Аграрним правовiдносинам властиве певне єх розмежуван-
ня (диференцiацiя). Воно зумовлене, з одного боку, спiльнiс-
тю в характерi виробництва продуктiв харчування субуктами
1 Див.: Аграрнеу право. - М., 1996. - С. 73.
Роздiл III
аграрного пiдприумництва, а з iншого - рiзноманiтнiстю
способiв (засобiв, методiв) визначення кола i правового регу-
лювання аграрних вiдносин. Мауться на увазi своурiднiсть
поуднання вiдносин, що виникають у процесi здiйснення ви-
робничо-господарськоє, комерцiйноє дiяльностi та здiйснення
економiчних i соцiальних функцiй усерединi субуктами аг-
рарного пiдприумництва всiх форм власностi та господарю-
вання, i, щонайперше, приватних юридичних осiб. У цьому
разi виникають i функцiонують своурiднi локальнi, тобто
внутрiшнi (внутрiшньогосподарськi) аграрнi правовiдносини.
Водночас усерединi агропромислового комплексу iснують
своурiднi звязки виробничо-господарського призначення i
характеру. Це - вiдносини мiж субуктами аграрноє пiдпри-
умницькоє дiяльностi всiх форм власностi й форм господарю-
вання з субуктами пiдприумництва у сферi аграрно-виробни-
чого сервiсу (агрохiмiчне, мелiоративне, ремонтно-технiчне
та iнше обслуговування, матерiально-технiчне забезпечення,
будiвництво тощо). Вказанi пiдприумства покликанi здiйсню-
вати на договiрних засадах аграрно-виробничо-господарське
(агросерпiсне) обслуговування субуктiв аграрноє пiдприум-
ницькоє дiяльностi всiх форм власностi й форм господарю-
вання. Зовнiшнi ж господарськi звязки i тi взаумини, що при
цьому виникають, у предметом аграрного права, а самi
вiдносини слушно розглядати як зовнiшнi аграрнi право-
вiдносини.
Аграрнi зовнiшнi правовiдносини за характером i змiстом
можуть розмежовуватися на такi види:
а) вiдносини у сферi реалiзацiє права власностi на нерухо-
ме i рухоме майно, що належить субуктам аграрного пiдпри-
умництва; б) договiрнi вiдносини; в) податковi вiдносини;
г) делiктнi вiдносини (протиправнi правопорушення).
2. Аграрнi правовiдносини характеризуються як такi, що
перебувають у залежностi та прямому звязку з правом влас-
ностi. Юридичне закрiпленi єє ньому форми привласнення,
розпорядження i використання матерiальних благ, засобiв i
продукцiє виробництва у визначальними при утвореннi еко-
номiчного механiзму господарювання, визначеннi змiсту то-
варно-грошових ринкових взаумин, характеру внутрiшнього
самоврядування приватних (колективних) аграрних пiдпри-
умцiв i управлiння ними з боку єх представницьких органiв, а
також взаумин з органами державноє влади та управлiння.
Аграрнi правовiдносини 71
Право власностi КСГП, селянського i приватного пiдсоб-
ного господарства громадян у правом абсолютним. Воно у
економiчною передумовою своурiдних господарсько-договiр-
них вiдносин, що iснують в аграрному секторi народного гос-
подарства. Цим правом зумовлюються правовi способи юри-
дичного захисту при порушеннi прав власника. Зокрема, з
них аграрно-правовими у вiдносини щодо дисциплiнарноє та
матерiальноє вiдповiдальностi членiв КСГП та iнших найма-
них працiвникiв у випадку вчинення ними дисциплiнарного
проступку або заподiяння майновоє шкоди.
