укладення
договору про спiльну дiяльнiсть, або утворення субукта пiд-
приумництва коопсрiєтинiюго типу, або утворення обуднань
корпоративного тину.
2. Юридичне ви iiiачеiiня видiн обуднань субуктiв аграр-
ного пiдприумництва наведено в Законi "Про пiдприумства в
Украєнi". Так, усi вони можуть обуднуватись в: асоцiацiє -
договiрнi обуднання, створенi з метою постiйноє координацiє
господарськоє дiяльностi. Асоцiацiя не мау права втручатись у
виробничу i комерцiйну дiяльнiсть будь-кого з єє учасникiв;
корпорацiє - договiрнi обуднання, створенi на основi поуд-
нання виробничих, наукових i комерцiйних iнтересiв, з деле-
гуванням окремих повноважень централiзованого регулюван-
ня дiяльностi кожного з учасникiв; консорцiуми - тимчасовi
статутнi обуднання промислового i банкiвського капiталу для
досягнення спiльноє мети; концерни - статутнi обуднання
пiдприумств промисловостi, наукових органiзацiй, транспор-
ту, банкiв, торгiвлi тощо на основi повноє фiнансовоє залеж-
ностi вiд одного або групи пiдприумств; iншi обуднання за
галузевими, територiальними та iншими принципами.
Обуднання в АПК дiють на основi договору або статуту,
який затверджууться єх засновниками чи власниками. Пiдпри-
умства, якi входять до складу зазначених органiзацiйних струк-
тур, зберiгають права юридичноє особи. Однак державнi пiдпри-
умства мають певнi обмеження (щодо самостiйностi обуднува-
ти на добровiльних засадах свою дiяльнiсть згiдно з Декретом
Уряду Украєни вiд 17 березня 1993 р.).
Обуднання пiдприумств АПК, зареустроване в Украєнi,
може включати пiдприумства iнших держав. Пiдприумства
Украєни можуть входити в обуднання, зареустрованi в iнших
державах. Порядок вступу в обуднання у таких випадках
здiйснюуться вiдповiдно до законодавства Украєни про зов-
нiшньоекономiчну дiяльнiсть.
Обуднання у юридичною особою, може мати самостiйний
i зведений баланси, розрахунковий та iншi рахунки в устано-
вах банкiв, печатку зi своєм найменуванням. Реустрацiя
Правосубуктнiсть аграрних товаровиробникiв-пiдприумцiв 109
обуднання провадиться в порядку, встановленому Законом
"Про пiдприумства в Украєнi". Обуднання не вiдповiдау за
зобовязаннями пiдприумств, якi входять до його складу, а
пiдприумства не вiдповiдають за зобовязаннями обуднання,
якщо iнше не передбачено установчим договором (статутом).
Субукти аграрно-пiдприумницькоє дiяльностi (особливо
приватнi), якi входять до обуднання, можуть вийти з його
складу зi збереженням взаумних зобовязань та укладених до-
говорiв з iншими пiдприумствами i органiзацiями.
6. Реорганiзацiя, лiквiдацiя та банкрутство
субуктiв аграрного пiдприумництва
i. Вiднонiдно до чинного законодавства всi легальнi
суввкти ш-рирно-пiдприумницькоє дiяльностi можуть бути
рооргвнiзоипнi i/чи лiквiдованi у встановленому порядку.
Так, припинення дiяльностi всiх пiдприумств i товариств
вiдбувауться внаслiдок єх реорганiзацiє (злиття, приуднання,
подiл, вiдокремлення, перетворення) або лiквiдацiє. Така ре-
органiзацiя вiдбувауться за рiшенням власника (-iв) i, вiдпо-
вiдно, - вищого органу управлiння пiдприумств i товариств.
При реорганiзацiє вся сукупнiсть прав та обовязкiв товарист-
ва переходить до його правонаступникiв. Усi пiдприумства i
товариства лiквiдуються: а) пiсля закiнчення строку, на який
воно створювалося, або пiсля досягнення мети, поставленоє
при його створеннi; б) за рiшенням власника i вiдповiдно -
вищого органу управлiння приватних юридичних осiб коопе-
ративного i корпоративного типiв; в) на пiдставi рiшення суду
або арбiтражного суду за поданням органiв, що контролюють
єхню дiяльнiсть, у разi систематичного або грубого порушен-
ня ним законодавства; на пiдставi рiшення арбiтражного суду
в порядку, встановленому Законом Украєни "Про банкрут-
ство"; г) з iнших пiдстав, передбачених установчими доку-
ментами.
2. Лiквiдацiя сiльськогосподарських пiдприумств i това-
риств провадиться призначеною власником(-ами) лiквiдацiй-
ною комiсiую, а у випадках банкрутства та припинення дiяль-
ностi товариства за рiшенням суду чи арбiтражного суду -
лiквiдацiйною комiсiую, що призначауться цими органами.
