Нарешті, парламентський акт 1862 року об'єднав усе законодавство про акціонерні компанії.
Законодавство 1844-1867 років про акціонерні компанії сприяло концентрації і централізації капіталу в Англії, дозволило організаторам компаній грати на підвищенні та пониженні курсу акцій, привласнювати собі кошти держателів цінних паперів, що розорялися. Певні спроби англійського парламенту стримати ці процеси, звести обмеження для маніпуляцій з цінними паперами не мали успіху.
Дуже сильною була стара феодальна форма в сімейному і спадковому праві буржуазної Англії. Громадянський шлюб, наприклад, було введено тільки у 1836 році. Але і після того дозволявся церковний шлюб. В обох випадках чоловік мав верховенство в сім'ї, управляв і розпоряджався сімейним майном (заміжня жінка дістала право розпорядження своїм майном лише в 1882 р.). У 1857 році в Англії нарешті було узаконено розірвання шлюбу шляхом розлучення.
У спадковому праві з часів революції установився на відміну від Франції принцип абсолютної свободи заповіту. Це правило поширювалося на всі види спадкового майна. При спадкоємстві за законом земельна власність переходила за принципом майорату до найближчого родича (звичайно старшого сина). Все інше майно переходило в спадок так само, як і за континентальним правом.
Розвиток кримінального права в Англії. В основі кримінального права буржуазної'Англії лежало загальне право і статутне. Спроби кодифікації виявилися безрезультатними. В період революції змі-
Роївиток бурзісуазної держави до початку XX століття
Розділ II
нювався лише зміст окремих видів злочинів. Так, у 1648 році державною зрадою став визнаватися будь-який замах на «форму правління у вигляді республіки» або на палату общин як на верховну владу народу, за часів протекторату Кромвеля — діяння, спрямоване проти особи і прав лорда-протектора. '<-
Земельна аристократія і велика торгова буржуазія, які панували до виборчої реформи 1832 року, цілком задовольнялися кримінально-правовими нормами, які брали свій початок ще у феодалізмі. Зберігалася тричленна структура кваліфікації злочинів, що склалася ще в епоху середньовіччя: тризн (зрада), фелонія (тяжкий кримінальний злочин), місдімінор (інші, головним чином, дрібні злочини). Ця традиційна схема лише поповнилася в XVIII столітті новими видами злочинів. Особливо зросла кількість вчинків, які кваліфікувалися як фелонія і каралися стратою. На кінець революції (1660 р.) в Англії було близько п'ятдесяти видів злочинів, що каралися смертною карою, а до початку XIX століття до них додалося ще близько ста п'ятдесяти.
Чинність норм феодального права зумовлювала особливу жорстокість покарання навіть за незначні злочини. Англійське кримінальне право було найсуворішим в Європі. В XVIII столітті смертна кара установлюється за навмисне поранення худоби, за порубку садових дерев, за підпал посівів. До смертної кари.присуджувалися за посилання листа з фіктивним підписом з метою вимагання грошей, за дрібну крадіжку грошей (більше одного шилінга) тощо. В цей час в Англії не тільки зберігалися жорстокі, чисто середньовічні міри покарання, але вводилися нові засоби залякування. Широко застосовувалися і такі покарання, як виставляння біля ганебного стовпа, шмагання батогом, конфіскація майна, штрафи і т.д.
Тільки з 1816 року починається скасування варварських видів покарання. У 1823-1827 роках уряд провів серію актів, які скорочували застосування смертної кари. З 1826 по 1861 рік в Англії кількість злочинів, що каралися стратою, зменшилася з двохсот до чотирьох. За актом 1848 року навіть у разі «ведення війни проти короля в його королівстві» призначалася не кара на смерть, а довічне ув'язнення. У 1870 році була скасована конфіскація майна злочинця, засудженого за фелонію. Через це різниця в покараннях за фелонію і місдімінор фактично зникла.
