А-П

П-Я

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  A-Z

 


Британський iнститут маркетингу визначау маркетинг як
функцiю управлiння, що полягау в органiзацiє i координацiє
всiх форм дiловоє активностi, повязаноє з оцiнкою плато-
спроможностi споживанням i перетворенням єє ефективного
попиту на певний товар, просуванням товару чи послуги до
кiнцевого споживача або клiунта з метою досягнення прибут-
ку чи iнших цiлей, намiчених компанiую.
У зарубiжнiй лiтературi щодо маркетингу визначаються та-
кi засади - правила:
- виробляйте те, що можна продати, замiсть того, щоб
прагнути продати те, що можете виробляти;
- вивчайте потреби i задовольняйте єх;
- любiть клiунта, а не товар.
Безперечно, що зарубiжний досвiд треба вивчати, уза-
гальнювати i впроваджувати.
Роздiл XVII
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ
ФiНАНСОВОЄ ДiЯЛЬНОСТi
СiЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПiДПРИтМСТВ
1. Поняття фiнансовоє дiяльностi
та єє правове регулювання
1. Фiнансовою дiяльнiстю сiльськогосподарських пiдпри-
умств у виконання фiнансовоє частини єхнiх виробничо-гос-
Йодарських бiзнес-планiв. Саме тому єє правовому регулюван-
ню вiдводиться значне мiсце в аграрному правi. Як i виробни-
чо-господарська, фiнансова дiяльнiсть у найважливiшим iн-
ститутом вказаноє галузi нацiонального права.
Виробничо-господарська i фiнансова-економiчна пiдпри-
умницька дiяльнiсть сiльськогосподарських пiдприумств ста-
новить удине цiле. Фiнансово-економiчнi вiдносини у сферi
цiує дiяльностi охоплюють ту єхню частину, яка стосууться за-
безпечення єє коштами (грiшми, фiнансами). Це в першу чер-
гу грошова оцiнка усiх основних, обiгових фондiв та спецiаль-
них фондiв, наявноє готiвки, вартостi у грошовому виразi усiх
тих знарядь i заходiв, що набуваються, використовуються i
списуються в результатi виробничо-господарськоє дiяльностi;
це кошти на оплату працi усiх категорiй працiвникiв i це гро-
шова оцiнка тiує сiльськогосподарськоє продукцiє, яку сiльсь-
когосподарське пiдприумство реалiзувало або ще мау реалiзу-
вати.
Обуктом фiнансово-кредитних правовiдносин у грошовi
суми, одержанi сiльськогосподарським пiдприумством в по-
рядку його кредитування. З моменту одержання цих сум пiд-
приумство набувау на них право власностi i розпоряджауться
ними в iнтересах пiдприумства, тобто для задоволення його
потреб.
2. Фiнансова дiяльнiсть товаровиробникiв охоплюу як
внутрiшнi, так i зовнiшнi фiнансовi вiдносини. Метою пер-
ших у створення необхiдноє фiнансовоє бази для виробництва
продуктiв харчування, продовольства i сировини рослинного
та тваринного походження структурними виробничими пiд-
374 Роздiл XVII
роздiлами, а метою других вiдносин - сприяння аграрним
товаровиробникам (через надання єм кредитiв, страхування
врожаю тощо) в єхнiй статутнiй дiяльностi, а також у реалiза-
цiє виробленоє ними продукцiє (продовольства, сировини, у
тому числi й пiсля єх переробки) вiдповiдно до вимог сучасноє
ринковоє економiки. Правове регулювання фiнансовоє дiяль-
ностi сiльськогосподарських пiдприумств характеризууться
певними ознаками, йому притаманнi правовi норми ряду га-
лузей права. Внутрiшнi фiнансовi вiдносини за своую суттю у
вiдносинами пчугрiєпньогосподарськими. Саме тому вони
охоплюються предметом аграрного права. Зовнiшнi фiнансовi
вiдносини частково регламентуються нормами цивiльного,
господарського, адмiнiстративного i фiнансового права. Це
дау пiдставу стверджувати, що iнститут фiнансовоє дiяльностi
субуктiв аграрного права належить до комплексних правових
iнститутiв.