Вiд дня призначення лiквiдацiйноє комiсiє до неє переходять
повноваження з управлiння справами цих субуктiв пiдпри-
110 Роадiл IV
умництва. Лiквiдацiйна комiсiя у триденний строк з моменту
єє призначення публiкуу iнформацiю товариства, наприклад, в
одному з офiцiйних (республiканському i мiсцевому) органiв
преси iз зазначенням строку подачi заяв кредиторами своєх
претензiй, оцiнюу наявне майно товариства, виявляу його де-
бiторiв i кредиторiв ти розраховууться з ними, вживау заходiв
до оплати боргiв товариства третiм особам, а також його учас-
никам, складау лiквiдацiйний баланс та подау його вищому
органовi товариства або органовi, що призначив лiквiдацiйну
комiсiю.
3. В разi лiквiдацiє недержавних сiльськогосподарських
пiдприумств i товариств грошовi кошти, що єм належать,
включно з виручкою вiд розпродажу майна пiд час лiквiдацiє,
пiсля розрахункiв з оплати працi осiб, якi працюють на умо-
вах наймання, та виконання зобовязань перед бюджетом,
банками, власниками облiгацiй, випущених товариством та
iншими кредиторами, розподiляються мiж членами пiдпри-
умств кооперативного типу та учасниками товариств з обме-
женою вiдповiдальнiстю i акцiонерами у порядку i на умовах,
передбачених законами та установчими документами у шес-
тимiсячний строк пiсля опублiкування iнформацiє про єхню
лiквiдацiю.
Майно, передане товариству учасниками в користування,
повертауться в натуральнiй формi без винагороди. В разi ви-
никнення спорiв щодо виплати заборгованостi товариства йо-
го кошти не пiдлягають розподiловi мiж учасниками до вирi-
шення цього спору або одержання кредиторами вiдповiдних
гарантiй.
4. Одним зi способiв лiквiдацiє субукта - аграрного пiд-
приумства у визнання його банкрутом. Вiдповiдно до Закону
"Про банкрутство" вiд 14 травня 1992 р.иiд банкрутством
субукта аграрного пiдприумництва слiд розумiти повязану з
недостатнiстю активiв у лiквiднiй формi, неспроможнiстю
субукта аграрного пiдприумства л статусом юридичноє особи
(незалежно вiд єє форми власностi та органiзацiйно-правовоє
форми) задовольняти в установлений строк предявленi до нього
з боку кредиторiв вимоги i виконати зобовязання перед бюд-
жетом.
кмiетаи Роздiл V
ах ПРАВО ЧЛЕНСТВА ГРОМАДЯН
У СiЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ
ПiДПРИтМСТВАХ КООПЕРАТИВНОГО ТИПУ
1. Поняття права членства
в сiльськогосподарських пiдприумствах
кооперативного типу
1. Право членства в сiльськогосподарському пiдприумствi
неоперативною типу (колективному сiльськогосподарському
Цдприсмстиi, спiлцi селян, сiльєоспкоопсративi)1 становить
iукупiисп. нрiпiоних норм законiв i пiдзаконних внутрiшнiх
локальних правових актiв, якими встановлено певнi правила
щодо порядку i умов вступу громадян до сiльгосппiдприум-
ства кооперативного типу, юридичного оформлення цього
факту, виникнення статутних прав та обовязкiв у цих грома-
дян-членiв, а також правила щодо припинення перебування
громадян у складi членiв кооперативного типу сiльськогоспо-
дарських пiдприумств.
Правовою основою членства в колективному сiльськогос-
подарському пiдприумствi у норма ст. 36 Конституцiє Украє-
ни, згiдно з якою громадяни Украєни мають право на свободу
обуднання в полiтичнi партiє та громадськi органiзацiє для
здiйснення i захисту своєх прав i свобод та задоволення полi-
тичних, економiчних, соцiальних, культурних та iнших iнте-
ресiв. Ця правова норма вiдповiдно конкретизована в Законi
"Про колективне сiльськогосподарське пiдприумство" (ст. 5),
Кожен його член, як i iншi громадяни, мау право бути субук-
том приватноє власностi (ст. 41), а також мау i право на пiд-
приумницьку дiяльнiсть, яка не заборонена законом (ст. 42).
Право членства у удиним у будь-яких формах прояву кооперативного
типу сiльгосппiдприумства, починаючи з колективного сiльськогосподарсько-
го пiдприумства, сiльгоспкооперативiв i закiнчуючи спiлками селян, агрофiр-
мами та iншими пiдприумствами, заснованими на членствi, особистiй
трудовiй участi, голосуваннi "одним голосом" незалежно вiд частки в майнi
пiдприумства.
