iн.
Насильство при розбоє застосовууться лише з метою за-
володiти чужим майном чи утримати його. Застосування
насильства, небезпечного для життя чи здоровя потерпiло-
го, з метою уникнути затримання, вiдповiдальностi - не
характерне для розбою.
Неправильно були визнанi розбоум i квалiфiкованi за
ч. З ст. 142 КК Украєни дiє М" який спiльно з неустановле-
ною слiдством особою вчинив замах на крадiжку майна з
проникненням у житло С. Коли М. i неустановлена особа
вийшли з викраденими речами з будинку, єх намагались
затримати його мешканцi. З метою уникнути затримання,
втекти з мiсця вчинення злочину М. погрожував ножем
потерпiлому В" який хотiв затримати М. У звязку з цим
Судова колегiя Верховного Суду Украєни вказала, що дiє М.
необхiдно квалiфiкувати за ч. З ст. 140 i ч. I ст. 190 КК
251
Украєни як таумне викрадення приватного майна, вчинене
за попереднiм зговором групою осiб з проникненням у жи-
тло i як погрозу вбивством, нанесенням тяжких тiлесних
ушкоджень з його участю в присiканi злочину.
Розбоум визнауться лише напад, вчинений з метою заво-
лодiння чужим майном. Вчинення нападу з iншою метою,
наприклад, iз мотиву помсти, хулiганства чи з метою згвал-
тування не може визнаватися розбоум.
Розбiй вважауться закiнченим з моменту нападу, поуд-
наного з застосуванням або з погрозою застосування наси-
льства, небезпечного для життя чи здоровя, незалежно вiд
того, заволодiла винна особа майном потерпiлого чи нi.
Квалiфiкуючi ознаки розбою, передбаченого ст. 142 КК
Украєни, у тотожними аналогiчним ознакам розбою, перед-
баченого ст. 86 КК Украєни.
Розбiйний напад - злочин умисний i вчинюуться лише з
корисливою метою - заволодiння чужим приватним майном.
Вiдповiдальнiсть за розбiй настау з чотирнадцяти рокiв.
Карауться розбiй за ч. I ст. 142 КК Украєни позбавленням
волi на строк вiд трьох до десяти рокiв з конфiскацiую майна
або без такоє, за ч. 2 ст. 142 КК Украєни - позбавленням
волi на строк вiд пяти до дванадцяти рокiв з конфiскацiую
майна, а за ч. З ст. 142 КК Украєни - позбавленням волi на
строк вiд шести до пятнадцяти рокiв з конфiскацiую майна.
2.4. Шахрайство
Шахрайством називауться викрадення чужого приват-
ного майна або протиправне набуття права на чуже майно
обманом чи зловживанням довiри.
Особливiсть шахрайства полягау в тому, що власник чи
уповноваженi ним особи, будучи обманутими, добровiльно
передають шахраувi майно i всi повноваження власника на
це майно чи хоча б частину цих повноважень.
Обман при шахрайствi чи зловживання довiрою вчиню-
уться за пятьма типовими способами:
а) винний видау себе за особу, яка мау право на отри-
мання викраденого майна i якою винний не у;
б) отримуу плату за роботу, виконувати яку винний не
мау намiру, або кошти на придбання речi, чого робити
намiру не мау;
в) видау одну рiч за iншу;
г) надау фальшивi документи (пiдробленi доручення,
розписки тощо);
д) замовчуу про обставини, що у вирiшальними за цих
обставин, наприклад, отримуу, усвiдомлюючи помил-
ку власника, вдруге сплачування боргу.
Отримання майна пiд умовою виконання якого-небудь
зобовязання квалiфiкууться як шахрайство лише в тому
разi, коли винна особа ще в момент заволодiння цим май-
ном мала мету його присвоєти, а зобовязання не виконува-
ти. Зокрема, якщо винна особа отримуу вiд iншоє особи
грошi чи iншi цiнностi нiбито для передачi посадовiй особi
в якостi хабара, маючи намiр не передавати єх, а привлас-
нити, то вчинене квалiфiкууться як шахрайство.
Якщо потерпiлий у звязку з малолiтнiм чи похилим
вiком, фiзичними чи психiчними вадами або iншими об-
ставинами не мiг правильно оцiнити i розумiти змiст, харак-
тер i значення своєх дiй або керувати ними, то передачу
ним майна чи права на нього не можна вважати добро-
вiльною. Заволодiння майном, зловживаючи цими вадами
або вiком чи станом потерпiлого, квалiфiкууться як кра-
дiжка чужого приватного майна, а заволодiння правом на
майно - як недiйсна угода, передбачена ст. 51, 52, 54, 55 ЦК
Украєни.
Див.: ухвала судовоє колегiє в кримiнальних справах Верховного Суду
Украєни вiд 24 березня 1994 р. у справi М. - Практика судiв Украєни у
кримiнальних справах. 1993-1995. - К.: Юрiнком, 1996. - С. 78-79.
252
Див.: п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 25 грудня
1992 р. - Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в кримiнальних
та цивiльних справах. - К., 1995. - С. 117.