3. Формування i дiяльнiсть приватних колективних, дер-
жавних, спiльних аграрних товаровиробникiв-пiдприумцiв
приводить до виникнення вiдповiдних вiдносин процедурно-
процесуального характеру. Такими у вiдносини, що виника-
ють при здiйсненнi планування виробничо-господарськоє дi-
яльностi субуктами аграрного пiдприумництва. Вiдповiдно
процсдурно-процесуальними у вiдносини щодо порядку та
умов прийняття громадян до членiв КСГП, кооперативу, при
вирiшеннi питання про припинення цих вiдносин. Вiдносини
процедурного характеру мають мiсце в процесi реалiзацiє ви-
мог самоврядування, зокрема в голосуваннi (таумному чи вiд-
критому) при виборах органiв управлiння, вирiшеннi питань
виробничо-господарського чи соцiального характеру, додер-
жаннi процедурних вимог в органiзацiє роботи контрольно-
ревiзiйних органiв управлiння, додержаннi виробничих тех-
нологiчних стандартiв, порядку списання майна тощо. Цi вiд-
носини, будучи врегульованими нормами аграрного права, за
своую природою у аграрними правовiдносинами.
Певнi процедурнi питання виникають i при впровадженнi
таких виробничих форм, як селянськi (фермерськi) господар-
ства, при орендi землi або ж iнших основних засобiв вироб-
ництва.
3. Види i структура внутрiшнiх правовiдносин
1. Аграрнi правовiдносини, як i iншi юридичнi вiдносини,
характеризуються уднiстю матерiального змiсту i правовоє
форми. Це - конкретнi суспiльнi вiдносини певноє правовоє
форми. i саме як юридичнiй формi єм властивi своя структура
i елементи як складовi правовiдносин. Особливостi правовоє
форми та єхнi структури зумовлюють розмежування внутрiш-
i> мiв пiдприумництва (агробiзнесу).
iiiшпьогосподарськими вiдносинами в цих пiдпри-
г iюнанi на правi членства, а для працездатних -
огобистiй трудовiй участi в КСГП (СпС, ВСГК то-
iiхiнiдносини мiж кооперативним пiдприумством, з
V. i кожним окремим його членом, з iншого.
iiмi.огосподарськими вiдносинами у приватних аг-
iчригмствах акцiонерного типу (агроакцiонерних
i ч товариствах з обмеженою вiдповiдальнiстю) у
нi установчому договорi, статутi товариства, а та-
iчiнцтвi/участi у створеннi статутного капiталу това-
рiiшпiдчосини мiж акцiонерним товариством (пiд-
i чм), з одного боку, i кожним з його учасникiв - з
єм iмiстом правовiдносини мiж цими пiдприумства-
iнмими єх членами (учасниками) являють собою су-
> итсмних субуктивних прав i юридичних обовяз-
i i" iiлпуються через взаумну поведiнку з приводу ви-
i "i подарськоє дiяльностi, певних управлiнських i
пiн-ИН.
й "господарськими вважаються також правовiд-
цприумствами та єх членами (учасниками) з
ненця матерiальних iнтересiв, соцiально-побу-
iю-освiтнiх потреб. Такими, скажiмо, у право-
"инюлiну прибуткiв (нарахування i виплати
"нi iiiiириiмстном знарядь виробництва для
. ч> ii|чч ;iдибiiоє дiлянки, направ-
шi по иищого чи середнього
МСТДИ ТОЩО.
при <.сiпальному страху-
iiiдiєрж мств, зокрема при
i iiчi пенсiє за рахунок пiд-
и i \ iншою вiд держави, так
iч 11" 11. щодо соцiальне неза-
iи i ц iпнсрiв тощо) в цих пiд-
iи прiєновими вiдносинами.
ними нiiуччиєєii приионiдносин у, по-перше,
п.чiп iндii|>иi м> п
Аграрнi правовiдносини 73
юридичнi обовязки зазначених вище субуктiв; по-трету,
юридичнi факти, спрямованi в одних випадках на виникнен-
ня, змiну чи припинення правовiдносин, в iнших - на вiд-
новлення порушених прав та притягнення винних осiб до
юридичноє вiдповiдальностi. Елементом цих правовiдносин у
також єх обукти, тобто рухоме i нерухоме майно, вимоги, що
мають грошову вартiсть, матерiальнi й духовнi iнтереси, дiє,
яких чекають субукти цих вiдносин один вiд одного.
