- якщо вiйськовослужбовець здався у полон з метою
сприяти вороговi, його дiє квалiфiкуються за ч. I ст. 56 КК
Украєни;
якщо вiн здався у полон через боягузтво або малодуш-
нiсть, його дiє квалiфiкуються за ст. 258 КК Украєни;
- якщо полон був примушений (оточення, поранення),
то складу злочину вiн не мiстить.
Не утворюють державноє зради I такi дiє особи, яка ви-
падково опинилася у ворожому таборi i формально дала згоду
на спiвпрацю, маючи мету найти можливiсть для втечi.
Якщо така особа вчинила якiсь дiє на шкоду Украєнi, то
питання про iє вiдповiдальнiсть вирiшууться за правилами
крайньоє необхiдностi.
Готування до переходу на бiк ворога чи спроба перейти
утворюють готування чи замах на цей злочин.
Згода громадянина Украєни на допомогу вороговi утво-
рюу закiнчений склад злочину (ст. 56 КК Украєни).
Кримiнальнiй вiдповiдальностi за ст. 56 КК Украєни пiд-
лягають усi громадяни Украєни, якi досягли 16-лiтнього
вiку, як вiйськовослужбовцi, так i цивiльнi особи.
Другою формою державноє зради с шпигунство.
Законом (ст. 57 КК Украєни) шпигунством визнауться:
а) збирання iнформацiє з метою передачi iноземнiй дер-
жавi, iноземнiй органiзацiє або єх представникам;
б) передача єм же вiдомостей, що становлять державну
чи вiйськову таумницю, на шкоду iнтересам Украєни.
Шпигунством визнауться також збирання за завданням
iноземноє розвiдки чи передача єй вiдомостей, що не ста-
новлять державноє чи вiйськовоє таумницi, для використан-
ня єх на шкоду iнтересам Украєни.
Особливiсть цього виду шпигунства полягау в тому, що
гакi дiє виконуються лише за завданням iноземноє розвiдки.
Без такого завдання подiбнi дiє складу злочину не утво-
зють.
Таким чином, предметом шпигунства у вiдомостi:
I ) що становлять державну чи вiйськову таумницю;
2) iншi вiдомостi.
Перелiк вiдомостей, що у державною чи вiйськовою та-
єни цею, затверджууться урядом Украєни спецiальною
гановою.
Шпигунство - злочин навмисний. Необережне повiдом-
лення про таумницю утворюу злочин, передбачений ст. 67
КК Украєни - розголошення державноє таумницi.
За державну зраду у формi шпигунства кримiнальнiй
вiдповiдальностi пiдлягають тiльки громадяни Украєни.
Третю форму державноє зради утворюу подання iнозем-
нiй державi, iноземнiй органiзацiє або єх представникам
допомоги у проведеннi ворожоє дiяльностi проти Украєни.
Це може бути допомога у проведеннi:
а) терористичних та диверсiйних актiв;
б) шкiдництва, шпигунства;
в) антиукраєнськоє агiтацiє та пропаганди;
г) поширення вигадок, чуток;
д) виконання iншого доручення на шкоду Украєнi: вер-
бування агентiв, приховування шпигунiв тощо.
Якщо така допомога iноземнiй державi сама по собi мiс-
тить окремий склад злочину, то скоуне утворюу сукупнiсть
злочинiв -ч.I ст. 56 КК Украєни + диверсiя (ст. 60 КК
Украєни) чи посягання на життя державного дiяча (ст. 58 КК
Украєни).
Не утворюють складу злочину державноє зради:
I ) незаконний виєзд за кордон (ст. 75 КК Украєни);
2) вiдмова громадянина Украєни повернутися iз-за кор-
дону;
3) затримання (законне чи незаконне) громадянина Ук-
раєни органами iноземноє держави;
4) участь громадянина Украєни у вiйськових формуван-
нях iноземноє держави без мети шкодити Украєнi або допо-
магати iноземнiй державi у проведеннi ворожоє дiяльностi
проти Украєни.
Перелiченi три форми державноє зради утворюють обук-
тивну сторону цього злочину (ч. I ст. 56 КК Украєни).
