Пiдставою для притягнення вин-
них до такоє вiдповiдальностi у адмiнiстративне правопору-
шення, тобто протиправна, винна (навмисна або необереж-
на) дiя чи бездiяльнiсть, яка посягау на право власностi на
природнi ресурси, встановлений порядок управлiння, приро-
докористування, права та iнтереси субуктiв природокориету-
ц.iння i передбачений режим використання, вiдтворення та
чорони даних ресурсiв чи порушення при цьому норм еко-
)гiчноє безпеки.
Адмiнiстративна вiдповiдальнiсть може наставати за само-
шпьне зайняття земель, самовiльне користування водними
пЬуктами, надрами, самовiльну передачу лiсокористування,
V кладання угод, якi в прямiй чи прихованiй формi порушують
право власностi на води, надра, лiси, тваринний свiт, псуван-
ня i забруднення сiльськогосподарських земель, забруднення
iсмель хiмiчними та радiоактивними речовинами, виробни-
чими вiдходами, стiчними водами, невиконання вимог при-
родоохоронного режиму по використанню земель; невико-
нання умов щодо зняття, зберiгання i нанесення родючого
шару грунту, а також iншi правопорушення.
Вiдповiдальнiсть може наставати i за воднi правопорушен-
ня, зокрема, за забруднення i засмiчення вод, порушення во-
доохоронного режиму на водозаборах, яке призводить до за-
бруднення чи до водноє ерозiє грунтiв; введення в експлуата-
цiю споруд та iнших будiвель без водоохоронних пристроєв,
порушення правил первинного облiку кiлькостi вод, що заби-
раються з водних обуктiв або скидаються в них, порушення
правил експлуатацiє водогосподарських споруд тощо.
Порушення допускаються внаслiдок недодержання вимог
лiсокористування - незаконноє порубки та знищення дере-
298 Роздiл ХiН
вини i чагарникiв, самовiльного збору дикорослих плодiв,
грибiв, ягiд, горiхiв на заборонених дiлянках, знищення лiсiв
стiчними водами, хiмiчними речовинами тощо. Негативнi на-
слiдки наступають також при порушеннi законодавства про
надра, а саме: при самовiльнiй забудовi площ залягання ко-
рисних копалин, невиконаннi вимоги щодо охорони надр,
вибiрковому добуваннi корисних копалин мiсцевого значен-
ня i торфу, порушеннi правил геологiчного вивчення надр та
iнших правопорушеннях.
Адмiнiстративна вiдповiдальнiсть може застосовуватись i
за порушення вимог щодо використання i охорони тваринно-
го свiту, зокрема, правил мисливства, рибальства, правил
охорони середовища перебування i шляхiв мiграцiє тварин,
навмисному знищеннi обуктiв тваринного свiту, занесених у
Червону книгу, жорстокому поводженнi з тваринами, пору-
шеннi правил транспортування, зберiгання засобiв захисту
рослин, стимуляторiв єх росту, мiнеральних добрив та iнших
препаратiв, що завдау шкоди тваринному свiту, та iншi.
Встановлена адмiнiстративна вiдповiдальнiсть за порушен-
ня норм екологiчноє обстановки при виробництвi i реалiзацiє
сiльськогосподарськоє продукцiє в спецiально визначених зо-
нах радiацiйного забруднення. За загальним правилом адмi-
нiстративний штраф може накладатися на громадян та поса-
дових осiб. У передбачених же законом випадках (ст. 63
КоАП) на громадян може накладатися штраф у розмiрi вiд
пяти до десяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв грома-
дян i на посадових осiб - вiд десяти до двадцяти неоподатко-
вуваних мiнiмумiв доходiв громадян (наприклад, за незаконне
використання земель лiсового фонду тощо). В окремих ви-
падках передбачауться адмiнiстративне попередження чи за-
стосування додаткових санкцiй (конфiскацiя знарядь неза-
конного полювання, рибальства тощо).
3. Кримiнальна вiдповiдальнiсть передбачена за вчинення
екологiчних злочинiв, якими визнаються встановленi кримi-
нальним законом суспiльнi i екологiчно небезпечнi дiє (бездi-
яльнiсть), що посягають на встановлений режим використан-
ня, вiдтворення i охорону земель, iнших природних ресурсiв,
екологiчний правопорядок та нормативи екологiчноє безпеки.
