125
Все це засвiдчуу, що архетипи - це не лише здатнiсть пси-
хiки передавати змiст в образах, а й можливiсть пiзнавати ло-
гiчний (хоч часто й iррацiональний) змiст несвiдомого.
Примiром, як у ластiвки iнстинкти визначають послiдовнiсть ЄЄ
дiй у процесi лiплення гнiздечка, так i архетипи зумовлюють
можливiсть вираження iндивiдуально неповторноє логiки несвi-
домого через образи. Архетипи, з якими ми можемо стикатися
в продуктах дiяльностi субукта (сни, фантазiє, малюнки) знач-
но iндивiдуальнiшi, незрозумiлiшi й наєвнiшi нiж, скажiмо, мi-
фи. По сутi архетип представляу той змiст, який, змiнюючися,
стау усвiдомленим i сприйнятним. Те, що ми розумiумо пiд
архетипом, прояснюуться через спiввiднесенiсть iз мiфом, бай-
кою та казкою. Проте кожна людина настiльки вiдрiзняуться у
виборi шляхiв, якими єє несвiдоме доповнюу або компенсуу свi-
доме. "Зовсiм неможливо, - пише К. Юнг, - бути впевненим,
що сни та Єхня символiка можуть бути хоч якось класифiкова-
ними" 2.
Наш багаторiчний досвiд роботи з психомалюнком переко-
нуу: справа не в класифiкацiє символiв, а в умiннi бачити єхну
уднання в "цiлiснiй картинi", що складауться з багатьох малюн-
кiв. Важливо вичленувати тенденцiє до повторення чогось iстот-
ного в багатьох малюнках i такого, що може (при сталостi
смислу) передаватися багатьма образами. З цим повязана ло-
гiка несвiдомого, яка стоєть поза образом, поза архетипом, бо
виражау спрямованiсть психiки, життувий план конкретного
субукта. Тому ми не обмежуумося вичленуванням конкретного
змiсту малюнкiв загалом. Оскiльки логiка несвiдомого перебу-
вау поза конкретно усвiдомлюваним самим автором змiстом
кожного малюнка, то в пiзнаннi цiує логiки особливе значення
мають архетипи.
Весь процес наших наукових i методичних пошукiв слугував
тому, щоб у груповiй психокорекцiє забезпечити iндивiдуально-
неповторний ефект. i коли цс нам стало вдаватися, лише тодi
у нас вiдкрилася можливiсть бачити повною мiрою роль архе-
типiв завдяки iнварiантностi змiсту символiв у рiзних ма-
люнках i в рiзних людей. Ми переконанi, що без методу
психомалюнка нам цс зробити не вдалося б, адже саме матерiа-
лiзацiя психологiчного змiсту дау змогу бачити змiст архетипiв.
Проте для Єх розумiння необхiдно максимально наблизитися до
феноменологiє внутрiшнього свiту даного автора й до вза-
умозвязкiв образiв, до Єхнього глибинного змiсту. Цей шлях
щоразу iндивiдуально неповторний, тому формалiзованi (тесто-
вi) iнтерпретацiє можуть лише гальмувати адекватне пiзнання
несвiдомого. В разi користування тестами ми знаходимо вiдпо-
вiдь немовби в iншому мiсцi.
