2.1.12. Вжити додаткових заходів для погашення до
кінця 2000 року заборгованості із заробітної плати на
підприємствах державної форми власності та з часткою
державної власності понад 50 відсотків.
2.1.13. Забезпечити погашення заборгованості із заро-
бітної плати працівникам підприємств, які виконали ро-
боти і виготовили продукцію на замовлення держави, до
кінця 1999 року в сумі понад 20 млн. гривень. Передба-
чити необхідні кошти на зазначені цілі у проекті Держав-
ного бюджету України на 2000 рік.
2.1.14. Забезпечити у 1999 році погашення заборгова-
ності з заробітної плати працівникам установ, що фінан-
суються з державного бюджету, в сумі 160 млн. гривень.
2.1.15. Під час формування проекту Державного бюд-
жету України на 2000 рік передбачити кошти на повне по-
гашення заборгованості з заробітної плати працівникам
бюджетних установ.
2.1.16. Доручити місцевим органам виконавчої влади
передбачити необхідні кошти в проектах місцевих бюд-
жетів на 2000 рік для повного погашення заборгованості
із заробітної плати.
2.1.17. Забезпечити з 1 вересня 1999 р. поточні видатки
з державного бюджету на заробітну плату працівникам
бюджетних установ в цілому на кожний квартал.
2.1.18. Зобов'язати міністерства, інші центральні органи
виконавчої влади та керівників підприємств забезпечити
своєчасну виплату поточної заробітної плати на підприєм-
ствах і в організаціях державної форми власності та з част-
кою державної власності понад 50 відсотків.
2.1.19. Внести зміни до законодавче визначеного поряд-
ку погашення зобов'язань платників податків перед бюд-
жетами та державними цільовими фондами стосовно ви-
конання платіжних доручень платника на виплату поточ-
ної та простроченої заробітної плати перед здійсненням
платежів за іншими його платіжними дорученнями та ви-
конавчими документами у розмірі не менш як 50 відсотків
наявних на поточних та інших рахунках коштів.
2.1.20. Запровадити у 2000 році щокварталу розроблен-
ня статистичних даних щодо заборгованості із заробітної
568 З
'плати на підприємствах і в організаціях з.часткою держав-
ної власності понад 50 відсотків.
2.1.21. Організувати на підприємствах і в організаціях
постійний контроль за станом дотримання законодавства
з питань своєчасної виплати заробітної плати.
2.1.22. Доручити міністерствам та іншим центральним
органам виконавчої влади розглядати подання профспілко-
вих організацій щодо розірвання контрактів з керівника-
ми державних підприємств, які не забезпечують своєчасну
виплату заробітної плати.
Об'єднання роботодавців зобов'язується:
2.1.23. Активно домагатися від керівників підприємств
недержавної форми власності своєчасної виплати заробіт-
ної плати та погашення заборгованості з неї. З цією, ме-
тою сприяти включенню відповідних зобов'язань до колек-
тивних договорів.
2.1.24. Суб'єкти господарювання не надаватимуть у
період до погашення заборгованості із заробітної плати
своїм працівникам позик без погодження з профспілковим
комітетом, крім випадків, передбачених колективним до-
говором.
Профспілки та їх об'єднання зобов'язуються:
2.1.25. Разом з відповідними центральними та місце-
вими органами виконавчої влади та об'єднаннями робото-
давців передбачати протягом IV кварталу 1999 р. в галу-
зевих і регіональних угодах конкретні заходи Сторін що-
до повного погашення до кінця 2000 року наявної
заборгованості із заробітної плати всіма суб'єктами, які пе-
ребувають у сфері їх дії.
2.1.26. Домагатися укладення на підприємствах, де
діють профспілкові організації, колективних договорів та
внесення до них конкретних зобов'язань власників щодо
обсягів та строків погашення заборгованості із заробітної
плати та Здійснювати контроль за їх виконанням, зокре-
ма, в частині своєчасної виплати заробітної плати.
2.1.27. 'Рекомендувати організаціям профспілок прово-
дити силами правових інспекторів праці профспілок разом
з державною інспекцією праці Міністерства праці та со-
ціальної політики перевірки підприємств, на яких допуще-
но порушення строків виплати заробітної плати.
