240
Порушення винахiдницьких прав вчинюуться умисно.
Будь-яка помилка у використаннi вiдкриття, винаходу чи
пропозицiє складу злочину не утворюу. Вiдповiдальною за
порушення винахiдницьких прав у особа, яка досягла
16-рiчного вiку.
Карауться посягання на iнтелектуальну власнiсть ви-
правними роботами на строк до двох рокiв або штрафом до
тридцяти мiнiмальних розмiрiв заробiтноє плати, тобто на-
багато мякше посягань на власнiсть майнову.
4.4. Перешкодження вiдправленню
релiгiйних обрядiв
Конституцiя Украєни надау всiм громадянам Украєни
право на свободу свiтогляду i вiросповiдання, на свободу
сповiдувати будь-яку релiгiю або не сповiдувати нiякоє,
безперешкодно вiдправляти одноособове чи колективно
релiгiйнi культи i ритуальнi обряди, вести релiгiйну дiяль-
нiсть (ст. 35 Конституцiє Украєни).
Злочин, передбачений ст. 139 КК Украєни, посягау на цi
права громадян,
Обуктивно перешкодження вiдправленню релiгiйних
обрядiв полягау у вчиненнi дiй, якими чиниться заборона
або примус до припинення релiгiйний обрядiв, богослужiн-
ня тощо.
Злочин вчинюуться умисно з метою вчинити перешкоду
вiдправленню релiгiйного обряду.
Вiдповiдальними у всi осуднi особи, якi досягли 16-рiч-
ного вiку.
Карауться перешкодження вiдправленню релiгiйних
обрядiв виправними роботами на строк до шести мiсяцiв
або громадською доганою.
241
Лiтература до теми
1. Коржанський М. Кримiнально-правова охорона особи:
вади i помилки. - Юридичний вiсник Украєни. - 1995. -
№ 12.
2. Коржанський М.И. Популярний коментар Кримiнального
кодексу. - К.: Наукова думка. - 1997.
3. Лановенко И.П. Охрана трудових прав. - К.: Наукова
думка. -1975.
4. Науково-практичний коментар Кримiнального кодексу
Украєни.-К.: Юрiнком. - 1997.
5. Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в кримi-
нальних i цивiльних справах. - К., 1995.
6. Практика судiв Украєни в кримiнальних справах. -
К., 1993.
7. Практика судiв Украєни у кримiнальних справах. 1993-
1995.-К.: Юрiнком, 1996.
8. Уголовное право УССР. Особенная часть. - К., 1989.
ТЕМА
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ
IНДИВIДУАЛЬНОЄ
ВЛАСНОСТI
ГРОМДЦЯН
I. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
ЗЛОЧИНIВ ПРОТИ
IНДИВIДУАЛЬНОЄ ВЛАСНОСТI
ГРОМАДЯН
Глава 5 Кримiнального кодексу Украєни обуднуу нор-
ми, якi передбачають кримiнальну вiдповiдальнiсть за
посягання на приватну власнiсть громадян - на встанов-
лену i охоронювану законом iндивiдуальну власнiсть.
Iндивiдуальна власнiсть у забезпечена законом можливiсть
кожному громадяниновi володiти, користуватися i роз-
поряджатися належним йому майном, грiшми, цiнними
паперами.
242
Назва цiує групи злочинiв у Кримiнальному кодексi Украєни - проти
iндивiдуальноє власностi - занадто невдала, оскiльки власнiсть (будь-
яка) завжди iндивiдуальна - чи то власнiсть юридичних чи приватних
осiб, своя чи чужа, тобто така назва не викривау суспiльноє сутностi цих
злочинiв.
Пленум Верховного Суду Украєни в постановi вiд 25 грудня 1992 р.
<Про судову практику в справах про корисливi злочини проти приватноє
власностi> грунтовно зазначив, що цi злочини посягають на гарантовану
Конституцiую Украєни i Законом Украєни <Про власнiсть> приватну
власнiсть громадян i що єє захист вiд злочинних посягань у одним iз
найважливiших завдань судiв Украєни. - Див.: Постанови Пленуму Вер-
ховного Суду Украєни в кримiнальних та цивiльних справах. - К., 1995. -
С. III.
