77 i 203 КК Украєни.
Вiдповiдальностi за ст. 203 КК Украєни пiдлягау лише
капiтан судна чи особа, яка виконувала обовязки капiтана.
Карауться неподання допомоги позбавленням волi на
строк до двох рокiв або виправними роботами на той же
строк.
2.33. Неповiдомлення капiтаном назви
свого судна при зiткненнi суден
При зiткненнi суден на морi єх капiтани зобовязанi повi-
домити один одному назву свого судна, порт приписки свого
судна, а також мiсця свого вiдправлення та призначення.
Невиконання цього обовязку, за наявностi можливостi
його виконати, утворюу обуктивну сторону складу злочину.
Вiдповiдальностi за дiяння, передбачене ст. 204 КК
Украєни, пiдлягау лише капiтан судна чи особа, яка викону-
вала його обовязки.
Карауться неповiдомлення капiтаном назви свого судна
виправними роботами на строк до трьох мiсяцiв або штра-
фом до сорока мiнiмальних розмiрiв заробiтноє плати.
2i32. Неподання допомоги судну та особам,
якi зазнали лиха
Мiжнародною Брюссельською конвенцiую вiд 23 верес-
ня 1910 р. <Про подання допомоги i рятування людей на
морi> на капiтанiв всiх морських суден покладено
440
2.34. Пошкодження лiнiй звязку
Предметами пошкодження можуть бути установи, споруди
та апарати лiнiй звязку - кабельнi, радiорелейнi, повiтрянi
441
лiнiє звязку, апарати проводового мовлення або споруди чи
обладнання, що належать до складу лiнiй звязку.
Склад злочину утворюють такi пошкодження, якi викли-
кали тимчасове припинення звязку. Бiльш значнi пошко-
дження лiнiй звязку утворюють сукупнiсть злочинiв, перед-
бачених ст. 89 i 205 КК Украєни.
Пошкодження лiнiй звязку може бути умисним i необе-
режним.
Вiдповiдальнiсть за пошкодження лiнiй звязку настау з
шiстнадцяти рокiв.
Карауться пошкодження лiнiй звязку позбавленням волi
на строк до одного року, або виправними роботами на той
же строк, або штрафом у розмiрi вiд сiмдесяти до ста
пятдесяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.
Лiтература до теми
1. КоржанськiiйМ.И. Популярний коментар Кримiналь-
ного кодексу. - К., 1997.
2. Коржанський М. Про змiст кримiнальноє погрози // Юри-
дичний вiсник Украєни. - 1997. -№41,43.
3. Науково-практичний коментар Кримiнального кодексу
Украєни. - К., 1997.
4. Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в кримi-
нальних та цивiльних справах. - К., 1995.
5. Практика судiв Украєни в кримiнальних справах. -
К., 1993.
6. Практика судiв Украєни у кримiнальних справах. 1993-
1995.-К., 1996.
7. Уголовное право УССР. Особенная часть. - К., 1989.
ТЕМА
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ
ГРОМДЦСЬКОЄ БЕЗПЕКИ,
ПЮМДЦСЬКОГО ПОРНЦКУ
ТА НАРОДНОГО ЗДОРОВЯ
I. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
ЗЛОЧИНIВ, ЩО ОБтДНАЮ
ГЛАВОЮ Х КРИМIНАЛЬНОГО
КОДЕКСУ УКРАЄНИ
Глава Х Кримiнального кодексу Украєни мiстить статтi,
що передбачають вiдповiдальнiсть за посягання на громад-
ську безпеку, громадський порядок i народне здоровя. Цi
три групи суспiльних вiдносин у родовими обуктами зло-
чинiв глави X.
Обуктивна i субуктивна сторони посягань, вiдповi-
дальнiсть за якi передбачають статтi глави X, дуже рiзно-
манiтнi i характеризуються як дiую, так i бездiяльнiстю,
вчинюються як умисно, так i необережно.
Обуднуються дiяння у главi Х головним чином за озна-
ками родових обуктiв цих посягань.
2. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ГРОМАДСЬКОГО
ПОРЯДКУ
Громадським порядком називауться сукупнiсть су-
спiльних вiдносин, що створюються для забезпечення
охорони громадського спокою, громадськоє моральностi
як умови суспiльного життя людей.
443
На громадський порядок посягають дiяння, передбаченi
ст. 206-208, 210-213 КК Украєни.
2.1. Хулiганство
Загальне поняття хулiганства
Хулiганством у кримiнальному правi називауться грубе
порушення громадського порядку (громадського спокою,
громадськоє моральностi), що вчинюуться з хулiганських
мотивiв i виражау явну неповагу до суспiльства (ч. I ст. 206
КК Украєни).
