А-П

П-Я

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  A-Z

 


Одне з чiльних мiсць у системi забезпечення якостi сiль-
ськогосподарськоє продукцiє та безпеки споживачiв посiдау
iнститут вiдповiдальностi (насамперед, цивiльно-правовоє та
адмiнiстративноє, а вже потiм i кримiнальноє).
Таку вiдповiдальнiсть за шкоду, заподiяну життю, здо-
ровю або майну споживача, на рiвнi законiв встановлено,
зокрема. Законом "Про захист прав споживачiв". Декретом
Кабiнету Мiнiстрiв Украєни "Про державний нагляд за додер-
жанням стандартiв, норм та правил та вiдповiдальнiсть за єх
порушення", а на рiвнi локальноє правотворчостi - умовами
конкретних договорiв, конкретних контрактiв купiвлi-прода-
жу, контрактацiє, мiни, кредиту пiд заставу майбутнього вро-
жаю, фючерсних та iн. угод.
8. Законом "Про захист прав споживачiв" (ст. 17), зокре-
ма, встановлено майнову вiдповiдальнiсть за шкоду, заподiя-
ну товарами (роботами, послугами) неналежноє якостi. Вiдпо-
вiдно до нього шкода, заподiяна життю, здоровю або майну
споживачна товарами, що мiстять недолiки, пiдлягау вiдшко-
дуванню в повному обсязi, якщо законодавством не передба-
чено бiльш високоє мiри вiдповiдальностi. Право вимагати
вiдшкодування заподiяноє шкоди визначауться за кожним по-
терпiлим споживачем незалежно вiд того, перебував вiн чи нi
у договiрних вiдносинах iз виготовлювачем. Таке право зберi-
гауться протягом встановленого термiну служби (термiну
придатностi);
366 Роздiл XVI
Згiдно з п. 4 ст. 17 Закону "Про захист прав споживачiв"
виготовлювач несе вiдповiдальнiсть за шкоду, заподiяну жит-
тю, здоровю або майну споживача у звязку з використанням
матерiалiв, обладнання, приладiв, iнструментiв та iнших засо-
бiв, необхiдних для виробництва товарiв незалежно вiд рiвня
його наукових i технiчних знань.
Недолiк - окрема нснiднопiднiсть товару вимогам норма-
тивних документiв, умовам доi опорiв або вимогам, що став-
ляться до нього, й також iнформацiє про товар, яка надана ви-
готовлювачем (пиконiнiцем. продавцем). iстотний недолiк -
чнедолiк. який робить нсможлиiiим чи недопустимим вико-
ристання товару вiдповiдно до його цiльового призначення,
або який не може бути усунутий цим споживачем, або для
його усунення необхiднi великi затрати працi й часу, або вiн
робить товар iншим, нiж передбачено договором, або прояв-
ляуться знову пiсля його усунення (преамбула Закону "Про
захист прав споживачiв").
; Декретом Кабiнету Мiнiстрiв Украєни "Про державний
iнагляд за додержанням стандартiв, норм i правил та вiдповi-
дальнiсть за єх порушення" (роздiл 5) передбачено також вiд-
повiдальнiсть за порушення стандартiв, норм i правил, яка
повною мiрою поширюуться й на сiльськогосподарськi пiд-
приумства.