6.2. ПРОЯВИ НЕСВiДОМОГО
В СИМВОЛiЦi ПСИХОМАЛЮНКiВ
Слово "символ" означау "поуднання". О. Ф. Лосув, який
спецiально дослiджував мiфи в контекстi фiлософiє, пише: "Мiф
не у нi схемою, нi алегорiую, але символом: i, вже будучи
символом, вiн може вбирати в себе схематичнi, алегоричнi й
життуво-символiчнi прошарки". i далi: "Мiф у особистiсним
буттям, або вiрнiше, образ буття особистiсного, особистiсна фор-
ма, лик особистостi". Ликом особистостi у єє тiло. Тодi, згiдно
з розумiнням О. Ф. Лосува, "всяка жива особистiсть у так чи
iнакше мiф... i не тому, що вона особистiсть, але тому, що вона
осмислена й оформлена з точки зору мiфiчноє свiдомостi" . Не-
живi предмети, такi як хата, рука, нога, волосся, серце... квiтка,
дерево, нiж, камiнь i т.п., теж мiфiчнi, але не тому, що вони
особистiснi (тобто можуть бути наповненi почуттями), а ще й
тому, що вони зрозумiлi й сконструйованi з точки зору особи-
стiсно-мiфiчноє свiдомостi. О. Ф. Лосув вважау, що всяка без-
думна рiч або явище, якщо брати Єх як предмети
не абстрактно-iзольовано, а як предмети живого
людського досвiду - суть мiфи. Всi речi нашого по-
всякденного досвiду мiфiчнi, й вiд того, що звично називають
мiфом, вони вiдрiзняються, може, лише дещо меншою яскравi-
стю й меншим загальним iнтересом. З останнiм ми не зовсiм
згоднi, бо яскравiсть у малюнках може навiть згущуватися.
Якби не багаторiчний досвiд роботи з малюнком, то нам, оче-
видно, було б важко сприймати таке розширене розумiння мi-
фологiє. Адже "мiф" грецьке слово, яке означау "вiрування
давнiх народiв щодо походження свiту i явищ природи, богiв i
легендарних героєв".
На той факт, що мiф абстрагований вiд нашого мислення,
вказуу й Е. Фромм. Вiн пiдкреслюу, що ми ставимося до мiфiв
iз належною повагою (хоч i зовнiшньою) як до давньоє традицiє.
Ми також вважаумо мiфи вiдображенням дитячого рiвня мис-
лення, темних людей, якi не знали науки. Проте ми змушенi
рахуватися з тим фактом, що бiльшiсть наших сновидiнь мау
багато спiльного з мiфами як за формою, так i за змiстом.
Е. Фромм продовжуу: "...вважаючи мiфи дивними й чужими
нам удень, уночi ми набуваумо здатностi до мiфотворчостi"
Обуднуу "денну" психiчну дiяльнiсть людини з "нiчною" сим-
вол. Сновидiння сучасних людей користуються
Алегорiя - цс вираження абстрагованого поняття з допомогою
конкретного образу (наприклад, образ жiнки iз завязаними очима й вагами в
руках - правосуддя). Алегорiя використовууться в казках i байках.
тiую ж мовою, що й мiфологiя. Й саме символи уднають мiж
собою сновидiння, мiфи та психомалюнки.
Дуже важливо кожному психологовi-практику, який покла-
дау надiю на розвиток власних здiбностей цiлiсного (психоана-
лiтичного) розумiння малюнкiв, оволодiти архетипною сим-
волiкою, описаною в працi 3. Фрейда "Толкование сновидений",
К. Юнга "Архетип й символ" та "Либидо, его метаморфози й
символьє", Е. Фромма "Душа человека", "Словарь символов"
А. Менегеттi та iн.
Працюючи з малюнком, ми не вiдразу стали користуватись
iнтерпретацiую символiв, повязаною зi змiстом колективного
несвiдомого (архетипи). Ставлячись обережно до тестових iн-
терпретацiй, ми також проявили нейтральнiсть i до будь-яких
iнших iнтерпретацiй, що стоять поза феноменологiую автора
малюнка. Для нас важливим було власне розумiння автором
змiсту малюнка, використаних у ньому кольорiв i символiв.
Первинна орiунтацiя роботи з малюнком в АСПН була макси-
мально конкретизованою й вiдображала наше прагнення наб-
лизитися до iндивiдуальноє неповторностi психiки кожного
субукта, до розкриття неусвiдомлюваних детермiнант особи-
стiсноє проблеми.
Констатацiя спiльностi символiки сновидiнь i малюнкiв ста-
лася завдяки iнiцiативi самих членiв групи, якi розповiдали сни.
Завдяки цьому ми мали нагоду переконатися в спiльностi ха-
рактеру групового матерiалу (зокрема малюнкового) й змiсту
снiв. Змiст сновидiння сам по собi давав змогу впевненiше й
глибиннiше розумiти iнварiантнi характеристики несвiдомого й
особливостi взаумозвязкiв зi свiдомим.