Відсутність кодифікації, чинність багатьох феодальних законів надавали нормам англійського кримінального права консервативного характеру. Однак прецедентна система загального права була до-
282
283
т
Історія держави І права Нового часу
Частина третя /
пустимою і легко пристосовувалася до нових бурхсуа?них умов. Невизначеність правових норм, свобода тлумачення стала зручним знаряддям у руках суддів для захисту буржуазних інтересів.
Наявність великої кількості статутів, які були видані в різний час і часто суперечили один одному, викликала серйозні труднощі при їх застосуванні. У зв'язку з цим парламент пішов шляхом видання «консолідованих» актів відносно окремих видів злочинів (про крадіжки, підробку документів, злочини проти особи тощо).
Таким був розвиток буржуазного права в Англії, де тривалий процес пристосування судових прецедентів, наповнення буржуазним змістом феодальної правової форми стали основним напрямом утворення буржуазної правової системи.
Процес становлення і розвитку буржуазного права в США. Цей
процес мав свої особливості. Щоб з'ясувати його своєрідність, слід мати на увазі, що до завоювання незалежності на території тринадцяти колоній у Північній Америці діяло як англійське загальне право, так і статутне право, що розроблялося колоніальними законодавчими зборами. При цьому англійське право після перемоги буржуазної революції в метрополії поступово наповнювалося буржуазним змістом. Це право впливало на законодавчі акти колоній, адже закони, прийняті в колоніях, повинні були відповідати англійському праву.
Відразу після завоювання незалежності почався перегляд англійського права, як цивільного, так і кримінального, в деяких штатах було навіть заборонено посилатися на рішення англійських судів. Але загальне право збереглося як джерело. Правова система, заснована на судовому прецеденті, була прийнята практично всіма штатами.
Інститути англійського права стали, таким чином, основою для розвитку права США. Починається офіційне публікування рішень федеральних судів і судів штатів. Загальне право широко використовується, незважаючи на його заплутаність і суперечливість. Найвищим авторитетом у питаннях права стає Верховний суд США. Його тлумачення обов'язкові для всіх судів. Своїми рішеннями Верховний суд США створює по суті нове право.
ГІоряд з цим у США набирає широкого розвитку і статутне право. Його джерелами стають конституції і законодавчі акти: федеральна конституція і федеральні закони, а також конституції і закони штатів. При цьому підкреслюється пріоритет федерального законодавства над законодавством штатів. У Конституції 1787 року сказа-
284
Го'івчпюк Іп'рзісуіііної д-і'пжапи до початку XX пнтітпія
Розділ II
но: «Ця конституція і закони Сполучених Штатів, встановлені на її підставі, так само, як і всі договори, які укладені або будуть укладені Сполученими Штатами, будуть верховним правом країчи: судді кожного штату будуть ним зв'язані, незважаючи на те, що у конституції і законах окремих штатів трапляються протилежні постанови» (ст. VI). Відповідно до конституції США кримінальне і цивільне законодавство було передане штатам. Таким чином кожний штат утворював свою особливу систему. Саме цією обставиною викликані відмінності в законодавстві окремих штатів. Якщо в одних штатах використовувалося загальне право, то в інших штатах успішно проводилися кодифікаційні роботи, а в деяких штатах були прийняті і почали діяти цивільні та кримінальні кодекси.
У цивільному праві принципи рівної правоздатності всіх громадян США, рівності всіх перед законом, проголошені в Декларації незалежності, не були проведені в життя. Расова сегрегація, обмежена цивільна правоздатність деяких категорій населення (негри, індійці, емігранти та ін.) були характерними рисами цивільно-правового розвитку США. Принцип приватної власності послідовно провадився вже-в період війни за незалежність. Утверджувалася приватна власність на землю, феодальні обмеження поземельної власності були скасовані. У штатах дістає законодавче закріплення принцип буржуазної приватної власності, нерозривно пов'язаний з правом вільного розпорядження землею. Тут була ліквідована система невідчужуваності земле-. володіння, а також був скасований принцип первородства. Землю у спадок почали одержувати так, як і рухоме майно. Землі, розташовані на Заході, які не входили до складу штатів, оголошувалися «вільними», тобто були експропрійовані в індійців. Такі землі ставали державною власністю, їх почали продавати великими ділянками.
