здiйсненнi розрахункiв за дорученням
клiунтiв, банкiв-кореспондентiв та єх касовому обслуговуван-
нi; веденнi рахункiв банкiв-кореспондентiв; фiнансуваннi ка-
пiтальних вкладень за дорученням власникiв або iнвестованих
коштiв; випуску платiжних документiв i цiнних паперiв (че-
кiв, акредитивiв, акцiй, облiгацiй, векселiв); купiвлi-продажу
i зберiганнi платiжних документiв, цiнних паперiв, а також
операцiй з ними; видачi поручительств, гарантiй та iнших зо-
бовязань за третiх осiб, що передбачають єх виконання в гро-
шовiй формi; придбаннi права вимоги поставки товарiв i на-
дання послуг, прийняття ризику виконання таких вимог та
iнкасацiє таких вимог (факторинг); придбаннi за власнi кошти
засобiв виробництна для передачi єх в оренду (лiзинг); купiвлi
органiзацiями i громадянами та продажу єм iноземноє валюти
готiвкою i валюти, що знаходиться на рахунках i вкладах; ку-
пiвлi i продажу в Украєнi i за кордоном монетарних металiв;
залученнi i розмiщеннi дорогоцiнних металiв на рахунку i
вкладах та iнших операцiй з цими цiнностями вiдповiдно до
мiжнародноє банкiвськоє практики.
Крiм цього до функцiй банку належать довiрчi операцiє
(залучення та розмiщення коштiв, управлiння цiнними папе-
Оубукги господарчо-пiдприумнмцьких правовiдносин 521
рами та iншi) за дорученням клiунтiв; надання консультацiй-
них послуг; проведення операцiй по касовому никонанню
державного бюджету за дорученням Нацiонал ьпого банку;
здiйснення iнших операцiй з дозволу Нацiонал ьного бшiку
Украєни. Банк здiйснюу банкiвськi операцiє на пiдставi дого-
ворiв, якими визначаються права та обовязки, вiдповiдилi
нiсть сторiн, строки, процентна ставка, розмiр плати за пс
слуги, санкцiє, способи забезпечення зобовязань та iншi уме
ви, що. не суперечать законодавству.
Серед дiючих в Украєнi комерцiйних банкiв слiд вiдзначи-
ти Акцiонерний комерцiйний банк розвитку нафтогазового
комплексу "Укрнафтогазбанк", обласнi та територiальнi ко-
мерцiйнi банки. ,;
3. Правосубуктнiсть переробних пiдприумств
Украєна гiiдставно вважауться аграрно-промисловою дер-
жавою. На єє територiє функцiонують пiдприумства, що пере-
робляють сiльськогосподарську сировину i спроможнi вироб-
ляти основнi види продуктiв харчування, не лише для свого
населення, а й для продажу на мiжнародному ринку. Вона
мау можливiсть виробляти вироби легкоє промисловостi з
льону i конопель i задовольняти потреби в своєх оригiнальних
товарах свiтових покупцiв. Протягом останнiх десятилiть пе-
реробнi пiдприумства Украєни були дсржимною власнiстю.
Виробники сiльськогосподарськоє сировини фактично були
позбавленi можливостi використовувати iначну чистину дохо-
дiв, одержуваних державою вiд реалiзацiє продуктiв переробки
(цукру, олiє, масла, молока, мясопродуктiв, тканин i виробiв
легкоє промисловостi).
Не полiпшився економiчний стан сiльськогосподарських
виробникiв сировини i працiвникiв цих переробних пiдпри-
умств i за сучасних умов, тобто пiсля роздержавлення i при-
ватизацiє майна цих пiдприумств.
Роздержавлення i приватизацiя майна переробних пiдпри-
умств здiйснена вiдповiдно до Закону "Про приватизацiю
майна державних пiдприумств", прийнятого Верховною Ра-
дою Украєни 4 березня 1992 р.. Закону "Про приватизацiю
невеликих державних пiдприумств (малу приватизацiю)",
прийнятого Верховною Радою Украєни б березня 1996 р., а
також Закону "Про особливостi приватизацiє майна в агро-
522
промисловому комплексi, прийнятого Верховною Радою
Украєни 10 липня 1996 р.
Органiзацiйно-правова основа роздержавлення i привати-
зацiє визначена Державною програмою приватизацiє майна
державних пiдприумств, затвердженою Верховною Радою Ук-
раєни 7 липня 1992 р. Вони передбачала змiну вiдносин влас-
ностi на засоби виробництва з метою єх якiсного вiдтворення
та ефективного використання; створення прошарку недер-
жавних власникiп як основи багатоукладноє соцiально-орiун-
тованоє економiки; структурноє перебудови економiки; стабi-
лiзацiє економiчного становища; розвитку конкуренцiє та
обмеження монополiзму; залучення iноземних iнвестицiй.