2.1.28. Домагатися від профспілкових комітетів засто-
сування ними в повному обсязі наданих профспілкам прав
щодо здійснення контролю за виконанням власниками
зобов'язань у сфері оплати праці, зокрема, стосовно при-
мусового стягнення заробітної плати та розірвання на ви-
могу профспілкового органу трудового договору (контрак-
ту) з керівником у разі невиконання ним умов колектив-
ного договору та порушення законодавства про працю.
2. У сфері охорони праці
Сторони домовилися:
2.2.1 Під час укладення галузевих, регіональних угод
та колективних договорів розмір одноразової допомоги
потерпілим від нещасних випадків буде визначатися відпо-
відно до законодавства.
2.2.2. Рекомендувати центральним та місцевим орга-
нам виконавчої влади разом з відповідними профспіл-
ковими органами переглянути регіональні та галузеві про-
грами поліпшення стану безпеки, гігієни праці та вироб-
ничого середовища на 1999-2000 роки і забезпечити
контроль за їх виконанням.
2.2.3. Зобов'язати міністерства, інші центральні орга-
ни виконавчої влади, місцеві державні адміністрації вжи-
ти заходів до виконання Національної програми поліп-
шення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середо-
вища на 1999З2000 роки і Державної програми навчання
та підвищення рівня знань працівників, населення Украї-
ни з питань охорони праці на 1999-2000 роки.
Забезпечити фінансування цих програм в обсязі, не мен-
шому ніж сума коштів, яка надійшла до Державного ка-
значейства від застосування органами державного нагля-
ду штрафних санкцій відповідно до статті 31 Закону Ук-
раїни ЫПро охорону праціы та здійснювати контроль за їх
виконанням.
Формування та використання коштів фондів охорони
праці здійснювати за участю профспілок. Внести відповідні
зміни до чинних нормативних актів.
2.2.4. Здійснити заходи, пов'язані з "підготовкою до
ратифікації Україною у 2000 році:
Конвенції МОП № 129 про інспекцію праці в сільсько-
му господарстві;
Конвенції МОП № 174 про запобігання великим про-
мисловим аваріям;
Конвенції МОП № 176 про безпеку і гігієну праці на
шахтах;
Конвенції МОП № 155 про безпеку, гігієну праці та ви-
робниче середовище.
Сторона власників зобов'язується:
2.2.5. Вжити заходів до ліквідації заборгованості з ви-
плати одноразової допомоги та відшкодування шкоди
відповідно до статті 11 Закону України ЫПро охорону
570
праціы особам, які через нещасні випадки і професійні за-
хворювання отримали стійку втрату працездатності, та
сім'ям загиблих на виробництві.
2.2.6. Сприяти прийняттю Верховною Радою України
Законів України про загальнообов'язкове державне со-
ціальне страхування від нещасного випадку на вироб-
ництві та професійного захворювання, які спричинили втра-
ту працездатності; про об'єкти підвищеної небезпеки; про
Зону надзвичайної екологічної ситуації та забезпечити по-
дання Верховній Раді України проектів Законів України
про державний нагляд і контроль за дотриманням законів
та інших нормативно-правових актів про працю та охо-
рону праці, про безпечність промислової продукції.
2.2.7. Щороку розглядати за участю центральних та
місцевих органів виконавчої влади, об'єднань роботодавців
і профспілок умови та стан безпеки праці на виробництві,
виробничого травматизму, професійної захворюваності та
вживати відповідних заходів до поліпшення становища з
цих питань.
2.2.8. Після прийняття Верховною Радою України За-
кону України про зону надзвичайної екологічної ситуації
використати висновки за результатами еколого-економіч-
ного експерименту, що проводиться відповідно до розпоряд-
ження Президента України ви 11 червня 1997 р. .№2 235
у містах Кривий Ріг, Дніпродзержинськ та Маріуполь, під час
підготовки нормативно-правових актів, які розроблятимуть-
ся для реалізації положень зазначеного закону.
Профспілки зобов'язуються:
2.2.9. Здійснювати громадський контроль за створен-
ням безпечних і нешкідливих умов праці на виробництві
та забезпеченням працюючих необхідним спецодягом, спец-
взуттям, іншими засобами індивідуального і колективно-
го захисту працюючих.