253
Не визнауться шахрайством надання винному лише до-
ступу до майна (при передачi на збереження, для перевезення
чи передачi iншим особам тощо), оскiльки при цьому винно-
му не передаються нiякi повноваження власника на це майно.
Шахрайство вважауться закiнченим злочином з моменту
передачi винному майна чи права на майно.
Самовiльне присвоуння влади або посадових повноважень,
викрадення чи пiдробка документiв з метою подальшого єх
використання при шахрайствi утворюу сукупнiсть злочинiв,
передбачених ст. 143 та 191, 193 чи ст. 194 КК Украєни.
Шахрайство - злочин умисний i корисливий, вiн вчиню-
уться лише з прямим умислом i з метою збагачення за ра-
хунок чужого майна чи грошей.
Вiдповiдальнiсть за шахрайство настау з шiстнадцяти
рокiв.
Карауться шахрайство за ч. I ст. 143 КК Украєни позбав-
ленням волi на строк до трьох рокiв зi штрафом у розмiрi
вiд шiстдесяти до ста шiстдесяти мiнiмальних розмiрiв за-
робiтноє плати або виправними роботами на строк до двох
рокiв, за ч. 2 ст. 143 КК Украєни - позбавленням волi на
строк до семи рокiв з конфiскацiую майна або без такоє або
виправними роботами на строк вiд одного до двох рокiв
з конфiскацiую майна чи без такоє, а за ч. З ст. 143 КК
Украєни - позбавленням волi на строк вiд семи до
пятнадцяти рокiв з конфiскацiую майна.
2.5. Вимагання
Вимаганням (здирством) називауться незаконна вимога
передачi чужого приватного майна, грошей, прав на майно
або виконання на користь винного будь-яких дiй майнового
характеру пiд погрозою застосування у майбутньому до
потерпiлого або його близьких чи родичiв насильства чи
розголошення вiдомостей, якi ганьблять потерпiлого чи
близьких йому людей, або знищення чи пошкодження майна
потерпiлого чи цих осiб.
254
Погроза при вимаганнi чужого майна у засобом вчинен-
ня злочину. Характерною особливiстю погрози при вима-
ганнi у єє дiйснiсть (не уявнiсть, не гаданiсть) i зверненiсть
у недалеке майбутну незалежно вiд форми (усно, письмово,
через iнших осiб тощо).
За змiстом погроза може бути трьох видiв:
а) застосування насильства - вбити, заподiяти тiлеснi
ушкодження i т. iн.;
б) шантаж - розголосити вiдомостi, що ганьблять по-
терпiлого або близьких йому осiб;
в) знищення або пошкодження майна потерпiлого чи
близьких йому людей.
Вимаганням визнауться лише протиправна вимога на
передачу винному певного майна чи суми грошей. Не може
оцiнюватися як вимагання-злочин вимога, поуднана з вiд-
повiдними погрозами чи насильством стосовно виконання
зобовязань, якi виникли на законних пiдставах, наприклад,
повернути борг.
Квалiфiкуючi ознаки вимагання (повторнiсть, вчинен-
ня вимагання за попереднiм зговором групою осiб, пiд
погрозою вбивства чи нанесення тяжких тiлесних ушкод-
жень, з пошкодженням чи знищенням майна, органiзова-
ною групою, з заподiянням великоє шкоди чи iнших тяж-
ких наслiдкiв) аналогiчнi ознакам ст. 86 i ст. 140 КК
Украєни.
Вимагання чужого приватного майна мiстить <формаль-
ний> склад злочину: дiяння вважауться закiнченим злочи-
ном з моменту предявлення винною особою вимоги про
передачу єй майна, грошей чи виконання на єє користь будь-
яких дiй майнового характеру незалежно вiд того, чи вда-
лося винному досягти цiує мети чи нi.
Вимагання чужого майна вчинюуться умисно i лише з
корисливою метою.
Див.: п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 25 грудня
1992 р. - Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в кримiнальних
та цивiльних справах. - К., 1995. -С. 116.
255
Вiдповiдальнiсть за вимагання чужого майна настау з
шiстнадцяти рокiв.
Карауться вимагання чужого приватного майна за ч. I
ст. 144 КК Украєни позбавленням волi на строк до пяти
рокiв з конфiскацiую майна чи без такоє або виправними
роботами на строк до двох рокiв з конфiскацiую майна чи
без такоє, за ч. 2 ст. 144 КК Украєни - позбавленням волi на
строк вiд чотирьох до десяти рокiв з конфiскацiую майна, а
за ч. З ст. 144 КК Украєни - позбавленням волi на строк вiд
семи до пятнадцяти рокiв з конфiскацiую майна.
3. НЕКОРИСЛИВI ПОСЯГАННЯ
НА ПРИВАТНУ ВЛАСНIСТЬ
3.1. Умисне знищення або пошкодження
приватного майна
Кримiнальна вiдповiдальнiсть за умисне знищення або
пошкодження приватного майна настау лише за умови, що
таке дiяння завдало значноє (див. ст. 140 КК Украєни) шкоди
потерпiлому, або було вчинене пiдпалом чи iншим загально-
небезпечним способом, або спричинило людськi жертви
(смерть хоч би однiує людини) чи iншi тяжкi наслiдки.
