Лiзинг здiйснюуться за договором лiзингу, який ре-
10 в. янчук
610 РОЗДiЛ XXV>
гулюу правовiдносини мiж субуктами лiзингу, i, залежно вiд
особливостей здiйснення лiзингових операцiй, може бути
двох видiв - фiнансовий чи оперативний. Залежно вiд форми
здiйснення лiзинг може бути зворотним, пайовим, мiжнарод-
ним тощо.
Однiую з важливих органiзацiйно-правових форм реалiза-
цiє лiзингу в зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi субуктiв агро-
бiзнесу у мiжнародний лiзинг, тобто договiр лiзингу, що здiй-
снюуться субуктами лiзингу, якi перебувають пiд юрис-
дикцiую рiзних держав, або в разi, якщо майно чи платежi
перетинають державнi кордони. Мiжнародний лiзинг здiй-
снюуться вiдповiдно до цього Закону, законодавства Украєни,
мiжнародних договорiв, у яких бере участь Украєна, та дого-
ворiв, укладених субуктами лiзингу. Мiжнародний лiзинг мо-
же бути як оперативним, так i фiнансовим.
З урахуванням п. 1 ст. 4 Закону Украєни "Про лiзинг",
мiжнародний фiнансовий лiзинг можна визначити як договiр
лiзингу, в результатi укладення якого лiзингоодержувач на
своу замовлення отримуу в платне користування вiд лiзинго-
давця обукт лiзингу на строк, не менший строку, за який
амортизууться 60 вiдсоткiв вартостi обукта лiзингу, визначе-
ноє в день укладення договору. При цьому сума вiдшкодуван-
ня вартостi обукта лiзингу в складi лiзингових платежiв за пе-
рiод дiє договору фiнансового лiзингу повинна включати не
менше 60 вiдсоткiв вартостi обукта лiзингу, визначеноє в день
укладення договору.
Мiжнародний оперативний лiзинг - це договiр лiзингу, в
результатi укладення якого лiзингоодержувач на своу замов-
лення отримуу у платне користування вiд лiзингодавця обукт
лiзингу на строк, менший строку, за який амортизууться 90
вiдсоткiв вартостi обукта лiзингу, визначеноє в день укладен-
ня договору.
2. Майно, передане за договором мiжнародного фiнансо-
вого лiзингу, зараховууться на баланс лiзингоодержувача з по-
значенням, що це майно взято у фiнансовий лiзинг. Майно,
передане за договором оперативного лiзингу, залишауться на
балансi лiзингодавця iз зазначенням, що це майно передано у
лiзинг, та зараховууться на позабалансовий рахунок лiзингоо-
держувача iз зазначенням, що це майно одержано у лiзинг.
Пiсля закiнчення строку договору фiнансового лiзингу
обукт лiзингу, переданий лiзингоодержувачу згiдно з догово-
ром, переходить у власнiсть лiзингоодержувача або викупову-
Правовв регулювання зовнiшньоекономiчноє дiяльностi... 6Т1
уться ним за залишковою вартiстю. Водночас пiсля закiнчен-
ня строку договору оперативного лiзингу вiн може бути про-
довжений або обукт лiзингу пiдлягау поверненню лiзинго-
давцю i може бути повторно переданий у користування iншо-
му лiзингоодержувачу за договором лiзингу.
За користування обуктом лiзингу лiзингоодержувач вно-
сить лiзинговi платежi. Величина перiоду, за який вноситься
лiзинговий платiж, встановлюуться за договором лiзингу i мо-
же бути нерiвномiрною.
Лiзинговi платежi включають:
- суму, яка вiдшкодовуу при кожному платежi частину
вартостi обукта лiзингу, що амортизууться на строк, за який
вноситься лiзинговий платiж;
- суму, що сплачууться лiзингодавцю як процент за залуче-
ний ним кредит для придбання майна за договором лiзингу;
- платiж, як винагороду лiзингодавцю за одержане у лi-
зинг майно;
- вiдшкодування страхових платежiв за договором страхуван-
ня обукта лiзингу, якщо обукт застрахований лiзингодавцем.
Склад лiзингових платежiв визначауться у договорi лiзингу
i визначауться за погодженням сторiн. При цьому необхiдно
мати на увазi, що розмiри, спосiб, форми i строки внесення
платежiв та умови єх перегляду визначаються у договорi лi-
зингу також за домовленiстю сторiн. Лiзинговi платежi вiдпо-
вiдно до законодавства Украєни вiдносяться на валовi витрати
виробництва та обiгу лiзингоодержувача.
3. Обукт лiзингу протягом усього строку дiє договору лi-
зингу у власнiстю лiзингодавця. Вiдповiдно до ст. 2 Закону
Украєни "Про лiзинг", обуктом лiзингу може бути будь-яке
нерухоме i рухоме майно, яке може бути вiднесене до основ-
них фондiв вiдповiдно до законодавства, в тому числi продук-
цiя, вироблена державними пiдприумствами (машини, устат-
кування, транспортнi засоби, обчислювальна та iнша технiка,
системи телекомунiкацiй тощо), не заборонене до вiльного
обiгу на ринку i щодо якого немау обмежень про передачу
його в лiзинг (оренду). Якщо вказане майно перебувау у дер-
жавнiй власностi, то воно може бути обуктом лiзингу лише
за умови погодження з органом, що здiйснюу управлiння цим
майном в порядку, передбаченому Кабiнетом Мiнiстрiв Украєни.
