б) воно охоплюуться ст. 94 або 93 КК Украєни - якщо
обставини не давали пiдстав для сумлiнноє помилки
про напад i винний мiг розiбратися в обставинах по-
Див.: постанова президiє Вiнницького обласного суду вiд 8 серпня
1991 р. у справi Ю. - Практика судiв Украєни в кримiнальних справах. -
К., 1993.-С. 116-I 17.
дiй, але не звернув на це досить: уваги, був неуваж-
ним, байдужим; i
в) позбавлення життя виключи кримiнальну вiдповi-
дальнiсть, якщо обставини подiє давали достатнi пiд-
стави вважати, що вiдбувауться дiйсне, реальне пося-
гання i винний не мiг усвiдомлювати своує помилки.
Вбивство, вчинене при перевищеннi меж необхiдноє
оборони, охоплюуться ст.97КК Украєни i в тих ви-
падках, коли воно мау обтяжуючi ознаки, передбаченi
п. <г>, <д>, <е>, <з> ст. 93 КК Украєни.
Вiдповiдальнiсть за ст. 97 КК Украєни настау з чотирна-
дцяти рокiв.
Карауться вбивство при перевищеннi меж необхiдноє
оборони позбавленням волi на строк до трьох рокiв або
виправними роботами на строк до двох рокiв. .
2.5. Вбивство з необережностi
Вiд усiх iнших видiв убивство, передбачене ст. 98 КК
Украєни, вiдрiзняуться тiльки ознаками субуктивноє сторо-
ни - воно вчинюуться необережно. Можливi при цьому
обидвi форми необережностi - злочинна самонадiйнiсть i
злочинна недбалiсть.
Смерть при самонадiйностi настау тодi, коли винний пе-
редбачау абстрактну можливiсть настання смертi, але роз-
раховуу єє усунути, вважау, що в даному випадку вона не
настане. Розрахунок робиться винним на якiсь певнi реаль-
нi обставини (на своу вмiння, свою фiзичну силу, на влас-
Див.: п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 28 червня
1991 р. <Про практику застосування судами законодавства, яке забезпе-
чуу право на необхiдну оборону вiд суспiльне небезпечних посягань>. -
Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в кримiнальних та цивi-
льних справах. - К., 1995. - С. 29.
Див.: ухвала судовоє колегiє Верховного Суду Украєни у справi Г. -
Практика судiв Украєни в кримiнальних справах. - К., 1993. -С. I IЗ.
161
тивостi машин, механiзмiв, єй поведшку тварин тощо). Але,
як виявляуться, цей розрахунок унеiiЩiиiй.Вина особи, яка
дiяла таким чином, полягау втему8й>вена-небула бiльш
уважною, що надiялась на ненадiйнав> ц.й; .
Саме таке часто трапляуться припорувинiрiзних правил -
використання машин, зброє, вогню, вцбузеовiвречовин тощо.
У тих же випадках, коли винна особа передбачала хоча й
абстрактну можливiсть настання смертi потерпшого i роз-
раховувала на те, що вона не настане, але цей єє розрахунок
спрямовувався на якусь випадковiсть (на <авось>), а не на
щось конкретно реальне, то таке вбивство визнауться на-
вмисним, а не необережним.
Вбивство при злочиннiй недбалостi вчинюуться тодi,
коли винний не передбачау, що вiд його дiй може статися
смерть, але за обставинами подiє вiн повинен був i мiг пе-
редбачити такi наслiдки своєх дiй чи бездiяльнiсть.
Наприклад, П. пiд час сварки вдарив кулаком у живiт
пяного С. Вiд цього удару потерпiлий упав, ударився голо-
вою об брукiвку, вiд чого помер.
Вiд необережного вбивства необхiдно вiдрiзняти невин-
не заподiяння смертi (савих), коли особа не могла передба-
чити настання таких наслiдкiв своєх дiй чи бездiяльностi.
Умисне тiлесне ушкодження, внаслiдок якого сталася
смерть потерпiлого (за вiдсутностi умислу на спричинення
смертi), пiдпадау пiд ознаки ст. 101 КК Украєни. У всiх iн-
ших випадках, коли тiлеснi ушкодження призвели до смертi
потерпiлого, вони квалiфiкуються за ст. 98 КК Украєни.
