Учасникiв по-
вiдомляють також про нетрадицiйний характер керiвництва
групою АСПН, за якого вiдсутня жорстка регламентацiя пове-
дiнки та формальне управлiння.

Керiвник бере участь в усiх процедурах АСПН.

Незважаючи на вказанi принципи функцiонування групи
АСПН, учасники навчання мають право поводитися вiльно, не
боячись покарання за порушення принципiв. Керiвник нацiлюу
членiв групи на засвоуння певних форм поводження при такому
навчаннi.

Наведемо в скороченому виглядi стенограму першого занят-
тя групи.

Керiвник проводить iнструктаж. Пропонуу, як i наголошу-
валося ранiше, звертатися один до одного на "ти" й за iмям,
пiдкреслюючи небажанiсть оцiнних суджень, моральних i соцi-
альних оцiнок. Далi вiн говорить: "Ви, мабуть, самi вiдчувауте,

63

що деякi труднощi в спiлкуваннi вiдбиваються в першу чергу в
емоцiйнiй сферi. Тому в психокорекцiинiй групi бажано все
переводити на мову почуттiв замiсть того, щоб давати оцiнку
вчинкам. Стверджувати, що хтось iз присутнiх егоєст, не у гру-
повою формою взаумодiє. Краще сказати про почуття, якi вик-
ликау поведiнка цiує особи, наприклад: "Мене дратуу (або
радуу); що ти..." (й назвати вчинок).

При груповiй психокорекцiє не повинно бути критики як
такоє. Близькою до критики у така зворотна форма звязку, як
конфронтацiя. Йти на конфронтацiю з iншим членом групи -
означау вiдкрито сказати йому щось дуже важливе для нього
в планi особистого самопiзнання, хоч, можливо, й не зовсiм
йому приумне. Цим ми будемо суттуво допомагати одне одно-
му в пошуках чогось важливого. Щира, безпосередня реакцiя
може бути не зовсiм приумною iншiй людинi. А щоб не скрив-
дити одне одного, необхiдно знаходити вiдповiднi форми вик-
ладу iнформацiє, без знецiнення змiсту. Така практика у одно-
часно корисним елементом тренажу. Якщо навчитися знаходи-
ти найкращу форму вираження своєх думок i почуттiв, на-
вiть неприумних, у тактовний спосiб, то це вже хист спiлку-
вання.

Найважливiша запорука успiшного навчання в груповiй пси-
хокорекцiє у сфера вiдвертостi. Але не в звичному ЄЄ розумiннi,
коли розкриваються всi таумницi (за бажанням - iнтимнi ас-
пекти), а вiдвертого висловлення власноє реакцiє на ситуацiю
"тут i тепер". Якщо хтось вiдчуу необхiднiсть навести iнтимний
матерiал у групi, щоб вона допомогла розiбратися в переживан-
нях, то недопустимо. Проте, згiдно з принципами АСПН, цього
не вимагауться. Важливiшою у вiдверта реакцiя на тс, що вiд-
бувауться в групi в ситуацiє "тут i тепер". Особливо бажаним у
висловлення почуттiв учасником навчання, власного сприйнят-
тя ситуацiє, без турботи про тс, "який матиму вигляд". В життi
така турбота виправдана, в психокорекцiинiй групi - нi. По-
ведiнка в групi мас бути щирою.

В роботi групи виключауться категоризацiя вражень за дво-
ма полярними ознаками: "добре-погано". Не оцiнювати те, що
вiдбувауться, важливо не лише з морально-соцiальноє точки
зору, а й iз дидактичноє (до чого ми так звикли в школi). Отже,
заохочення й покарання вiдсутнi, так само як i оцiнки "погано",
"добре", "краще", "гiрше".

Треба навчитися в процесi занять дивитися одне на одного
й на самих себе нiби збоку, набути "обуктивного" погляду на
тi психологiчнi якостi, якi у насправдi в нас, а якi - "в iншому",
без квалiфiкацiє Єх на поганi та хорошi. Пiзнання глибинноє
психологiчноє сутi людини - першочергове завдання групи
АСПН.