При цьому не можуть бути обуктами лiзингу обукти
оренди державного майна, визначенi в ст. 4 Закону Украєни
"Про оренду державного майна", крiм окремого iндивiдуаль-
20
Роздiл ХХУИ
но визначеного майна державних пiдприумств, а також зе-
мельнi дiлянки та iншi природнi обукти. Право власностi на
обукт фiнансового лiзингу набувауться лiзингоодержувачем
пiсля сплати повноє вартостi обукта лiзингу вiдповiдно до до-
говору лiзингу та законодавства Украєни.
Ризик випадкового знищення або пошкодження обукта
фiнансового лiзингу несе лiзингоодержувач, якщо iнше не пе-
редбачено договором лiзингу. Щодо оперативного лiзингу, то
такий ризик несе лiзингодавець, якщо iнше не передбачено
договором лiзингу. Якщо продавець або лiзингодавець про-
строчили строк передачi обукта лiзингу, ризик його випадко-
вого знищення або випадкового пошкодження у перiод про-
строчення несе сторона, яка допустила прострочення строку
передання. З метою забезпечення iнтересiв субуктiв лiзингу
пiд час виконання ними лiзингових операцiй обукт лiзингу
та ризики, повязанi з виконанням лiзингових договорiв, ри-
зики випадкового знищення або випадкового пошкодження
обуктiв лiзингу пiдлягають страхуванню за домовленiстю
сторiн договору лiзингу вiдповiдно до законодавства.
При фiнансовому лiзингу всi витрати на утримання обук-
та лiзингу, повязанi з його страхуванням, експлуатацiую, тех-
нiчним обслуговуванням та ремонтом, несе лiзингоодержу-
вач, якщо iнше не передбачено договором лiзингу.
6. Правове регулювання зовнiшньоекономiчноє
дiяльностi субуктiв агробiзнесу
у вiльних економiчних зонах
Одним з напрямiв подолання економiчноє, фiнансовоє, со-
цiальноє кризи, у якiй опинилась Украєна за останнi роки пiс-
ля проведення "ринкових реформ", у впровадження на окре-
мих територiях нашоє держави сприятливого iнвестицiйного
клiмату з метою залучення протягом певного перiоду внут-
рiшнiх i зовнiшнiх iнвестицiй, ефективного розвитку пiдпри-
умництва, вiдродження прiоритетних галузей промисловостi,
сiльського господарства, створення сучасноє виробничоє,
транспортноє i ринковоє iнфраструктури, органiзацiє макси-
мальноє зайнятостi населення, полiпшення навколишнього
природного середовища. Особливий режим iнвестицiйноє дi-
яльностi на окремих територiях може здiйснюватись у поряд-
ку, передбаченому чинним законодавством Украєни.
Правовi регулювання зовнiшньоекономiчноє дiяльностi... 613
Законами Украєни "Про загальнi засади створення i функ-
цiонування спецiальних (вiльних) економiчних зон" вiд
13 жовтня 1992 р., "Про спецiальнi економiчнi зони та спецi-
альний режим iнвестицiйноє дiяльностi в Донецькiй областi"
вiд 24 грудня 1998 р. визначено основнi засади та органiзацiй-
но-правовi форми iнвестицiйноє дiяльностi зi спецiальним
правовим режимом. До таких форм належать:
- вiльнi економiчнi зони рiзних функцiональних типiв
(вiльнi митнi зони i порти, експортнi, транзитнi, митнi скла-
ди, технологiчнi парки, технополiси, комплекснi виробничi
зони, туристсько-рекреацiйнi, страховi, банкiвськi тощо);
- територiє прiоритетного розвитку, тобто територiє в ме-
жах мiста, району, на яких склалися несприятливi соцiально-
економiчнi умови та на яких запроваджууться спецiальний
режим iнвестицiйноє дiяльностi з метою створення нових ро-
бочих мiсць;
- спецiальний режим iнвестицiйноє дiяльностi, тобто ре-
жим, який передбачау введення податкових, митних, та iн-
ших пiльг для субуктiв пiдприумницькоє дiяльностi, якi реа-
лiзують iнвестицiйнi проекти, схваленi органом управлiння
спецiальною (вiльною) економiчною зоною.
Першi кроки до утворення вiльних економiчних зон та те- ,
риторiй з спецiальним режимом iнвестицiйноє дiяльностi в
Украєнi зробленi пiсля прийняття Президентом Украєни Ука-
зiв з цих питань для Донецькоє, Луганськоє, Закарпатськоє
областей1.
