несплата податку на користь бідних (закяту), ображення, хабарництво тощо.
Злочини першої та другої групи тягли за собою фіксовані і суворі покарання. Більш різноманітними були покарання за злочини третьої групи: таліон, викуп майном або -грішми. Знало мусульманське право також конфіскацію майна, штраф і т.д.
В африканських державах злочини і покарання регулювалися здебільшого нормами мусульманського права. Тому серед злочинів виділялися посягання на владу монарха, убивство, грабіж, крадіжка і т.д. Як покарання поширення набули штрафи. Навіть за убивство встановлювався штраф (вартість крові). Практикувалися кара на смерть, конфіскація майна, вигнання за межі країни і навіть в'язниця.
Судовий процес. Феодальним державам Азії та Африки був відомий як обвинувально-змагальний, так і розшуковий процес.
Спочатку переважав обвинувально-змагальний процес, коли основними видами доказів були показання свідків, клятва І ордалії, а сам процес розпочинався за ініціативою потерпілого або позивача. 'ак, в Індії використовувалися чотири види ордалії: водою, вогнем, зважуванням (якщо при повторному зважуванні звинувачений був ЛеПций. то вважали його невинним), отрутою. Згадуються в джере-Лах і такі види доказів, як клятва над Кораном або водами Ганга; свя-^нною рослиною тулсі або священною коровою. Як докази добре 'Домі африканським країнам ритуальні клятви та ордалії.
^г феодальному Китаї процес розпочинався за заявою потерпіло-• Позивач мав подати письмову скаргу, де повинен був докладно по-
148
149
Частина друга
Історія держави І пр ____Середніх віків
відомити, хто відповідач, визначити час скоєння злочину, на свідків. Не дозволялося подавати скаргу або заяву на батьків, < родичів, не приймалися заяви слуг на своїх панів. За указом І* раба, який подав скаргу на свого хазяїна, слід було покарати І коли факти, викладені в скарзі, відповідали дійсності. Позивач,] з'являвся до суду, карався. Розслідування обмежувалося фактами, Я наведені в заяві. Суд відбувався за місцем проживання відповц
В Арабському халіфаті справу міг порушити потерпілий! родичі. Доказами були показання свідків. Достатніми вва правило, показання двох свідків — «поважних» мусульман. справах необхідним було підтвердження чотирьох свідків, ково чоловіків. Показання жінки дорівнювалися тільки пс казань чоловіка.
В африканських державах судова справа порушувалася ініціативою позивача. Попереднє слідство провадив сам < слуханням справи. Основним доказом були показання свц
Вже на ранніх етапах розвитку феодальної держави і країнах Азії та Африки обвинувально-змагальний процес: ся розшуковим. В Індії він переважає в період правління мус ких династій. У цей час численні органи наділяються пс ми функціями, Вони провадять розшук і затримання зле більшого значення набирає власне визнання, а для його все частіше використовуються тортури.
У Китаї поширюються доноси. У ряді випадків стають < вими повідомлення службовим особам про злочин для тих, хтО 5 його вчинення. Однак анонімні доноси в правління династії ЦдаЦ лися до уваги. Більше того, автора анонімної заяви карали Чіткого розмежування між попереднім слідством і судовим не І дя, прийнявши донос, сам розпочинав розслідування справи.
В Арабському халіфаті була створена за іранським: мінальна поліція — шурта, начальник якої вів розшук і роз ня у справах про вбивство, сам розглядав ці справи і сам за до кари. Таким чином, в одній особі об'єднувалися і поліпе і судові функції.
Елементи розшукового процесу зустрічалися і в афрї державах, де в судах для отримання показань від рабів до шв$| совувалися тортури.
Частина третя :
ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА НОВОГО ЧАСУ
Хіа зміну Середнім вікам, які пройшли під знаком панування феодальної держави і права,-настав Новий час (від XVII століття до початку XX століття), що являв собою з історико-правового погляду епоху виникнення та утвердження буржуазної держави і права. Це був новий щабель суспільного прогресу, у тому числі і в розвитку таких загальнолюдських цінностей, як демократія, законність, права людини і громадянина тощо.
