Якщо поставити запитання про смисл символiчностi снови-
дiнь i малюнкiв, то спiльним буде те, що символiчнiсть завжди
вуалюу певний змiст, який потрiбно ще розкрити. Та що гово-
рити про сон чи малюнок, коли мова загалом теж символiчна -
це у система знакiв або символiв, шо позначають реальну дiйс-
нiсть або душевнi стани.
К. Юнговi вдалося встановити звязок мiж психологiую сну
й психологiую мiфу. Сон сягау в дитинство, мiф створювала
епоха, що мислила по-дитячому. Якщо ж звернутися до психо-
малюнка, то малювання вважауться дитячим заняттям, i часто
люди, котрi ШУТЬ в АСПН, говорять, що вони навiть забули,
коли малювали. Не викликау сумнiву факт опосередкованого
вираження того чи iншого психологiчного змiсту малюнком.
Рiдше трапляуться безпосередну вiдображення в малюнках яко-
єсь конкретноє ситуацiє (й то в образнiй формi), нiж опосеред-
коване викладення змiсту. Поряд iз цим малюнок виражау
змiст, про який його автор не збирався розповiдати, а iнколи
для нього самого цей змiст у вiдкриттям у звязку з його неус-
вiдомлюванiстю до цього часу.
Проiлюструумо згадане вище аналiзом малюнкiв Анi (32 ро-
ки) в контекстi використання лiбiдiозноє символiки.
Дуже нечасто ми можемо спостерiгати в малюнках суто фа-
лiчнi образи, якi за напрямом спiввiдносяться з лiбiдо. Ось,
132
Мол. 3. Чоловiк, жiнка i Я
примiром, мал. З, в якому фалiчний образ уплетений в сюжетну
канву Едiпового змiсту. З цього малюнка ми можемо бачити
наявнiсть iдентифiкацiє авторки малюнка з матiрю (справа єє
око на постатi матерi), увага до батька як чоловiка та злиття з
його фалiчною суттю представляу лiва частина малюнка (око
та повiка над ним зливауться з фалосом батька ). Око авторки
злiва явно вказуу на єє увагу до чоловiчо-жiночих стосункiв мiж
матiрю та батьком. Така вiдкрита iнформацiя, як у даному
випадку, хоч i пiд покривом загальноє теми "Чоловiк, жiнка i
Я", не часто виражауться в малюнках.
Частiше "лiбiдiозна" символiка, на перший погляд, зовсiм не
у такою, єє вiдношення до "лiбiдо" зясовууться шляхом аналiзу
малюнкового матерiалу, який щоразу однозначно вказуу на
силу впливу сiмейноє ситуацiє, особливостей дитячих (душев-
них) тяжiнь до близьких людей. За таких обставин символiка
лiбiдо виводить нас на стабiлiзовану внутрiшню суперечнiсть
суб скта, яка уднау iнстинкт життя, творчостi (енергiю лiбiдо)
з iнстинктом смертi-танатос (енергiя мортiдо).
Хоча тема .малюнка "Чолонiк, жiнка i Я", сама авторка малюнка визна-
л, iiiо фiтурка з.-iiка - батько, справа - мати.
133
Мил. 4. "Я" - реальне, "Я" - iдеальне
Кожного разу комплекси тематичних малюнкiв, незалежно
вiд неповторностi зображень i кольорiв, засвiдчують, що особи-
стiсна проблематика субукта виражауться в деструктивних тен-
денцiях - "психологiчноє iмпотенцiє" та "психо-
логiчноє смертi". Тому, говорячи про символiку "лiбiдо",
в полi зору практичного психолога мають бути системнi харак-
теристики малюнкiв, якi вкажуть на тенденцiє, що зашкоджу-
ють повноцiнним контактам субукта з оточенням, тенденцiям
"розпаду" ii "омертвiння" близьких людей. За цим може стояти
власне почуття неповноцiнностi, провини та самопокарання.
