123 КК Украєни, припускау застосування до потерпiлого
примусу, насильства, iнших дiй проти його волi.
Див.: Радянське право. - 1970. -№9.-С. 106.
218
Див.: постанова президiє Донецького обласного суду у справi Д. -
Практика судiв Украєни в кримiнальних справах.-К., 1993 - С. 135-136.
219
Тривалiсть та умови незаконного позбавлення волi на
вiдповiдальнiсть не впливають, якщо при цьому потерпiло-
му не було заподiяно шкоди здоровю.
Незаконне позбавлення волi, поуднане iз заподiянням
потерпiлому фiзичних страждань або вчинене способом,
небезпечним для його життя чи здоровя, утворюу квалiфi-
кований склад цього злочину.
Не утворюу складу злочину, передбаченого ст. 123 КК
Украєни, затримання i позбавлення волi на пiдставi закону,
наприклад, затримання злочинця з метою доставлення його
вiдповiдним органам влади (ч. 5 ст. 15 КК Украєни) або у
станi крайньоє необхiдностi (ст. 16 КК Украєни).
Вiдповiдальними за незаконне позбавлення волi у лише
приватнi особи. Посадовi особи за незаконне позбавлення
волi пiдлягають вiдповiдальностi за перевищення влади
(ст. 166 КК Украєни) або за незаконний арешт (ст. 173 КК
Украєни).
Вiдповiдальнiсть за незаконне позбавлення волi настау з
шiстнадцяти рокiв.
Карауться незаконне позбавлення волi за ч. I ст. 123 КК
Украєни виправними роботами на строк до двох рокiв, а за
ч.2 ст. 123 КК Украєни - позбавленням волi на строк до
трьох рокiв.
ня єм тiлесних ушкоджень з метою спонукання держави,
мiжнародноє органiзацiє, фiзичноє чи юридичноє особи чи
групи осiб вчинити або утриматися вiд вчинення якоє-
небудь дiє як умови звiльнення заручника.
Частина 5 ст. 123 КК Украєни передбачау пiдвищену
вiдповiдальнiсть за захоплення заручниками працiвникiв
правоохоронних органiв (мiлiцiє, суду, прокуратури) чи
представникiв влади або єх близьких родичiв, або за попе-
реднiм зговором групою осiб, або особливо небезпечним
рецидивiстом чи вчинення таких дiй, поуднаних iз заподi-
янням потерпiлому середньоє тяжкостi чи тяжкого тiлесного
ушкодження.
Вiдповiдальнiсть за захоплення заручникiв настау з шiс-
тнадцяти рокiв.
Карауться захоплення заручникiв за ч. I ст. 123 КК
Украєни позбавленням волi на строк вiд трьох до десяти
рокiв, за ч. 2 123 КК Украєни - позбавленням волi на
строк вiд семи до пятнадцяти рокiв з конфiскацiую майна
або без такоє, за ч. З 123 КК Украєни - позбавленням волi
на строк вiд трьох до семи рокiв, а за ч. 4 ст. 123 КК
Украєни - позбавленням волi на строк вiд пяти до пятнад-
цяти рокiв.
5.3. Захоплення заручникiв
Дiяння, передбачене ст. 123 КК Украєни, посягау на
особисту свободу i безпеку осiб, що стали заручниками.
Обуктивну сторону цього злочину утворюють:
а) захоплення;
б) тримання особи як заручника.
Захоплення - це всi способи поневолення особи з по-
збавленням свободи, можливостi пересування, дiяти за
своєм розсудом i потребами.
Тримання - це позбавлення волi. Обовязковою озна-
кою захоплення заручникiв е погроза єх вбивства, заподiян-
.20
5.4. Незаконне помiщення в психiатричну
лiкарню
Стаття 123 КК Украєни передбачау вiдповiдальнiсть за
спецiальний вид незаконного позбавлення волi - помi-
щення в психiатричну лiкарню завiдомо психiчно здоровоє
особи.
Субуктивна сторона цього злочину характеризууться
умислом, оскiльки закон передбачау вiдповiдальнiсть лише
за помiщення в психiатричну лiкарню завiдомо здоровоє
особи. Помилка в дiагнозi складу злочину не утворюу. На
пiдстави вiдповiдальностi i квалiфiкацiю дiяння не впливають
мотиви злочину - корисливiсть, помста, каруризм тощо.
221
Вiдповiдальними за вчинення цього злочину у лiкарi-
психiатри, якi прийняли завiдомо неправильне рiшення -
визнати здорову людину психiчно хворою або утримувати
в психiатричнiй лiкарнi особу, яка вже вилiкувалась i у здо-
ровою.
Карауться незаконне помiщення в психiатричну лiкар-
ню позбавленням волi на строк до двох рокiв або виправ-
ними роботами на той же строк з позбавленням права обiй-
мати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю на
строк вiд одного до трьох рокiв чи без такого.
5.5. Викрадення чужоє дитини
Стаття 124 КК Украєни передбачау вiдповiдальнiсть за
а) викрадення чужоє дитини;
б) пiдмiну чужоє дитини.
