А-П

П-Я

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  A-Z

 


Суспiльнi вiдносини власностi i права власностi врегульо-
ванi Конституцiую Украєни. В Основному Законi нашоє дер-
жави визнауться право державноє, комунальноє та приватноє
власностi (ст. 41). У цьому актi не згадууться про колективну
i кооперативну власнiсть. Одначе це не означау, що в Украєнi
не iснують iншi форми (види) власностi i права власностi, в
тому числi i права колективноє власностi. Зокрема, Закон Ук-
раєни "Про власнiсть" вiд 7 лютого 1991 р. мiстить в собi роз-
дiл ГУ-й про колективну власнiсть. Закон "Про колективне
сiльськогосподарське пiдприумство" вiд 14 лютого 1992 р.
цьому праву придiляу статтi 7-9. Згiдно з Законом "Про
сiльськогосподарську кооперацiю" вiд 17 липня 1997 р.
субуктом права власностi визнауться кооператив. Законом
Украєни "Про господарськi товариства" вiд 19 вересня 1991 р.
визнано, що товариство у власником майна, переданого йому
засновниками i учасниками у власнiсть; продукцiє, виробле-
ноє товариством в результатi господарськоє дiяльностi; дохо-
дiв, iншого майна, набутого на пiдставах, не заборонених
законом.
Право власностi КСГП 225
Слова "колектив" i "кооператив" латинського походження
i являють собою синонiми. Такими ж синонiмiчними нале-
жить розглядати поняття права колективноє власностi i права
кооперативноє власностi. Цi види власностi розглядаються як
тотожнi в чинному аграрному законодавствi, в управлiнськiй
дiяльностi органiв державного управлiння сiльським госпо-
дарством, у процесi розгляду судових i арбiтражних спорiв
КСГП i сiльськогосподарських кооперативiв.
2. Суспiльна колективна (кооперативна) власнiсть мау вiд-
повiдне полiтичне, соцiально-економiчне, правове i наукове
значення. Вона становить економiчну основну виробничо-
господарськоє дiяльностi КСГП, ВСГК, СпС, АСГТ, колек-
тивною самоврядування, органiзацiю й особливостi оплати
працi, паювання i одержання дивiдендiв, вирiшення соцiаль-
них проблем селян - членiв колективно-кооперативних пiд-
приумств.
Поняття права власностi колективних пiдприумств харак-
теризууться особливостями єє речового, матерiально-вироб-
ничого i матерiально-невиробничого складу, з одного боку, i
власностi як системи суспiльно-виробничих вiдносин - з iн-
шого.
Першi становлять зумовленi характером i особливостями
сiльськогосподарського виробництва та iншою, повязаною з
ним виробничо-господарською дiяльнiстю, конкретнi засоби
i знаряддя виробництва - обукти речового права, обукти
права власностi пiдприумства. Перелiк таких обуктiв законо-
давче закрiплено в статтях 22-28 Закону "Про власнiсть" та
в ст. 7 Закону "Про колективне сiльськогосподарське пiд-
приумство".
Друга особливiсть власностi колективного пiдприумства
полягау в єє суспiльно-економiчнiй сутностi як комплексi
своурiдних суспiльно-економiчних вiдносин конкретно ви-
значеноє форми привласнення, розпорядження i використан-
ня засобiв та продукцiє виробництва, коштiв та iнших матерi-
альних благ. Суспiльно-економiчний змiст форми колектив-
ноє власностi зумовлюуться i визначауться таким принципом:
кому належать засоби виробництва, тому належать i продукти
виробництва. Зокрема, лише пiдприумству належить делего-
ване його членам право володiти, користуватися i розпоря-
8 В. Янчук
226
Роздiл XI
джатися власнiстю; лише пiдприумство може бути господарем
i мау право розпоряджатися стиорсним у ньому додатковим
продуктом; виходячи з наведених засад може брати участь у
товарно-грошових ринкових вiдносинах.
Цими властивостями тi> особливостями власностi колек-
тивного сiльськоє осподщкч.кого пiдприумства визначаються
характер i змiст його иринощитностi як юридичноє особи, йо-
го правове становище у процесi иiiйснення внутрiшньогоспо-
дарськоє дiяльностi тп цiлоє сфери -iовнiшнiх економiчно-
юридичних ЛiЯЗКiВ.
