198 КК Украєни), опiр (ст. 188 КК
Украєни), погроза вбивством чи знищенням майна (ст. 189
\К Украєни) або посягання на єхну життя (ст. 190 КК
/краєни). Пленум Верховного Суду Украєни у Постановi
д 26 червня 1992 р. № 8 <Про застосування судами Зако-
нодавства, що передбачау вiдповiдальнiсть за посягання на
иття, здоровя, гiднiсть та власнiсть працiвникiв право-
охоронних органiв> також зазначив, що посягання на життя,
юровя та власнiсть працiвника правоохоронного органу
50 його близьких родичiв, скоуне безпосередньо пiсля
огрози вчинити такi дiє, утворюу один злочин i не потре-
уу додатковоє квалiфiкацiє за ст. 189 КК Украєни. Таке
пення у правильним i обгрунтованим, оскiльки вчинення
(iлькох дiянь, передбачених рiзними кримiнально-
iвовими нормами, одночасно, вiдносно одного i того ж
герпiлого (чи потерпiлих), утворюу лише один злочин.
ЦI дiяння у такому випадку у лише способом, не-
чемною складовою частиною обуктивноє сторони вчи-
Iiня iншого, бiльш тяжкого злочину. Рiвним чином i
Iективна сторона злочину (намiр) свiдчить, що особа
гне вчинити найбiльш тяжкий злочин, а iншi злочини,
вкладають його, виступають для нього процесом вчи-
цього бiльш тяжкого злочину.
Див.: п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 28 червня
1991 р. - Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в кримiнальних
та цивiльних справах. - К., 1995, - С. 173.
д
Див.: В.Н.Кудрявцев. Общая теория квалификации преступлений. - М-,
1972.-С. 146.
10 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 26 червня
i, № К.- Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в кримi-
ЄИХ ти цивiльних справах. - К., 1995. -С. 162.
-Л
Не мау задовiльних обгрунтувань квалiфiкацiя викра-
дання державного чи колективного майна, поуднаного зi
знищенням цього ж самого майна. Пленум Верховного Су-
ду Украєни у Постановi вiд 25 вересня 1981 р. №7 (з пiзнi-
шими змiнами i доповненнями) <Про практику застосуван-
ня судами законодавства у справах про розкрадання держав-
ного та колективного майна> зазначив, що розкрадання,
поуднане з умисним знищенням або пошкодженням держав-
ного чи колективного майна, яке належить пiдприумству,
установi, органiзацiє або перебувау у єхньому володiннi,
слiд квалiфiкувати за сукупнiстю злочинiв як розкрадання
та умисне знищення чи пошкодження такого майна.
Вказiвка у цiй постановi на <такого майна> не дау мож-
ливостi зробити категоричний висновок, про яке майно
йдеться - про тi ж самi речi, якi були викраденi злодiум, чи
йдеться про знищення або пошкодження iнших речей, крiм
тих, що були викраденi. Якщо виходити з того, що йдеться
про рiзнi речi (майно), коли, наприклад, злодiум були ви-
краденi грошi, радiоапаратура, магнiтофон, телевiзор, а
знищено було примiщення магазину, обладнання складу чи
майстернi або iншi речi, крiм викрадених, то безперечно,
що таке дiяння утворюу сукупнiсть злочинiв i воно повинно
квалiфiкуватися як викрадання (ст. 81-84 КК Украєни) i за
сукупнiстю i знищення державного чи колективного майна
(ст. 89 КК Украєни). Але як належить квалiфiкувати дiяння,
коли злодiй викрав державне чи колективне (чи взагалi
чуже) майно, а потiм пiсля допиту його як пiдозрюваного у
викраденнi цього майна, вiн, злякавшись того, що буде ви-
критий, i щоб знищити речовi докази його злочину, знищив
(спалив, побив, понiвечив чи викинув) викраденi ним речi?
Обгрунтованим може бути висновок, що у такому ви-
падку вчинюуться один злочин, оскiльки при цьому у лише
одне посягання на вiдносини власностi (обукт посягання).
Див.: пiдпункт в) пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду Украє-
ни вiд 26 червня 1992 р. № 7.- Постанови Пленуму Верховного Суду
Украєни в кримiнальних та цивiльних справах. - К., 1995. - С. 76.
?4
Викраданням економiчнi вiдносини власностi зруйнованi,
вони вже не iснують i тому нового (другого) посягання на
них бути не може (не може бути посягання на нiщо). Тому
винна у викраденнi державного (чи iншого чужого) майна
особа, яка пiсля викрадення знищила це майно, повинна
вiдповiдати лише за викрадення цього майна. Отже, вчи-
нення рiзних передбачених законом дiянь вiдносно одного i
того ж предмета, речi утворюу лише один злочин.