Серйозні зміни в системі американського землеволодіння відбуваються в період громадянської війни. Виданий урядом А. Лінкольна 1862 року Закон про гомстеди (Гомстєд-акт) надавав можливість будь-якому громадянину США, який досягнув двадцять одного року, був головою сім'ї, не брав участі у війні проти Сполучених Штатів і не допомагав їх ворогам, вступити в законне володіння 160 акрами (приблизно 62,4 гектара) «вільної» землі. Для цього йому треба було присягнути, що землю він отримує, щоб поселитися на ній, а не для спекуляції, і сплатити десять доларів реєстраційного мита.
Після п'ятирічного користування, обробітку і забудовування земля ставала власністю того, хто жив на ній і обробляв. Якщо він хотів
285
І
Частина третя
Історія держави І права Нового часу _____
відразу стати власником ділянки, то повинен був сплатити по 1,25 долара за акр. Всі особи, які служили «в армії чи флоті Сполучених Штатів протягом чотирнадцяти днів як добровольці або по мобілізації», діставали право на придбання землі до того, як їм виповниться двадцять один рік. Цей законодавчий акт забезпечував американський шлях розвитку капіталізму в сільському господарстві.
Право приватної власності було оголошено священним і недоторканним. Як утверджував Білль про права, «ніяка приватна власність не відбиратиметься для цілей суспільного користування без справедливої винагороди» (поправка V).
У праві зобов'язання встановлювалася свобода укладення дого вору, стверджувалося, що сторони вільно, на власний розсуд визначають його умови. Але саме в США з переходом до імперіалізму порушення свободи договору з боку монополій стає поширеним явищем.
Відповідно до конституції США сформувалися дві системи кри- $ мінального законодавства: федеральне законодавство і законодавство ] штатів. До компетенції федерації було віднесено видання законів про • найбільш тяжкі і небезпечні злочини (підробка державних цінних паперів і карбування монети, що була в обігу; піратство; злочини, які були вчинені у відкритому морі; зрада). Визначення і встановлення покарань за всі інші злочини були в компетенції штатів.
В основу кримінального права штатів було покладено англійське загальне право. У зв'язку з цим так само, як і в англійському праві, злочини в СТА підрозділяються на зраду, тяжкі кримінальні злочини і провини. Були переглянуті і норми англійського права: скасовані особливо жорстокі і суворі покарання, скорочена кількість злочинів за які була встановлена кара на горло.
Норми загального права відкривали широкий простір судам США для боротьби з робітничим рухом. Так, доктрина «злочинної змови» використовувалася проти робітничих організацій і учасників страйків/1 З особливою силою переслідували негрів-рабів. Суворо карався най- ' менший протест негритянського населення. Варварський звичай під назвою суду Лінча став «законною» формою розправи і терору над Ц неграми. |* У відповідь на визволення негрів від рабства внаслідок грома- Л дянської війни в південних штатах були видані особливі криміналь- § но-правові і цивільно-правові закони, що дістали загальну назву «чор- -• них кодексів». Це насамперед закони про бродяжництво. Усі дорослі негри, що «не мали певного заняття», постійної роботи, а також —
286
Розвиток бурхсуашої держави Ч до початку XX століття____\
Розділ II
них засобів до існування, вважалися бродягами і засуджувалися до грошового штрафу. Якщо негр не мав змоги сплатити штраф, його передавали в тимчасове рабство на приватну плантацію тій особі, яка сплачувала за нього штраф і судові видатки. Такими примусовими заходами забезпечувалась експлуатація дорослих негрів.
Закони «про учнівство» наказували віддавати білим «для підготовки до вільного життя» неповнолітніх негрів віком до вісімнадцяти років. Вважалося, що такі діти негрів віддавалися плантаторам на навчання. Якщо вони тікали від господаря, їх карали тюремним ув'язненням.