Див.: Закони Украєни "Про спецiальнi економiчнi зони та спецiальний |
режим iнвестицiйноє дiяльностi в Донецькiй областi" вiд 24 грудня 1998 р., i
"Про спецiальний режим iнвестицiйноє дiяльностi в Закарпатськiй областi" вiд |
24 грудня 1998 р. та Укази Президента Украєни "Про спецiальну економiчну |
зону "Закарпаття" вiд 9 грудня 1998 р., "Про спецiальний режим iнвестицiйноє>i
дiяльностi на територiях прiоритетного розвитку у Луганськiй областi" вiд
18 грудня 1998 р. Зокрема, у Донецькiй областi створенi двi спецiальнi еконо-
мiчнi зони - "Донецьк" загальною площею 466 га, i "Азов" загальною пло-
щею 314,8 га, а також територiє прiоритетного розвитку iз спецiальним
режимом iнвестицiйноє дiяльностi у Волноваському та Мар"єнському районах,
а також у мiстах Вугледар, Горлiвка, Дзержинськ, Димитров, Добропiлля, До-
нецьк, тнакiуво, Жданiвка, Кiровське, Красноармiйськ, Макiєвка, Марiуполь,
Новогродiвка, Селидове, Снiжне, Торез, Шахтарськ. До територiй прiоритет-
ного розвитку у Луганськiй областi належать мiста Брянка, Первомайськ, Ста-
ханов. У Закарпатськiй областi створено вiльну економiчну зону "Закарпаття"
площею 737,9 та.
614
Роздiл XXVII
Створення вiльних економiчних зон та запровадження
спецiального режиму iнвестицiйноє дiяльностi на територiях
прiоритетного розвитку у вказаних регiонах передбачау вико-
ристання земель для реалiзацiє iнвестицiйних проектiв, що не
може не впливати на структуру i змiст зовнiшньоекономiчних
правовiдносин, якi виникатимуть мiж субуктами iнвестицiй-
ноє дiяльностi.
Не лише для практики, а й для теорiє аграрного права, ре-
гулювання зовнiшньоекономiчних вiдносин у вказаних зонах
та на названих територiях у новим явищем, яке потребуу ви-
вчення, ретельного аналiзу, розробки пропозицiй щодо удос-
коналення чинного законодавства у цiй сферi.
Перш за все, для практики регулювання зовнiшньоеконо-
мiчних вiдносин в окремих мiсцевостях, регiонах iз спецiаль-
ним режимом економiчноє та iнвестицiйноє дiяльностi вбача-
уться важливим зясування питання про спiввiдношення
норм чинного законодавства iз нормативними актами, якi ви-
значають загальнi засади та правовий режим окремо взятих
спецiальних економiчних зон та територiй прiоритетного роз-
витку. Необхiднiсть у такому дослiдженнi зумовлена ст. 1 За-
кону Украєни "Про загальнi засади створення i функцiону-
вання спецiальних (вiльних) економiчних зон", вiдповiдно до
якоє спецiальна економiчна зона являу собою частину терито-
рiє Украєни, на якiй встановлюуться i дiу спецiальний право-
вий режим економiчноє дiяльностi та порядок застосування i
дiє законодавства Украєни.
Прийнятi Закони Украєни про загальнi засади створення
вiльних економiчних зон та про конкретнi економiчнi зони, а
також Укази Президента Украєни з цих питань вмiщують нор-
ми, якi спрямованi на регулювання зовнiшньоекономiчних
вiдносин на таких територiях. При цьому названi закони та
нормативнi акти за юридичною силою мають переваги перед
нормами галузевого законодавства (цивiльного, земельного,
господарського, фiнансового, адмiнiстративного тощо) Так, у
ст. 4 Закону Украєни "Про спецiальнi економiчнi зони та спе-
цiальний режим iнвестицiйноє дiяльностi в Донецькiй облас-
тi" зазначауться, що законодавство Украєни у спецiальних
економiчних зонах i на територiях прiоритетного розвитку на
перiод запровадження спецiального режиму iнвестицiйноє дi-
яльностi дiу з урахуванням особливостей, передбачених цим
Законом. Подiбнi норми вмiщенi в Указi Президента Украєни
-м iМП.
шньоеконЗиЧчноГ д/ялiЛаЖ.;
У1|равове регулювання зовнiє
615
щодо спецiальноє економiчноє зони "Закарпаття", спецiаль-
ного режиму iнвестицiйноє дiяльностi у Луганськiй областi.
Це означау, що у спецiальних (вiльних) економiчних зонах
та на територiях прiоритетного розвитку регулювання зов-
нiшньоекономiчних вiдносин мау здiйснюватись на основi
норм Конституцiє Украєни та чинного аграрного та iнших га-
лузей законодавства з обовязковим врахуванням вимог зако-
нодавства щодо територiй зi спецiальним iнвестицiйним ре-
жимом. Аналiз прийнятих законiв та пiдзаконних актiв про
вiльнi економiчнi зони та територiє прiоритетного розвитку
дозволяу визначити особливостi у правовому регулюваннi
зовнiшньоекономiчних вiдносин у таких зонах, повязанi з
обуктами, субуктами, змiстом зовнiшньоекономiчних пра-
вовiдносин. У спецiальних (вiльних) економiчних зонах ство-
рюються сприятливi митнi умови та режим митного оподат-
кування: пiльговий режим та рiвень оподаткування, специ-
фiчнi валютно-фiнансовi умови, банкiвсько-кредитна систе-
ма, система кредитування i страхування, умови окремих видiв
платежiв та система державного iнвестування.