На тих же пiдставах i викрадення автомобiля з наступ-
iним його знищенням (розукомплектування, спродаж агре-
Iгатiв, вузлiв, спалення кузова тощо) не утворюу сукупностi
iлочинiв, а повинно квалiфiкуватися лише за ст. 81-84, 86-
16 або ст. 140-144 КК Украєни
Крiм того, квалiфiкацiя злочину вимагау вiднесення цього
iочину до певного виду - вбивство, викрадання, зловжи-
iння, тiлеснi ушкодження тощо. Вiднесення злочину до
ввного виду злочинiв у його родовою квалiфiкацiую, яка
изначауться законодавчою назвою цього злочину. Без ви-
iвчення назви злочину, без його законодавчого наймену-
iння не може бути повною, задовiльною квалiфiкацiя,
iкiльки вона не буде загальнозрозумiлою. Таким чином,
iховуючи наведене, квалiфiкацiю злочинiв можна визна-
ГИ як кримiнально-правову оцiнку вчиненого дiяння,
Нр i застосування до нього тiує кримiнально-правовоє
рмн, яка найбiльш повно описуу його ознаки. Iнакше
чи, квалiфiкувати злочин - це означау дати йому кри-
iьно-правову оцiнку i застосувати до нього ту кримi-
).: /-/. Й. Коржанский. Обгект й предмет утоловно-правовой охраньi. -
НО - С. 239.
Iiдомляуться, наприклад, що першi мiсця серед викрадених iномарок
ииоiь <Мерседеси> та <ВМЛУ> i, головним чином, з метою розiбрати
Iну для подальшого спродажу запчастин. - Див.: Олексiй Гаронько.
мобiль усе ж таки розкiш // Юридичний вiсник Украєни. - 1996. -
.12.
,; 11 .Й .Коржанский. Обгект посягательства й квалификация преступ-
Полi-оград, 1976. - С. 90-91.
25
кримiнально-правове ставлення в вину - формальним.
Формальнiсть квалiфiкацiє злочину випливау iз формалiзо-
ваностi кримiнально-правовоє норми. Саме тому квалiфiка-
цiя злочину вимагау вiдповiдноє форми; без цiує форми ква-
лiфiкацiя неможлива. Кожнiй i будь-якiй кримiнально-
правовiй квалiфiкацiє притаманна вiдповiдна форма. Форма
кримiнально-правовоє квалiфiкацiє завжди чiтка, певна i
конкретна. Особливостi кримiнальноє вiдповiдальностi ви-
магають, щоб дiяння завжди було чiтко i конкретно квалi-
фiковано.
Конкретнiсть квалiфiкацiє дiяння полягау у застосуван-
нi конкретноє кримiнально-правовоє норми - частини чи
пункту певноє статтi кримiнального закону. Формула ква-
лiфiкацiє злочину мау вигляд формалiзованоє нумерацiє
кримiнально-правовоє норми -ч. I ст. 140 КК Украєни,
ч. 2 ст. 117КК Украєни, ч. 2 ст. 168 КК Украєни i т. iн.
Конкретнiсть квалiфiкацiє дiяння полягау також у тому, що
квалiфiкацiя не може бути непевною, загальною. Кримi-
нальна вiдповiдальнiсть не тiльки особиста (персонiфiкова-
на), але вона завжди конкретна, чiтко визначена й обмежена.
Найбiльшою мiрою кримiнальна вiдповiдальнiсть конкре-
тизууться, обмежууться саме квалiфiкацiую, яка створюу,
складау сутнiсть, змiст i обсяг обвинувачення. Нi в чому
iншому обвинувачення не виявляуться i нiщо iнше обвину-
ваченням не е. Квалiфiкацiя повнiстю дорiвнюу обвинува-
ченню, а обвинувачення рiвне квалiфiкацiє.
Квалiфiкацiя злочинiв - надзвичайно важливе практичне
завдання органiв слiдства, суду, прокуратури, адвокатури.
Якраз при цьому, як свiдчить практика, допускауться
найбiльша кiлькiсть помилок.
Передумовами правильноє квалiфiкацiє злочинiв у такi
вимоги:
1. Глибоке вивчення та порозумiння особою, яка засто-
совуу кримiнально-правовi норми, засад кримiнально-
го права, кримiнальноє полiтики держави, свого мiсця
та ролi у єх виконаннi:
2. Правильне зясування i витлумачення змiсту кримi-
нального закону, всiх ознак конкретноє кримiнально-
правовоє норми;
3. Повне та всебiчне дослiдження фактичних ознак вчи-
неного злочину;
4. Науково обгрунтоване поуднання ознак злочину, що
встановленi законом, з ознаками вчиненого дiяння.
Теорiую та практикою виробленi правила квалiфiкацiє
злочинiв. Головнi з них такi:
1. Всi фактичнi ознаки скоуного повиннi вiдповiдати
юридичним ознакам складу злочину.
2. Ознаки вчиненого злочину повиннi бути вiдмежо-
ванi вiдокремленi вiд сумiжних складiв злочину.
Наприклад, кражi вiд грабежу, розбоє вiд вимагання i т. iн.
3. До скоуного злочину завжди повинна бути застосо-
вана та кримiнально-правова норма, яка найбiльш повно
мiстить його ознаки.
Наприклад, ст. 135 КК Украєни за наявностi ознак ст. 98
i ст. 135 КК Украєни.
4. За наявнiстю у вчиненому дiяннi ознак загальноє i
спецiальноє норм застосованою повинна бути спецiаль-
на норма.
Наприклад, ст. 93 i 94, ст. 165 i ст. 168 КК Украєни.