З XVI століття у Західній Європі в надрах феодального суспільства виникає капіталістичний уклад, І в міру його визрівання і розвитку дедалі більше поглиблювалися суперечності між продуктивними силами і феодальними виробничими відносинами. Конфлікт цей можна було розв'язати тільки революційним шляхом.
Тому історичним покликанням буржуазної революції була докорінна ломка старого феодального ладу, відкриття простору для розвитку буржуазних відносин, утвердження економічного і політичного панування буржуазії.
Процес становлення буржуазної держави і права залежно від конкретно-історичних особливостей окремих країн відбувався різними шляхами і неоднаковими темпами. У боротьбі з феодальними порядками буржуазія досягала найбільших успіхів у тих випадках, коли вона діяла в союзі з народом, спираючись на революційні виступи трудящих мас. У таких країнах принципи буржуазної державності і права реалізувалися найповніше. Там, де буржуазія йшла на компроміс з феодальними силами, де народні маси не мали змоги здійснити свій вплив на розвиток революції, підкорити її своїм інтересам, там становлення буржуазно-демократичних порядків затягувалося на досить тривалий строк.
151
Частина третя
Історія дерзісачи і права" ___Нового часу
ЦІІІІикчення оурмсуачної І'Іермсас-и і права _ _
Роздгл І
У деяких випадках виникнення буржуазної де і права здійснювалося не революційним шляхом, цесі тривалої еволюції І поступового пристосував рих державно-правових інститутів і форм до по піталізму.
Розділ І
ВИНИКНЕННЯ БУЇ ДЕРЖАВИ ІІГО
§ 1. Причини і передумови буржуазних революцій
Ко
конфлікт між новими продуктивними І і феодальними виробничими відносинами конкретно проявився ви| них галузях економіки, зачепив інтереси різних класів і станів < ного суспільства. Якнайкраще це можна простежити на історії < де напруженість і гострота класової боротьби були найбільшик
У Франції в другій половині XVIII століття феодально-а тистський лад уже не відповідав соціально-економічному роз країни і перетворився-на пута, що сковували розвиток проду» сил, заважали їх зростанню.
Франція була передовою для свого часу, але аграрною І З двадцяти п'яти мільйонів її мешканців близько 90 відсотків і вили селяни. Сільське господарство залишалося вкрай відсташи*| мітивним. Земля була власністю дворянства і духівництва,: зацікавлених у розвитку нових буржуазних відносин, викорис застосуванні нових знарядь праці. Прагнучи одержати якнайбі| прибутків з феодальне залежних селян, дворянство неухильно щ ювало старі повинності, збільшувало феодальні побори, тр старих методів господарювання і відносин із селянством, кий селянин був задушений різноманітними поборами. Грошовий'! хлібний оброк —- шампар, натуральні побори, церковна деся повнювалкся, крім того, різними баналітетами, державними пс ми. Внаслідок цього невпинно зростала кількість половників, І ко двох мільйонів селян зовсім зубожіли. За таких умов не могло| й мови про використання нової техніки в селянському господа
Скрутним було становище І ч промисловості Франції. У країні звивалося шовкоткацьке, бавовняне, металургійне виробництво, дле цеховий устрій з його консервативними традиціями, вузькість «утрішнього ринку внаслідок страшенної бідності основної маси на-елення — селянства затримували його розміток. Гальмували зростання промислового виробництва і такі фактори, як митна політика, що проводилася суто в інтересах дворянства, різноманітні заходи, спрямовані проти нововведень, і т.ін. Феодальні перешкоди заважали і розвиткові торгівлі.
Буржуазія була економічно сильною, але політичне безправною. А дворянство і духівництво ІИБЛИ різні станові привілеї, широкі можливості поживитися за рахунок казни.
Криза феодального ладу у Франції вибухнула на кінець XVIII століття. Саме в ті часи посилилася феодальна реакція. Дворянство, що намагалося розширити джерела своїх прибутків, відновлювало колишні скасовані або забуті феодальні права і привілеї. Уряд, у свою черіу, провадив такі заходи, що тільки посилювали обурення буржуазії та народу. Загострилася фінансова криза. Недороди, що вразили країну, вкрай посилили голоді зубожіння трудящих мас. Спалахнули селянські повстання, заворушення в містах. Невдалою була і зовнішня політика Франції. Тим часом королівський двір вдавав, що не помічає всього цього.