243
Предметами приватноє власностi громадян може бути
майно, грошi або цiннi папери: житловi будинки, квартири,
продуктивна i робоча худоба, засоби виробництва, вироб-
лена продукцiя, транспортнi засоби, грошовi кошти, акцiє,
iншi цiннi папери, а також iнше майно споживчого i вироб-
ничого призначення, що належить як однiй особi, так i де-
кiльком особам (спiльна сумiсна чи часткова власнiсть)
(ст. 16-18 Закону Украєни вiд 7 лютого 1991 р. <Про влас-
нiсть>. - Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. - 1991.-№20.-
Ст. 249).
Не можуть бути предметами викрадення:
а) речi, що вилученi з цивiльного обiгу: отрута, зброя,
наркотичнi засоби чи психотропнi речовини, радiоак-
тивнi матерiали;
б) речi, що перебувають у могилi чи на могилi;
в) документи немайнового характеру: дипломи, паспорт,
трудова книжка, посвiдчення тощо;
г) речi, якi у спiльною сумiсною власнiстю.
Протиправне заволодiння цими предметами утворюу скла-
ди злочинiв, передбачених ст. 193, 223, 228 229 КК
Украєни.
Видiленi злочини проти приватноє власностi громадян в
окрему главу за ознаками єх видового обукту посягання -
економiчнi вiдносини приватноє власностi громадян. За
iншими ознаками цi злочини у тотожнi зi злочинами проти
державноє i колективноє власностi. За ознаками мотиву єх
вчинення всi злочини проти приватноє власностi розподi-
ляються на двi групи:
1) корисливi посягання на приватну власнiсть - ст. 140-
144 КК Украєни;
2) некорисливi посягання на приватну власнiсть -
ст. 145 КК Украєни.
244
2. КОРИСЛИВI ПОСЯГАННЯ
НА ПРИВАТНУ ВЛАСНIСТЬ
Корисливi злочини проти приватноє власностi вiдрiзня-
ються, головним чином, способом єх вчинення; таумно,
вiдкрито, iз застосуванням насильства i погрози, обману.
Найпоширенiшим у таумний спосiб посягання на при-
ватну власнiсть.
2.1. Крадiжка
Крадiжкою називауться таумне викрадення чужого майна
(грошей, цiнних паперiв).
Крадiжкою може бути i угон транспортних засобiв з ме-
тою викрадення деталей, вузлiв, агрегатiв чи iнших речей
потерпiлого.
Предметом крадiжки може бути лише чуже майно, що
усвiдомлювалось винною особою i вона розумiла, що не
мау нi дiйсного, нi гаданого права на викрадене майно.
Таумним визнауться викрадення, при якому злодiй вва-
жау, що чинить це непомiтно для потерпiлого чи iнших
осiб. Викрадення може бути таумним i тодi, коли винна
особа викрадау чуже приватне майно, вважаючи, що присут-
нi за певних обставин не розумiють сутностi його дiй (напри-
клад, маючи певну хворобу, малолiття тощо). Вирiшальним
для визнання викрадення таумним у субуктивний фактор -
розумiння винним того, що вiн чинить злочин непомiтно.
Крадiжка вважауться закiнченим злочином з моменту
заволодiння чужим майном (грошима, цiнними паперами) i
настанням у винноє особи можливостi використати викра-
дене чи розпорядитися ним. Якщо такоє можливостi ще не
Див.: п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 25 грудня
1992 р. <Про судову практику в справах про корисливi злочини проти
приватноє власностi>. - Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в
кримiнальних та цивiльних справах. - К., 1995. - С. 117-1 18.