Наведенi вихiднi положення лягли в основу наступного зако-
нодавчого i нормативно-правового регулювання роздержав-
лення i приватизацiє.
Роздержавлення майна державних пiдприумств мау забез-
печити перехiд права власностi вiд, держави до недержавних
структур i таким чином сприяти виникненню нових субуктiв
права власностi на роздержавлене майно. Першочерговiсть
встановлення майна, яке пiдлягау приватизацiє, перебувау в
прямiй залежностi вiд того, якою мiрою цi обукти найбiльше
впливають на розвиток споживчого ринку: стримують процес
стабiлiзацiє державного бюджету чи гальмують економiчний
розвиток Украєни, формуючи єє ринкову економiку.
Приватизацiя являу собою такий суттувий економiчний,
соцiальний i правовий фактор, внаслiдок здiйснення якого
визначауться новий субукт власностi i права власностi на
майно, яке було пiддане роздержавленню. Єє результатом у ви-
никнення нових субуктiв права власностi - фiзичних або
юридичних осiб. Приватизацiя майна державних пiдприумств
агропромислового комплексу провадиться згiдно з Законом
"Про особливостi приватизацiє майна в агропромисловому
комплексi". Вiдповiдно до ст. 2 цього Закону в першу чергу
передбачено приватизацiю майна пiдприумств харчовоє про-
мисловостi, якi переробляють сiльськогосподарську сирови-
ну; борошномельно-крупяноє та комбiкормовоє промисло-
востi, а також сервiсних, будiвельних, фiрмових торговель-
них, iнших несiльськогосподарських пiдприумств та органiза-
цiй агропромислового комплексу, якi виконують роботи i
надають послуги сiльськогосподарським товаровиробникам
незалежно вiд вартостi обуктiв приватизацiє. Приватизацiя єх
Субукти юсподарчо-пiдприумнииiаких правовiдносин
523
здiйснюуться шляхом перетворення у вiдкритi акцiонернi то-
вариства у порядку, що визначауться Кабiнетом Мiнiстрiв
Украєни, i ,
Утворення акцiонерних товариств на базi переробних пiд-
приумств зумовлено потребою надання кожному з його пра-
цiвникiв чи колишнiх єхнiх працiвникiв (якi стали пенсiоне-
рами) вiдповiдноє частки у майнi пiдприумства у виглядi при-
ватноє власностi.
Право на пiльгове придбання акцiй за номiнальною вар-
тiстю (за приватизацiйнi майновi сертифiкати, а також за
власнi кошти, компенсацiйнi сертифiкати у розмiрi, що не
перевищуу половину вартостi приватизацiйних майнових сер-
тифiкатiв), мають працiвники пiдприумств, що приватизу-
ються. Працiвники сiльськогосподарських пiдприумств також
мають право на пiльгове придбання акцiй (за приватизацiйнi
майновi сертифiкати, а також за власнi кошти i компенсацiй-
нi сертифiкати у розмiрi, що не перевищуу половину вартостi
приватизацiйних майнових сертифiкатiв).
Виходячи з засад трудового законодавства Украєни правом
бути акцiонером переробного пiдприумства, як акцiонерного
товариства, надiленi особи, якi вийшли з цих пiдприумств на
пенсiю, звiльненi у звязку iз скороченням штатiв i не працю-
ють з моменту звiльнення на iнших пiдприумствах, особи, якi
мають право вiдповiдно до законодавства Украєни повернути-
ся на попередну мiсце роботи на цьому пiдприумствi, та iнва-
лiди, звiльненi у звязку з калiцтвом або професiйним захво-
рюванням за станом здоровя.
Майно, приватизоване у вiдповiдностi з Законом "Про
особливостi приватизацiє майна в агропромисловому ком-
плексi" характеризууться певним правовим режимом.
Утворенi внаслiдок приватизацiє переробнi пiдприумства
за своую суто виробничою ознакою у акцiонерними пiдпри-
умствами. Стосовно ж своує органiзацiйно-правовоє сутностi
обуднання акцiонерiв становить акцiонерне товариство, на-
дiлене правами юридичноє особи.