Стаття 145 КК Украєни визначау головними ознаками
злочину:
а) спосiб його вчинення - пiдпалом чи iншим загально-
небезпечним способом, тобто способом, небезпечним
для людей чи майна, флори i фауни: вибухом, затоп-
ленням, отруунням води, пасовища тощо;
б) насталi наслiдки умисного знищення чи пошкодження
чужого приватного майна - заподiяння значноє шко-
ди, людських жертв чи iнших тяжких наслiдкiв.
Стаття 145 КК Украєни передбачау кримiнальну вiдповi-
дальнiсть за загальний вид умисного знищення чи пошкод-
256
ження чужого приватного майна. В окремих випадках уми-
сне знищення чи пошкодження чужого приватного майна у
невiдумною складовою частиною обуктивноє сторони
складу злочинiв, передбачених ст. 60, 69, 69\ 71, 142, 144,
189 , 206 КК Украєни. Кримiнальна вiдповiдальнiсть за цi
спецiальнi випадки умисного знищення чи пошкодження
чужого приватного майна настау лише за цими спецiальни-
ми статтями.
Безпiдставно, наприклад, були квалiфiкованi за ч. I ст. 145
КК Украєни дiє В. i О., якi пiд час розбiйного нападу на потер-
пiлих пошкодили єх майно на суму 95 000 крб. Судова колегiя
в кримiнальних справах Верховного Суду Украєни вказала у
своєй ухвалi, що В. i О. били потерпiлих не з метою пошкод-
ження майна останнiх, а в процесi розбiйного нападу, спрямо-
ваного на заволодiння єх особистим майном.
Таким чином, зазначила колегiя, пошкодження та зни-
щення майна потерпiлих у наслiдком розбiйного нападу на
них i додатковоє квалiфiкацiє дiй засуджених за ст. 145 КК
Украєни не потребують.
Кримiнальна вiдповiдальнiсть може наставати за умисне
знищення чи пошкодження i власного майна, якщо воно
було вчинене щодо предметiв, якi мають iсторичну чи
культурну загальнонацiональну цiннiсть, або загальнонебез-
печним способом,
Кримiнальна вiдповiдальнiсть за необережне знищення
або пошкодження чужого приватного майна громадян за-
коном не передбачена.
Вiдповiдальнiсть за умисне знищення чи пошкодження
чужого приватного майна, що передбачене ч. I ст. 145 КК
Украєни, настау з шiстнадцяти рокiв, а за дiяння, передба-
чене ч. 2 ст. 145 КК Украєни, - з чотирнадцяти рокiв.
Карауться умисне знищення або пошкодження чужого
приватного майна за ч. I ст. 145 КК Украєни позбавленням
волi на строк до трьох рокiв, або виправними роботами
Практика судiв Украєни у кримiнальних справах. 1993-1995. - К.: Юрiн-
ком, 1996.-С. 80-81.
на строк до двох рокiв, або штрафом у розмiрi до пят-
десяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян, а за
ч. 2 ст. 145 КК Украєни - позбавленням волi на строк вiд
трьох до пятнадцяти рокiв.
ТЕМА
ГОСПОДАРСЬКI
ЗЛОЧИНИ
Лiтература до теми
1.
2.
3.
4.
5.
Впадимиров В.А. Квалификация хищений личного иму-
щества.-М., 1974.
Клименко В.А., Мельник Н.И. Уголовно-правовая борьба
с вьiмогательством индивидуального имущества граж-
дан.-К., 1993.
Коржанский Н.И. Квалификация преступлений против
личности й собственности, - Волгоград, 1984.
Коржанський М.И. Квалiфiкацiя злочинiв проти влас-
ностi. - К., 1995.
Коржанський М., Щупаковський В. Квалiфiкацiя злочи-
ну не повинна бути суперечливою. - Юридичний вiсник
Украєни. - 1996. - №5.
6. Коржанський М.И. Популярний коментар Кримiналь-
ного кодексу. - К., 1997.
7.
8.
9.
Коржанський М.И. Квалiфiкацiя злочинiв.-К., 1998.
Матьiшевский П.С. Преступления против собственнос-
ти й смежньiе с ними преступления. - К., 1996.
Понов Н.И. Квалификация преступлений, совуршаемьiх
путем обмана. - Харьков, 1980.
10. Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в кримi-
нальних та цивiльних справах. - К., 1995.
11. Практика судiв Украєни в кримiнальних справах. -
К., 1993.
12. Практика судiв Украєни у кримiнальних справах. 1993-
1995.-К.: Юрiнком, 1996.
IЗ. Уголовное право УССР. Особенная часть. - К., 1989.
I. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
ГОСПОДАРСЬКИХ ЗЛОЧИНIВ
i Господарськими називаються злочини, якi посягають на
суспiльнi вiдносини, що утворюють систему господарю-
вання i визначають порядок виробництва, розподiлу i вико-
ристання матерiальних цiнностей, благ i природних ресурсiв.