При реальнiй сукупностi загальна та спецiальна норми
можуть бути застосованi спiльно, одночасно. При iдеальнiй
сукупностi злочинiв загальна та спецiальна норми застосо-
ванi одночасно бути не можуть.
5. Квалiфiкований склад злочину мау прiоритет (пе-
ревагу) перед основним складом.
Наприклад, склад ст. 93 перед складом ст. 94 КК Украєни.
6. Бiльш тяжка квалiфiкуюча ознака складу злочину
мау перевагу перед менш тяжкою i поглинау єє,
Наприклад, частини 3 вет. 81, 82, 206 КК Украєни ма-
ють перевагу перед частинами 1 i 2 цих статей i при квалi-
фiкацiє дiяння поглинають єх.
7. Дiяння при якому заподiяння шкоди додатковому
безпосередньому обуктовi посягання у способом, скла-
довою частиною заподiяння шкоди головному обуктовi,
квалiфiкууться як один злочин; дiяння, при вчиненнi
якого шкода додатковому обуктовi заподiюуться фа-
культативно, квалiфiкууться за сукупнiстю злочинiв.
8. Спосiб вчинення злочину не утворюу сукупностi
злочинiв, якщо вiн у обовязковою, необхiдною i не-
вiдумною ознакою певного дiяння.
Наприклад, тiлеснi ушкодження (ст. 101-106 КК Украє-
ни) при вбивствi; погроза вбивством (ст. 100 КК Украєни)
при згвалтуваннi; володiння вогнепальною зброую (ч. I
ст. 222 КК Украєни) при бандитизмi; використання пiдроб-
леного документа (ч. 2 ст. 194 КК Украєни) при викраденнi
чужого майна; заподiяння побоєв (ст. 107 КК Украєни) при
тероризуваннi засуджених та деякi iн.
9. Кожна наступна стадiя завершення злочину по-
глинау попередню: склад закiнченого злочину поглинау
склад замаху, а склад замаху поглинау готування до цього
злочину.
10. Умисел завпеди поглинау необережнiсть.
Бiльш того - будь-яка вища ступiнь вини поглинау ниж-
чу, або будь-яка вища ступiнь вини мiстить у собi нижчу:
а) умисел прямий;
б) умисел побiчний (евентуальний);
в) злочинна самонадiйнiсть;
г) злочинна недбалiсть.
II. Якщо один злочин у способом, складовою части-
ною обуктивноє сторони iншого злочину, то перший з
них поглинауться другим.
Наприклад, володiння вогнепальною зброую при банди-
тизмi, заподiяння тiлесних ушкоджень при вбивствi i т. iн.
12. При конкуренцiє самостiйноє, окремоє норми i
норми про спiвучасть у бiльш тяжкому злочинi застосо-
вууться норма про спiвучасть.
Правильна квалiфiкацiя - це правильне та одноманiтне
застосування закону, що дуже важливо для:
1) охорони особи, єє прав та законних iнтересiв;
2) здiйснення правосуддя;
ЗО
3) охорони громадського правопорядку;
4) захисту iнтересiв держави.
Значення правильноє квалiфiкацiє злочинiв полягау в тому,
що вона:
1) у необхiдною передумовою здiйснення удиноє демокра-
тичноє законностi;
2) у необхiдною передумовою проведення удиноє кара-
ноє полiтики нашоє держави;
3) гарантiя захисту прав особи.
Верховний Суд Украєни постiйно вимагау, щоб суди не-
iильно дотримувалися вимог закону щодо правильноє
(валiфiкацiє злочинiв i нiякi вiдхилення вiд цiує вимоги не
зпустимi.
Єтература до теми
Брайнин Я.М. Уголовньiй закон й его применение. - К.,
1967.
, Воробей П.А. Теорiя i практика кримiнально-правового
ставлення в вину.-К., 1996.
iГерцензон А.А. Квалификация преступлений. - М., 1947.
єелинский А. Ф. Квалификация повторньiх преступлений. -
Волгоград, 1976.
оржанский Н.И. Обьект посягательства й квалифика-
Iия преступлений.-Волгоград, 1976.
оржанськайМ.И. Квалiфiкацiя злочинiв.-К., 1998.
удрявцев В.Н. Общая теория квалификации преступле-
IИЙ.-М., 1972.
уринов Б.А. Научньiе основьi квалификации преступле-
Мй.-М., 1984.
\врарухин С.А. Квалификация преступлений в судебной
i следственной практико. - К., 1995.
правило, антиукраєнською метою - метою повалення чи
послаблення Украєнськоє держави.
Антиукраєнська мета - намiр заподiяти шкоду Украєнськiй
державi - визначауться в ст. - 56, 56, 57, 58, 59, 60 КК
Украєни, тобто в бiльшостi статей, крiм двох -ст. 62 i 63
КК Украєни, хоча така мета дiяння випливау зi змiсту цих
статей. Цi ознаки у визначальними в поняттi особливо не-
безпечних злочинiв проти держави.
