А-П

П-Я

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  A-Z

 


Кооперативи та органiзацiє сiльськогосподарського креди-
ту стають впливовою фiнансовою силою, яка визначау темпи
та рiвень розвитку сiльськогосподарського виробництва. У
звязку з цим держава все частiше бере пiд свiй контроль iс-
нуючi у сiльському господарствi кредитнi системи та єх дiяль-
нiсть. У Францiє кредитнi вiдносини бiльше нiж в iнших кра-
єнах поставленi пiд державний контроль i погоджуються з
планами перетворення та економiчного розвитку сiльського
господарства.
Описанi каси надають короткостроковi, середньостроковi
та довгостроковi сiльськогосподарськi кредити на пiдставi га-
рантiй, вiдомих цивiльному праву Францiє (iпотека, спецiаль-
нi гарантiє для сiльськогосподарського кредиту). Крiм цього,
каси нацiлюють своєх членiв на вкладення капiталiв у сiльсь-
когосподарськi фiнансовi операцiє. Кола кредитiв у цих касах
значно ширшi нiж у сiльськогосподарських виробникiв або
осiб, якi займаються сiльським господарством. В останнi ро-
ки каси вiдiграли значну роль у розвитку сiльськогосподар-
ськоє економiки Францiє i становленнi єє промисловостi по
переробцi сiльськогосподарськоє продукцiє. Значну роль крiм
державноє кредитноє системи вiдiграу i вiльний взаумний
сiльськогосподарський кредит, використання якого регулю-
уться роздiлом V сiльськогосподарського кодексу Францiє.
Кредитнi органiзацiє цiує системи дiють на мiсцевому, окруж-
ному i нацiональному рiвнях.
Сучасне сiльськогосподарське виробництво великою мi-
рою залежить вiд кредитiв i особливо на етапi його становлен-
ня, тому у рiзних краєнах значна увага придiляуться пробле-
мам регулювання кредитних вiдносин. В цiлому кредитнi вiд-
672
носини регулюються як нормами зобовязального права, так i
права власностi (майнового права) i в цьому розумiннi вони
мають складний механiзм формування та захисту обовязко-
вих i майнових вiдносин.
Правове регулювання кредитних вiдносин звичайно регу-
люуться загальними нормами цивiльного права. Однак врахо-
вуючи специфiку сiльськогосподарського кредитування май-
же всi держави прийняли спецiальнi закони про кредитування
в сiльському господарствi, запровадили системи сiльськогос-
подарського кредитування, якi спираються, як правило, на
державнi спецiалiзованi кредитнi установи.
Дещо iнакше вiдбувалося формування кредитних систем у
США. Держава виступила у цiй сферi перш за все як iнiцiатор
створення кредитноє системи фiнансово-кредитних установ,
вкладаючи початковий капiтал у систему банкiвсько-кредит-
них установ. У цьому звязку досить показовими у те, що дер-
жава, яка в галузi сiльськогосподарського кредитування ство-
рила систему федеральних кредитних банкiв (1932 р.), феде-
ральну страхову корпорацiю (1934 р.), федеральну ощадну
страхову корпорацiю (1934 р.), експортно-iмпортний банк
(1934 р.), федеральну асоцiацiю iпотечного кредиту (1938 р.),
федеральний банк для кредитування телефонiзацiє форм
(1971 р.), де фермери могли одержати кредити нарiвнi з iнши-
ми категорiями одержувачiв. Спецiально для кредитування
фермерiв були створенi у 1916 р. фермерська кредитна систе-
ма, куди входять система федеральних земельних банкiв, сис-
тема промiжних банкiв для кредитування фермерських зе-
мельних банкiв, а також асоцiацiя кредитування виробничих
потреб (1933 р.), система банкiв для фермерських кооперати-
вiв (1933 р.). До цього часу майже всi кредитно-банкiвськi
установи повернули державi наданий єм початковий капiтал i
перейшли на операцiє iз власними коштами.
Держава, створюючи кредитну систему намагалася не пiд-
мiнити i не витiснити систему приватних кредитних установ i
нинi кредитування фермерiв здiйснюуться з багатьох джерел.
Субуктами-кредиторами у система органiв федерального зе-
мельного банку, служби управлiння фермерського кредиту,
рiзноманiтнi комерцiйнi приватнi банкiвськi i кредитнi уста-
нови i страховi компанiє та iн. Як правило, системи сiльсько-
господарського кредитування у багатьох державах бiльш спе-
цiалiзованi, нiж iншi кредитнi системи. Вони завжди орiунто-
Аграрне право зарубiжних краєн 673
ванi на надання пiльгових кредитiв по бiльш низьких про-
центних ставках, нiж у комерцiйних банках i страхових ком-
панiях, бiльш тривалi тут i строки надання кредитiв.