У групi спершу зясовууться той арсенал психологiчних за-
собiв, яким кожний з учасникiв навчання володiу в спiлкуваннi,
i те як вiн сприймауться iншими людьми. Завдяки зворотному
звязку (на емоцiино-почуттувому рiвнi) вiдкривауться можли-
вiсть кожному учасниковi групи оцiнити своє якостi й потенцiйнi
можливостi в спiлкуваннi. iнформацiю, одержану в групi, важ-
ливо осмислювати, аби дiйти висновку, на якi якостi в процесi
спiлкування бажано спиратися як на сильнi, а яких позбутися.
Якостi, вiднесенi до небажаних, не карто витiсняти зi свiдомостi,
краще Єх опрацювати в процесi самовдосконалення.

В групi постiйно моделюються рiзнi ситуацiє й випробову-
ються новi форми поведiнки. В життi вони можуть бути досить
ризикованими, в групi ризик знiмауться тим, що субукт сприй-
мауться таким, яким у, без оцiнок поведiнки в категорiях "до-
бре-погано".

Наступний дуже важливий принцип: сприймання iншого та-
ким, яким вiн у, вiдсутнiсть чорно-бiлих категорiй. Спочатку
взаумне сприйняття один одного може бути нелегким для окре-
мих членiв групи. Не слiд цього боятися. Такi труднощi важливо
проговорити на заняттi. Чим бiльше буде висловлювань, тим
краше для процесу навчання. В кожнiй ситуацiє учасникам до-
цiльно бути емоцiйно розкутими й вiдкритими, позбутися того
напруження, яке може гальмувати активнiсть "тут i тепер".
Говорити "про групу пiсля групи" у небажаним. Адже в цьому
разi втрачауться спонука повернутися до питання, яке когось
непокоєть на заняттi, бо вже вiдбудеться звiльнення вiд певноє
напруженостi. Якщо таке трапляуться, це треба проаналiзувати
на заняттi в групi.

Дотриманням цих правил група iнтегрууться, стау одним
цiлим, а кожен з учасникiв вносить у єє роботу щось своу.

Спочатку процес групового навчання може розвиватися не
досить iнтенсивно. Це не повинно викликати хвилювання,
штучно стимулювати активнiсть не варто. Груповий процес мау
свою власну динамiку.

Керiвник групи бере участь разом з усiма учасниками в усiх
процедурах як рiвноправний член групи. Керiвниковi надауться
зворотна iнформацiя, як й iншим учасникам. У ходi роботи
групи керiвництво може на себе перейняти будь-хто iнший.
Хтось iз членiв групи може спробувати проводити заняття. Ке-
рiвниковi приумно спiвпрацювати з психологiчно обдарованими
учасниками АСПН.

Згiдно з принципами груповоє роботи кожний може вiдмо-
витися вiд якоєсь вправи, якщо вiдчуу, що йому важко єє вико-
нати. В той же час треба памятати, що барури - це ознака
опорiв, якi слiд долати. Тому членам групи пропонууться пере-
борювати власнi опори й бути активними.

В групi тренiнгу часто попереджають людей, що вони мо-
жуть попросити допомоги у товаришiв. Важливо запобiгати ви-
никненню такоє необхiдностi. Проголошуючи принцип щиростi,
потрiбно бути ще й чуйними, намагатися не доводити людину
до стану, коли вона змушена просити допомоги. Переживаючи
певний тяжкий стан, не кожен вiдважиться зробити подiбну
заяву.