Кримiнальний кодекс злочинами у сферi рацiонального при-
родокористування визнау виннi, протиправнi, суспiльнi еко-
Правовi засади використання земель... 299
логiчно небезпечнi дiяння, якi можна згрупувати за такими
рiзновидами:
а) злочини, що порушують порядок ефективного викорис-
тання природних ресурсiв: самовiльне зайняття земельноє дi-
лянки, незаконна порубка лiсу, потрава посiвiв i знищення
. насаджень, незаконне полювання, незаконне зайняття риб-
[ ним, звiриним та iншими промислами;
б) злочини, що порушують режим охорони природних ре-
сурсiв i обуктiв, як складовоє рацiонального природокористу-
iння: навмисне знищення чи пошкодження лiсових масивiв
ляхом пiдпалу або iншим загальнонебезпечним способом,
iдбале знищення чи пошкодження лiсових масивiв, пору-
ення правил боротьби з шкiдниками рослин, проведення
вибухових робiт з порушенням правил охорони рибних запа-
(єв, порушення законодавства про континентальний шельф,
порушення правил боротьби з епiдемiями, жорстоке пово-
дження з тваринами, знищення природних обуктiв;
[ в) злочини, що порушують норми екологiчноє безпеки: за-
бруднення водойм i атмосферного повiтря, забруднення моря
речовинами, шкiдливими для здоровя людей або живих ре-
сурсiв моря, незаконне придбання, зберiгання, транспорту-
вання, використання, передача i знищення радiоактивних ма-
терiалiв, приховання або перекручення вiдомостей про стан
екологiчноє обстановки чи захворюваностi населення, заго-
тiвля, переробка або збут радiоактивне забруднених продуктiв
харчування та iншоє продукцiє, ввезення на територiю Украє-
ни речовин та матерiалiв, якi належать до категорiє небезпеч-
них вiдходiв тощо.
Залежно вiд характеру вчиненого злочину, його суспiльноє
i i екологiчноє небезпеки, квалiфiкуючих ознак, обуктiв пося-
| гання - субуктами кримiнальноє вiдповiдальностi можуть
| бути громадяни i посадовi особи. Кримiнальнi санкцiє перед-
i бачають основнi покарання у формi виправних робiт, штра-
фу, позбавлення волi та додатковi покарання у виглядi по-
збавлення права займати певнi посади, конфiскацiє майна i
предметiв злочину.
Роздiл XIV
ПРАВО КОЛЕКТИВНОГО САМОВРЯДУВАННЯ
1. Поняття права
колективного самоврядування
1. Колективне самоврядування - система суспiльних
владно-управлiнських вiдносин, що iснують у кожному ко-
лективному сiльськогосподарському пiдприумствi як само-
стiйному колективному утвореннi (формi) сiльськогосподар-
ського виробництва. Це вiдносини зi здiйсненням владно-уп-
равлiнських функцiй найвищого та пiдлеглих йому органiв
управлiння дiяльнiстю колективного сiльськогосподарського
пiдприумства, визначенням повноважень цих органiв, єхньоє
взаумодiє, розмежування й вiдповiдальностi за ефективнiсть
управлiння, провадження контрольно-ревiзiйноє дiяльностi.
Вiдносини самоврядування своую органiзацiйною основою
мають членство в КСГП усiх членiв-пiдприумств; економiчну
основу становить власнiсть колективного сiльськогосподар-
ського пiдприумства, а соцiально-трудову - колективна пра-
ця його членiв, особиста участь останнiх у веденнi громад-
ського сiльськогосподарського виробництва, вирiшеннi проб-
лем соцiального становища та його подальшого розвитку.
Найбiльш важливi вiдносини колективного самоврядуван-
ня закрiплюються законами i Статутом колективного сiль-
ськогосподарською пiдприумства. Взятi у своєй удностi й
сукупностi, правовi норми, покликанi регулювати владно-
управлiнськi вiдносини у КСГП, становлять право колектив-
ного самоврядування, що у самостiйним iнститутом аграрно-
го права, елементом останнього.
2. Правову основу колективного самоврядування станов-
лять положення ст. 22 Закону "Про колективне сiльськогос-
подарське пiдприумство". Цiую правовою нормою визначено:
самоврядування у пiдприумствi забезпечууться на основi пра-
ва членiв пiдприумства брати участь у вирiшеннi всiх питань
його дiяльностi, виборностi й пiдзвiтностi виконавчо-розпо-
Право колективного самоврядування
рядчих органiв, обовязковостi рiшень, прийнятих бiльшiстю
для всiх членiв пiдприумства. Викладенi засади вiдповiдним
чином розвиваються i деталiзуються у статутi кожного кон-
кретного КСГП.
Правову основу самоврядування в сiльськогосподарському
кооперативi становлять норми статей 13-19 Закону "Про
сiльськогосподарську кооперацiю" вiд 17 липня 1997 р.