Потерпiлою (чужою дитиною) визнауться малолiтня
особа, якiй не виповнилося ще чотирнадцяти рокiв. Викра-
дення дiтей старше чотирнадцяти рокiв тягне за собою вiд-
повiдальнiсть за ст. 123 КК Украєни.
Склад злочину утворюу викрадення чужоє дитини.
Викрадення своує дитини (батьком чи матiрю) вiд будь-
кого, з будь-якоє установи чи органiзацiє складу злочину не
утворюу.
Викрадення чи пiдмiна чужоє дитини вчинюуться лише
умисно. Необережна, внаслiдок помилки пiдмiна дитини
(наприклад, у пологовому будинку) складу злочину не
утворюу.
Вiдповiдальнiсть за викрадення чужоє дитини чи пiдмiну
чужоє дитини настау з шiстнадцяти рокiв.
Карауться викрадення або пiдмiна чужоє дитини позба-
вленням волi на строк до пяти рокiв.
6. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЧЕСТI
ТА ГIДНОСТI ОСОБИ
6.1. Загальна характеристика злочинiв
проти честi та гiдностi особи
Честь i гiднiсть особи - обукти цiлоє низки злочинiв. На
захист честi та гiдностi особи спрямованi норми ст. 125,
126, 176 176 189, 189 КК Украєни.
Посягання на честь та гiднiсть у багатьох випадках вхо-
дять в обуктивну сторону також iнших складiв злочину.
Наприклад, розголошення вiдомостей, що ганьблять потер-
пiлого або його близьких (ст. 86 144 КК Украєни); пере-
вищення влади чи службових повноважень, поуднанi з дiя-
ми, ображаючими особисту гiднiсть (ст. 166 КК Украєни),
хулiганство (ст. 206 КК Украєни) та iн.
Честь i гiднiсть як юридичнi категорiє у особистi невiд-
чужуванi немайновi блага, якими визначауться усвiдомлен-
ня особою свого громадсько-суспiльного значення i ви-
знання за нею цього значення з боку суспiльства.
Гiднiсть особи у право на громадську повагу, що грун-
тууться на визнаннi суспiльством громадськоє цiнностi цiує
особи. Гiднiсть - це публiчна цiннiсть особи. Честь - це
самооцiнка особи.
6.2. Наклеп
Наклепом називауться поширення неправдивих вигадок,
якi ганьблять iншу особу. Потерпiлими вiд цього злочину
Про недолiки в охоронi честi та гiдностi особи чинним Кримiнальним
законодавством див.: Корзканский Н.И. О недостатках уголовно-правовой
охраньi чести й достоинства личности. - Трудьi ВСШ МВД СССР, внп. 3. -
Волгоград, 1970; Коржанский Н.И. Уголовно-правовая охрана чести й
достоинства личности // Соц. законность. -1971.-№6.
223
можуть бути тiльки фiзичнi особи як тi, що живуть, так i тi,
що померли, як присутнi, так i вiдсутнi.
Предметом наклепу можуть бути лише неправдивi вига-
данi повiдомлення, якi ганьблять потерпiлого. Такими у
вигадки про венеричне захворювання, про статевi звязки,
про вчинення тяжкого злочину тощо.
Наклеп - злочин навмисний, оскiльки винний дiу з ме-
тою зганьбити потерпiлого. Мотивами цих дiй можуть бути
рiзнi спонукання (помста, заздрiсть, ревнощi тощо).
Кримiнальна вiдповiдальнiсть за наклеп виключауться,
якщо в повiдомленнi висловлюуться лише припущення про
протизаконнi дiє певноє особи з проханням перевiрити по-
вязанi з цим обставини.
Наклеп мау багато спiльних ознак iз завiдомо неправдивим
доносом (ст. 177 КК Украєни). Вiдрiзняються цi злочини
лише за однiую ознакою субуктивноє сторони - за метою.
Неправдивий донос - це повiдомлення неправди з метою
притягнути до кримiнальноє вiдповiдальностi. Наклеп мау
iншу мету - зганьбити особу, про яку повiдомляють вигадки.
У тих випадках, коли винний повiдомляу правоохороннi
органи про нiбито вчинений потерпiлим злочин i мау намiр
зганьбити потерпiлого, домогтися притягнення його до
кримiнальноє вiдповiдальностi, скоуне квалiфiкууться лише
за ст. 177 КК Украєни, оскiльки вона передбачау вiдповi-
дальнiсть за бiльш тяжкий злочин.
В деяких злочинах наклеп у спосiб єх вчинення, наприк-
лад, при доведеннi до самогубства (ч. 2 ст. 99 КК Украєни).
Наклеп, таким чином, утворюу частину обуктивноє сторони,
обовязкову невiдумну ознаку ч. 2 ст. 99 КК Украєни i тому
повнiстю охоплюуться складом цього злочину. Квалiфiку-
вати такi дiє додатково за ст. 125 КК Украєни не потрiбно.
За ч. 2 ст. 125 КК Украєни квалiфiкууться наклеп у надру-
кованому або iншим способом розмноженому творi (у книжцi,
газетi, журналi та iн.), а також вчинений повторно, неза-
Див.: постанова президiє Чернiгiвського обласного суду у справi Т.