У Чинному-Кримiнальному кодексi Украєни господарськi
члочини утворюють главу VI (ст. 147-163). На систему
I iосподарювання посягають i деякi iншi злочини, що вiдне-
сенi до iнших глав КК Украєни, наприклад, виготовлення або
збут пiдроблених грошей чи цiнних паперiв (ст. 79 КК Украє-
ни), порушення правил про валютнi операцiє (ст. 80 КК
I Украєни) та деякi iн.
За багатьма ознаками господарськi злочини подiбнi до
злочинiв проти власностi, а також до посадових злочинiв. У
звязку з цим розслiдування i квалiфiкацiя господарських
злочинiв мають значну складнiсть. Крiм того, останнiм часом
законодавство про вiдповiдальнiсть за господарськi злочи-
ни доповнилось значною кiлькiстю нових кримiнально-
i правових норм (ст. 148 148 148 148 148 148 155
155 155 156 156 КК Украєни). Деякi статтi Кримiналь-
ного кодексу Украєни про вiдповiдальнiсть за господарськi
злочини суттуво змiненi. Наприклад, ст. 147, 148 КК Украє-
ни. Все це викликау потребу розглянути головнi ознаки i
259
питання квалiфiкацiє господарських злочинiв з вiдповiдною
належнiстю.
Безпосереднiми обуктами господарських злочинiв у рiз-
нi сфери господарювання: торгiвля, сiльське господарство,
фiнансово-кредитна система, лiсове, рибне та мисливське
господарство i т. iн. В залежностi вiд безпосереднього
обукту посягання господарськi злочини розподiляють на
вiдповiднi групи. По-перше, таких груп дуже багато, а по-
друге, цi групи не завжди належно поуднанi. Тому краще
розглядати господарськi злочини у порядку розташування
єх у чинному Кримiнальному кодексi Украєни.
2. ОКРЕМI ПОСЯГАННЯ
НА СИСТЕМУ ГОСПОДАРЮВАННЯ
2.1. Випуск або реалiзацiя недоброякiсноє
продукцiє
Випуск на товарний ринок недоброякiсноє або не-
комплектноє чи нестандартноє продукцiє посягау на сис-
тему господарювання, оскiльки завдау значноє шкоди гос-
подарству випуском недоброякiсноє продукцiє, що призво-
дить до витрат продукцiє i працi, заподiюу матерiальну
шкоду i завдау шкоди споживачам недоброякiсноє продук-
цiє. Згiдно з ч.4 ст. 42 Конституцiє Украєни держава захи-
щау права споживачiв, здiйснюу контроль за якiстю i безпеч-
нiстю продукцiє та усiх видiв послуг i робiт, сприяу дiяль-
ностi громадських органiзацiй споживачiв. Законом Украє-
ни вiд 12 травня 1991 р. <Про захист прав споживачiв> у
редакцiє Закону вiд 15 грудня 1993 р. споживачам гаранту-
уться якiсть товарiв, якщо вони мають намiр придбати єх
замовити, i вони мають право вимагати вiд продавцiв
iрiв iнформацiю про якiсть товарiв, вiдповiднiсть това-
iимогам нормативних документiв, умовам договору.
Iредметами злочину, передбаченого ст. 147 КК Украєни, у
цукцiя i товари, якi не вiдповiдають вимогам щодо єх якос-
обто якi виготовленi з порушенням стандартiв, норм, тех-
пих умов, встановлених для виготовлення вiдповiдних
врiв i надання певних послуг. Наказом Держстандарту вiд
(серпня 1993 р. №95 затверджено перелiк продукцiє, яка
Щягау обовязковiй сертифiкацiє. Продукцiя i товари, якi не
би шли сертифiкацiє, визнаються недоброякiсними або не-
iндартними. За ст. 147 КК Украєни квалiфiкууться випуск
Доброякiсноє чи некомплектноє продукцiє, тобто передача єє
оживачам. Виготовлення такоє продукцiє складу злочину за
I 147 КК Украєни не утворюу. Згiдно iз законом обуктивну
ворону дiяння утворюють випуск недоброякiсноє чи неком-
Єiекгноє продукцiє i товарiв на товарний ринок, тобто вигото-
рення товарiв i продукцiє та передача єх для реалiзацiє.
За ст. 147 КК Украєни квалiфiкуються дiє осiб, якi у вiдпо-
Цдальними за якiсть та комплектнiсть продукцiє i товарiв,
До передаються до реалiзацiє чи реалiзуються споживачам.
Вiдповiдальними за випуск на товарний ринок недобро-
якiсноє продукцiє i товарiв у:
I ) посадовi особи промислових пiдприумств, на яких вiд-
повiдними iнструкцiями, наказами, угодами покладено
обовязок контролювати якiсть продукцiє i товарiв;
2) громадяни-пiдприумцi, котрi виробляють продукцiю i
товари на власних пiдприумствах i зобовязанi контро-
лювати якiсть продукцiє i товарiв, якi вони випускають
на товарний ринок;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57
Насильство при розбоє застосовууться лише з метою за-
володiти чужим майном чи утримати його. Застосування
насильства, небезпечного для життя чи здоровя потерпiло-
го, з метою уникнути затримання, вiдповiдальностi - не
характерне для розбою.