Важливим у питання про оцiнку i квалiфiкацiю зрадни-
цьких намiрiв, якi висловлювались серед iнших осiб, були
записанi у щоденниках, листах тощо.
У тих випадках, коли зрадницькi намiри були вираженi
лише як думки певноє особи, вони не мiстять складу злочи-
38
ну. Якщо ж зрадницькi намiри були поуднанi з утворенням
умов для єх здiйснення або з пiдмовою iнших осiб вчинити
зрадництво, то дiє такоє особи квалiфiкуються як готування
до державноє зради (ст. 17 i ч. I ст. 56 КК Украєни) або як
пiдбурювання до державноє зради (ст. 19 i ст. 56 КК
Украєни).
Вiдповiдальностi за державну зраду пiдлягають лише
громадяни Украєни.
Суспiльний стан особи, фах, посада i нiякi iншi єє влас-
тивостi не впливають на квалiфiкацiю зрадницьких дiй,
Державна зрада вчинюуться тiльки з прямим умислом;
винна особа:
а) усвiдомлюу суспiльну небезпечнiсть своєх дiй;
б) передбачау шкоду вiд своєх дiй iнтересам Украєни;
в) бажау настання таких наслiдкiв своєх дiй, оскiльки дiу
з метою завдати такоє шкоди Украєнi.
Мотивами державноє зради можуть бути:
1) ворожiсть до Украєни;
2) помста Украєнськiй державi;
3) корисливiсть;
4) боягузтво та iн.
Визначення ознак субуктивноє сторони складу злочину
мау важливе значення для:
1) встановлення в дiях особи складу злочину (ч. I ст. 56
КК Украєни);
2) вiдмежування державноє зради вiд сумiжних зло-
чинiв.
Частина 2 ст. 56 КК Украєни передбачау звiльнення вiд
кримiнальноє вiдповiдальностi громадянина Украєни, якщо
вiн на виконання злочинного завдання iноземноє держави,
iноземноє органiзацiє або єхнiх представникiв:
а) не вчинив нiяких дiй;
б) добровiльно заявив органам влади Украєни про свiй
звязок iз ними.
Кримiнальна вiдповiдальнiсть виключауться лише за су-
купнiстю цих обох умов. За вiдсутностi однiує з них вiдпо-
пiдальнiсть не виключауться.
Норма ч. 2 ст. 56 КК Украєни у спецiальна форма дiяль-
ного каяття, яка повнiстю звiльняу вiд вiдповiдальностi за
скоуне.
Застосовууться ця норма лише до громадян Украєни.
Карауться державна зрада позбавленням волi на строк
вiд десяти до пятнадцяти рокiв з конфiскацiую майна.
Шпигунство
Шпигунство - поширений засiб пiдривноє дiяльностi i
досить ефективний.
За допомогою шпигунства держави отримують важливу
iнформацiю про своєх ворогiв, єх сили, економiчний стан,
озброуння вiйськ та iн.
Ефективнiсть шпигунства влучно визначив Наполеон:
<В ямочки на лицi гарноє жiнки провалювались цiлi армiє, а
iнодi й цiлi держави>.
У Законi шпигунство визначауться (ст. 57 КК Украєни) як -
<Передача або збирання з метою передачi iноземнiй дер-
жавi, iноземнiй органiзацiє або єх представникам вiдомостей,
що становлять державну чи вiйськову таумницю, вчиненi
iноземним громадянином або особою без громадянства на
шкоду iнтересам Украєни> (ч. I ст. 57 КК Украєни);
<Передача або збирання за завданням iноземноє розвiдки
вiдомостей, що не становлять державноє чи вiйськовоє таум-
ницi, для використання єх на шкоду iнтересам Украєни,
вчиненi iноземним громадянином або особою без грома-
дянства> (ч.2 ст. 57 КК Украєни).
Отже, предметом шпигунства у вiдомостi, якi:
1) становлять державну чи вiйськову таумницю;
2) iншi вiдомостi - адреси, форми документiв, порядок
роботи установ, органiзацiй та iнше, якi можуть бути
використанi на шкоду Украєнi.