(i
2. Членство в сiльськогосподарських кооперативах та iн-
ших юридичних особах кооперативного типу може бути у
двох видах. Воно може бути асоцiйованим або дiйсним член-
ством. Такий розподiл членства набув пiдстав пiсля того, як
Закон "Про сiльськогосподарську кооперацiю" вiд 17 липня
1997 р. запровадив два поняття як "асоцiйований член коопе-
ративу" i "член кооперативу" (для зручностi "дiйсний
член" - В. Я.}.
За цим Законом в сiльськогосподарських кооперативах бу-
ли передбаченi змiни та суттувi розширення субуктного скла-
ду членiв та правомочностi останнiх. На вiдмiну вiд Закону
"Про колективне сiльськогосподарське пiдприумство" з тра-
дицiйним розумiнням членства громадянина Закон "Про
сiльськогосподарську кооперацiю" встановив двi принциповi
новели щодо субуктного складу та правомочностей. По-пер-
ше, дiйсними членами кооперативу (у розумiннi дiйсними
членами) можуть бути як традицiйно фiзичнi, так i нетради-
цiйно юридичнi особи. По-друге, за цим Законом членство
фiзичноє особи та юридичноє особи може бути не тiльки пов-
ним, а й асоцiйованим.
На пiдставi змiсту Закону "Про сiльськогосподарську коо-
перацiю" слiд розрiзняти дiйсне i асоцiйоване членство. Так,
дiйсне членство в сiльськогосподарських кооперативах можна
визначити як узагальнюючий правовий звязок членiв (фiзичних
та юридичних осiб) з кооперативом, що будууться на добровiль-
ностi обуднання членiв у цей кооператив на засадах обуднання
пайових внескiв, участi у спiльнiй трудовiй дiяльностi, визнаннi
i дотриманнi статуту, користування правом ухвального голосу
в управлiннi справами за правилом "один член - один голос ".
На вiдмiну вiд дiйсного членства асоцiйоване членство в
сiльськогосподарських кооперативах та iнших юридичних особах
можна визначити як узагальнюючий правовий звязок членiв що-
до здiйснення ними пайових внескiв у створення та розвиток
кооперативу, отримання частки доходу на свiй пай та першо-
черговому порядку внескiв тощо у разi лiквiдацiє кооперативу, а
також управлiння кооперативом тiльки з дорадчим голосом.
Визначення асоцiйованого членства та правомочностей асо-
) Див.: Примiрний статут сiльськогосподарськоє артiлi 1935 р., Примiрний
.статут колгоспу 1969 р., Закони "Про кооперацiю в СРСР" 1988 р., "Про ко-
лективне сiльськогосподарське пiдприумство" та iн.
Право членства громадян у СГП кооперативного типу 113
цiйованих членiв дають пiдстави дiйти до висновку, що асоцi-
йованi члени по сутi виступають iнвесторами аграрних
(сiльськогосподарських) кооперативiв, в тому числi сiльсько-
господарських виробничих та обслуговуючих кооперативiв. т
пiдстави також стверджувати, що асоцiйоване членство (фi-
зичних та юридичних осiб) не вiдповiдау дiйсному членству в
сiльськогосподарських кооперативах, сiльськогосподарських
виробничих кооперативах, а також iнших колективних
сiльськогосподарських пiдприумств, спiлках селян тощо. Така
невiдповiднiсть полягау у тому, що для повного членства в
сiльськогосподарських кооперативах (в тому числi виробни-
чих кооперативах, КСГП, ВСГК тощо) притаманна трудова,
особиста трудова участь членiв у спiльнiй виробничiй дiяльностi
членiв; внески та пає членiв носять або можуть носити додат-
копий, а не виключний характер членства i права членства в
ВСТК, СпС, КСГП, iнших аграрних пiдприумцiв - юридич-
них осiб кооперативного типу.
3. Право дiйсного членства у удиним у будь-яких формах
прояву кооперативного типу сiльгосппiдприумства, починаю-
чи з колективного сiльськогосподарського пiдприумства, сiль-
госпкооперативiв i закiнчуючи спiлками селян, агрофiрмами та
iншими пiдприумствами, заснованими на членствi, особистiй
трудовiй участi, голосуваннi "одним голосом" незалежно вiд
частки в майнi пiдприумства.
На пiдставi iснуючих норм право повного членства реалi-
зууться через волевиявлення конкретного громадянина, який
може здiйснити наданi йому цими актами правомочностi. Цi
правомочностi громадянина закрiплено в ст. 5 Закону "Про
колективне сiльськогосподарське пiдприумство", в пунктi
Статуту колективного сiльськогосподарського пiдприумства
(сiльгоспкооперативу), що вiдповiдау змiстовi п. З Примiрно-
го зразка Статуту колективного сiльськогосподарського пiд-
приумства (виробничого сiльськогосподарського кооперати-
ву) 1992 р., де зазначено, що членом пiдприумства можуть бу-
ти громадяни, якi досягли 16-рiчного вiку, виявили бажання
та здатнi брати участь у здiйсненнi цiлей i завдань пiдприум-
ства (кооперативу).
