У звязку з цим, викрадання належить ква-
лiфiкувати як крадiжку не лише тодi, коли воно вчинюуться
пiд час вiдсутностi потерпiлого чи iнших осiб, але й тодi,
коли воно чиниться в єх присутностi за умови, що винна
особа не знау про це чи вважау, що робить це непомiтно для
них, а також тодi, коли потерпiлий чи iншi особи не усвi-
домлюють факту протиправного вилучення майна.
Вирiшальним для вiдмежування таумного i вiдкритого
розкрадання у субуктивний фактор ~ думка, мiркування
винноє особи, єє оцiнка оцiнки присутнiми його дiй. Тому,
якщо винний сумлiнно помилявся, вважав, що чинене ним
викрадення або нiхто не спостерiгау, або тi, хто спостерiга-
ють його дiє, не розумiють того, що дiйсно вiдбувауться,
тобто не усвiдомлюють факту викрадання, то воно визнау-
ться таумним навiть тодi, коли в дiйсностi дiє винного хтось
спостерiгав i розумiв - вчинюуться викрадання. I навпаки,
якщо розкрадання нiхто не бачив, але винний через якiсь
особливi обставини вважав, що його дiє хтось спостерiгау,
тобто розумiв, що вiн вчинюу викрадання в присутностi
стороннiх, яких вiн не знау i не знау єх оцiнки щодо своєх
дiй, то в таких випадках викрадання визнауться вiдкритим.
Див.: п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 25 грудня
1992 р. - Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в кримiнальних
та цивiльних справах. - К., 1995. - С. I IЗ.
96
Наприклад, П., працюючи в нiчну змiну, зайшов до су-
шильноє комори рибзаводу i став викрадати вялену рибу.
Коли П. склав у мiшок майже 40 кг риби, то побачив, що
одна iз дверей комори почала повiльно вiдчинятися. У ко-
морI свiтло було слабке i П. здалося, що до комори заходять
робiтники iншоє змiни. Щоб не бути затриманим, П. схопив
мiшок з рибою i втiк. Потiм слiдчому i в судi П. стверджував,
що викрав лише 40 кг риби, бо прийшли на роботу робiтники
iншоє змiни, помiтили його i вiн змушений був тiкати. У спра-
вi було доведено, що в той час, коли П. викрадав рибу, до
комори нiхто не заходив i його там нiхто не бачив. Район-
ний народний суд засудив П. за грабiж за ч. I ст. 82 КК
Украєни, квалiфiкуючи його дiє як вiдкрите викрадання.
I Таке рiшення треба визнати правильним, вiдповiдним
закону, оскiльки головне в злочинi - це лиха воля, злочинна
рiшучiсть вчинити зло, тобто субуктивний фактор дiє. Саме
тому кримiнальна вiдповiдальнiсть грунтууться на субук-
i тивних пiдставах, а обуктивна осуднiсть вiдхиляуться, ви-
ключауться в демократичному суспiльствi, демократичним
законодавством.
З усього наведеного слiд зробити висновок: головна рiз-
i ниця мiж таумним та вiдкритим викраданням полягау в
I тому, що при вiдкритому викраданнi винний долау iстотну
[психiчну перешкоду, психiчний барур, докладау значних
I вольових зусиль для того, щоб єх подолати, розумiючи, що
I його дiє усвiдомлюють, розумiють i осуджують присутнi
I при цьому особи (власники, володарi, охоронцi, стороннi).
Така психiчна перешкода, барур виникау й тодi, коли в дiйс-
ностi факту викрадання нiхто не спостерiгау, але винний, сум-
лiнно помиляючись, вважау, що його бачать, спостерiгають i в
кожну мить можуть затримати, покликати мiлiцiю тощо.
У тих випадках, коли пiд час викрадення такоє психiчноє
перешкоди не виникау, воно повинно визнаватись таумним.
