А-П

П-Я

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  A-Z

 


в) насталi наслiдки;
г) згода потерпiлого (потерпiлоє) на зараження венерич-
ною хворобою.
Особи, якi самi не хворiють венеричною хворобою, але
якi навмисно тим чи iншим способом заразили iншу особу
венеричною хворобою, залежно вiд способу дiй та форми
вини, пiдлягають вiдповiдальностi за тiлеснi ушкодження
(ст. 101-102, 106 КК Украєни).
Частина 1 ст. 108 КК Украєни передбачау вiдповiдаль-
нiсть за дiє, якими потерпiла особа була лише поставлена в
небезпеку зараження через статевi зносини або iншими
дiями, а саме зараження ще не настало. Такi дiє у замахом
на зараження - ними була утворена справжня i реальна
можливiсть заразити iншу особу, але цього не сталося за
обставин незалежних вiд винного.
Частина 2 ст. 108 КК Украєни передбачау вiдповiдаль-
нiсть за дiє, наслiдком яких сталося зараження венеричною
хворобою потерпiлого, якщо цi дiє вчинила особа, яка знала
без сумнiву про свою хворобу.
Оскiльки обовязковою ознакою злочину як ч. I ст. 108,
так i ч. 2 ст. 108 КК Украєни у знання винним про свою
хворобу, то єх субуктивна сторона визначауться умислом
або злочинною самонадiйнiстю. Злочинна недбалiсть цього
злочину неможлива.
Частина 3 ст. 108 КК Украєни передбачау вiдповiдаль-
нiсть за зараження потерпiлого венеричною хворобою при
обтяжуючих обставинах:
а) зараження венеричною хворобою особою, яка ранiше
вже була засуджена за такий же злочин i вона мау за
нього судимiсть;
б) зараження одним чи рiзними способами двох або
бiльше потерпiлих;
в) зараження венеричною хворобою неповнолiтнього чи
неповнолiтньоє,
Якщо зараження венеричною хворобою сталося внаслi-
док вчинення якогось iншого злочину, то все скоуне утво-
рюу сукупнiсть злочинiв, наприклад, при згвалтуваннi
(ст. 117 i ст. 108 КК Украєни) або при мужолозтвi (ст. 122 i
108 КК Украєни).
Вiдповiдальнiсть за зараження венеричною хворобою
настау з шiстнадцяти рокiв.
Карауться зараження венеричною хворобою за ч. I ст. 108
КК Украєни позбавленням волi на строк до двох рокiв, або
виправними роботами на той же строк, або штрафом вiд
тридцяти до вiсiмдесяти мiнiмальних розмiрiв заробiтноє
плати, за ч. 2 ст. 108 КК Украєни - позбавленням волi на
строк до трьох рокiв або виправними роботами на строк вiд
одного до двох рокiв, а за ч. З ст. 108 КК Украєни - позбав-
ленням волi на строк до пяти рокiв.
3.10. Ухилення вiд лiкування венеричноє
хвороби
Вiдповiдальностi за ст. 108 КК Украєни пiдлягау особа,
яка: знала про свою хворобу; була письмово попереджена
органами охорони здоровя про необхiднiсть лiкування i
кримiнальну вiдповiдальнiсть за ухилення вiд цього; знала
порядок, засоби, умови i строк свого лiкування i, не зважа-
ючи на все це, ухилялась вiд лiкування - порушувала лiкар-
ськi вимоги (не зявлялась на виклики, порушувала режим
лiкування тощо).
Вiдповiдальностi за ухилення вiд лiкування венеричноє
хвороби пiдлягають особи, яким виповнилося шiстнадцять
рокiв.
Карауться ухилення вiд лiкування венеричноє хвороби
позбавленням волi на строк до двох рокiв, або виправними
роботами на той же строк, або штрафом вiд тридцяти до
вiсiмдесяти мiнiмальних розмiрiв заробiтноє плати.
183
3.11. Зараження вiрусоммунодефiциту людини
Згiдно iз Законом Украєни вiд 12 грудня 1991 р. <Про за-
побiгання захворюванню на СНIД та соцiальний захист
населення> (Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. - 1992. -
№ 11. - Ст. 152) СНIД - це особливо небезпечна iнфекцiйна
хвороба.