Прийняття Закону "Про сiльськогосподарську коопера-
цiю" ставить ряд питань про можливiсть залучення в iснуючi
КСГП, ВСГК, СпС iнституту асоцiйованого членства. Прав-
! ОТСММч
РОЗДiЛ V
ники-аграрй по рiзному пiдходять до формування пiдставнос-
тi подiбноє практики на тлi iснуючих ВСГК, СпС тощо.
4. Соцiально-економiчиа природа КСГП, ВСГК тощо, як
однiує з форм прояву кооперування громадян через створення
юридичноє особи приватного права з певними виробничими,
пiдприумницькими та соцiальними цiлями, завданнями i
функцiями, зумовлюу характер взаумовiдносин мiж сiльгосп-
кооперативом, спiлкою селян i кожним його членом. Саме на
основi членства утворюються вiдносини управлiнськi, трудо-
вi, майновi, оскiльки саме членство i трудова участь у визна-
чальними у виникненнi права на пай у майнi КСГП, ВСГК,
додаткове пенсiйне забезпечення (поряд iз державною пен-
сiую), надання соцiального захисту престарiлим i хворим чле-
нам КСГП, ВСГК, а також культурно-побутових послуг i по-
слуг членам приватного пiдсобного господарства.
Право членства в КСГП, ВСГК як узагальнений правовий
звязок мiж сiльгоспкооперативом та його членами у основ-
ним iнститутом аграрного права, на якому базууться iснуван-
ня на коопсративно-колективних засадах аграрного пiдпри-
умництва. Без вступу громадян у членськi вiдносини не у
можливим виникнення аграрного пiдприумця кооперативно-
го типу. Це право як iндивiдуальний правовий звязок колек-
тиву i окремого громадянина виступау в ролi визначального
юридичного факту, який породжуу та зумовлюу взаумнi права
його членiв, а також визначенi права асоцiйованих членiв.
Право членства i асоцiйованого членства у правовою пiдста-
вою поширення на членiв аграрних пiдприумств-пiдприум-
Закон "Про колективне сiльськогосподарське пiдприумство" не передба-
чау асоцiйованого членства п КСГП. Оскiльки асоцiйоване членство прямо не
заборонено Законом "Про колективне сiльськогосподарське пiдприумство" та
на пiдставi iнших загальних нринципiп ("дозволено псе, шо не заборонено",
"силу мають акти однакопоi сили, прийнятi пiзнiше"). Формально не буде
порушенням законодавства зиiiриiiиджсння єє КСГП правила щодо розшире-
ного, розвитку субуктного складу члени> ти i.шроєшджспня нового iнституту
асоцiйованого членства поряд з традицiйним iнститутом права членства гро-
мадян (дiйсного членства). Легалiзацiя iнституту асоцiйованого членства може
здiйснюватися у такий спосiб як (а) внесення в статути iснуючих ВСГК,
КСГП, СпС асоцiйованого членства (б) можлива перереустрацiя КСГП у
ВСГК тощо. Однак у пiдстави твердити, що асоцiйоване членство юридичних
осiб, наприклад, в ВСГК з вступними внесками, паями, додатковими пайями
тощо бiльше тяжiють до iнвестування з набуттям певних рис корпоративнiй
прав.
Право членства громадян у СГП кооперативного типу 115
цiв кооперативного типу чинностi аграрного законодавства, в
тому числi правових норм, якi юридичне забезпечують право-
порядок i законнiсть у цих пiдприумствах. Право членства i
асоцiйованого членства зумовлюу особливостi правового ста-
новища i правомочностi цих членiв КСГП i ВСГК порiвняно
з правовим становищем найманих працiвникiв.
Принцип добровiльного вступу до членiв КСГП i ВСГК
закрiплено в Законi "Про колективне сiльськогосподарське
пiдприумство" (ст. 5) та "Про сiльськогосподарську коопера-
цiю" (ст. 3); цей принцип випливау зi змiсту статей 4, 5, 12
Закону "Про власнiсть". Як визначено законом, норми-
принципи - добровiльнiсть вступу та безперешкоднiсть ви-
ходу у загальнообовязковими.
5. Право членства в КСГП, ВСГК характеризууться таки-
ми основними рисами: по-перше, у загальним правом, охоп-
лює: всiх без винятку громадян Украєни; по-друге, у рiвним
правом для всiх громадян незалежно вiд статi, раси, нацiо-
нальностi, освiти й квалiфiкацiє; по-трету, у особистим пра-
вом. Кожний громадянин на власний розсуд вирiшуу питання
про вступ до КСГП, ВСГК, СпС або про вихiд з нього.
6. Порядок i умови вступу в члени колективного сiльсько-
господарського пiдприумства визначенi в Примiрному зразку
Статуту колективного сiльськогосподарського пiдприумства
(сiльськогосподарського виробничого кооперативу) i Стату-
том кожного окремого сiльськогосподарського пiдприумства.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93
договору про спiльну дiяльнiсть, або утворення субукта пiд-
приумництва коопсрiєтинiюго типу, або утворення обуднань
корпоративного тину.