Неправильно були визнанi розбоум i квалiфiкованi за
ч. З ст. 142 КК Украєни дiє М" який спiльно з неустановле-
ною слiдством особою вчинив замах на крадiжку майна з
проникненням у житло С. Коли М. i неустановлена особа
вийшли з викраденими речами з будинку, єх намагались
затримати його мешканцi. З метою уникнути затримання,
втекти з мiсця вчинення злочину М. погрожував ножем
потерпiлому В" який хотiв затримати М. У звязку з цим
Судова колегiя Верховного Суду Украєни вказала, що дiє М.
необхiдно квалiфiкувати за ч. З ст. 140 i ч. I ст. 190 КК
251
Украєни як таумне викрадення приватного майна, вчинене
за попереднiм зговором групою осiб з проникненням у жи-
тло i як погрозу вбивством, нанесенням тяжких тiлесних
ушкоджень з його участю в присiканi злочину.
Розбоум визнауться лише напад, вчинений з метою заво-
лодiння чужим майном. Вчинення нападу з iншою метою,
наприклад, iз мотиву помсти, хулiганства чи з метою згвал-
тування не може визнаватися розбоум.
Розбiй вважауться закiнченим з моменту нападу, поуд-
наного з застосуванням або з погрозою застосування наси-
льства, небезпечного для життя чи здоровя, незалежно вiд
того, заволодiла винна особа майном потерпiлого чи нi.
Квалiфiкуючi ознаки розбою, передбаченого ст. 142 КК
Украєни, у тотожними аналогiчним ознакам розбою, перед-
баченого ст. 86 КК Украєни.
Розбiйний напад - злочин умисний i вчинюуться лише з
корисливою метою - заволодiння чужим приватним майном.
Вiдповiдальнiсть за розбiй настау з чотирнадцяти рокiв.
Карауться розбiй за ч. I ст. 142 КК Украєни позбавленням
волi на строк вiд трьох до десяти рокiв з конфiскацiую майна
або без такоє, за ч. 2 ст. 142 КК Украєни - позбавленням
волi на строк вiд пяти до дванадцяти рокiв з конфiскацiую
майна, а за ч. З ст. 142 КК Украєни - позбавленням волi на
строк вiд шести до пятнадцяти рокiв з конфiскацiую майна.
2.4. Шахрайство
Шахрайством називауться викрадення чужого приват-
ного майна або протиправне набуття права на чуже майно
обманом чи зловживанням довiри.
Особливiсть шахрайства полягау в тому, що власник чи
уповноваженi ним особи, будучи обманутими, добровiльно
передають шахраувi майно i всi повноваження власника на
це майно чи хоча б частину цих повноважень.
Обман при шахрайствi чи зловживання довiрою вчиню-
уться за пятьма типовими способами:
а) винний видау себе за особу, яка мау право на отри-
мання викраденого майна i якою винний не у;
б) отримуу плату за роботу, виконувати яку винний не
мау намiру, або кошти на придбання речi, чого робити
намiру не мау;
в) видау одну рiч за iншу;
г) надау фальшивi документи (пiдробленi доручення,
розписки тощо);
д) замовчуу про обставини, що у вирiшальними за цих
обставин, наприклад, отримуу, усвiдомлюючи помил-
ку власника, вдруге сплачування боргу.
Отримання майна пiд умовою виконання якого-небудь
зобовязання квалiфiкууться як шахрайство лише в тому
разi, коли винна особа ще в момент заволодiння цим май-
ном мала мету його присвоєти, а зобовязання не виконува-
ти. Зокрема, якщо винна особа отримуу вiд iншоє особи
грошi чи iншi цiнностi нiбито для передачi посадовiй особi
в якостi хабара, маючи намiр не передавати єх, а привлас-
нити, то вчинене квалiфiкууться як шахрайство.
Якщо потерпiлий у звязку з малолiтнiм чи похилим
вiком, фiзичними чи психiчними вадами або iншими об-
ставинами не мiг правильно оцiнити i розумiти змiст, харак-
тер i значення своєх дiй або керувати ними, то передачу
ним майна чи права на нього не можна вважати добро-
вiльною. Заволодiння майном, зловживаючи цими вадами
або вiком чи станом потерпiлого, квалiфiкууться як кра-
дiжка чужого приватного майна, а заволодiння правом на
майно - як недiйсна угода, передбачена ст. 51, 52, 54, 55 ЦК
Украєни.
Див.: ухвала судовоє колегiє в кримiнальних справах Верховного Суду
Украєни вiд 24 березня 1994 р. у справi М. - Практика судiв Украєни у
кримiнальних справах. 1993-1995. - К.: Юрiнком, 1996. - С. 78-79.
252
Див.: п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 25 грудня
1992 р. - Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в кримiнальних
та цивiльних справах. - К., 1995. - С. 117.