Колективне самоврядування - це соцiально-органiзатор-
ська владно-управлiнська дiяльнiсть членiв колективного
сiльськогосподарського пiдприумства способом власного во-
левиявлення через систему органiв управлiння, яка вирiшуу
своє справи в межах статутноє правоздатностi. Самоврядуван-
ня в КСГП колективно-демократичне, позаяк останну у ко-
лективним пiдприумством i громадською органiзацiую: в
ньому виключауться можливiсть експлуатацiє людини люди-
ною, забезпечууться рiвноправнiсть усiх членiв колективу у
никористаннi власностi колективного сiльськогосподарського
пiдприумства та розпорядження нею, на задоволення матерi-
альних, соцiальних, побутових, культурно-виховних потреб
членiв КСГП та єхнiх родин, а також реалiзацiє права кожного
його члена на управлiння дiяльнiстю колективного сiльсько-
господарського пiдприумства.
Додержання вимог демократiє означау обовязкове вико-
нання принципiв та процедурно-процесуальних правил,
спрямованих на органiзацiйно-правове забезпечення гарантiй
повного самоврядування, демократiє в кожному колективi.
Поняття "колективного самоврядування" i "демократiє" за
своєм соцiально-управлiнським призначенням i змiстом, пра-
вовим визначенням i закрiпленням та здатнiстю бути засобом
здiйснення аграрноє полiтики держави у тотожними.
3. Сутнiсть колективного самоврядування полягау в таких
єє ознаках i складниках:
у вирiшеннi всiх найважливiших питань дiяльностi КСГП
безпосередньо його членами незалежно вiд стану єх праце-
i здатностi, вiку i статi;
| у виборностi виконавчо-розпорядчих i контрольно-ревi-
зiйних органiв, а також окремих посадових осiб КСГП;
i у додержаннi вимог гласностi при обговореннi та прийнят-
( тi рiшень iз питань дiяльностi КСГП;
i у поуднаннi колегiальностi та удиноначальностi при здiй-
сненнi своєх функцiй органами управлiння i контролю, де
Роздiл XIV
кожний окремий член КСГП зобовязаний пiдкорятися утво-
реним органам управлiння i сумлiнно дотримуватись вказiвок
осiб, яких самi члени КСГП обрали до органiв управлiння;
в обовязковостi рiшень, прийнятих бiльшiстю, для всiх
членiв конкретного КСГП;
у вiдповiдальностi та пiдзвiтностi перед членами КСГП ви-
конавчих органiв управлiння i посадових осiб пiдприумства;
у свободi критики з боку членiв КСГП i обовязку керiвни-
кiв та iнших посадових осiб пiдприумства своучасно врахову-
вати у своєй роботi критичнi зауваження i громадську думку
колективу.
4. Закон "Про колективне сiльськогосподарське пiдприум-
ство" мiстить правову форму гарантiй самоврядування. Згiдно
зi ст. 24 цього Закону демократичне самоврядування на пiд-
приумствi забезпечууться додержанням закрiпленоє в його
статутi системи органiзацiйно-управлiнських i процедурно-
правових норм.
Субуктивнi права i юридичнi обовязки членiв колектив-
ного сiльськогосподарського пiдприумства на участь у само-
врядуваннi у удиним цiлим суспiльно-соцiального i правового
поняття. Точне дотримання в КСГП правомочностей з управ-
лiння забезпечууться органiзацiйними i правовими гарантiя-
ми. Вони такi:
вичерпне визначення повноважень (компетенцiє) органiв
управлiння i посадових осiб пiдприумства;
своучаснiсть скликання i дотримання регламенту роботи
загальних зборiв членiв КСГП, зборiв уповноважених, бри-
гадних зборiв, правлiння i ревiзiйноє комiсiє пiдприумства;
дотримання правил голосування - вiдкритого або таумно-
го - при обраннi голови, правлiння i ревiзiйноє комiсiє КСГП
та при вирiшеннi iнших найважливiших питань дiяльностi
пiдприумства;
право членiв КСГП в особi загальних зборiв, зборiв упов-
новажених, бригадних зборiв за наявностi належних пiдстав
достроково вiдкликати з органiв управлiння i ревiзiйноє комi-
сiє або з посади керiвника виробничого пiдроздiлу тих осiб,
якi не виправдовують довiри членiв КСГП i належно не вико-
нують своєх обовязкiв;
виборнiсть складу виконавчо-розпорядчих органiв i ревi-
зiйноє комiсiє та визначенiсть строку перебування на певнiй
Право колективного самоврядування 303
посадi вiдповiдно до Статуту КСГП та iнших локально-право-
вих актiв;
додержання належного кворуму при проведеннi загальних
зборiв (2/3 всiх членiв КСГП), зборiв уповноважених (3/4
уповноважених), бригадних зборiв i правлiння пiдприумства
- бiльшiсть складу бригади i членiв правлiння;
обраними до органiв управлiння i на посади можуть бути
лише члени даного пiдприумства;
правочиннiсть колегiальних органiв самоврядування за на-
явностi не менше 2/3 єхнього складу i прийняття ними рiшен-
ня бiльшiстю присутнiх;
дострокове вiдкликання виборних посадових осiб у разi,
якщо вони не виправдали довiри членiв КСГП;
право припинення або скасування незаконних рiшень ор-
ганiв упраилiння КСГП сiльською i районною радами народ-
них депутатiв.