Особливо небезпечними проти держави визнаються
злочини, передбаченi кримiнальним законодавством Ук-
раєни, навмиснi посягання, спрямованi на знищення або
ослаблення украєнського державного чи суспiльного ладу,
В залежностi вiд безпосереднього обукта посягання
особливо небезпечнi злочини проти держави розподiляють-
ся на такi групи:
I. Злочини, спрямованi на державну безпеку:
а) державна зрада - ст. 56 КК Украєни;
б) шпигунство - ст. 57 КК Украєни;
в) посягання на територiальну цiлiснiсть Украєни -
ст. 62 КК Украєни.
2. Злочини, спрямованi на полiтичнi засади Украєни:
а) посягання на життя державного дiяча - ст. 58 КК
Украєни;
б) дiє, спрямованi на насильницьку змiну чи повален-
ня конституцiйного ладу або захоплення державноє
влади, - ст. 56 КК Украєни.
3. Злочини, спрямованi на економiчнi засади Украєни:
а) диверсiя - ст. 60 КК Украєни.
4. Злочини, спрямованi на порушення мирного спiвiсну-
вання-тобто на зовнiшню безпеку Украєни:
а) посягання на життя представника iноземноє держа-
ви-ст. 59 КК Украєни;
б) пропаганда вiйни - ст. 63 КК Украєни;
в) найманство - ст. 63 КК Украєни.
Слiд враховувати, що такий розподiл особливо небез-
печних злочинiв проти держави - умовний.
Багато iз цих посягань завдають шкоди не одному, а де-
кiльком безпосереднiм обуктам.
34
1.2. Посягання на державну безпеку Украєни
Посягання на державну безпеку - це злочини, якi безпо-
середньо спрямованi на заподiяння шкоди незалежностi,
самостiйностi Украєни, єє обороноздатностi та недоторкан-
ностi територiє.
Особлива небезпечнiсть цих злочинiв визначауться саме
важливiстю обукта, на який вони посягають:
1. Державна незалежнiсть - це суверенiтет держави,
верховенство його органiв влади, самостiйне проведення
внутрiшньоє та зовнiшньоє полiтики.
2. Територiальна недоторканнiсть - це цiлiснiсть, не-
змiннiсть та неподiльнiсть територiє Украєни без належного
на те рiшення єє державних органiв.
3. Обороноздатнiсть - це боуздатнiсть Збройних Сил
Украєни, єх спроможнiсть захистити державнi iнтереси Украє-
ни, а також стан економiки та полiтична уднiсть народу
Украєни.
На державну безпеку Украєни посягають злочини, перед-
баченi ст. 56 КК Украєни (державна зрада) i ст. 57 КК
Украєни (шпигунство).
Державна зрада
Державна зрада- це тяжкий злочин:
I. Зрада - це завжди перехiд на бiк ворога, боротьба проти
своєх, нiж у спину своєм, тому зрадник - людина проклята.
2. Зрада - це удар свого, який знау, куди бити i вiд якого
удару не сподiваються.
3. Зрада несе навiть в одиничному випадку тяжкi наслiд-
ки - як матерiальнi, так i моральнi.
4. Зрада - це допомога вороговi, супротивниковi.
Державна зрада визначауться законом як дiяння, умисно
вчинене громадянином Украєни на шкоду суверенiтету,
територiальнiй недоторканностi, обороноздатностi або дер-
жавнiй безпецi Украєни:
- перехiд на бiк ворога у воунний час або в бойовiй об-
становцi;
- шпигунство;
- подання iноземнiй державi, iноземнiй органiзацiє або
єхнiм представникам допомоги у проведеннi пiдривноє
дiяльностi проти Украєни (ч. I ст. 56 КК Украєни).
У цьому визначеннi мiститься вичерпний перелiк зрад-
ницьких дiй (форм зради):
а) перехiд на бiк ворога;
б) шпигунство;
в) допомога iноземнiй державi у ворожiй дiяльностi на
шкоду Украєнi.
Склад злочину утворюу кожна зрадницька дiя, тобто для
пiдстави кримiнальноє вiдповiдальностi досить кожноє з
них окремо.
Зрада державi як склад злочину - формальний: настання
фактичноє шкоди державнiй безпецi лежить за межами
складу злочину I не у його обовязковою ознакою, але по-
винна враховуватися при призначеннi покарання.
Склад злочину буде в дiях особи при вчиненнi нею однi-
ує iз таких дiй:
I. Перехiд на бiк ворога у воунний час або в бойовiй об-
становцi - це свiдома навмисна допомога воунному ворого-
вi Украєни пiд час вiйни чи воунного конфлiкту:
- добровiльна здача в полон;
- вступ до вiйська ворога;
- участь у вiйськових формуваннях ворога;
- видача вороговi вiдомостей, що не мiстять таумницi, -
вчинених з метою сприяти вороговi у вiйнi з Украєною.
Подiбнi дiє, вчиненi без мети допомоги вороговi у боротьбi
з Украєною, не утворюють складу злочину-ст. 56 КК Украєни.
У вiдповiдних випадках такi дiє вiйськовослужбовця
можуть утворювати злочини, передбаченi ст. 255, 258 чи
259 КК Украєни.