253
Не визнауться шахрайством надання винному лише до-
ступу до майна (при передачi на збереження, для перевезення
чи передачi iншим особам тощо), оскiльки при цьому винно-
му не передаються нiякi повноваження власника на це майно.
Шахрайство вважауться закiнченим злочином з моменту
передачi винному майна чи права на майно.
Самовiльне присвоуння влади або посадових повноважень,
викрадення чи пiдробка документiв з метою подальшого єх
використання при шахрайствi утворюу сукупнiсть злочинiв,
передбачених ст. 143 та 191, 193 чи ст. 194 КК Украєни.
Шахрайство - злочин умисний i корисливий, вiн вчиню-
уться лише з прямим умислом i з метою збагачення за ра-
хунок чужого майна чи грошей.
Вiдповiдальнiсть за шахрайство настау з шiстнадцяти
рокiв.
Карауться шахрайство за ч. I ст. 143 КК Украєни позбав-
ленням волi на строк до трьох рокiв зi штрафом у розмiрi
вiд шiстдесяти до ста шiстдесяти мiнiмальних розмiрiв за-
робiтноє плати або виправними роботами на строк до двох
рокiв, за ч. 2 ст. 143 КК Украєни - позбавленням волi на
строк до семи рокiв з конфiскацiую майна або без такоє або
виправними роботами на строк вiд одного до двох рокiв
з конфiскацiую майна чи без такоє, а за ч. З ст. 143 КК
Украєни - позбавленням волi на строк вiд семи до
пятнадцяти рокiв з конфiскацiую майна.
2.5. Вимагання
Вимаганням (здирством) називауться незаконна вимога
передачi чужого приватного майна, грошей, прав на майно
або виконання на користь винного будь-яких дiй майнового
характеру пiд погрозою застосування у майбутньому до
потерпiлого або його близьких чи родичiв насильства чи
розголошення вiдомостей, якi ганьблять потерпiлого чи
близьких йому людей, або знищення чи пошкодження майна
потерпiлого чи цих осiб.
254
Погроза при вимаганнi чужого майна у засобом вчинен-
ня злочину. Характерною особливiстю погрози при вима-
ганнi у єє дiйснiсть (не уявнiсть, не гаданiсть) i зверненiсть
у недалеке майбутну незалежно вiд форми (усно, письмово,
через iнших осiб тощо).
За змiстом погроза може бути трьох видiв:
а) застосування насильства - вбити, заподiяти тiлеснi
ушкодження i т. iн.;
б) шантаж - розголосити вiдомостi, що ганьблять по-
терпiлого або близьких йому осiб;
в) знищення або пошкодження майна потерпiлого чи
близьких йому людей.
Вимаганням визнауться лише протиправна вимога на
передачу винному певного майна чи суми грошей. Не може
оцiнюватися як вимагання-злочин вимога, поуднана з вiд-
повiдними погрозами чи насильством стосовно виконання
зобовязань, якi виникли на законних пiдставах, наприклад,
повернути борг.
Квалiфiкуючi ознаки вимагання (повторнiсть, вчинен-
ня вимагання за попереднiм зговором групою осiб, пiд
погрозою вбивства чи нанесення тяжких тiлесних ушкод-
жень, з пошкодженням чи знищенням майна, органiзова-
ною групою, з заподiянням великоє шкоди чи iнших тяж-
ких наслiдкiв) аналогiчнi ознакам ст. 86 i ст. 140 КК
Украєни.
Вимагання чужого приватного майна мiстить <формаль-
ний> склад злочину: дiяння вважауться закiнченим злочи-
ном з моменту предявлення винною особою вимоги про
передачу єй майна, грошей чи виконання на єє користь будь-
яких дiй майнового характеру незалежно вiд того, чи вда-
лося винному досягти цiує мети чи нi.
Вимагання чужого майна вчинюуться умисно i лише з
корисливою метою.
Див.: п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 25 грудня
1992 р. - Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в кримiнальних
та цивiльних справах. - К., 1995. -С. 116.
255
Вiдповiдальнiсть за вимагання чужого майна настау з
шiстнадцяти рокiв.
Карауться вимагання чужого приватного майна за ч. I
ст. 144 КК Украєни позбавленням волi на строк до пяти
рокiв з конфiскацiую майна чи без такоє або виправними
роботами на строк до двох рокiв з конфiскацiую майна чи
без такоє, за ч. 2 ст. 144 КК Украєни - позбавленням волi на
строк вiд чотирьох до десяти рокiв з конфiскацiую майна, а
за ч. З ст. 144 КК Украєни - позбавленням волi на строк вiд
семи до пятнадцяти рокiв з конфiскацiую майна.
3. НЕКОРИСЛИВI ПОСЯГАННЯ
НА ПРИВАТНУ ВЛАСНIСТЬ
3.1. Умисне знищення або пошкодження
приватного майна
Кримiнальна вiдповiдальнiсть за умисне знищення або
пошкодження приватного майна настау лише за умови, що
таке дiяння завдало значноє (див. ст. 140 КК Украєни) шкоди
потерпiлому, або було вчинене пiдпалом чи iншим загально-
небезпечним способом, або спричинило людськi жертви
(смерть хоч би однiує людини) чи iншi тяжкi наслiдки.
