4.1. ГРУПОВА ДИСКУСiЯ
Цьому методовi придiляли увагу багато дослiдникiв. Можливо-
стi груповоє дискусiє в процесi СПТ частково розкритi в працях
Г. О. Ковальова, Л. А. ПетровськоЄ, Ю. М. тмельянова,
Г. Л. iсурiноЄ, А. С. ЗолотняковоЄ та iн. iснують деякi розбiж-
ностi в назвах цього методу: "колективна дискусiя", "некерована
розмова", "оперування плинним матерiалом у групi" тощо. Про-
те бiльшiсть авторiв користууться назвою "групова дискусiя".
Групова дискусiя у провiдним методом активного соцiально-
психологiчного навчання. Це пояснюуться абсолютизацiую тен-
денцiй спонтанностi й невимушеностi поведiнки. В результатi
складауться можливiсть вивчати базовi психологiчнi "захисти",
логiку несвiдомого й характер внутрiшньоє програмованостi по-
ведiнки. В основi методу спонтанноє дискусiє лежить безпосе-
редня, нсрегламснтована вербальна iнтеракцiя (взаумодiя) мiж
членами групи АСПН, завдяки чому навчання неповторно спов-
нюуться змiстовним матерiалом, який пiддауться осмисленню.
Специфiка використання даного методу в АСПН проявляуться
б
83
в одночасному заоезпеченнi спонтанностi поведiнки в групi,
iнтеграцiє взаумин мiж єє членами та глибинно-психологiчним
аналiзом результатiв. В АСПН рiдше, нiж в iнших групах ко-
рекцiє, використовуються такi види груповоє дискусiє, як тема-
тична, обговорення загальних питань, бiографiчна (обговорення
iндивiдуального минулого досвiду окремих учасникiв навчан-
ня), а бiльше практикууться загальна спонтанна дискусiя. Те-
матична дискусiя заздалегiдь не планууться й визначауться
ситуацiую в даний момент. Робота психокорекцiйноє групи зо-
рiунтовууться на пiзнання передумов виникнення особистiсних
проблем учасникiв навчання.
Для АСПН не характерне взаумне пропонування порад чи
рекомендацiй. У той же час максимально стимулюуться прояв
безпосереднiх емоцiйних реакцiй, особистого ставлення до iн-
ших. Вiдсутнiсть формального планування зобовязуу мати чiт-
ку стратегiю й тактику управлiння груповою особистiсновд
динамiкою. При цьому, якщо стратегiя дiй вiдома керiвниковi
до початку роботи групи АСПН, то тактичнi цiлi визначаються
ним поступово (багаторiвневе) в ходi формування й уточнен-
ня психодiагностичних гiпотез на основi поведiнки учасникiв
групи.
На першому етапi роботи групи керiвник звертау увагу на
типовi форми поведiнки учасникiв навчання, хоч для кожного
вони iндивiдуальнi, неповторнi. Це стау первинним пiдгрунтям
для формування гiпотез про структурнi особливостi "Я" та iн-
фантильнi передумови труднощiв спiлкування. Змiстова сторо-
на динамiки групового процесу визначауться, з одного боку,
характером проблем учасникiв навчання, а з iншого - резуль-
татами психодiагностики, яка структуруу прийоми та реакцiє
керiвника. Його завдання полягау в тому, щоб каталiзувати
продуктивну активнiсть, акцентувати увагу учасникiв навчан-
ня на матерiалi, що мау психокорекцiйне значення. Таким чи-
ном, спонтанна, безпосередня дискусiя в групi АСПН у
керованим процесом, у якому вирiшуються загальногруповi,
iндивiдуальнi та псикорекцiйнi цiлi.
Допомiжними методами АСПН у психомалюнок, програ-
вання рольових ситуацiй, психодрама, психогiмнастика.
Термiни "проективний малюнок" та "психо.малюнок" вживаються нами як
синонiми. Вiн вiдрiзняуться пiд просто малюнка тим, нiо ТУТ задауться з самого
початку тема вираження психологiчного змiсту.