На всi обукти та субукти економiчноє дiяльностi спецi-
альноє (вiльноє) економiчноє зони поширюуться система дер-
жавних гарантiй захисту iнвестицiй, передбачена законодав-
ством Украєни про iнвестицiйну дiяльнiсть та iноземнi iнвес-
тицiє. Держава гарантуу субуктам господарськоє дiяльностi
спецiальноє (вiльноє) економiчноє зони право на вивезення
прибуткiв i капiталу, iнвестованого н спецiальну (вiльну) еко-
номiчну зону, за межi спецiальноє (вiльноє) економiчноє зони
Украєни. Субукти економiчноє дiяльностi, що дiють на тери-
торiє спецiальноє (вiльноє) економiчноє зони, здiйснюють ма-
терiально-технiчне постачання i реалiзацiю продукцiє, а також
одержують та надають послуги у формах i на умовах, якi вони
визначають самостiйно на основi договорiв iз своєми контр-
агентами. Органи державноє виконавчоє влади не мають права
застосовувати у вiдносинах iз зазначеними субуктами обо-
вязкове державне замовлення. Субукти економiчноє дiяль-
ностi спецiальноє (вiльноє) економiчноє зони мають право
брати участь у конкурсах на державнi замовлення, що оголо-
шуються державними установами Украєни. У вiльних еконо-
мiчних зонах субукти агробiзнесу здiйснюють зовнiшньоеко-
номiчну дiяльнiсть на засадах свободи економiчноє дiяльнос-
тi. На територiє спецiальноє (вiльноє) економiчноє зони мають
616
Роздiл XXVII
право функцiонувати будь-якi субукти економiчноє дiяльнос-
тi згiдно iз законодавством Украєни та законом про створення
цiує зони.
Субукти економiчноє дiяльностi мають право самостiйно
обирати види, форми i методи своує дiяльностi на територiє
спецiальноє (вiльноє) економiчноє зони, що не суперечать за-
конодавству Украєни. На територiє спецiальноє (вiльноє) еко-
номiчноє зони не дозволяуться дiяльнiсть, що суперечить
мiжнародним угодам, учасником яких у Украєна.
iноземним працiвникам гарантууться переведення єх дохо-
дiв, одержаних вiд роботи у спецiальнiй (вiльнiй) економiчнiй
зонi, за кордон, включаючи накопичення та вiдсотки на них
у фiнансово-кредитних установах спецiальноє (вiльноє) еко-
номiчноє зони. Громадяни Украєни, якi працюють у спецiаль-
нiй (вiльнiй) економiчнiй зонi, мають право вiдкривати у вка-
заних установах спецiальноє (вiльноє) економiчноє зони та за
єє межами на територiє Украєни рахунки заробiтноє плати у ва-
лютi. Украєнськi та iноземнi громадяни, якi працюють у спе-
цiальнiй (вiльнiй) економiчнiй зонi, можуть вкладати своє
кошти в будь-якi не забороненi законом види пiдприумниць-
коє дiяльностi як на територiє спецiальноє (вiльноє) економiч-
ноє зони, так i за єє межами на територiє Украєни. На спецiаль-
ну (вiльну) економiчну зону поширюються положення кон-
венцiй Мiжнародноє органiзацiє працi, ратифiкованi Украє-
ною. Пiдприумства, що дiють у спецiальнiй (вiльнiй)
економiчнiй зонi, повиннi дотримувати принципiв тристо-
ронньоє декларацiє Мiжнародноє органiзацiє працi про багато-
нацiональнi пiдприумства i соцiальну полiтику. Законодавчий
акт про створення кожноє спецiальноє (вiльноє) економiчноє
зони мау визначати конкретнi вимоги, що випливають з
положень зазначених конвенцiй i принципiв згаданоє дек-
ларацiє.
В законодавствi Украєни про вiльнi економiчнi зони за-
крiплено гарантiє забезпечення iнтересiв економiчноє дiяль-
ностi такоє зони. Держава вiдповiдно до законодавства Украє-
ни гарантуу збереження у повному обсязi всiх майнових i не-
майнових прав субуктiв економiчноє дiяльностi спецiальноє
(вiльноє) економiчноє зони при єє лiквiдацiє. Спори, що вини-
кають у звязку з лiквiдацiую спецiальноє (вiльноє) економiч-
ноє зони мiж органом господарського розвитку i управлiння,
субуктами економiчноє дiяльностi спецiальноє (вiльноє) еко-
Правове регулювання зовнiшньоекономiчноє дiяльностi.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93
10 в. янчук
610 РОЗДiЛ XXV>
гулюу правовiдносини мiж субуктами лiзингу, i, залежно вiд
особливостей здiйснення лiзингових операцiй, може бути
двох видiв - фiнансовий чи оперативний. Залежно вiд форми
здiйснення лiзинг може бути зворотним, пайовим, мiжнарод-
ним тощо.