У мiру накопичення досвiду роботи зi сновидiннями ми вiдчу-
ли певний вагомий крок у напрямi цiлiсного розумiння систем-
них характеристик несвiдомого й багатозначностi "семантич-
них картинок" малюнка, наявностi мiж ними взаумозвязкiв i ло-
гiчноє iнтегрованостi. З часом досвiд уднання символiки "колек-
тивного несвiдомого" дав нам глибше вiдчути й зрозумiти
функцiйнi характеристики iндивiдуального несвiдомого, забарв-
леного власним досвiдом субукта. Вираження логiки несвiдомого
наближауться до досконалостi компютера за вмiстимiстюй упо-
рядкованiстю iнформацiє, а також здатнiстю до саморегуляцiє.
Значущiсть архстипiв не порушуу характеру первинного Єх
аналiзу, який ми, звичайно, починаумо дiалогом з автором,
зясуванням розумiння ним змiсту малюнкiв та окремих єхнiх
елементiв. i лише вторинний цiлiсний аналiз усiх малюнкiв ми
наважуумося наповнювати "вiдчуженим" вiд автора змiстом,
i оворячи про малюнок, ми кожного разу маумо на увазi малювання за
типом "вiльних асоцiацiй", якi все ж органiзовуються присутнiстю теми.
128
iiичлснування якого можливе завдяки.врахуванню змiсту архе-
типноє символiки.
Вiльне вираження графiчних (образних) асоцiацiй сприяу
адекватному обумному та системному прояву несвiдомого. Се-
ред комплексу пропонованих тем лише декiлька стосуються
прямого вираження "лiбiдо", примiром, "Людина, яку я люблю",
всi ж iншi теми стосуються рiзних аспектiв життувого досвiду
субукта й. iсторiє його життя.
Важливо, що теми малюнкiв сприяють рефлексiє дитинства не
прямо, а опосередковано - через тематику сiмє, сприйняття бать-
кiв (i батьками дитини), дорогу життя та iн. Проте в малюнках
ми чимдалi бiльше маумо "матерiалiзованi" пiдстави прослiдку-
вати глобальну роль лiбiдо (й протилежноє Єй енергiє м о р -
т i д о ) У формуваннi логiки несвiдомого та єє спрямованостi.
Емпiрична картина вйазус на важливiсть несвiдомого у фор-
муваннi логiки, факту табуйованостi (заборони) первинних, iн-
фантильних потягiв субукта до близьких людей, а у звязку з
цим Єх чуттувоє н с р е а л i з о в а н о с т i . Саме в цьому мо-
ментi ми вбачаумо джерело енергiє, яка починау свою "подорож"
у свiт по "шпалах" замiщень. Спрямованiсть дороги, як показуу
нам досвiд, визначауться генеральним (базовим) механiзмом
"психологiчних захистiв" "вiд слабкостi до сили".
Тим-то прагнення до задоволення не лише пiдкоряуться даному
iнтеграцiйному механiзмовi, а й набувау соцiального забарвлен-
ня. Цьому сприяу специфiчнiсть нашого мислення. Енергiю, яку
ми вiддаумо науцi й технiцi, антична людина здебiльшого вноси-
ла в мiфологiю, рсалiзуючи таким чином прагнення пристосува-
ти субуктивнi фантазiє й надiє до навколишнього свiту.
Завдяки 3. Фрсйдовi, ми знаумо, що сновидiння грунту-
ються саме на такому мисленнi, яке зорiунтоване в зворотному
напрямку, до матерiалу спогадiв i нереалiзованих надiй дитин-
ства. Згiдно з цим поглядом,- пише К. Юнг, - сновидiння
може бути назване замiною iнфантильноє сцени, яка ви-
дозмiнилася внаслiдок єє перенесення на свiже переживання .
На вiдмiну вiд сновидiнь, де "Супер-Его" намагауться не втра-
тити своує пильностi, тематика малюнкiв мовби послаблюу єє,
санкцiонуу актуалiзацiю вiльних асоцiацiй пiд "прикриттям те-
ми малюнка". Насправдi ж його змiст бiльшою мiрою виражау
характер i силу стримуваноє в несвiдомому енергiє, анiж "до-
годжау" темi.