Законодавче визначення хулiганства виражено невели-
кою кiлькiстю його загальних ознак. Ця обставина значно
ускладнюу квалiфiкацiю дiяння, передбаченого ст. 206 КК
Украєни, особливо при вiдмежуваннi його вiд злочинiв про-
ти особи. Пленум Верховного Суду Украєни у звязку з цим
вказав на необхiднiсть виясняти всi фактичнi обставини
справи, в тому числi направленiсть умислу, мотиви, цiль,
наслiдки i характер дiй кожного з учасникiв хулiганства, а
також чи супроводжувались цi дiє порушенням громадсько-
го порядку i явною неповагою до суспiльства. Це керiвне
розяснення Пленуму Верховного Суду мау важливе зна-
чення для квалiфiкацiє хулiганства, але воно не вирiшуу
всiх практичних проблем. I сьогоднi найбiльше помилок
припускауться при вiдмежуваннi хулiганства вiд iнших
злочинiв. Хоча у багатьох постановах судових органiв вiд-
значауться, що хулiганство вiдрiзняуться очевидним i яв-
ним грубим порушенням громадського порядку i непова-
гою до суспiльства, але цi вказiвки мають незначну практич-
ну цiннiсть, оскiльки майже всi навмиснi злочини (якщо не
всi) у грубим порушенням громадського порядку i виража-
ють явну неповагу до суспiльства (вбивство, розбiй, згвал-
тування, масовi безпорядки, групова бiйка i т. iн.). Практи-
ка свiдчить, що пiд законодавче визначення хулiганства
пiдпадау будь-який навмисний злочин. Зокрема, заподiяння
тiлесних ушкоджень у громадських мiсцях iз застосуванням
зброє або iнших предметiв завжди поуднане з грубим пору-
шенням громадського порядку i проявом явноє неповаги до
суспiльства, але такi дiє не в усiх випадках квалiфiкуються
за ст. 206 КК Украєни.
Неправильно, наприклад, були квалiфiкованi за ч. I
ст. 102 КК Украєни дiє Б., який, зустрiвши вночi на вулицi
У. i, грубо порушуючи громадський порядок, нанiс У.
побоє, домагався вiд неє iнтимноє близькостi. Щоб по-
класти край таким дiям, потерпiла лезом порiзала собi ру-
ку. Розглянувши справу. Судова колегiя Верховного Суду
Украєни зазначила, що Б. був знайомий з У., зустрiчався з
нею i ночував у єє квартирi. Зустрiвши єє тiує ночi, Б. запро-
понував вступити з ним у близькi стосунки, а коли вона
вiдмовилась, ударив єє в обличчя. Тобто Судова колегiя
встановила, що Б. дiяв не з хулiганських, а з особистих
спонукань, а тому його дiє не можна квалiфiкувати за
ст. 206 КК Украєни.
У звязку з цим особливого практичного значення набу-
вау бiльш чiтке i конкретне визначення хулiганства як кри-
мiнально-караного дiяння, передбаченого ст. 206 КК Украє-
ни, на грунтi викриття бiльшоє кiлькостi його специфiчних
ознак.
Хулiганство як злочин дiйсно грубо порушуу громадсь-
кий порядок, i в ньому проявляуться вiдверта зневага до
суспiльства. Але цi його ознаки характеризують не головнi
Див.: п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 28 червня
1991 р. <Про судову практику в справах про хулiганство>. - Постанови
Пленуму Верховного Суду Украєни в кримiнальних та цивiльних
справах. - К., 1995. - С. 169.
Див.: ухвала Судовоє колегiє Верховного Суду Украєни вiд 1 лютого
1990 р. у справi Б. - Практика судiв Украєни в кримiнальних справах. -
К., 1993. - С. 187-188; постанова президiє Закарпатського обласного
суду вiд 25 сiчня 1991 р. у справi Г. - Там само. - С. 188-189; ухвала
Судовоє колегiє Верховного Суду Украєни вiд 5 березня 1985 р. у справi
К.-Там само.-С. 189-190.
445
його суспiльно-юридичнi особливостi, не те, що в ньому у
вiдмiнного, властивого лише йому.
Центральною, головною ознакою складу злочину, що
передбачений ст. 206 КК Украєни, у його мотив - хулiган-
ськi спонукання.
У лiтературi вже давно вiдзначалось, що хулiганство у
особливий, специфiчний мотив антигромадськоє поведiнки,
що <воно у не дiя, а лише властивiсть дiє>.
Хулiганський мотив - це прагнення до самостверджен-
ня, самовиразу особи людини низькоє культури, невихова-
ноє, з нестримним i вкрай розбещеним егоєзмом; це спосiб
самовиразу хама, варвара, дикуна. У грунтi хулiганських
спонукань лежить розгнузданий егоєзм, злобнiсть i незадо-
воленiсть, що сягають до беззвiтноє лютi i тупого вiдчаю,
викликаного розбiжнiстю мiж рiвнем домагань особи та
наявними можливостями єх здiйснення.
Прагнення особи до самовираження i самоствердження у
нормальною i природною потребою кожноє людини. Кож-
на людина прагне до самовираження, до самоствердження
своує особи, але рiзнi люди обирають для цього рiзнi засо-
би. Суспiльна оцiнка такого прагнення повнiстю залежить
вiд того, як, якими засобами i способами ця потреба задо-
вольняуться.
Однi задовольняють єє самовiдданою працею, науковими
чи спортивними досягненнями, сумлiнним служiнням гро-
мадським iнтересам, самопожертвою заради загальноє
справи, iншi - бiганиною за модою, <гарним життям>, за
престижними речами, третi - пияцтвом, жорстокiстю, глу-
мом над слабким, похилим чи хворим.