Державна зрада (ст. 56 КК Украєни) вiд добровiльноє
здачi в полон (ст. 258 КК Украєни) вiдрiзняуться метою:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57
Украєни), погроза вбивством чи знищенням майна (ст. 189
\К Украєни) або посягання на єхну життя (ст. 190 КК
/краєни). Пленум Верховного Суду Украєни у Постановi
д 26 червня 1992 р. № 8 <Про застосування судами Зако-
нодавства, що передбачау вiдповiдальнiсть за посягання на
иття, здоровя, гiднiсть та власнiсть працiвникiв право-
охоронних органiв> також зазначив, що посягання на життя,
юровя та власнiсть працiвника правоохоронного органу
50 його близьких родичiв, скоуне безпосередньо пiсля
огрози вчинити такi дiє, утворюу один злочин i не потре-
уу додатковоє квалiфiкацiє за ст. 189 КК Украєни. Таке
пення у правильним i обгрунтованим, оскiльки вчинення
(iлькох дiянь, передбачених рiзними кримiнально-
iвовими нормами, одночасно, вiдносно одного i того ж
герпiлого (чи потерпiлих), утворюу лише один злочин.
ЦI дiяння у такому випадку у лише способом, не-
чемною складовою частиною обуктивноє сторони вчи-
Iiня iншого, бiльш тяжкого злочину. Рiвним чином i
Iективна сторона злочину (намiр) свiдчить, що особа
гне вчинити найбiльш тяжкий злочин, а iншi злочини,
вкладають його, виступають для нього процесом вчи-
цього бiльш тяжкого злочину.
Див.: п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 28 червня
1991 р. - Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в кримiнальних
та цивiльних справах. - К., 1995, - С. 173.
д
Див.: В.Н.Кудрявцев. Общая теория квалификации преступлений. - М-,
1972.-С. 146.
10 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 26 червня
i, № К.- Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в кримi-
ЄИХ ти цивiльних справах. - К., 1995. -С. 162.
-Л
Не мау задовiльних обгрунтувань квалiфiкацiя викра-
дання державного чи колективного майна, поуднаного зi
знищенням цього ж самого майна. Пленум Верховного Су-
ду Украєни у Постановi вiд 25 вересня 1981 р. №7 (з пiзнi-
шими змiнами i доповненнями) <Про практику застосуван-
ня судами законодавства у справах про розкрадання держав-
ного та колективного майна> зазначив, що розкрадання,
поуднане з умисним знищенням або пошкодженням держав-
ного чи колективного майна, яке належить пiдприумству,
установi, органiзацiє або перебувау у єхньому володiннi,
слiд квалiфiкувати за сукупнiстю злочинiв як розкрадання
та умисне знищення чи пошкодження такого майна.
Вказiвка у цiй постановi на <такого майна> не дау мож-
ливостi зробити категоричний висновок, про яке майно
йдеться - про тi ж самi речi, якi були викраденi злодiум, чи
йдеться про знищення або пошкодження iнших речей, крiм
тих, що були викраденi. Якщо виходити з того, що йдеться
про рiзнi речi (майно), коли, наприклад, злодiум були ви-
краденi грошi, радiоапаратура, магнiтофон, телевiзор, а
знищено було примiщення магазину, обладнання складу чи
майстернi або iншi речi, крiм викрадених, то безперечно,
що таке дiяння утворюу сукупнiсть злочинiв i воно повинно
квалiфiкуватися як викрадання (ст. 81-84 КК Украєни) i за
сукупнiстю i знищення державного чи колективного майна
(ст. 89 КК Украєни). Але як належить квалiфiкувати дiяння,
коли злодiй викрав державне чи колективне (чи взагалi
чуже) майно, а потiм пiсля допиту його як пiдозрюваного у
викраденнi цього майна, вiн, злякавшись того, що буде ви-
критий, i щоб знищити речовi докази його злочину, знищив
(спалив, побив, понiвечив чи викинув) викраденi ним речi?
Обгрунтованим може бути висновок, що у такому ви-
падку вчинюуться один злочин, оскiльки при цьому у лише
одне посягання на вiдносини власностi (обукт посягання).
Див.: пiдпункт в) пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду Украє-
ни вiд 26 червня 1992 р. № 7.- Постанови Пленуму Верховного Суду
Украєни в кримiнальних та цивiльних справах. - К., 1995. - С. 76.
?4
Викраданням економiчнi вiдносини власностi зруйнованi,
вони вже не iснують i тому нового (другого) посягання на
них бути не може (не може бути посягання на нiщо). Тому
винна у викраденнi державного (чи iншого чужого) майна
особа, яка пiсля викрадення знищила це майно, повинна
вiдповiдати лише за викрадення цього майна. Отже, вчи-
нення рiзних передбачених законом дiянь вiдносно одного i
того ж предмета, речi утворюу лише один злочин.