ПрактикасудiвУкраєнивкримiнальнихсправах.-К., 1993.-С. 150-151.
224
лежно вiд того, чи був винний притягнутим до кримiналь-
ноє вiдповiдальностi за перший наклеп, чи вiдбував за нього
покарання чи нi.
Якщо наклеп був поуднайий з обвинуваченням у вчи-
неннi державного (ст. 56-63 КК Украєни) або iншого тяж-
кого злочину (одного з перелiчених у ст. 7 КК Украєни), то
дiє винного квалiфiкуються за ч. З ст. 125 КК Украєни.
Вiдповiдальнiсть за наклеп настау з шiстнадцяти рокiв.
Карауться наклеп за ч. I ст. 125 КК Украєни позбавленням
волi на строк до одного року, або виправними роботами на
той же строк, або штрафом вiд тридцяти до вiсiмдесяти
мiнiмальних розмiрiв заробiтноє плати, або громадською
доганою, за ч. 2 ст. 125 КК Украєни - позбавленням волi на
строк до трьох рокiв, або виправними роботами на строк до
двох рокiв, або штрафом вiд пятдесяти до ста двадцяти
мiнiмальних розмiрiв заробiтноє плати, а за ч. З ст. 125 КК
Украєни - позбавленням волi на строк до пяти рокiв.
6.3. Образа
Образою називауться приниження людськоє гiдностi у
непристойнiй формi. Образа - злочин особистий, вона зав-
жди стосууться певноє особи i спрямована на приниження
гiдностi цiує особи.
Непристойними визнаються такi дiє, якi суперечать
нормам i правилам суспiльноє моралi, викликають почуття
сорому, ганьби. Такими можуть бути лайливi слова, плювок
в обличчя, ганьбливi прiзвища тощо.
Образливими можуть бути i такi вирази чи оцiнки особи
потерпiлого, якi у дiйсними, наприклад, недорозвинутого
розумом або наявнiсть у потерпiлого фiзичноє вади.
Образа може бути вчинена публiчно, в присутностi iн-
ших, крiм потерпiлого, осiб, а може бути вчинена безпосе-
редньо тiльки вiч-на-вiч. Якщо образа була вчинена у вiд-
повiдь на незаконнi дiє ображеноє особи, то вона не у кара-
ною, оскiльки складу злочину не мiстить.
225
Наприклад, вироком районного народного суду Р. було
засуджено за ст. 126 КК Украєни за те, що вiн бiля свого
будинку непристойними словами образив П. Президiя об-
ласного суду, розглянувши справу, визначила, що до П.,
який на той час був дiльничним iнспектором мiлiцiє (потiм
його було звiльнено з органiв внутрiшнiх справ), звернувся
Ф. зi скаргою на те, що його тесть Р. не вiддау його особистi
речi та документи. Хоч вирiшення цього питання не входило
до службових обовязкiв П., вiн, узявши iз собою трьох
дружинникiв, приєхав на автомашинi до будинку Р. Останнiй
заявив, що до будинку єх не впустить, оскiльки його дочки -
дружини Ф. - вдома немау, i запропонував єм поєхати за
нею на роботу, щоб вона сама вiддала Ф. речi та документи.
При цьому подружжя Р. кричали, лаялися, а Р. вживав не-
пристойнi слова. За вказiвкою П. присутнi взяли Р. за руки i
доставили його до громадського пункту охорони порядку.
Викладене свiдчить, зазначила президiя обласного суду,
що дiє П. iз самого початку були неправомiрними. За вiдсу-
тнiстю законних пiдстав вiн дав дружинникам вказiвку iз
застосуванням сили доставити Р. до пункту охорони порядку.
Таким чином, дiє Р. були, по сутi, викликанi неправомiрними
дiями самого потерпiлого. За таких обставин у дiях Р. немау
складу злочину, передбаченого ст. 126 КК Украєни. Тому
президiя обласного суду судовi рiшення щодо Р. скасувала, а
справу провадженням закрила.
Злочин, передбачений ст. 126 КК Украєни, мiстить за-
гальний склад злочину образи. Крiм того, кримiнальний
закон передбачау вiдповiдальнiсть i за спецiальнi види об-
рази, якi видiляються за ознаками потерпiлого.
Спецiальнi склади злочину образи мiстять ст. 189, 189,
206, 237 КК Украєни. Згiдно з цим образа представника
влади або представника громадськостi при виконаннi ними
службових обовязкiв чи охорони громадського порядку
(ст. 189 КК Украєни), працiвника мiлiцiє, народного дру-
Див.: ПрактикасудiвУкраєнивкримiнальнихсправах.-К., 1993.-С. 151-
152.
226
жинника або вiйськовослужбовця при виконаннi ними слу-
жбових обовязкiв чи при охоронi громадського порядку
(ст. 189 КК Украєни), так само, як i образа потерпiлого при
вчиненнi винятково цинiчних хулiганських дiй (ч. 2 ст. 206
КК Украєни), квалiфiкуються за цими вiдповiдними норма-
ми без додатку ст. 126 КК Украєни.