Грунтом хулiганських спонукань у безкультурнiсть, не-
вихованiсть, жорстокiсть. Дикi намiри i вчинки народжую-
ться дикими норовами i звичками. Але така характеристи-
ка хулiганських спонукань не викривау єх першопричини,
генезису, не дау вiдповiдi на запитання: чому людина веде
себе таким чином, яку мету вона прагне досягти, ради чого
вона протиставить себе суспiльству.
Разом з тим хулiганськi спонукання не зводяться до
фрустрацiє - стану гнiтючоє напруги, вiдчаю i викликаного
цим прагнення подолання почуття власноє неповноцiнностi,
оскiльки, по-перше, воно не притаманне всiм чи навiть
бiльшостi осiб, винних у вчиненнi хулiганства, а, по-друге,
рiвень домагань не завжди бувау завищеним, по-трету, це
почуття у багатьох випадках взагалi не може бути задовiль-
неним за рахунок вчинення хулiганських дiй (наприклад, за
наявнiстю фiзичних вад особи).
Вся слiдчо-судова практика свiдчить, що хулiганськi
спонукання - головна вiдмiнна риса, особливiсть дiянь, що
квалiфiкуються за ст. 206 КК Украєни. Вчинення подiбних
дiй з iнших, нехулiганських мотивiв утворюу iнший злочин:
у бiльшостi випадкiв - злочин проти особи. Наприклад,
Судова колегiя Верховного Суду Украєни в ухвалi у справi
К. вказала, що заподiяння тяжких тiлесних ушкоджень у
звязку з тим, що потерпiлий у грубiй формi втрутився у
суперечку мiж засудженим та його дружиною, квалiфiкуу-
ться як вчинення злочину на грунтi особистих неприязне-
них стосункiв, а не як хулiганство.
Найбiльш поширеними у помилки в квалiфiкацiє злочи-
нiв, Повязаних iз заподiянням потерпiлому тiлесних ушко-
джень. Нанесення побоєв або заподiяння тiлесних ушко-
джень i т. iн. дiяння, що були викликанi особистими непри-
язненими стосунками, за загальним правилом, не можна
квалiфiкувати за ст. 206 КК Украєни.
Див.: Мокринский С. Озорство й хулиганство. // Еженедельник совет-
ской юстиции. - 1924. -№37.-С. 879.
Див.: Волков Б. С. Мотивьi преступлений. - Изд. Казанского универси-
тета, 1982. - С. 4950.
Див.: Кон Й. С. Социология личности. - М., 1967. - С. 86-95.
446
Див.: Волков Б. С. Мотивьi преступлений. - Изд. Казан, ун-та, 1982. - С, 50.
Див.: ухвала судовоє колегiє Верховного Суду Украєни вiд 5 бермня
1985 р. у справi К. - Практика судiв Украєни в кримiнальних справах -
К., 1993.-С. 189-190.
Дiє> що супроводжувались погрозами вбивством, обра-
зою, найес<йНям побоєв, заподiянням тiлесних ушкоджень,
вчиненi ь Сiмє, кварга, щодд родичiв, знайомих i викли-
канi особистими неприязненими стесунками, неправильни-
ми дiями потерпiлих та iн., квалiфiкуються за статтями КК
Украєни, що передбачають вiдповiдальнiсть за злочини
проти особи. Такi дiє можуть квалiфiкуватись як хулiганст-
во лише у тих випадках, коли вони одночасно були поудна-
нi з грубим порушенням громадського порядку i виражали
явну неповагу до суспiльства.
Вiдмежування цих злочинiв проводиться, головним чи-
ном, iз врахуванням мотиву дiяння. Воно може квалiфiку-
ватися як хулiганство за ст. 206 КК Украєни лише утому
разi, коли було вчинене iз хулiганських спонукань. Пленум
Верховного Суду Украєни у постановi вiд 28 червня 1991 р.
розяснив, що вiдрiзняти хулiганство вiд iнших злочинiв
необхiдно з урахуванням спрямованостi умислу винного,
мотивiв, цiлей та обставин вчинених дiй.
Вчинення злочину на грунтi особистих неприязнених
стосункiв у бiльшостi випадкiв свiдчить, що вiн був учине-
ний не з хулiганських спонукань, а з мотиву помсти (рев-
нощiв), корисливостi тощо. Особистi неприязненi стосунки
мiж винним i потерпiлим можуть складатися протягом три-
валого часу (iнодi роками), але вони можуть виникнути i в
момент неправомiрноє або аморальноє поведiнки потерпiло-
го. Особистi неприязненi взаумостосунки можуть виникну-
ти i раптово, якщо вони зачiпають важливi iнтереси сторiн
або поуднанi iз заподiянням iстотноє шкоди. Наприклад, Г.
пiсля обопiльноє бiйки з П., вважаючи, що присутнiй при
цьому Я. вдарив його по головi, збив його з нiг i нанiс йому
удари по головi й животу, чим заподiяв тяжкi тiлеснi ушко-
дження. Президiя обласного суду, розглянувши справу,
Див.: п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 28 червня
1991 р. <Про судову практику в справах про хулiганство>. - Постанови
Пленуму Верховного Суду Украєни в кримiнальних та цивiльних
справах.-К., 1993.-С. 173.