Згiдно зi ст. 14 Закону Украєни "Про сiльськогосподарськi
кооперацiє" вибори голови, членiв правлiння i членiв ревiзiй-
ноє комiсiє (ревiзора) кооперативу провадяться шляхом пря
мого таумного голосування,
Важливою гарантiую додержання колективноє демократiє у
керiвництво колективним сiльськогосподарським пiдприум-
ством з боку держави, контроль органiв прокуратури за до-
держанням статуту, демократичних основ управлiння i закон-
ностi в кожному пiдприумствi.
2. Система органiв управлiння в колективному
сiльськогосподарському пiдприумствi
1. Колективне самоврядування характеризууться вiдповiд-
ною системою, основнi засади якоє визначено ст. 23 Закону
"Про колективне сiльськогосподарське пiдприумство".
Право колективного самоврядування здiйснюуться через
систему органiв управлiння. Утворення цих органiв визна-
чауться особливостями застосування демократичних основ
управлiння через скликання загальних зборiв членiв КСГП як
найвищого органу управлiння, змiстом функцiй цих органiв
(управлiнськоє та контрольно-ревiзiйноє), а також залежно вiд
потреб здiйснювати управлiння галузями i виробництвом (це-
хом при цеховiй органiзацiє виробництва, бригадою, фермою,
304 Роздiл XIV
пiдрядно-орендними формуваннями та iншими виробничими
пiдроздiлами). Потреби здiйснення самоврядування, яке вiд-
повiдало б вимогам сучасноє аграрноє полiтики, зумовлюють
систему (структури) органiв управлiння за вертикальною i го-
ризонтальною ознаками.
Класифiкацiя органiв управлiння проводиться залежно вiд
єх правового становища та юридичноє сили рiшень, якi вони
можуть приймати. За цiсю ознакою органи управлiння розме-
жовуються на основнi, рiшення яких вiдповiдно до Статуту
колективного сiльськогосподарського пiдприумства та iнших
колективно-правових актiв с обовязковими в межах пiдпри-
умства, i допомiжнi, рiшення яких у дорадчими, тобто останнi
набувають юридичноє сили лише пiсля єх пiдтвердження або
прийняття рiшення основними органами.
До останнiх належать: загальнi збори членiв колективного
сiльськогосподарського пiдприумства, збори уповноважених,
правлiння, голова правлiння (пiдприумства), головнi (старшi)
спецiалiсти, збори виробничого пiдроздiлу, начальники цехiв,
бригадир, завiдувач ферми та керiвники iнших виробничих
пiдроздiлiв. Дорадчими у такi, зокрема, органи: економiчна
рада КСГП, рада найстарiших членiв пiдприумства, рада со-
цiального захисту пiдприумства, громадський iнспектор iз
технiки безпеки працi та iншi.
2. Загальнi збори членiв колективного сiльськогосподар-
ського пiдприумства керують усiма справами пiдприумства i у
його найвищим органом управлiння. Вони скликаються прав-
лiнням, коли в цьому виникау потреба, але не рiдше одного
разу на квартал. Правлiння членiв пiдприумства також зо-
бовязане скликати загальнi збори членiв КСГП, якщо цього
вимагають не менше 1/3 його членiв або ревiзiйна комiсiя.
Недодержання цих вимог призводить до замiни загальних
зборiв правлiнням пiдприумства i у грубим порушенням ста-
туту i колективноє демократiє.
Заходи з укрупнення колгоспiв i подальший розвиток кол-
госпного виробництва привели до утворення великих госпо-
дарств, якi нараховують тисячу i понад членiв i розташованi в
декiлькох населених пунктах. Оскiльки в таких господарствах
скликати загальнi збори практично неможливо або важко, то
правами найвищого органу управлiння надiлено збори упов-
новажених. Згiдно зi Статутом колективного сiльськогоспо-
дарського пiдприумства, де скликання загальних зборiв чле-
305
Право колективного самоврядування
нiв пiдприумства мау труднощi, для вирiшення питань, вiдне-
сених до компетенцiє загальних зборiв, можуть скликатися
збори уповноважених.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93
них до такоє вiдповiдальностi у адмiнiстративне правопору-
шення, тобто протиправна, винна (навмисна або необереж-
на) дiя чи бездiяльнiсть, яка посягау на право власностi на
природнi ресурси, встановлений порядок управлiння, приро-
докористування, права та iнтереси субуктiв природокориету-
ц.iння i передбачений режим використання, вiдтворення та
чорони даних ресурсiв чи порушення при цьому норм еко-
)гiчноє безпеки.