3. Власнiсть кожного окремого пiдприумства утворювалась
i створюуться в процесi виробничо-господарськоє дiяльностi
його трудового колективу - членiв цих пiдприумств через ви-
користання земель сiльськогосподарського призначення, що
використовуються ним як субуктом права колективноє влас-
ностi на землю. Все це в сукупностi призводить до виникнен-
ня комплексу наукових суспiльно-майнових вiдносин. Новi
виробничi вiдносини породжують новi правовi норми, покли-
канi закрiпити i ефективно регулювати цi вiдносини. iснуван-
ня власностi колективних пiдприумств викликало прийняття
ряду нормативних актiв i окремих правових норм, якi в су-
купностi та удностi визначили правовий режим основних
субуктiв права колективноє власностi i склали його iнститут.
4. Субукт права колективноє (кооперативноє) власностi
здiйснюу своє правомочностi власника залежно вiд сфери єх
застосування - чи в процесi внутрiшньогосподарськоє дiяль-
ностi, чи зовнiшнiх пiдприумницьких, в тому числi ринкових
економiчних вiдносинах. При здiйсненнi внутрiшньогоспо-
дарськоє дiяльностi у вiдповiдностi iз Статутом i на основi
волевиявлення вищого та iнших органiв самоврядування
КСГП, ВСГК, провадиться володiння, користування i розпо-
рядження окремими обуктами права власностi (використову-
уться насiння в рiльничiй бригадi, згодовуються корми в тва-
ринницькiй фермi та iн.) реалiзовууться бiзнес-план, буду-
ються господарськi примiщення.
Для здiйснення правомочностей власника в сферi зовнiш-
нiх позагосподарських вiдносин колективне сiльськогоспо-
дарське пiдприумство надiлено правом юридичноє особи.
Зокрема, в ст. 7 п. 2 Закону "Про колективне сiльськогоспо-
дарське пiдприумство" записано, що останну визнауться
субуктом права власностi як юридична особа. Згiдно з Зако-
Право власностi КСГП_________________________227
ном "Про сiльськогосподарську кооперацiю" кооператив ви-
знауться субуктом права власностi на майно кооперативу. У
цьому законi вiдсутня правова норма однозначна п. 2 ст. 7 За-
кону "Про колективне сiльськогосподарське пiдприумство".
Це право належить також i акцiонерному товариству, що ви-
значено Законом "Про господарськi товариства" вiд 19 верес-
ня 1991 р.
Колективна (кооперативна) власнiсть становить економiч-
ну основу дiяльностi КСГП, ВСГК i акцiонерного сiльсько-
господарського товариства. Ця дiяльнiсть охоплюу собою як
внутрiшню господарську, так i зовнiшню, головним чином,
пiдприумницьку дiяльнiсть. Вiдносини колективноє (коопера-
тивноє) власностi у цих двох сферах характеризуються певним
складом обуктiв i змiстом, майновим наповненням. Право-
субскт КСГП, ВСГК, АСГТ як субукт права власностi ви-
значауться через категорiю юридичноє особи. Застосування
категорiє (правового феномена) юридичноє особи у правовим
засобом забезпечення єхньоє участi у зовнiшнiх, в тому числi,
ринкових економiчних вiдносинах, у визначеннi його право-
здатностi, укладання виробничо-пiдприумницьких договорiв,
юридичноє вiдповiдальностi у взауминах з iншими субуктами
права власностi або ж права повного господарського вiдання
у державному пiдприумствi.
Наявнiсть у колективного сiльськогосподарського пiдпри-
умства права юридичноє особи у неодмiнною умовою реалiза-
цiє його правоздатностi. Однак для здiйснення права власнос-
тi в системi внутрiшньогосподарських правовiдносин КСГП,
ВСГК, АСГТ єхня ознака юридичноє особи не у необхiдною.
Кожне iз названих сiльськогосподарських пiдприумств мау
свого господаря в особi загальних зборiв членiв утворення
(зборiв уповноважених). Кожне таке пiдприумство мау систе-
му самоврядування. Виходячи iз засад права самоврядування
кожне колективне сiльськогосподарське пiдприумство мау
властиву йому систему органiв управлiння, якi в межах своує
компетенцiє забезпечують реалiзацiю права власностi, органi-
зовують належне здiйснення права володiння, права користу-
вання, права розпорядження обуктами права власностi, роз-
поряджаються коштами, продукцiую сiльськогосподарського
виробництва, беруть участь у ринкових економiчних право-
вiдносинах. Субуктом права власностi у виключно саме ко-
лективне сiльськогосподарське пiдприумство, а право юри-
228 Роздiл XI
дичноє особи, яке йому належить, у засобом реалiзацiє права
власностi, правовим методом, що забезпечуу КСГП, ВСГК,
АСГТ у суспiльному спiвжиттi виробникiв сiльськогосподар-
ськоє продукцiє.