2.2.10. Забезпечити участь представників профспілок
у розслідуванні кожного нещасного випадку на вироб-
ництві та у розробленні заходів щодо запобігання їм, а та-
кож необгрунтованому звинуваченню потерпілих.
2.2.11. Надавати консультації та безоплатну правову
допомогу працівникам і сім'ям загиблих у вирішенні пи-
тань про своєчасне і повне відшкодування власником'шко-
ди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкод-
женням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудо-
вих обов'язків, а також виплати одноразової допомоги
відповідно до статті 11 Закону України ЫПро охорону
праціы.
3. У сфері режиму праці та відпочинку
Сторони домовилися:
2.3.1. Трудові відносини у сфері праці та відпочинку бу-
дувати на засадах дотримання державних гарантій і дого-
і' вірного регулювання;
2.3.2. Державній інспекції праці Міністерства праці та
соціальної політики за участю правових інспекцій праці
профспілок провести у 2000 році перевірку законності ук-
ладення контрактів з працівниками підприємств і органі-
зацій виробничої сфери.
2.3.3. Провести в рамках Національної ради соціаль-
ного партнерства консультації щодо визначення соціаль-
но-економічних можливостей ратифікації Україною:
Конвенції МОП № 67 про тривалість робочого часу та
відпочинку на дорожньому транспорті;
Конвенції МОП №81 про інспекцію праці в промис-
ловості і торгівлі;
Конвенції МОП №89 про нічну працю жінок у промис-
ловості;
Конвенції МОП №105 про скасування примусової праці;
'Конвенції МОП №140 про оплачувані навчальні відпу-
стки;
Конвенції МОП №150 про регулювання питань праці.
2.3.4. Забезпечити координацію роботи державної
інспекції праці Міністерства праці та соціальної політики
та правових інспекторів праці профспілок у здійсненні кон-
тролю за додержанням законодавства про працю.
2.3.5. З метою заохочення до материнства розгляну-
ти можливість законодавчого встановлення 38-годинно-
го робочого тижня при збереженні рівня заробітної пла-
, ти працюючим жінкам, які мають дітей дошкільного віку
або дітей-школярів. Кабінет Міністрів України зобов'я-
зується:' і
2.3.6. За участю профспілок проаналізувати виконан-
ня в Україні Конвенції МОП № 158 про припинення тру-
дових відносин з ініціативи підприємця.
2.3.7. За участю профспілок підготувати і внести до
Верховної Ради України законопроект про внесення змін
до Закону України ЫПро відпусткиы в частині врегулюван-
ня питання надання оплачуваних відпусток для проф-
спілкового навчання працівників підприємств і організацій,
які обрані головами профкомів.
2 3.8. За участю профспілок завершити підготовку та
видання науково-практичного коментаря до Закону Украї-
ни ЫПро відпусткиы.
572
2.3.9. За участю профспілок визначити сфери діяльності,
в яких перевтома, може створювати загрозу здоров'ю пра-
цівників та оточуючих, і затвердити положення про робо-
чий час і час відпочинку зазначених категорій працівників.
2.3.10. За участю профспілок розглянути питання про
законодавче врегулювання можливості надання всієї три-
валості додаткової відпустки за роботу у шкідливих і важ-
ких умовах, яка встановлена за результатами атестації ро-
бочих місць, за рахунок коштів, призначених на оплату
праці.
2.3.11. Забезпечити приведення у відповідність із стат-
тею 43 Конституції України положень та статутів про
дисципліну, інших нормативно-правових актів, якими ви-
значено можливість переведення працівників на роботу, не
передбачену трудовим договором.
2.3.12. Підготувати за участю профспілок і затверди-
ти примірні правила внутрішнього трудового розпорядку
підприємства, установи, організації.
2.3.13. Підготувати та затвердити за погодженням з
профспілками порядок підсумкового обліку робочого часу
та порядок встановлення гнучкого режиму робочого часу.
2.3.14. Підготувати та затвердити положення про по-
рядок чергування працівників, у разі потреби внести про-
позиції щодо змін та доповнень до законодавства України
про .працю.