Адмiнiстративна вiдповiдальнiсть може наставати за само-
шпьне зайняття земель, самовiльне користування водними
пЬуктами, надрами, самовiльну передачу лiсокористування,
V кладання угод, якi в прямiй чи прихованiй формi порушують
право власностi на води, надра, лiси, тваринний свiт, псуван-
ня i забруднення сiльськогосподарських земель, забруднення
iсмель хiмiчними та радiоактивними речовинами, виробни-
чими вiдходами, стiчними водами, невиконання вимог при-
родоохоронного режиму по використанню земель; невико-
нання умов щодо зняття, зберiгання i нанесення родючого
шару грунту, а також iншi правопорушення.
Вiдповiдальнiсть може наставати i за воднi правопорушен-
ня, зокрема, за забруднення i засмiчення вод, порушення во-
доохоронного режиму на водозаборах, яке призводить до за-
бруднення чи до водноє ерозiє грунтiв; введення в експлуата-
цiю споруд та iнших будiвель без водоохоронних пристроєв,
порушення правил первинного облiку кiлькостi вод, що заби-
раються з водних обуктiв або скидаються в них, порушення
правил експлуатацiє водогосподарських споруд тощо.
Порушення допускаються внаслiдок недодержання вимог
лiсокористування - незаконноє порубки та знищення дере-
298 Роздiл ХiН
вини i чагарникiв, самовiльного збору дикорослих плодiв,
грибiв, ягiд, горiхiв на заборонених дiлянках, знищення лiсiв
стiчними водами, хiмiчними речовинами тощо. Негативнi на-
слiдки наступають також при порушеннi законодавства про
надра, а саме: при самовiльнiй забудовi площ залягання ко-
рисних копалин, невиконаннi вимоги щодо охорони надр,
вибiрковому добуваннi корисних копалин мiсцевого значен-
ня i торфу, порушеннi правил геологiчного вивчення надр та
iнших правопорушеннях.
Адмiнiстративна вiдповiдальнiсть може застосовуватись i
за порушення вимог щодо використання i охорони тваринно-
го свiту, зокрема, правил мисливства, рибальства, правил
охорони середовища перебування i шляхiв мiграцiє тварин,
навмисному знищеннi обуктiв тваринного свiту, занесених у
Червону книгу, жорстокому поводженнi з тваринами, пору-
шеннi правил транспортування, зберiгання засобiв захисту
рослин, стимуляторiв єх росту, мiнеральних добрив та iнших
препаратiв, що завдау шкоди тваринному свiту, та iншi.
Встановлена адмiнiстративна вiдповiдальнiсть за порушен-
ня норм екологiчноє обстановки при виробництвi i реалiзацiє
сiльськогосподарськоє продукцiє в спецiально визначених зо-
нах радiацiйного забруднення. За загальним правилом адмi-
нiстративний штраф може накладатися на громадян та поса-
дових осiб. У передбачених же законом випадках (ст. 63
КоАП) на громадян може накладатися штраф у розмiрi вiд
пяти до десяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв грома-
дян i на посадових осiб - вiд десяти до двадцяти неоподатко-
вуваних мiнiмумiв доходiв громадян (наприклад, за незаконне
використання земель лiсового фонду тощо). В окремих ви-
падках передбачауться адмiнiстративне попередження чи за-
стосування додаткових санкцiй (конфiскацiя знарядь неза-
конного полювання, рибальства тощо).
3. Кримiнальна вiдповiдальнiсть передбачена за вчинення
екологiчних злочинiв, якими визнаються встановленi кримi-
нальним законом суспiльнi i екологiчно небезпечнi дiє (бездi-
яльнiсть), що посягають на встановлений режим використан-
ня, вiдтворення i охорону земель, iнших природних ресурсiв,
екологiчний правопорядок та нормативи екологiчноє безпеки.