До складу «чорних кодексів» входили також закони про робітничі контракти. Вони зобов'язували сільськогосподарських робітників, у першу чергу також негрів, укладати на початку року робітничий контракт для всієї родини на черговий рік. Відмова від праці зумовлювала кримінальне покарання. У деяких штатах негри, крім того, були позбавлені права опановувати певні професії.
Все це законодавство мало цілком визначену мету — забезпечити робочою силою плантаторів, примусити негрів працювати на своїх колишніх хазяїв.
Таким чином, у буржуазному праві США можна помітити і закономірності виникнення та розвитку права, властиві англосаксонській системі, коли стара правова форма наповнюється новим буржуазним змістом, і шлях рішучого насадження нових буржуазних правових принципів. Все це свідчить про те, що англійська система права прищепилася в США в дуже модифікованому вигляді.
§ 2. Континентальна система буржуазного права
.Ллрактерним для цієї системи було рішуче знищення старого феодального права, утвердження нових правових норм, завершеної правової системи, що виражала інтереси буржуазії. Особливо яскраво ця риса проявилася у цивільному і кримінальному праві Франції.
Цивільне право
Становлення і розвиток буржуазного цивільного права у Франції. Для континентальної системи показовими були вже самі джерела буржуазного цивільного права Франції. В його основу були
287
Частина третя
Історія пержави і права Нпвого часу_______
покладені ідеї Руссо і Монтеск'е, принципи, що дістали обгрунтування і розвиток у процесі буржуазної революції. Широко використовувалось і римське право з його докладною розробкою поняття приватної власності.
Центральне місце у французькому цивільному праві посідав інститут приватної власності, який визначав природу і зміст усього права в цілому. За часів революції відбувалася докорінна ломка феодальних відносин і передусім феодальної земельної власності з її ієрархічною структурою, становими привілеями, різного роду обмеженнями, утверджувалася «чиста» буржуазна приватна власність на землю.
Установчі збори ще в 1789 році проголосили ліквідацію феодальних повинностей селянства на основі викупу. Законодавчі збори своїм декретом від 25 серпня 1792 року оголосили землю вільною від феодальних повинностей, якщо сеньйор документально не доведе протилежного. Але остаточно феодальна земельна власність була скасована в період якобінської диктатури. Поділ общинних земель, закріплення наділів, одержаних селянами в приватну власність, повне скасування без викупу всіх феодальних повинностей — все це привело до утворення класу дрібновласницького вільного селянства, яке становило на той час основу буржуазного ладу. Збереглось і набрало подальшого розвитку і велике володіння капіталістичного типу. Таким чином, земля стала вільною від феодальних обмежень. Кожен мав змогу купити її, продати, подарувати тощо.
Рішуче встановлювалася буржуазна приватна власність і в промисловості. Декретом від 16 лютого 1791 року був ліквідований цеховий устрій, а також скасовані королівські монополії, урядова регламентація промисловості і торгівлі. Щоб займатися підприємницькою діяльністю, тепер досить було придбати податковий патент і сплатити перший внесок. Ніяких станових обмежень більше не існувало, кожен мав право «займатися торгівлею або промислом, який вважатиме для себе придатним», — було сказано в законі від 2 березня 1791 року. Розвиткові торгівлі сприяли також запровадження єдиної для всієї Франції системи мір і ваги, скасування внутрішніх митних оплат.
Так дістало визнання і повністю утвердилося буржуазне право приватної власності. Все цс давало змогу сформулювати його загальне визначення. «Оскільки власність є право недоторканне і священне, — підкреслювалося в статті 17 Декларації прав людини і громадянина 1789 року, — ніхто не може бути позбавлений її інакше як у разі установленої законом незаперечної суспільної потреби і за умо-
288
Гтвикюк гіурлт'аніої іїсржпки до почаїчгу XX століття
Розділ II
ті справедливого і попереднього відшкодування». Зміст цього «священного і недоторканного» права розкривала якобінська Декларація 1793 року: «Право власності полягає в можливості, що належить кожному громадянину, користуватися і розпоряджатися на власний розсуд своїм майном, своїми прибутками, здобутками своєї праці і свого промислу» (ст.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56
Законодавство 1844-1867 років про акціонерні компанії сприяло концентрації і централізації капіталу в Англії, дозволило організаторам компаній грати на підвищенні та пониженні курсу акцій, привласнювати собі кошти держателів цінних паперів, що розорялися. Певні спроби англійського парламенту стримати ці процеси, звести обмеження для маніпуляцій з цінними паперами не мали успіху.