Аграрно-правовi норми, що встановлюють компетенцiю
цих органiв управлiння i посадових осiб та регулюють проце-
дурнi питання, у за своую природою правоустановчими. Цим
нормам не властиво породжувати правовiдносини. Останнi
можуть виникати лише у випадках порушення правоустанов-
чих норм. Субуктами цих правовiдносин у посадовi та iншi
особи, до повноважень яких входить додержання вимог само-
врядування, демократiє ч КСГП (колективi) в особi його орга-
нiв, якi згiдно зi статутом можуть притягати правопорушникiв
до вiдповiдальностi. Юридичним фактором, що спричиняу цi
правовiдносини, у вчинки особи, яка порушила правову нор-
му; обуктом - мета вiдновлення порушеного права.
4. Аграрне право визначау основнi положення iнституту
права колективноє власностi. КСГП (кооператив), як субукт
права, здiйснюу право володiння, користування i розпоря-
дження знаряддями, засобами i продукцiую виробництва.
У його статутi зазначено, що для здiйснення своує дiяль-
ностi та подальшого розвитку громадського господарства пiд-
приумство створюу, планомiрно i продуктивно використовуу
й поповнюу основнi, обiговi виробничi фонди, правовий ре-
жим яких визначено нормами аграрного законодавства.
Пiдприумство передау своєм виробничим пiдроздiлам не-
обхiднi для єхньоє господарськоє дiяльностi примiщення,
трактори, комбайни та iншi машини, насiння, корми для тва-
рин тощо. Цi пiдроздiли, будучи частиною КСГП (ВСГК,
СпС, АСГТ, ТОВ), використовують наданi єм засоби за єх
призначенням i саме тому мiж ними виникають органiзацiйнi
вiдносини, як мiж цiлим i його частинами (бригадою, фер-
мою); в особi останнiх КСГП реалiзуу своє права власника.
Мiж КСГП, з одного боку, i його пiдроздiлами, з iншого, в
даному випадку виникають органiзацiйно-управлiнськi пра-
вовiдносини з приводу переданого майна: знарядь, насiння,
кормiв тощо. Норми права, якi визначають правовий режим
74 роздiлт
окремих обуктiв права колективноє власностi, також за сво-
ую природою у правоустановчими. Таким чином, i в даному
випадку правовiдносини виникнуть лише внаслiдок пору-
шення права власностi пiдприумства. Проте правовiдносини,
якi при цьому виникають, залежно вiд складу правопорушен-
ня регламентуються нормами iншого правового iнституту.
Пiдприумство, як субукт права власностi, може вступати
в правовi вiдносини з юридичними особами i громадянами,
одначе цi правовiдносини вiдповiдно регулюються нормами
цивiльного i фiнансового права i як такi не у аграрно-пра-
вовими.
5. Важливу галузь суспiльних вiдносин, що виникають усе-
рединi сiльськогосподарських пiдприумств становлять, поряд
iз вiдносинами колективноє власностi i самоврядування, тру-
довi вiдносини. Останнi являють собою колективнi вiдноси-
ни, що базуються на колективнiй власностi та принципах ко-
лективноє органiзацiє суспiльноє працi. Всi трудовi вiдносини
розвиваються i вдосконалюються у тiсному взаумозвязку i
взаумозалежностi. Такими ж рисами характеризууться систе-
ма правових норм, що регулюють суспiльнi трудовi вiдноси-
ни. Як зазначалося вище, внутрiшнi трудовi вiдносини регла-
ментуються з допомогою аграрно-правових iнститутiв, визна-
чених статутом та iншими локальними нормативно-правови-
ми актами.