Якщо звернутися всього до кiлькох малюнкiв, виконаних
однiую учасницею АСПН, можна побачити, що мал. З, який
134
Мил. 5. Як мене бачать люди, як я бачу сама себе
нам дав пiдставу констатувати факт табуйованого iнтересу до
батька-чоловiка, до Єхнiхiз матiрю стосункiв, мау послiдовне
продовження в мал. б "Значуща для мене ситуацiя", в якому
авторка (що прояснив дiалог з нею) зобразила своє стосунки з
батьком. Вона Єх назвала - омертвiлими. Коли ми звернули
увагу на гiлочку праворуч, котра нагадуу жiночу фiгурку, яка,
лежачи, намагауться припасти устами до сучка", вона погоди-
лася, що у така схожiсть, "хоч я лише малювала гiлочку (це
"Я"), що вiдломилася вiд дерева".
Все це пiдтверджуу наявнiсть iнцсстуозного тяжiння до бать-
ка, яке блокууться "омертвiлiстю" та вiдсутнiстю контакту -
"ротик не торкауться сучка". Таку уднiсть iз батьком засвiдчуу
135
" \\
лЛiУу
У Є
Л/i/,7. 7. Снрийпяiгя блидькiєми мого небуття
Мил. 6. Значуща для мене ситуацiя
й мал. 5 - "Як мене бачать люди - як я бачу сама себе":
вiдсутнiсть контакту за наявностi злиття з ним - як одне
дерево. Цiкаво, що мал. 5 мау схожiсть iз мал. З, але мiсце
матерi (праворуч) займау сама авторка. Так опосередковано
ми можемо констатувати наявнiсть iнтересу до батька як до
чоловiка.
Наступнi три малюнки даноє авторки ми наводимо, аби про-
136
iлюструвати деструктивнi наслiдки Едiповоє ситуацiє, яка обтя-
ЖУС єє психiку. Цi малюнки (4. 7, 8). хоч i опосередковано,
вказують н;! тенденцiю психологiчноє смертi та психологiчноє
iмпотенцiє, яку дуже добре засвiдчуу мал. 8, де зображенi дра-
матичнi подiє життя. Ми бачимо, що всi вони одноманiтнi й
мiстять натяк на кастрацiйну тенденцiю - смерч вiння (усiчен-
ня) чоловiчого потенцiалу (якщо повернутися до мал. б, то ми
бачимо там омертвiле дерево - батько й сучок). Мал. 8, вико-
наннi) у чорному кольорi, хоч рiзнобарвнi стрiчки вказують на
святкову урочистiсть, а обрубки - немовби в обручках. Анало-
гiчнi деструктивнi тенденцiє засвiдчуу й мал. 4, де "Я" зображене
способом вiдтiнення як темрява, чорне небуття що саме по собi
говорять про Єх поуднання: через темряву - небуття визнача-
уться як. реальне та й iдеальне "Я". Бiля дерева, внизу, праворуч
(мал. 4) - палиця - пiдпiрка-чоловiк, хрестик - дитина. Пра-
вору" \ горi зображено КЕiiтку "-: символ цнотливостi - цс для
"-ра поста;, iдеалом "Я". Оi-таннс пiдтверджуу тяжiння до
оiПiє;::,. перед якгм Єй хотiлось н зберегти свiй iдеал.
Для психiки не бувау нереалiзованих прагнень: забороненi
Мол. 8. Драматичнi подiє мого життя
прагнення знаходять утiлення в мал. 7, присвяченому сприй-
манню автором власноє смертi (й ставлення до неє близьких
людей). Власну смерть авторка змалювала в барвистих кольо-
рах: вiдламана гiлка злiва в червоних барвах (кров - багаття),
саме зображення гiлки близьке до зображення "чорта" з копит-
цями, а його голiвка повернута до сонечка (батька). Права
частина малюнка разом iз великим сухим деревом (яке е теж
зображенням авторки) засвiдчуу омертвiння при самому життi
й головне, що цс омертвiння стосууться й близьких до неє лю-
дей - чоловiка (деревце, що ближче до великого дерева) та
дочка (зовсiм пригнуте деревце). Таким чином зясувалося, що
сповнена життувими барвами у картина злiва, яка засвiдчуу
вiдхiд iз життя на тлi уднання з батьком - сонечком. Лише
при вiдходi з життя батько зображений життуво значущим (со-
нечком - основою життя). Обручки на мал. 8 теж такого ко-
льору.