Аналiз, який обмежууться малюнковою продукцiую, не дау
пiдстав для порiвняння того. що сприяу вивченню системних
характеристик несвiдомого (його логiки), малюнка чи сновидiн-
ня. Для нас ця проблема асоцiюуться з феноменом "психологiч-
них захистiв" у Єхнiх базових проявах. А це, на наш погляд, у
"снтрпльною проблемою практичноє психологiє. Емпiрика вка-
Т. Яценко
129
зуу на звязок базових "захистiв" з колективним несвiдомим,
зокрема, уднiсть Єхнього когнiтивного аспекту з логiкою несвi-
домого. Для психолога-практика важливо розумiти значення
архетипних символiв, змiст яких повязаний з образами мiфiв,
казок i т.п. й опрацьований психоаналiтиками в роботi зi сно-
видiннями.
Ми згоднi з К. Юнгом, що в практичнiй психологiє (чи те-
рапiє) недопустима поз ицi я дослiдника в моральних
окулярах, у якого природничо-науковий iнтерес до пiзнання
каузальних передумов поведiнки людини пiдмiнюуться почут-
тям огиди у звязку з морально-етичною оцiнкою такоє по-
ведiнки. Подiбна морально-етична оцiнка може виникати через
примiтивне розумiння самоє психологiчноє сутi iнцестуозних
потягiв, що мають iнфантильну сутнiсть. Впадають у помилку
всi, хто вбачау в Едiповiй ситуацiє грiховнiсть помислiв дитини
та єє готовнiсть до аморального вчинку. Як правило, "кухня"
складних взаумовiдносин моралi iз забороненими (iнцестуозни-
ми) потягами залишауться на пiдсвiдомому рiвнi. Й лише окре-
мими острiвцями (й то - в опосередкованому виглядi) може
пробиватися в свiдомiсть. Примiром, мала дiвчинка може заяв-
ляти, що татко (чи братик) - єє жених. Доросла дiвчина може
усвiдомлювати наявнiсть прагнення порiвнювати своєх женихiв
iз батьком. Едiповi потяги мають деструктивне значення зага-
лом для психiки людини через тi механiзми, якi складаються
ще в дитинствi пiд впливом витiсненоє енергiє, повязаноє з
тяжiнням. Якщо звернутися до наслiдкiв такоє ситуацiє, то вони
найбiльше виражаються в блокуваннi лiбiдiозноє ак-
тивностi субукта в iнтимних стосунках.
Серед мiфiчних сюжетiв Едiпова ситуацiя найбiльш поши-
рена. ЄЄ психологiчне тлумачення: потяги не лише прагнуть
залишитися невидимими, а й з б ер i га ют ь здатнiсть не-
покори вимогам соцiуму. Шлях до здiйснення iнфан-
тильних надiй i бажань дитинства лежить у численних замi-
щеннях, у межах яких дiють проекцiя, перемiщення, перене-
сення, компенсацiя та iншi захисти. При цьому така компенса-
торно-замiщуюча дiяльнiсть проходить на фонi покори гене-
ральному (iнтегруючому) механiзмовi: "Вiд слабкостi до
сили". Цей механiзм iнтегруу захисну дiяльнiсть, а шляхи
уднання з лiбiдiозними обуктами дитинства пролягають через
присвоуння певних рис характеру та умовних цiнностей. Такий
процес невпинно супроводжууться численними витiсненнями.
Витiснення перемiщуу Едiпову драму на пiдводний рiвень.
Примiром, мати, яка домiнуу над батьком, може задати
Тут ми розумiумо як "комплекс Едiпа", так i "комплекс Електри", для
зручностi будемо вживати лише "Едiп..."
130
iна логiчну програму дочцi. Тут ми знаходимо витоки амбiва-
тентних почуттiв у "дiтей до рiдних: люблю й не люблю одно-
часно (вони переносяться також i на власне "Я").
Все це говорить про тс, що внутрiшньому мiфовi несвiдомого
того чи iншого субукта завжди притаманна суперечливiсть, яка
й зумовлюу його особистiсну проблему.