84
4.2. ПСИХОМАЛЮНОК
Теми малюнкiв переважно добираються у двох напрямах - або
для пiзнання групових феноменiв, динамiки групи, або ж для
висвiтлення почуттiв членiв групи, iсторiє Єхнього життя та ха-
рактеру ставлення до минулого. Цi теми можуть збiгатися з
темами малюнкiв, до яких у тестовi iнтерпретацiє. В контекстi
методики АСПН дуже важливим у цiлiсний аналiз продукцiє
учасникiв навчання, тому малюнок для нас вагомий у контекстi
iншого поведiнкового матерiалу. Вже сам собою процес зобра-
ження несе в собi психотерапевтичний ефект. Мова кольорiв i
форм стау зрозумiлою кожнiй людинi, якщо та дозволить собi
скористатися власним досвiдом Єх розумiння, який вона набула
ще в дитинствi. Казки, розповiдi, байки, мiфи та загальноприй-
нятi символи, з якими ми стикаумося на кожному кроцi, фор-
мують нашу здатнiсть розумiти психомалюнок i передавати в
ньому психологiчний змiст. Якщо до цього ж згадати про роль
колективного несвiдомого та архстипiв, то можна дiйти виснов-
ку, що потенцiйна здатнiсть до роботи з психомалюнком у у
кожноє людини, i спадковiсть тут вiдiграу не останню роль.
Психомалюнок може використовуватися як у психодiагно-
стичних, так i в навчальних цiлях. У першому випадку його iн-
терпретацiя в групi не обовязкова, в другому ж вiн може сприяти
створенню позитивноє емоцiйноє атмосфери. Члени групи вчать-
ся бачити глибокий психологiчний змiст у "художнiх дрiбни-
цях", а потiм у поведiнцi (й навпаки). Згодом це призводить до
суттувих змiн у ставленнi до занять, до iнших людей i самого се-
бе. Це сприяу оволодiнню аналiзом групового матерiалу, що у ду-
же важливою умовою ефективностi навчання в групi АСПН.
Вербальний (словесний) спосiб ознайомлення з особистiсною
проблематикою на початкових етапах бувау досить складним.
Окремi члени групи взагалi, бувау, не вiдчувають у собi спро-
можностей на щиру, вiдкриту поведiнку. Тут на допомогу при-
ходить малюнок, здатний глибинно виражати психологiчний
змiст, адекватний психiцi субукта, й одночасно забезпечувати
його захищенiсть.
Психомалюнок захищау субукта вiд "ризикованоє" для нього
iнтерпретацiє членами групи психологiчного змiсту. Малюнок
завжди дау можливiсть поглибити пiзнання не лише того, хто
малював, а й тих, хто iнтерпретуу. В процесi роботи психоко-
рекцiйноє групи учасники групи АСПН iстотно розвивають своє
можливостi читати психологiчний змiст психомалюнкiв i зна-
ходити спiльне мiж ними, що виводить на пiзнання логiки не-
свiдомого.
Психомалюнок може використовуватися керiвником з метою
85
контролю за груповим процесом та осооистiсними змiнами учас-
никiв. Цьому сприяу повсякденне виконання малюнка учасни-
ками навчання на тему: "Наша група", "Я сьогоднi", "Я в групi".
Повсякденнi малюнки вiдображують результативнiсть навчан-
ня й тi емоцiйнi навантаження, яких зазнають учасники АСПН.
Малюнки залишаються цiкавими й пiсля закiнчення повного
курсу груповоє корекцiє. Це такi теми: "Результати, якi я одер-
жав у групi", "Що дала група менi, а я - групi", "Розвиток
групи й мiй особисто", "Що я очiкував, а що отримав у групi",
"Я до навчання - я пiсля навчання" та iн.