На кінець XVIII століття у Франції виникла революційна ситуація, яка і привела до буржуазної революції. Перед революцією, що наближалася, постало завдання: ліквідувати панування феодального дворянства, передати політичну владу до рук буржуазії, знищити феодальний лад, створити сприятливі умови для розвитку капіталістичних відносин.
Розглядаючи передумови буржуазної революції в Англії, порад й загальними рисами можна окреслити і певну її своєрідність. Капіталістичні виробничі відносини виникли тут раніше. З XVI століття ^ни проникають у сільське господарство. Успішно розвивалися про-мисловість і торгівля, безперервно зростало виробництво вовни. То-Варно-грошові відносини руйнували феодальні підвалини. Все це ^Мовило певні особливості соціально-економічного розвитку краї-Ни> серед яких можна назвати такі обставини:
• В Англії в класичній формі проходив процес первісного на-капіталу. Причому буржуазний розвиток тут не обме-промисловістю і торгівлею. Сільське господарство в XVI-
XVII
століттях не тільки не відставало від промисловості, а навпа-
152
153
Частина третя
Історія держави І Нового чи
ки, багато в чому навіть випереджало її. Саме в англійськ первісне нагромадження відбувалося надто інтенсивно.
2. Значна частина дворянства, переважно дрібного й с« го, напередодні революції пов'язала свою долю з капіталіст розвитком країни. Отже, англійське дворянство розкололо по суті різні соціальні групи: старе дворянство, що зберіг ню феодальну основу, і нове дворянство (джентрі), що торгівлею і промисловістю. Нове дворянство, що стало на І жуазної перебудови свого господарства, намагалося викор піталістичні форми експлуатації. Його земельні володіння < не феодальною, а буржуазною власністю,, його інтереси в І відношеннях збігалися з інтересами буржуазії.
3. Англійське селянство напередодні революції не літним. Тут можна було знайти селян-власників, спадкових < наймитів, поденників та ін. Інтереси цих груп селянства вії один від одного.
Свавілля під час збирання податків, часта зміна суддів,^ ня надзвичайних судових органів, таких, наприклад, як! та і Висока комісія, королівські монополії, які обмежували^ торгівлі, урядова регламентація промисловості, релігійна абсолютизму, що викликала загальне обурення, — все це < ло розвиток капіталізму. Відчуваючи свою силу, буржуазія І ла співробітництво з королівською владою і стала до неї в < Але найяскравішим проявом революційної кризи, що на країні, був народний рух. Через усю Англію прокотилася ?| лянських повстань, масових виступів і заворушень у міс доні в 1639 і 1640 роках відбулися бурхливі демонстрації чого і робітничого люду, змученого злиднями і безробіттям. ] ня майже повністю припинило сплату податків. У сер століття в Англії склалася революційна ситуація.
Таким чином, в Англії, як і у Франції, перед революціє єдине завдання — ліквідувати феодальний лад і встановк азне панування, забезпечити перехід від однієї суспії ної формації до іншої.
В англійських колоніях Північної Америки основною : буржуазної революції, що сталася тут наприкінці XVIII < кож був розвиток капіталізму. Проте особливості суспільне ного розвитку колоній позначилися на подіях, які відбу зумовили своєрідність цієї революції.
-Виникнення бурзісуазноі держави і права
\
Розділ І
Колонізація східного узбережжя Північної Америки почалась у століттях. Корінних мешканців — індійців зганяли з землі, яшували. На «очищеній» таким чином території було утворено
«нялиять англійських колоній, які заполонили переселенці з Англії тр»*1*^ .„* .„ ' Інших країн Європи. Населення англійських колоній поступово
-постало. Якщо 1760 року тут налічувалося 1,6 мільйона колоністів, «) 1775 року їх кількість зросла до 2,6 мільйона.
Суспільно-економічний розвиток колоній розпочався фактично з тієї стадії, якої вже було досягнуто в Англії.