2. Юридичне ви iiiачеiiня видiн обуднань субуктiв аграр-
ного пiдприумництва наведено в Законi "Про пiдприумства в
Украєнi". Так, усi вони можуть обуднуватись в: асоцiацiє -
договiрнi обуднання, створенi з метою постiйноє координацiє
господарськоє дiяльностi. Асоцiацiя не мау права втручатись у
виробничу i комерцiйну дiяльнiсть будь-кого з єє учасникiв;
корпорацiє - договiрнi обуднання, створенi на основi поуд-
нання виробничих, наукових i комерцiйних iнтересiв, з деле-
гуванням окремих повноважень централiзованого регулюван-
ня дiяльностi кожного з учасникiв; консорцiуми - тимчасовi
статутнi обуднання промислового i банкiвського капiталу для
досягнення спiльноє мети; концерни - статутнi обуднання
пiдприумств промисловостi, наукових органiзацiй, транспор-
ту, банкiв, торгiвлi тощо на основi повноє фiнансовоє залеж-
ностi вiд одного або групи пiдприумств; iншi обуднання за
галузевими, територiальними та iншими принципами.
Обуднання в АПК дiють на основi договору або статуту,
який затверджууться єх засновниками чи власниками. Пiдпри-
умства, якi входять до складу зазначених органiзацiйних струк-
тур, зберiгають права юридичноє особи. Однак державнi пiдпри-
умства мають певнi обмеження (щодо самостiйностi обуднува-
ти на добровiльних засадах свою дiяльнiсть згiдно з Декретом
Уряду Украєни вiд 17 березня 1993 р.).
Обуднання пiдприумств АПК, зареустроване в Украєнi,
може включати пiдприумства iнших держав. Пiдприумства
Украєни можуть входити в обуднання, зареустрованi в iнших
державах. Порядок вступу в обуднання у таких випадках
здiйснюуться вiдповiдно до законодавства Украєни про зов-
нiшньоекономiчну дiяльнiсть.
Обуднання у юридичною особою, може мати самостiйний
i зведений баланси, розрахунковий та iншi рахунки в устано-
вах банкiв, печатку зi своєм найменуванням. Реустрацiя
Правосубуктнiсть аграрних товаровиробникiв-пiдприумцiв 109
обуднання провадиться в порядку, встановленому Законом
"Про пiдприумства в Украєнi". Обуднання не вiдповiдау за
зобовязаннями пiдприумств, якi входять до його складу, а
пiдприумства не вiдповiдають за зобовязаннями обуднання,
якщо iнше не передбачено установчим договором (статутом).
Субукти аграрно-пiдприумницькоє дiяльностi (особливо
приватнi), якi входять до обуднання, можуть вийти з його
складу зi збереженням взаумних зобовязань та укладених до-
говорiв з iншими пiдприумствами i органiзацiями.
6. Реорганiзацiя, лiквiдацiя та банкрутство
субуктiв аграрного пiдприумництва
i. Вiднонiдно до чинного законодавства всi легальнi
суввкти ш-рирно-пiдприумницькоє дiяльностi можуть бути
рооргвнiзоипнi i/чи лiквiдованi у встановленому порядку.
Так, припинення дiяльностi всiх пiдприумств i товариств
вiдбувауться внаслiдок єх реорганiзацiє (злиття, приуднання,
подiл, вiдокремлення, перетворення) або лiквiдацiє. Така ре-
органiзацiя вiдбувауться за рiшенням власника (-iв) i, вiдпо-
вiдно, - вищого органу управлiння пiдприумств i товариств.
При реорганiзацiє вся сукупнiсть прав та обовязкiв товарист-
ва переходить до його правонаступникiв. Усi пiдприумства i
товариства лiквiдуються: а) пiсля закiнчення строку, на який
воно створювалося, або пiсля досягнення мети, поставленоє
при його створеннi; б) за рiшенням власника i вiдповiдно -
вищого органу управлiння приватних юридичних осiб коопе-
ративного i корпоративного типiв; в) на пiдставi рiшення суду
або арбiтражного суду за поданням органiв, що контролюють
єхню дiяльнiсть, у разi систематичного або грубого порушен-
ня ним законодавства; на пiдставi рiшення арбiтражного суду
в порядку, встановленому Законом Украєни "Про банкрут-
ство"; г) з iнших пiдстав, передбачених установчими доку-
ментами.
2. Лiквiдацiя сiльськогосподарських пiдприумств i това-
риств провадиться призначеною власником(-ами) лiквiдацiй-
ною комiсiую, а у випадках банкрутства та припинення дiяль-
ностi товариства за рiшенням суду чи арбiтражного суду -
лiквiдацiйною комiсiую, що призначауться цими органами.