138
6.3. ЕДiПiВ КОМПЛЕКС ТА ЙОГО
ДЕСТРУКТИВНi НАСЛiДКИ
ДЛЯ ПСИХiКИ СУБтКТА
Ланцюгом, що уднау змiст малюнка (в його свiдомих i несвiдо-
мих аспектах), у такi способи образного вiдтворення психоло-
гiчного змiсту, якi мають "iсторичний характер". Ця "iсто-
ричнiсть" повязана з колективним несвiдомим, яке виража-
уться в архстипах. Вони, як ми переконуумося, формуються пiд
впливом казок, народноє мудростi, прислiвєв, мiфiв. Провiдну
роль в усьому цьому вiдiграу мiф про Едiпа.
Назва цього комплексу походить вiд грецького мiфу про царя
Едiпа, якому долею судилося вбити свого батька й одружитися
з матiрю. Згiдно з мiфом, Едiп робить усе, щоб уникнути про-
гнозiв оракула, а проте без власноє на тс волi потрапив у ситу-
ацiю, яка пiдтвердила давну пророцтво. Коли вiн дiзнався, що
здiйснив обидва "злочини", сам себе карау, виколюючи собi очi.
Все це майстерно вiдображено в однойменнiй трагедiє античного
поста Софокла.
Голос поста можна зрозумiти як звинувачення Едiпа в тому,
що вiн, незважаючи на прагнення уникнути таких подiй, не
змiг запобiгти реалiзацiє власних iнцестуозних потягiв, якi пiд-
свiдомо iснували в ньому. Саме в цьому криуться глибока пси-
хологiчна правда: навiть якщо людина витiснила своє "поганi",
"грiховнi" збудження в пiдсвiдому сферу, цс не може нейтралi-
зувати Єх опосередкованi прояви в поведiнцi.
Наш досвiд роботи з психiчно здоровими людьми показав
Єхню залежнiсть вiд емоцiйних вражень дитинства, як i те, що
табуиованi (iнцестуознi) потяги мають великий вплив на фор-
мування спрограмованих настановлень життя. Психоаналiтич-
на iнтерпретацiя комплексу тематичних малюнкiв (у межах
функцiонування психокорекцiйноє групи АСПН) виявила за-
лежнiсть поведiнки людей вiд Едiповоє ситуацiє, пережитоє в
дитинствi. Вона виражауться в певних ригiдних програмах жит-
тя, якi ми можемо констатувати завдяки обсктивуванню логiки
несвiдомого. "Програма" створюу певну, але визначену (стабi-
лiзовану) спрямованiсть поведiнки на реалiзацiю нездiйснених
бажань дитинства, повязаних iз потягом до вихователiв, близь-
ких, рiдних людей. Це зумовлюу суперечнiсть: з одного боку,
пошук обукта, який би замiнив i зробив доступною реалiзацiю
бажаного (проте недоступного), а з iншого - труднощi "жада-
ного" уднання в умовах, коли воно стау реальнiстю, хоч i через
замiщення. Щоправда, тут спостерiгауться динамiка. Спочатку
цей процес може мати велику енергетику, з якою психiка схиль-
на здiйснювати бажане уднання. Слушно говорити про ефект
139
першого кохання, котре, як вiдомо, рiдко завершууться одру-
женням, хоч i залишау незгладимий слiд. Ми схильнi думати,
що це "захисна" ширма, за якою вiдбувауться драма лiбiдiозних
потягiв дитинства. Звичайно, перше замiщення цих табуйова-
них потягiв енергетичне виявляуться сильнiшим (за первинно
iнфантильнi) у звязку з посиленням енергiє лiбiдо в перiод
статевого дозрiвання й набуття соцiальних прав (санкцiй дорос-
лого) на кохання загалом.
Вся проблема iнтимного життя людини полягау в тому, що
в цих стосунках (iз часом) починають проявлятися деструктивнi
тенденцiє, якi виражають глобальну суперечнiсть у психiцi лю-
дини мiж чуттувою (сексуальною) й "нiжною" єє сферами, труд-
нiсть злиття Єх у удине, гармонiйне цiле. Й причиною цього,
без сумнiву, у лiбiдiознi потяги дитинства Едiпового порядку.
iнколи Едiпову ситуацiю тлумачать неправильно, аморально.
Насправдi ж дуже нечастi випадки усвiдомленого потягу до
кровозмiшення. Замiсть прагнення сексуального акту маумо до-
сить поширену картину психологiчноє iмпотенцiє та
своурiдноє тенденцiє психологiчноє смертi.