Однiую з важливих органiзацiйно-правових форм реалiза-
цiє лiзингу в зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi субуктiв агро-
бiзнесу у мiжнародний лiзинг, тобто договiр лiзингу, що здiй-
снюуться субуктами лiзингу, якi перебувають пiд юрис-
дикцiую рiзних держав, або в разi, якщо майно чи платежi
перетинають державнi кордони. Мiжнародний лiзинг здiй-
снюуться вiдповiдно до цього Закону, законодавства Украєни,
мiжнародних договорiв, у яких бере участь Украєна, та дого-
ворiв, укладених субуктами лiзингу. Мiжнародний лiзинг мо-
же бути як оперативним, так i фiнансовим.
З урахуванням п. 1 ст. 4 Закону Украєни "Про лiзинг",
мiжнародний фiнансовий лiзинг можна визначити як договiр
лiзингу, в результатi укладення якого лiзингоодержувач на
своу замовлення отримуу в платне користування вiд лiзинго-
давця обукт лiзингу на строк, не менший строку, за який
амортизууться 60 вiдсоткiв вартостi обукта лiзингу, визначе-
ноє в день укладення договору. При цьому сума вiдшкодуван-
ня вартостi обукта лiзингу в складi лiзингових платежiв за пе-
рiод дiє договору фiнансового лiзингу повинна включати не
менше 60 вiдсоткiв вартостi обукта лiзингу, визначеноє в день
укладення договору.
Мiжнародний оперативний лiзинг - це договiр лiзингу, в
результатi укладення якого лiзингоодержувач на своу замов-
лення отримуу у платне користування вiд лiзингодавця обукт
лiзингу на строк, менший строку, за який амортизууться 90
вiдсоткiв вартостi обукта лiзингу, визначеноє в день укладен-
ня договору.
2. Майно, передане за договором мiжнародного фiнансо-
вого лiзингу, зараховууться на баланс лiзингоодержувача з по-
значенням, що це майно взято у фiнансовий лiзинг. Майно,
передане за договором оперативного лiзингу, залишауться на
балансi лiзингодавця iз зазначенням, що це майно передано у
лiзинг, та зараховууться на позабалансовий рахунок лiзингоо-
держувача iз зазначенням, що це майно одержано у лiзинг.
Пiсля закiнчення строку договору фiнансового лiзингу
обукт лiзингу, переданий лiзингоодержувачу згiдно з догово-
ром, переходить у власнiсть лiзингоодержувача або викупову-
Правовв регулювання зовнiшньоекономiчноє дiяльностi... 6Т1
уться ним за залишковою вартiстю. Водночас пiсля закiнчен-
ня строку договору оперативного лiзингу вiн може бути про-
довжений або обукт лiзингу пiдлягау поверненню лiзинго-
давцю i може бути повторно переданий у користування iншо-
му лiзингоодержувачу за договором лiзингу.
За користування обуктом лiзингу лiзингоодержувач вно-
сить лiзинговi платежi. Величина перiоду, за який вноситься
лiзинговий платiж, встановлюуться за договором лiзингу i мо-
же бути нерiвномiрною.
Лiзинговi платежi включають:
- суму, яка вiдшкодовуу при кожному платежi частину
вартостi обукта лiзингу, що амортизууться на строк, за який
вноситься лiзинговий платiж;
- суму, що сплачууться лiзингодавцю як процент за залуче-
ний ним кредит для придбання майна за договором лiзингу;
- платiж, як винагороду лiзингодавцю за одержане у лi-
зинг майно;
- вiдшкодування страхових платежiв за договором страхуван-
ня обукта лiзингу, якщо обукт застрахований лiзингодавцем.
Склад лiзингових платежiв визначауться у договорi лiзингу
i визначауться за погодженням сторiн. При цьому необхiдно
мати на увазi, що розмiри, спосiб, форми i строки внесення
платежiв та умови єх перегляду визначаються у договорi лi-
зингу також за домовленiстю сторiн. Лiзинговi платежi вiдпо-
вiдно до законодавства Украєни вiдносяться на валовi витрати
виробництва та обiгу лiзингоодержувача.
3. Обукт лiзингу протягом усього строку дiє договору лi-
зингу у власнiстю лiзингодавця. Вiдповiдно до ст. 2 Закону
Украєни "Про лiзинг", обуктом лiзингу може бути будь-яке
нерухоме i рухоме майно, яке може бути вiднесене до основ-
них фондiв вiдповiдно до законодавства, в тому числi продук-
цiя, вироблена державними пiдприумствами (машини, устат-
кування, транспортнi засоби, обчислювальна та iнша технiка,
системи телекомунiкацiй тощо), не заборонене до вiльного
обiгу на ринку i щодо якого немау обмежень про передачу
його в лiзинг (оренду). Якщо вказане майно перебувау у дер-
жавнiй власностi, то воно може бути обуктом лiзингу лише
за умови погодження з органом, що здiйснюу управлiння цим
майном в порядку, передбаченому Кабiнетом Мiнiстрiв Украєни.