Так, наприклад, були квалiфiкованi дiє Русова, який пiд
час сварки двiчi вдарив Сiренка по обличчю. Вiд цих ударiв
Сiренко упав i помер. Смерть настала внаслiдок кровови-
ливу в мозок. Миколаєвським обласним судом дiє Русова
були квалiфiкованi за ст. 94 КК Украєни. Касацiйна iнстан-
цiя переквалiфiкувала його дiє на ст. 98 КК Украєни.
Наслiдком багатьох злочинiв, крiм передбаченого ст; 98
КК Украєни, може бути смерть потерпiлого. Такi, наприк-
лад, злочини передбаченi статтями: ч. З ст. 89, ст. 90, ч. З
ст. 109, ч. 2 ст. 135, ч. 2 ст. 145, ч. 2 i ч. З ст. 215 КК Украє-
ни та iн. Всi цi злочини квалiфiкуються за вiдповiдними
статтями. Застосування ст. 98 КК Украєни у таких випадках
не потрiбно.
За ст. 98 КК Украєни квалiфiiються дiє, якими необе-
режно була заподiяна смерть потерпiлого при використаннi
винним рiзноманiтних машин, механiзмiв при виконаннi
ними ветранспортних робiт (ремонтних, будiвельних
i т. iн.).
Кримiнальна вiдповiдальнiсть за необережне вбивство
настау з чотирнадцяти рокiв.
Карауться необережне вбивство позбавленням волi на
строк до трьох рокiв або виправними роботами на строк до
двох рокiв.
2.6. Доведення до самогубства
Склад злочину, передбаченого ст. 99 КК Украєни, утво-
рюу сукупнiсть ознак, з яких головними у:
а) перебування потерпiлого в матерiальнiй або iншiй
залежностi вiд винного (був на утриманнi, в шлюбi,
пiдлеглим за службою, притягнутим до кримiнальноє
вiдповiдальностi i т. iн.);
б) доведення винним потерпiлого до самогубства жорсто-
ким з ним поводженням чи систематичним принижен-
ням його людськоє гiдностi (побоями, голодом, холодом,
ганьбою, образами, цькуванням чи наклепами).
За вiдсутностi хоча б однiує з цих ознак складу злочину
ч. I ст. 99 КК Украєни не мау.
Див.: Радянське право. - 1970. -№9.-С. 105.
Див.: Бюллетснь Верховного Суда СССР. - 1972. -№2.-С. 25.
162
Див.: ухвала судовоє колегiє Верховного Суду Украєни у справi П. -
Практика судiв Украєни в кримiнальних справах. - К., 1993. - С. 131;
у справi К. - Там само. -С. 132.
Нв ВИЗНаЮТЬСЯ В СуДОIМЙ,iIйЙМИявЧ>СТIЖIIМПОВОДЗIЮН-
ням iгдатним довести до <ажбиє1iє<в>iiiяення статевих
звязкiв, розiрвання шлюбу, одявгiiIгiiiЙ>Й> побоєв та iншi
незначнi дiє (вiдмова взяти шЛюбтойЮє .г
Частиною 1 ст. 99 КК Уiфаєни даяЙйiєЙЮнаеться злочи-
ном яку тих випадках, коли потяиавйi -позбавив себе
життя, так само як i в тих випадках, коли вiн намагався це
зробити, але за незалежних вiд нього обйтаВян.залишився
живим..
Обовязковими ознаками злочину, що передбачений ч. I
ст. 99 КК Украєни, у певнi наслiдки жорстокого поводжен-
ня винного - самогубство чи замах на нього - i причинний
звязок мiж дiями винноє особи i цими наслiдками.
Не може бути жорстоким поводження з потерпiлим, якг
що вчинюються стосовно нього правомiрнi дiє - притягнен-
ня до вiдповiдальностi, погроза викрити його злочиннi дiє,
вимагання не порушувати громадський порядок, поводити
себе гiдно тощо.
Доведення до самогубства - злочин, як правило, нео-
бережний. Але вiн може бути й умисним (умисел непря-
мий, побiчний). Якщо ж винний бажав довести потерпi-
лого до самогубства, то це вже буде вбивство чи замах на
вбивство, якi квалiфiкуються за ст. 17 та ст. 94 чи 93 КК
Украєни.