На тих же пiдставах i викрадення автомобiля з наступ-
iним його знищенням (розукомплектування, спродаж агре-
Iгатiв, вузлiв, спалення кузова тощо) не утворюу сукупностi
iлочинiв, а повинно квалiфiкуватися лише за ст. 81-84, 86-
16 або ст. 140-144 КК Украєни
Крiм того, квалiфiкацiя злочину вимагау вiднесення цього
iочину до певного виду - вбивство, викрадання, зловжи-
iння, тiлеснi ушкодження тощо. Вiднесення злочину до
ввного виду злочинiв у його родовою квалiфiкацiую, яка
изначауться законодавчою назвою цього злочину. Без ви-
iвчення назви злочину, без його законодавчого наймену-
iння не може бути повною, задовiльною квалiфiкацiя,
iкiльки вона не буде загальнозрозумiлою. Таким чином,
iховуючи наведене, квалiфiкацiю злочинiв можна визна-
ГИ як кримiнально-правову оцiнку вчиненого дiяння,
Нр i застосування до нього тiує кримiнально-правовоє
рмн, яка найбiльш повно описуу його ознаки. Iнакше
чи, квалiфiкувати злочин - це означау дати йому кри-
iьно-правову оцiнку i застосувати до нього ту кримi-
).: /-/. Й. Коржанский. Обгект й предмет утоловно-правовой охраньi. -
НО - С. 239.
Iiдомляуться, наприклад, що першi мiсця серед викрадених iномарок
ииоiь <Мерседеси> та <ВМЛУ> i, головним чином, з метою розiбрати
Iну для подальшого спродажу запчастин. - Див.: Олексiй Гаронько.
мобiль усе ж таки розкiш // Юридичний вiсник Украєни. - 1996. -
.12.
,; 11 .Й .Коржанский. Обгект посягательства й квалификация преступ-
Полi-оград, 1976. - С. 90-91.
25
кримiнально-правове ставлення в вину - формальним.
Формальнiсть квалiфiкацiє злочину випливау iз формалiзо-
ваностi кримiнально-правовоє норми. Саме тому квалiфiка-
цiя злочину вимагау вiдповiдноє форми; без цiує форми ква-
лiфiкацiя неможлива. Кожнiй i будь-якiй кримiнально-
правовiй квалiфiкацiє притаманна вiдповiдна форма. Форма
кримiнально-правовоє квалiфiкацiє завжди чiтка, певна i
конкретна. Особливостi кримiнальноє вiдповiдальностi ви-
магають, щоб дiяння завжди було чiтко i конкретно квалi-
фiковано.
Конкретнiсть квалiфiкацiє дiяння полягау у застосуван-
нi конкретноє кримiнально-правовоє норми - частини чи
пункту певноє статтi кримiнального закону. Формула ква-
лiфiкацiє злочину мау вигляд формалiзованоє нумерацiє
кримiнально-правовоє норми -ч. I ст. 140 КК Украєни,
ч. 2 ст. 117КК Украєни, ч. 2 ст. 168 КК Украєни i т. iн.
Конкретнiсть квалiфiкацiє дiяння полягау також у тому, що
квалiфiкацiя не може бути непевною, загальною. Кримi-
нальна вiдповiдальнiсть не тiльки особиста (персонiфiкова-
на), але вона завжди конкретна, чiтко визначена й обмежена.
Найбiльшою мiрою кримiнальна вiдповiдальнiсть конкре-
тизууться, обмежууться саме квалiфiкацiую, яка створюу,
складау сутнiсть, змiст i обсяг обвинувачення. Нi в чому
iншому обвинувачення не виявляуться i нiщо iнше обвину-
ваченням не е. Квалiфiкацiя повнiстю дорiвнюу обвинува-
ченню, а обвинувачення рiвне квалiфiкацiє.
Квалiфiкацiя злочинiв - надзвичайно важливе практичне
завдання органiв слiдства, суду, прокуратури, адвокатури.
Якраз при цьому, як свiдчить практика, допускауться
найбiльша кiлькiсть помилок.
Передумовами правильноє квалiфiкацiє злочинiв у такi
вимоги:
1. Глибоке вивчення та порозумiння особою, яка засто-
совуу кримiнально-правовi норми, засад кримiнально-
го права, кримiнальноє полiтики держави, свого мiсця
та ролi у єх виконаннi:
2. Правильне зясування i витлумачення змiсту кримi-
нального закону, всiх ознак конкретноє кримiнально-
правовоє норми;
3. Повне та всебiчне дослiдження фактичних ознак вчи-
неного злочину;
4. Науково обгрунтоване поуднання ознак злочину, що
встановленi законом, з ознаками вчиненого дiяння.
Теорiую та практикою виробленi правила квалiфiкацiє
злочинiв. Головнi з них такi:
1. Всi фактичнi ознаки скоуного повиннi вiдповiдати
юридичним ознакам складу злочину.
2. Ознаки вчиненого злочину повиннi бути вiдмежо-
ванi вiдокремленi вiд сумiжних складiв злочину.
Наприклад, кражi вiд грабежу, розбоє вiд вимагання i т. iн.
3. До скоуного злочину завжди повинна бути застосо-
вана та кримiнально-правова норма, яка найбiльш повно
мiстить його ознаки.
Наприклад, ст. 135 КК Украєни за наявностi ознак ст. 98
i ст. 135 КК Украєни.
4. За наявнiстю у вчиненому дiяннi ознак загальноє i
спецiальноє норм застосованою повинна бути спецiаль-
на норма.
Наприклад, ст. 93 i 94, ст. 165 i ст. 168 КК Украєни.