Правом колективноє власностi юридичне закрiплюються,
зокрема, правомочностi колективного пiдприумства як влас-
ника. Виходячи > його мсiи i iавл;iпь, визначауться коло зна-
рядь i засобi>, необхiдних дли ведення громадського госпо-
дарства, здатнiсть никористовувати i розпоряджатися ними в
iнтересах КСГП, забезпечувати його пiдприумництво. В нор-
мах права визначено, що засоби виробництва i вироблена
продукцiя належать виключно пiдприумству. На кожне пiд-
приумство як субукт права власностi повною мiрою поши-
рюються положення ст. 4 Закону "Про власнiсть", згiдно з
яким власник на свiй розсуд мау право вчиняти щодо свого
майна будь-якi дiє, що не суперечать законовi. Вiн може ви-
користовувати це майно для здiйснення господарськоє чи iн-
шоє не забороненоє законом дiяльностi.
5. Економiчна сутнiсть i природа права колективноє влас-
ностi визначають характер i змiст правоздатностi колектив-
них сiльськогосподарських пiдприумств. Однак, здiйснюючи
свою виробничо-господарську дiяльнiсть, користуючись i
розпоряджаючись єє окремими обуктами, цi пiдприумства ви-
ходять iз своує статутноє правоздатностi. Змiст єхнiх правомоч-
ностей зумовлено економiчним змiстом власностi: володiнню
в економiчному розумiннi вiдповiдау право володiння; корис-
туванню - право користування; розпорядженню - право
розпорядження знаряддями, засобами i продуктами колек-
тивного виробництва. Зазначенi правомочностi пiдприумство
здiйснюу на свiй розсуд, як у власних iнтересах, так i в iнте-
ресах членiв КСГП, не протиставляючи своє пiдприумницькi
iнтереси iнтересам усього суспiльства.
Результативне господарювання i примноження власностi
КСГП забезпечууться завдяки досконалому застосуванню
економiчних методiв господарювання та професiонального
пiдприумництва, участi в ринкових iнфраструктурах.
Колективне сiльськогосподарське пiдприумство, ВСГК,
АСГТ користууться своєми правами власника для оптималь-
ного в межах цих прав задоволення матерiально-побутових i
соцiальних потреб своєх членiв, акцiонерiв та iнших найманих
працiвникiв.
Право власностi КСГП 229
У визначеннi правового режиму обуктiв права власностi
КСГП значне мiсце належить правовим нормам, покликаним
охороняти майновi права пiдприумств.
6. Колективне пiдприумство як субукт права власностi бе-
ре участь у майнових правовiдносинах з державними i коопе-
ративними органiзацiями, iншими пiдприумствами, фiнансо-
во-кредитними установами i громадянами. В основi цих пра-
вовiдносин лежить iнститут права власностi колективного
пiдприумства. При цьому залежно вiд характеру цi правовiд-
носини регулюються нормами аграрного права в поуднаннi з
нормами нацiонального цивiльного, фiнансового, земельного,
адмiнiстративного та iншого законодавства. Цим самим вiдно-
сини власностi КСГП та єх правова регламентацiя стають пов-
нiшими i змiстовнiшими.
Отже. право власностi КСГП, ВСГК, АСГТ - це сукуп-
нiсть правових норм, покликаних регулювати майновi вiдно-
сини кожного конкретного пiдприумства як юридичноє особи
щодо володiння, користування i розпорядження засобами i
продукцiую виробництва та iншим майном на свiй розсуд, у
власних iнтересах, забезпечення оптимальноє прибутковостi
пiдприумства, задоволення матерiальних i соцiально-побуто-
вих потреб його членiв, примноження i схоронностi його
майна.
2. Субукти права власностi
колективного сiльськогосподарського пiдприумства
1. Закономiрностi функцiонування суспiльно-економiчних
вiдносин власностi зумовлюють потребу в правовому визна-
ченнi й закрiпленнi кола єхнiх учасникiв, тобто кола субуктiв
права власностi. Визначенню кола субуктiв права власностi
присвячено ст. З Закону "Про власнiсть", згiдно з якою таки-
ми субуктами визнаються: народ Украєни, громадяни, юри-
дичнi особи та держава. Вiдповiдно до ст. 24 цього Закону
субуктом права колективноє власностi визнауться також
кожний окремо взятий колгосп.
Закон "Про колективне сiльськогосподарське пiдприум-
ство" (ст. 7) субуктом права колективноє власностi визнау
пiдприумство та його членiв як юридичну особу - в частинi
майна, яку вони одержують при виходi з пiдприумства. Ос-
кiльки рiвноправними видами колективного сiльськогосгiо-


228 РОЗДiЛ XI
дичноє особи, яке йому належить, у засобом реалiзацiє права
власностi, правовим методом, що забезпечуу КСГП, ВСГК,
АСГТ у суспiльному спiвжиттi виробникiв сiльськогосподар-
ськоє продукцiє.