При цьому не можуть бути обуктами лiзингу обукти
оренди державного майна, визначенi в ст. 4 Закону Украєни
"Про оренду державного майна", крiм окремого iндивiдуаль-
20
Роздiл ХХУИ
но визначеного майна державних пiдприумств, а також зе-
мельнi дiлянки та iншi природнi обукти. Право власностi на
обукт фiнансового лiзингу набувауться лiзингоодержувачем
пiсля сплати повноє вартостi обукта лiзингу вiдповiдно до до-
говору лiзингу та законодавства Украєни.
Ризик випадкового знищення або пошкодження обукта
фiнансового лiзингу несе лiзингоодержувач, якщо iнше не пе-
редбачено договором лiзингу. Щодо оперативного лiзингу, то
такий ризик несе лiзингодавець, якщо iнше не передбачено
договором лiзингу. Якщо продавець або лiзингодавець про-
строчили строк передачi обукта лiзингу, ризик його випадко-
вого знищення або випадкового пошкодження у перiод про-
строчення несе сторона, яка допустила прострочення строку
передання. З метою забезпечення iнтересiв субуктiв лiзингу
пiд час виконання ними лiзингових операцiй обукт лiзингу
та ризики, повязанi з виконанням лiзингових договорiв, ри-
зики випадкового знищення або випадкового пошкодження
обуктiв лiзингу пiдлягають страхуванню за домовленiстю
сторiн договору лiзингу вiдповiдно до законодавства.
При фiнансовому лiзингу всi витрати на утримання обук-
та лiзингу, повязанi з його страхуванням, експлуатацiую, тех-
нiчним обслуговуванням та ремонтом, несе лiзингоодержу-
вач, якщо iнше не передбачено договором лiзингу.
6. Правове регулювання зовнiшньоекономiчноє
дiяльностi субуктiв агробiзнесу
у вiльних економiчних зонах
Одним з напрямiв подолання економiчноє, фiнансовоє, со-
цiальноє кризи, у якiй опинилась Украєна за останнi роки пiс-
ля проведення "ринкових реформ", у впровадження на окре-
мих територiях нашоє держави сприятливого iнвестицiйного
клiмату з метою залучення протягом певного перiоду внут-
рiшнiх i зовнiшнiх iнвестицiй, ефективного розвитку пiдпри-
умництва, вiдродження прiоритетних галузей промисловостi,
сiльського господарства, створення сучасноє виробничоє,
транспортноє i ринковоє iнфраструктури, органiзацiє макси-
мальноє зайнятостi населення, полiпшення навколишнього
природного середовища. Особливий режим iнвестицiйноє дi-
яльностi на окремих територiях може здiйснюватись у поряд-
ку, передбаченому чинним законодавством Украєни.
Правовi регулювання зовнiшньоекономiчноє дiяльностi... 613
Законами Украєни "Про загальнi засади створення i функ-
цiонування спецiальних (вiльних) економiчних зон" вiд
13 жовтня 1992 р., "Про спецiальнi економiчнi зони та спецi-
альний режим iнвестицiйноє дiяльностi в Донецькiй областi"
вiд 24 грудня 1998 р. визначено основнi засади та органiзацiй-
но-правовi форми iнвестицiйноє дiяльностi зi спецiальним
правовим режимом. До таких форм належать:
- вiльнi економiчнi зони рiзних функцiональних типiв
(вiльнi митнi зони i порти, експортнi, транзитнi, митнi скла-
ди, технологiчнi парки, технополiси, комплекснi виробничi
зони, туристсько-рекреацiйнi, страховi, банкiвськi тощо);
- територiє прiоритетного розвитку, тобто територiє в ме-
жах мiста, району, на яких склалися несприятливi соцiально-
економiчнi умови та на яких запроваджууться спецiальний
режим iнвестицiйноє дiяльностi з метою створення нових ро-
бочих мiсць;
- спецiальний режим iнвестицiйноє дiяльностi, тобто ре-
жим, який передбачау введення податкових, митних, та iн-
ших пiльг для субуктiв пiдприумницькоє дiяльностi, якi реа-
лiзують iнвестицiйнi проекти, схваленi органом управлiння
спецiальною (вiльною) економiчною зоною.
Першi кроки до утворення вiльних економiчних зон та те- ,
риторiй з спецiальним режимом iнвестицiйноє дiяльностi в
Украєнi зробленi пiсля прийняття Президентом Украєни Ука-
зiв з цих питань для Донецькоє, Луганськоє, Закарпатськоє
областей1.