Стаття 145 КК Украєни визначау головними ознаками
злочину:
а) спосiб його вчинення - пiдпалом чи iншим загально-
небезпечним способом, тобто способом, небезпечним
для людей чи майна, флори i фауни: вибухом, затоп-
ленням, отруунням води, пасовища тощо;
б) насталi наслiдки умисного знищення чи пошкодження
чужого приватного майна - заподiяння значноє шко-
ди, людських жертв чи iнших тяжких наслiдкiв.
Стаття 145 КК Украєни передбачау кримiнальну вiдповi-
дальнiсть за загальний вид умисного знищення чи пошкод-
256
ження чужого приватного майна. В окремих випадках уми-
сне знищення чи пошкодження чужого приватного майна у
невiдумною складовою частиною обуктивноє сторони
складу злочинiв, передбачених ст. 60, 69, 69\ 71, 142, 144,
189 , 206 КК Украєни. Кримiнальна вiдповiдальнiсть за цi
спецiальнi випадки умисного знищення чи пошкодження
чужого приватного майна настау лише за цими спецiальни-
ми статтями.
Безпiдставно, наприклад, були квалiфiкованi за ч. I ст. 145
КК Украєни дiє В. i О., якi пiд час розбiйного нападу на потер-
пiлих пошкодили єх майно на суму 95 000 крб. Судова колегiя
в кримiнальних справах Верховного Суду Украєни вказала у
своєй ухвалi, що В. i О. били потерпiлих не з метою пошкод-
ження майна останнiх, а в процесi розбiйного нападу, спрямо-
ваного на заволодiння єх особистим майном.
Таким чином, зазначила колегiя, пошкодження та зни-
щення майна потерпiлих у наслiдком розбiйного нападу на
них i додатковоє квалiфiкацiє дiй засуджених за ст. 145 КК
Украєни не потребують.
Кримiнальна вiдповiдальнiсть може наставати за умисне
знищення чи пошкодження i власного майна, якщо воно
було вчинене щодо предметiв, якi мають iсторичну чи
культурну загальнонацiональну цiннiсть, або загальнонебез-
печним способом,
Кримiнальна вiдповiдальнiсть за необережне знищення
або пошкодження чужого приватного майна громадян за-
коном не передбачена.
Вiдповiдальнiсть за умисне знищення чи пошкодження
чужого приватного майна, що передбачене ч. I ст. 145 КК
Украєни, настау з шiстнадцяти рокiв, а за дiяння, передба-
чене ч. 2 ст. 145 КК Украєни, - з чотирнадцяти рокiв.
Карауться умисне знищення або пошкодження чужого
приватного майна за ч. I ст. 145 КК Украєни позбавленням
волi на строк до трьох рокiв, або виправними роботами
Практика судiв Украєни у кримiнальних справах. 1993-1995. - К.: Юрiн-
ком, 1996.-С. 80-81.
на строк до двох рокiв, або штрафом у розмiрi до пят-
десяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян, а за
ч. 2 ст. 145 КК Украєни - позбавленням волi на строк вiд
трьох до пятнадцяти рокiв.
ТЕМА
ГОСПОДАРСЬКI
ЗЛОЧИНИ
Лiтература до теми
1.
2.
3.
4.
5.
Впадимиров В.А. Квалификация хищений личного иму-
щества.-М., 1974.
Клименко В.А., Мельник Н.И. Уголовно-правовая борьба
с вьiмогательством индивидуального имущества граж-
дан.-К., 1993.
Коржанский Н.И. Квалификация преступлений против
личности й собственности, - Волгоград, 1984.
Коржанський М.И. Квалiфiкацiя злочинiв проти влас-
ностi. - К., 1995.
Коржанський М., Щупаковський В. Квалiфiкацiя злочи-
ну не повинна бути суперечливою. - Юридичний вiсник
Украєни. - 1996. - №5.
6. Коржанський М.И. Популярний коментар Кримiналь-
ного кодексу. - К., 1997.
7.
8.
9.
Коржанський М.И. Квалiфiкацiя злочинiв.-К., 1998.
Матьiшевский П.С. Преступления против собственнос-
ти й смежньiе с ними преступления. - К., 1996.
Понов Н.И. Квалификация преступлений, совуршаемьiх
путем обмана. - Харьков, 1980.
10. Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в кримi-
нальних та цивiльних справах. - К., 1995.
11. Практика судiв Украєни в кримiнальних справах. -
К., 1993.
12. Практика судiв Украєни у кримiнальних справах. 1993-
1995.-К.: Юрiнком, 1996.
IЗ. Уголовное право УССР. Особенная часть. - К., 1989.
I. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
ГОСПОДАРСЬКИХ ЗЛОЧИНIВ
i Господарськими називаються злочини, якi посягають на
суспiльнi вiдносини, що утворюють систему господарю-
вання i визначають порядок виробництва, розподiлу i вико-
ристання матерiальних цiнностей, благ i природних ресурсiв.