Вiдповiдно до ст. 8 цього Декрету субукт пiдприумницькоє
дiяльностi (пiдприумець) несе вiдповiдальнiсть за порушення
стандартiв, норм i правил. Зокрема, за реалiзацiую продукцiє,
що не вiдповiдау єх вимогам, вiн сплачуу штраф у розмiрi 25
вiдсоткiв вартостi реалiзованоє продукцiє: за ухилення вiд
предявлення органам державного нагляду продукцiє, яка пiд-
лягау контролю, - штраф у розмiрi 25 вiдсоткiв вартостi про-
дукцiє, що випущена з моменту ухилення: за реалiзацiю про-
дукцiє, яка пiдлягау обовязковiй сертифiкацiє, але не про-
йшла єє, - штраф у розмiрi 25 вiдсоткiв вартостi реалiзованоє
продукцiє; за реалiзацiю експортноє продукцiє, яка не вiдповi-
дау вимогам стандартiв, форм i правил, про що у письмове
пiдтвердження споживача. - штраф у розмiрi 25 вiдсоткiв
вартостi реалiзованоє продукцiє; за реалiзацiю продукцiє, забо-
роненоє до випуску i реалiзацiє органами державного нагляду,
- штраф у розмiрi 100 вiдсоткiв вартостi реалiзованоє продук-
цiє: за випуск, реалiзацiю продукцiє, яка внаслiдок порушення
вимог стандартiв, норм i правил у небезпечною для життя,
Правове регулювання виробничо-господарськоi дiяльностi СГЛ---367
здоровя i майна людей та навколишнього природного сере-
довища, - штраф у розмiрi 100 вiдсоткiв вартостi випущеноє
або реалiзованоє продукцiє.
Сплата зазначених штрафiв не звiльняу пiдприумця вiд
обовязку вiдшкодувати споживачам продукцiє збитки, яких
вони зазнали внаслiдок порушення стандартiв, норм i правил,
невиконання умов договору на поставку продукцiє. Постано-
ви про накладення штрафiв видають головний державний iн-
спектор Автономноє Республiки Крим, областi, мiста або його
заступник, а в окремих випадках - головний державний iн-
спектор Украєни або його заступники. Один примiрник по-
станови надсилауться державнiй податковiй iнспекцiє за мiс-
цезнаходженням пiдприумця для контролю за надходженням
штрафу. В разi невиконання порушником постанови протя-
гом 15 днiв вiд дня єє видання сума штрафу стягууться у без-
заперечному порядку державною iнспекцiую.
Треба, однак, зазначити, що вiдповiдно до п. 7 ст. 8 вказа-
ного декрету штрафи не накладаються, якщо у рiшення уряду
Украєни про дозвiл реалiзовувати сiльськогосподарську про-
дукцiю з вiдхиленням щодо якостi вiд вимог стандартiв у ра-
хунок виконання державного замовлення: пiдприумець мау
дозвiл на тимчасове вiдхилення вiд вимог вiдповiдних стан-
дартiв щодо якостi продукцiє, виданий Держстандартом Ук-
раєни за наявностi клопотання заiнтересованого органу дер-
жавноє виконавчоє влади, згоди споживача та спецiально
уповноваженого органу, який здiйснюу державний нагляд за
безпечнiстю цiує продукцiє. При цьому пiдприумець вiдрахо-
вуу в порядку, встановленому Мiнфiном Украєни, в дохiд дер-
жавного бюджету 10 вiдсоткiв вартостi такоє продукцiє протя-
гом строку дiє дозволу.
5. Органiзацiя збуту (продажу)
сiльськогосподарськоє продукцiє
1. Виробничо-господарська дiяльнiсть колективно-коопе-
ративних сiльськогосподарських пiдприумств i товариств се-
лянських (фермерських) домашнiх пiдсобних господарств
охоплюу собою цiлеспрямовану з метою забезпечення реалi-
зацiє i одержання прибутку органiзацiю збуту (продажу) ви-
робленоє сiльськогосподарськоє продукцiє. Здiйснення збуту
(продажу) вироблених i виготовлених продуктiв харчування
Роздiл )0>
та сiльськогосподарськоє сировини становить собою, по-пер-
ше, реалiзацiю виробником належного йому права власностi
на цю продукцiю, реалiзацiю його права розпорядження нею;
по-друге, органiзацiя збуту (продажу) своує продукцiє у про-
явом його права на пiдприумницьку дiяльнiсть; по-трету, ра-
цiональна органiзацiя збуту (продажу) продукцiє забезпе-
чууться одержання єє власником вiдповiдного прибутку (дохо-
ду), без чого ниробпичо-господарська дiяльнiсть була б недо-
цiльною i непотрiбною,
Закон Украєни "Про пiдприумництво" вiд 7 лютого 1991 р.