Образа працiвника мiлiцiє, народного дружинника, вiй-
ськовослужбовця чи представника громадськостi не при
виконаннi ними службових обовязкiв чи не у звязку з єх
виконанням, а на грунтi особистих неприязнених стосункiв
квалiфiкууться за ст. 126 КК Украєни.
Наклеп та образа, як злочини, що посягають на честь та
гiднiсть особи, мають багато спiльних ознак. Вiдрiзняються
вони тим, що:
а) наклепи - видумане звинувачення у неправдивих
вчинках, фактах;
б) образа - неправдива, видумана (або i дiйсна) ганьбли-
ва оцiнка особи, ганьблива характеристика.
Якщо особу неправдиво звинувачують у крадiжцi певноє
речi, то це наклеп (ст. 125 КК Украєни). А якщо особу без-
пiдставно називають злодiум (взагалi), то це образа (ст. 126
КК Украєни).
Вiдповiдальнiсть за образу настау з шiстнадцяти рокiв.
Карауться образа виправними роботами на строк до од-
ного року, або штрафом вiд тридцяти до вiсiмдесяти мiнi-
мальних розмiрiв заробiтноє плати, або громадською доганою.
Лiтература до теми
I. Бородай С.В. Квалификация преступлений против жиз-
ни.-М., 1977.
2. Загородников Н.И. Преступления против здоровья. - М.,
1969.
3. Игнатов А.Н. Ответственность за преступления против
нравственности. - М., 1966.
227
4. Коржанский Н.И. Квалификация преступлений против
личности й собственности. - Волгоград, 1984.
5. Коржанськай М. Кримiнально-правова охорона особи:
вади i помилки // Юридичний вiсник Украєни. - 1995. -
№ 12.
6. Коржанський М.И. Квалiфiкацiя злочинiв проти особи
та власностi. - К., 1996.
7. Коржанський М.Й. Популярний коментар Кримiналь-
ного кодексу. - К., 1997.
8. Коржанський М.Й. Квалiфiкацiя злочинiв. - К., 1998.
9. Коржанський М. Про змiст кримiнальноє погрози //
Юридичний вiсник Украєни. - 1997. -№41,43.
10. Коржанський М. Вчинення злочину в станi фiзiологiчно-
го афекту // Юридичний вiсник Украєни. - 1997. - № 48.
11. Науково-практичний коментар Кримiнального кодексу
Украєни.-К., 1997.
12. Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в кримi-
нальних та цивiльних справах. - К., 1995.
IЗ. Практика судiв Украєни в кримiнальних справах. - К.,
1993.
14. Практика судiв Украєни у кримiнальних справах. 1993-
1995.-К.: Юрiнком, 1996.
15. Сташис В. В., Бажанов М.И. Преступления против лич-
ности.-Харьков, 1981.
16. Сташис В.В., Бажанов М.И. Личность под охраной уго-
ловного закона. - Симферополь, 1996.
17. Убийства, изнасилования й другие преступления против
личности. Судебная практика. - Сборник судебньiх ре-
шений по уголовньiм делам. - К., 1993.
18. Уголовное право УССР. Особенная часть. - К., 1989.
19. Проект Кримiнального кодексу Украєни. Пiдготовлений
робочою групою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни. - К., 1997.
228
ТЕМА
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ
ПОЛIТИЧНИХ
I ТРУДОВИХ ПРАВ
ГРОМДЦЯН
I. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
ПОСЯГАНЬ НА ПОЛIТИЧНI
I ТРУДОВI ПРАВА ГРОМАДЯН
Глава IV Кримiнального кодексу Украєни охороняу го-
ловнi конституцiйнi права громадян Украєни - право вiль-
ного вибору й бути обраним Президентом Украєни, право
обрання органiв державноє влади таумним голосуванням,
право на проведення референдуму, право на недоторканнiсть
житла i таумницю листування, право на працю та на безпеч-
нi умови працi, авторськi права i право на iнтелектуальну
власнiсть, а також на вiльне вiдправлення релiгiйних обря-
дiв. Цi конституцiйнi права громадян Украєни охороняють-
ся кримiнально-правовими засобами - визнанням порушень
цих прав злочинами i встановленням за єх вчинення суво-
рих мiр державного примусу - кримiнального покарання.
Кримiнально-правова охорона конституцiйних прав гро-
мадян мау велике суспiльне значення, оскiльки рiвнем цiує
охорони i захищеностi конституцiйних прав громадян ви-
значауться рiвень демократiє в суспiльствi та державi. Кри-
мiнально-правова охорона конституцiйних прав громадян у
певною гарантiую єх дiйсностi, забезпеченостi. Слiд також
зазначити, що деякi конституцiйнi права громадян ще не
мають належного захисту, наприклад, право на недотор-
каннiсть житла громадянина. Безпiдставно уст. 130 КК
229
Украєни кримiнальна вiдповiдальнiсть за порушення недо-
торканностi житла обмежена вiдповiдальнiстю лише поса-
дових осiб. Адже таке порушення може бути вчинено i
приватною особою. т певнi недолiки i в охоронi iнтелекту-
альноє власностi громадян.