245
настало, то вчинене вважауться замахом на викрадення. У
випадках, коли крадiжка була викрита до моменту єє закiн-
чення, а потiм винний припинив викрадення, вiдмовився
вiд захоплення чи утримання викраденого, його дiє теж
утворюють лише зам>х на вчинення крадiжки. Але якщо
винний, будучи викритим, продовжив викрадення, то таум-
не викрадення переростау у вiдкрите.
Квалiфiкованою визнауться крадiжка, вчинена повторно
пiсля крадiжки чи iнших злочинiв, передбачених ст. 141-144
або ст. 69, 81-84, 86, 86, 86 223, 228\ 229 КК Украєни.
Не утворюу повторностi злочин, судимiсть за який уже зня-
та з винного чи погашена в установленому законом порядку,
або якщо стосовно попереднього злочину минули строки дав-
ностi притягнення до вiдповiдальностi за попереднiй злочин,
або за який особа була звiльнена вiд кримiнальноє вiдповi-
дальностi. Не утворюу повторностi i вчинення продовжуваноє
крадiжки, тобто викрадення речi, майна частинами, при уди-
ному умислi на викрадення всього, але за кiлька разiв.
Крадiжка визнауться вчиненою за попереднiм зговором
групою осiб, якщо у вчиненнi злочину брали безпосередню
участь як спiввиконавцi двоу чи бiльше осiб, якi до початку
вчинення злочину домовилися вчинити його спiльно, гуртом.
Крадiжка визнауться квалiфiкованою i у тих випадках,
коли цим потерпiлому була заподiяна значна шкода. Для
визначення розмiру шкоди враховуються:
а) вартiсть викраденого на час вчинення злочину;
б) кiлькiсть викраденого майна;
в) значущiсть майна для потерпiлого;
г) матерiальне становище потерпiлого;
д) наявнiсть у потерпiлого утриманцiв та iншi обставини.
Критерiє, що не мають матерiального змiсту (дефiцит-
нiсть викраденого, престижнiсть володiння певним майном),
при визначеннi розмiру викраденого не враховуються.
Див.: п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 25 грудня
1992 р. - Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в кримiнальних
та цивiльних справах. -К., 1995.-С. 113.
246
Розмiр заподiяних потерпiлому збиткiв визначауться,
виходячи з вартостi майна на момент вчинення злочину за
державними роздрiбними (закупiвельними) цiнами. Це сто-
сууться i тих випадкiв, коли вилученi у потерпiлого пред-
мети були створенi ним, вирощенi чи добутi на законних
пiдставах. Якщо потерпiлий придбав майно за ринковими
чи комiсiйними цiнами, вартiсть повинна визначатися, ви-
ходячи iз цих цiн на час вчинення злочину.
Крадiжка приватного майна визнауться квалiфiкованою,
якщо вона була вчинена з проникненням у житло.
<Житло> - це примiщення, яке призначене для постiй-
ного чи тимчасового проживання людей (приватний буди-
нок, квартира, кiмната в готелi, дача, садовий будинок то-
що), а також тi складовi його частини, якi використовують-
ся для вiдпочинку, зберiгання майна або задоволення iнших
потреб людини (балкони, веранди, комори тощо). Не мо-
жуть визнаватися житлом примiщення, не призначенi i не
пристосованi для постiйного чи тимчасового проживання
(вiдокремленi вiд житлових будiвель погреби, гаражi, iншi
будiвлi господарського призначення)
Немау квалiфiкуючоє ознаки <проникнення у житло> в
дiях особи, яка проживала з потерпiлим в однiй квартирi.
Таку помилку зробив районний народний суд у справi Б.,
засудивши його за ч. З ст. 140 КК Украєни. Його було ви-
знано винним у тому, що, заволодiвши ключем вiд кварти-
ри своує матерi, вiн викрав у неє 7800 крб. Того ж дня Б.
було затримано, грошi у нього вилучено i повернуто матерi.
Президiя обласного суду визнала таку квалiфiкацiю дiй
Б. неправильною i зазначила, що Б. був членом сiмє матерi,
постiйно жив у єє квартирi. Тому висновок органiв поперед-
нього слiдства i суду, що Б. протиправне проник у кварти-
Див.: п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 25 грудня
1992 р. - Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в кримiнальних
та цивiльних справах. - К., 1995. -С. 120.