поширюу свою чиннiсть на юридичнi i фiзичнi особи, якi зай-
маються пiдприумницькою дiяльнiстю, а тому його норми
становлять собою правову основу регулювання вiдносин
сiльськогосподарських товаровиробникiв щодо органiзацiє
збуту (продажу) продукцiє, яку вони виробляють i виготовля-
ють. З прийняттям нового Цивiльного кодексу Украєни вiдпо-
вiднi правовi норми про пiдприумництво будуть закрiпленi в
ньому, а потреба в Законi "Про пiдприумництво" вiдпаде.
2. За своєм економiко-соцiальним змiстом вiдносини орга-
нiзацiє збуту (продажу) продукцiє ототожнюються iз термiном
маркетинг, що походить вiд англiйського слова тагкеє -
ринок.
Питання належноє органiзацiє збуту (продажу) сiльсько-
господарськоє продукцiє мають важливе виробничо-господар-
ське економiчне значення як для виробникiв, так i для орга-
нiв державного управлiння сiльським господарством. Цим
питанням придiлена увага в правових актах, якими визначенi
повноваження органiв державно-правового регулювання
сiльського господарства. Так зокрема, це - Положення про
Головне управлiння ринкових вiдносин, маркетингу та балан-
сiв продовольчих ресурсiв Мiнiстерства агропромислового
комплексу Украєни, яке затверджене наказом вiд 19 грудня
1997 р.
Головне управлiння органiзовуу систему маркетингу у
сферi виробництва i реалiзацiє сiльськогосподарськоє продук-
цiє та продуктiв єє переробки, сприяу iнформуванню товаро-
виробникiв усiх форм власностi з цих питань, створенню
умов для реалiзацiє продукцiє через ринкову iнфраструктуру,
вiдновленню традицiйних i освоунню нових ринкiв збуту.
Про доцiльнiсть застосування маркетингу йдеться в Поло-
женнi про Головне управлiння землеробства i маркетингу
Правове регулювання виробничо-господарськоє дiяльностi СГП 369
продукцiє рослинництва Мiнагропрому Украєни, в Положеннi
про Головне управлiння виробництва i маркетингу продукцiє
тваринництва з державною племiнною iнспекцiую Мiнагро-
прому Украєни. У вирiшеннi питань маркетингу зацiкавленi й
iншi структурнi пiдроздiли мiнiстерства.
Органiзацiя збуту (продажу) сiльськогосподарськоє про-
дукцiє у складним управлiнсько-розпорядчим, економiчним i
комерцiйним процесом. Кожний з видiв сiльськогосподар-
ськоє продукцiє, зокрема, продукцiя переробки, будучи това-
ром, пiдпорядкована загальним засадам реалiзацiє, що вiдпо-
вiдау вимогам ринкових економiчних вiдносин. Практичне
застосування маркетингу потребуу спецiальноє комерцiйно-
методичноє розробки науково-практичних засад, умов, по-
рядку i особливостей реалiзацiє сiльськогосподарськоє про-
дукцiє та продукцiє єє переробки. Потреба в таких рекоменда-
цiях методики у вкрай необхiдною i тому, що в сiльському
господарствi Украєни вiдсутнiй певний досвiд здiйснення на-
лежноє органiзацiє збуту (продажу) цих товарiв внаслiдок цi-
лого ряду причин.
3. За теперiшнiх часiв органи державно-правового регулю-
i вання сiльського господарства фактично не у пiдготовленими
(до застосування сучасних методiв органiзацiє збуту (продажу)
| сiльськогосподарськоє продукцiє. Першопричина цього поля-
| гау у вiдсутностi умов i навичок до впровадження засад рин-
ковоє економiки у сферi сiльськогосподарського виробництва
i споживання.
У першi роки проголошення незалежностi Украєни йшло-
ся про пiднесення значущостi приватноє власностi, перехiд до
ринкових економiчних вiдносин у -сiльському господарствi.