У залежностi вiд безпосереднього обукту посягання всi
злочини цiує глави розподiляються на три групи:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57
примусу, насильства, iнших дiй проти його волi.
Див.: Радянське право. - 1970. -№9.-С. 106.
218
Див.: постанова президiє Донецького обласного суду у справi Д. -
Практика судiв Украєни в кримiнальних справах.-К., 1993 - С. 135-136.
219
Тривалiсть та умови незаконного позбавлення волi на
вiдповiдальнiсть не впливають, якщо при цьому потерпiло-
му не було заподiяно шкоди здоровю.
Незаконне позбавлення волi, поуднане iз заподiянням
потерпiлому фiзичних страждань або вчинене способом,
небезпечним для його життя чи здоровя, утворюу квалiфi-
кований склад цього злочину.
Не утворюу складу злочину, передбаченого ст. 123 КК
Украєни, затримання i позбавлення волi на пiдставi закону,
наприклад, затримання злочинця з метою доставлення його
вiдповiдним органам влади (ч. 5 ст. 15 КК Украєни) або у
станi крайньоє необхiдностi (ст. 16 КК Украєни).
Вiдповiдальними за незаконне позбавлення волi у лише
приватнi особи. Посадовi особи за незаконне позбавлення
волi пiдлягають вiдповiдальностi за перевищення влади
(ст. 166 КК Украєни) або за незаконний арешт (ст. 173 КК
Украєни).
Вiдповiдальнiсть за незаконне позбавлення волi настау з
шiстнадцяти рокiв.
Карауться незаконне позбавлення волi за ч. I ст. 123 КК
Украєни виправними роботами на строк до двох рокiв, а за
ч.2 ст. 123 КК Украєни - позбавленням волi на строк до
трьох рокiв.
ня єм тiлесних ушкоджень з метою спонукання держави,
мiжнародноє органiзацiє, фiзичноє чи юридичноє особи чи
групи осiб вчинити або утриматися вiд вчинення якоє-
небудь дiє як умови звiльнення заручника.
Частина 5 ст. 123 КК Украєни передбачау пiдвищену
вiдповiдальнiсть за захоплення заручниками працiвникiв
правоохоронних органiв (мiлiцiє, суду, прокуратури) чи
представникiв влади або єх близьких родичiв, або за попе-
реднiм зговором групою осiб, або особливо небезпечним
рецидивiстом чи вчинення таких дiй, поуднаних iз заподi-
янням потерпiлому середньоє тяжкостi чи тяжкого тiлесного
ушкодження.
Вiдповiдальнiсть за захоплення заручникiв настау з шiс-
тнадцяти рокiв.
Карауться захоплення заручникiв за ч. I ст. 123 КК
Украєни позбавленням волi на строк вiд трьох до десяти
рокiв, за ч. 2 123 КК Украєни - позбавленням волi на
строк вiд семи до пятнадцяти рокiв з конфiскацiую майна
або без такоє, за ч. З 123 КК Украєни - позбавленням волi
на строк вiд трьох до семи рокiв, а за ч. 4 ст. 123 КК
Украєни - позбавленням волi на строк вiд пяти до пятнад-
цяти рокiв.
5.3. Захоплення заручникiв
Дiяння, передбачене ст. 123 КК Украєни, посягау на
особисту свободу i безпеку осiб, що стали заручниками.
Обуктивну сторону цього злочину утворюють:
а) захоплення;
б) тримання особи як заручника.
Захоплення - це всi способи поневолення особи з по-
збавленням свободи, можливостi пересування, дiяти за
своєм розсудом i потребами.
Тримання - це позбавлення волi. Обовязковою озна-
кою захоплення заручникiв е погроза єх вбивства, заподiян-
.20
5.4. Незаконне помiщення в психiатричну
лiкарню
Стаття 123 КК Украєни передбачау вiдповiдальнiсть за
спецiальний вид незаконного позбавлення волi - помi-
щення в психiатричну лiкарню завiдомо психiчно здоровоє
особи.
Субуктивна сторона цього злочину характеризууться
умислом, оскiльки закон передбачау вiдповiдальнiсть лише
за помiщення в психiатричну лiкарню завiдомо здоровоє
особи. Помилка в дiагнозi складу злочину не утворюу. На
пiдстави вiдповiдальностi i квалiфiкацiю дiяння не впливають
мотиви злочину - корисливiсть, помста, каруризм тощо.
221
Вiдповiдальними за вчинення цього злочину у лiкарi-
психiатри, якi прийняли завiдомо неправильне рiшення -
визнати здорову людину психiчно хворою або утримувати
в психiатричнiй лiкарнi особу, яка вже вилiкувалась i у здо-
ровою.
Карауться незаконне помiщення в психiатричну лiкар-
ню позбавленням волi на строк до двох рокiв або виправ-
ними роботами на той же строк з позбавленням права обiй-
мати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю на
строк вiд одного до трьох рокiв чи без такого.
5.5. Викрадення чужоє дитини
Стаття 124 КК Украєни передбачау вiдповiдальнiсть за
а) викрадення чужоє дитини;
б) пiдмiну чужоє дитини.