При реальнiй сукупностi загальна та спецiальна норми
можуть бути застосованi спiльно, одночасно. При iдеальнiй
сукупностi злочинiв загальна та спецiальна норми застосо-
ванi одночасно бути не можуть.
5. Квалiфiкований склад злочину мау прiоритет (пе-
ревагу) перед основним складом.
Наприклад, склад ст. 93 перед складом ст. 94 КК Украєни.
6. Бiльш тяжка квалiфiкуюча ознака складу злочину
мау перевагу перед менш тяжкою i поглинау єє,
Наприклад, частини 3 вет. 81, 82, 206 КК Украєни ма-
ють перевагу перед частинами 1 i 2 цих статей i при квалi-
фiкацiє дiяння поглинають єх.
7. Дiяння при якому заподiяння шкоди додатковому
безпосередньому обуктовi посягання у способом, скла-
довою частиною заподiяння шкоди головному обуктовi,
квалiфiкууться як один злочин; дiяння, при вчиненнi
якого шкода додатковому обуктовi заподiюуться фа-
культативно, квалiфiкууться за сукупнiстю злочинiв.
8. Спосiб вчинення злочину не утворюу сукупностi
злочинiв, якщо вiн у обовязковою, необхiдною i не-
вiдумною ознакою певного дiяння.
Наприклад, тiлеснi ушкодження (ст. 101-106 КК Украє-
ни) при вбивствi; погроза вбивством (ст. 100 КК Украєни)
при згвалтуваннi; володiння вогнепальною зброую (ч. I
ст. 222 КК Украєни) при бандитизмi; використання пiдроб-
леного документа (ч. 2 ст. 194 КК Украєни) при викраденнi
чужого майна; заподiяння побоєв (ст. 107 КК Украєни) при
тероризуваннi засуджених та деякi iн.
9. Кожна наступна стадiя завершення злочину по-
глинау попередню: склад закiнченого злочину поглинау
склад замаху, а склад замаху поглинау готування до цього
злочину.
10. Умисел завпеди поглинау необережнiсть.
Бiльш того - будь-яка вища ступiнь вини поглинау ниж-
чу, або будь-яка вища ступiнь вини мiстить у собi нижчу:
а) умисел прямий;
б) умисел побiчний (евентуальний);
в) злочинна самонадiйнiсть;
г) злочинна недбалiсть.
II. Якщо один злочин у способом, складовою части-
ною обуктивноє сторони iншого злочину, то перший з
них поглинауться другим.
Наприклад, володiння вогнепальною зброую при банди-
тизмi, заподiяння тiлесних ушкоджень при вбивствi i т. iн.
12. При конкуренцiє самостiйноє, окремоє норми i
норми про спiвучасть у бiльш тяжкому злочинi застосо-
вууться норма про спiвучасть.
Правильна квалiфiкацiя - це правильне та одноманiтне
застосування закону, що дуже важливо для:
1) охорони особи, єє прав та законних iнтересiв;
2) здiйснення правосуддя;
ЗО
3) охорони громадського правопорядку;
4) захисту iнтересiв держави.
Значення правильноє квалiфiкацiє злочинiв полягау в тому,
що вона:
1) у необхiдною передумовою здiйснення удиноє демокра-
тичноє законностi;
2) у необхiдною передумовою проведення удиноє кара-
ноє полiтики нашоє держави;
3) гарантiя захисту прав особи.
Верховний Суд Украєни постiйно вимагау, щоб суди не-
iильно дотримувалися вимог закону щодо правильноє
(валiфiкацiє злочинiв i нiякi вiдхилення вiд цiує вимоги не
зпустимi.
Єтература до теми
Брайнин Я.М. Уголовньiй закон й его применение. - К.,
1967.
, Воробей П.А. Теорiя i практика кримiнально-правового
ставлення в вину.-К., 1996.
iГерцензон А.А. Квалификация преступлений. - М., 1947.
єелинский А. Ф. Квалификация повторньiх преступлений. -
Волгоград, 1976.
оржанский Н.И. Обьект посягательства й квалифика-
Iия преступлений.-Волгоград, 1976.
оржанськайМ.И. Квалiфiкацiя злочинiв.-К., 1998.
удрявцев В.Н. Общая теория квалификации преступле-
IИЙ.-М., 1972.
уринов Б.А. Научньiе основьi квалификации преступле-
Мй.-М., 1984.
\врарухин С.А. Квалификация преступлений в судебной
i следственной практико. - К., 1995.
правило, антиукраєнською метою - метою повалення чи
послаблення Украєнськоє держави.
Антиукраєнська мета - намiр заподiяти шкоду Украєнськiй
державi - визначауться в ст. - 56, 56, 57, 58, 59, 60 КК
Украєни, тобто в бiльшостi статей, крiм двох -ст. 62 i 63
КК Украєни, хоча така мета дiяння випливау зi змiсту цих
статей. Цi ознаки у визначальними в поняттi особливо не-
безпечних злочинiв проти держави.