Однак економiка сiльського господарства занепадала, дедалi
бiльше поширювалися бартернi (договiрнi) вiдносини, вироб-
ничо-господарськi потужностi не розвивалися, продуктив-
нiсть сiльського господарства катастрофiчне зменшувалась,
оподаткування сiльськогосподарського товаровиробника не-
помiрно зростало, колгоспники i працiвники державних сiль-
ськогосподарських пiдприумств роками не одержували гро-
шовоє оплати за свою працю.
Внаслiдок наведених причин, факторiв i умов щодо засто-
сування такого методу органiзацiє збуту (продажу) продуктiв
харчування i продовольчоє сировини, як маркетинг, його
впровадження на вiдповiдному рiвнi виробниками цих това-
370
рiв передчасне. Для цього необхiдно здiйснити цiлий ком-
плекс заходiв: органiзацiйно-правових, органiзацiйно-управ-
лiнських, агротехнологiчних, матерiально-технiчних, змiцни-
ти економiку сiльськогосподарських пiдприумств, iстотно
пiдвищити рiвень професiоналiзму спецiалiстiв i керiвникiв.
4. Маркетинг як суспiльно-економiчна система - це су-
купнiсть методiв, способiв, засобiв, спрямованих на органiза-
цiю збуту (продажу) сiльськогосподарськоє продукцiє (продук-
тiв харчування) i сiльськогосподарськоє сировини з метою за-
доволення споживчого попиту та одержання прибутку. Мар-
кетинг являу собою наукову концепцiю та засновану на нiй
систему управлiння виробничою та збутовою дiяльнiстю пiд-
приумств АПК, що забезпечуу виявлення потреб споживачiв,
виробництво вiдповiдних цим потребам видiв сiльськогоспо-
дарськоє продукцiє, просування товарiв до споживачiв та
одержання на цiй основi максимального прибутку.
Здiйснення маркетингу охоплюу собою наступнi складовi
частини: по-перше, дослiдження ринку; по-друге, сегменту-
вання та вiдбiр цiльових ринкiв; по-трету, розробка комплек-
су заходiв щодо вивчення товару, покупцiв, конкурентiв, рин-
ку, прогнозування наявного та наступного попиту, органiзацiє
виробництва та збуту товару, фiнансування своує дiяльностi;
по-четверте, реалiзацiя кожного iз зазначених заходiв.
Ефективне застосування маркетингу на пiдприумствах
АПК перебувау у безпосередньому звязку з досконалим ме-
неджментом, тобто управлiнням його дiяльнiстю. Таке управ-
лiння охоплюу собою органiзацiю керiвниками i спецiалiста-
ми АПК рацiональноє та якiсноє роботи спiвробiтникiв, цiле-
спрямований вплив менеджера на пiдлеглих йому працiвникiв
(персонал) в iнтересах успiшного вирiшення завдань, що по-
ставленi перед ними, та результативноє роботи пiдприумства.
iстотним компонентом маркетингу у попит. Попит - це
суспiльна або особиста потреба в матерiальних благах та по-
слугах, засобах виробництва та предметах вжитку, забезпе-
ченнi грошовими коштами. В процесi органiзацiє збуту (про-
дажу) сiльськогосподарськоє продукцiє мау значення форму-
вання попиту. Йому сприяу обiзнанiсть покупцiв про пожив-
нi якостi товару, про наявнiсть на ринку необхiдного
покупцевi товару, про потреби, якi цей товар задовольняу,
про наявнiсть у цього товару рис якостi, що задовольняють
потреби покупця; про якiсть задоволення потреб, опис спо-
Правовв регулювання виробничо-господарськоє дiяльностi СГП 371
живання якостей товару, про гарантiє захисту покупцiв, якщо
вони не будуть задоволенi якiсними властивостями товару.