Потерпiлою (чужою дитиною) визнауться малолiтня
особа, якiй не виповнилося ще чотирнадцяти рокiв. Викра-
дення дiтей старше чотирнадцяти рокiв тягне за собою вiд-
повiдальнiсть за ст. 123 КК Украєни.
Склад злочину утворюу викрадення чужоє дитини.
Викрадення своує дитини (батьком чи матiрю) вiд будь-
кого, з будь-якоє установи чи органiзацiє складу злочину не
утворюу.
Викрадення чи пiдмiна чужоє дитини вчинюуться лише
умисно. Необережна, внаслiдок помилки пiдмiна дитини
(наприклад, у пологовому будинку) складу злочину не
утворюу.
Вiдповiдальнiсть за викрадення чужоє дитини чи пiдмiну
чужоє дитини настау з шiстнадцяти рокiв.
Карауться викрадення або пiдмiна чужоє дитини позба-
вленням волi на строк до пяти рокiв.
6. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЧЕСТI
ТА ГIДНОСТI ОСОБИ
6.1. Загальна характеристика злочинiв
проти честi та гiдностi особи
Честь i гiднiсть особи - обукти цiлоє низки злочинiв. На
захист честi та гiдностi особи спрямованi норми ст. 125,
126, 176 176 189, 189 КК Украєни.
Посягання на честь та гiднiсть у багатьох випадках вхо-
дять в обуктивну сторону також iнших складiв злочину.
Наприклад, розголошення вiдомостей, що ганьблять потер-
пiлого або його близьких (ст. 86 144 КК Украєни); пере-
вищення влади чи службових повноважень, поуднанi з дiя-
ми, ображаючими особисту гiднiсть (ст. 166 КК Украєни),
хулiганство (ст. 206 КК Украєни) та iн.
Честь i гiднiсть як юридичнi категорiє у особистi невiд-
чужуванi немайновi блага, якими визначауться усвiдомлен-
ня особою свого громадсько-суспiльного значення i ви-
знання за нею цього значення з боку суспiльства.
Гiднiсть особи у право на громадську повагу, що грун-
тууться на визнаннi суспiльством громадськоє цiнностi цiує
особи. Гiднiсть - це публiчна цiннiсть особи. Честь - це
самооцiнка особи.
6.2. Наклеп
Наклепом називауться поширення неправдивих вигадок,
якi ганьблять iншу особу. Потерпiлими вiд цього злочину
Про недолiки в охоронi честi та гiдностi особи чинним Кримiнальним
законодавством див.: Корзканский Н.И. О недостатках уголовно-правовой
охраньi чести й достоинства личности. - Трудьi ВСШ МВД СССР, внп. 3. -
Волгоград, 1970; Коржанский Н.И. Уголовно-правовая охрана чести й
достоинства личности // Соц. законность. -1971.-№6.
223
можуть бути тiльки фiзичнi особи як тi, що живуть, так i тi,
що померли, як присутнi, так i вiдсутнi.
Предметом наклепу можуть бути лише неправдивi вига-
данi повiдомлення, якi ганьблять потерпiлого. Такими у
вигадки про венеричне захворювання, про статевi звязки,
про вчинення тяжкого злочину тощо.
Наклеп - злочин навмисний, оскiльки винний дiу з ме-
тою зганьбити потерпiлого. Мотивами цих дiй можуть бути
рiзнi спонукання (помста, заздрiсть, ревнощi тощо).
Кримiнальна вiдповiдальнiсть за наклеп виключауться,
якщо в повiдомленнi висловлюуться лише припущення про
протизаконнi дiє певноє особи з проханням перевiрити по-
вязанi з цим обставини.
Наклеп мау багато спiльних ознак iз завiдомо неправдивим
доносом (ст. 177 КК Украєни). Вiдрiзняються цi злочини
лише за однiую ознакою субуктивноє сторони - за метою.
Неправдивий донос - це повiдомлення неправди з метою
притягнути до кримiнальноє вiдповiдальностi. Наклеп мау
iншу мету - зганьбити особу, про яку повiдомляють вигадки.
У тих випадках, коли винний повiдомляу правоохороннi
органи про нiбито вчинений потерпiлим злочин i мау намiр
зганьбити потерпiлого, домогтися притягнення його до
кримiнальноє вiдповiдальностi, скоуне квалiфiкууться лише
за ст. 177 КК Украєни, оскiльки вона передбачау вiдповi-
дальнiсть за бiльш тяжкий злочин.
В деяких злочинах наклеп у спосiб єх вчинення, наприк-
лад, при доведеннi до самогубства (ч. 2 ст. 99 КК Украєни).
Наклеп, таким чином, утворюу частину обуктивноє сторони,
обовязкову невiдумну ознаку ч. 2 ст. 99 КК Украєни i тому
повнiстю охоплюуться складом цього злочину. Квалiфiку-
вати такi дiє додатково за ст. 125 КК Украєни не потрiбно.
За ч. 2 ст. 125 КК Украєни квалiфiкууться наклеп у надру-
кованому або iншим способом розмноженому творi (у книжцi,
газетi, журналi та iн.), а також вчинений повторно, неза-
Див.: постанова президiє Чернiгiвського обласного суду у справi Т.