Метрополія намагалася насаджувати тут феодальні відносини. Король роздавав землю, дарував хартії з правом заснування майорів із залежним населенням, феодальними судами. У колоніях склався феодальний уклад з такими основними елементами: великі земельні володіння, майорат, феодальна рента, обмеження феодального характеру. Наявність великої кількості родючої землі при незначній чисельності населення перешкоджала зростанню і зміцненню феодалізму. Неабияке значення мала і та обставина, що в Англії на цей час перемогли і зміцніли буржуазні виробничі відносини. Через те домінувало, особливо у північних колоніях, фермерське господарство.
Своєрідно розвивалися південні колонії. Тут відчувалася постійна нестача робочих рук. Спроба використати індійців, перетворивши їх на рабів, не мала успіху. Не розв'язав проблеми й інститут зобов'язаних слуг, які повинні були відробляти протягом певного часу свій переїзд з Європи, у такий спосіб здобуваючи волю. Вихід було знайдено у використанні праці рабів-негрів, яких ввозили в колонії з Африки. На півдні раби-негри становили майже 40 відсотків населення. Так утверджувалося велике плантаційне господарство.
У XVIII столітті в колоніях почали розвиватися буржуазні відно-Сини. Міста тут не знали цехового устрою, і це створювало сприятливі умови для розвитку промисловості й торгівлі. У колоніях поширювалася мануфактура, будувалися кораблі, виготовлялися сільсько-^осподарські знаряддя, зброя, листове залізо.
Однак швидко з'ясувалося, що елементи феодалізму, рабство ЄгРів, зобов'язані слуги, строкатість суспільно-економічних
•*ладів і форм експлуатації ставали на перешкоді розвиткові капі-ВДІзму. Цьому заважала і політична роз'єднаність: колонії були тіс-
ше зв'язані з метрополією, ніж між собою. Пережитки феодаль-абсолютистського режиму були помітні і в політичному управ-
йні колоніями.
154
155
Частина третя
Історія держави Нового час\>
"Пнникнення
Розділ 1
З розвитком колоній все чіткіше давався взнаки зв'язок мц перешкодами на шляху капіталізму й політикою метрополії, < очевидно, що неможливо покінчити з пережитками феодаліз спільних відносинах, не звільнившись від влади метрополії,»! лоніальної залежності.
Англія розглядала заморські володіння насамперед як сировини для своєї промисловості і ринок збуту для своїх' панівні класи всіляко намагалися стримати економічний ] лоній. З цією метою вживали різноманітних заходів. Було, на заборонено виготовляти в колоніях тонкі сукна, капелюхи, І зики і т.ін., а на товари, що вироблялися, накладалася вис оплата. Заборонялося вивозити в колонії з Англії машини, і вправних майстрів. Усе це викликало загальне незадоволення!! сти колоністів, прискорювало початок буржуазної революції, «$
Безпосереднім поштовхом до революційного вибуху літика посиленого натиску, яку почала провадити Англія мирічної війни з Францією. В 1763 році була заборонена І земель, розташованих на захід від Алеганських гір, а 1765 ] лійський парламент видав закон, за яким накладалися ге{ на всю судову і комерційну документацію, періодичні в* Натиск метрополії ставав нестерпним. У 1774 році І Контині ний конгрес, який зібрався у Філадельфії, прийняв Деклар і кривд, де перелічувалися права колоній, які їм належать «наі права природи і хартій та основ англійської конституції».'] жуючи вірність колоній королю, Декларація вимагала скас протиправних законів короля і парламенту, закликала до , англійських товарів. Англійський уряд відповів на це звернев кою нових утисків і репресій. І тому колоністам залишалось І ритися, або вступити в боротьбу. Вони вибрали друге. Так Англії прискорив початок революції.
Перед буржуазною революцією у Північній Америці І завдання:
1) утвердження капіталістичного ладу в результаті ліквії докапіталістичних форм експлуатації;
2) скасування англійського панування, звільнення від І ної залежності, політичне об'єднання колоній, створення само держави.
Наявність цих двох завдань зумовила й особливу фор люції у вигляді війни за незалежність, адже все, що заважало]
ові капіталізму в колоніях, було зв'язане з метрополією, підтримувалось і насаджувалось Англією.