448
визнала квалiфiкацiю дiй Г. за ч. 2 ст. 206 КК Украєни необ-
грунтованою, оскiльки злочиннi дiє Г. вчинив не з хулiган-
ських спонукань, а на грунтi особистих неприязнених сто-
сункiв, якi виникли пiд час бiйки Г. з П.
Другою характерною особливiстю хулiганства у вчинен-
ня його за явно незначними, неiстотними приводами, як
явно неадекватна, невiдповiдна реакцiя на поведiнку потер-
пiлого чи iнших осiб. Наприклад, Б., перебуваючи у станi
алкогольного спянiння, пiзно ввечерi безпричинно приче-
пився у дворi будинку до А. С., А. Д. та П., ображав єх не-
цензурними словами, вдарив у обличчя П., який зробив
йому зауваження.
Iнодi хулiганськi дiє вчинюються майже без будь-яких
приводiв. Наприклад, пяний Д. на вулицi бiля входу в рес-
торан пiдiйшов до ранiше не знайомого йому К. i з хулiган-
ських мотивiв двiчi вдарив його кулаком в обличчя, збивши
з нiг. Коли потерпiлий пiднявся i почав тiкати, Д. наздогнав
його та уламком скла, знайденим бiля ресторану, з метою
вбивства з хулiганських мотивiв, нанiс удар в шию, заподi-
явши смертельне поранення, i продовжував наносити йому
порiзи обличчя, грудноє клiтки, живота, в тому числi з
ушкодженням внутрiшнiх органiв, а також нанiс численнi
удари по головi, заподiявши перелом перенiсся, спинки
носа, щелепи. Вiд заподiяних тiлесних ушкоджень К. помер
на мiсцi подiє.
Зустрiчаються випадки, коли хулiганськi дiє вчинюються
майже без будь-яких приводiв. Наприклад, пяний К. при-
йшов на територiю парку культури i вiдпочинку, пiдiйшов
до столу, бiля якого стояв Ж" i без будь-якого приводу з
Див.: постанова президiє Закарпатського обласного суду вiд 25 сiчня
1991 р. у справi Г. - Практика судiв Украєни в кримiнальних справах. -
К., 1993.-С. 188-189.
Див.: ухвала судовоє колегiє Верховного Суду Украєни вiд 9 сiчня 1986 р.
у справi Б. - Там само. - С. 196-197.
Див.: Практика судiв Украєни у кримiнальних справах. 1993-1995. -
К.: Юрiнком, 1996.-С. 195.
449
боку Ж. зi словами: <Оце тобi!> - нанiс йому удар ножем у
спину i залишив нiж у тiлi потерпiлого.
Разом з тим дiяння не може квалiфiкуватися за ст. 206
КК Украєни як вчинене з хулiганських мотивiв, якщо воно
вчинене за iстотними приводами як вiдповiдна реакцiя на
таку поведiнку потерпiлих або iнших осiб, якою порушую-
ться важливi громадськi чи особистi права та iнтереси.
Привiд для виникнення конфлiкту може бути iстотним не
тiльки у випадках порушення правоохоронюваного iнтересу,
але й у випадку iстотного порушення честi та гiдностi особи.
Характерною для цього у справа Г., який тривалий час зали-
цявся до Х" простоював ночi пiд вiкнами єє будинку. Нарештi
однiує ночi вiн вiдiмкнув замок, зайшов у квартиру, роздягнув-
ся i хотiв лягти у лiжко, де спала X. Вона прокинулась i запро-
понувала йому пiти геть. Г. мовчки без заперечень одягнувся
i, виходячи з примiщення, став просити X. нiкому про цю
iсторiю не розказувати. X. пообiцяла зберегти все як таумни-
цю, але в той же день про все розповiла В" господарцi дому, в
якоє мешкала. В. негайно доповiла про нiчну подiю директо-
ровi радгоспу. Директор тут же викликав до себе Г. i в прису-
тностi В. почав соромити його. В. також стала ганьбити Г., а
коли вона запитала його: <Може, ти ще й вiкна менi побуш?>,
Г. вiдповiв: <Так, побю!> Тут же Г. пiшов до будинку В. i
побив скло у двох вiкнах. Наступного дня Г., заспокоєвшись,
повнiстю вiдшкодував заподiянi В. збитки.
У своєй постановi слiдчий обгрунтовано вказав, що все,
скоуне Г" не мiстить складу злочину, передбаченого ст. 206
КК Украєни, оскiльки вчиненi цi дiє не з хулiганських моти-
вiв, а з мотиву помсти у вiдповiдь на неправильну поведiн-
ку X. i В.
Третя специфiчна особливiсть хулiганства полягау в то-
му, що безпосередня причина злочинного дiяння завжди
внутрiшня, вона в самому дiючому субуктовi, в його на-
мiрах, у проявах його волi. Ця причина внутрiшня у тому
Див.: Практика судiв Украєни у кримiнальних справах. 1993-1995.
К.:Юрiнком, 1996.-С. 195.
450
розумiннi, що вчиненi дiє нi а якiй мiрi не викликанi иеоб-
хiднiстто за конкретних обставин, логiчно не обгрунтованi i не
обумовленi цими обставинами.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57
Вiдповiдальностi за ст. 203 КК Украєни пiдлягау лише
капiтан судна чи особа, яка виконувала обовязки капiтана.