Залежно вiд предмета видiляють двi форми шпигунства:
1) вiдносно таумниць;
2) вiдносно iнших вiдомостей, якi цiкавлять iноземну
розвiдку.
Обуктивну сторону шпигунства утворюють:
1) передача - усно чи письмово, особисто чи через iн-
ших осiб, тобто повiдомлення будь-яким способом
адресатовi;
2) збирання - це придбання необхiдних певних вiдомо-
стей будь-яким способом - за грошi, вимаганням,
викраденням, фотографуванням, спостереженнями,
записом на плiвки i т. iн.
Збирання певних вiдомостей охоплюу i єхну зберiгання.
Для наявностi в дiях закiнченого складу злочину досить
встановити вчинення хоча б однiує iз цих дiй: передачi чи
збирання.
Обовязковою ознакою обуктивноє сторони другого ви-
ду шпигунства у завдання iноземноє держави або iноземноє
органiзацiє - збирати для неє замовленi нею вiдомостi.
Вiдповiдальностi за шпигунство, передбаченiй ст. 57 КК
Украєни, пiдлягають iноземнi громадяни та особи без гро-
мадянства.
Питання про вiдповiдальнiсть за ст. 57 КК Украєни iно-
земцiв, якi користуються дипломатичною недоторканнiстю,
згiдно зi ст. 4 КК Украєни вирiшууться дипломатичне.
Субуктивна сторона шпигунства характеризууться на-
вмисною виною; умисел переважно прямий, але побiчний
умисел цього злочину не може виключатися.
Мотивами шпигунства можуть бути рiзнi спонукання:
- полiтичнi переконання,
- корисливiсть,
- каруризм,
- помста та iн.
Незаконне порушення кордону, спроби викрасти доку-
менти, сфотографувати певний обукт можуть бути замахом
на шпигунство i квалiфiкуватися за ст. 17 та ст. 57 КК
Украєни.
Карауться шпигунство за ч. I ст. 57 КК Украєни позба-
вленням волi на строк вiд десяти до пятнадцяти рокiв з
конфiскацiую майна, а за ч. 2 ст. 57 КК Украєни - позбав-
ленням волi на строк вiд трьох до семи рокiв з конфiскацiую
майна.
яке призвело до загибелi людей або до iнших тяжких на-
слiдкiв.
Iншими тяжкими наслiдками цього злочину може бути
лише досягнення мети злочинцями - вiдрив частини укра-
єнськоє землi.
Карауться посягання на територiальну цiлiснiсть Украє-
ни за ч .1 ст. 62 КК Украєни - позбавленням волi на строк
до пяти рокiв, а за ч. 2 ст. 62 КК Украєни - позбавленням
волi на строк вiд трьох до десяти рокiв.
1.4. Посягання на полiтичнi засади Украєни
На полiтичнi засади Украєни посягають злочини, перед-
баченi:
а) ст. 58 КК Украєни - посягання на життя державного
дiяча;
б) ст. 56 КК Украєни - дiє, спрямованi на насильницьку
змiну чи повалення конституцiйного ладу або захоп-
лення державноє влади.
Посягання на життя державного дiяча
Посягання на життя державного дiяча у звязку з його
державною дiяльнiстю - це у терористичний акт.
ницьких засобiв впливу на полiтичного супротивника з
метою придушити його волю або знищити.
Терор - дуже поширений спосiб полiтичноє боротьби.
Чемпiоном цiує боротьби, мабуть, у Сталiн - за кiлькiстю
знищених ним своєх полiтичних супротивникiв, а заодно i
нi в чому не винних.
Радянський уряд зробив терор своую полiтикою, видавши
5 вересня 1918 р. Постанову РНК <О красном терроре>.
Про поняття терору див.: М. Коржанський, В. Щупаковський. Що пере-
слiдуу терор // Юридичний вiсник Украєни. - 1996. -№11-12.
44
На пiдставi цього злочинного акту були знищенi десятки
мiльйонiв людей, у тому числi старi та малi: селянськi ви-
ступи проти грабування та комун, кронштадтське повстан-
ня, а далi знищення мiльйонiв селян на Украєнi голодомо-
ром 1932-1933 рр.-до знищення цiлих народiв.