В основi приватизацiйного процесу у засоби виробництва
та iнше майно переробного пiдприумства, що приватизууть-
ся, як удине цiле. Вони стають власнiстю колективу акцiоне-
рiв, а кожному окремому акцiонеру належать на правi приват-
ноє власностi одержанi ним акцiє. Мiж пiдприумством i пра-
цiвником виникають трудовi правовiдносини, основанi на
524
Роздiл XXIV
трудовому договорi. Вiдносини, що випливають з права влас-
ностi на акцiє i трудовi вiдносини мiж собою не повязанi. Ак-
цiонер не зобовязаний брати участь у виробничiй дiяльностi
переробного пiдприумства своую особистою працею. Тодi як
у колективному сiльськогосподарському пiдприумствi член
КСГП зобовязаний брати участь у колективному господарю-
ваннi особистою працею. Управлiння дiяльнiстю акцiонерно-
го переробного пiдприумства здiйснюють загальнi збори влас-
никiв акцiй (акцiонерiп) та обранi ними органи управлiння i
посадовi особи (керiвники, спецiалiсти). Цi органи управлiн-
ня здiйснюють керiвництво дiяльнiстю акцiонерного пере-
робного пiдприумства, визначають правовий режим статутно-
го виробничого i невиробничих фондiв, фонду оплати працi,
розмiру дивiдендiв на акцiє та iнших спецiальних фондiв, тоб-
то реалiзують право колективноє власностi акцiонерного това-
риства. Правовiдносини, що виникають мiж державними i
акцiонерними утвореннями, якi здiйснюють керiвництво (уп-
равлiння) пiдпорядкованими єм переробними акцiонерними
товариствами (пiдприумствами) - оскiльки вони покликанi
здiйснювати виробничо-господарськi звязки i обслуговуван-
ня сiльськогосподарського пiдприумства - пiдставне вважати
аграрно-адмiнiстративними правовiдносинами.
Цi правовiдносини функцiонують по вертикалi. Правовiд-
носини мiж переробними i сервiсними пiдприумствами i
сiльськогосподарськими товаровиробниками (КСГП, ВСГК,
АСГТ, ДСГП) функцiонують по горизонталi, а за своую
юридичною природою вони у аграрно-цивiльними правовiд-
носинами.
2. Переробнi пiдприумства i сiльськогосподарськi товаро"
виробники у субуктами пiдприумництва i на них повною мi-
рою поширюються вимоги щодо державноє реустрацiє (пере-
Науково-практичнiй проблемi колективноє власностi в Украєнi була при-
свячена дискусiя, оргинiзоєшiш журналом "Право Украєни" (Див. ж. "Право
Украєни. 1996, № 1, с. 5-30). Окремi цивiлiсти твердили, що правовi норми з
приводу колективноє власностi входять до правового iнституту приватноє влас-
ностi на правi спiльноє частковоє власностi; юристи-аграрники визнають пра-
во колективноє власностi самостiйним правовим iнститутом; фахiвцi з
господарчого права вважають, що колективну власнiсть розглядати рiзнови-
дом приватноє власностi немау достатнiх пiдстав, оскiльки основанi на нiй
колективнi пiдприумства у надмiрно одержавленi (Див.: ПилипенкоА. Я., Щер-
бина В.С. Основи господарського права Украєни. - К., 1998. - С. 21).
ИЯК> "ИИ-
х праi 525
реустрацiє), що визначенi Полонкенням про державну реуст-
рацiю субуктiв пiдприумницькоє! дiяльностi. Воно затвердже-
но постановою Кабiнету Мiнiстрнв Украєни 25 травня 1998 р.
Згiдно з цiую постановою державнiй перереустрацiє пiдляга-
ють тi субукти пiдприумницькоє; дiяльностi, якi буди зареуст-
рованi до 1994 р.
Переробними та обслуговуючiими пiдприумстваши у хлiбо-
приймальнi пiдприумства, цукроьi комбiнати (заводи), масло-
заводи, мясокомбiнати, комбiкормовi заводи, птахофабрики,
консервнi та виноробнi пiдприумiства, утворення, що викону-
ють зрошувальнi роботи, здiйснвоють агрохiмiчне обслугову-
вання сiльськогосподарських пiдiдриумств. Правосубуктнiсть
кожного з них визначауться аграрним законодавством стату-
том кожного товариства. Моментом виникнення правоздат-
ностi кожного утворення у час проведеноє ним державноє ре-
устрацiє. З цього моменту у кожного з них виникають права
юридичноє особи.
Вживаючи термiн "товаристiво" мають на увазi його
субуктний склад, учасниками iговариства, як певного су-
спiльного утворення, можуть бутщ громадяни i юридичнi осо-
би; вони обуднанi своую спiльною метою, мають однакову
спецiальнiсть (професiю). Органiзацiйно-управлiнська особ-
ливiсть акцiонерного товариства полягау в тому, то пiдста-
вою створити i бути учасником товариства у наявнiсть У Гро-
мадянина або юридичноє особи акцiє, яка належить йому на
правi власностi. Наявнiсть акцiй Породжуу вiдповiднi майновi
наслiдки: залежно вiд вартостi i кiлькостi акцiй у єхнього влас-
ника виникають вiдповiднi майновi права. Залежно вiд кiль-
костi акцiй у єх власника виникау право управлiння майном,
дiяльнiстю акцiонерного товариства. Однак, на ВiДМiНУ вiд ут-
ворення (КСГП, ВСГК) вони не створюють для власника ак-
цiй трудових правомочностей; аюдц вiдокремлюють єх влас-
ника вiд матерiально-майнового субстрату акцiонерного това-
риства (фабрики, заводу, iншого виробничо-господарського
утворення). Наявнiсть акцiй безпосередньо визначау межу
майнових повноважень i майновоє вiдповiдальностi акцiоне-
ра, наприклад, у разi невдалого господарювання, завершення
господарського року iз збитками, банкрутства i т. iн,
Одночасно термiн товариство (акцiонерне товариство)
охоплюу собою вiдповiдний матерiально-майновий субстрат.