Карауться неподання допомоги позбавленням волi на
строк до двох рокiв або виправними роботами на той же
строк.
2.33. Неповiдомлення капiтаном назви
свого судна при зiткненнi суден
При зiткненнi суден на морi єх капiтани зобовязанi повi-
домити один одному назву свого судна, порт приписки свого
судна, а також мiсця свого вiдправлення та призначення.
Невиконання цього обовязку, за наявностi можливостi
його виконати, утворюу обуктивну сторону складу злочину.
Вiдповiдальностi за дiяння, передбачене ст. 204 КК
Украєни, пiдлягау лише капiтан судна чи особа, яка викону-
вала його обовязки.
Карауться неповiдомлення капiтаном назви свого судна
виправними роботами на строк до трьох мiсяцiв або штра-
фом до сорока мiнiмальних розмiрiв заробiтноє плати.
2i32. Неподання допомоги судну та особам,
якi зазнали лиха
Мiжнародною Брюссельською конвенцiую вiд 23 верес-
ня 1910 р. <Про подання допомоги i рятування людей на
морi> на капiтанiв всiх морських суден покладено
440
2.34. Пошкодження лiнiй звязку
Предметами пошкодження можуть бути установи, споруди
та апарати лiнiй звязку - кабельнi, радiорелейнi, повiтрянi
441
лiнiє звязку, апарати проводового мовлення або споруди чи
обладнання, що належать до складу лiнiй звязку.
Склад злочину утворюють такi пошкодження, якi викли-
кали тимчасове припинення звязку. Бiльш значнi пошко-
дження лiнiй звязку утворюють сукупнiсть злочинiв, перед-
бачених ст. 89 i 205 КК Украєни.
Пошкодження лiнiй звязку може бути умисним i необе-
режним.
Вiдповiдальнiсть за пошкодження лiнiй звязку настау з
шiстнадцяти рокiв.
Карауться пошкодження лiнiй звязку позбавленням волi
на строк до одного року, або виправними роботами на той
же строк, або штрафом у розмiрi вiд сiмдесяти до ста
пятдесяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.
Лiтература до теми
1. КоржанськiiйМ.И. Популярний коментар Кримiналь-
ного кодексу. - К., 1997.
2. Коржанський М. Про змiст кримiнальноє погрози // Юри-
дичний вiсник Украєни. - 1997. -№41,43.
3. Науково-практичний коментар Кримiнального кодексу
Украєни. - К., 1997.
4. Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в кримi-
нальних та цивiльних справах. - К., 1995.
5. Практика судiв Украєни в кримiнальних справах. -
К., 1993.
6. Практика судiв Украєни у кримiнальних справах. 1993-
1995.-К., 1996.
7. Уголовное право УССР. Особенная часть. - К., 1989.
ТЕМА
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ
ГРОМДЦСЬКОЄ БЕЗПЕКИ,
ПЮМДЦСЬКОГО ПОРНЦКУ
ТА НАРОДНОГО ЗДОРОВЯ
I. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
ЗЛОЧИНIВ, ЩО ОБтДНАЮ
ГЛАВОЮ Х КРИМIНАЛЬНОГО
КОДЕКСУ УКРАЄНИ
Глава Х Кримiнального кодексу Украєни мiстить статтi,
що передбачають вiдповiдальнiсть за посягання на громад-
ську безпеку, громадський порядок i народне здоровя. Цi
три групи суспiльних вiдносин у родовими обуктами зло-
чинiв глави X.
Обуктивна i субуктивна сторони посягань, вiдповi-
дальнiсть за якi передбачають статтi глави X, дуже рiзно-
манiтнi i характеризуються як дiую, так i бездiяльнiстю,
вчинюються як умисно, так i необережно.
Обуднуються дiяння у главi Х головним чином за озна-
ками родових обуктiв цих посягань.
2. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ГРОМАДСЬКОГО
ПОРЯДКУ
Громадським порядком називауться сукупнiсть су-
спiльних вiдносин, що створюються для забезпечення
охорони громадського спокою, громадськоє моральностi
як умови суспiльного життя людей.
443
На громадський порядок посягають дiяння, передбаченi
ст. 206-208, 210-213 КК Украєни.
2.1. Хулiганство
Загальне поняття хулiганства
Хулiганством у кримiнальному правi називауться грубе
порушення громадського порядку (громадського спокою,
громадськоє моральностi), що вчинюуться з хулiганських
мотивiв i виражау явну неповагу до суспiльства (ч. I ст. 206
КК Украєни).