Отже, таумним визнауться розкрадання, при вчиненнi
якого винний не зустрiчау нiяких психiчних перешкод, бу-
дучи впевненим у тому, що його дiє нiхто не спостерiгау й
iiс бачить, не усвiдомлюу факту викрадання, а присутнi при
97
цьому стороннi особи не осуджують його дiй або ставлять-
ся до них байдуже.
Крiм загальних квалiфiкуючих ознак (повторнiсть, вчи-
нення розкрадання групою осiб, особливо небезпечним
рецидивiстом у великих розмiрах), кража визнауться квалi-
фiкованою, якщо вона була вчинена з проникненням у
примiщення чи iнше сховище (ч. З ст. 81, ч. З ст. 82, ч. 2
ст. 86 КК Украєни).
Проникнення - це термiн не технiчний, а юридичний.
Головне в ньому не фiзичне пересування чи перебування,
не фiзичний рух, а його юридичний змiст - за дозволом чи
без нього особа перебувала в примiщеннi, сховищi, легаль-
не чи нелегально вона ввiйшла, вторглася до примiщення,
сховища. Проникнення можна визначити як протиправне,
недозволене вторгнення у примiщення, сховище з метою
вчинити кражу, грабiж чи розбiй. Воно може здiйснюватися
як таумно, так i вiдкрито, як з подоланням перешкод або
опору людей, так i безперешкодно, а також за допомогою
рiзних засобiв, якi дають змогу виннiй особi викрадати
майно iз примiщення, сховища чи житла без входу до них.
Проникнення - це нелегальне, без дозволу, поза волею
посадових чи матерiально вiдповiдальних осiб або грома-
дян, якi працюють чи перебувають у примiщеннi, сховищi.
Проникнути в примiщення, сховище винний може:
а) за допомогою усунення перешкод (запорiв, замкiв,
загороди, охорони тощо);
б) подолання опору людей;
в) за допомогою обману;
г) з використанням зручних обставин, наприклад, при
залишеннi примiщення, сховища незачиненим, без
охорони тощо.
Не може квалiфiкуватися як вчинене з проникненням у
примiщення чи сховище викрадання, якщо винна особа була
Див.: єє. ЗО постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 25 грудня
1992 р. - Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в кримiнальних
та цивiльних справах. - К., 1995. - С. 120-I 21.
98
або опинилася там з єхнього дозволу, за єхнiм запрошенням,
або якщо винний мав право туди увiйти. Тому, наприклад,
викрадення товарiв з магазину пiд час його роботи не може
квалiфiкуватися як вчинене з проникненням у примiщення,
оскiльки за таких обставин немау проникнення.
Не можуть вважатися прониклими у примiщення чи
сховище тi особи, якi в цих примiщеннях працюють - сто-
рожi, пiдсобнi робiтники, вантажники тощо.
Проникнення в примiщення чи сховище у квалiфiкуючою
ознакою не само по собi, а лише за наявностi мети - викрасти
майно чи грошi. Причому, необхiдно довести, що цю мету
винний мав уже, проникаючи у примiщення чи сховище. Як-
що ж така мета виникла у винного вже пiд час перебування в
примiщеннi чи сховищi, куди вiн увiйшов легальне, з дозволу
чи за запрошенням, то його дiє не мають такоє квалiфiкуючоє
ознаки. У тих випадках коли винний потрапив до примiщен-
ня чи сховища з вiдповiдного дозволу, використавши для цьо-
го дiйсний чи вигаданий привiд з метою викрадення майна чи
заволодiння ним, його дiє квалiфiкуються як вчиненi з прони-
кненням до примiщення чи сховища.
<Примiщенням> визнауться будiвля, споруда, призна-
чена для розташування там людей чи матерiальних цiннос-
тей. Воно може бути як постiйним, так i тимчасовим, як
стацiонарним, так i пересувним.