Учасниками утворюваних при цьому правовiдносин у
КСГП i кожний окремий його член. Правовою передумовою
єх виникнення у членство в КСГП. З наявнiстю членства цi
вiдносини можуть виникнути; з його припиненням - зника-
ють або змiнюються на суто трудовi вiдносини, що нiяк не
повязанi з внутрiшнiми аграрно-правовими.
Субуктивнi права i юридичнi обовязки учасникiв внут-
рiшнiх трудових правовiдносин, єє також єх обукти визнача-
ються характером i особливостями конкретних трудових вiд-
носин i правовими нормами, безпосередньо з ними повяза-
ними. Органiзацiя працi н КСГП, що вiдповiдау сучасним ви-
могам, передбачау планомiрний розподiл робочоє сили за
галузями i виробничими пiдрочiдiлами, рацiональне єє вико-
ристання протягом року. Формування особового складу бри-
гад, ферм i пiдсобних пiдпригмств, закрiплення за ними не-
обхiдних виробничих примiщень, устаткування, машин, iн-
вентаря та iншого майна, призначення керiвника i спецiалiс-
Аграриє правовiдносини 75
тiв - усе це у органiзацiйно-правовими заходами пiдприум-
ства, якi випливають з його правоздатностi як КСГП, ВСГК
тощо. Здiйснення цих заходiв у органiзацiйною передумовою
виникнення трудових правовiдносин мiж пiдприумством та
його членами.
Для членiв КСГП (ВСГК, СпС) юридичним фактом, що
спричинюу внутрiшнi трудовi правовiдносини, у правовий
акт (рiшення) правлiння КСГП, ВСГК, АСГТ про направлен-
ня кожного з них на роботу для виконання певних трудових
функцiй в конкретнiй бригадi, на фермi, в майстернi тощо; а
для осiб, обраних на посаду, - також акт вiдповiдних органiв
управлiння (загальних зборiв членiв або зборiв уповноваже-
них, бригадних зборiв iз подальшим затвердженням правлiн-
ням пiдприумства). Органи управлiння пiдприумства, таким
чином, реалiзують своє управлiнськi правомочностi i щодо ор-
ганiзацiє суспiльноє працi в КСГП, управлiння членами
КСГП 1 всiую виробничо-господарською, фiнансовою, куль-
турно-побутовою дiяльнiстю пiдприумства.
6. В аграрних трудових правовiдносинах виявляуться уд-
нiсть i спiльнiсть правових принципiв суспiльноє працi. Серед
них основне мiсце займають правовiдносини, що складають-
ся при реалiзацiє субуктивних прав i юридичних обовязкiв,
трудовоє дисциплiни. Взаумнi права i обовязки пiдприумства
та його членiв iз виконання групових функцiй визначаються
особливостями кожного виду роботи залежно вiд сфери
прикладання працi, єх суворе додержання сприяу досягнен-
ню певного результату, заради якого цi правовiдносини i
виникли.
З трудовими правовiдносинами нерозривно повязанi пра-
вовiдносини з оплати працi членiв КСГП (ВСГК), спецiалiс-
тiв, керiвникiв та найманих працiвникiв. Матерiальна винаго-
рода трудiвникiв за єх працю в громадському господарствi у
результатом, метою, до яко прагне одна зi сторiн трудових
правовiдносин. Цей матерiальний iнтерес трудiвника стано-
вить обукт внутрiшнiх трудових вiдносин.
Правовi норми регулюють вiдносини щодо тривалостi ро-
бочого часу та часу вiдпочинку з урахуванням специфiки
сiльськогосподарського виробництва. Будучи урегульованими
правом, вони також становлять iнститут трудовоє дисциплiни
як правовiдносин iз властивим єм обуктом i змiстом.