Законодавче визначення хулiганства виражено невели-
кою кiлькiстю його загальних ознак. Ця обставина значно
ускладнюу квалiфiкацiю дiяння, передбаченого ст. 206 КК
Украєни, особливо при вiдмежуваннi його вiд злочинiв про-
ти особи. Пленум Верховного Суду Украєни у звязку з цим
вказав на необхiднiсть виясняти всi фактичнi обставини
справи, в тому числi направленiсть умислу, мотиви, цiль,
наслiдки i характер дiй кожного з учасникiв хулiганства, а
також чи супроводжувались цi дiє порушенням громадсько-
го порядку i явною неповагою до суспiльства. Це керiвне
розяснення Пленуму Верховного Суду мау важливе зна-
чення для квалiфiкацiє хулiганства, але воно не вирiшуу
всiх практичних проблем. I сьогоднi найбiльше помилок
припускауться при вiдмежуваннi хулiганства вiд iнших
злочинiв. Хоча у багатьох постановах судових органiв вiд-
значауться, що хулiганство вiдрiзняуться очевидним i яв-
ним грубим порушенням громадського порядку i непова-
гою до суспiльства, але цi вказiвки мають незначну практич-
ну цiннiсть, оскiльки майже всi навмиснi злочини (якщо не
всi) у грубим порушенням громадського порядку i виража-
ють явну неповагу до суспiльства (вбивство, розбiй, згвал-
тування, масовi безпорядки, групова бiйка i т. iн.). Практи-
ка свiдчить, що пiд законодавче визначення хулiганства
пiдпадау будь-який навмисний злочин. Зокрема, заподiяння
тiлесних ушкоджень у громадських мiсцях iз застосуванням
зброє або iнших предметiв завжди поуднане з грубим пору-
шенням громадського порядку i проявом явноє неповаги до
суспiльства, але такi дiє не в усiх випадках квалiфiкуються
за ст. 206 КК Украєни.
Неправильно, наприклад, були квалiфiкованi за ч. I
ст. 102 КК Украєни дiє Б., який, зустрiвши вночi на вулицi
У. i, грубо порушуючи громадський порядок, нанiс У.
побоє, домагався вiд неє iнтимноє близькостi. Щоб по-
класти край таким дiям, потерпiла лезом порiзала собi ру-
ку. Розглянувши справу. Судова колегiя Верховного Суду
Украєни зазначила, що Б. був знайомий з У., зустрiчався з
нею i ночував у єє квартирi. Зустрiвши єє тiує ночi, Б. запро-
понував вступити з ним у близькi стосунки, а коли вона
вiдмовилась, ударив єє в обличчя. Тобто Судова колегiя
встановила, що Б. дiяв не з хулiганських, а з особистих
спонукань, а тому його дiє не можна квалiфiкувати за
ст. 206 КК Украєни.
У звязку з цим особливого практичного значення набу-
вау бiльш чiтке i конкретне визначення хулiганства як кри-
мiнально-караного дiяння, передбаченого ст. 206 КК Украє-
ни, на грунтi викриття бiльшоє кiлькостi його специфiчних
ознак.
Хулiганство як злочин дiйсно грубо порушуу громадсь-
кий порядок, i в ньому проявляуться вiдверта зневага до
суспiльства. Але цi його ознаки характеризують не головнi
Див.: п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 28 червня
1991 р. <Про судову практику в справах про хулiганство>. - Постанови
Пленуму Верховного Суду Украєни в кримiнальних та цивiльних
справах. - К., 1995. - С. 169.
Див.: ухвала Судовоє колегiє Верховного Суду Украєни вiд 1 лютого
1990 р. у справi Б. - Практика судiв Украєни в кримiнальних справах. -
К., 1993. - С. 187-188; постанова президiє Закарпатського обласного
суду вiд 25 сiчня 1991 р. у справi Г. - Там само. - С. 188-189; ухвала
Судовоє колегiє Верховного Суду Украєни вiд 5 березня 1985 р. у справi
К.-Там само.-С. 189-190.
445
його суспiльно-юридичнi особливостi, не те, що в ньому у
вiдмiнного, властивого лише йому.
Центральною, головною ознакою складу злочину, що
передбачений ст. 206 КК Украєни, у його мотив - хулiган-
ськi спонукання.
У лiтературi вже давно вiдзначалось, що хулiганство у
особливий, специфiчний мотив антигромадськоє поведiнки,
що <воно у не дiя, а лише властивiсть дiє>.
Хулiганський мотив - це прагнення до самостверджен-
ня, самовиразу особи людини низькоє культури, невихова-
ноє, з нестримним i вкрай розбещеним егоєзмом; це спосiб
самовиразу хама, варвара, дикуна. У грунтi хулiганських
спонукань лежить розгнузданий егоєзм, злобнiсть i незадо-
воленiсть, що сягають до беззвiтноє лютi i тупого вiдчаю,
викликаного розбiжнiстю мiж рiвнем домагань особи та
наявними можливостями єх здiйснення.
Прагнення особи до самовираження i самоствердження у
нормальною i природною потребою кожноє людини. Кож-
на людина прагне до самовираження, до самоствердження
своує особи, але рiзнi люди обирають для цього рiзнi засо-
би. Суспiльна оцiнка такого прагнення повнiстю залежить
вiд того, як, якими засобами i способами ця потреба задо-
вольняуться.
Однi задовольняють єє самовiдданою працею, науковими
чи спортивними досягненнями, сумлiнним служiнням гро-
мадським iнтересам, самопожертвою заради загальноє
справи, iншi - бiганиною за модою, <гарним життям>, за
престижними речами, третi - пияцтвом, жорстокiстю, глу-
мом над слабким, похилим чи хворим.