Частина 2 ст. 99 КК Украєни передбачау вiдповiдаль-
нiсть за доведення до самогубства або до спроби вчинити
самогубство внаслiдок систематичного цькування чи на-
клепу в тих випадках, коли потерпiлий не був у матерiаль-
нiй або iншiй залежностi вiд винного.
Вiдповiдальнiсть за доведення до самогубства настау з
шiстнадцяти рокiв.
Карауться доведення до самогубства за ч. I ст. 99 КК
Украєни позбавленням волi на строк до пяти рокiв, а за ч. 2
ст. 99 КК Украєни - позбавленням волi на строк до трьох
рокiв.
164
3. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЗДОРОВЯ
ЗЛ. Загальна характеристика злочинiв
проти здоровя особи
Злочинами проти здоровя iiазиваютьйi суспiльно
вебезпечиiаiiвiинсйi чийсобережнi дЯГ(йбо бездiяль-
нiсть), спрямованi па заподiяная шкоди здоровю євшоє
особи.
Спрямоваййми на заподiяння шкоди здоровю визнаю-
ться лише тi злочини, безпосереднiм головним обуктом
яких у здоровя iншоє особи (потерпiлого). Такими не вва-
жаються злочини, заподiяння шкоди здоровю при яких у
додатковим наслiдком i здоровя длй них е додатковим
обуктом. Такi, наприклад, злочини, що передбаченi ст. 69,
71, 86, 135, 142, 166, 189 190, 206, 209, 215 КК Украєни.
Обуктом усiх злочинiв проти здоровя у здоровя iншоє
певноє особи незалежно вiд його стану та аномалiй. Кримi-
нально-правова охорона здоровя мау унiверсальний харак-
тер. Вона не залежить вiд суспiльних ознак особи потерпi-
лого (його вiку, громадянства, службового стану та iн.).
Кримiнальний закон рiвною мiрою охороняу здоровя як
квiтучого юнака, так i здоровя безнадiйно хвороє людини
похилого вiку, як героя, так i завзятого злочинця.
Заподiяння шкоди своуму власному здоровю утворюу
склад злочину лише у тих випадках, коли такi дiє у засiб
вчинення iншого злочину (наприклад, ухилення вiд вiйськовоє
служби шляхом членоушкодження - ст. 243 КК Украєни).
Кримiнально-правова охорона здоровя починауться з
початку народження людини i забезпечууться до самоє єє
смертi.
Заподiяння шкоди здоровю виключау кримiнальну вiд-
повiдальнiсть, якщо ця шкода була заподiяна:
I. У станi необхiдноє оборони, крайньоє необхiдностi чи
при затриманнi злочинця (ст. 15 i 16 КК Украєни);
165
2. Приiвкумнiа,зпеiiiодiiiфтдо№огi)-(цадиi<ад,
ампутацiя ноги, резеiздiя iщнка, пересадка нирки
. тощо). ,: /, ,,,.., _.... . ._
тi-
лесшушкояження. . ..; .-ту-є.
Тiлесвкм ушкоджевням називiпiiрротязаконне i
виятеподи31..111код,дрв.1де>1с<й"1цсим
пою iдутомуму лац.-
яинчиоргашii. потерпiлого, прдпосiiнiiровя.
Особливiсть тiлесних ушкоджень полягау в тому, що во-
ни мають зовнiвднi прояви заподiяроєздоррвюiцiсди -
рани, переломи кiсток, рцзриви шкiри i тканин, кровотечу -
цяшкодао,жебутипевн.оризначена., .
Характер i тккiсть тiлесних ущкодженд>,визначауться
судово-медичною екгiертцзоiО на пiдставi <Правил судово-
медичного визначення ступеня тяжкостi тiлесних ушко-
джень>, затверджених, наказом Мiнiстерства охорони здо-
ровя Украши №6 вiд 17 сiчня 1995 р., погоджених з Мiнi-
стерством юстицiє Украєни 26 липня 1995 р. за № 255/791.
Згiдно з Правидами характер i ступiнь тiлесних ушкоджень
визначауться з використанням трьох критерiєв:
а) патологiчного (головного) - який позначауться небез-
печнiстю тiлесних ушкоджень для життя в момент єх
заподiяння, а акож характером i ступенем порушень
цiльностi i функцiй тканин чи органiв та тривалiстю
впливу цих поранень на стан здоровя;
б) економiчного (додаткового) - який визначау ступiнь
втрати працездатностi;
в) естетичного (додаткового) - який визначау знiвечення
обличчя потерпiлого.