6.3.1. АНАЛiЗ ЕМПiРИЧНОГО МАТЕРiАЛУ
РУСЛАНА, ОСОБИСТiСНА ПРОБЛЕМА
ЯКОГО ЕДiПОВОГО ПОХОДЖЕННЯ
Фрагменти стенограми з 5-го дня роботи гру-
пи АСПН
Психолог пропонуу виконати психодраматичну вправу "По-
рожнiй стiлець", на який уявно можна "посадити" матiр чи батька.
Руслан: Не можу поговорити нi з батьком, нi з матiрю.
Зараз мама мене не розумiу, я закрився. Батька й матiр бачу в
одному обличчi. Щось усерединi обiрвалось у мене...
Психолог: Примножууш негативне вiдчуття батька,
приуднуючи до нього матiр.
Р.: Останнiм часом мама перестала мене розумiти.
П.: А ти розумiуш єєi Знауш, чого вона хочеi
Р.: Нi. Згоден, але хотiв би повернутися в минулий стан.
Батько мене дратуу. Мене дратуу не його ставлення до мене, а
його поведiнка. В нiй я вже бачу те, що не хотiв би бачити у
себе.
П.: Ця поведiнка батька стосууться тебе чи матерii
Р.: Ми з батьком завжди були конкурентами стосовно матерi.
В моє 17 рокiв вiн сказав, що я ще не можу бути "батьком", вiн
негативно констатував конкуренцiю мiж нами й моу посягання
на його роль.
! Проблеми ц стосунках iз батьком вiдомi з попереднiх занi
140
П.: Ти говориш, що змiнилися цiнностi. Для тебе тепло
матерi перестало бути цiннiстюi
Р.: Я знайшов це в iншому обуктi - в дiвчинi. Батько дозво-
лив менi це, а потiм вирiшив забрати, так вiн покарав мене.
П.: Так, щоб ти вiдчув смак, а потiм забравi
Р.: Вiн завжди так робив.
П.: Мабуть, так робить твоя мати стосовно батькаi А щодо тебеi
Р.: Дуже важко рсфлексувати, як було з батьком. У мене
була постiйна дистанцiя з батьком i уднiсть iз матiрю, постiй-
нiсть стосункiв, та тепер цього, не скажеш.
Динамiка вiдносин батька з матiрю характеризууться тим,
що вони в розлученнi. Батьки розлученi, й до цього вони йшли
таким шляхом.
П.: Але чому зявилася дистанцiя з матiрю, через появу
дiвчиниi Ти був для матерi опорою, а тепер вона втратила те,
чим ти Єй компенсував розрив стосункiв iз батьком.
Р.: Цс сталося тодi, коли батькiвську оцiнку щодо мене пе-
рейняла мати.
П.: Єй не сподобалися твоє "вчинки батька". Проблема виник-
ла саме тодi, коли вона в тобi, крiм сина, побачила батька. Що єє
не влаштовувало: "Руслан-чоловiк" чи "Руслан-батько"i
Р.: Вона хотiла бачити поряд "Руслана-чоловiка", а я вiддав
перевагу дiвчинi.
Психолог пропонуу топологiчне змоделювати сiмю (топо-
логiчна модель).
Р.: Батько складауться з двох частин: сила, iнтелект (Сергiй,
садовить його) та слабкiсть, боязливiсть (Серж, ставить його-
мал. 9 i 10). Мама складауться з трьох частин (Олена, Оля, Таня).
П.: Вони зливаються в сприйманнii
Р.: Я бачу всiх, а батько - лише Олю (Оля найгарнiша серед
дiвчат).
П.: Коли стоять обидва Сергiє, то що тобi подобауться, й що
не подобауться в цiй позицiєi
Р.: Не те щоб подобалось... Сергiй (великий) - це мiй по-
тенцiал (див. мал. 9).
П.: Ти спiлкуушся з однiую частиною батькаi
Р.: З трьома. Дома батько бувау в трьох станах. Перший -
обидва Сергiє стоять - цей стан я особисто маю сам. Другий -
Сергiй трохи присiв. i третiй - Сергiй присiв низько, Серж
завжди стоєть (див. мал. 9-11).
iонолоiiчнi моделi нами иiироко використовуються в трунi ЛСiiП: iiс
моделi сiмє в рiзних варiантах (сiмя реальна, iдеальна, батькiвська та iн.). В
даному пинадку топологiчна модель иикористостовусться як допомiжний засiб
для обуктивування внутрiшнiх еунеречносєсй субукта, його проблем, якi для
нього стають бiльш прозорими у звязку з єх "матерiалiзацiую".