Грунтом хулiганських спонукань у безкультурнiсть, не-
вихованiсть, жорстокiсть. Дикi намiри i вчинки народжую-
ться дикими норовами i звичками. Але така характеристи-
ка хулiганських спонукань не викривау єх першопричини,
генезису, не дау вiдповiдi на запитання: чому людина веде
себе таким чином, яку мету вона прагне досягти, ради чого
вона протиставить себе суспiльству.
Разом з тим хулiганськi спонукання не зводяться до
фрустрацiє - стану гнiтючоє напруги, вiдчаю i викликаного
цим прагнення подолання почуття власноє неповноцiнностi,
оскiльки, по-перше, воно не притаманне всiм чи навiть
бiльшостi осiб, винних у вчиненнi хулiганства, а, по-друге,
рiвень домагань не завжди бувау завищеним, по-трету, це
почуття у багатьох випадках взагалi не може бути задовiль-
неним за рахунок вчинення хулiганських дiй (наприклад, за
наявнiстю фiзичних вад особи).
Вся слiдчо-судова практика свiдчить, що хулiганськi
спонукання - головна вiдмiнна риса, особливiсть дiянь, що
квалiфiкуються за ст. 206 КК Украєни. Вчинення подiбних
дiй з iнших, нехулiганських мотивiв утворюу iнший злочин:
у бiльшостi випадкiв - злочин проти особи. Наприклад,
Судова колегiя Верховного Суду Украєни в ухвалi у справi
К. вказала, що заподiяння тяжких тiлесних ушкоджень у
звязку з тим, що потерпiлий у грубiй формi втрутився у
суперечку мiж засудженим та його дружиною, квалiфiкуу-
ться як вчинення злочину на грунтi особистих неприязне-
них стосункiв, а не як хулiганство.
Найбiльш поширеними у помилки в квалiфiкацiє злочи-
нiв, Повязаних iз заподiянням потерпiлому тiлесних ушко-
джень. Нанесення побоєв або заподiяння тiлесних ушко-
джень i т. iн. дiяння, що були викликанi особистими непри-
язненими стосунками, за загальним правилом, не можна
квалiфiкувати за ст. 206 КК Украєни.
Див.: Мокринский С. Озорство й хулиганство. // Еженедельник совет-
ской юстиции. - 1924. -№37.-С. 879.
Див.: Волков Б. С. Мотивьi преступлений. - Изд. Казанского универси-
тета, 1982. - С. 4950.
Див.: Кон Й. С. Социология личности. - М., 1967. - С. 86-95.
446
Див.: Волков Б. С. Мотивьi преступлений. - Изд. Казан, ун-та, 1982. - С, 50.
Див.: ухвала судовоє колегiє Верховного Суду Украєни вiд 5 бермня
1985 р. у справi К. - Практика судiв Украєни в кримiнальних справах -
К., 1993.-С. 189-190.
Дiє> що супроводжувались погрозами вбивством, обра-
зою, найес<йНям побоєв, заподiянням тiлесних ушкоджень,
вчиненi ь Сiмє, кварга, щодд родичiв, знайомих i викли-
канi особистими неприязненими стесунками, неправильни-
ми дiями потерпiлих та iн., квалiфiкуються за статтями КК
Украєни, що передбачають вiдповiдальнiсть за злочини
проти особи. Такi дiє можуть квалiфiкуватись як хулiганст-
во лише у тих випадках, коли вони одночасно були поудна-
нi з грубим порушенням громадського порядку i виражали
явну неповагу до суспiльства.
Вiдмежування цих злочинiв проводиться, головним чи-
ном, iз врахуванням мотиву дiяння. Воно може квалiфiку-
ватися як хулiганство за ст. 206 КК Украєни лише утому
разi, коли було вчинене iз хулiганських спонукань. Пленум
Верховного Суду Украєни у постановi вiд 28 червня 1991 р.
розяснив, що вiдрiзняти хулiганство вiд iнших злочинiв
необхiдно з урахуванням спрямованостi умислу винного,
мотивiв, цiлей та обставин вчинених дiй.
Вчинення злочину на грунтi особистих неприязнених
стосункiв у бiльшостi випадкiв свiдчить, що вiн був учине-
ний не з хулiганських спонукань, а з мотиву помсти (рев-
нощiв), корисливостi тощо. Особистi неприязненi стосунки
мiж винним i потерпiлим можуть складатися протягом три-
валого часу (iнодi роками), але вони можуть виникнути i в
момент неправомiрноє або аморальноє поведiнки потерпiло-
го. Особистi неприязненi взаумостосунки можуть виникну-
ти i раптово, якщо вони зачiпають важливi iнтереси сторiн
або поуднанi iз заподiянням iстотноє шкоди. Наприклад, Г.
пiсля обопiльноє бiйки з П., вважаючи, що присутнiй при
цьому Я. вдарив його по головi, збив його з нiг i нанiс йому
удари по головi й животу, чим заподiяв тяжкi тiлеснi ушко-
дження. Президiя обласного суду, розглянувши справу,
Див.: п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 28 червня
1991 р. <Про судову практику в справах про хулiганство>. - Постанови
Пленуму Верховного Суду Украєни в кримiнальних та цивiльних
справах.-К., 1993.-С. 173.