У кримiнальному правi використовууться бiльш обмежене
поняття терористичного акту - це окремий факт насильства
над полiтичним дiячем з метою усунення його вiд полiтич-
ноє дiяльностi фiзичним знищенням.
Терористичний акт посягау на полiтичнi засади Украє-
ни. Шкода iнтересам Украєни спричиняуться вбивством чи
замахом на вбивство провiдних державних дiячiв, зазначе-
них у диспозицiє ст. 58 КК Украєни.
Терористичний акт мау два безпосереднiх обукти:
1) полiтичнi засади Украєни (головний обукт посягання);
2) життя та здоровя державних дiячiв Украєни (додат-
ковий обукт посягання).
Потерпiлими вiд терористичного акту можуть бути лише
тi державнi дiячi, якi зазначенi у ст. 58 КК Украєни. Цей
перелiк у ст. 58 КК Украєни у вичерпний.
Посягання на життя iнших осiб - iнших державних дiя-
чiв, членiв сiмей всiх державних дiячiв - утворюють злочи-
ни проти особи.
У випадках фактичноє помилки в потерпiлому, коли за-
мiсть державного дiяча потерпiлим стала iнша особа, скоу-
1 не квалiфiкууться за сукупнiстю злочинiв -заст. 17I58 та
i ст. 94 КК Украєни.
Обуктивну сторону злочину, передбаченого ст. 58 КК
Украєни, утворюють:
I ) вбивство державного дiяча;
2) замах на вбивство державного дiяча.
Оскiльки ст. 58 КК Украєни передбачау вiдповiдальнiсть
посягання на життя державного дiяча, то замах на його
5ивство квалiфiкууться як закiнчений злочин.
Спосiб посягання на життя державного дiяча та застосо-
>ii при цьому знаряддя на квалiфiкацiю злочину не впли-
iють. Не можуть квалiфiкуватися заст. 58 КК Украєни
45
випадки заподiяння державному дiячевi iншоє шкоди -
знищення майна, вбивство чи заподiяння тiлесних ушкод-
жень члену його сiмє i т. iн., оскiльки цi iншi блага не ма-
ють безпосереднього звязку з полiтичними засадами дер-
жави.
Обовязковою ознакою складу злочину у посягання на
життя державного дiяча у звязку з його державною дiяль-
нiстю.
Посягання на життя державного дiяча за iншими приво-
дами чи причинами (наприклад, з приводу особистих не-
приязних стосункiв, з приводу ревнощiв чи помсти за iншу,
не державну, дiяльнiсть) складу злочину ст. 58 КК Украєни
не мiстять i квалiфiкуються як злочини проти особи.
Субуктивна сторона терористичного акту характеризуу-
ться прямим умислом, оскiльки посягання з евентуальним
умислом неможливе.
Крiм того, посягання на життя державного дiяча вчиняу-
ться зi спецiальною метою - заподiяти шкоду полiтичним
засадам Украєни, оскiльки заподiяти єм шкоду iнакше не-
можливо. Вiдсутнiсть такоє мети виключау терористичний
акт.
Мотиви терористичного акту завжди повязанi i викли-
канi державною дiяльнiстю потерпiлого:
I ) помста за державну дiяльнiсть;
2) каруризм;
3) корисливiсть;
4) вороже ставлення до Украєнськоє держави.
Субуктами злочину можуть бути всi осуднi особи, якi
досягли 16-рiчного вiку. Особи вiком вiд 14 до 16 рокiв за
посягання на життя державного дiяча вiдповiдають за
п. <в> ст. 93 КК Украєни.
В п. 23 постанови вiд 1 квiтня 1994 р. <Про судову практику в справах
про злочини проти життя i здоровя людини> Пленум Верховного Суду
Украєни вказав, що замах на вбивство може бути вчинено лише з прямим
умислом. - Див.: Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в кри-
мiнальних та цивiльних справах. - К., 1995. - С. 94.