У ст. 1 Закону "Про господарськi товариства" господарським
526 РОЗДiЛ ХМУ
визнауться кожне акцiонерне товариство, визнаються пiдпри-
умства, установи, органiзацiє, створенi на засадах угоди мiж
юридичними особами i громадянами шляхом обуднання єх
майна i пiдприумницькоє дiяльностi з метою одержання при-
бутку. Характерною особливiстю акцiонерного товариства як
господарюючого субукта у те, що в ньому сполучаються два
<види власностi i два субукти права власностi. Акцiонер у
власником акцiє i субуктом права приватноє власностi на неє.
Акцiонерне товариство обсднус власникiв акцiй у вiдповiд-
ний колектив i таким чином в особi акцiонерного товариства
виникау (створюуться власниками акцiй) субукт права ко-
лективноє власностi. Оскiльки кожне акцiонерне товариство
надiлене правами юридичноє особи, то субуктом права влас-
ностi у акцiонерне товариство як юридична особа. Реалiза-
цiую права власностi вiдають органи управлiння акцiонерного
товариства i в першу чергу його вищий орган управлiння -
загальнi збори акцiонерiв.
Обуктом права власностi кожного акцiонера у приналеж-
на йому на правi приватноє власностi акцiя. i як такий вiн бе-
ре участь в управлiннi справами акцiонерного товариства.
Обуктом права власностi акцiонерного товариства у його
статутний фонд, основнi й оборотнi фонди, фонд оплати пра-
цi, одержуванi доходи, цiннi папери, включаючи ту частину
акцiй, що залишилися у вiданнi товариства.
Право приватноє власностi на акцiю може бути ним реалi-
зоване у випадках, передбачених Статутом (при одержаннi
дивiдендiв, при переуступцi (продажi) акцiє третiй особi та iн).
У системi економiчних вiдносин власностi акцiонерного това-
риства функцiя акцiє у подiбною до функцiє паю, приналеж-
ного в КСГП кожному його членовi, що у свiдченням одно-
рiдностi економiко-чравовоє сутностi колективноє власностi.
3. Статут кожного аєрарного акцiонерного товариства вiд-
повiдау змiстовi Закону "Про господарськi товариства" та iн-
шим актам чинного законодавства. Виходячи iз ст. 12 цього
Закону визначауться коло обуктiв права власностi товарист-
ва. Воно у субуктом права власностi майна, переданого йому
засновниками i учасниками у власнiсть; продукцiє, виробле-
ноє товариством у результатi господарськоє дiяльностi, одер-
жаних доходiв; iншого майна, набутого на пiдставах, не забо-
ронених законом.
Субукти господарчо-пiдприумницьких правовiдносин
527
Ризик випадковоє загибелi або пошкодження майiа, що у
власнiстю товариства, або передане йому у користування не-
се товариство, якщо iнше не передбачено установчими доку-
ментами.
Правовий режим майна визначено, наприклад. Статутом
виробничо-торговельного товариства "Жмеринський; мясо-
комбiнат". Зокрема, майно i засоби виробництва товариства
е його власнiстю. Товариство дiу на принципах самофiнансу-
вання, самоокупностi i повноє господарськоє самостiйностi.
Майно товариства складають його основнi i оборотнi кошм,
а також iншi цiнностi, вартiсть яких вiдтворюуться в iiого ба-
лансi (п. б. i). Джерелами формування майна у: статутний
фонд - 18 мiльйонiв гри., який вноситься учасниками. Ста-
тутний фонд створюуться вiдповщно до Засновнмцьiшє уро-
ди. Згiдно з Статутом закритого акцiонерного товариства "Вi-
та" (Бiлоцеркiвський маслозавод), створеного згiдно з нака-
зом фонду комунального майна Бiлоцеркiвського району вiд
5 грудня 1994 р. статутний фонд цього товариства Дорiвнюу
25513250 тис. грн. Цей статутний фонд подiлено на Ю20530
простих iменних акцiй номiнальною вартiстю 25 тiс. грн.
кожна. Власник акцiй розпоряджауться ними на свiй розсуд з
вiдома правлiння товариства.