У Чинному-Кримiнальному кодексi Украєни господарськi
члочини утворюють главу VI (ст. 147-163). На систему
I iосподарювання посягають i деякi iншi злочини, що вiдне-
сенi до iнших глав КК Украєни, наприклад, виготовлення або
збут пiдроблених грошей чи цiнних паперiв (ст. 79 КК Украє-
ни), порушення правил про валютнi операцiє (ст. 80 КК
I Украєни) та деякi iн.
За багатьма ознаками господарськi злочини подiбнi до
злочинiв проти власностi, а також до посадових злочинiв. У
звязку з цим розслiдування i квалiфiкацiя господарських
злочинiв мають значну складнiсть. Крiм того, останнiм часом
законодавство про вiдповiдальнiсть за господарськi злочи-
ни доповнилось значною кiлькiстю нових кримiнально-
i правових норм (ст. 148 148 148 148 148 148 155
155 155 156 156 КК Украєни). Деякi статтi Кримiналь-
ного кодексу Украєни про вiдповiдальнiсть за господарськi
злочини суттуво змiненi. Наприклад, ст. 147, 148 КК Украє-
ни. Все це викликау потребу розглянути головнi ознаки i
259
питання квалiфiкацiє господарських злочинiв з вiдповiдною
належнiстю.
Безпосереднiми обуктами господарських злочинiв у рiз-
нi сфери господарювання: торгiвля, сiльське господарство,
фiнансово-кредитна система, лiсове, рибне та мисливське
господарство i т. iн. В залежностi вiд безпосереднього
обукту посягання господарськi злочини розподiляють на
вiдповiднi групи. По-перше, таких груп дуже багато, а по-
друге, цi групи не завжди належно поуднанi. Тому краще
розглядати господарськi злочини у порядку розташування
єх у чинному Кримiнальному кодексi Украєни.
2. ОКРЕМI ПОСЯГАННЯ
НА СИСТЕМУ ГОСПОДАРЮВАННЯ
2.1. Випуск або реалiзацiя недоброякiсноє
продукцiє
Випуск на товарний ринок недоброякiсноє або не-
комплектноє чи нестандартноє продукцiє посягау на сис-
тему господарювання, оскiльки завдау значноє шкоди гос-
подарству випуском недоброякiсноє продукцiє, що призво-
дить до витрат продукцiє i працi, заподiюу матерiальну
шкоду i завдау шкоди споживачам недоброякiсноє продук-
цiє. Згiдно з ч.4 ст. 42 Конституцiє Украєни держава захи-
щау права споживачiв, здiйснюу контроль за якiстю i безпеч-
нiстю продукцiє та усiх видiв послуг i робiт, сприяу дiяль-
ностi громадських органiзацiй споживачiв. Законом Украє-
ни вiд 12 травня 1991 р. <Про захист прав споживачiв> у
редакцiє Закону вiд 15 грудня 1993 р. споживачам гаранту-
уться якiсть товарiв, якщо вони мають намiр придбати єх
замовити, i вони мають право вимагати вiд продавцiв
iрiв iнформацiю про якiсть товарiв, вiдповiднiсть това-
iимогам нормативних документiв, умовам договору.
Iредметами злочину, передбаченого ст. 147 КК Украєни, у
цукцiя i товари, якi не вiдповiдають вимогам щодо єх якос-
обто якi виготовленi з порушенням стандартiв, норм, тех-
пих умов, встановлених для виготовлення вiдповiдних
врiв i надання певних послуг. Наказом Держстандарту вiд
(серпня 1993 р. №95 затверджено перелiк продукцiє, яка
Щягау обовязковiй сертифiкацiє. Продукцiя i товари, якi не
би шли сертифiкацiє, визнаються недоброякiсними або не-
iндартними. За ст. 147 КК Украєни квалiфiкууться випуск
Доброякiсноє чи некомплектноє продукцiє, тобто передача єє
оживачам. Виготовлення такоє продукцiє складу злочину за
I 147 КК Украєни не утворюу. Згiдно iз законом обуктивну
ворону дiяння утворюють випуск недоброякiсноє чи неком-
Єiекгноє продукцiє i товарiв на товарний ринок, тобто вигото-
рення товарiв i продукцiє та передача єх для реалiзацiє.
За ст. 147 КК Украєни квалiфiкуються дiє осiб, якi у вiдпо-
Цдальними за якiсть та комплектнiсть продукцiє i товарiв,
До передаються до реалiзацiє чи реалiзуються споживачам.
Вiдповiдальними за випуск на товарний ринок недобро-
якiсноє продукцiє i товарiв у:
I ) посадовi особи промислових пiдприумств, на яких вiд-
повiдними iнструкцiями, наказами, угодами покладено
обовязок контролювати якiсть продукцiє i товарiв;
2) громадяни-пiдприумцi, котрi виробляють продукцiю i
товари на власних пiдприумствах i зобовязанi контро-
лювати якiсть продукцiє i товарiв, якi вони випускають
на товарний ринок;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57