76 Роздiл iН
7. iз трудовими тiсно повязанi правовiдносини, що утво-
рюються в процесi реалiзацiє правових норм про охорону пра-
цi. Цими правовими нормами визначаються умови виконан-
ня робiт, поводження з технiкою, отрутохiмiкатами, тварина-
ми тощо. Частина цих норм регламентуу питання дисциплiни.
працi, визначаючи конкретнi обовязки посадових осiб КСГП
та єх членiв щодо додержання вимог закону про охорону здо-
ровя. Порушення цих норм тягне рiзнi види юридичних на-
слiдкiв передбачених законом.
Трудовi правовiдносини в пiдприумствi у своурiдною соцi-
ально-економiчною i правовою передумовою виникнення
правовiдносин мiж державою i членом КСГП з приводу соцi-
ального забезпечення останнього, правовiдносин мiж його
членом i пiдприумством про доплату за рахунок пiдприум-
ства, а також соцiального страхування працiвникiв. Цi два
останнi види вiдносин за своую природою у аграрно-право-
вими.
8. Рiзновидом внутрiшнiх правовiдносин у вiдносини, що
виникають при застосуваннi правових норм про дисциплiнар-
ну i матерiальну вiдповiдальнiсть.
4. Структура внутрiшнiх правовiдносин
у державних сiльськогосподарських пiдприумствах
1. Реформи управлiння та економiки, що здiйснюються в
державному секторi сiльськогосподарського виробництва, на-
повнюють новим характером i змiстом поуднання внутрiшнiх
у ДСГП органiзацiйно-правових управлiнських, майнових,
земельних, фiнансово-кредитних, трудових, соцiальних та iн-
ших вiдносин, у тому числi в тiй частинi, що регулюуться аг-
рарним правом, i визнаються аграрними правовiдносинами.
Характер i змiст аграрних правовiдносин, що виникають у
ДСГП, визначаються правоздатнiстю, якою надiленi цi дер-
жавнi господарськi утворення. Кожний з наведених вище ви-
дiв аграрних правовiдносин виникне, змiнюуться або припи-
няуться залежно вiд чинностi вiдповiдних юридичних фактiв,
властивих дiяльностi ДСГП як субукта цих правовiдносин.
Внутрiшнi аграрнi правовiдносини у ДСГП характеризу-
ються вiдповiдною iнтеграцiйнiстю, зумовленою тим, що во-
но у державним сiльськогосподарським пiдприумством. Його
економiчну основу становить не право власностi (як, наприк-
Аграрнi правовiдносини 77
лад, у сферi внутрiшнiх аграрних правовiдносин недержавних
юридичних осiб), а право повного господарського вiдання.
Це право визначено ст. 37 Закону "Про власнiсть". На пiдста-
вi даного права органи управлiння ДСГП надають своєм ви-
робничим пiдроздiлам засоби виробництва, знаряддя та iнше
майно на правi повного господарського вiдання.
Державне сiльськогосподарське пiдприумство у субуктом
права користування землею, а не єє власником. Це призводить
до своурiдних органiзацiйно-правових земельних вiдносин у
ДСГП з приводу виробничого та iншого використання зе-
мельних дiлянок, що функцiонують поряд iз земельними пра-
повiдносинами.
Своурiдними у вiдносини внутрiшнього самоврядування в
ДСГП. Лише в умовах реформування вiдносин власностi та
управлiння здiйснюються заходи щодо надiлення трудових
колективiв управлiнськими повноваженнями, а також вдос-
коналення управлiнських взаумин iз керiвником (директо-
ром) ДСГП.
Правове регулювання внутрiшнiх вiдносин самоврядуван-
ня в ДСГП здiйснюуться нормами Закону "Про пiдприумства
в Украєнi", Закону "Про пiдприумництво" i Статутом радгос-
пу. В сучасний перiод суспiльнi аграрнi вiдносини у предме-
том аграрного права i аграрними правовiдносинами.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93