Див.: Закони Украєни "Про спецiальнi економiчнi зони та спецiальний |
режим iнвестицiйноє дiяльностi в Донецькiй областi" вiд 24 грудня 1998 р., i
"Про спецiальний режим iнвестицiйноє дiяльностi в Закарпатськiй областi" вiд |
24 грудня 1998 р. та Укази Президента Украєни "Про спецiальну економiчну |
зону "Закарпаття" вiд 9 грудня 1998 р., "Про спецiальний режим iнвестицiйноє>i
дiяльностi на територiях прiоритетного розвитку у Луганськiй областi" вiд
18 грудня 1998 р. Зокрема, у Донецькiй областi створенi двi спецiальнi еконо-
мiчнi зони - "Донецьк" загальною площею 466 га, i "Азов" загальною пло-
щею 314,8 га, а також територiє прiоритетного розвитку iз спецiальним
режимом iнвестицiйноє дiяльностi у Волноваському та Мар"єнському районах,
а також у мiстах Вугледар, Горлiвка, Дзержинськ, Димитров, Добропiлля, До-
нецьк, тнакiуво, Жданiвка, Кiровське, Красноармiйськ, Макiєвка, Марiуполь,
Новогродiвка, Селидове, Снiжне, Торез, Шахтарськ. До територiй прiоритет-
ного розвитку у Луганськiй областi належать мiста Брянка, Первомайськ, Ста-
ханов. У Закарпатськiй областi створено вiльну економiчну зону "Закарпаття"
площею 737,9 та.
614
Роздiл XXVII
Створення вiльних економiчних зон та запровадження
спецiального режиму iнвестицiйноє дiяльностi на територiях
прiоритетного розвитку у вказаних регiонах передбачау вико-
ристання земель для реалiзацiє iнвестицiйних проектiв, що не
може не впливати на структуру i змiст зовнiшньоекономiчних
правовiдносин, якi виникатимуть мiж субуктами iнвестицiй-
ноє дiяльностi.
Не лише для практики, а й для теорiє аграрного права, ре-
гулювання зовнiшньоекономiчних вiдносин у вказаних зонах
та на названих територiях у новим явищем, яке потребуу ви-
вчення, ретельного аналiзу, розробки пропозицiй щодо удос-
коналення чинного законодавства у цiй сферi.
Перш за все, для практики регулювання зовнiшньоеконо-
мiчних вiдносин в окремих мiсцевостях, регiонах iз спецiаль-
ним режимом економiчноє та iнвестицiйноє дiяльностi вбача-
уться важливим зясування питання про спiввiдношення
норм чинного законодавства iз нормативними актами, якi ви-
значають загальнi засади та правовий режим окремо взятих
спецiальних економiчних зон та територiй прiоритетного роз-
витку. Необхiднiсть у такому дослiдженнi зумовлена ст. 1 За-
кону Украєни "Про загальнi засади створення i функцiону-
вання спецiальних (вiльних) економiчних зон", вiдповiдно до
якоє спецiальна економiчна зона являу собою частину терито-
рiє Украєни, на якiй встановлюуться i дiу спецiальний право-
вий режим економiчноє дiяльностi та порядок застосування i
дiє законодавства Украєни.
Прийнятi Закони Украєни про загальнi засади створення
вiльних економiчних зон та про конкретнi економiчнi зони, а
також Укази Президента Украєни з цих питань вмiщують нор-
ми, якi спрямованi на регулювання зовнiшньоекономiчних
вiдносин на таких територiях. При цьому названi закони та
нормативнi акти за юридичною силою мають переваги перед
нормами галузевого законодавства (цивiльного, земельного,
господарського, фiнансового, адмiнiстративного тощо) Так, у
ст. 4 Закону Украєни "Про спецiальнi економiчнi зони та спе-
цiальний режим iнвестицiйноє дiяльностi в Донецькiй облас-
тi" зазначауться, що законодавство Украєни у спецiальних
економiчних зонах i на територiях прiоритетного розвитку на
перiод запровадження спецiального режиму iнвестицiйноє дi-
яльностi дiу з урахуванням особливостей, передбачених цим
Законом. Подiбнi норми вмiщенi в Указi Президента Украєни
-м iМП.
шньоеконЗиЧчноГ д/ялiЛаЖ.;
У1|равове регулювання зовнiє
615
щодо спецiальноє економiчноє зони "Закарпаття", спецiаль-
ного режиму iнвестицiйноє дiяльностi у Луганськiй областi.
Це означау, що у спецiальних (вiльних) економiчних зонах
та на територiях прiоритетного розвитку регулювання зов-
нiшньоекономiчних вiдносин мау здiйснюватись на основi
норм Конституцiє Украєни та чинного аграрного та iнших га-
лузей законодавства з обовязковим врахуванням вимог зако-
нодавства щодо територiй зi спецiальним iнвестицiйним ре-
жимом. Аналiз прийнятих законiв та пiдзаконних актiв про
вiльнi економiчнi зони та територiє прiоритетного розвитку
дозволяу визначити особливостi у правовому регулюваннi
зовнiшньоекономiчних вiдносин у таких зонах, повязанi з
обуктами, субуктами, змiстом зовнiшньоекономiчних пра-
вовiдносин. У спецiальних (вiльних) економiчних зонах ство-
рюються сприятливi митнi умови та режим митного оподат-
кування: пiльговий режим та рiвень оподаткування, специ-
фiчнi валютно-фiнансовi умови, банкiвсько-кредитна систе-
ма, система кредитування i страхування, умови окремих видiв
платежiв та система державного iнвестування.