Див.: п. ЗО постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 25 грудня
1992 р.-Там само.-С. 120-121.
247
ру, де проживав, суперечить змiсту ч. З ст. 140 КК Украєни.
У звязку з цим президiя обласного суду дiє Б. переквалiфi-
кувала з ч. З на ч. 2 ст. 140 КК У-краєни.
Крадiжка вчинюуться умисно з корисливою метою. При
вчиненнi крадiжки у спiвучастi мотиви рiзних учасникiв
можуть бути рiзними при корисливому мотивi виконавця
злочину.
Вiдповiдальнiсть за крадiжку приватного майна настау з
чотирнадцяти рокiв.
Карауться крадiжка приватного майна за ч. I ст. 140 КК
Украєни позбавленням волi на строк до трьох рокiв або
виправними роботами на строк до двох рокiв, за ч. 2 ст. 140
КК Украєни - позбавленням волi на строк до семи рокiв з
конфiскацiую майна або без такоє, або виправними робота-
ми на строк вiд одного до двох рокiв з конфiскацiую майна
чи без такоє, за ч. З ст. 140 КК Украєни - позбавленням волi
на строк вiд трьох до десяти рокiв з конфiскацiую майна
або без такоє, а за ч. 4 ст. 140 КК Украєни - позбавленням
волi на строк вiд семи до пятнадцяти рокiв з конфiскацi-
ую майна.
2.2. Грабiж
Грабежем називауться вiдкрите викрадення чужого
приватного майна, вчинене вiдкрито або iз застосуванням
насильства, що не у небезпечним для життя чи здоровя
потерпiлого.
Вiдкритим визнауться викрадення майна у присутностi
потерпiлого або iнших осiб, коли винна особа усвiдомлюу,
що чинить злочин вiдкрито, а присутнi розумiють сутнiсть
подiє. При вiдмежуваннi вiдкритого викрадення чужого при-
ватного майна вiд таумного належить виходити iз направле-
ностi умислу винноє особи i даних про те, чи усвiдомлюва-
ли потерпiлий або iншi особи характер вчинюваних винним
Практика судiв Украєни в кримiнальних справах. - К., 1993. - С. 76-77.
248
дiй. Дiє винного не можуть бути квалiфiкованi як грабiж,
якщо не доведено, що вiн мав умисел вiдкрито викрасти чуже
майно. Неправильно, наприклад, були квалiфiкованi за ч. 2
ст. 141 КК Украєни дiє У. Його було засуджено за те, що вiн
викрав у М. золоту обручку. Проте в судовому засiданнi У.
заявив, що попросив у М. обручку i грошi для передачi єх Ч.,
якому вони належали, але цього не зробив i єх привласнив.
Таким чином, У. вчинив не грабiж, а шахрайство.
Головна рiзниця мiж таумним та вiдкритим викраденням
у тому, що при вiдкритому викраденнi винний долау iстотну
психiчну перешкоду, психiчний барур, докладау значних
вольових зусиль для того, щоб єх подолати, розумiючи, що
його дiє усвiдомлюють, розумiють i осуджують присутнi при
цьому особи (власники, володарi, охоронцi, стороннi). Така
психiчна перешкода, барур виникау i тодi, коли в дiйсностi
факту викрадення нiхто не бачить, не спостерiгау, але винний,
сумлiнно помиляючись, вважау, що його бачать, спостерi-
гають i в кожну мить можуть затримати, покликати власника,
мiлiцiю тощо. Якщо винна особа, сумлiнно помиляючись,
впевнена, що дiу непомiтно, то хоч би в дiйсностi його дiє i
спостерiгались кимось - таке викрадення не визнауться
вiдкритим. Викрадення чужого приватного майна визнауться
вiдкритим i у тих випадках, коли воно чиниться в присут-
ностi малолiтнiх, якi вже усвiдомлюють суспiльну сутнiсть
викрадення.