Частина 1 ст. 108 КК Украєни передбачау вiдповiдаль-
нiсть за поставлення завiдомо хворою особою в небезпеку
зараження цiую хворобою iншоє особи будь-яким способом,
яким ця iнфекцiйна хвороба передауться.
Частина 2 ст. 108 КК Украєни передбачау вiдповiдаль-
нiсть за зараження iншоє особи ВIЛ-iнфекцiую, а також
особою, яка хворiу на СНIД.
Злочин, передбачений ст. 108 КК Украєни, може бути
вчинений як умисно, так i необережно.
Вiдповiдальними за вчинення цього злочину у особи -
носiє ВIЛ-iнфекцiє i яким до вчинення злочину виповнилося
шiстнадцять рокiв.
Карауться завiдоме поставлення iншоє особи у небезпе-
ку зараження вiрусом iмунодефiциту людини за ч. I ст. 108
КК Украєни позбавленням волi на строк до пяти рокiв, а за
зараження iншоє особи цим вiрусом за ч. 2 ст. 108 КК
Украєни - позбавленням волi на строк до восьми рокiв.
3.12. Зараження вiрусом iмунодефiциту людини
медичними, фармацевтичними працiвни-
ками та працiвниками iнших сфер
Стаття 108 КК Украєни передбачау кримiнальну вiдпо-
вiдальнiсть за недбале чи несумлiнне виконання своєх про-
фесiйних обовязкiв медичними, фармацевтичними працiв-
никами, внаслiдок чого особу було заражено вiрусом iму-
нодефiциту людини. Суспiльна небезпечнiсть такоє халат-
ностi полягау в тому, що багато людей були зараженi ВIЛ
внаслiдок халатностi медперсоналу.
184
Субуктивна сторона цього дiяння характеризууться
необережною виною. Умисне зараження такою iнфекцiую
пiдпадау пiд ознаки злочину, передбаченого ст. 101 КК
Украєни.
Вiдповiдальними за зараження потерпiлого ВIЛ у пра-
цiвники медичних i фармацевтичних установ, закладiв i
органiзацiй, iнших органiв, якi мають обовязки боротися з
поширенням ВIЛ.
3.13. Розголошення вiдомостей про проведення
медичного огляду на зараження вiрусом
iмунодефiциту людини та його результатiв
Згiдно зi ст. 12 Правил медичного огляду з метою вияв-
лення зараження вiрусом iмунодефiциту людини, облiку,
медичного обстеження та профiлактичного нагляду за ВIЛ-
iнфiкованими, затверджених постановою Кабiнету Мiнiст-
рiв Украєни вiд 10 серпня 1992 р. №460 (ЗП Украєни. -
1992. -№ 9.- Ст. 218), медичнi працiвники та iншi особи,
яким у звязку з виконанням професiйних обовязкiв стали
вiдомi результати обстеження на ВIЛ-iнфекцiю, зобовязанi
зберiгати такi вiдомостi в таумницi.
Розголошення цих вiдомостей про результати проведен-
ня медичного огляду на зараження вiрусом iмунодефiциту
людини утворюу обуктивну сторону цього злочину неза-
лежно вiд способу розголошення i кореспондентiв розго-
лошення.
Розголошення вiдомостей про наслiдки проведеного ме-
дичного огляду може бути умисним i необережним.
Субуктами вiдповiдальностi у медичнi працiвники, яким
такi вiдомостi стали вiдомi внаслiдок виконання ними своєх
професiйних обовязкiв.
Карауться розголошення вiдомостей про проведення
медичного огляду на зараження вiрусом iмунодефiциту
людини та його результатiв позбавленням волi на строк до
двох рокiв, або виправними роботами на той же строк, або
185
штрафом вiд двохсот до чотирьохсот мiнiмальних розмiрiв
заробiтноє плати.
3.14. Незаконне проведення аборту
Абортом у медицинi називають передчасне припинення
вагiтностi i вилучення з матки плiдного яйця чи плоду, ще
не здiбного до життя поза тiлом матерi у першi 28 тижнiв
вагiтностi.