бр
Ефективним у також узагальнений малюнок, який би вiдо-
бражав сприймання всiма учасниками навчання актуальних по-
дiй у групi. Колективний малюнок може використовуватися й
iз метою вiдображення психологiчного портрета когось iз членiв
групи. Бажано, щоб на заняттях кожен розширював свiй фраг-
мент малюнка. Можна також запропонувати внести змiни в
малюнки у вiдповiдь на запитання: "Якою хотiлося б бачити цю
людинуi", "Що хотiлось би змiнити в портретii", "Чим бажано
доповнити малюнокi", "Що пiдкреслити в ньомуi"
Цiнним, на наш погляд, у прийом перехресного малюнка,
наприклад, на тему: "Моя участь у груповому процесi психоко-
рекцiє" й "Дорога мого життя". Можна побачити значущiсть
АСПН для психологiчного усвiдомлення життувого досвiду. Ви-
конання психомалюнкiв на однi й тi ж теми в рiзний час також
дау психологiчно цiкавий матерiал. Необхiдно враховувати, що
проективний малюнок завжди неявне мiстить бiльше суттувоє
iнформацiє, нiж автор здатний єє бачити без сторонньоє допомо-
ги, тому що малюнок цiлiсно вiдображау психiку в єє свiдомих
i несвiдомих проявах. Тому важливо придiляти достатньо часу
для аналiзу малюнка всiма членами групи.
Психомалюнок може виконуватися як удома, так i пiд час
заняття або пiсля його закiнчення - в залежностi вiд цiлей i
теми. Наприклад, малюнок на тему: "Наша група сьогоднi"
здебiльшого виконууться або одразу ж пiсля заняття, або вдома.
Малюнки на тему "Я" - реальне", "Я" - iдеальне", як правило,
виконують до початку занять у групi. Такi малюнки сприяють
доборовi претендентiв у групу АСПН, якщо у така потреба.
Важливо пiдкреслити, що при аналiзi малюнка можна виклю-
чати "iнтелектуалiзацiю" зображуваного, натомiсть треба пред-
ставляти своу чуттуве, емоцiйне сприйняття. При цьому не
береться до уваги рiвень художньоє технiки зображення, бо
психомалюнок - цс не перевiрка художнiх здiбностей.
Крiм описаних, у багато iнших методичних прийомiв, на-
приклад:
а) малювання на вiльну тему;
б) розмовне малювання: члени групи працюють з обраними
86
партнерами в парах, у кожноє з них один аркуш паперу, й пари
спiлкуються за допомогою образiв, лiнiй, фарб;
в) спiльне малювання: кiлька осiб чи вся група малюють на
одному аркушi, наприклад, групу, єє розвиток, настрiй, атмос-
феру в групi та iн.;
г) додаткове малювання: малюнок передауться по колу, один
починау малювати, другий продовжуу, третiй щось доповнюу i
так далi.
iнколи перед малюванням застосовууться прийом вiльних
уявлень: члени групи розповiдають, якi образи у них виникають
у контекстi тiує чи iншоє теми.
Теми можуть багато в чому збiгатися з темами психогiмнас-
тики та пантомiми.
Проективний малюнок можна виконувати кольоровою крей-
дою, олiвцем чи фломастерами.
т два способи роботи з готовими проективними малюнками:
а) показ усiх малюнкiв одразу, Єх перегляд, порiвняння,
виявлення спiльними зусиллями схожого та вiдмiнного в Єхньо-
му змiстi;
б) розгляд кожного малюнка окремо - вiн переходить iз рук
у руки, й учасники АСПН висловлюються про його психологiч-
ний змiст.
Керiвник теж дау iнтерпретацiю малюнка, висловлюуться
потiм i автор.