Викрадення визнауться вiдкритим i тодi, коли воно по-
чалося таумно, але до його закiнчення було викрито влас-
ником чи iншими особами i не було припинено винним.
Грабiж визнауться вчиненим при обтяжуючих обстави-
нах, якщо винний для заволодiння майном чи з метою його
Див.: п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 25 грудня
1992 р. - Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в кримiнальних
та цивiльних справах. - К., 1995. - С. 113.
Див.: постанова президiє Житомирського обласного суду вiд 16 листопада
1990 р. у справi У. - Практика судiв Украєни в кримiнальних справах. -
К., 1993.-С. 80-81.
249
утримання застосовуу насильство. Насильство при грабежi
характеризууться тим, що воно не у небезпечним для життя
чи здоровя потерпiлого. Якщо насильство при викраденнi
чужого приватного майна застосовууться лише для того,
щоб втекти, звiльнитися вiд затримання, то такий грабiж не
визнауться квалiфiкованим. У залежностi вiд характеру
насильства таке дiяння квалiфiкууться як замах на крадiжку
чи грабiж i за сукупнiстю - як злочин проти здоровя (ч. 2
ст. 106, ст. 107 КК Украєни). Грабiж визнауться вчиненим iз
застосуванням насильства i тодi, коли винний застосовував
до потерпiлого без його згоди наркотичнi засоби, отруйнi
чи сильнодiючi речовини (гази) з метою заволодiння його
майном, якщо воно не було небезпечним для життя чи здо-
ровя потерпiлого. Насильство при грабежi може бути фi-
зичним (нанесення ударiв, незначнi поранення, що не
створювали небезпеки для здоровя потерпiлого, звязуван-
ня його тощо) i психiчним, тобто погрозою застосування
фiзичного насильства. Такi квалiфiкуючi ознаки грабежу як
повторнiсть, заподiяння потерпiлому значноє шкоди, вчи-
нення грабежу за попереднiм зговором групою осiб чи з
проникненням у житло тотожнi таким же квалiфiкуючим
ознакам крадiжки.
Грабiж - злочин умисний i вчинюуться з корисливою
метою.
Вiдповiдальнiсть за грабiж чужого приватного майна на-
стау з чотирнадцяти рокiв.
Карауться грабiж чужого приватного майна за ч. I
ст. 141 КК Украєни позбавленням волi на строк до пяти
рокiв або виправними роботами на строк вiд одного до
двох рокiв, за ч. 2 ст. 141 КК Украєни - позбавленням
волi на строк до восьми рокiв з конфiскацiую майна або без
такоє, за ч. З ст. 141 КК Украєни - позбавленням волi на
строк вiд семи до дванадцяти рокiв з конфiскацiую майна
Див.: п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 25 грудня
1992 р. - Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в кримiнальних
та цивiльних справах. - К., 1995. - С. 114.
250
або без такоє, а за ч. 4 ст. 141 КК Украєни - позбавленням
волi на строк вiд семи до пятнадцяти рокiв з конфiскацiую
майна.
2.3. Розбiй
Розбоум називауться напад з метою заволодiння чужим
приватним майном, поуднаний з насильством, небезпечним
для життя чи здоровя потерпiлого або з погрозою негайно-
го застосування такого насильства.
Насильство при розбоє може бути фiзичним (заподiяння
тiлесних ушкоджень, стискання шиє, застосування зброє,
електроструму, спецiальних засобiв i знарядь тощо), або
психiчним - погрозою негайного застосування такого на-
сильства. Насильство при розбоє у небезпечним для життя
чи здоровя потерпiлого - воно спричиняу короткочасний
(бiльше 6 днiв) розлад здоровя або короткочасну втрату
працездатностi чи створюу небезпеку для життя чи здоровя в
момент заподiяння (наприклад, проникаючi поранення груд-
ноє клiтки чи живота, здавлювання шиє тощо) або в погрозi
вбити, заподiяти тяжкi тiлеснi ушкодження i т.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57