У медицинi вiдрiзняють два види аборту:
1) патологiчний - вагiтнiсть припиняуться внаслiдок
захворювання вагiтноє жiнки;
2) штучний - вагiтнiсть припиняуться побiчним втру-
чанням в органiзм вагiтноє жiнки.
Патологiчний аборт для кримiнального права байдужий.
Штучний аборт бувау законним i незаконним (кримi-
нальним). Згiдно з дiючою в медичнiй практицi iнструкцiую
<Про порядок проведення операцiє штучного перериву ва-
гiтностi (аборту)> штучний перерив вагiтностi визнауться
законним, якщо вiн був проведений за згодою жiнки:
а) в стацiонарнiй медичнiй установi, спецiально присто-
сованiй для проведення таких операцiй;
б) у першi 12 тижнiв вагiтностi;
в) чи у звязку з тим, що продовження вагiтностi i поло-
ги загрожували життю жiнки (в таких випадках аборт
буде законним i тодi, коли вагiтнiсть тривала бiльше
12 тижнiв).
Незаконним (кримiнальним) визнауться аборт, прове-
дений за згодою потерпiлоє:
а) поза спецiальною медичною установою незалежно вiд
того, хто проводив операцiю;
б) при тривалостi вагiтностi бiльше 12 тижнiв, якщо вiд-
сутнi протипоказники вагiтностi i пологiв;
в) особою, яка не мау спецiальноє вищоє медичноє освiти.
При наявностi хоча б однiує з цих обставин аборт визна-
уться незаконним (кримiнальним).
У медичнiй лiтературi зазначауться, що аборт навiть у
лiкарнi, проведений з дотриманням усiх правил асептики та
антисептики, заподiюу значну шкоду здоровю жiнки. Ва-
гiтнiсть при кримiнальному абортi припиняуться рiзними
способами:
а) механiчними - введенням у матку рiзноманiтних
предметiв (бушiв, деревяних кийкiв тощо), розчинiв
(мила, соди, йоду тощо) або нанесенням ударiв по жи-
воту i т. iн.;
б) медикаментозними - вживанням рiзних лiкiв чи хi-
мiчних речовин (хiнiну, сулеми, мишяку, гасу тощо);
в) термiчними - впливом тепла на тiло вагiтноє жiнки
(гарячi ванни, спринцювання i т. iн.).
Аборт може бути викликаний i психiчною травмою, пе-
реляком. Обовязковою ознакою аборту у настання злочин-
ного наслiдку - припинення вагiтностi. З цього моменту
злочин вважауться закiнченим. Якщо цi наслiдки не наста-
ли, то скоуне квалiфiкууться як замах на аборт за ст. 17 i
вiдповiдною частиною ст. 109 КК Украєни.
Проведення аборту - злочин навмисний. Необережне
припинення вагiтностi пiд ознаки ст. 109 КК Украєни не
пiдпадау. При вiдповiдних умовах припинення вагiтностi
може бути пiдставою для вiдповiдальностi за необережне
тiлесне ушкодження (ст. 105 КК Украєни).
Аборт може бути проведений за рiзних мотивiв (корисли-
вiсть, спiвчуття). Судова статистика свiдчить, що аборт про-
водять лiкарi (12,3%), медичнi сестри та акушерки (11,6%),
а також особи, якi не мають медичноє освiти (76,1%).
Незаконне проведення аборту припускау згоду вагiтноє
жiнки на цю операцiю. Якщо аборт проводиться без згоди
потерпiлоє, то вчинене квалiфiкууться за ст. 101 КК Украє-
ни. У тих випадках, коли жiнку примусили вчинити аборт,
дiє винних квалiфiкуються за ст. 110 КК Украєни, а якщо
примушування не вдалося i операцiя не була проведена чи
Див.: Сердюков И.Г. Чем вреден й опасен аборт. - М., 1954. - С. 40;
Авдеев М.И. Курс судебной медицини. - М., 1959. - С. 494.
187
не була завершена - як замах на примусовий аборт заст. 17
iст. 110 КК Украєни.