При обговореннi небажано використовувати iнформацiю про
автора, вiдому поза малюнками, а виходити лише з намальова-
ного. В такий спосiб аналiзууться тiльки те, що людина хотiла
б повiдомити групi, але "захиснi" тенденцiє завадили Єй зробити
це вербальне. Тобто малюнок виражау те, про що важко гово-
рити. Якщо ж робити такi "здогадки" без наявностi вiдповiдних
"пiдстав" у малюнку, це може рiзко активiзувати "захиснi" ре-
акцiє, що ускладнить процес навчання.
На початковому етапi роботи з малюнком можуть виникати
труднощi як у його виконаннi, так i в iнтерпретацiє. Згодом,
поступово, цi утруднення будуть подоланi, коли група буде
змушена вiдкинути марнi сподiвання на "всезнайство" керiвни-
ка. Учасники занять починають усвiдомлювати, що всi присутнi
здатнi розумiти психологiчний змiст малюнка, символiв i вико-
ристаних кольорiв, i найголовнiше - перейти на дослiдницьку
позицiю - навчатись аналiзувати. Ось приклад таких символiв:
сонце, гроза, прiрва, птах у небi, одинока квiтка в пустельнiй
мiсцевостi, або ж - у квiтнику; зламане бурею дерево, вулкан,
штормове морс; закрита корком пробiрка; пiщинка серед купи
пiску; повiтряна кулька; дерево, яке вiтер пригинау до землi i
зривау листя... Змiст цих зображень стау зрозумiлим пiд впли-
вом нашого досвiду i в контекстi теми малюнка.
87
контролю за груповим процесом та осооистiсними змiнами учас-
никiв. Цьому сприяу повсякденне виконання малюнка учасни-
ками навчання на тему: "Наша група", "Я сьогоднi", "Я в групi".
Повсякденнi малюнки вiдображують результативнiсть навчан-
ня й тi емоцiйнi навантаження, яких зазнають учасники АСПН.
Малюнки залишаються цiкавими й пiсля закiнчення повного
курсу груповоє корекцiє. Це такi теми: "Результати, якi я одер-
жав у групi", "Що дала група менi, а я - групi", "Розвиток
групи й мiй особисто", "Що я очiкував, а що отримав у групi",
"Я до навчання - я пiсля навчання" та iн.
бр
Ефективним е також узагальнений малюнок, який би вiдо-
бражав сприймання всiма учасниками навчання актуальних по-
дiй у групi. Колективний малюнок може використовуватися й
iз метою вiдображення психологiчного портрета когось iз членiв
групи. Бажано, щоб на заняттях кожен розширював свiй фраг-
мент малюнка. Можна також запропонувати внести змiни в
малюнки у вiдповiдь на запитання: "Якою хотiлося б бачити цю
людинуi", "Що хотiлось би змiнити в портретii", "Чим бажано
доповнити малюнокi", "Що пiдкреслити в ньомуi"
Цiнним, на наш погляд, у прийом перехресного малюнка,
наприклад, на тему: "Моя участь у груповому процесi психоко-
рекцiє" й "Дорога мого життя". Можна побачити значущiсть
АСПН для психологiчного усвiдомлення життувого досвiду. Ви-
конання психомалюнкiв на однi й тi ж теми в рiзний час також
дау психологiчно цiкавий матерiал. Необхiдно враховувати, що
проективний малюнок завжди неявне мiстить бiльше суттувоє
iнформацiє, нiж автор здатний єє бачити без сторонньоє допомо-
ги, тому що малюнок цiлiсно вiдображау психiку в єє свiдомих
i несвiдомих проявах. Тому важливо придiляти достатньо часу
для аналiзу малюнка всiма членами групи.
Психомалюнок може виконуватися як удома, так i пiд час
заняття або пiсля його закiнчення - в залежностi вiд цiлей i
теми. Наприклад, малюнок на тему: "Наша група сьогоднi"
здебiльшого виконууться або одразу ж пiсля заняття, або вдома.
Малюнки на тему "Я" - реальне", "Я" - iдеальне", як правило,
виконують до початку занять у групi. Такi малюнки сприяють
доборовi претендентiв у групу АСПН, якщо у така потреба.