революція 1848-1849 років у Німеччині —*- одна з більш пізніх буржуазних революцій — проходила в дуже своєрідних умовах.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56
Злочини першої та другої групи тягли за собою фіксовані і суворі покарання. Більш різноманітними були покарання за злочини третьої групи: таліон, викуп майном або -грішми. Знало мусульманське право також конфіскацію майна, штраф і т.д.
В африканських державах злочини і покарання регулювалися здебільшого нормами мусульманського права. Тому серед злочинів виділялися посягання на владу монарха, убивство, грабіж, крадіжка і т.д. Як покарання поширення набули штрафи. Навіть за убивство встановлювався штраф (вартість крові). Практикувалися кара на смерть, конфіскація майна, вигнання за межі країни і навіть в'язниця.
Судовий процес. Феодальним державам Азії та Африки був відомий як обвинувально-змагальний, так і розшуковий процес.
Спочатку переважав обвинувально-змагальний процес, коли основними видами доказів були показання свідків, клятва І ордалії, а сам процес розпочинався за ініціативою потерпілого або позивача. 'ак, в Індії використовувалися чотири види ордалії: водою, вогнем, зважуванням (якщо при повторному зважуванні звинувачений був ЛеПций. то вважали його невинним), отрутою. Згадуються в джере-Лах і такі види доказів, як клятва над Кораном або водами Ганга; свя-^нною рослиною тулсі або священною коровою. Як докази добре 'Домі африканським країнам ритуальні клятви та ордалії.
^г феодальному Китаї процес розпочинався за заявою потерпіло-• Позивач мав подати письмову скаргу, де повинен був докладно по-
148
149
Частина друга
Історія держави І пр ____Середніх віків
відомити, хто відповідач, визначити час скоєння злочину, на свідків. Не дозволялося подавати скаргу або заяву на батьків, < родичів, не приймалися заяви слуг на своїх панів. За указом І* раба, який подав скаргу на свого хазяїна, слід було покарати І коли факти, викладені в скарзі, відповідали дійсності. Позивач,] з'являвся до суду, карався. Розслідування обмежувалося фактами, Я наведені в заяві. Суд відбувався за місцем проживання відповц
В Арабському халіфаті справу міг порушити потерпілий! родичі. Доказами були показання свідків. Достатніми вва правило, показання двох свідків — «поважних» мусульман. справах необхідним було підтвердження чотирьох свідків, ково чоловіків. Показання жінки дорівнювалися тільки пс казань чоловіка.
В африканських державах судова справа порушувалася ініціативою позивача. Попереднє слідство провадив сам < слуханням справи. Основним доказом були показання свц
Вже на ранніх етапах розвитку феодальної держави і країнах Азії та Африки обвинувально-змагальний процес: ся розшуковим. В Індії він переважає в період правління мус ких династій. У цей час численні органи наділяються пс ми функціями, Вони провадять розшук і затримання зле більшого значення набирає власне визнання, а для його все частіше використовуються тортури.
У Китаї поширюються доноси. У ряді випадків стають < вими повідомлення службовим особам про злочин для тих, хтО 5 його вчинення. Однак анонімні доноси в правління династії ЦдаЦ лися до уваги. Більше того, автора анонімної заяви карали Чіткого розмежування між попереднім слідством і судовим не І дя, прийнявши донос, сам розпочинав розслідування справи.
В Арабському халіфаті була створена за іранським: мінальна поліція — шурта, начальник якої вів розшук і роз ня у справах про вбивство, сам розглядав ці справи і сам за до кари. Таким чином, в одній особі об'єднувалися і поліпе і судові функції.
Елементи розшукового процесу зустрічалися і в афрї державах, де в судах для отримання показань від рабів до шв$| совувалися тортури.
Частина третя :
ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА НОВОГО ЧАСУ
Хіа зміну Середнім вікам, які пройшли під знаком панування феодальної держави і права,-настав Новий час (від XVII століття до початку XX століття), що являв собою з історико-правового погляду епоху виникнення та утвердження буржуазної держави і права. Це був новий щабель суспільного прогресу, у тому числі і в розвитку таких загальнолюдських цінностей, як демократія, законність, права людини і громадянина тощо.