Закон "Про господарське товариство" мiстить норму про
прибутки. Згiдно з ст. 15 прибуток товариства утворiоуться з
надходжень вiд господарськоє дiяльностi пiсля покриття мате-
рiальних та прирiвняних до них витрат i витрат на оплату пра-
цi.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93
клiунтiв, банкiв-кореспондентiв та єх касовому обслуговуван-
нi; веденнi рахункiв банкiв-кореспондентiв; фiнансуваннi ка-
пiтальних вкладень за дорученням власникiв або iнвестованих
коштiв; випуску платiжних документiв i цiнних паперiв (че-
кiв, акредитивiв, акцiй, облiгацiй, векселiв); купiвлi-продажу
i зберiганнi платiжних документiв, цiнних паперiв, а також
операцiй з ними; видачi поручительств, гарантiй та iнших зо-
бовязань за третiх осiб, що передбачають єх виконання в гро-
шовiй формi; придбаннi права вимоги поставки товарiв i на-
дання послуг, прийняття ризику виконання таких вимог та
iнкасацiє таких вимог (факторинг); придбаннi за власнi кошти
засобiв виробництна для передачi єх в оренду (лiзинг); купiвлi
органiзацiями i громадянами та продажу єм iноземноє валюти
готiвкою i валюти, що знаходиться на рахунках i вкладах; ку-
пiвлi i продажу в Украєнi i за кордоном монетарних металiв;
залученнi i розмiщеннi дорогоцiнних металiв на рахунку i
вкладах та iнших операцiй з цими цiнностями вiдповiдно до
мiжнародноє банкiвськоє практики.
Крiм цього до функцiй банку належать довiрчi операцiє
(залучення та розмiщення коштiв, управлiння цiнними папе-
Оубукги господарчо-пiдприумнмцьких правовiдносин 521
рами та iншi) за дорученням клiунтiв; надання консультацiй-
них послуг; проведення операцiй по касовому никонанню
державного бюджету за дорученням Нацiонал ьпого банку;
здiйснення iнших операцiй з дозволу Нацiонал ьного бшiку
Украєни. Банк здiйснюу банкiвськi операцiє на пiдставi дого-
ворiв, якими визначаються права та обовязки, вiдповiдилi
нiсть сторiн, строки, процентна ставка, розмiр плати за пс
слуги, санкцiє, способи забезпечення зобовязань та iншi уме
ви, що. не суперечать законодавству.
Серед дiючих в Украєнi комерцiйних банкiв слiд вiдзначи-
ти Акцiонерний комерцiйний банк розвитку нафтогазового
комплексу "Укрнафтогазбанк", обласнi та територiальнi ко-
мерцiйнi банки. ,;
3. Правосубуктнiсть переробних пiдприумств
Украєна гiiдставно вважауться аграрно-промисловою дер-
жавою. На єє територiє функцiонують пiдприумства, що пере-
робляють сiльськогосподарську сировину i спроможнi вироб-
ляти основнi види продуктiв харчування, не лише для свого
населення, а й для продажу на мiжнародному ринку. Вона
мау можливiсть виробляти вироби легкоє промисловостi з
льону i конопель i задовольняти потреби в своєх оригiнальних
товарах свiтових покупцiв. Протягом останнiх десятилiть пе-
реробнi пiдприумства Украєни були дсржимною власнiстю.
Виробники сiльськогосподарськоє сировини фактично були
позбавленi можливостi використовувати iначну чистину дохо-
дiв, одержуваних державою вiд реалiзацiє продуктiв переробки
(цукру, олiє, масла, молока, мясопродуктiв, тканин i виробiв
легкоє промисловостi).
Не полiпшився економiчний стан сiльськогосподарських
виробникiв сировини i працiвникiв цих переробних пiдпри-
умств i за сучасних умов, тобто пiсля роздержавлення i при-
ватизацiє майна цих пiдприумств.
Роздержавлення i приватизацiя майна переробних пiдпри-
умств здiйснена вiдповiдно до Закону "Про приватизацiю
майна державних пiдприумств", прийнятого Верховною Ра-
дою Украєни 4 березня 1992 р.. Закону "Про приватизацiю
невеликих державних пiдприумств (малу приватизацiю)",
прийнятого Верховною Радою Украєни б березня 1996 р., а
також Закону "Про особливостi приватизацiє майна в агро-
522
промисловому комплексi, прийнятого Верховною Радою
Украєни 10 липня 1996 р.
Органiзацiйно-правова основа роздержавлення i привати-
зацiє визначена Державною програмою приватизацiє майна
державних пiдприумств, затвердженою Верховною Радою Ук-
раєни 7 липня 1992 р. Вони передбачала змiну вiдносин влас-
ностi на засоби виробництва з метою єх якiсного вiдтворення
та ефективного використання; створення прошарку недер-
жавних власникiп як основи багатоукладноє соцiально-орiун-
тованоє економiки; структурноє перебудови економiки; стабi-
лiзацiє економiчного становища; розвитку конкуренцiє та
обмеження монополiзму; залучення iноземних iнвестицiй.