На всi обукти та субукти економiчноє дiяльностi спецi-
альноє (вiльноє) економiчноє зони поширюуться система дер-
жавних гарантiй захисту iнвестицiй, передбачена законодав-
ством Украєни про iнвестицiйну дiяльнiсть та iноземнi iнвес-
тицiє. Держава гарантуу субуктам господарськоє дiяльностi
спецiальноє (вiльноє) економiчноє зони право на вивезення
прибуткiв i капiталу, iнвестованого н спецiальну (вiльну) еко-
номiчну зону, за межi спецiальноє (вiльноє) економiчноє зони
Украєни. Субукти економiчноє дiяльностi, що дiють на тери-
торiє спецiальноє (вiльноє) економiчноє зони, здiйснюють ма-
терiально-технiчне постачання i реалiзацiю продукцiє, а також
одержують та надають послуги у формах i на умовах, якi вони
визначають самостiйно на основi договорiв iз своєми контр-
агентами. Органи державноє виконавчоє влади не мають права
застосовувати у вiдносинах iз зазначеними субуктами обо-
вязкове державне замовлення. Субукти економiчноє дiяль-
ностi спецiальноє (вiльноє) економiчноє зони мають право
брати участь у конкурсах на державнi замовлення, що оголо-
шуються державними установами Украєни. У вiльних еконо-
мiчних зонах субукти агробiзнесу здiйснюють зовнiшньоеко-
номiчну дiяльнiсть на засадах свободи економiчноє дiяльнос-
тi. На територiє спецiальноє (вiльноє) економiчноє зони мають
616
Роздiл XXVII
право функцiонувати будь-якi субукти економiчноє дiяльнос-
тi згiдно iз законодавством Украєни та законом про створення
цiує зони.
Субукти економiчноє дiяльностi мають право самостiйно
обирати види, форми i методи своує дiяльностi на територiє
спецiальноє (вiльноє) економiчноє зони, що не суперечать за-
конодавству Украєни. На територiє спецiальноє (вiльноє) еко-
номiчноє зони не дозволяуться дiяльнiсть, що суперечить
мiжнародним угодам, учасником яких у Украєна.
iноземним працiвникам гарантууться переведення єх дохо-
дiв, одержаних вiд роботи у спецiальнiй (вiльнiй) економiчнiй
зонi, за кордон, включаючи накопичення та вiдсотки на них
у фiнансово-кредитних установах спецiальноє (вiльноє) еко-
номiчноє зони. Громадяни Украєни, якi працюють у спецiаль-
нiй (вiльнiй) економiчнiй зонi, мають право вiдкривати у вка-
заних установах спецiальноє (вiльноє) економiчноє зони та за
єє межами на територiє Украєни рахунки заробiтноє плати у ва-
лютi. Украєнськi та iноземнi громадяни, якi працюють у спе-
цiальнiй (вiльнiй) економiчнiй зонi, можуть вкладати своє
кошти в будь-якi не забороненi законом види пiдприумниць-
коє дiяльностi як на територiє спецiальноє (вiльноє) економiч-
ноє зони, так i за єє межами на територiє Украєни. На спецiаль-
ну (вiльну) економiчну зону поширюються положення кон-
венцiй Мiжнародноє органiзацiє працi, ратифiкованi Украє-
ною. Пiдприумства, що дiють у спецiальнiй (вiльнiй)
економiчнiй зонi, повиннi дотримувати принципiв тристо-
ронньоє декларацiє Мiжнародноє органiзацiє працi про багато-
нацiональнi пiдприумства i соцiальну полiтику. Законодавчий
акт про створення кожноє спецiальноє (вiльноє) економiчноє
зони мау визначати конкретнi вимоги, що випливають з
положень зазначених конвенцiй i принципiв згаданоє дек-
ларацiє.
В законодавствi Украєни про вiльнi економiчнi зони за-
крiплено гарантiє забезпечення iнтересiв економiчноє дiяль-
ностi такоє зони. Держава вiдповiдно до законодавства Украє-
ни гарантуу збереження у повному обсязi всiх майнових i не-
майнових прав субуктiв економiчноє дiяльностi спецiальноє
(вiльноє) економiчноє зони при єє лiквiдацiє. Спори, що вини-
кають у звязку з лiквiдацiую спецiальноє (вiльноє) економiч-
ноє зони мiж органом господарського розвитку i управлiння,
субуктами економiчноє дiяльностi спецiальноє (вiльноє) еко-
Правове регулювання зовнiшньоекономiчноє дiяльностi.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93