Дуже сильною була стара феодальна форма в сімейному і спадковому праві буржуазної Англії. Громадянський шлюб, наприклад, було введено тільки у 1836 році. Але і після того дозволявся церковний шлюб. В обох випадках чоловік мав верховенство в сім'ї, управляв і розпоряджався сімейним майном (заміжня жінка дістала право розпорядження своїм майном лише в 1882 р.). У 1857 році в Англії нарешті було узаконено розірвання шлюбу шляхом розлучення.
У спадковому праві з часів революції установився на відміну від Франції принцип абсолютної свободи заповіту. Це правило поширювалося на всі види спадкового майна. При спадкоємстві за законом земельна власність переходила за принципом майорату до найближчого родича (звичайно старшого сина). Все інше майно переходило в спадок так само, як і за континентальним правом.
Розвиток кримінального права в Англії. В основі кримінального права буржуазної'Англії лежало загальне право і статутне. Спроби кодифікації виявилися безрезультатними. В період революції змі-
Роївиток бурзісуазної держави до початку XX століття
Розділ II
нювався лише зміст окремих видів злочинів. Так, у 1648 році державною зрадою став визнаватися будь-який замах на «форму правління у вигляді республіки» або на палату общин як на верховну владу народу, за часів протекторату Кромвеля — діяння, спрямоване проти особи і прав лорда-протектора. '<-
Земельна аристократія і велика торгова буржуазія, які панували до виборчої реформи 1832 року, цілком задовольнялися кримінально-правовими нормами, які брали свій початок ще у феодалізмі. Зберігалася тричленна структура кваліфікації злочинів, що склалася ще в епоху середньовіччя: тризн (зрада), фелонія (тяжкий кримінальний злочин), місдімінор (інші, головним чином, дрібні злочини). Ця традиційна схема лише поповнилася в XVIII столітті новими видами злочинів. Особливо зросла кількість вчинків, які кваліфікувалися як фелонія і каралися стратою. На кінець революції (1660 р.) в Англії було близько п'ятдесяти видів злочинів, що каралися смертною карою, а до початку XIX століття до них додалося ще близько ста п'ятдесяти.
Чинність норм феодального права зумовлювала особливу жорстокість покарання навіть за незначні злочини. Англійське кримінальне право було найсуворішим в Європі. В XVIII столітті смертна кара установлюється за навмисне поранення худоби, за порубку садових дерев, за підпал посівів. До смертної кари.присуджувалися за посилання листа з фіктивним підписом з метою вимагання грошей, за дрібну крадіжку грошей (більше одного шилінга) тощо. В цей час в Англії не тільки зберігалися жорстокі, чисто середньовічні міри покарання, але вводилися нові засоби залякування. Широко застосовувалися і такі покарання, як виставляння біля ганебного стовпа, шмагання батогом, конфіскація майна, штрафи і т.д.
Тільки з 1816 року починається скасування варварських видів покарання. У 1823-1827 роках уряд провів серію актів, які скорочували застосування смертної кари. З 1826 по 1861 рік в Англії кількість злочинів, що каралися стратою, зменшилася з двохсот до чотирьох. За актом 1848 року навіть у разі «ведення війни проти короля в його королівстві» призначалася не кара на смерть, а довічне ув'язнення. У 1870 році була скасована конфіскація майна злочинця, засудженого за фелонію. Через це різниця в покараннях за фелонію і місдімінор фактично зникла.