Кримiнальний кодекс Украєни передбачау вiдповiдаль-
нiсть за три види аборту.
Незаконне проведення аборту лiкарем (ч. I ст. 109 КК
Украєни). Так квалiфiкууться аборт, проведений особою,
яка мау вищу медичну освiту, але не в спецiальнiй медичнiй
установi чи при наявностi протипоказникiв проти цiує опе-
рацiє (наприклад, тодi, коли строк вагiтностi перевищуу
12 тижнiв чи не минуло ще 6 мiсяцiв пiсля останнього
аборту тощо).
Проведення аборту особою, яка не мау вищоє медич-
ноє освiти (ч. 2 ст. 109 КК Украєни). Субуктом цього зло-
чину визнаються особи, якi не мають вищоє медичноє освiти
(медсестри, акушерки, фельдшери та iншi особи, якi мають
середню медичну освiту) незалежно вiд того, де вони провели
аборт, а також особи, якi не мають нiякоє медичноє свiти.
Квалiфiкований аборт (ч. З ст. 109 КК Украєни), Неза-
конний аборт визнауться квалiфiкованим, якщо його прове-
дення спричинило тривалий розлад здоровя чи внаслiдок
якого сталася смерть потерпiлоє. За ч. З ст. 109 КК Украєни
квалiфiкуються випадки заподiяння смертi необережно.
Якщо винний байдуже ставився до можливостi настання
смертi, то скоуне утворюу сукупнiсть умисного вбивства i
проведення аборту (ст. 94 чи 93 та ч. З ст. 109 КК Украєни).
Тяжкими наслiдками аборту можуть бути:
1) втрата загальноє працездатностi бiльше нiж на 15%;
2) втрата здiбностi до вагiтностi;
3) всi iншi наслiдки, якi перелiченi в ч. I ст. 101 КК
Украєни.
Спричинення абортом тривалого розладу здоровя може
бути втратою загальноє працездатностi бiльше нiж на 15%,
чи необхiднiсть лiкування його бiльше 21 дня, чи воно ви-
кликало душевну хворобу i т. iн.
Незаконне проведення аборту - злочин умисний, оскiльки
винна особа мау при цьому мету припинити вагiтнiсть. До на-
стання смертi потерпiлоє вина може бути лише необережною.
188
Вiдповiдальнiсть за незаконне проведення аборту настау
з шiстнадцяти рокiв.
Карауться незаконне проведення аборту за ч. I ст. 109
КК Украєни виправними роботами на строк до двох рокiв,
або штрафом вiд пятдесяти до ста мiнiмальних розмiрiв заро-
бiтноє плати, або громадською доганою, за ч. 2 ст. 109 КК
Украєни - позбавленням волi на строк до двох рокiв або ви-
правними роботами вiд одного до двох рокiв, а за ч. З ст. 109
КК Украєни - позбавленням волi на строк до шести рокiв.
3.15. Примушування жiнки до вчинення аборту
Примушування жiнки до вчинення аборту припускау будь-
якi засоби насильницького впливу на потерпiлу з метою дося-
гти єє покори на проведення операцiє для припинення вагiтно-
стi. Не утворюють цього злочину рiзнi поради, пропозицiє,
прохання вчинити аборт. Обуктивну сторону цього злочину
утворюють лише дiє, якi у примусом, погрозою, насильством.
Склад закiнченого злочину настау з проведенням аборту.
Якщо аборт проведений не був, то примушування жiнки до
проведення аборту квалiфiкууться як замах на вчинення
цього злочину за ст. 17 i ст. 110 КК Украєни.
Примушування жiнки до вчинення аборту - злочин уми-
сний, умисел прямий, оскiльки метою винного у досягнення
злочинних наслiдкiв - припинити вагiтнiсть.
Вiдповiдальнiсть за примушування жiнки до аборту на-
стау з шiстнадцяти рокiв.
Карауться примушування жiнки до вчинення аборту
виправними роботами на строк до одного року або громад-
ською доганою.