- це вiдведенi для постiйного чи тим-
часового зберiгання матерiальних цiнностей дiлянки тери-
торiє, якi обладнанi загородою чи технiчними засобами або
забезпеченi iншою охороною: пересувнi автолавки, рефри-
жератори, контейнери, сейфи i т. iн. сховища.
До не належать дiлянки територiє, якi
використовуються не для зберiгання, а, наприклад, для ви-
рощування якоЄ-небудь продукцiє (городи, садки, баштани,
ставки тощо). Не були визнанi монето-
приймачi телефонiв-автоматiв. С. було засуджено за ч. З
ст. 81 КК Украєни. Вiн був визнаний винним у тому, що за
попередньою змовою з О. викрав iз трьох автоматiв-
телефонiв три копилки з розмiнною монетою на суму
260 крб. Оскiльки за змiстом закону , -
зазначила президiя обласного суду, - це вiдведена для
постiйного або тимчасового зберiгання матерiальних цiн-
ностей дiлянка територiє, обладнана огорожею чи технiч-
ними засобами або забезпечена iншою охороною. З матерi-
алiв же справи стау зрозумiло, що С. разом з О. викрали
грошi з трьох телефонiв-автоматiв, що мiстились у кабiнах,
якi на нiч не замикались i нiким не охоронялись. Тому дiє С.
неправильно квалiфiковано як викрадання державного май-
на з проникненням у сховище.
Субуктами вiдповiдальностi за кражу державного чи
колективного майна у осуднi особи, яким до вчинення зло-
чину виповнилось чотирнадцять рокiв.
Карауться таумне викрадання державного або колектив-
ного майна за ч. I ст. 81 КК Украєни позбавленням волi на
строк до трьох рокiв, або виправними роботами на строк до
двох рокiв, або штрафом у розмiрi вiд ста до двохсот мiнi-
мальних розмiрiв заробiтноє плати, за ч. 2 ст. 81 КК Украєни -
позбавленням волi на строк до шести рокiв з конфiскацiую
майна або без такоє, або виправними роботами на строк вiд
одного до двох рокiв з конфiскацiую майна чи без такоє,
за ч. З ст. 81 КК Украєни - позбавленням волi на строк вiд
трьох до восьми рокiв з конфiскацiую майна чи без такоє,
а за ч. 4 ст. 81 КК Украєни - позбавленням волi на строк вiд
пяти до пятнадцяти рокiв з конфiскацiую майна.
1.3. Розкрадання державного або колективного
майна способом грабежу
Грабежем називауться вiдкрите викрадання держав-
ного або колективного майна, вчинене вiдкрито або з
застосуванням насильства, що не у небезпечним для
життя чи здоровя потерпiлого.
Викрадання визнауться вчиненим вiдкрито, якщо його
бачать, усвiдомлюють i розумiють власники, володарi, охо-
ронцi, а також стороннi особи, якi на думку винного не
схвалюють його дiй.
Вирiшальне значення для визнання розкрадання вiдкри-
тим мау субуктивне переконання винного. Якщо вiн упев-
нений, що дiу таумно (сумлiнно помиляючись), то хоч би в
дiйсностi його дiє i спостерiгались кимось - таке викрадан-
ня не може бути визнано вiдкритим (грабежем).
Розкрадання визнауться вiдкритим i тодi, коли воно вчи-
няуться у присутностi малолiтнiх, старших 5-6-лiтнього
вiку, оскiльки, як свiдчить практика, особи у такому вiцi
вже розумiють суспiльну сутнiсть викрадання.
Iнколи розкрадання починауться таумно, а потiм викри-
вауться i стау вiдкритим. Квалiфiкацiя злочину в таких ви-
падках залежить вiд того, як дiяла винна особа потiм.
Якщо винний, будучи викритим, припинив викрадання,
його дiє квалiфiкуються як замах на кражу за ст. 17 i ст. 81
КК Украєни. Дiє, розпочатi як кража, але виявленi потерпi-
лим чи iншими особами i, не дивлячись на це, продовженi
винною особою з метою заволодiння майном або його
утримання, квалiфiкуються як грабiж. А коли винний за-
стосував насильство чи висловлював погрози його застосу-
вати - в залежностi вiд характеру насильства чи погроз, -
його дiє переростають у грабiж чи розбiй.