Сергiй дуже мiцноє статури; Серж - маленький, тендiтний.
141
П.: Сергiй, коли стоєть, -
Р.: В першому випадку -
П.: Ти не хочеш бачити
прийняти позитивнi якостi
матiрю.
- це батькоi
- Я (див. мал. 9).
сильну сторону в батьковi. Важко
батька, особливо тi, якi цiняться
142
(Психолог пропонуу Руслановi стати на мiсце Ссржа i Сергiя
й вiдчути Єх у собi.)
Р.: Не можу я стати. Я аж задрижав вiд самоє лише думки
про це.
П.: Спробуй. Як ти себе почуваушi
143
Р.: (Стау на мiсце батька.) Цс - iнтимне. Внутрiшну почут-
тя. Вже добре, на початку занять групи цього не було. а зараз
я змiг.
П.: Добре вiдчуй - "ги стi.в на мiсце батька"!
Р.: Мурашки по тiлу бiжать. Я все це спiввiдношу з ситу-
144
ацiсю. Сфера Сергiя закрита для мене. Те, як вона представ-
ляуться батьком, принижуу його в моєх очах. Точнiше, вiн мене
бив V цю мiшень, принижував постiйно.
П.: А двi iншi позицiєi
Р.: У мене у Єх прояви, але я Єх хочу вiдчужувати в собi, не
хочу, щоб це було моу.
П.: Це тобi не подобауться, ти не приймауш... Вони настiльки
небажанi, що ти Єх i показати не можешi
Р.: Так, цi сторони настiльки неприйнятнi, що я створюю
нестерпну для оточення поведiнку. Й цим "жахом" я вiд цих
сторiн рятуюся.
П.: Вiд другоє й третьоє позицiй рятуушся. Ти й зараз у цiй
штучнiй ситуацiє, не можеш сам змоделювати цi позицiє.
Р.: Так, адже потрiбно присiдати, а я те тiльки й роблю що
випрямляюся.
П.: Жах для оточення в тому, що сидиш у цiй позицiє, чи в
тому, що не можеш єє прийнятиi
Р.: i тс, й iнше.
П.: Для тебе найважливiше - не потрапити в ситуацiю
боягуза. В тебе у страх батька, витiснений, блокований, i ти
проектууш цю боязливiсть на батька. Власний страх пiдмiню-
уться тим твердженням, що в батьковi сидить боягуз. Ти хочеш
позбутися цього, звiльнитися внутрiшньо вiд цього вiдчуття.
Р.: Так, звiльнитися, саме з близькими людьми. Якщо лю-
дина стороння, то нi.
П.: Чому боєшся близьких людейi
Р.: Не знаю. Це знаходжу й у батька в проявах до матерi,
мати визначау мiй вибiр дiвчини. Це початок вiдлiку. Якостi,
яких немау в матерi, я знайшов в iншiй жiнцi.
П.: Мати як початок вiдлiкуi
Р.: Я у жiнки знайшов якостi матерi.
П.: Змодслюй вашi стосунки з матiрю (Руслан моделюу,
мал. 12).
Р.: Це так у тепер.
П.: А як ранiше, коли у тебе не було жiнкиi
(Руслан будуу модель, мал. 13.)
П.: Чому так ставиш ноги матерii
Р.: Вона закрита для мене як жiнка.
П.: Збудуй модель, яка б вiдображала вашi взаумини в ди-
тинствi.
(Руслан будуу, див. мал. 6.)
Р.: В менi йде боротьба з оцiнкою себе, хоча вона у мене вiд
батька.
П.: Ти займауш першу позицiю, а вони сприймають другу
" третю. Ти називауш оцiнку себе батьками недiйсною, не до-
пускауш щиростi до тебе близьких тобi людей.
145
10
Т. Яценко
Л/ал. 12
Р.: Це Єхну прагнення зайняти позицiю зверху, до домiну-
вання, це я вiдчуваю й своучасно зупиняю. Те, що я бачив у
взауминах батька та матерi, мене лякау, я не хотiв би таких
стосункiв з жiнкою.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30