Вiд дня призначення лiквiдацiйноє комiсiє до неє переходять
повноваження з управлiння справами цих субуктiв пiдпри-
110 Роадiл IV
умництва. Лiквiдацiйна комiсiя у триденний строк з моменту
єє призначення публiкуу iнформацiю товариства, наприклад, в
одному з офiцiйних (республiканському i мiсцевому) органiв
преси iз зазначенням строку подачi заяв кредиторами своєх
претензiй, оцiнюу наявне майно товариства, виявляу його де-
бiторiв i кредиторiв ти розраховууться з ними, вживау заходiв
до оплати боргiв товариства третiм особам, а також його учас-
никам, складау лiквiдацiйний баланс та подау його вищому
органовi товариства або органовi, що призначив лiквiдацiйну
комiсiю.
3. В разi лiквiдацiє недержавних сiльськогосподарських
пiдприумств i товариств грошовi кошти, що єм належать,
включно з виручкою вiд розпродажу майна пiд час лiквiдацiє,
пiсля розрахункiв з оплати працi осiб, якi працюють на умо-
вах наймання, та виконання зобовязань перед бюджетом,
банками, власниками облiгацiй, випущених товариством та
iншими кредиторами, розподiляються мiж членами пiдпри-
умств кооперативного типу та учасниками товариств з обме-
женою вiдповiдальнiстю i акцiонерами у порядку i на умовах,
передбачених законами та установчими документами у шес-
тимiсячний строк пiсля опублiкування iнформацiє про єхню
лiквiдацiю.
Майно, передане товариству учасниками в користування,
повертауться в натуральнiй формi без винагороди. В разi ви-
никнення спорiв щодо виплати заборгованостi товариства йо-
го кошти не пiдлягають розподiловi мiж учасниками до вирi-
шення цього спору або одержання кредиторами вiдповiдних
гарантiй.
4. Одним зi способiв лiквiдацiє субукта - аграрного пiд-
приумства у визнання його банкрутом. Вiдповiдно до Закону
"Про банкрутство" вiд 14 травня 1992 р.иiд банкрутством
субукта аграрного пiдприумництва слiд розумiти повязану з
недостатнiстю активiв у лiквiднiй формi, неспроможнiстю
субукта аграрного пiдприумства л статусом юридичноє особи
(незалежно вiд єє форми власностi та органiзацiйно-правовоє
форми) задовольняти в установлений строк предявленi до нього
з боку кредиторiв вимоги i виконати зобовязання перед бюд-
жетом.
кмiетаи Роздiл V
ах ПРАВО ЧЛЕНСТВА ГРОМАДЯН
У СiЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ
ПiДПРИтМСТВАХ КООПЕРАТИВНОГО ТИПУ
1. Поняття права членства
в сiльськогосподарських пiдприумствах
кооперативного типу
1. Право членства в сiльськогосподарському пiдприумствi
неоперативною типу (колективному сiльськогосподарському
Цдприсмстиi, спiлцi селян, сiльєоспкоопсративi)1 становить
iукупiисп. нрiпiоних норм законiв i пiдзаконних внутрiшнiх
локальних правових актiв, якими встановлено певнi правила
щодо порядку i умов вступу громадян до сiльгосппiдприум-
ства кооперативного типу, юридичного оформлення цього
факту, виникнення статутних прав та обовязкiв у цих грома-
дян-членiв, а також правила щодо припинення перебування
громадян у складi членiв кооперативного типу сiльськогоспо-
дарських пiдприумств.
Правовою основою членства в колективному сiльськогос-
подарському пiдприумствi у норма ст. 36 Конституцiє Украє-
ни, згiдно з якою громадяни Украєни мають право на свободу
обуднання в полiтичнi партiє та громадськi органiзацiє для
здiйснення i захисту своєх прав i свобод та задоволення полi-
тичних, економiчних, соцiальних, культурних та iнших iнте-
ресiв. Ця правова норма вiдповiдно конкретизована в Законi
"Про колективне сiльськогосподарське пiдприумство" (ст. 5),
Кожен його член, як i iншi громадяни, мау право бути субук-
том приватноє власностi (ст. 41), а також мау i право на пiд-
приумницьку дiяльнiсть, яка не заборонена законом (ст. 42).
Право членства у удиним у будь-яких формах прояву кооперативного
типу сiльгосппiдприумства, починаючи з колективного сiльськогосподарсько-
го пiдприумства, сiльгоспкооперативiв i закiнчуючи спiлками селян, агрофiр-
мами та iншими пiдприумствами, заснованими на членствi, особистiй
трудовiй участi, голосуваннi "одним голосом" незалежно вiд частки в майнi
пiдприумства.