З XVI століття у Західній Європі в надрах феодального суспільства виникає капіталістичний уклад, І в міру його визрівання і розвитку дедалі більше поглиблювалися суперечності між продуктивними силами і феодальними виробничими відносинами. Конфлікт цей можна було розв'язати тільки революційним шляхом.
Тому історичним покликанням буржуазної революції була докорінна ломка старого феодального ладу, відкриття простору для розвитку буржуазних відносин, утвердження економічного і політичного панування буржуазії.
Процес становлення буржуазної держави і права залежно від конкретно-історичних особливостей окремих країн відбувався різними шляхами і неоднаковими темпами. У боротьбі з феодальними порядками буржуазія досягала найбільших успіхів у тих випадках, коли вона діяла в союзі з народом, спираючись на революційні виступи трудящих мас. У таких країнах принципи буржуазної державності і права реалізувалися найповніше. Там, де буржуазія йшла на компроміс з феодальними силами, де народні маси не мали змоги здійснити свій вплив на розвиток революції, підкорити її своїм інтересам, там становлення буржуазно-демократичних порядків затягувалося на досить тривалий строк.
151
Частина третя
Історія дерзісачи і права" ___Нового часу
ЦІІІІикчення оурмсуачної І'Іермсас-и і права _ _
Роздгл І
У деяких випадках виникнення буржуазної де і права здійснювалося не революційним шляхом, цесі тривалої еволюції І поступового пристосував рих державно-правових інститутів і форм до по піталізму.
Розділ І
ВИНИКНЕННЯ БУЇ ДЕРЖАВИ ІІГО
§ 1. Причини і передумови буржуазних революцій
Ко
конфлікт між новими продуктивними І і феодальними виробничими відносинами конкретно проявився ви| них галузях економіки, зачепив інтереси різних класів і станів < ного суспільства. Якнайкраще це можна простежити на історії < де напруженість і гострота класової боротьби були найбільшик
У Франції в другій половині XVIII століття феодально-а тистський лад уже не відповідав соціально-економічному роз країни і перетворився-на пута, що сковували розвиток проду» сил, заважали їх зростанню.
Франція була передовою для свого часу, але аграрною І З двадцяти п'яти мільйонів її мешканців близько 90 відсотків і вили селяни. Сільське господарство залишалося вкрай відсташи*| мітивним. Земля була власністю дворянства і духівництва,: зацікавлених у розвитку нових буржуазних відносин, викорис застосуванні нових знарядь праці. Прагнучи одержати якнайбі| прибутків з феодальне залежних селян, дворянство неухильно щ ювало старі повинності, збільшувало феодальні побори, тр старих методів господарювання і відносин із селянством, кий селянин був задушений різноманітними поборами. Грошовий'! хлібний оброк —- шампар, натуральні побори, церковна деся повнювалкся, крім того, різними баналітетами, державними пс ми. Внаслідок цього невпинно зростала кількість половників, І ко двох мільйонів селян зовсім зубожіли. За таких умов не могло| й мови про використання нової техніки в селянському господа
Скрутним було становище І ч промисловості Франції. У країні звивалося шовкоткацьке, бавовняне, металургійне виробництво, дле цеховий устрій з його консервативними традиціями, вузькість «утрішнього ринку внаслідок страшенної бідності основної маси на-елення — селянства затримували його розміток. Гальмували зростання промислового виробництва і такі фактори, як митна політика, що проводилася суто в інтересах дворянства, різноманітні заходи, спрямовані проти нововведень, і т.ін. Феодальні перешкоди заважали і розвиткові торгівлі.
Буржуазія була економічно сильною, але політичне безправною. А дворянство і духівництво ІИБЛИ різні станові привілеї, широкі можливості поживитися за рахунок казни.
Криза феодального ладу у Франції вибухнула на кінець XVIII століття. Саме в ті часи посилилася феодальна реакція. Дворянство, що намагалося розширити джерела своїх прибутків, відновлювало колишні скасовані або забуті феодальні права і привілеї. Уряд, у свою черіу, провадив такі заходи, що тільки посилювали обурення буржуазії та народу. Загострилася фінансова криза. Недороди, що вразили країну, вкрай посилили голоді зубожіння трудящих мас. Спалахнули селянські повстання, заворушення в містах. Невдалою була і зовнішня політика Франції. Тим часом королівський двір вдавав, що не помічає всього цього.