Дiє, розпочатi як таумне викрадання чужого майна, а за-
кiнченi в присутностi стороннiх осiб, оцiнюються як гра-
бiж, оскiльки винна особа в такому випадку розумiу i усвi-
домлюу, що вона викрита, але вiд завершення злочину не
вiдмовилась. Таке переростання кражi у грабiж можливе
лише до моменту закiнчення кражi. Тому тодi, коли винний
Див.: постанова президiє Кримського обласного суду вiд 6 червня
1984 р. у справi С. - Практика судiв Украєни у кримiнальних справах.
1993-I 995.-К., 1996.-С. 63.
Див.: п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 25 грудня
1992 р. - Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в кримiнальних
чi цивiльних справах.-К., 1995.-С. 113.
закiнчив кражу, вiдiйшов з мiсця вчинення злочину i мав
можливiсть використати викрадене майно або розпоряджа-
тись ним, то кража уже не може перерости у грабiж.
Квалiфiкуючою ознакою грабежу у насильство, яке за-
стосовууться винним з метою опанування чи утримання
майна. Застосоване при грабежi насильство може бути як
фiзичним, так i психiчним: удари, побоє, заподiяння легких
тiлесних ушкоджень без розладу здоровя, звязування,
позбавлення волi i т. iн., або погроза застосування такого
насильства. Насильство при грабежi характерне тим, що
воно не у небезпечним для життя та здоровя потерпiлого -
воно не загрожуу його життю чи здоровю.
Оскiльки фiзичне насильство у способом вчинення зло-
чину, то заподiяння потерпiлому побоєв, легких тiлесних
ушкоджень без розладу здоровя i т. iн. шкоди охоплюуться
диспозицiую статей про вiдповiдальнiсть за грабiж i додат-
ковоє квалiфiкацiє цих дiй не потребуу.
Насильство при грабежi застосовууться з метою:
а) заволодiти майном чи отримати доступ до нього;
б) утримати майно.
Якщо винний застосовував насильство з метою звiльни-
тися вiд затримання, припинивши викрадання (наприклад,
покинув майно, речi, грошi), то таке насильство не може
бути пiдставою для квалiфiкування його дiй як грабежу за
ч. 2 ст. 82 КК Украєни.
Залежно вiд способу викрадання (таумно чи вiдкрито)
його дiє в такому випадку квалiфiкуються як крадiжка чи
грабiж (ненасильницький). Заподiяння потерпiлому при
цьому певноє шкоди здоровю утворюу окремий злочин
проти особи i квалiфiкууться за сукупнiстю злочинiв.
Не утворюу насильницького (ч. 2 ст. 82 КК Украєни) гра-
бежу викрадання способом ривка, <хапка> (хапання), оскiль-
ки винний у такому випадку застосовуу не насильство, а
розраховуу на несподiванiсть i раптовiсть своєх дiй.
Вiдповiдальнiсть за вчинення грабежу державного або
колективного майна настау з 14 рокiв.
Карауться грабiж за ч. I ст. 82 КК Украєни позбавленням
волi на строк до чотирьох рокiв або виправними роботами на
строк вiд одного до двох рокiв, за ч. 2 ст. 82 КК Украєни -
позбавленням волi на строк до семи рокiв з конфiскацiую
майна або без такоє, за ч. З ст. 82 КК Украєни - позбавленням
волi на строк вiд чотирьох до десяти рокiв з конфiскацiую
майна або без такоє i за ч. 4 ст. 82 КК Украєни - позбавленням
волi на строк вiд шести до пятнадцяти рокiв з конфiскацiую
майна.