В групi АСПН, як уже було сказано, принцип "тут i тепер",
а це означау, що найважливiший дослiдницький матерiал - це
той, що е в даний момент. Усе, що людина може бачити, чути,
мау величезне значення в процесi навчання. Дiє людини, вчинки
говорять набагато бiльше, нiж слова. Тому основою пiзнання у
поведiнка, а не розповiдь про неє. Тут необхiдно включатися в
ситуацiю всiм своєм уством, щоб набути не тiльки новi знання,
а й новий досвiд. Можна уявити рiзнi ситуацiє з педагогiчноє,
особистоє й побутовоє сфер. Треба довести до вiдома членiв
групи, що чим бiльше задiяно рiзних аспектiв життя, тим легше
й чiткiше видiлятимуть якiсь усталенi особистiснi характери-
стики, якi впливають на стосунки i в професiйнiй, i в побутовiй
сферах.

Керiвник груповоє психокорекцiє не повинен жорстко регла-
ментувати процес групового навчання. Стандартний стиль ке-
рiвництва тут неприйнятний. Хоч подiбнi очiкування учасникiв
навчання природнi, але найкращим пiзнавальним матерiалом у
невимушена, спонтанна поведiнка. Небажано розповiдати про
явища, якi виходять за рамки груповоє роботи (кiно, побутовi
iсторiє, сни), бо це може бути своурiдним "виходом iз групи".
Важливо всiм разом у групi вчитися довiряти собi, власнiй спон-
танностi й набувати свободи поведiнки.

3.2. МЕТОДИЧНi ВИМОГИ,
СПiЛЬНi ДЛЯ УЧАСНИКiВ
i КЕРiВНИКА АСПН

Враховуючи, що керiвник групи АСПН у водночас i єє членом
(принцип рiвностi), на нього поширюються основнi груповi нор-
ми взаумодiє. Керiвник повинен своую поведiнкою в групi пред-
ставляти iдеальну модель члена групи, тобто вiн мау
пiдкорятися певним спiльним з членами групи вимогам. Спи-
нимося на таких вимогах докладнiше.

Зворотний звязок. Бажано говорити iншому членовi групи
про те, як емоцiйно сприймауться контакт iз ним, якi почуття
викликау його поведiнка. Зворотний звязок мас стосуватися

66

тих властивостей особистостi субукта, якi вiн спроможний змi-
нити; буде досягнуто великого навчального ефекту, якщо вис-
-ювлення стосуватимуться тих почуттiв, якi викликау поведiнка
iншого. Зворотний звязок прийнятний тiльки за вiдсутностi
оцiнок, порад.

Учасникiв АСПН необхiдно навчати розумiнню того, що
вiдбувауться не лише в групi, а й у ник самих у процесi нав-
чання. Цс сприяу глибокому самодослiдженню. Важливо, щоб
учасники зрозумiли: групова психокорекцiя - цс не мiсце
приумного, бездумного приведення часу, а лабораторiя, яку
можна використати для самодослiдження, й головним у роботi
групи е оптимiзацiя загальних та професiйних здiбностей спiл-
кування. Якщо керiвник не придiлятиме увагу цим питанням,
члени групи можуть працювати без ентузiазму над особистими
змiнами, i Єм важко буде визначити потрiбний напрям, вони
обмежуватимуться ситуативним почуттям емоцiйного пiдне-
сення.

Прийоми ефективноє поведiнки в групi демонструються по-
ведiнкою керiвника. Цс пiдтримка, блокування (конфронтацiя),
постановка питань, активне слухання, оцiнювання, спiвпере-
живання та iн.

Необхiдно привчати членiв групи бути активними учасни-
ками групового процесу, а не його спостерiгачами. Активно
слухати - означау бути уважним до iнших людей у процесi
спiлкування, л цс бiльше, нiж просто прислуховуватися до слiв
того, хто говорить. Цс не лише "слухання", а й "бачення", це
врахування жестiв, мiмiки, змiн iнтонацiй голосу, виразу об-
личчя, вловлювання психологiчного (й семантичного) пiдтек-
сту, iнтуєтивне вiдчуття того, про що людина не може або не
хоче сказати. Бажано прояснити кожному учасниковi причини,
якi заважають йому придiляти певну увагу iншiй людинi. Ось
деякi з таких причин: неповне слухання, заглиблення в обду-
мування вiдповiдi, надмiрна заклопотанiсть собою або тим, яке
треба справити враження в данiй ситуацiє, оцiнка спiвбесiдника,
невмiння поставити себе на його мiсце, вiдсутнiсть здатностi до
спiвпереживання та iн.