ПрактикасудiвУкраєнивкримiнальнихсправах.-К., 1993.-С. 150-151.
224
лежно вiд того, чи був винний притягнутим до кримiналь-
ноє вiдповiдальностi за перший наклеп, чи вiдбував за нього
покарання чи нi.
Якщо наклеп був поуднайий з обвинуваченням у вчи-
неннi державного (ст. 56-63 КК Украєни) або iншого тяж-
кого злочину (одного з перелiчених у ст. 7 КК Украєни), то
дiє винного квалiфiкуються за ч. З ст. 125 КК Украєни.
Вiдповiдальнiсть за наклеп настау з шiстнадцяти рокiв.
Карауться наклеп за ч. I ст. 125 КК Украєни позбавленням
волi на строк до одного року, або виправними роботами на
той же строк, або штрафом вiд тридцяти до вiсiмдесяти
мiнiмальних розмiрiв заробiтноє плати, або громадською
доганою, за ч. 2 ст. 125 КК Украєни - позбавленням волi на
строк до трьох рокiв, або виправними роботами на строк до
двох рокiв, або штрафом вiд пятдесяти до ста двадцяти
мiнiмальних розмiрiв заробiтноє плати, а за ч. З ст. 125 КК
Украєни - позбавленням волi на строк до пяти рокiв.
6.3. Образа
Образою називауться приниження людськоє гiдностi у
непристойнiй формi. Образа - злочин особистий, вона зав-
жди стосууться певноє особи i спрямована на приниження
гiдностi цiує особи.
Непристойними визнаються такi дiє, якi суперечать
нормам i правилам суспiльноє моралi, викликають почуття
сорому, ганьби. Такими можуть бути лайливi слова, плювок
в обличчя, ганьбливi прiзвища тощо.
Образливими можуть бути i такi вирази чи оцiнки особи
потерпiлого, якi у дiйсними, наприклад, недорозвинутого
розумом або наявнiсть у потерпiлого фiзичноє вади.
Образа може бути вчинена публiчно, в присутностi iн-
ших, крiм потерпiлого, осiб, а може бути вчинена безпосе-
редньо тiльки вiч-на-вiч. Якщо образа була вчинена у вiд-
повiдь на незаконнi дiє ображеноє особи, то вона не у кара-
ною, оскiльки складу злочину не мiстить.
225
Наприклад, вироком районного народного суду Р. було
засуджено за ст. 126 КК Украєни за те, що вiн бiля свого
будинку непристойними словами образив П. Президiя об-
ласного суду, розглянувши справу, визначила, що до П.,
який на той час був дiльничним iнспектором мiлiцiє (потiм
його було звiльнено з органiв внутрiшнiх справ), звернувся
Ф. зi скаргою на те, що його тесть Р. не вiддау його особистi
речi та документи. Хоч вирiшення цього питання не входило
до службових обовязкiв П., вiн, узявши iз собою трьох
дружинникiв, приєхав на автомашинi до будинку Р. Останнiй
заявив, що до будинку єх не впустить, оскiльки його дочки -
дружини Ф. - вдома немау, i запропонував єм поєхати за
нею на роботу, щоб вона сама вiддала Ф. речi та документи.
При цьому подружжя Р. кричали, лаялися, а Р. вживав не-
пристойнi слова. За вказiвкою П. присутнi взяли Р. за руки i
доставили його до громадського пункту охорони порядку.
Викладене свiдчить, зазначила президiя обласного суду,
що дiє П. iз самого початку були неправомiрними. За вiдсу-
тнiстю законних пiдстав вiн дав дружинникам вказiвку iз
застосуванням сили доставити Р. до пункту охорони порядку.
Таким чином, дiє Р. були, по сутi, викликанi неправомiрними
дiями самого потерпiлого. За таких обставин у дiях Р. немау
складу злочину, передбаченого ст. 126 КК Украєни. Тому
президiя обласного суду судовi рiшення щодо Р. скасувала, а
справу провадженням закрила.
Злочин, передбачений ст. 126 КК Украєни, мiстить за-
гальний склад злочину образи. Крiм того, кримiнальний
закон передбачау вiдповiдальнiсть i за спецiальнi види об-
рази, якi видiляються за ознаками потерпiлого.
Спецiальнi склади злочину образи мiстять ст. 189, 189,
206, 237 КК Украєни. Згiдно з цим образа представника
влади або представника громадськостi при виконаннi ними
службових обовязкiв чи охорони громадського порядку
(ст. 189 КК Украєни), працiвника мiлiцiє, народного дру-
Див.: ПрактикасудiвУкраєнивкримiнальнихсправах.-К., 1993.-С. 151-
152.
226
жинника або вiйськовослужбовця при виконаннi ними слу-
жбових обовязкiв чи при охоронi громадського порядку
(ст. 189 КК Украєни), так само, як i образа потерпiлого при
вчиненнi винятково цинiчних хулiганських дiй (ч. 2 ст. 206
КК Украєни), квалiфiкуються за цими вiдповiдними норма-
ми без додатку ст. 126 КК Украєни.