(i
2. Членство в сiльськогосподарських кооперативах та iн-
ших юридичних особах кооперативного типу може бути у
двох видах. Воно може бути асоцiйованим або дiйсним член-
ством. Такий розподiл членства набув пiдстав пiсля того, як
Закон "Про сiльськогосподарську кооперацiю" вiд 17 липня
1997 р. запровадив два поняття як "асоцiйований член коопе-
ративу" i "член кооперативу" (для зручностi "дiйсний
член" - В. Я.}.
За цим Законом в сiльськогосподарських кооперативах бу-
ли передбаченi змiни та суттувi розширення субуктного скла-
ду членiв та правомочностi останнiх. На вiдмiну вiд Закону
"Про колективне сiльськогосподарське пiдприумство" з тра-
дицiйним розумiнням членства громадянина Закон "Про
сiльськогосподарську кооперацiю" встановив двi принциповi
новели щодо субуктного складу та правомочностей. По-пер-
ше, дiйсними членами кооперативу (у розумiннi дiйсними
членами) можуть бути як традицiйно фiзичнi, так i нетради-
цiйно юридичнi особи. По-друге, за цим Законом членство
фiзичноє особи та юридичноє особи може бути не тiльки пов-
ним, а й асоцiйованим.
На пiдставi змiсту Закону "Про сiльськогосподарську коо-
перацiю" слiд розрiзняти дiйсне i асоцiйоване членство. Так,
дiйсне членство в сiльськогосподарських кооперативах можна
визначити як узагальнюючий правовий звязок членiв (фiзичних
та юридичних осiб) з кооперативом, що будууться на добровiль-
ностi обуднання членiв у цей кооператив на засадах обуднання
пайових внескiв, участi у спiльнiй трудовiй дiяльностi, визнаннi
i дотриманнi статуту, користування правом ухвального голосу
в управлiннi справами за правилом "один член - один голос ".
На вiдмiну вiд дiйсного членства асоцiйоване членство в
сiльськогосподарських кооперативах та iнших юридичних особах
можна визначити як узагальнюючий правовий звязок членiв що-
до здiйснення ними пайових внескiв у створення та розвиток
кооперативу, отримання частки доходу на свiй пай та першо-
черговому порядку внескiв тощо у разi лiквiдацiє кооперативу, а
також управлiння кооперативом тiльки з дорадчим голосом.
Визначення асоцiйованого членства та правомочностей асо-
) Див.: Примiрний статут сiльськогосподарськоє артiлi 1935 р., Примiрний
.статут колгоспу 1969 р., Закони "Про кооперацiю в СРСР" 1988 р., "Про ко-
лективне сiльськогосподарське пiдприумство" та iн.
Право членства громадян у СГП кооперативного типу 113
цiйованих членiв дають пiдстави дiйти до висновку, що асоцi-
йованi члени по сутi виступають iнвесторами аграрних
(сiльськогосподарських) кооперативiв, в тому числi сiльсько-
господарських виробничих та обслуговуючих кооперативiв. т
пiдстави також стверджувати, що асоцiйоване членство (фi-
зичних та юридичних осiб) не вiдповiдау дiйсному членству в
сiльськогосподарських кооперативах, сiльськогосподарських
виробничих кооперативах, а також iнших колективних
сiльськогосподарських пiдприумств, спiлках селян тощо. Така
невiдповiднiсть полягау у тому, що для повного членства в
сiльськогосподарських кооперативах (в тому числi виробни-
чих кооперативах, КСГП, ВСГК тощо) притаманна трудова,
особиста трудова участь членiв у спiльнiй виробничiй дiяльностi
членiв; внески та пає членiв носять або можуть носити додат-
копий, а не виключний характер членства i права членства в
ВСТК, СпС, КСГП, iнших аграрних пiдприумцiв - юридич-
них осiб кооперативного типу.
3. Право дiйсного членства у удиним у будь-яких формах
прояву кооперативного типу сiльгосппiдприумства, починаю-
чи з колективного сiльськогосподарського пiдприумства, сiль-
госпкооперативiв i закiнчуючи спiлками селян, агрофiрмами та
iншими пiдприумствами, заснованими на членствi, особистiй
трудовiй участi, голосуваннi "одним голосом" незалежно вiд
частки в майнi пiдприумства.
На пiдставi iснуючих норм право повного членства реалi-
зууться через волевиявлення конкретного громадянина, який
може здiйснити наданi йому цими актами правомочностi. Цi
правомочностi громадянина закрiплено в ст. 5 Закону "Про
колективне сiльськогосподарське пiдприумство", в пунктi
Статуту колективного сiльськогосподарського пiдприумства
(сiльгоспкооперативу), що вiдповiдау змiстовi п. З Примiрно-
го зразка Статуту колективного сiльськогосподарського пiд-
приумства (виробничого сiльськогосподарського кооперати-
ву) 1992 р., де зазначено, що членом пiдприумства можуть бу-
ти громадяни, якi досягли 16-рiчного вiку, виявили бажання
та здатнi брати участь у здiйсненнi цiлей i завдань пiдприум-
ства (кооперативу).