3.2. Умисне тяжке тiлесне ушкодження
Згiдно з законом тяжкими тiлесними ушкодженнями ви-
знаються такi з них, якi були небезпечними для життя у
момент єх заподiяння або спричинили втрату будь-якого
166
врпяабо втрату його функцiй, душевну коробу або iй-
i iяЦб розлад здоровя, поуднаний зi <тшкоi даi?жпж> праце-
Iаякяестi не менше нiж на,однутретинуабi>пвреривацня
тi -чи яевипраайе>.iiв>чеиня облiгдчяя(ЧєiI йТєIМ
iЄНИ).:i :. . :-.,.-.,.. .;-.- ..-....
йвечнимвiзiля життя визнаються такi ушкодження
важливих органiв людини якi; самi до. собi закро-
життю потерпiлого в момент № заподййня чи яри
нному .перебiгу закiнчуються смертло. Можливе. чи
г вiяверневня смертi у 1акихвипадках не береться до
i при оцiнщ небезпечностi таких ушкоджень для життя. >
iжке тiяесне ушкодження буде небезпечним для життя
i наявностi хоча б однiує з ознак, вказаних у Правилах.
скВтрата- будь-якого, оргава або втрата органом .його
мщiй визнауться тяжким тiлесним:-ушкодженням при
вйому фiзичному вiддiленнi органа вiд тiла людини, а
ж тодi, коли настав повний чи частковий паралiч цього
на. Це може бути втрата язика, ока, руки, ноги, мови,
су або єх паралiч, чи втрата здiбностi родити дiтей та iн.
РЯк свiдчить слiдча та судова практика, найчастiше втра-
иоться при тiлесних ушкодженнях очi, нiс, вуха, руки та
вги. Згiдно з Правилами втрата зору, здiбностi бачити свiт,
внауться тяжким тiлесним ушкодженням, якщо настала
юна слiпота обох очей або такий стан зору, коли людгiiiа
i може бачити на вiдстанi двох метрiв оточуючих єє пред-
метiв (гострота зору обох очей 0,04 i менше).
Втрата зору одним оком або втрата одного ока зовсiм
також визнауться тяжким тiлесним ушкодженням, бо в
I цьому разi настау втрата працездатностi бiльше нiж на одну
третину, або непоправне знiвечення обличчя, якщо це по-
уднано з вилученням ока.
При повнiй втратi зору одним оком це пошкодження буде
тяжким незалежно вiд того, чи ока зовсiм немау, чи воно у i
мау здоровий вигляд, рiвно як i те, коли око було втрачено в
момент заподiяння тiлесного ушкодження чи при лiкуваннi.
Втрата потерпiлим голосу, слуху, мови визнауться тяж-
ким тiлесним ушкодженням, якщо вiн не може спiлкувати-
167
ся з iншими людьми б,ЖпАЙIi{Феяйi<ОiМК чи спецiаль-
них засобiв, коди потйрмiяйIIвесамеєййй мови на вiл-
сю11i}-5йийiдвує]11iоєуак.ою1нк>яii
Заподiяння душевноє хвоiнйМЙЙМЙМйтi <<жким тiле-
сним ушкодженням у всiх випадках, коли iюпюфяiяєii внас-
лiдок посягання на його здоровя захЙIiIиIМI)тiМ!>>м6 чи
хронiчною душевною хворобою, коли таiаЙiвйВгiмiюгепри-
чинило розлад його психiчноє дiяльностi. є" -
Психiчне захворювання може статися вяасиiдок тяжкоє
травми голови, мозку або переляку, сильного психiчного
струсу (зворушення).
Будь-яка за характером i тяжкiстю душевна хвороба у
ознакою тяжкого тiлесного ушкодження. Не визнауться
тяжким тiлесним ушкодженням виникнення внаслiдок по-
сягання нервовоє хвороби. Ознакою тяжкого тiлесного
ушкодження визнауться стiйка втрата працездатностi не
менше нiж на одну третину (не менше 33%). При цьому
йдеться не про професiйну, а про загальну працездатнiсть.