Відсутність кодифікації, чинність багатьох феодальних законів надавали нормам англійського кримінального права консервативного характеру. Однак прецедентна система загального права була до-
282
283
т
Історія держави І права Нового часу
Частина третя /
пустимою і легко пристосовувалася до нових бурхсуа?них умов. Невизначеність правових норм, свобода тлумачення стала зручним знаряддям у руках суддів для захисту буржуазних інтересів.
Наявність великої кількості статутів, які були видані в різний час і часто суперечили один одному, викликала серйозні труднощі при їх застосуванні. У зв'язку з цим парламент пішов шляхом видання «консолідованих» актів відносно окремих видів злочинів (про крадіжки, підробку документів, злочини проти особи тощо).
Таким був розвиток буржуазного права в Англії, де тривалий процес пристосування судових прецедентів, наповнення буржуазним змістом феодальної правової форми стали основним напрямом утворення буржуазної правової системи.
Процес становлення і розвитку буржуазного права в США. Цей
процес мав свої особливості. Щоб з'ясувати його своєрідність, слід мати на увазі, що до завоювання незалежності на території тринадцяти колоній у Північній Америці діяло як англійське загальне право, так і статутне право, що розроблялося колоніальними законодавчими зборами. При цьому англійське право після перемоги буржуазної революції в метрополії поступово наповнювалося буржуазним змістом. Це право впливало на законодавчі акти колоній, адже закони, прийняті в колоніях, повинні були відповідати англійському праву.
Відразу після завоювання незалежності почався перегляд англійського права, як цивільного, так і кримінального, в деяких штатах було навіть заборонено посилатися на рішення англійських судів. Але загальне право збереглося як джерело. Правова система, заснована на судовому прецеденті, була прийнята практично всіма штатами.
Інститути англійського права стали, таким чином, основою для розвитку права США. Починається офіційне публікування рішень федеральних судів і судів штатів. Загальне право широко використовується, незважаючи на його заплутаність і суперечливість. Найвищим авторитетом у питаннях права стає Верховний суд США. Його тлумачення обов'язкові для всіх судів. Своїми рішеннями Верховний суд США створює по суті нове право.
ГІоряд з цим у США набирає широкого розвитку і статутне право. Його джерелами стають конституції і законодавчі акти: федеральна конституція і федеральні закони, а також конституції і закони штатів. При цьому підкреслюється пріоритет федерального законодавства над законодавством штатів. У Конституції 1787 року сказа-
284
Го'івчпюк Іп'рзісуіііної д-і'пжапи до початку XX пнтітпія
Розділ II
но: «Ця конституція і закони Сполучених Штатів, встановлені на її підставі, так само, як і всі договори, які укладені або будуть укладені Сполученими Штатами, будуть верховним правом країчи: судді кожного штату будуть ним зв'язані, незважаючи на те, що у конституції і законах окремих штатів трапляються протилежні постанови» (ст. VI). Відповідно до конституції США кримінальне і цивільне законодавство було передане штатам. Таким чином кожний штат утворював свою особливу систему. Саме цією обставиною викликані відмінності в законодавстві окремих штатів. Якщо в одних штатах використовувалося загальне право, то в інших штатах успішно проводилися кодифікаційні роботи, а в деяких штатах були прийняті і почали діяти цивільні та кримінальні кодекси.
У цивільному праві принципи рівної правоздатності всіх громадян США, рівності всіх перед законом, проголошені в Декларації незалежності, не були проведені в життя. Расова сегрегація, обмежена цивільна правоздатність деяких категорій населення (негри, індійці, емігранти та ін.) були характерними рисами цивільно-правового розвитку США. Принцип приватної власності послідовно провадився вже-в період війни за незалежність. Утверджувалася приватна власність на землю, феодальні обмеження поземельної власності були скасовані. У штатах дістає законодавче закріплення принцип буржуазної приватної власності, нерозривно пов'язаний з правом вільного розпорядження землею. Тут була ліквідована система невідчужуваності земле-. володіння, а також був скасований принцип первородства. Землю у спадок почали одержувати так, як і рухоме майно. Землі, розташовані на Заході, які не входили до складу штатів, оголошувалися «вільними», тобто були експропрійовані в індійців. Такі землі ставали державною власністю, їх почали продавати великими ділянками.