На кінець XVIII століття у Франції виникла революційна ситуація, яка і привела до буржуазної революції. Перед революцією, що наближалася, постало завдання: ліквідувати панування феодального дворянства, передати політичну владу до рук буржуазії, знищити феодальний лад, створити сприятливі умови для розвитку капіталістичних відносин.
Розглядаючи передумови буржуазної революції в Англії, порад й загальними рисами можна окреслити і певну її своєрідність. Капіталістичні виробничі відносини виникли тут раніше. З XVI століття ^ни проникають у сільське господарство. Успішно розвивалися про-мисловість і торгівля, безперервно зростало виробництво вовни. То-Варно-грошові відносини руйнували феодальні підвалини. Все це ^Мовило певні особливості соціально-економічного розвитку краї-Ни> серед яких можна назвати такі обставини:
• В Англії в класичній формі проходив процес первісного на-капіталу. Причому буржуазний розвиток тут не обме-промисловістю і торгівлею. Сільське господарство в XVI-
XVII
століттях не тільки не відставало від промисловості, а навпа-
152
153
Частина третя
Історія держави І Нового чи
ки, багато в чому навіть випереджало її. Саме в англійськ первісне нагромадження відбувалося надто інтенсивно.
2. Значна частина дворянства, переважно дрібного й с« го, напередодні революції пов'язала свою долю з капіталіст розвитком країни. Отже, англійське дворянство розкололо по суті різні соціальні групи: старе дворянство, що зберіг ню феодальну основу, і нове дворянство (джентрі), що торгівлею і промисловістю. Нове дворянство, що стало на І жуазної перебудови свого господарства, намагалося викор піталістичні форми експлуатації. Його земельні володіння < не феодальною, а буржуазною власністю,, його інтереси в І відношеннях збігалися з інтересами буржуазії.
3. Англійське селянство напередодні революції не літним. Тут можна було знайти селян-власників, спадкових < наймитів, поденників та ін. Інтереси цих груп селянства вії один від одного.
Свавілля під час збирання податків, часта зміна суддів,^ ня надзвичайних судових органів, таких, наприклад, як! та і Висока комісія, королівські монополії, які обмежували^ торгівлі, урядова регламентація промисловості, релігійна абсолютизму, що викликала загальне обурення, — все це < ло розвиток капіталізму. Відчуваючи свою силу, буржуазія І ла співробітництво з королівською владою і стала до неї в < Але найяскравішим проявом революційної кризи, що на країні, був народний рух. Через усю Англію прокотилася ?| лянських повстань, масових виступів і заворушень у міс доні в 1639 і 1640 роках відбулися бурхливі демонстрації чого і робітничого люду, змученого злиднями і безробіттям. ] ня майже повністю припинило сплату податків. У сер століття в Англії склалася революційна ситуація.
Таким чином, в Англії, як і у Франції, перед революціє єдине завдання — ліквідувати феодальний лад і встановк азне панування, забезпечити перехід від однієї суспії ної формації до іншої.
В англійських колоніях Північної Америки основною : буржуазної революції, що сталася тут наприкінці XVIII < кож був розвиток капіталізму. Проте особливості суспільне ного розвитку колоній позначилися на подіях, які відбу зумовили своєрідність цієї революції.
-Виникнення бурзісуазноі держави і права
\
Розділ І
Колонізація східного узбережжя Північної Америки почалась у століттях. Корінних мешканців — індійців зганяли з землі, яшували. На «очищеній» таким чином території було утворено
«нялиять англійських колоній, які заполонили переселенці з Англії тр»*1*^ .„* .„ ' Інших країн Європи. Населення англійських колоній поступово
-постало. Якщо 1760 року тут налічувалося 1,6 мільйона колоністів, «) 1775 року їх кількість зросла до 2,6 мільйона.
Суспільно-економічний розвиток колоній розпочався фактично з тієї стадії, якої вже було досягнуто в Англії.