Найзначнiша у цих системах практика надання кредитiв
пiд зобовязання або тверде забезпечення у виглядi застави
нерухомостi, страхування ризику тощо. У правовiй системi
США як забезпечення виплати позики прийнято надавати
позичальнику частки в нерухомостi або рухомiй власностi.
При цьому законодавство бiльшостi краєн дау можливiсть
стягувати борги не вдаючись до суду i через судовi процедури
у випадку, коли позичальник не сплачуу борг, а також прода-
вати або по-iншому розпоряджатися нерухомiстю або рухо-
мою власнiстю, в яких була надана частка, для використання
за обовязками боржника у випадку несплати ним заборго-
ваностi.
Кредитна система для сiльського господарства переслiдуу
мету надання пiльгових кредитiв для будiвництва, придбання
обладнання, а також на поточнi виробничi потреби. Спочатку
орiунтованi на фермерiв, кредити почали поширюватися i на
решту сiльськогосподарських пiдприумств i поступово почали
ставати менше пiльговими, наближаючись до ставок комер-
цiйних банкiв.
Що ж до довгострокових кредитiв, то вони, як правило,
надаються пiд заставу нерухомостi або за договором про ви-
куп землi у виглядi договору про довiрчу власнiсть. При заста-
вi найчастiше оформляуться договiр застави нерухомостi,
умов купiвлi-продажу i переуступки боргу. Високий рiвень
потреби в кредитах пiдтримуу i високий рiвень процентноє
ставки, який у системi сiльськогосподарського кредитування
коливауться у межах близько 10 вiдсоткiв за iпотечним креди-
том i продовжуу пiдвищуватися.
У багатьох державах законодавство не визначау граничних
строкiв надання кредитiв, як до речi й iнших обмежень для
одержання кредиту, i процентних ставок, мети надання кре-
диту, порядку повернення заставних коштiв тощо. Конкурен-
цiя на iнвестицiйному ринку на практицi призводить до
збiльшення строкiв надання кредитiв, але разом з цим i до
бiльш жорсткого контролю за використанням коштiв, а не-
рiдко i за виробничою дiяльнiстю сiльськогосподарського ви-
робника в цiлому, це дау можливiсть втручатися у виробни-
чий процес i давати рекомендацiє щодо його ведення. Зо-
22 В. Янчук.
674 роздiл юах
бовязання наслiдувати рекомендацiє банкiвсько-фiнансових
органiв призводить до формування спецiалiзованих служб у
банках i надання єм прав втручатися у дiяльнiсть сiльськогос-
подарських виробникiв, що часто i записууться у заставних та
кредитних зобовязаннях. Бiльшiсть таких договорiв мау ти-
повий характер i єх форми затверджуються на рiвнi держав
або єх автономiй.
У США ця група вiдносин регулюуться як федеральним
законодавством (Единообразньєм торговьiм кодексом США),
так i законодавством штатiв. Стаття 9 цього кодексу передба-
чау, що майно, яке визначауться як заставне, знаходиться пiд
побiчним управлiнням кредитора i боржник не вправi переда-
вати його iншiй особi. Що ж до продажу сiльськогосподар-
ськоє технiки у кредит, то постачальник сiльськогосподар-
ськоє технiки залишауться єє власником до того часу, поки
фермер не сплатить усiує єє вартостi.
Законодавство ряду краєн при заставi пiд врожай визнау
сiльськогосподарського виробника особливим субуктом кре-
дитних вiдносин. Гарантiє кредитора забезпечуються додатко-
вою системою публiчних повiдомлень про продаж заставного
майна, що полегшуу стягнення боргу.
Значна практика короткострокового кредитування здiй-
снюуться i без будь-якого забезпечення i подiбнi позики на-
зиваються "незабезнеченими". У цих випадках позичальник
обiцяу виплатити позику, скрiплюючи свою обiцянку прос-
тим векселем. При неповерненнi у строк одержаноє позики,
кредитор не мау переважного права на власнiсть боржника i
повинен стягувати борг через суд. Як правило закладна пiд
нерухомiсть реуструуться у спецiальних реустрацiйних бюро
за мiсцем перебування нерухомостi. Це робиться для повiдом-
лення про право вимоги позикодавця на дану нерухомiсть i
для надання позикодавцю переважного права щодо всiх iн-
ших осiб, якi потiм можуть висунути вимоги на дану неру-
хомiсть.