Серйозні зміни в системі американського землеволодіння відбуваються в період громадянської війни. Виданий урядом А. Лінкольна 1862 року Закон про гомстеди (Гомстєд-акт) надавав можливість будь-якому громадянину США, який досягнув двадцять одного року, був головою сім'ї, не брав участі у війні проти Сполучених Штатів і не допомагав їх ворогам, вступити в законне володіння 160 акрами (приблизно 62,4 гектара) «вільної» землі. Для цього йому треба було присягнути, що землю він отримує, щоб поселитися на ній, а не для спекуляції, і сплатити десять доларів реєстраційного мита.
Після п'ятирічного користування, обробітку і забудовування земля ставала власністю того, хто жив на ній і обробляв. Якщо він хотів
285
І
Частина третя
Історія держави І права Нового часу _____
відразу стати власником ділянки, то повинен був сплатити по 1,25 долара за акр. Всі особи, які служили «в армії чи флоті Сполучених Штатів протягом чотирнадцяти днів як добровольці або по мобілізації», діставали право на придбання землі до того, як їм виповниться двадцять один рік. Цей законодавчий акт забезпечував американський шлях розвитку капіталізму в сільському господарстві.
Право приватної власності було оголошено священним і недоторканним. Як утверджував Білль про права, «ніяка приватна власність не відбиратиметься для цілей суспільного користування без справедливої винагороди» (поправка V).
У праві зобов'язання встановлювалася свобода укладення дого вору, стверджувалося, що сторони вільно, на власний розсуд визначають його умови. Але саме в США з переходом до імперіалізму порушення свободи договору з боку монополій стає поширеним явищем.
Відповідно до конституції США сформувалися дві системи кри- $ мінального законодавства: федеральне законодавство і законодавство ] штатів. До компетенції федерації було віднесено видання законів про • найбільш тяжкі і небезпечні злочини (підробка державних цінних паперів і карбування монети, що була в обігу; піратство; злочини, які були вчинені у відкритому морі; зрада). Визначення і встановлення покарань за всі інші злочини були в компетенції штатів.
В основу кримінального права штатів було покладено англійське загальне право. У зв'язку з цим так само, як і в англійському праві, злочини в СТА підрозділяються на зраду, тяжкі кримінальні злочини і провини. Були переглянуті і норми англійського права: скасовані особливо жорстокі і суворі покарання, скорочена кількість злочинів за які була встановлена кара на горло.
Норми загального права відкривали широкий простір судам США для боротьби з робітничим рухом. Так, доктрина «злочинної змови» використовувалася проти робітничих організацій і учасників страйків/1 З особливою силою переслідували негрів-рабів. Суворо карався най- ' менший протест негритянського населення. Варварський звичай під назвою суду Лінча став «законною» формою розправи і терору над Ц неграми. |* У відповідь на визволення негрів від рабства внаслідок грома- Л дянської війни в південних штатах були видані особливі криміналь- § но-правові і цивільно-правові закони, що дістали загальну назву «чор- -• них кодексів». Це насамперед закони про бродяжництво. Усі дорослі негри, що «не мали певного заняття», постійної роботи, а також —
286
Розвиток бурхсуашої держави Ч до початку XX століття____\
Розділ II
них засобів до існування, вважалися бродягами і засуджувалися до грошового штрафу. Якщо негр не мав змоги сплатити штраф, його передавали в тимчасове рабство на приватну плантацію тій особі, яка сплачувала за нього штраф і судові видатки. Такими примусовими заходами забезпечувалась експлуатація дорослих негрів.
Закони «про учнівство» наказували віддавати білим «для підготовки до вільного життя» неповнолітніх негрів віком до вісімнадцяти років. Вважалося, що такі діти негрів віддавалися плантаторам на навчання. Якщо вони тікали від господаря, їх карали тюремним ув'язненням.