Визначення групи iнвалiдностi потерпiлому не впливау на
ступiнь тяжкостi тiлесних ушкоджень. Ступенi тяжкостi
тiлесних ушкоджень, що були заподiянi дiтям, iнвалiдам,
визначаються на загальних пiдставах (за тими ж Правила-
ми) - як здорових та дорослих людей. Втрата працездатно-
стТвважауться стiйкою, якщо вона не може бути поновлена,
або якщо вона може бути поновлена лише частково, або
якщо для єє поновлення потрiбен тривалий строк.
Тiлесне ушкодження вважауться тяжким, якщо воно
спричинило переривання вагiтностi. Строк вагiтностi при
цьому значення не мау. Не впливають на вiдповiдальнiсть
за таке посягання на здоровя потерпiлоє єє стосунки з вин-
ним. Це може бути i власна дружина, i зовсiм не знайома
жiнка.
Кримiнальна вiдповiдальнiсть за переривання вагiтностi
настау лише у тих випадках, коли воно спричинилося внас-
лiдок дiй винного, а не патологiчних властивостей органiз-
му потерпiлоє, а також лише тодi, коли винний безсумнiвно
знав, що потерпiла була вагiтною.
168
Тiлесне ушкодження визнауться тяжким, якщо воно
спричинило потерпiлому яеввправве зяiвеченяя об-
личчя. . _ -..-
ЗяiвеченйМ обличчя вважауться тодi, коли воно мау не-
приумний, огидливий зовнiшнiй вигляд (наприклад, вiдсут-
нiсть носа або губ).
Тяжкiсть шкоди при знiвеченнi обличчя обумовлено не
тiльки i не стiльки фiзичною шкодою, скiльки психiчною
травмою, оскiльки ця обставина принижуу потерпiлого,
викликау у нього тяжкi душевнi переживання, муки.
Знiвеченим при тiлесних ушкодженнях може бути лише
обличчя, а не iншi частини тiла, тобто тiльки передня час-
тина голови i верхня частина шиє.
Питання про те - знiвечено чи не знiвечено обличчя -
вирiшують органи слiдства i суд, бо це питання не медичне,
а юридичне (етичне).
Непоправним вважауться таке знiвечення обличчя, яке
не може бути виправлено чи усунено звичайними способа-
ми лiкування, або якщо воно зовсiм не може бути усунено.
Якщо для усунення знiвечення обличчя необхiдна пластич-
на операцiя, то знiвечення також визнауться непоправним.
Поправне чи непоправне знiвечення обличчя потерпшого
визначау судово-медична експертиза, бо це питання всебiчно
медичне.
Вiдповiдальностi за тяжке тiлесне ушкодження пiдлягають
особи, яким до вчинення злочину минуло чотирнадцять
рокiв (ч. 2 ст. 10 КК Украєни).
Тiлесне ушкодження визнауться тяжким i квалiфiкууться
за ч. I ст. 101 КК Украєни при наявностi хоча б однiує iз
передбачених у нiй ознак. Тобто для цього досить наявнос-
тi того, що тiлесне ушкодження було небезпечним для жит-
тя потерпiлого в момент його заподiяння, чи потерпiла була
вагiтною, чи внаслiдок ушкодження потерпiлий втратив
будь-який орган або функцiю якогось органа.
Наявнiсть у скоуному винним кiлькох iз цих ознак на
квалiфiкацiю його дiй не впливау, але враховууться при
визначеннi мiри покарання.
169
причини припивехяжхi
поведiнка вшакио-мюч
!. ЯiСIЦО МIЖ ЛпвеСНIIМЯУ
гi бувяiаiйсв чвеiйвпя>
пивсак попередня
евдсуiиаi-гощо.
Чметмию> еiмр-
i: свiдiить яро
те, iа,>смерть занодiянанеебвря)>ма№>йЮ>. зд. .-
При навмисному тшесном;амйв)вю<иi4Йет<><У> сер<а
ньоє тяжкостi i тяжкому), на-вiдмiщмвдiавиив набивство,
наетаниж смертi не охоплюуться умисявм>ннного:iвiн або
не передбачау єє настання, або розраховую на те, що зумiу єє
вiдвернути. - - -
Але найважливiшою розмежовуючою цi злочин> озна-
кою у передбачення- винним смертi потерпiлого. Якщо вiн,
спричинюючи тiлеснi- ушкоджений, перекачау настання
смертi, то незалежно вад фактичних наслiдкiв, що настали,
його дiє утворюють посягання на життя - вбивство чи замах
на вбивство.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57