Кримiнальний кодекс злочинами у сферi рацiонального при-
родокористування визнау виннi, протиправнi, суспiльнi еко-
Правовi засади використання земель... 299
логiчно небезпечнi дiяння, якi можна згрупувати за такими
рiзновидами:
а) злочини, що порушують порядок ефективного викорис-
тання природних ресурсiв: самовiльне зайняття земельноє дi-
лянки, незаконна порубка лiсу, потрава посiвiв i знищення
. насаджень, незаконне полювання, незаконне зайняття риб-
[ ним, звiриним та iншими промислами;
б) злочини, що порушують режим охорони природних ре-
сурсiв i обуктiв, як складовоє рацiонального природокористу-
iння: навмисне знищення чи пошкодження лiсових масивiв
ляхом пiдпалу або iншим загальнонебезпечним способом,
iдбале знищення чи пошкодження лiсових масивiв, пору-
ення правил боротьби з шкiдниками рослин, проведення
вибухових робiт з порушенням правил охорони рибних запа-
(єв, порушення законодавства про континентальний шельф,
порушення правил боротьби з епiдемiями, жорстоке пово-
дження з тваринами, знищення природних обуктiв;
[ в) злочини, що порушують норми екологiчноє безпеки: за-
бруднення водойм i атмосферного повiтря, забруднення моря
речовинами, шкiдливими для здоровя людей або живих ре-
сурсiв моря, незаконне придбання, зберiгання, транспорту-
вання, використання, передача i знищення радiоактивних ма-
терiалiв, приховання або перекручення вiдомостей про стан
екологiчноє обстановки чи захворюваностi населення, заго-
тiвля, переробка або збут радiоактивне забруднених продуктiв
харчування та iншоє продукцiє, ввезення на територiю Украє-
ни речовин та матерiалiв, якi належать до категорiє небезпеч-
них вiдходiв тощо.
Залежно вiд характеру вчиненого злочину, його суспiльноє
i i екологiчноє небезпеки, квалiфiкуючих ознак, обуктiв пося-
| гання - субуктами кримiнальноє вiдповiдальностi можуть
| бути громадяни i посадовi особи. Кримiнальнi санкцiє перед-
i бачають основнi покарання у формi виправних робiт, штра-
фу, позбавлення волi та додатковi покарання у виглядi по-
збавлення права займати певнi посади, конфiскацiє майна i
предметiв злочину.
Роздiл XIV
ПРАВО КОЛЕКТИВНОГО САМОВРЯДУВАННЯ
1. Поняття права
колективного самоврядування
1. Колективне самоврядування - система суспiльних
владно-управлiнських вiдносин, що iснують у кожному ко-
лективному сiльськогосподарському пiдприумствi як само-
стiйному колективному утвореннi (формi) сiльськогосподар-
ського виробництва. Це вiдносини зi здiйсненням владно-уп-
равлiнських функцiй найвищого та пiдлеглих йому органiв
управлiння дiяльнiстю колективного сiльськогосподарського
пiдприумства, визначенням повноважень цих органiв, єхньоє
взаумодiє, розмежування й вiдповiдальностi за ефективнiсть
управлiння, провадження контрольно-ревiзiйноє дiяльностi.
Вiдносини самоврядування своую органiзацiйною основою
мають членство в КСГП усiх членiв-пiдприумств; економiчну
основу становить власнiсть колективного сiльськогосподар-
ського пiдприумства, а соцiально-трудову - колективна пра-
ця його членiв, особиста участь останнiх у веденнi громад-
ського сiльськогосподарського виробництва, вирiшеннi проб-
лем соцiального становища та його подальшого розвитку.
Найбiльш важливi вiдносини колективного самоврядуван-
ня закрiплюються законами i Статутом колективного сiль-
ськогосподарською пiдприумства. Взятi у своєй удностi й
сукупностi, правовi норми, покликанi регулювати владно-
управлiнськi вiдносини у КСГП, становлять право колектив-
ного самоврядування, що у самостiйним iнститутом аграрно-
го права, елементом останнього.
2. Правову основу колективного самоврядування станов-
лять положення ст. 22 Закону "Про колективне сiльськогос-
подарське пiдприумство". Цiую правовою нормою визначено:
самоврядування у пiдприумствi забезпечууться на основi пра-
ва членiв пiдприумства брати участь у вирiшеннi всiх питань
його дiяльностi, виборностi й пiдзвiтностi виконавчо-розпо-
Право колективного самоврядування
рядчих органiв, обовязковостi рiшень, прийнятих бiльшiстю
для всiх членiв пiдприумства. Викладенi засади вiдповiдним
чином розвиваються i деталiзуються у статутi кожного кон-
кретного КСГП.
Правову основу самоврядування в сiльськогосподарському
кооперативi становлять норми статей 13-19 Закону "Про
сiльськогосподарську кооперацiю" вiд 17 липня 1997 р.