1.4. Розкрадання державного або колективного
майна способом шахрайства
Шахрайством називауться викрадання державного
або колективного майна або протизаконне набуття пра-
ва на таке майно обманом чи зловживанням довiря.
Вiд iнших форм розкрадання шахрайство вiдрiзняуться
способом заволодiння чужим майном чи правом на майно:
для цього винний застосовуу обман чи зловживау до-
вiрям потерпiлого (володаря, охоронцiв майна).
Обман - це призведення до помилки потерпiлого чи во-
лодаря майна повiдомленням йому неправдивих вiдомостей
або приховуванням певних обставин з метою викликати у
потерпiлого (чи володаря майна) впевненiсть про вигiднiсть
або обовязковiсть передачi майна чи права на майно.
Зловживання довiрям - це несумлiнне використання
довiря потерпiлого чи володаря майна для заволодiння
єхнiм майном.
Важливою обовязковою ознакою шахрайства у добро-
вiльнiсть передачi потерпiлим (володарем) майна чи права
на майно винному.
Обман при шахрайствi стосууться фактiв i обставин, якi
вiдносяться до особи винного, рiзних предметiв i явищ. Iснуу
пять типових способiв обману при шахрайствi, коли винний:
1. Видау себе за особу, яка мау право на отримання
майна (грошей) i якою вiн в дiйсностi не у. Видау се-
103
бе, наприклад, за щкасаторазii!iффдотавиика власни-
ка, за посланця близькоє потерiдирому особи тощо.
2. Отримуу плату за роботу, виконувати яку не мау на-
мiру чи кошти на придбання речi (iщяйвДО, якщо взя-
того на себе зобовязання виконувтнамiруне мау.
3. Змiнюу зовнiшнiсть речi чи видау одну рiч за iншу
(мiдну за золоту, <куклу>за пачку грошей i т. iн.).
4. Умовчуу про обставини, якi для цього випадку у iстот-
ними i обовязковими (наприклад, отримання виплат
на вмерлу дитину).
5. Надау пiдробленi документи для отримання майна чи
грошей (пiдробленi накладнi, вимоги, чеки, лотерейнi
квитки тощо).
Якщо потерпiлий у звязку з вiком, фiзичними чи психiч-
ними вадами або iншими обставинами не мiг правильно
оцiнити i розумiти змiст, характер i значення своєх дiй або
керувати ними, то передачу ним майна чи права на нього не
можна вважати добровiльною. Заволодiння майном засобом
зловживання цими вадами або вiком чи станом потерпiло-
го, за наявностi до того пiдстав, може квалiфiкуватися за
ст. 81 КК Украєни, а заволодiння правом на майно - як не-
дiйсна угода (ст. 51,52,54,55 ЦК Украєни).
Зловживання довiрям - це обман довiря, яке було ви-
ражено потерпiлим винному. Використовуючи надане йому
довiря, винний обертау у свою власнiсть передане йому
майно (наприклад, аванс за майбутню роботу, отримане
напрокат майно тощо).
Отримання майна пiд умовою виконання якого-небудь
зобовязання квалiфiкууться як шахрайство лише у тому
разi, коли винна особа ще в момент заволодiння цим май-
ном мала мету його привласнити, а зобовязання - не вико-
Див.: п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 25 грудня
1992 р. - Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в кримiнальних
та цивiльних справах. - К., 1995. - С. 117.
Див.: п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 25 грудня
1992 р.-Там само.-С. 117.
нувати. Зокрема, якщо винна особа отримуу вiд iншоє особи
грошi чи iншi цiнностi нiбито для передачi посадовiй особi
в якостi хабара, маючи намiр не передавати єх, а привлас-
нити, то вчинене квалiфiкууться як шахрайство за ст. 83 КК
Украєни.
Шахрайство, вчинене посадовою особою, якщо вона з
метою обману чи зловживання довiрям, зловживала стано-
вищем, квалiфiкууться за сукупнiстю злочинiв, передбаче-
них вiдповiдними частинами ст.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57