Наведенi вихiднi положення лягли в основу наступного зако-
нодавчого i нормативно-правового регулювання роздержав-
лення i приватизацiє.
Роздержавлення майна державних пiдприумств мау забез-
печити перехiд права власностi вiд, держави до недержавних
структур i таким чином сприяти виникненню нових субуктiв
права власностi на роздержавлене майно. Першочерговiсть
встановлення майна, яке пiдлягау приватизацiє, перебувау в
прямiй залежностi вiд того, якою мiрою цi обукти найбiльше
впливають на розвиток споживчого ринку: стримують процес
стабiлiзацiє державного бюджету чи гальмують економiчний
розвиток Украєни, формуючи єє ринкову економiку.
Приватизацiя являу собою такий суттувий економiчний,
соцiальний i правовий фактор, внаслiдок здiйснення якого
визначауться новий субукт власностi i права власностi на
майно, яке було пiддане роздержавленню. Єє результатом у ви-
никнення нових субуктiв права власностi - фiзичних або
юридичних осiб. Приватизацiя майна державних пiдприумств
агропромислового комплексу провадиться згiдно з Законом
"Про особливостi приватизацiє майна в агропромисловому
комплексi". Вiдповiдно до ст. 2 цього Закону в першу чергу
передбачено приватизацiю майна пiдприумств харчовоє про-
мисловостi, якi переробляють сiльськогосподарську сирови-
ну; борошномельно-крупяноє та комбiкормовоє промисло-
востi, а також сервiсних, будiвельних, фiрмових торговель-
них, iнших несiльськогосподарських пiдприумств та органiза-
цiй агропромислового комплексу, якi виконують роботи i
надають послуги сiльськогосподарським товаровиробникам
незалежно вiд вартостi обуктiв приватизацiє. Приватизацiя єх
Субукти юсподарчо-пiдприумнииiаких правовiдносин
523
здiйснюуться шляхом перетворення у вiдкритi акцiонернi то-
вариства у порядку, що визначауться Кабiнетом Мiнiстрiв
Украєни, i ,
Утворення акцiонерних товариств на базi переробних пiд-
приумств зумовлено потребою надання кожному з його пра-
цiвникiв чи колишнiх єхнiх працiвникiв (якi стали пенсiоне-
рами) вiдповiдноє частки у майнi пiдприумства у виглядi при-
ватноє власностi.
Право на пiльгове придбання акцiй за номiнальною вар-
тiстю (за приватизацiйнi майновi сертифiкати, а також за
власнi кошти, компенсацiйнi сертифiкати у розмiрi, що не
перевищуу половину вартостi приватизацiйних майнових сер-
тифiкатiв), мають працiвники пiдприумств, що приватизу-
ються. Працiвники сiльськогосподарських пiдприумств також
мають право на пiльгове придбання акцiй (за приватизацiйнi
майновi сертифiкати, а також за власнi кошти i компенсацiй-
нi сертифiкати у розмiрi, що не перевищуу половину вартостi
приватизацiйних майнових сертифiкатiв).
Виходячи з засад трудового законодавства Украєни правом
бути акцiонером переробного пiдприумства, як акцiонерного
товариства, надiленi особи, якi вийшли з цих пiдприумств на
пенсiю, звiльненi у звязку iз скороченням штатiв i не працю-
ють з моменту звiльнення на iнших пiдприумствах, особи, якi
мають право вiдповiдно до законодавства Украєни повернути-
ся на попередну мiсце роботи на цьому пiдприумствi, та iнва-
лiди, звiльненi у звязку з калiцтвом або професiйним захво-
рюванням за станом здоровя.
Майно, приватизоване у вiдповiдностi з Законом "Про
особливостi приватизацiє майна в агропромисловому ком-
плексi" характеризууться певним правовим режимом.
Утворенi внаслiдок приватизацiє переробнi пiдприумства
за своую суто виробничою ознакою у акцiонерними пiдпри-
умствами. Стосовно ж своує органiзацiйно-правовоє сутностi
обуднання акцiонерiв становить акцiонерне товариство, на-
дiлене правами юридичноє особи.