Образа працiвника мiлiцiє, народного дружинника, вiй-
ськовослужбовця чи представника громадськостi не при
виконаннi ними службових обовязкiв чи не у звязку з єх
виконанням, а на грунтi особистих неприязнених стосункiв
квалiфiкууться за ст. 126 КК Украєни.
Наклеп та образа, як злочини, що посягають на честь та
гiднiсть особи, мають багато спiльних ознак. Вiдрiзняються
вони тим, що:
а) наклепи - видумане звинувачення у неправдивих
вчинках, фактах;
б) образа - неправдива, видумана (або i дiйсна) ганьбли-
ва оцiнка особи, ганьблива характеристика.
Якщо особу неправдиво звинувачують у крадiжцi певноє
речi, то це наклеп (ст. 125 КК Украєни). А якщо особу без-
пiдставно називають злодiум (взагалi), то це образа (ст. 126
КК Украєни).
Вiдповiдальнiсть за образу настау з шiстнадцяти рокiв.
Карауться образа виправними роботами на строк до од-
ного року, або штрафом вiд тридцяти до вiсiмдесяти мiнi-
мальних розмiрiв заробiтноє плати, або громадською доганою.
Лiтература до теми
I. Бородай С.В. Квалификация преступлений против жиз-
ни.-М., 1977.
2. Загородников Н.И. Преступления против здоровья. - М.,
1969.
3. Игнатов А.Н. Ответственность за преступления против
нравственности. - М., 1966.
227
4. Коржанский Н.И. Квалификация преступлений против
личности й собственности. - Волгоград, 1984.
5. Коржанськай М. Кримiнально-правова охорона особи:
вади i помилки // Юридичний вiсник Украєни. - 1995. -
№ 12.
6. Коржанський М.И. Квалiфiкацiя злочинiв проти особи
та власностi. - К., 1996.
7. Коржанський М.Й. Популярний коментар Кримiналь-
ного кодексу. - К., 1997.
8. Коржанський М.Й. Квалiфiкацiя злочинiв. - К., 1998.
9. Коржанський М. Про змiст кримiнальноє погрози //
Юридичний вiсник Украєни. - 1997. -№41,43.
10. Коржанський М. Вчинення злочину в станi фiзiологiчно-
го афекту // Юридичний вiсник Украєни. - 1997. - № 48.
11. Науково-практичний коментар Кримiнального кодексу
Украєни.-К., 1997.
12. Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в кримi-
нальних та цивiльних справах. - К., 1995.
IЗ. Практика судiв Украєни в кримiнальних справах. - К.,
1993.
14. Практика судiв Украєни у кримiнальних справах. 1993-
1995.-К.: Юрiнком, 1996.
15. Сташис В. В., Бажанов М.И. Преступления против лич-
ности.-Харьков, 1981.
16. Сташис В.В., Бажанов М.И. Личность под охраной уго-
ловного закона. - Симферополь, 1996.
17. Убийства, изнасилования й другие преступления против
личности. Судебная практика. - Сборник судебньiх ре-
шений по уголовньiм делам. - К., 1993.
18. Уголовное право УССР. Особенная часть. - К., 1989.
19. Проект Кримiнального кодексу Украєни. Пiдготовлений
робочою групою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни. - К., 1997.
228
ТЕМА
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ
ПОЛIТИЧНИХ
I ТРУДОВИХ ПРАВ
ГРОМДЦЯН
I. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
ПОСЯГАНЬ НА ПОЛIТИЧНI
I ТРУДОВI ПРАВА ГРОМАДЯН
Глава IV Кримiнального кодексу Украєни охороняу го-
ловнi конституцiйнi права громадян Украєни - право вiль-
ного вибору й бути обраним Президентом Украєни, право
обрання органiв державноє влади таумним голосуванням,
право на проведення референдуму, право на недоторканнiсть
житла i таумницю листування, право на працю та на безпеч-
нi умови працi, авторськi права i право на iнтелектуальну
власнiсть, а також на вiльне вiдправлення релiгiйних обря-
дiв. Цi конституцiйнi права громадян Украєни охороняють-
ся кримiнально-правовими засобами - визнанням порушень
цих прав злочинами i встановленням за єх вчинення суво-
рих мiр державного примусу - кримiнального покарання.
Кримiнально-правова охорона конституцiйних прав гро-
мадян мау велике суспiльне значення, оскiльки рiвнем цiує
охорони i захищеностi конституцiйних прав громадян ви-
значауться рiвень демократiє в суспiльствi та державi. Кри-
мiнально-правова охорона конституцiйних прав громадян у
певною гарантiую єх дiйсностi, забезпеченостi. Слiд також
зазначити, що деякi конституцiйнi права громадян ще не
мають належного захисту, наприклад, право на недотор-
каннiсть житла громадянина. Безпiдставно уст. 130 КК
229
Украєни кримiнальна вiдповiдальнiсть за порушення недо-
торканностi житла обмежена вiдповiдальнiстю лише поса-
дових осiб. Адже таке порушення може бути вчинено i
приватною особою. т певнi недолiки i в охоронi iнтелекту-
альноє власностi громадян.
У залежностi вiд безпосереднього обукту посягання всi
злочини цiує глави розподiляються на три групи:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57