Прийняття Закону "Про сiльськогосподарську коопера-
цiю" ставить ряд питань про можливiсть залучення в iснуючi
КСГП, ВСГК, СпС iнституту асоцiйованого членства. Прав-
! ОТСММч
РОЗДiЛ V
ники-аграрй по рiзному пiдходять до формування пiдставнос-
тi подiбноє практики на тлi iснуючих ВСГК, СпС тощо.
4. Соцiально-економiчиа природа КСГП, ВСГК тощо, як
однiує з форм прояву кооперування громадян через створення
юридичноє особи приватного права з певними виробничими,
пiдприумницькими та соцiальними цiлями, завданнями i
функцiями, зумовлюу характер взаумовiдносин мiж сiльгосп-
кооперативом, спiлкою селян i кожним його членом. Саме на
основi членства утворюються вiдносини управлiнськi, трудо-
вi, майновi, оскiльки саме членство i трудова участь у визна-
чальними у виникненнi права на пай у майнi КСГП, ВСГК,
додаткове пенсiйне забезпечення (поряд iз державною пен-
сiую), надання соцiального захисту престарiлим i хворим чле-
нам КСГП, ВСГК, а також культурно-побутових послуг i по-
слуг членам приватного пiдсобного господарства.
Право членства в КСГП, ВСГК як узагальнений правовий
звязок мiж сiльгоспкооперативом та його членами у основ-
ним iнститутом аграрного права, на якому базууться iснуван-
ня на коопсративно-колективних засадах аграрного пiдпри-
умництва. Без вступу громадян у членськi вiдносини не у
можливим виникнення аграрного пiдприумця кооперативно-
го типу. Це право як iндивiдуальний правовий звязок колек-
тиву i окремого громадянина виступау в ролi визначального
юридичного факту, який породжуу та зумовлюу взаумнi права
його членiв, а також визначенi права асоцiйованих членiв.
Право членства i асоцiйованого членства у правовою пiдста-
вою поширення на членiв аграрних пiдприумств-пiдприум-
Закон "Про колективне сiльськогосподарське пiдприумство" не передба-
чау асоцiйованого членства п КСГП. Оскiльки асоцiйоване членство прямо не
заборонено Законом "Про колективне сiльськогосподарське пiдприумство" та
на пiдставi iнших загальних нринципiп ("дозволено псе, шо не заборонено",
"силу мають акти однакопоi сили, прийнятi пiзнiше"). Формально не буде
порушенням законодавства зиiiриiiиджсння єє КСГП правила щодо розшире-
ного, розвитку субуктного складу члени> ти i.шроєшджспня нового iнституту
асоцiйованого членства поряд з традицiйним iнститутом права членства гро-
мадян (дiйсного членства). Легалiзацiя iнституту асоцiйованого членства може
здiйснюватися у такий спосiб як (а) внесення в статути iснуючих ВСГК,
КСГП, СпС асоцiйованого членства (б) можлива перереустрацiя КСГП у
ВСГК тощо. Однак у пiдстави твердити, що асоцiйоване членство юридичних
осiб, наприклад, в ВСГК з вступними внесками, паями, додатковими пайями
тощо бiльше тяжiють до iнвестування з набуттям певних рис корпоративнiй
прав.
Право членства громадян у СГП кооперативного типу 115
цiв кооперативного типу чинностi аграрного законодавства, в
тому числi правових норм, якi юридичне забезпечують право-
порядок i законнiсть у цих пiдприумствах. Право членства i
асоцiйованого членства зумовлюу особливостi правового ста-
новища i правомочностi цих членiв КСГП i ВСГК порiвняно
з правовим становищем найманих працiвникiв.
Принцип добровiльного вступу до членiв КСГП i ВСГК
закрiплено в Законi "Про колективне сiльськогосподарське
пiдприумство" (ст. 5) та "Про сiльськогосподарську коопера-
цiю" (ст. 3); цей принцип випливау зi змiсту статей 4, 5, 12
Закону "Про власнiсть". Як визначено законом, норми-
принципи - добровiльнiсть вступу та безперешкоднiсть ви-
ходу у загальнообовязковими.
5. Право членства в КСГП, ВСГК характеризууться таки-
ми основними рисами: по-перше, у загальним правом, охоп-
лює: всiх без винятку громадян Украєни; по-друге, у рiвним
правом для всiх громадян незалежно вiд статi, раси, нацiо-
нальностi, освiти й квалiфiкацiє; по-трету, у особистим пра-
вом. Кожний громадянин на власний розсуд вирiшуу питання
про вступ до КСГП, ВСГК, СпС або про вихiд з нього.
6. Порядок i умови вступу в члени колективного сiльсько-
господарського пiдприумства визначенi в Примiрному зразку
Статуту колективного сiльськогосподарського пiдприумства
(сiльськогосподарського виробничого кооперативу) i Стату-
том кожного окремого сiльськогосподарського пiдприумства.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93