Колективне самоврядування - це соцiально-органiзатор-
ська владно-управлiнська дiяльнiсть членiв колективного
сiльськогосподарського пiдприумства способом власного во-
левиявлення через систему органiв управлiння, яка вирiшуу
своє справи в межах статутноє правоздатностi. Самоврядуван-
ня в КСГП колективно-демократичне, позаяк останну у ко-
лективним пiдприумством i громадською органiзацiую: в
ньому виключауться можливiсть експлуатацiє людини люди-
ною, забезпечууться рiвноправнiсть усiх членiв колективу у
никористаннi власностi колективного сiльськогосподарського
пiдприумства та розпорядження нею, на задоволення матерi-
альних, соцiальних, побутових, культурно-виховних потреб
членiв КСГП та єхнiх родин, а також реалiзацiє права кожного
його члена на управлiння дiяльнiстю колективного сiльсько-
господарського пiдприумства.
Додержання вимог демократiє означау обовязкове вико-
нання принципiв та процедурно-процесуальних правил,
спрямованих на органiзацiйно-правове забезпечення гарантiй
повного самоврядування, демократiє в кожному колективi.
Поняття "колективного самоврядування" i "демократiє" за
своєм соцiально-управлiнським призначенням i змiстом, пра-
вовим визначенням i закрiпленням та здатнiстю бути засобом
здiйснення аграрноє полiтики держави у тотожними.
3. Сутнiсть колективного самоврядування полягау в таких
єє ознаках i складниках:
у вирiшеннi всiх найважливiших питань дiяльностi КСГП
безпосередньо його членами незалежно вiд стану єх праце-
i здатностi, вiку i статi;
| у виборностi виконавчо-розпорядчих i контрольно-ревi-
зiйних органiв, а також окремих посадових осiб КСГП;
i у додержаннi вимог гласностi при обговореннi та прийнят-
( тi рiшень iз питань дiяльностi КСГП;
i у поуднаннi колегiальностi та удиноначальностi при здiй-
сненнi своєх функцiй органами управлiння i контролю, де
Роздiл XIV
кожний окремий член КСГП зобовязаний пiдкорятися утво-
реним органам управлiння i сумлiнно дотримуватись вказiвок
осiб, яких самi члени КСГП обрали до органiв управлiння;
в обовязковостi рiшень, прийнятих бiльшiстю, для всiх
членiв конкретного КСГП;
у вiдповiдальностi та пiдзвiтностi перед членами КСГП ви-
конавчих органiв управлiння i посадових осiб пiдприумства;
у свободi критики з боку членiв КСГП i обовязку керiвни-
кiв та iнших посадових осiб пiдприумства своучасно врахову-
вати у своєй роботi критичнi зауваження i громадську думку
колективу.
4. Закон "Про колективне сiльськогосподарське пiдприум-
ство" мiстить правову форму гарантiй самоврядування. Згiдно
зi ст. 24 цього Закону демократичне самоврядування на пiд-
приумствi забезпечууться додержанням закрiпленоє в його
статутi системи органiзацiйно-управлiнських i процедурно-
правових норм.
Субуктивнi права i юридичнi обовязки членiв колектив-
ного сiльськогосподарського пiдприумства на участь у само-
врядуваннi у удиним цiлим суспiльно-соцiального i правового
поняття. Точне дотримання в КСГП правомочностей з управ-
лiння забезпечууться органiзацiйними i правовими гарантiя-
ми. Вони такi:
вичерпне визначення повноважень (компетенцiє) органiв
управлiння i посадових осiб пiдприумства;
своучаснiсть скликання i дотримання регламенту роботи
загальних зборiв членiв КСГП, зборiв уповноважених, бри-
гадних зборiв, правлiння i ревiзiйноє комiсiє пiдприумства;
дотримання правил голосування - вiдкритого або таумно-
го - при обраннi голови, правлiння i ревiзiйноє комiсiє КСГП
та при вирiшеннi iнших найважливiших питань дiяльностi
пiдприумства;
право членiв КСГП в особi загальних зборiв, зборiв упов-
новажених, бригадних зборiв за наявностi належних пiдстав
достроково вiдкликати з органiв управлiння i ревiзiйноє комi-
сiє або з посади керiвника виробничого пiдроздiлу тих осiб,
якi не виправдовують довiри членiв КСГП i належно не вико-
нують своєх обовязкiв;
виборнiсть складу виконавчо-розпорядчих органiв i ревi-
зiйноє комiсiє та визначенiсть строку перебування на певнiй
Право колективного самоврядування 303
посадi вiдповiдно до Статуту КСГП та iнших локально-право-
вих актiв;
додержання належного кворуму при проведеннi загальних
зборiв (2/3 всiх членiв КСГП), зборiв уповноважених (3/4
уповноважених), бригадних зборiв i правлiння пiдприумства
- бiльшiсть складу бригади i членiв правлiння;
обраними до органiв управлiння i на посади можуть бути
лише члени даного пiдприумства;
правочиннiсть колегiальних органiв самоврядування за на-
явностi не менше 2/3 єхнього складу i прийняття ними рiшен-
ня бiльшiстю присутнiх;
дострокове вiдкликання виборних посадових осiб у разi,
якщо вони не виправдали довiри членiв КСГП;
право припинення або скасування незаконних рiшень ор-
ганiв упраилiння КСГП сiльською i районною радами народ-
них депутатiв.