Фiнансова дiяльнiсть сiльськогосподарських пiдприумств
пiдпорядкована єхнiм статутним цiлям i завданням. Цi пiд-
приумства вiдкривають в установах банку рахунки для зберi-
гання коштiв i проведення всiх касових, розрахункових та iн-
ших операцiй вiдповiдно до встановлених чинним законодав-
ством правил.
3. Правове регулювання фiнансовоє дiяльностi сiльсько-
господарських пiдприумств здiйснюуться згiдно iз загальними
i спецiальними законами i пiдзаконними актами.
Найважливiшими з них у закони: "Про пiдприумства в
Украєнi", "Про господарськi товариства", "Про колективне
сiльськогосподарське пiдприумство", "Про селянське (фер-
мерське) господарство" i "Про сiльськогосподарську коопе-
рацiю", якi визначають загальну правову основу спецiальноє
право- та дiуздатностi цих субуктiв щодо здiйснення фiнан-
совоє дiяльностi. Вони у тiую правовою базою, на основi якоє
розвивауться спецiальне законодавство, що регулюу саме фi-
нансовi вiдносини п усiй єхнiй багатогранностi. До нього>
зокрема, належить Закон "Про банки i банкiвську дiяль-
нiсть", а також правовi акти (рiшення, постанови, iнструкцiє
та iн.) Нацiонального банку Украєни та його правлiння про
ведення касових операцiй, вiдкриття рахункiв тощо. !и
У цих законах вмiщено правовi норми стосовно фiнансо
воє дiяльностi сiльськогосподарських пiдприумств. Найповнi
ше цi питання врегульовано в ст. 24 Закону "Про пiдприум-
Правове регулювання фiнансовоє дiяльностi СГП 375
ства в Украєнi", де йдеться про фiнанси та кредитнi вiдноси-
ни. Згiдно з цiую нормою джерелом формування фiнансових
ресурсiв пiдприумства у прибуток (доход), амортизацiйнi вiд
рахування, кошти, одержанi вiд продажу цiнних паперiв, па-
йовi внески членiв трудового колективу, пiдприумств, органi-
зацiй, громадян та iншi надходження. Пiдприумство користу-
уться також банкiвським кредитом на комерцiйнiй договiрнiй
основi. Воно може надавати банку на договiрнiй основi право
використовувати своє тимчасово вiльнi кошти i отримувати
вiдсотки за єх використання.
Аналогiчна правова норма викладена в ст. 17 Закону "Про
колективне сiльськогосподарське пiдприумство". Питань фi-
нансовоє дiяльностi господарських товариств стосууться ст. 15
Закону "Про господарськi тонариства", правомочностi вироб-
ничого сiльськогосподарського кооперативу стосовно його
фiнансовоє дiяльностi визiшчено в ст. 29 Закону "Про сiльсь-
когосподарську кооперацiю". Цiую правовою нормою перед-
бачено обовязки сiльгоспкооперативу щодо сплати податкiв i
зборiв (обовязкових платежiв) до вiдповiдних бюджетiв; по-
гашення кредитiв, покриття збиткiв, проведення вiдрахуван-
ня у фонди кооперативу та iн.
4. Предметом спецiального регулювання у органiзацiйно-
правовi, кредитнi та страховi вiдносини, що виникають у сфе-
рi взаумодiє всiх сiльськогосподарських пiдприумств мiж со-
бою, з iншими спецiальними субуктами (банками, страхови-
ми компанiями тощо), а також iз державою та мiсцевими ра-
дами народних депутатiв. Цi вiдносини регулюються низкою
нормативних актiв, зокрема Положенням про органiзацiю
бухгалтерського облiку i звiтностi в Украєнi, затвердженим
постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 3 квiтня 1993 р.,
Законом "Про систему оподаткування".