Умовою застосування маркетингу треба розглядати спосо-
би iнформування потенцiйних споживачiв. З цiую метою про-
водиться вiдповiдна реклама цього виду товару через всi до-
ступнi єє засоби: виставки, ярмарки, аукцiони, плакати, фiль-
ми, рекламнi буклети, каталоги, рекламнi планшети та лис-
тiвки. Наведенi та iншi способи iнформацiє призначенi в
першу чергу для тих, хто приймау рiшення щодо придбання
товару. Заходи щодо формування попиту мають за мету забез-
печити ввезення на ринок товарiв ринковоє новизни, зокре-
ма, новi сорти сiльськогосподарських культур, новi породи
тварин, найсучаснiшi види сiльськогосподарськоє технiки
(комбайни, сiвалки), отрутохiмiкати та iн.
Результативнiсть маркетингу настау за умови стимулюван-
ня збуту (продажу) сiльськогосподарськоє продукцiє залежно
вiд призначення товарiв чи то для виробничого чи особистого
користування. Стимулювання полягау в заiнтересованостi по-
середникiв продавати товар з максимальною енергiую, роз-
ширювати коло його покупцiв, надавати цiновi знижки най-
бiльш необхiдним товарам. Стимулювання реалiзацiє продук-
цiє можливе внаслiдок рiзкого збiльшення оплати працi посе-
редникiв, якщо ними забезпечено збут (продаж) зумовленоє
кiлькостi товару.
Застосування заходiв, спрямованих на стимулювання
своучасного i вигiдного для виробника сiльськогосподарськоє
Продукцiє або ж сiльськогосподарськоє технiки повною мiрою
залежить вiд нього самого. Поряд iз звичайними факторами
забезпечення ефективного збуту (продажу) продукцiє iснують
чинники, якi виходять за межi внутрiшньогосподарськоє дi-
яльностi виробника. До цих чинникiв слiд вiднести врахуван-
ня виробником конкуренцiє як фактору, що функцiонуу по-
ряд з виробником конкретного виду товару. Цей чинник по-
лягау в тому, що на ринку товарiв - видiв продукцiє сiльсько-
го господарства або ж товарiв для цiує галузi народного
господарства у iншi виробники такого роду продукцiє. Саме
вони виступають на ринку конкурентами, тобто виникау фак-
тор конкуренцiє, який мау безпосереднiй вплив на маркетинг
усiх виробникiв.
За своєм суспiльно-економiчним змiстом конкуренцiя ста-
новить собою суперництво мiж товаровиробниками за кращi
372 Роздiл XVI
економiчно вигiднiшi умови виробництва i реалiзацiє продук-
цiє. Це суперництво полягау в дiяльностi, обумовленiй належ-
ною обiзнанiстю щодо попиту на ринку вiдповiдних товарiв
сiльськогосподарськоє продукцiє i товарiв для сiльськогоспо-
дарських виробникiв, з якiсними показниками i наявними
можливостями для задоволення потреб покупцiв, з цiновим
фактором, тривалiстю зберiгання i придатнiстю для спожи-
вання та iн.
Характеристику маркетингу як суспiльно-економiчного
явища та його науково-практичне обгрунтування доцiльно
доповнити наведенням оцiнок зарубiжних авторiв. Вiдомий
американський економiст Ф. Котлер визначау маркетинг як
людську дiяльнiсть, спрямовану на задоволення потреб за до-
помогою обмiну. А провiдний теоретик з проблем управлiння
Друкер про основну мету маркетингу висловився таким чи-
ном: "Мета маркетингу - зробити зусилля по збуту непотрiб-
ними. Його мета - так добре пiзнати i зрозумiти, що товар чи
послуга будуть так пiдходити споживачевi, що вони будуть
продавати себе самi. Маркетинг не починауться там, де завер-
шууться виробництво. Вiн повнiстю базууться на вивченнi
споживчого попиту i його основна мета - виробляти i пропо-
нувати споживачам такий товар, послуги, iнфраструктуру,
сервiс тощо, якi вiдповiдають платоспроможному попиту".
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93