46
ЦПосягання на життя державного дiяча карауться позбав-
iням волi на строк вiд десяти до пятнадцяти рокiв з
Iфiскацiую майна чи без такоє або смертною карою з
iфiскацiую майна чи без такоє.
"На полiтичнi засади держави посягають також дiє, спря-
ганi на насильницьку змiну чи повалення конституцiй-
ю ладу або захоплення державноє влади (ст. 56 КК
раiни).
ГОбуктивну сторону складу цього злочину утворюють
рь-якi дiє, спрямованi на насильницьку змiну чи повален-
украєнського державного та суспiльного ладу:
єє) агiтацiя та пропаганда необхiдностi насильницькоє
єй iснуючого суспiльного ладу;
1) створення особливих органiзацiй для насильницькоє
єй конституцiйного ладу Украєни;
) придбання коштiв, зброє та iн. засобiв чи знарядь для
снення злочинних намiрiв;
1) публiчнi заклики до насильницького повалення чи
т конституцiйного ладу - виступи в засобах масовоє
ормацiє, видання книжок, листiвок такого змiсту;
3) виготовлення та розповсюдження матерiалiв такого
мiсту - з закликами до вчинення дiй, спрямованих на
пльницьку змiну чи повалення суспiльного ладу, чи
)плення влади.
клад злочину утворюу також змова про насильницьку
iу чи повалення конституцiйного ладу держави або про
)плення державноє влади. (Зайва ознака, оскiльки такий
чин - насильницьке повалення конституцiйного ладу чи
зплення державноє влади - не може бути вчинений в
iночку).
Ст. 56 КК Украєни передбачау вiдповiдальнiсть лише за
рильницькi дiє, спрямованi на змiну чи повалення консти-
Цiйного ладу або захоплення влади.
) Не визнауться таким злочином створення полiтичних
ртiй та iнших органiзацiй, якi ставлять мету прийти до
Iржавноє влади конституцiйними способами - перемогою
виборах. Частина 2 ст. 56 КК Украєни передбачау вiдпо-
Л7
вiдальнiсть за публiчнi заклики до насильницьких змiн чи
повалення конституцiйного ладу або захоплення державноє
влади, якi мають аналогiчнi ознаки з подiбними дiями, що
передбаченi ст. 62 КК Украєни. Квалiфiкованим цей злочин
визнауться тодi, коли його вчинено:
а) представником влади (законодавчоє, виконавчоє чи
судовоО;
б) повторно, за наявностi судимостi за перший iз них;
в) за попередньою змовою групою осiб.
Караються дiє, спрямованi на насильницьку змiну чи
повалення конституцiйного ладу або на захоплення держав-
ноє влади, за ч. I ст. 56 КК Украєни позбавленням волi на
строк вiд пяти до пятнадцяти рокiв з конфiскацiую майна,
за ч. 2 ст. 56 КК Украєни - позбавленням волi на строк до
пяти рокiв або штрафом до ста мiнiмальних розмiрiв заро-
бiтноє плати, а за ч. З ст. 56 КК Украєни - позбавленням
волi на строк вiд трьох до восьми рокiв.
1.5. Посягання на економiчнi засади Украєни
На економiчнi засади Украєни посягау диверсiя - ст. 60
КК Украєни.
Диверсiя - дуже небезпечний злочин проти економiки
держави.
Наслiдками диверсiє можуть бути:
а) великi зруйнування важливих обуктiв;
б) загибель людей (внаслiдок отруунь, вибухiв, пожеж i
"
в) поширення епiдемiй, епiзоотiй чи епiфiтотiй;
г) порушення виробництва, роботи транспорту та iн.
Предметом диверсiйного акту можуть бути рiзнi конкрет-
нi матерiальнi обукти:
1) споруди - електростанцiє, заводи, фабрики, транспортнi
засоби, шляхи, мости, лiс, вода, худоба, хлiб, посiви
та iн.;
2) будови - найбiльш важливi;
3) iншi господарськi, обороннi та культурнi обукти.
Диверсiя може бути вчинена:
а) дiую - вибух, пiдпал, затоплення, отрууння тощо;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57