5. Вiдповiдно до Законiв "Про колективне сiльськогоспо-
дарське пiдприумство", "Про сiльськогосподарську коопера>
цiю" i "Про господарськi товариства" особливостi фiнансовоє
дiяльностi цих субуктiв пiдприумництва полягають у тому,
що єхнi фiнансовi ресурси формуються за рахунок доходiв,
амортизацiйних вiдрахувань, коштiв, одержаних вiд продажу
майна, цiнних паперiв, пайових та iнших внескiв. Вказанi
субукти мають право одержувати кредити, зокрема, пiд за-
ставу. Причому держава не несе вiдповiдальностi за єхнiми
кредитними зобовязаннями.
Фiнансовi правовiдносини державних сiльськогосподар-
ських i мiжгосподарських пiдприумств, спiвзасновником яких
у держава, грунтуються на нормах Закону "Про пiдприумства
в Украєнi", в якому передбачаються джерела фiнансування, а
також можливiсть користування кредитом. Єхнi фiнансовi
ресурси формуються за рахунок прибутку, внаслiдок реалiза-
цiє рiзноманiтних договорiв, державноє пiдтримки та iнших
джерел. Селянське (фермерське) господарство вiдповiдно до
ст. 20 Закону "Про селянське (фермерське) господарство"
формуу своє фiнанси за рахунок власних доходiв, тобто при-
бутковоє господарськоє дiяльностi.
6. Предметом правового регулювання законодавства про
фiнансову дiяльнiсть субуктiв аграрного пiдприумництва у
сукупнiсть фiнансових вiдносин, якi виникають у процесi ор-
ганiзацiє та виконання ними фiнансових зобовязань та пiд-
приумництва. У цьому процесi виникають, зокрема:
1) фiнансовi вiдносини, що складаються мiж субуктами
аграрного пiдприумництва i фiнансовими органами щодо по-
даткiв з прибутку, котрi повиннi сплачувати цi пiдприумства,
тощо;
2) розрахунковi вiдносини, що виникають мiж аграрними
та iншими субуктами пiдприумництва у процесi господар-
ськоє дiяльностi та виконання договiрних зобовязань;
3) кредитнi вiдносини, що виникають мiж субуктами
аграрного пiдприумництва, установами банкiв та iншими
субуктами у звязку з одержанням позичок.
7. Безпосередну вiдношення до фiнансовоє дiяльностi сiль-
ськогосподарських товаровиробникiв мау Мiнагропром Ук-
раєни i його органи на мiсцях. До структури Мiнагропрому
Украєни належить Головне управлiння фiнансово-кредитноє
та податковоє полiтики. Положення про це Головне управлiн-
ня затверджене Наказом нiд 19 грудня 1997 р. Згiдно з цим ак-
том Головне управлiння в межах своєх повноважень узагаль-
нюу практику застосування законодавства з питань, якi нале-
жать до його компетенцiє, розробляу пропозицiє щодо вдоско-
налення законодавства та у встановленому порядку вносить
єх керiвництву мiнiстерства, органiзовуу виконання законо-
давчих актiв, здiйснюу систематичний контроль за єх реалiза-
цiую. Воно надiлене правом розробляти рiчнi та перспективнi
плани економiчного i соцiального розвитку сiльського гос-
подарства.