В основi приватизацiйного процесу у засоби виробництва
та iнше майно переробного пiдприумства, що приватизууть-
ся, як удине цiле. Вони стають власнiстю колективу акцiоне-
рiв, а кожному окремому акцiонеру належать на правi приват-
ноє власностi одержанi ним акцiє. Мiж пiдприумством i пра-
цiвником виникають трудовi правовiдносини, основанi на
524
Роздiл XXIV
трудовому договорi. Вiдносини, що випливають з права влас-
ностi на акцiє i трудовi вiдносини мiж собою не повязанi. Ак-
цiонер не зобовязаний брати участь у виробничiй дiяльностi
переробного пiдприумства своую особистою працею. Тодi як
у колективному сiльськогосподарському пiдприумствi член
КСГП зобовязаний брати участь у колективному господарю-
ваннi особистою працею. Управлiння дiяльнiстю акцiонерно-
го переробного пiдприумства здiйснюють загальнi збори влас-
никiв акцiй (акцiонерiп) та обранi ними органи управлiння i
посадовi особи (керiвники, спецiалiсти). Цi органи управлiн-
ня здiйснюють керiвництво дiяльнiстю акцiонерного пере-
робного пiдприумства, визначають правовий режим статутно-
го виробничого i невиробничих фондiв, фонду оплати працi,
розмiру дивiдендiв на акцiє та iнших спецiальних фондiв, тоб-
то реалiзують право колективноє власностi акцiонерного това-
риства. Правовiдносини, що виникають мiж державними i
акцiонерними утвореннями, якi здiйснюють керiвництво (уп-
равлiння) пiдпорядкованими єм переробними акцiонерними
товариствами (пiдприумствами) - оскiльки вони покликанi
здiйснювати виробничо-господарськi звязки i обслуговуван-
ня сiльськогосподарського пiдприумства - пiдставне вважати
аграрно-адмiнiстративними правовiдносинами.
Цi правовiдносини функцiонують по вертикалi. Правовiд-
носини мiж переробними i сервiсними пiдприумствами i
сiльськогосподарськими товаровиробниками (КСГП, ВСГК,
АСГТ, ДСГП) функцiонують по горизонталi, а за своую
юридичною природою вони у аграрно-цивiльними правовiд-
носинами.
2. Переробнi пiдприумства i сiльськогосподарськi товаро"
виробники у субуктами пiдприумництва i на них повною мi-
рою поширюються вимоги щодо державноє реустрацiє (пере-
Науково-практичнiй проблемi колективноє власностi в Украєнi була при-
свячена дискусiя, оргинiзоєшiш журналом "Право Украєни" (Див. ж. "Право
Украєни. 1996, № 1, с. 5-30). Окремi цивiлiсти твердили, що правовi норми з
приводу колективноє власностi входять до правового iнституту приватноє влас-
ностi на правi спiльноє частковоє власностi; юристи-аграрники визнають пра-
во колективноє власностi самостiйним правовим iнститутом; фахiвцi з
господарчого права вважають, що колективну власнiсть розглядати рiзнови-
дом приватноє власностi немау достатнiх пiдстав, оскiльки основанi на нiй
колективнi пiдприумства у надмiрно одержавленi (Див.: ПилипенкоА. Я., Щер-
бина В.С. Основи господарського права Украєни. - К., 1998. - С. 21).
ИЯК> "ИИ-
х праi 525
реустрацiє), що визначенi Полонкенням про державну реуст-
рацiю субуктiв пiдприумницькоє! дiяльностi. Воно затвердже-
но постановою Кабiнету Мiнiстрнв Украєни 25 травня 1998 р.
Згiдно з цiую постановою державнiй перереустрацiє пiдляга-
ють тi субукти пiдприумницькоє; дiяльностi, якi буди зареуст-
рованi до 1994 р.
Переробними та обслуговуючiими пiдприумстваши у хлiбо-
приймальнi пiдприумства, цукроьi комбiнати (заводи), масло-
заводи, мясокомбiнати, комбiкормовi заводи, птахофабрики,
консервнi та виноробнi пiдприумiства, утворення, що викону-
ють зрошувальнi роботи, здiйснвоють агрохiмiчне обслугову-
вання сiльськогосподарських пiдiдриумств. Правосубуктнiсть
кожного з них визначауться аграрним законодавством стату-
том кожного товариства. Моментом виникнення правоздат-
ностi кожного утворення у час проведеноє ним державноє ре-
устрацiє. З цього моменту у кожного з них виникають права
юридичноє особи.
Вживаючи термiн "товаристiво" мають на увазi його
субуктний склад, учасниками iговариства, як певного су-
спiльного утворення, можуть бутщ громадяни i юридичнi осо-
би; вони обуднанi своую спiльною метою, мають однакову
спецiальнiсть (професiю). Органiзацiйно-управлiнська особ-
ливiсть акцiонерного товариства полягау в тому, то пiдста-
вою створити i бути учасником товариства у наявнiсть У Гро-
мадянина або юридичноє особи акцiє, яка належить йому на
правi власностi. Наявнiсть акцiй Породжуу вiдповiднi майновi
наслiдки: залежно вiд вартостi i кiлькостi акцiй у єхнього влас-
ника виникають вiдповiднi майновi права. Залежно вiд кiль-
костi акцiй у єх власника виникау право управлiння майном,
дiяльнiстю акцiонерного товариства. Однак, на ВiДМiНУ вiд ут-
ворення (КСГП, ВСГК) вони не створюють для власника ак-
цiй трудових правомочностей; аюдц вiдокремлюють єх влас-
ника вiд матерiально-майнового субстрату акцiонерного това-
риства (фабрики, заводу, iншого виробничо-господарського
утворення). Наявнiсть акцiй безпосередньо визначау межу
майнових повноважень i майновоє вiдповiдальностi акцiоне-
ра, наприклад, у разi невдалого господарювання, завершення
господарського року iз збитками, банкрутства i т. iн,
Одночасно термiн товариство (акцiонерне товариство)
охоплюу собою вiдповiдний матерiально-майновий субстрат.