Згiдно зi ст. 14 Закону Украєни "Про сiльськогосподарськi
кооперацiє" вибори голови, членiв правлiння i членiв ревiзiй-
ноє комiсiє (ревiзора) кооперативу провадяться шляхом пря
мого таумного голосування,
Важливою гарантiую додержання колективноє демократiє у
керiвництво колективним сiльськогосподарським пiдприум-
ством з боку держави, контроль органiв прокуратури за до-
держанням статуту, демократичних основ управлiння i закон-
ностi в кожному пiдприумствi.
2. Система органiв управлiння в колективному
сiльськогосподарському пiдприумствi
1. Колективне самоврядування характеризууться вiдповiд-
ною системою, основнi засади якоє визначено ст. 23 Закону
"Про колективне сiльськогосподарське пiдприумство".
Право колективного самоврядування здiйснюуться через
систему органiв управлiння. Утворення цих органiв визна-
чауться особливостями застосування демократичних основ
управлiння через скликання загальних зборiв членiв КСГП як
найвищого органу управлiння, змiстом функцiй цих органiв
(управлiнськоє та контрольно-ревiзiйноє), а також залежно вiд
потреб здiйснювати управлiння галузями i виробництвом (це-
хом при цеховiй органiзацiє виробництва, бригадою, фермою,
304 Роздiл XIV
пiдрядно-орендними формуваннями та iншими виробничими
пiдроздiлами). Потреби здiйснення самоврядування, яке вiд-
повiдало б вимогам сучасноє аграрноє полiтики, зумовлюють
систему (структури) органiв управлiння за вертикальною i го-
ризонтальною ознаками.
Класифiкацiя органiв управлiння проводиться залежно вiд
єх правового становища та юридичноє сили рiшень, якi вони
можуть приймати. За цiсю ознакою органи управлiння розме-
жовуються на основнi, рiшення яких вiдповiдно до Статуту
колективного сiльськогосподарського пiдприумства та iнших
колективно-правових актiв с обовязковими в межах пiдпри-
умства, i допомiжнi, рiшення яких у дорадчими, тобто останнi
набувають юридичноє сили лише пiсля єх пiдтвердження або
прийняття рiшення основними органами.
До останнiх належать: загальнi збори членiв колективного
сiльськогосподарського пiдприумства, збори уповноважених,
правлiння, голова правлiння (пiдприумства), головнi (старшi)
спецiалiсти, збори виробничого пiдроздiлу, начальники цехiв,
бригадир, завiдувач ферми та керiвники iнших виробничих
пiдроздiлiв. Дорадчими у такi, зокрема, органи: економiчна
рада КСГП, рада найстарiших членiв пiдприумства, рада со-
цiального захисту пiдприумства, громадський iнспектор iз
технiки безпеки працi та iншi.
2. Загальнi збори членiв колективного сiльськогосподар-
ського пiдприумства керують усiма справами пiдприумства i у
його найвищим органом управлiння. Вони скликаються прав-
лiнням, коли в цьому виникау потреба, але не рiдше одного
разу на квартал. Правлiння членiв пiдприумства також зо-
бовязане скликати загальнi збори членiв КСГП, якщо цього
вимагають не менше 1/3 його членiв або ревiзiйна комiсiя.
Недодержання цих вимог призводить до замiни загальних
зборiв правлiнням пiдприумства i у грубим порушенням ста-
туту i колективноє демократiє.
Заходи з укрупнення колгоспiв i подальший розвиток кол-
госпного виробництва привели до утворення великих госпо-
дарств, якi нараховують тисячу i понад членiв i розташованi в
декiлькох населених пунктах. Оскiльки в таких господарствах
скликати загальнi збори практично неможливо або важко, то
правами найвищого органу управлiння надiлено збори упов-
новажених. Згiдно зi Статутом колективного сiльськогоспо-
дарського пiдприумства, де скликання загальних зборiв чле-
305
Право колективного самоврядування
нiв пiдприумства мау труднощi, для вирiшення питань, вiдне-
сених до компетенцiє загальних зборiв, можуть скликатися
збори уповноважених.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93