Правове регулювання фiнансовоє дiяльностi СГП
Головне управлiння здiйснюу заходи щодо державноє пiд-
тримки товаровиробникiв, цiльового використання бюджет-
них коштiв, створення рiвних умов для розвитку усiх форм
власностi i господарювання. До його повноважень вiднесена
участь у розробцi нових i вдосконалення дiючих форм фiнан-
сових взаумовiдносин держави з пiдприумствами i органiза-
цiями усiх форм управлiння, проведення гнучкоє цiновоє i по-
датковоє полiтики, спрямованоє на створення належних умов
для розширення виробництва. На нього покладауться завдан-
ня готувати пропозицiє щодо вдосконалення ринкових меха-
нiзмiв, регулювання цiн i тарифiв на сiльськогосподарську
продукцiю i продукцiю єє переробки, а також послуги вироб-
ничо-технiчного призначення, податковоє полiтики, фiнансу-
вання i кредитування державних програм; захищати iнтереси
товаровиробникiв системи мiнiстерства. Головне управлiння
бере участь у розробцi економiчних та органiзацiйно-право-
вих заходiв, спрямованих на захист вiтчизняних товаровироб-
никiв, стимулювання єхньоє iнтеграцiє та кооперування, залу-
чення кредитних ресурсiв щодо прiоритетних напрямiв роз-
витку агропромислового комплексу, а також проводить пере-
вiрку фiнансовоє дiяльностi державних пiдприумств, установ i
органiзацiй, якi входять до сфери управлiння мiнiстерства,
органiв управлiння агропромисловим комплексом, без особ-
ливого на це доручення; воно перевiряу законнiсть викорис-
тання асигнувань з державного бюджету, коштiв централiзо-
ваних фондiв.
Головне управлiння в разi виявлення порушень i зловжи-
вань вимагау вiд керiвникiв негайного єх усунення, мау пода-
вати керiвництву мiнiстерства, правоохоронним органам про-
позицiє щодо притягнення до адмiнiстративноє, матерiальноє
та кримiнальноє вiдповiдальностi посадових осiб, винних у по-
рушеннi державноє фiнансовоє дисциплiни.
2. Фiнансовi правомочностi
сiльськогосподарського пiдприумства
1. Колективно-кооперативнi i державнi сiльськогосподар-
ськi пiдприумства проводять свою виробничо-господарську i
фiнансово-економiчну дiяльнiсть на засадах сучасних ринко-
вих економiчних вiдносин. Правову основу цiує дiяльностi
становить Конституцiя Украєни, ст. 42 якоє надiляу громадян
Роздiл ХУИ
правом займатися пiдприумницькою дiяльнiстю. Держава за-
безпечуу захист пiдприумницькоє дiяльностi. У нiй беруть
участь колективно-кооперативнi сiльськогосподарськi пiд-
приумства та єхнi члени, нони реалiзовують наявне в них пра-
во власностi на вироблену сiльськогосподарську продукцiю i
право розпорядження майном i коштами; державнi сiльсько-
господарськi пiдпригмстй> здiйснюють своє фiнансовi право-
мочностi на основi прiєиа повного господарського вiдання.
Поряд iз законами кожне ч сiльськогосподарських пiдпри-
умств при здiйсненнi своєх фiнансових прав та обовязкiв ке-
рууться Статутом пiдприумства.
У процесi цiує дiяльностi пiдприумства виходять iз наявних
ресурсiв земель сiльськогосподарського призначення, матерi-
ально-технiчного забезпечення, фiнансових коштiв, витрат на
оплату працi спецiалiстiв i працiвникiв пiдприумства, аморти-
зацiйних вiдрахувань, витрат на ремонт технiки, сплати по-
даткiв i зборiв, у сучасних умовах сiльськогосподарськi това-
ровиробники мають здiйснювати збут (продаж) виробленоє
продукцiє i вивчати можливостi переходу вiд виробництва до
маркетинговоє концепцiє єх пiдприумництва.
Для кожного з товаровиробникiв у необхiдним пошук по-
купцiв, виявлення запитiв i потреб споживача. За умов ста-
новлення ринкових економiчних вiдносин набувау особливоє
значущостi для товаровиробника закрiплене (приналежне) своу
мiсце на ринку, а також рiвень його конкурентоздатностi.
Зазначенi фактори обовязково враховуються при складан-
нi плану економiчного i соцiального розвитку сiльськогоспо-
дарського пiдприумства або його бiзнес-плану.