Майже вiкова практика сiльськогосподарських iнвестицiй
в основному у виглядi кредитiв дау можливiсть говорити про
високу ефективнiсть цих вкладень, i чималу роль тут вiдiгра-
ють державнi кошти, якi видiляються у виглядi стартових ка-
пiталiв кредитних установ. Це призвело не тiльки до виник-
нення органiзацiй сiльськогосподарського кредиту, а й до
планування iнвестицiй у державному масштабi, практики ло-

Яграрне право зарубiжних краєн 675
кального розподiлу i контролю за єх використанням. Значно
розвивалися в останнi десятилiття у цiй сферi функцiє мiнiс-
терств сiльського господарства як гарантiв наданих сiльсько-
господарських кредитiв. При цьому у тенденцiя до зниження
участi державних коштiв у кредитуваннi i збiльшення коштiв
взаумного кредитування.
8. Правове регулювання оподаткування
у сiльському господарствi
iстотний вплив на розвитоє сiльського господарства
справляу система законодавства щодо оподаткування, яка
теж мау певну специфiку в аграрнiй сферi. В цiлому вона згiд-
но з проголошеними цiлями повинна бути справедливою,
ефективною i простою. Принцип справедливостi розумiуться
як встановлення однакового податкового тягаря за однакових
обставин, або збiльшення податкового тягаря при зростаннi
бази оподаткування окремоє особи. Порушення цього прин-
ципу майже завжди призводить до саботажу i боротьби прав
проти несправедливого оподаткування. В цiлому якщо опо-
даткування сiльськогосподарського виробника визнауться
справедливим, то це багато в чому сприяу добровiльнiй згодi
сплачувати такi податки. Економiчними параметрами спра-
ведливостi при оподаткуваннi вважаються норми оподатку-
вання з особистого прибуткового податку до 30-40 вiдсоткiв,
а ставки податку з корпорацiй вiд 35 вiдсоткiв до 50 вiдсоткiв.
Ефективнiсть як мета означау зведення до мiнiмуму пере-
кручень економiчноє дiяльностi, викликаноє нерозмiрнiстю
високих податкiв до доходiв i спрямованоє на вирiвнювання
сприятливих i несприятливих, з точки зору оподаткування,
секторiв економiки, а також створення такоє системи, яка по-
легшуу процес запровадження i стягнення податкiв. Просте
стягнення податкiв - це доступнiсть для розумiння системи i
єє вимог та контроль з боку платникiв податкiв.
Як правило, системи оподаткування у федеративних дер-
жавах мають кiлька рiвнiв, включаючи федеральнi податки,
податки земель або штатiв i мiсцевi податки. У бiльшостi кра-
єн оподаткування сiльського товаровиробника с бiльш пiльго-
вим або бiльш орiунтованим на сприятливий розпиток цiує га-
лузi, стратегiчно важливоє для забезпечення економiчноє без-
пеки держави. Податкове законодавство у сiльському госпо-
А 2,2i иииниьнi
"тiНЯЯ"
676 Роздiл ххк
дарствi подiляуться на законодавство про оподаткування до-
ходiв i на оподаткування майна. Воно багато в чому залежить
вiд форми органiзацiє i управлiння виробництвом.
Незважаючи на спроби його спростити, податкове законо-
давство надто обумне (закони про податки займають як пра-
вило сотнi i навiть тисячi сторiнок) i складне. Воно видiляу
багато субуктiв оподаткування, надаючи єм ряд привiлеєв,
можливiсть вибрати ту чи iншу систему оподаткування, той
чи iнший метод обчислення вартостi доходiв i майна, якi опо-
датковуються. Частина цього законодавства спецiалiзована i
присвячена безпосередньо регулюванню фермерського опо-
даткування, iнша - являу собою загальнi норми, якi застосо-
вуються й до iнших галузей i сфер.
Детально розроблене i пристосоване до сучасних потреб
сiльського господарства податкове законодавство у США, на
характеристицi якого ми зупинимося детальнiше. У 1915 р.
фермерам США було надано можливiсть обрати систему роз-
рахункiв для оплати податкiв за касовими книгами або за
збiльшеною вартiстю. У 1919 р. казна дозволила фермерам
списувати, як це робилося в iнших галузях економiки, капi-
тал, вкладений у виробництво. Пiсля закону про податки
1969 р. привiлейованою щодо оподаткування стала така фор-
ма у фермерському господарствi, як партнерство, що особли-
во привабливо для несiльськогосподарських партнерiв (iнвес-
торiв), якi вкладають своє кошти i заощадження у сiльськогос-
подарське виробництво фермерiв-родичiв або просто дiло-
вих партнерiв.