У ст. 1 Закону "Про господарськi товариства" господарським
526 РОЗДiЛ ХМУ
визнауться кожне акцiонерне товариство, визнаються пiдпри-
умства, установи, органiзацiє, створенi на засадах угоди мiж
юридичними особами i громадянами шляхом обуднання єх
майна i пiдприумницькоє дiяльностi з метою одержання при-
бутку. Характерною особливiстю акцiонерного товариства як
господарюючого субукта у те, що в ньому сполучаються два
<види власностi i два субукти права власностi. Акцiонер у
власником акцiє i субуктом права приватноє власностi на неє.
Акцiонерне товариство обсднус власникiв акцiй у вiдповiд-
ний колектив i таким чином в особi акцiонерного товариства
виникау (створюуться власниками акцiй) субукт права ко-
лективноє власностi. Оскiльки кожне акцiонерне товариство
надiлене правами юридичноє особи, то субуктом права влас-
ностi у акцiонерне товариство як юридична особа. Реалiза-
цiую права власностi вiдають органи управлiння акцiонерного
товариства i в першу чергу його вищий орган управлiння -
загальнi збори акцiонерiв.
Обуктом права власностi кожного акцiонера у приналеж-
на йому на правi приватноє власностi акцiя. i як такий вiн бе-
ре участь в управлiннi справами акцiонерного товариства.
Обуктом права власностi акцiонерного товариства у його
статутний фонд, основнi й оборотнi фонди, фонд оплати пра-
цi, одержуванi доходи, цiннi папери, включаючи ту частину
акцiй, що залишилися у вiданнi товариства.
Право приватноє власностi на акцiю може бути ним реалi-
зоване у випадках, передбачених Статутом (при одержаннi
дивiдендiв, при переуступцi (продажi) акцiє третiй особi та iн).
У системi економiчних вiдносин власностi акцiонерного това-
риства функцiя акцiє у подiбною до функцiє паю, приналеж-
ного в КСГП кожному його членовi, що у свiдченням одно-
рiдностi економiко-чравовоє сутностi колективноє власностi.
3. Статут кожного аєрарного акцiонерного товариства вiд-
повiдау змiстовi Закону "Про господарськi товариства" та iн-
шим актам чинного законодавства. Виходячи iз ст. 12 цього
Закону визначауться коло обуктiв права власностi товарист-
ва. Воно у субуктом права власностi майна, переданого йому
засновниками i учасниками у власнiсть; продукцiє, виробле-
ноє товариством у результатi господарськоє дiяльностi, одер-
жаних доходiв; iншого майна, набутого на пiдставах, не забо-
ронених законом.
Субукти господарчо-пiдприумницьких правовiдносин
527
Ризик випадковоє загибелi або пошкодження майiа, що у
власнiстю товариства, або передане йому у користування не-
се товариство, якщо iнше не передбачено установчими доку-
ментами.
Правовий режим майна визначено, наприклад. Статутом
виробничо-торговельного товариства "Жмеринський; мясо-
комбiнат". Зокрема, майно i засоби виробництва товариства
е його власнiстю. Товариство дiу на принципах самофiнансу-
вання, самоокупностi i повноє господарськоє самостiйностi.
Майно товариства складають його основнi i оборотнi кошм,
а також iншi цiнностi, вартiсть яких вiдтворюуться в iiого ба-
лансi (п. б. i). Джерелами формування майна у: статутний
фонд - 18 мiльйонiв гри., який вноситься учасниками. Ста-
тутний фонд створюуться вiдповщно до Засновнмцьiшє уро-
ди. Згiдно з Статутом закритого акцiонерного товариства "Вi-
та" (Бiлоцеркiвський маслозавод), створеного згiдно з нака-
зом фонду комунального майна Бiлоцеркiвського району вiд
5 грудня 1994 р. статутний фонд цього товариства Дорiвнюу
25513250 тис. грн. Цей статутний фонд подiлено на Ю20530
простих iменних акцiй номiнальною вартiстю 25 тiс. грн.
кожна. Власник акцiй розпоряджауться ними на свiй розсуд з
вiдома правлiння товариства.
Закон "Про господарське товариство" мiстить норму про
прибутки. Згiдно з ст. 15 прибуток товариства утворiоуться з
надходжень вiд господарськоє дiяльностi пiсля покриття мате-
рiальних та прирiвняних до них витрат i витрат на оплату пра-
цi.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93