiнсон, Г. фон Штаккельберг та iн., свiдчили про перегляд попе-
реднiх уявлень про <вiльну> конкуренцiю як основу ринку. Проте
найбiльш грунтовним, <класичним> та визнаним дослiдженняму
цьому напрямку стала робота професора Гарвардського унiверси-
тету Едварда Чемберлiна <Теорiя монополiстичноє конкуренцiє>,
де автор давав визначення <недосконалоє> конкуренцiє, пояснював
форми синтезу монополiє та конкуренцiє, обгрунтовував поняття
<диференцiацiє товару> як рушiйноє сили монополiстичноє кон-
куренцiє2.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40