В планi економiчного i соцiального розвитку сiльськогос-
подарського пiдприумства викладено кiлькiсть i види сiль-
ськогосподiєглькоє продукцiє, яку пiдприумство плануу реалi-
зувати, основнi економiчнi показники (валова продукцiя в
рослинництвi, тваринництвi), чисельнiсть зайнятих працiв-
никiв. В планi зазначаються фонди споживання (всього ти-
сяч), фонд оплати працi, в тому числi доходи вiд iндексацiє;
фонд оплати працiнникiп, зайнятих в сiльськогосподарському
виробництвi; грошовi виплати i заохочення; середнiй доход
одного працiвника (в гривнях), в тому числi зайнятого у ви-
робництвi, рiвень продуктивностi його працi (в гривнях).
У планi придiляуться увага виробництву i собiвартостi про-
дукцiє рослинництва (зайнятi пiд ними земельнi площi, уро-

Правове регулювання фiнансовоє дiяльностi СГП 379
жайнiсть сiльськогосподарських культур, собiвартiсть повно-
цiнного зерна), потреба в насiннi та посадковому матерiалi
для посiву й посадки в наступному роцi; баланс продукцiє
рослинництва.
i В планi спецiальним резервом викладено програму розвит-
ку тваринництва: виробництво продукцiє, вирощування худо-
би i птицi, реалiзацiя худоби i птицi в живiй вазi, реалiзацiя на
мясо, виробництво молока, яуць; поголiвя тварин, птицi та
кiлькiсть бджолосiмей; кiлькiсть свиней, молодняка (всього
голiв); розрахунок продуктивностi худоби i птицi, єхня собi-
нартiсть; забезпечення худоби i птицi кормами; виробництво
промисловоє продукцiє i реалiзацiя (мукомельно-крупяна,
нипiкання хлiба, iн.), (цегла та iн.).
i В планi також зазначаються питання щодо соцiального
i розвитку сели, Зансршустьсн план даними про валовий i чис-
тий доход пiдприсмстна.
Питанням виробничо-господарськоє i фiнансовоє дiяль-
ностi придiляуться увага i у бiзнес-планi пiдприумства. Пока-
жемо яким у змiст бiзнес-плану на прикладi цього акта у вiд-
критому акцiонерному товариствi агрофiрми "Першотравне-
на" Василiвського району Запорiзькоє областi.
[ В роздiлi i бiзнес-плану викладауться юридичний статус
(пiдприумства: його назва, адреса, код агрофiрми, розрахунко-
| вий рахунок в АПБ "Украєна", форма власностi - колектив-
| на; виробничий напрям - продовольчий; статутний фонд -
[7998390 грн.; кiлькiсть акцiонерiв дорiвнюу 31993560. Номi-
| пальна вартiсть 1 акцiє - 0,25 грн.
i Роздiл II. Коротка характеристика товариства. Загальна
земельна площа - 3935 га; сiльськогосподарських угiдь -
3504 га; в тому числi орних земельних насаджень - 1014 га;
природнi пасовиська - 213 га; iнтенсивний сад 1124 га для
i постачання м. Запорiжжя свiжими фруктами. Поряд з садiв-
ництвом у господарствi розвивауться тваринництво; ;
| роздiл III - характеристика продукцiє, що виробляуться, i
| ринкiв збуту;
| роздiл IV - характеристика конкурентного середовища;
| роздiл V - план маркетинговоє дiяльностi, в якому наво-
|диться перелiк наявних на пiдприумствi маркетингових служб
| (служба збуту);
| роздiл VI мiстить план виробничоє дiяльностi пiдпри-
iємства;
880 РОЗДiЛ ХУН
роздiл VII присвячено охоронi оточуючого середовища
(зокрема, перехiд господарства на бiологiчнi засоби захисту
саду вiд шкiдникiв i хвороб, впровадження iмунних сортiв
сiмячкових порiд, в результатi чого будуть створенi умови для
бiльш рацiонального використання хiмiчних i бiологiчних
препаратiв, в економiчному, екологiчному i гiгiунiчному ас-
пектах.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93