Правом колективноє нлiiсностi юридичне закрiплюються,
зокрема, правомочностi колективного пiдприумства як влас-
ника. Виходячи з його мети i iгiи,д;iпь, визначауться коло зна-
рядь i засобiп, необхiдних для нодспнн громадського госпо-
дарства, зд.iтнiсть никорнстонувити i розпоряджатися ними в
iнтересах КСГП, зiiбеiiiсчунаги його пiдприумництво. В нор-
мах права визначено, що засоби виробництва i вироблена
продукцiя належать виключно пiдприумству. На кожне пiд-
приумство як субукт права власностi повною мiрою поши-
рюються положення ст. 4 Закону "Про власнiсть", згiдно з
яким власник на свiй розсуд мау право вчиняти щодо свого
майна будь-якi дiє, що не суперечать законовi. Вiн може ви-
користовувати це майно для здiйснення господарськоє чи iн-
шоє не забороненоє законом дiяльностi.
5. Економiчна сутнiсть i природа права колективноє влас-
ностi визначають характер i змiст правоздатностi колектив-
них сiльськогосподарських пiдприумств. Однак, здiйснюючи
свою виробничо-господарську дiяльнiсть, користуючись i
розпоряджаючись єє окремими обуктами, цi пiдприумства ви-
ходять iз своує статутноє правоздатностi. Змiст єхнiх правомоч-
ностей зумовлено економiчним змiстом власностi: володiнню
в економiчному розумiннi вiдповiдау право володiння; корис-
туванню - право користування; розпорядженню - право
розпорядження знаряддями, засобами i продуктами колек-
тивного виробництва. Зазначенi правомочностi пiдприумство
здiйснюу на свiй розсуд, як у власних iнтересах, так i в iнте-
ресах членiв КСГП, не протиставляючи своє пiдприумницькi
iнтереси iнтересам усього суспiльства.
Результативне господарювання i примноження власностi
КСГП забезпечууться завдяки досконалому застосуванню
економiчних методiв господарювання та професiонального
пiдприумництва, участi в ринкових iнфраструктурах.
Колективне сiльськогосподарське пiдприумство, ВСГК,
АСГТ користууться своєми правами власника для оптималь-
ного в межах цих прав задоволення матерiально-побутових i
соцiальних потреб своєх членiв, акцiонерiв та iнших найманих
працiвникiв.
Право власностi КСГП 229
У визначеннi правового режиму обуктiв права власностi
КСГП значне мiсце належить правовим нормам, покликаним
охороняти майновi права пiдприумств.
6. Колективне пiдприумство як субукт права власностi бе-
ре участь у майнових правовiдносинах з державними i коопе-
ративними органiзацiями, iншими пiдприумствами, фiнансо-
во-кредитними установами i громадянами. В основi цих пра-
вовiдносин лежить iнститут права власностi колективного
пiдприумства. При цьому залежно вiд характеру цi правовiд-
носини регулюються нормами аграрного права в поуднаннi з
Юрмами нацiонального цивiльного, фiнансового, земельного,
(iдмiнiстративного та iншого законодавства. Цим самим вiдно-
Сини власностi КСГП та єх правова регламентацiя стають пов-
Йiшими i змiстовнiшими.
Отже, право власностi КСГП, ВСГК, АСГТ - це сукуп-
нiсть правових норм, покликаних регулювати майновi вiдно-
сини кожного конкретного пiдприумства як юридичноє особи
щодо володiння, користування i розпорядження засобами i
продукцiую виробництва та iншим майном на свiй розсуд, у
власних iнтересах, забезпечення оптимальноє прибутковостi
Пiдприумства, задоволення матерiальних i соцiально-побуто-
вих потреб його членiв, примноження i схоронностi його
майна.
2. Субукти права власностi
колективного сiльськогосподарського пiдприумства
1. Закономiрностi функцiонування суспiльно-економiчних
вiдносин власностi зумовлюють потребу в правовому визна-
ченнi й закрiпленнi кола єхнiх учасникiв, тобто кола субуктiв
права власностi. Визначенню кола субуктiв права власностi
присвячено ст. З Закону "Про власнiсть", згiдно з якою таки-
ми субуктами визнаються: народ Украєни, громадяни, юри-
дичнi особи та держава. Вiдповiдно до ст. 24 цього Закону
субуктом права колективноє власностi визнауться також
кожний окремо взятий колгосп.
Закон "Про колективне сiльськогосподарське пiдприум-
ство" (ст. 7) субуктом права колективноє власностi визнау
пiдприумство та його членiв як юридичну особу - в частинi
майна, яку вони одержують при виходi з пiдприумства.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93