6.2.1. СИМВОЛiКА "ЛiБiДО"
У ПСИХОМАЛЮНКАХ
Жодна з теоретичних орiунтацiй, вiдомих у психологiє, не мау
таких здобуткiв у глибинному розумiннi психiки субукта як
психоаналiз, якии змiг поставити на недосяжну височiнь роль
символу в цьому процесi. Завдяки символу ми насамперед
спостерiгаумо ощадливiсть психiки при "виборi" засобiв вира-
ження дуже складного (багатомiрного) змiсту. Тому розумiння
символiчностi сновидiння чи психомалюнка полягау передусiм
у готовностi до сприймання багатозначностi психологiчного змi-
сту. Будь-який символ уднау в собi рiзнi й навiть дiаметрально
протилежнi значення, що вiдповiдають рiзноманiтним потягам,
тому символи не можна розумiти анатомiчне - Єх потрiбно
розумiти психологiчно, як образи "л i б i д о ".
Термiн "лiбiдо" був уведений 3. Фрсйдом i трактувався як
статевий потяг. Сила цього потягу виражауться в його здатностi
надавати специфiчного забарвлення й нестатевим потягам. Це
мау пряме вiдношення до символiки тому, що тi предмети,, якi
в життi, за звичайних умов. не мають до "статсвостi жодного
вiдношення, в символах можуть виражати "лiбiдо". Так, дерево
можна розумiти як фалiчний смисл через його схожiсть за фор-
мою, але разом з тим дерево також може означати й жiнку, або
матку, чи матiр (якщо сконцентрувати увагу на кругли кронi).
тднiсть значень утiлюуться в образи "лiбiдо". У символiцi за-
кiнчууться непохитнiсть (незрушнiсть), незмiннiсть значень ре-
чей (предметiв).
К. Юнг пише: "Якби ми захотiли в кожному даному випадку
визначити, що ось цей символ, поставлений замiсть матерi, а
той другий - замiсть чоловiчого статевого органа, то потрапили
б iз одного глухого кута в iнший" 11). Ми солiдарнi з К.Юнгом,
що не потрiбно забувати: "В царствi фантазiє почуття
у все".
Символ дау змогу психiцi iнтегруватися тому, що вiн у iр-
рацiональним утворенням, вiн у образ, а не поняття, котре не
допускау алогiчностей. К. Юнг звертав увагу на те, що символ
виражау ще непiзнане, невиразне, тс, що вiдчувауться, але не
о
" 12. Отже,
проговорюуться. Внаслiдок свого образного багатства символ не
мау чiтко окреслених рацiональних меж. Проте його життуве
значення для психiки важко переоцiнити - вiн виконуу iнте-
груючу функцiю, сприяу примиренню непримиренного. З цього
випливау, що символ здатний уднати в собi свiдомi й несвiдомi
змiсти, логiка яких перебувау в суперечностi.
Тут не можна не згадати про тестовi iнтерпретацiє малюнкiв,
якi фактично знiмають багатомiрнiсть значень символiв, вони
Єх роблять одномiрними й нiвелюють можливiсть бачення в
малюнку декiлькох семантичних картинок, важливих для ро-
зумiння несвiдомого. Тестова iнтерпретацiя "забирау" можли-
вiсть прояснення специфiки поуднання свiдомих i несвiдомих
аспектiв психiки в символ, можливостей створення мозаєчноє
картини образу несвiдомого шляхом комбiнування малюнкiв.
Фсноменологiчнщi пiдхiд бiльшою мiрою сприяу актуалiзацiє
структурно складних образiв несвiдомого, якi. у звязку з забо-
роною, не можуть пробити собi шлях у поведiнку й реалiзува-
тися.
Ми цiлком солiдарнi з Е. Керлотом. який указуу, що "сим-
волiзм у динамiчною й полiсемантичною реальнiстю" 12. Отже,
змiст символу не можна розумiти буквально, тобто за ним кри-
уться певний смисл, що не лежить на поверхнi й часто розкри-
вауться лише в поуднаннi з iншим малюнком.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30