2.3.15. Рішення про перенесення загальноприйнятих в
державі неробочих днів (субота, неділя) приймати не
пізніше ніж за два тижні з повідомленням про це населення
через засоби масової інформації.
2.3.16. Підготувати та затвердити списки виробництв,
робіт, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці
та особливим характером праці, робота в яких дає право
на скорочений робочий час.
2.3.17. За участю. профспілок проаналізувати викори-
стання праці дітей та підлітків в Україні.
2.3.18. Подати на ратифікацію Верховній Раді Украї-
ни Конвенцію МОП № 132 про оплачувані відпустки.
2.3.19. Підготувати та внести зміни до нормативних
актів, що регулюють порядок ведення трудових книжок сто-
совно працівників, як працюють за наймом у фізичних осіб,
в тому числі у громадян-підприємців.
2.3.20. Розробити та затвердити Положення про поря-
док реєстрації трудових договорів, які складаються між
Е фізичними особами З роботодавцями та найманими пра-
цівниками.
573
2.3.21. Надавати відпустки без збереження заробітної
плати в порядку, визначеному статтею 25 Закону України
ЫПро відпусткиы, лише за' згодою сторін трудового догово-
ру. Рекомендувати під час укладення колективних дого-
ворів визначати умови, за яких власник може вдаватися
до такого заходу, завчасно інформувати профспілки та
працівників про можливість простою, максимальну три-
валість відпустки без збереження заробітної плати тощо.
Об'єднання роботодавців та профспілок зобов'язуються:
2.3.22. Сприяти створенню комісій по трудових спорах
на підприємствах з кількістю працюючих 15 осіб і більше
та сприяти підвищенню ефективності розгляду ними тру-
дових спорів.
Профспілки та їх об'єднання, зобов'язуються:
2.3.23. Здійснювати контроль на підприємствах усіх
форм власності за дотриманням законодавства щодо ре-
жиму робочого часу і часу відпочинку.
2.3.24. Надавати безоплатні правові консультації чле-
нам профспілок.
Розділ III. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦІАЛЬНИХ
ПРАВ ТА ГАРАНТІЙ
1. У сфері рівня життя, житловій, охорони здоров'я та
освіти.
Кабінет Міністрів України разом з об'єднаннями робо-
тодавців та профспілковими об'єднаннями домовилися про-
водити політику, спрямовану на зростання доходів населення,
заробітної плати, пенсій, стипендій, соціальних допомог та
інших видів грошових доходів з урахуванням зростання
межі малозабезпеченості (прожиткового мінімуму).
Сторони домовилися:
3.1.1. Опрацювати пропозиції профспілкових об'єднань
до проекту Житлового кодексу України з метою чіткого ви-
значення категорій громадян, які будуть забезпечуватися
житлом за рахунок держави, збереження інституту догово-
ру найму житлового приміщення у державному і громадсь-
кому житловому фонді, підвищення ролі трудових колек-
тивів, профспілок у забезпеченні житлових прав трудящих.
3.1.2. З метою створення умов для реалізації права гро-
мадян на житло, запровадження механізмів залучення
коштів держави, підприємств та населення, розробити про-
тягом 1999 року Державну житлову програму, проекти
574
законів та інших нормативних документів щодо забезпе-
чення житлом соціальне незахищених верств населення.
3.1.3. Зберегти до кінця 2000 року основні принципи
приватизації державного житлового фонду. Кабінет
Міністрів України за участю профспілок зобов'язується:
3.1.4. Сприяти прийняттю Верховною Радою України
закону про державні мінімальні соціальні стандарти.
3.1.5. Розробити нормативно-методичні документи щодо
розрахунків прожиткового мінімуму та соціальних стан-
дартів.
3.1.6. У 1999 році підготувати пропозиції щодо визна-
чення основних критеріїв оцінки бідності.
3.1.7. У першому щвріччі 2000 р. підготувати для за-
твердження проект Програми запобігання бідності.
3.1.8. Розробити набори продуктів харчування, непро-
довольчих товарів і послуг для визначення прожиткового
мінімуму на одну особу, а також окремо для тих, хто відно-.
ситься до основних соціальних і демографічних груп насе-
лення.
3.1.9. Протягом І кварталу 2000 р.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74