У федеральному законодавствi США у три головнi прави-
ла, якi застосовуються до розрахункiв фермерського доходу й
iстотно залежать вiд форми органiзацiє i управлiння фермер-
ським виробництвом. Цi правила не використовуються в iн-
ших сферах i не поширюються на дiяльнiсть фермерiв, не
повязану з сiльськогосподарським виробництвом. Згiдно з
цими правилами:
а) платник податкiв може обрати систему розрахунку або за
касовою готiвкою надходжень, або за системою накопичень для
визначення податкових сум вiд фермерськоє дiяльностi;
б) вибiр системи звiтностi за податками дозволяу ферме-
рам вибрати роки, в яких робилися закупiвля i продаж. У сис-
темi накопичень при розрахунку оплати податкiв беруться до
уваги змiни у готiвцi фермерського майна;
Аграрне право зарубiжних краєн 677
в) у податковому законодавствi вживауться i шкала амор-
тизацiйних вiдрахувань за роками.
При оподаткуваннi нерухомостi, прибуток капiталу опо-
датковууться нижче нiж звичайний доход. У звязку з цим ба-
гато надходжень визначаються, як прибуток з капiталу для
зниження норм податкiв.
Серед важливих для сiльськогосподарських виробникiв
правил оподаткування треба зазначити, що податкове законо-
давство передбачау зниження податкiв на нерухомiсть для
господарств, якi займаються фермерством, але не квалiфiку-
ються як сiльськогосподарськi. У випадку смертi власника
податок може бути сплачений його спадкоумцями, якi всту-
пили в спадщину, протягом наступних 10 рокiв. При оплатi
податку з нерухомостi, пiсля єє оцiнки, вiн може бути випла-
чений протягом 5 рокiв.
Податкове законодавство направлено також на створення
сiльськогосподарського пiдприумства корпоративного типу,
що призводить до концентрацiє капiталу i збiльшення розмi-
рiв фермерського виробництва. Крiм порiвняно низьких
норм оподаткування корпорацiй порiвняно з iндивiдуальною
власнiстю, рiвень податкiв з корпорацiй був значно заниже-
ний податковим законом 1978 р.
Спонукау до корпоративноє форми й те, що за податковим
кодексом фермерським корпорацiям дозволено не платити
федеральний податок, якщо вiн виплачууться акцiонерами з
прибутку. Податкове законодавство надау також можливiсть
вираховувати витрати на харчування, будiвництво житла для
працiвникiв корпорацiє тощо. Корпорацiя може вiльнiше роз-
порядитися своєми коштами, нiж iндивiдуальний власник.
Крiм того, податок на корпорацiє зростау не в такiй високiй
прогресiє зi збiльшенням податковоє суми, як це мау мiсце
щодо iндивiдуальних власникiв. Корпорацiє мають й iншi по-
датковi заохочення, якi роблять цю форму привабливою для
фермера. Саме це визначау швидке зростання i партнерiв, i
корпорацiй у сiльському господарствi США.
Характерною рисою податкового законодавства США у i
його спрямованiсть на прискорення процесiв амортизацiє ка-
пiталiв у сiльському господарствi. Починаючи з 30-х рокiв,
там встановлюються строки служби основного капiталу i сис-
тема амортизацiйних вiдрахувань, що оподатковуються.
678 Роздiл ХХК
Так, у 1962 р. законодавче були введенi "Правила i норми
амортизацiє", що ознаменувало перехiд вiд окремих розрiзне-
них заходiв щодо прискорення амортизацiє до загальнодер-
жавноє полiтики прискореного оновлення нового капiталу.
Амортизацiйнi норми скорочувалися на ЗО-40 вiдсоткiв по-
рiвняно з ранiше встановленими, i це вiдкривало потiк нових
iнвестицiй на технiчне переозброуння i модернiзацiю облад-
нання, прискорене оновлення капiталу, для переходу до са-
мофiнансування, розширеного вiдтворення основного капiта-
лу. "Правила i норми амортизацiє" мiстили вже новi строки
служби сiльськогосподарськоє технiки i обладнання у сiльсь-
кому господарствi, видiленого в особливу групу. У нових пра-
вилах було передбачено методи адмiнiстративного контролю,
ступенi списання, детальнi iнструкцiє щодо визначення роз-
мiрiв амортизацiйних вiдрахувань з урахуванням строкiв
служби.
Подальшим кроком у розвитку амортизацiйноє полiтики
стала система АДР1 - система строкiв служби основного ка-
пiталу, яка стала основним регулятором вiдтворення основ-
ного капiталу урядом. Вона вiдображау прагнення держави
створити сприятливi умови i для виробникiв сiльськогоспо-
дарськоє технiки i обладнання.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93