Важливо пiдкреслити, що при аналiзi малюнка можна виклю-
чати "iнтелектуалiзацiю" зображуваного, натомiсть треба пред-
ставляти своу чуттуве, емоцiйне сприйняття. При цьому не
береться до уваги рiвень художньоє технiки зображення, бо
психомалюнок - цс не перевiрка художнiх здiбностей.
Крiм описаних, у багато iнших методичних прийомiв, на-
приклад:
а) малювання на вiльну тему;
б) розмовне малювання: члени групи працюють з обраними
86
партнерами в парах, у кожноє з них один аркуш паперу, й пари
спiлкуються за допомогою образiв, лiнiй, фарб;
в) спiльне малювання: кiлька осiб чи вся група малюють на
одному аркушi, наприклад, групу, єє розвиток, настрiй, атмос-
феру в групi та iн.;
г) додаткове малювання: малюнок передауться по колу, один
починау малювати, другий продовжуу, третiй щось доповнюу i
так далi.
iнколи перед малюванням застосовууться прийом вiльних
уявлень: члени групи розповiдають, якi образи у них виникають
у контекстi тiує чи iншоє теми.
Теми можуть багато в чому збiгатися з темами психогiмнас-
тики та пантомiми.
Проективний малюнок можна виконувати кольоровою крей-
дою, олiвцем чи фломастерами.
т два способи роботи з готовими проективними малюнками:
а) показ усiх малюнкiв одразу, Єх перегляд, порiвняння,
виявлення спiльними зусиллями схожого та вiдмiнного в Єхньо-
му змiстi;
б) розгляд кожного малюнка окремо - вiн переходить iз рук
у руки, й учасники АСПН висловлюються про його психологiч-
ний змiст.
Керiвник теж дау iнтерпретацiю малюнка, висловлюуться
потiм i автор.
При обговореннi небажано використовувати iнформацiю про
автора, вiдому поза малюнками, а виходити лише з намальова-
ного. В такий спосiб аналiзууться тiльки те, що людина хотiла
б повiдомити групi, але "захиснi" тенденцiє завадили Єй зробити
це вербальне. Тобто малюнок виражау те, про що важко гово-
рити. Якщо ж робити такi "здогадки" без наявностi вiдповiдних
"пiдстав" у малюнку, це може рiзко активiзувати "захиснi" ре-
акцiє, що ускладнить процес навчання.
На початковому етапi роботи з малюнком можуть виникати
труднощi як у його виконаннi, так i в iнтерпретацiє. Згодом,
поступово, цi утруднення будуть подоланi, коли група буде
змушена вiдкинути марнi сподiвання на "всезнайство" керiвни-
ка. Учасники занять починають усвiдомлювати, що всi присутнi
здатнi розумiти психологiчний змiст малюнка, символiв i вико-
ристаних кольорiв, i найголовнiше - перейти на дослiдницьку
позицiю - навчатись аналiзувати. Ось приклад таких символiв:
сонце, гроза, прiрва, птах у небi, одинока квiтка в пустельнiй
мiсцевостi, або ж - у квiтнику; зламане бурею дерево, вулкан,
штормове морс; закрита корком пробiрка; пiщинка серед купи
пiску; повiтряна кулька; дерево, яке вiтер пригинау до землi i
зривау листя... Змiст цих зображень стау зрозумiлим пiд впли-
вом нашого досвiду i в контекстi теми малюнка.
87
Поступово в процесi роботи зникають i труднощi в iнтерпре-
тацiє проективного малюнка, учасники навчання розвивають у
собi здатнiсть "правильного" Єх трактування.
4.3. РОЛЬОВА ГРА
Рольова гра вiдрiзняуться вiд психодрами соцiальним спряму-
ванням сюжету. Дана методика в групi АСПН мас ту специ-
фiчну особливiсть, що вона розгортауться в дiє, без належних
попереднiх сюжетних вiдпрацювань.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30