Належить також знати, що може гальмувати активну участь
у роботi групи АСПН. Передусiм це побоювання вiдкрити перед
iншими своє негативнi сторони. Тому надзвичайно важливо до-
помогти учасникам АСПН вiдiйти вiд оцiнки категорiй i вiдкри-
ти в собi новi позитивнi сторони, що стимулюватиме Єхну
саморозкриття. Характерною особливiстю груповоє психокорек-
цiє у те, що робота проходить в умовах центрацiє уваги на
позитивному потенцiалi особистостi. Поряд iз цим ставиться й
така вимога до поведiнки членiв групи, як здатнiсть iти на
конфронтацiю.



Конфронтацiя - важливий момент у роботi групи. Прак-
тика показуу, шо необхiдно навчати вмiнню йти на зiткнення,
але зi збереженням взаумоповаги. В групi часто з осторогою
йдуть на конфронтацiю, боячися скривдити когось, наштовхну-
тися на негативний зворотний звязок (це стосууться як членiв
групи, так i деяких, особливо початкуючих, керiвникiв груп).
Трапляуться, що окремi учасники АСПН намагаються атакува-
ти чи критикувати iнших. Таку поведiнку зобовязаний блоку-
вати керiвник Конфронтацiя - один iз найважливiших
специфiчних факторiв поетесу спiлкування й розвитку як окре-
мих учасникiв, так i групи в цiлому. Завдання керiвника -
навчити своєм прикладом iти на конфронтацiю. Звичайно, це
вимагау певного стилю поведiнки, iстинноє доброзичливостi,
чуйностi, уважностi й майстерностi.

Конфронтацiя доцiльна в тому випадку, коли поведiнка
субукта порушуу принципи функцiонування групи або у де-
монстративною. Керiвник мау враховувати, що мотивом кон-
фронтацiє в групi не завжди виступау бажання надати допомогу.
Приводом може стати нудьга, прагнення домiнувати, бажання
помститися комусь або вихiд з обговорення власноє проблема-
тики.

Керiвник може блокувати занадто частi питання зондуючого
характеру, "плiтки", рiзке, безцеремонне втручання в iнтимний
свiт iншоє людини. розголошення таумницi групи - порушення
принципу конфiленцiєiностi - та окремих єє членiв. При цьому,
одначе, необхiдно зберiгати загальне позитивне ставлення до
особистостi. Треба памятати, що мстою конфронтацiє у розви-
ток субукта, а не обуктивування його недолiкiв.

Умiння ставити запитання. Запитання часто бувають фор-
мою вiдвертання вiд власних переживань i можуть заважати
роботi iнших членiв групи. Цс слiд упередити, бо саме безосiб-
ний спосiб звертання може виступати своурiдним захисним щи-
том своує "безпеки й проявом непродуктивноє форми поведiнки.
Питання можуть заважати процесовi групового навчання, якщо
єх ставлять у невiдповiдний момент, аби зясувати подробицi чи
причини того. чому людина переживау те чи iнше почуття. Таку
поведiнку бажано дослiдити в групi й дати зрозумiти людинi,
що єє стиль може бути продиктований бажанням заховатися,
залишитися для групи непiзнаним i бути "в безпецi". Члени
групи повиннi зрозумiти, що тi, кому адресуються запитання,
можуть через них утратити гостроту емоцiйних переживань,
оскiльки запитання стимулюють до роздумiв.