3.16. Залишення у небезпецi
Небезпечне для життя становище може бути наслiдком
хвороби, старостi, малолiтностi, непритомностi, сильного
189
спянiння та iншого безпорадного стану, перебуваючи в
якому особа потребуу негайноє допомоги.
Обуктивна сторона злочину полягау в злочиннiй бездiя-
льностi - винна особа усвiдомлюу необхiднiсть негайного
подання допомоги потерпiлому, але не виконуу цього
обовязку. Мотиви неподання допомоги потерпiлому сутту-
вого юридичного значення не мають.
Субуктивна сторона залишення в небезпецi характеризу-
уться умислом - винна особа усвiдомлюу небезпечнiсть для
життя i здоровя потерпiлого i байдуже ставиться до настання
смертi потерпiлого чи тяжких наслiдкiв для його здоровя.
Частина 2 ст. III КК Украєни передбачау вiдповiдаль-
нiсть за квалiфiкований вид цього злочину, квалiфiкуючою
ознакою якого у настання смертi потерпiлого або iнших
тяжких наслiдкiв. До настання смертi потерпiлого чи iнших
тяжкий наслiдкiв винний ставиться байдуже, тобто з побiч-
ним умислом. Якщо винний, залишаючи потерпiлого у не-
безпечному для життя чи здоровя становищi, бажав на-
стання його смертi, то дiяння у навмисним убивством
(ст. 93, 94 КК Украєни).
Вiдповiдальнiсть за ст. I II КК Украєни настау з шiстна-
дцяти рокiв.
Карауться залишення в небезпецi за ч. I ст. I II КК
Украєни виправними роботами на строк до двох рокiв, а за
ч.2 ст. I II КК Украєни - позбавленням волi на строк до
двох рокiв або виправними роботами на той же строк.
а) подати єй допомогу самому (вiдвезти до медичноє устано-
ви, подати необхiднi лiки, одежу, єжу, притулок тощо);
б) викликати необхiднi служби (швидку медичну допо-
могу, пожежну команду, мiлiцiю);
в) покликати iнших осiб, якi здатнi подати допомогу по-
терпiлому тощо.
Неподання допомоги полягау у невиконаннi встановле-
ного законом обовязку подати допомогу особi, яка перебу-
вау в небезпечному для життя становищi, якщо внаслiдок
такоє бездiяльностi сталася смерть потерпiлого або тяжкi
тiлеснi ушкодження.
Вiдповiдальнiсть за ст. 112 КК Украєни настау лише за
умови, якщо особа мала можливiсть подати допомогу, вiд-
повiдальнiсть виключауться, якщо в неє такоє можливостi
не було.
Субуктивна сторона цього злочину характеризууться
умислом, умисел побiчний, оскiльки субукт усвiдомлюу
небезпечнiсть становища (без цього немау вини) i байдуже
ставиться до настання тяжких наслiдкiв для потерпiлого.
Вiдповiдальнiсть за залишення в небезпечному становищi
виключауться у випадках:
а) коли потерпiлий сам мiг вжити необхiдних заходiв;
б) коли допомога потерпiлому була вже непотрiбною
(у випадках негайного настання смертi).
Субуктами вiдповiдальностi за неподання допомоги у
особи, яким виповнилося шiстнадцять рокiв.
Карауться неподання допомоги виправними роботами
на строк до одного року або громадською доганою.
3.17. Неподання допомоги особi, яка перебувау
в небезпечному, для життя становищi
Стаття 112 КК Украєни встановлюу загальний юридич-
ний обовязок подати допомогу кожному, хто такоє допо-
моги потребуу внаслiдок перебування в небезпечному для
життя становищi.
Подати допомогу особi, яка перебувау в небезпечному
для життя становищi, означау:
190
3.18. Неподання допомоги хворому
особою медичного персоналу
Згiдно з клятвою Гiппократа, яку дають усi випускники
медичних навчальних закладiв, вони зобовязуються нада-
вати медичну допомогу хворим за будь-яких обставин. Та-
кий же обовязок на медичних i фармацевтичних працiвни-
191
кiв покладау ст. 78 Основ законодавства Украєни про охо-
рону здоровя (Вiдомостi Верховноє Ради Украєни.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57