До складу «чорних кодексів» входили також закони про робітничі контракти. Вони зобов'язували сільськогосподарських робітників, у першу чергу також негрів, укладати на початку року робітничий контракт для всієї родини на черговий рік. Відмова від праці зумовлювала кримінальне покарання. У деяких штатах негри, крім того, були позбавлені права опановувати певні професії.
Все це законодавство мало цілком визначену мету — забезпечити робочою силою плантаторів, примусити негрів працювати на своїх колишніх хазяїв.
Таким чином, у буржуазному праві США можна помітити і закономірності виникнення та розвитку права, властиві англосаксонській системі, коли стара правова форма наповнюється новим буржуазним змістом, і шлях рішучого насадження нових буржуазних правових принципів. Все це свідчить про те, що англійська система права прищепилася в США в дуже модифікованому вигляді.
§ 2. Континентальна система буржуазного права
.Ллрактерним для цієї системи було рішуче знищення старого феодального права, утвердження нових правових норм, завершеної правової системи, що виражала інтереси буржуазії. Особливо яскраво ця риса проявилася у цивільному і кримінальному праві Франції.
Цивільне право
Становлення і розвиток буржуазного цивільного права у Франції. Для континентальної системи показовими були вже самі джерела буржуазного цивільного права Франції. В його основу були
287
Частина третя
Історія пержави і права Нпвого часу_______
покладені ідеї Руссо і Монтеск'е, принципи, що дістали обгрунтування і розвиток у процесі буржуазної революції. Широко використовувалось і римське право з його докладною розробкою поняття приватної власності.
Центральне місце у французькому цивільному праві посідав інститут приватної власності, який визначав природу і зміст усього права в цілому. За часів революції відбувалася докорінна ломка феодальних відносин і передусім феодальної земельної власності з її ієрархічною структурою, становими привілеями, різного роду обмеженнями, утверджувалася «чиста» буржуазна приватна власність на землю.
Установчі збори ще в 1789 році проголосили ліквідацію феодальних повинностей селянства на основі викупу. Законодавчі збори своїм декретом від 25 серпня 1792 року оголосили землю вільною від феодальних повинностей, якщо сеньйор документально не доведе протилежного. Але остаточно феодальна земельна власність була скасована в період якобінської диктатури. Поділ общинних земель, закріплення наділів, одержаних селянами в приватну власність, повне скасування без викупу всіх феодальних повинностей — все це привело до утворення класу дрібновласницького вільного селянства, яке становило на той час основу буржуазного ладу. Збереглось і набрало подальшого розвитку і велике володіння капіталістичного типу. Таким чином, земля стала вільною від феодальних обмежень. Кожен мав змогу купити її, продати, подарувати тощо.
Рішуче встановлювалася буржуазна приватна власність і в промисловості. Декретом від 16 лютого 1791 року був ліквідований цеховий устрій, а також скасовані королівські монополії, урядова регламентація промисловості і торгівлі. Щоб займатися підприємницькою діяльністю, тепер досить було придбати податковий патент і сплатити перший внесок. Ніяких станових обмежень більше не існувало, кожен мав право «займатися торгівлею або промислом, який вважатиме для себе придатним», — було сказано в законі від 2 березня 1791 року. Розвиткові торгівлі сприяли також запровадження єдиної для всієї Франції системи мір і ваги, скасування внутрішніх митних оплат.
Так дістало визнання і повністю утвердилося буржуазне право приватної власності. Все цс давало змогу сформулювати його загальне визначення. «Оскільки власність є право недоторканне і священне, — підкреслювалося в статті 17 Декларації прав людини і громадянина 1789 року, — ніхто не може бути позбавлений її інакше як у разі установленої законом незаперечної суспільної потреби і за умо-
288
Гтвикюк гіурлт'аніої іїсржпки до почаїчгу XX століття
Розділ II
ті справедливого і попереднього відшкодування». Зміст цього «священного і недоторканного» права розкривала якобінська Декларація 1793 року: «Право власності полягає в можливості, що належить кожному громадянину, користуватися і розпоряджатися на власний розсуд своїм майном, своїми прибутками, здобутками своєї праці і свого промислу» (ст.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56