Метрополія намагалася насаджувати тут феодальні відносини. Король роздавав землю, дарував хартії з правом заснування майорів із залежним населенням, феодальними судами. У колоніях склався феодальний уклад з такими основними елементами: великі земельні володіння, майорат, феодальна рента, обмеження феодального характеру. Наявність великої кількості родючої землі при незначній чисельності населення перешкоджала зростанню і зміцненню феодалізму. Неабияке значення мала і та обставина, що в Англії на цей час перемогли і зміцніли буржуазні виробничі відносини. Через те домінувало, особливо у північних колоніях, фермерське господарство.
Своєрідно розвивалися південні колонії. Тут відчувалася постійна нестача робочих рук. Спроба використати індійців, перетворивши їх на рабів, не мала успіху. Не розв'язав проблеми й інститут зобов'язаних слуг, які повинні були відробляти протягом певного часу свій переїзд з Європи, у такий спосіб здобуваючи волю. Вихід було знайдено у використанні праці рабів-негрів, яких ввозили в колонії з Африки. На півдні раби-негри становили майже 40 відсотків населення. Так утверджувалося велике плантаційне господарство.
У XVIII столітті в колоніях почали розвиватися буржуазні відно-Сини. Міста тут не знали цехового устрою, і це створювало сприятливі умови для розвитку промисловості й торгівлі. У колоніях поширювалася мануфактура, будувалися кораблі, виготовлялися сільсько-^осподарські знаряддя, зброя, листове залізо.
Однак швидко з'ясувалося, що елементи феодалізму, рабство ЄгРів, зобов'язані слуги, строкатість суспільно-економічних
•*ладів і форм експлуатації ставали на перешкоді розвиткові капі-ВДІзму. Цьому заважала і політична роз'єднаність: колонії були тіс-
ше зв'язані з метрополією, ніж між собою. Пережитки феодаль-абсолютистського режиму були помітні і в політичному управ-
йні колоніями.
154
155
Частина третя
Історія держави Нового час\>
"Пнникнення
Розділ 1
З розвитком колоній все чіткіше давався взнаки зв'язок мц перешкодами на шляху капіталізму й політикою метрополії, < очевидно, що неможливо покінчити з пережитками феодаліз спільних відносинах, не звільнившись від влади метрополії,»! лоніальної залежності.
Англія розглядала заморські володіння насамперед як сировини для своєї промисловості і ринок збуту для своїх' панівні класи всіляко намагалися стримати економічний ] лоній. З цією метою вживали різноманітних заходів. Було, на заборонено виготовляти в колоніях тонкі сукна, капелюхи, І зики і т.ін., а на товари, що вироблялися, накладалася вис оплата. Заборонялося вивозити в колонії з Англії машини, і вправних майстрів. Усе це викликало загальне незадоволення!! сти колоністів, прискорювало початок буржуазної революції, «$
Безпосереднім поштовхом до революційного вибуху літика посиленого натиску, яку почала провадити Англія мирічної війни з Францією. В 1763 році була заборонена І земель, розташованих на захід від Алеганських гір, а 1765 ] лійський парламент видав закон, за яким накладалися ге{ на всю судову і комерційну документацію, періодичні в* Натиск метрополії ставав нестерпним. У 1774 році І Контині ний конгрес, який зібрався у Філадельфії, прийняв Деклар і кривд, де перелічувалися права колоній, які їм належать «наі права природи і хартій та основ англійської конституції».'] жуючи вірність колоній королю, Декларація вимагала скас протиправних законів короля і парламенту, закликала до , англійських товарів. Англійський уряд відповів на це звернев кою нових утисків і репресій. І тому колоністам залишалось І ритися, або вступити в боротьбу. Вони вибрали друге. Так Англії прискорив початок революції.
Перед буржуазною революцією у Північній Америці І завдання:
1) утвердження капіталістичного ладу в результаті ліквії докапіталістичних форм експлуатації;
2) скасування англійського панування, звільнення від І ної залежності, політичне об'єднання колоній, створення само держави.
Наявність цих двох завдань зумовила й особливу фор люції у вигляді війни за незалежність, адже все, що заважало]
ові капіталізму в колоніях, було зв'язане з метрополією, підтримувалось і насаджувалось Англією.
революція 1848-1849 років у Німеччині —*- одна з більш пізніх буржуазних революцій — проходила в дуже своєрідних умовах.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56