Особливо небезпечними проти держави визнаються
злочини, передбаченi кримiнальним законодавством Ук-
раєни, навмиснi посягання, спрямованi на знищення або
ослаблення украєнського державного чи суспiльного ладу,
В залежностi вiд безпосереднього обукта посягання
особливо небезпечнi злочини проти держави розподiляють-
ся на такi групи:
I. Злочини, спрямованi на державну безпеку:
а) державна зрада - ст. 56 КК Украєни;
б) шпигунство - ст. 57 КК Украєни;
в) посягання на територiальну цiлiснiсть Украєни -
ст. 62 КК Украєни.
2. Злочини, спрямованi на полiтичнi засади Украєни:
а) посягання на життя державного дiяча - ст. 58 КК
Украєни;
б) дiє, спрямованi на насильницьку змiну чи повален-
ня конституцiйного ладу або захоплення державноє
влади, - ст. 56 КК Украєни.
3. Злочини, спрямованi на економiчнi засади Украєни:
а) диверсiя - ст. 60 КК Украєни.
4. Злочини, спрямованi на порушення мирного спiвiсну-
вання-тобто на зовнiшню безпеку Украєни:
а) посягання на життя представника iноземноє держа-
ви-ст. 59 КК Украєни;
б) пропаганда вiйни - ст. 63 КК Украєни;
в) найманство - ст. 63 КК Украєни.
Слiд враховувати, що такий розподiл особливо небез-
печних злочинiв проти держави - умовний.
Багато iз цих посягань завдають шкоди не одному, а де-
кiльком безпосереднiм обуктам.
34
1.2. Посягання на державну безпеку Украєни
Посягання на державну безпеку - це злочини, якi безпо-
середньо спрямованi на заподiяння шкоди незалежностi,
самостiйностi Украєни, єє обороноздатностi та недоторкан-
ностi територiє.
Особлива небезпечнiсть цих злочинiв визначауться саме
важливiстю обукта, на який вони посягають:
1. Державна незалежнiсть - це суверенiтет держави,
верховенство його органiв влади, самостiйне проведення
внутрiшньоє та зовнiшньоє полiтики.
2. Територiальна недоторканнiсть - це цiлiснiсть, не-
змiннiсть та неподiльнiсть територiє Украєни без належного
на те рiшення єє державних органiв.
3. Обороноздатнiсть - це боуздатнiсть Збройних Сил
Украєни, єх спроможнiсть захистити державнi iнтереси Украє-
ни, а також стан економiки та полiтична уднiсть народу
Украєни.
На державну безпеку Украєни посягають злочини, перед-
баченi ст. 56 КК Украєни (державна зрада) i ст. 57 КК
Украєни (шпигунство).
Державна зрада
Державна зрада- це тяжкий злочин:
I. Зрада - це завжди перехiд на бiк ворога, боротьба проти
своєх, нiж у спину своєм, тому зрадник - людина проклята.
2. Зрада - це удар свого, який знау, куди бити i вiд якого
удару не сподiваються.
3. Зрада несе навiть в одиничному випадку тяжкi наслiд-
ки - як матерiальнi, так i моральнi.
4. Зрада - це допомога вороговi, супротивниковi.
Державна зрада визначауться законом як дiяння, умисно
вчинене громадянином Украєни на шкоду суверенiтету,
територiальнiй недоторканностi, обороноздатностi або дер-
жавнiй безпецi Украєни:
- перехiд на бiк ворога у воунний час або в бойовiй об-
становцi;
- шпигунство;
- подання iноземнiй державi, iноземнiй органiзацiє або
єхнiм представникам допомоги у проведеннi пiдривноє
дiяльностi проти Украєни (ч. I ст. 56 КК Украєни).
У цьому визначеннi мiститься вичерпний перелiк зрад-
ницьких дiй (форм зради):
а) перехiд на бiк ворога;
б) шпигунство;
в) допомога iноземнiй державi у ворожiй дiяльностi на
шкоду Украєнi.
Склад злочину утворюу кожна зрадницька дiя, тобто для
пiдстави кримiнальноє вiдповiдальностi досить кожноє з
них окремо.
Зрада державi як склад злочину - формальний: настання
фактичноє шкоди державнiй безпецi лежить за межами
складу злочину I не у його обовязковою ознакою, але по-
винна враховуватися при призначеннi покарання.
Склад злочину буде в дiях особи при вчиненнi нею однi-
ує iз таких дiй:
I. Перехiд на бiк ворога у воунний час або в бойовiй об-
становцi - це свiдома навмисна допомога воунному ворого-
вi Украєни пiд час вiйни чи воунного конфлiкту:
- добровiльна здача в полон;
- вступ до вiйська ворога;
- участь у вiйськових формуваннях ворога;
- видача вороговi вiдомостей, що не мiстять таумницi, -
вчинених з метою сприяти вороговi у вiйнi з Украєною.
Подiбнi дiє, вчиненi без мети допомоги вороговi у боротьбi
з Украєною, не утворюють складу злочину-ст. 56 КК Украєни.
У вiдповiдних випадках такi дiє вiйськовослужбовця
можуть утворювати злочини, передбаченi ст. 255, 258 чи
259 КК Украєни.
Державна зрада (ст. 56 КК Украєни) вiд добровiльноє
здачi в полон (ст. 258 КК Украєни) вiдрiзняуться метою:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57