Умiння надавати пiдтримку полягау, передусiм, у визначен-
нi моменту єє доречностi. Лише за цiує умови вона може мати
навчальний ефект. Загальною помилкою може бути поспiшнiсть
надання пiдтримки, перш нiж учасник АСПН устигне пережити

внутрiшнiй конфлiкт, або якусь емоцiю. Така пiдтримка, по-
роджена добрими мотивами, може завалити регулюванню емо-
цiй за якими мають постати певнi висновки. Друга небезпека
полягау в закрiпленнi демонстративно-iгровоє поведiнки, яка
може закрiпити деякi непродуктивнi тенденцiє в групi. Пiдтрим-
ка доцiльна V випадку кризового стану або коли учасники нав-
чальноє групи вiдважуються на психологiчно ризикований для

них крок.

Невиправдана пiдтримка закрiплюу iнфантильнiсть, нездат-
нiсть до самостiйностi.

Встановлення взаумного звязку. В групi АСПН заохочу-
уться звязок мiж членами групи, а не мiж ними и керiвником.
При цьому учасники АСПН розвивають у собi здатнiсть спiв-
вiдносити дiє одного члена групи з реакцiями (турботами, хви-
люваннями) iншого. Розумiння того, що в учасникiв АСПН е
спiльнi турботи й хвилювання, змiцнюу звязок мiж учасника-
ми й тим самим сприяу згуртованостi групи.

Спiвпереживання. Розвиток цiує якостi полягау в умiннi вiд-
чувати й розумiти свiт iншого, значною мiрою сприяу процесовi
групового навчання. Для цього членiв групи слiд активно слу-
хати, виявляти взаумну увагу й турботу, повагу один до одного,
а також дешифрувати як невербальнi безсловеснi сигнали, так
i вербальнi повiдомлення.

Керiвник групи повинен остерiгатися розчинення" своує
особистостi в групових проблемах, а також обтяження групи
своєми власними проблемами. Мистецтво спiвпереживання по-
лягау в той же час у здiбностi зберiгати власну iндивiдуаль-
нiсть. Вiльна емоцiйна експресiя як форма емоцiйного реагу-
вання не у самоцiллю. Варто назвати деякi основнi ознаки згур-
тованостi в групi АСПН: високий рiвень довiри, регулярнi вiдвi-
дування занять, пунктуальнiсть, ступiнь емоцiйноє пiдтримки,
пiдбадьорювання й пiклування про iнших в процесi взаумодiє,
iнiцiатива в поведiнцi, широта спiвробiтництва мiж членами
групи та iн.

Пiзнавальна обробка досвiду, набутого в групi АСПН. Важ-
ливо, щоб члени групи усвiдомлювали необхiднiсть iнтегруван-
ня функцiй мислення й почуттiв у процесi групового пiзнання.
Останну вiдрiзняуться вiд традицiйного насамперед своєм емо-
цiйним аспектом, i деякi керiвники занадто пiдкреслюють цю
специфiку. В результатi можуть залишитися в тiнi пiзнавальнi
аспекти, забезпечити якi можна лише через мислення й розви-
ток здiбностей до аналiзу, синтезу й прийняття рiшення. Розг-
ляд цього питання доцiльно проводити в груш. Бажано, щоб у
процесi навчання учасники АСПН оволодiли новими пiзнаваль-
ними поняттями, якi б допомогли Єм проникнути в глибиннi
аспекти психiки.



У груповiй психокорекцiє важливо, щоб учасники не лише
переживали та вiдчували емоцiє, а й розумiли причини Єх ви-
никнення. Цьому сприяу такий прийом, як iнтерпретацiя, тобто
пояснення поведiнки. Якщо знайти розяснення, адекватнi про-
блемам, котрi переживають члени групи, це може виявитися
дуже корисним для них. Крiм того, своу припущення керiвник
може висловити у виглядi передчуття, припущення, яке надалi
(якщо воно правильне) обовязково спонукатиме членiв групи
до роздумiв.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30