448
визнала квалiфiкацiю дiй Г. за ч. 2 ст. 206 КК Украєни необ-
грунтованою, оскiльки злочиннi дiє Г. вчинив не з хулiган-
ських спонукань, а на грунтi особистих неприязнених сто-
сункiв, якi виникли пiд час бiйки Г. з П.
Другою характерною особливiстю хулiганства у вчинен-
ня його за явно незначними, неiстотними приводами, як
явно неадекватна, невiдповiдна реакцiя на поведiнку потер-
пiлого чи iнших осiб. Наприклад, Б., перебуваючи у станi
алкогольного спянiння, пiзно ввечерi безпричинно приче-
пився у дворi будинку до А. С., А. Д. та П., ображав єх не-
цензурними словами, вдарив у обличчя П., який зробив
йому зауваження.
Iнодi хулiганськi дiє вчинюються майже без будь-яких
приводiв. Наприклад, пяний Д. на вулицi бiля входу в рес-
торан пiдiйшов до ранiше не знайомого йому К. i з хулiган-
ських мотивiв двiчi вдарив його кулаком в обличчя, збивши
з нiг. Коли потерпiлий пiднявся i почав тiкати, Д. наздогнав
його та уламком скла, знайденим бiля ресторану, з метою
вбивства з хулiганських мотивiв, нанiс удар в шию, заподi-
явши смертельне поранення, i продовжував наносити йому
порiзи обличчя, грудноє клiтки, живота, в тому числi з
ушкодженням внутрiшнiх органiв, а також нанiс численнi
удари по головi, заподiявши перелом перенiсся, спинки
носа, щелепи. Вiд заподiяних тiлесних ушкоджень К. помер
на мiсцi подiє.
Зустрiчаються випадки, коли хулiганськi дiє вчинюються
майже без будь-яких приводiв. Наприклад, пяний К. при-
йшов на територiю парку культури i вiдпочинку, пiдiйшов
до столу, бiля якого стояв Ж" i без будь-якого приводу з
Див.: постанова президiє Закарпатського обласного суду вiд 25 сiчня
1991 р. у справi Г. - Практика судiв Украєни в кримiнальних справах. -
К., 1993.-С. 188-189.
Див.: ухвала судовоє колегiє Верховного Суду Украєни вiд 9 сiчня 1986 р.
у справi Б. - Там само. - С. 196-197.
Див.: Практика судiв Украєни у кримiнальних справах. 1993-1995. -
К.: Юрiнком, 1996.-С. 195.
449
боку Ж. зi словами: <Оце тобi!> - нанiс йому удар ножем у
спину i залишив нiж у тiлi потерпiлого.
Разом з тим дiяння не може квалiфiкуватися за ст. 206
КК Украєни як вчинене з хулiганських мотивiв, якщо воно
вчинене за iстотними приводами як вiдповiдна реакцiя на
таку поведiнку потерпiлих або iнших осiб, якою порушую-
ться важливi громадськi чи особистi права та iнтереси.
Привiд для виникнення конфлiкту може бути iстотним не
тiльки у випадках порушення правоохоронюваного iнтересу,
але й у випадку iстотного порушення честi та гiдностi особи.
Характерною для цього у справа Г., який тривалий час зали-
цявся до Х" простоював ночi пiд вiкнами єє будинку. Нарештi
однiує ночi вiн вiдiмкнув замок, зайшов у квартиру, роздягнув-
ся i хотiв лягти у лiжко, де спала X. Вона прокинулась i запро-
понувала йому пiти геть. Г. мовчки без заперечень одягнувся
i, виходячи з примiщення, став просити X. нiкому про цю
iсторiю не розказувати. X. пообiцяла зберегти все як таумни-
цю, але в той же день про все розповiла В" господарцi дому, в
якоє мешкала. В. негайно доповiла про нiчну подiю директо-
ровi радгоспу. Директор тут же викликав до себе Г. i в прису-
тностi В. почав соромити його. В. також стала ганьбити Г., а
коли вона запитала його: <Може, ти ще й вiкна менi побуш?>,
Г. вiдповiв: <Так, побю!> Тут же Г. пiшов до будинку В. i
побив скло у двох вiкнах. Наступного дня Г., заспокоєвшись,
повнiстю вiдшкодував заподiянi В. збитки.
У своєй постановi слiдчий обгрунтовано вказав, що все,
скоуне Г" не мiстить складу злочину, передбаченого ст. 206
КК Украєни, оскiльки вчиненi цi дiє не з хулiганських моти-
вiв, а з мотиву помсти у вiдповiдь на неправильну поведiн-
ку X. i В.
Третя специфiчна особливiсть хулiганства полягау в то-
му, що безпосередня причина злочинного дiяння завжди
внутрiшня, вона в самому дiючому субуктовi, в його на-
мiрах, у проявах його волi. Ця причина внутрiшня у тому
Див.: Практика судiв Украєни у кримiнальних справах. 1993-1995.
К.:Юрiнком, 1996.-С. 195.
450
розумiннi, що вчиненi дiє нi а якiй мiрi не викликанi иеоб-
хiднiстто за конкретних обставин, логiчно не обгрунтованi i не
обумовленi цими обставинами.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57